ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.06.12 20:11
сьогодні графоманія
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій

Олена Побийголод
2026.06.12 18:47
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)

Нам серце радує пісня весела,
від неї смуток нараз відліта!
І люблять пісню містечка і села,
і люблять пісню вируючі міста.

    Нам пісня в праці й житті помагає,

Борис Костиря
2026.06.12 13:39
Розпливається перед очима
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.

Розпливаються сталі поняття

Татьяна Квашенко
2026.06.12 12:40
В перлиннім, з бірюзи, бурштиновім намисті,
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.

У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене

Іван Потьомкін
2026.06.12 09:23
Поки до суфіксів і флексій,
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н

Віктор Кучерук
2026.06.12 07:05
В. Н...
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.

Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -

С М
2026.06.11 21:50
Не збагнула вона, як побачив я
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це

Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про

Роксолана Вірлан
2026.06.11 20:02
В позачассі згадаєш, як тиша вагітніла звуком,
як у смерку порожньому дзенькала перша зоря,
як люнарного сяйва стежина - мов сріблена смуга -
між огнями лилась і ти стезі отій довіряв.

Довіряв більше їй, ніж матерії взятій у руку,
ніж землі під но

Євген Федчук
2026.06.11 17:34
Як чубляться князі поміж собою,
Бо кожен прагне в Києві сидіть,
Тоді якогось супостата ждіть,
Що візьме Київ з боєм чи без бою.
Орда монгольська Київ облягла,
Хоча і хочу дуже помилитись,
Не думаю, що вдасться нам відбитись…
Година крайня Києва при

Ігор Терен
2026.06.11 15:56
Коли пора іти до дна
і ти приклав до цього руку,
то це, таки, твоя війна,
що дурням служить за науку.

***
Як не мудруй, усім каюк,
якщо хитрують ренегати...

Борис Костиря
2026.06.11 15:44
Я у царстві ялинок бреду.
Заблукав у самотньому борі
І на радість чи то на біду
Відчуваю величність собору.

Я бреду між похилих дерев,
Ніби книг, непрочитаних досі.
Я почую притлумлений рев,

Володимир Ляшкевич
2026.06.11 13:22
Щоденність – тиха, непримітно-звична плином.
Але у ній, немов у сутінній кімнаті,
присутні бігом часу виявлені вікна.

Ті, що обличчям до минулого – прозорі.
А щільно вкриті не прожитим - з майбуття.

Злітають звідтіля провіщення всілякі -

Тетяна Левицька
2026.06.11 08:10
Везувій винищив Помпеї
і виноградні вина.
Під порохом жаркого глею
похована причина.
Содом й Гоморру покарали
за блуд і сластолюбство.
Від грізного меча моралі
на пласі гине людство.

Охмуд Песецький
2026.06.11 07:41
Як інакше назвати довге чекання чогось для тебе важливого? Певно, хворобою, яку треба перенести, знаючи, що вона не марна і колись відпустить. Ти ковтаєш казенні ліки у палаті своєї байдужості до всього, що є довкола, і слухаєш лікаря часу. Він лікує мов

хома дідим
2026.06.11 06:54
верлібри дуже навіть
експортний артикул
якщо у тебе є
чого продати
їм
читачам трактатів
молодняку на слемі
панночкам серпанковим

Віктор Кучерук
2026.06.11 05:55
Лисуватий, крутолобий,
У незміннім кожушку, -
Спозарана дід худобу
Доглядає на лужку.
З-під верби спостерігає,
Добре бачачи здаля,
Що наблизилось до гаю
Недосвідчене теля.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Що ти знаєш про мене...
Що ти знаєш про мене?
Небагато, повір...
Очі м'ятно-зелені
З берегів Синевир .
Виплітати гердани
З бісеринок сльози
Я не буду, коханий,
Не проси... Не проси...
Та мелодія туги -
Три акорди, не більш,
Не вмістилася, любий,
У верлібровий вірш.
Березневі відлиги,
Білопінний розмай,
Час від часу, мов книгу,
Мимохідь не гортай.
Відбрунюся у літі,
Хоч одягнеш пенсне,
Постелю оксамити -
Не пізнаєш мене...




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-10-16 13:53:16
Переглядів сторінки твору 4053
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.601 / 6.23)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.681 / 6.32)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.756
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.06.12 22:19
Автор у цю хвилину присутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-10-16 14:42:19 ]
...Мимохідь не гортай. - влучно!!!

...Мов Книгу Книг
щодня читай
до скону літ
і чи осягнеш?... )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-10-16 15:16:00 ]
Дякую, Галинко! Так, жінка - книга! Чим далі тим цікавіше, але лише тоді, коли жінка цікава..):)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-10-16 15:27:14 ]
На кожну книгу - свій читач. На кожну жінку - свій поціновувач... і т.д. )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-10-16 17:12:47 ]
Супер!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2018-10-16 17:16:59 ]
Пісенно ж як.
Ви так розкрилились останнім часом, Таню. Радію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-10-16 17:54:14 ]
Дякую, дорога Ларочко!Справжні друзі завжди вболівають один за одного. Приємно, що Ви раді за мене. Якесь прозріння останнім часом, відчуваю підтримку, не боюсь писати про те, що на душі. З теплом обіймаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-10-16 18:27:33 ]
Ларисо, я Вам бажаю натхнення і сміливості, бо поки нам будуть підрізати крила ми перестанемо літати. Ми на майстернях там де вчаться тому пишіть, бо я начитавшись гарної поезії боялась вимовити слово. Все здавалось примітивним. А що скажуть інші? А після того, як прочитала, Ліну Костенко, що цензора треба шукати в собі заспокоїлась і почала писати вірші. Мене багато хто підтримав і навіть серед тих, кого я боялась найбільше. Коли писали про графоманів, я зразу думала, що це про мене. Я хотіла щоб виставили список графоманів, щоб знайти там своє ім'я. Після зрозуміла, що страх заважає творити. І щоб там не було, всі мої вірші гарні чи ні вони моє життя. За деякі мені прикро, але не соромно, бо там моя радість і біль.над ними плакала моя мама і сестра, хоч вони не досконалі.Мене не стане, може хтось і посміється над моїми віршиками, а рідня згадає. Вибачте, пишу з мобільного багато помилок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2018-10-17 13:16:07 ]
Дякую за побажання, Таню. Тут справа не в страхах чи відсутності натхнення. Моє мовчання свідоме. Просто прийшов час роздумів)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-10-16 19:54:02 ]
Загадково і лагідно...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-10-16 21:57:22 ]
Дякую, друже!Люблю тебе дуже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-10-17 04:46:30 ]
Дуже гарно. А от пенсне як синонім старості недоречне. Спробуйте увиразнити.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-10-17 06:51:22 ]
чому ж недоречне - вийшов на пенсію, завів пенсне, нє?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-10-17 09:48:39 ]
Річ не в пенсії. Зараз і молодь носить окуляри.:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-10-17 09:38:17 ]
Дякую, Олександре, за коментар! Рада, що Вам сподобалось.
Про пенсне, у тексті сказано"Хоч одягнеш..."
Тобто я не запевняю , що у нього буде пенсне і Він його одягнеш, щоб побачити ЛГ.душу через пенсне не побачити і не пізнати.
Колись хтось писав, здається Чорнявка, що автор неповинен тлумачити свої вірші. Римувати мене, себе, тебе набагато гірше ніж використати пенсне створивши образ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2018-10-17 04:53:12 ]
Мелодійно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-10-17 09:47:23 ]
Дякую, Вікторіє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-10-17 06:49:49 ]
первинне чуття ~ кохання до того, хто тебе все ніяк не зрозуміє належно ~
така багатьом, або й всім знайома річ, Тетяно

флер загадковості таки присутній
але мені якось здається, що цей ~ із тих текстів, чи віршувань,
які пояснюють себе самі, імовірно, не в останню чергу,
аби пояснити собі себе, також...

хоч ВН теж має рацію, але ВН часто мовби прислухається скоріше інтуїтивно, якби до звучання
більш, аніж до смислів, нмсд, звісно



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-10-17 09:54:28 ]
Дякую, Сонце Місяцю, завжди Вам рада!
Інколи ми живемо поряд один одного а не чуємо і не бачимо, і окуляри не допоможуть. Щоб осяйнути жінку не достатньо життя, коли є певні обставини і відстань духовна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2018-10-17 20:48:12 ]
Те,що не вмістилося у верлібр,заримувалось! Невимовно! Але пенсне(яке одягають!?) -- зайве...несвоєчасно-несучасне...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-10-17 23:16:03 ]
Ще невідомо коли він одягнеш те пенсне? Може якраз і ввійде тоді знову в моду.😃Чи взагалі не одягне. Це образ лінзи. ЛГ говорить "хоть"тобто вона не стверджує, а припускає, що якщо її коханий не впізнає її зараз, то йому не допоможе потім і пенсне. Надіюсь, що Ви мене зрозуміли.
Дякую, Сергію!