ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.11.17 22:04
Промерзла трава
Промерзла трава, як нові письмена.
Згубились у ній дорогі імена.

Згубився у ній шум далеких століть.
Упала сніжинка алмазом із віть.

Промерзла трава охопила мене.
Промерзла тривога вже не промине.

Тетяна Левицька
2025.11.17 20:06
Розірвала...
Розірвала договір із сатаною —
душу продала за краплю насолоди.
Бо збагнула, доля стороною
по пустій пустелі манівцями водить?

У пекельнім пеклі гріх тунелі риє,
гострими граблями нагортає щебінь.
Легко впасти з башти в бескит чорторию,

Олександр Сушко
2025.11.17 18:09
Нарешті...
Нарешті, чиста прозоріє яв,
Пустила правда в душу метастази.
Ми гигнемо усі: І ти, і я,
Пацюк - у ліжку, воїн - на Донбасі.

Порозбирав руїни власних мрій,
А там бездонна яма чорнорота.
Я не поет, не воїн,- гречкосій

Олександр Сушко
2025.11.17 13:08
Сонце та місяць
Заблокувався сонцемісяць на ПееМі!
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.

Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я возліг у войовничу позу,

Сергій СергійКо
2025.11.17 11:56
Без тебе
На фотографії під склом – портрет, подібний міражу.
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?

Тетяна Левицька
2025.11.17 09:38
Горе та Біда
Всесвіт, на сторожі
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.

В Горова Леся
2025.11.17 08:31
Світи мені...
Світи мені своєю добротою,
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.

Олександр Сушко
2025.11.17 07:51
Сонце...Місяць...
Сонцемісячні хлипи росою забризкали світ,
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.

Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк

С М
2025.11.17 05:30
Із підтримкою друзів (The Beatles)
Раптом не в лад заспівав би чомусь
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм

О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів

Борис Костиря
2025.11.16 21:47
* * *
Вже день добігає кінця.
І посмішка тане з лиця.

Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.

Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.

Володимир Бойко
2025.11.16 20:32
Куди поділися гриби?
На світанку граби і дуби
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.

Богдан Фекете
2025.11.16 15:29
Співай про все
Шосе тікає під мою машину
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один

Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії

Віктор Кучерук
2025.11.16 15:27
Тоді, тепер...
Тоді, коли пухнастим квітом
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.

Сергій СергійКо
2025.11.16 14:56
Пам'ятай
Хмари, хмари примарні, зловісні,
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.

Стіни, стіни зпадають, я

Артур Сіренко
2025.11.16 14:50
Дитячі мрії
Вчитель Амок стояв біля прозорого чисто вимитого вікна і дивився на пейзаж пізньої глухої осені. Безнадійної, наче очі оленя, що побачив націлений на нього мушкет мисливця. Учні (капловухі та веснянкуваті, патлаті і закосичені, в чорній шкільній формі і з

Олена Побийголод
2025.11.16 13:04
Фемінітивна промова
– Наші захисники та захисниці
борються з ворогами (та ворогинями)!
...Втім, у кого є цицьки (чи циці?) –
не займатись їм богослужіннями...

(Серпень 2025)
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Що ти знаєш про мене...
Що ти знаєш про мене?
Небагато, повір...
Очі м'ятно-зелені
З берегів Синевир .
Виплітати гердани
З бісеринок сльози
Я не буду, коханий,
Не проси... Не проси...
Та мелодія туги -
Три акорди, не більш,
Не вмістилася, любий,
У верлібровий вірш.
Березневі відлиги,
Білопінний розмай,
Час від часу, мов книгу,
Мимохідь не гортай.
Відбрунюся у літі,
Хоч одягнеш пенсне,
Постелю оксамити -
Не пізнаєш мене...




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2018-10-16 13:53:16
Переглядів сторінки твору 3723
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.535 / 6.16)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.616 / 6.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.756
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.11.17 21:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-10-16 14:42:19 ]
...Мимохідь не гортай. - влучно!!!

...Мов Книгу Книг
щодня читай
до скону літ
і чи осягнеш?... )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-10-16 15:16:00 ]
Дякую, Галинко! Так, жінка - книга! Чим далі тим цікавіше, але лише тоді, коли жінка цікава..):)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-10-16 15:27:14 ]
На кожну книгу - свій читач. На кожну жінку - свій поціновувач... і т.д. )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-10-16 17:12:47 ]
Супер!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2018-10-16 17:16:59 ]
Пісенно ж як.
Ви так розкрилились останнім часом, Таню. Радію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-10-16 17:54:14 ]
Дякую, дорога Ларочко!Справжні друзі завжди вболівають один за одного. Приємно, що Ви раді за мене. Якесь прозріння останнім часом, відчуваю підтримку, не боюсь писати про те, що на душі. З теплом обіймаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-10-16 18:27:33 ]
Ларисо, я Вам бажаю натхнення і сміливості, бо поки нам будуть підрізати крила ми перестанемо літати. Ми на майстернях там де вчаться тому пишіть, бо я начитавшись гарної поезії боялась вимовити слово. Все здавалось примітивним. А що скажуть інші? А після того, як прочитала, Ліну Костенко, що цензора треба шукати в собі заспокоїлась і почала писати вірші. Мене багато хто підтримав і навіть серед тих, кого я боялась найбільше. Коли писали про графоманів, я зразу думала, що це про мене. Я хотіла щоб виставили список графоманів, щоб знайти там своє ім'я. Після зрозуміла, що страх заважає творити. І щоб там не було, всі мої вірші гарні чи ні вони моє життя. За деякі мені прикро, але не соромно, бо там моя радість і біль.над ними плакала моя мама і сестра, хоч вони не досконалі.Мене не стане, може хтось і посміється над моїми віршиками, а рідня згадає. Вибачте, пишу з мобільного багато помилок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2018-10-17 13:16:07 ]
Дякую за побажання, Таню. Тут справа не в страхах чи відсутності натхнення. Моє мовчання свідоме. Просто прийшов час роздумів)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-10-16 19:54:02 ]
Загадково і лагідно...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-10-16 21:57:22 ]
Дякую, друже!Люблю тебе дуже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-10-17 04:46:30 ]
Дуже гарно. А от пенсне як синонім старості недоречне. Спробуйте увиразнити.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-10-17 06:51:22 ]
чому ж недоречне - вийшов на пенсію, завів пенсне, нє?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-10-17 09:48:39 ]
Річ не в пенсії. Зараз і молодь носить окуляри.:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-10-17 09:38:17 ]
Дякую, Олександре, за коментар! Рада, що Вам сподобалось.
Про пенсне, у тексті сказано"Хоч одягнеш..."
Тобто я не запевняю , що у нього буде пенсне і Він його одягнеш, щоб побачити ЛГ.душу через пенсне не побачити і не пізнати.
Колись хтось писав, здається Чорнявка, що автор неповинен тлумачити свої вірші. Римувати мене, себе, тебе набагато гірше ніж використати пенсне створивши образ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2018-10-17 04:53:12 ]
Мелодійно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-10-17 09:47:23 ]
Дякую, Вікторіє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-10-17 06:49:49 ]
первинне чуття ~ кохання до того, хто тебе все ніяк не зрозуміє належно ~
така багатьом, або й всім знайома річ, Тетяно

флер загадковості таки присутній
але мені якось здається, що цей ~ із тих текстів, чи віршувань,
які пояснюють себе самі, імовірно, не в останню чергу,
аби пояснити собі себе, також...

хоч ВН теж має рацію, але ВН часто мовби прислухається скоріше інтуїтивно, якби до звучання
більш, аніж до смислів, нмсд, звісно



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-10-17 09:54:28 ]
Дякую, Сонце Місяцю, завжди Вам рада!
Інколи ми живемо поряд один одного а не чуємо і не бачимо, і окуляри не допоможуть. Щоб осяйнути жінку не достатньо життя, коли є певні обставини і відстань духовна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2018-10-17 20:48:12 ]
Те,що не вмістилося у верлібр,заримувалось! Невимовно! Але пенсне(яке одягають!?) -- зайве...несвоєчасно-несучасне...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-10-17 23:16:03 ]
Ще невідомо коли він одягнеш те пенсне? Може якраз і ввійде тоді знову в моду.😃Чи взагалі не одягне. Це образ лінзи. ЛГ говорить "хоть"тобто вона не стверджує, а припускає, що якщо її коханий не впізнає її зараз, то йому не допоможе потім і пенсне. Надіюсь, що Ви мене зрозуміли.
Дякую, Сергію!