ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2019.12.09 02:12
Пори року
Що ж, сідай, побалакаймо. Пляшка
Хай сьогодні розв'яже язик.
Пити крівцю навчитись не важко -
Складно жити людиною вік.

Тяжко ворога й тещу любити,
Зріти правду без лірики шат.
Я свою заганяю у сіті

Олена Побийголод
2019.12.08 22:53
20. Колискова Герцогині
Володимир Висоцький. «Аліса»

- Люлі-люлі-люлечки, бай-бай...
Що за вередливе маленятко!
Будеш видирати рученятка -
начувайся, підсвинку, стривай!..

- Ну і гучність вереску в нащадка...

Оксана Логоша
2019.12.08 21:01
Настроєве
Серед зими яскравий маляр
Малює світ,який ніхто не бачить.
А я вдягнула чорні окуляри
на удачу.

Сумні вітрини гойдають перами,
Мов голуби.Злітають в далечінь.
А я іду і сиплю перлами

Ігор Деркач
2019.12.08 17:18
Парадигми слова
ІЯ б сіяв та орав, якби
не жав навіяні сюжети
і на овації юрби
не купувалися поети.
Чи спокушає сатана,
чи інші генії рогаті –
усім однакова ціна,
хто сіє суржики у хаті.

Іван Потьомкін
2019.12.08 17:00
З голосу Езопа
Ячмінь знайшов на стежці вовк.
«Ну, що за глум?»-
Знахідку він топче з горя.
І раптом бачить –
Кінь назустріч скаче.
«Спинися, друже, на хвилину!
Не здогадаєшся, яка в мене новина.
Для тебе я зібрав і приберіг ячмінь.

Ярослав Чорногуз
2019.12.08 16:27
Чудасія
Принишклий сад. Іще не вкритий снігом.
Провіяний вітрами зусібіч.
Вляглася на калюжі сиза крига,
На віти легко звісилася ніч.

Химерний дим. За ним – зоря вечірня
Тихенько відпливає в далечінь.
Неоновими сніжками враз вирне

Сергій Губерначук
2019.12.08 13:25
Українська молитва
Ми зберемося всі до купи
й підемо
за кинутим уперед яблучком
з Едему.
На кожній зупинці нашій
збудуємо пам’ятник,
в останнім гріховнім кутку
зупинимо маятник,

Олександр Сушко
2019.12.08 12:01
Рапсодія кохання
Весна в моїм сердечному саду!
Медами - солов'їне щебетання!
Вплітає світ в життєву суєту
Осонцену рапсодію кохання.

Я жив одинаком. Тепер воскрес!
Душа моя убралась у клечання!
Нарешті доторкнувся до небес,-

Козак Дума
2019.12.08 07:44
Про підкову на щастя
На щастя вішати підкову,
скажу відверто – марний труд.
Відчуєш вільно себе знову,
із з шиї скинувши хомут!

Микола Соболь
2019.12.08 05:48
Свіча пам’яті
Переродися! Духу не убити,
а наше тіло належить землі.
Прокинься, люде, страхом оповитий –
свіча волає у моїм вікні
та плаче. То материнські сльози,
які ж вони у розпачі гіркі.
Лежать малі роздягнуті на возі,
А небо сипле сотнями зірки…

Володимир Бойко
2019.12.08 01:46
* * *
По свежевыпавшему снегу
Меня лыжня ведет, скользя,
И как мне хочется, с разбегу,
Достичь всего, чего нельзя.

Но цепко белая пустыня
Места заветные таит.
Где, в околдованной твердыне,

Тетяна Левицька
2019.12.07 14:09
Презентація книги
Дорогі друзі, всіх запрошую на презентацію моєї нової книги, "Долю пишуть небеса", яка відбудеться 14 грудня о 15,00 у Національній Спілці письменників, вул. Банкова 2.
Рада Вас буду бачити, бо хто ж, як не Ви були поряд зі мною усі ці десять років пер

Ярослав Чорногуз
2019.12.07 14:07
Тетяна Левицька Рапсодія любові*
Бузок біліє в сонячнім саду,
і небеса прозорістю дивують.
Весні назустріч нареченим йду,
тебе обожнюю, її - люблю я!

Рапсодія любові нам звучить,
і водограєм розливає звуки.
Яка зворушлива, жадана мить

Сергій Губерначук
2019.12.07 11:00
Оце моє таке життя…
Оце моє таке життя.
Мої продовження у дітях.
Цвіт яблуневого злиття
в обіймах цих, немов на вітях.

Любистком пахне тихий одр.
На кораблі з рожевих весен,
де гомонів живий народ,

Іван Потьомкін
2019.12.07 10:21
Геракл, которого я знал
Привелось мне несколько раз дежурить с одним страшно любознательным человеком. Хоть он и не имел высшего образования, как это уже стало традицией в израильских фирмах по охране и уборке, но не страдал комплексом неполноценности, а старался наверстать упущ

Ольга Паучек
2019.12.07 10:01
Незгоди подолаєм
Тривожиться душа моя
за долю України...
Невже святий наш Боженько
дозволить у руїни
перетворити рай земний,
святі поля, прадавні,
загине рід козацький весь
і справи його славні
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Якубенко
2019.11.28

Н Кап
2019.11.26

Козак Ігор Козак Ігор
2019.11.20

Тетяна Шульга
2019.11.20

Галина Сливка
2019.11.19

Тетяна Глінчук
2019.11.14

Андрій Скакодуб Архіп
2019.11.06






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Що ти знаєш про мене...
Що ти знаєш про мене?
Небагато, повір...
Очі м'ятно-зелені
З берегів Синевир .
Виплітати гердани
З бісеринок сльози
Я не буду, коханий,
Не проси... Не проси...
Та мелодія туги -
Три акорди, не більш,
Не вмістилася, любий,
У верлібровий вірш.
Березневі відлиги,
Білопінний розмай,
Час від часу, мов книгу,
Мимохідь не гортай.
Відбрунюся у літі,
Хоч одягнеш пенсне,
Постелю оксамити -
Не пізнаєш мене...



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2018-10-16 13:53:16
Переглядів сторінки твору 1044
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.756
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.12.09 00:09
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-10-16 14:42:19 ]
...Мимохідь не гортай. - влучно!!!

...Мов Книгу Книг
щодня читай
до скону літ
і чи осягнеш?... )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-10-16 15:16:00 ]
Дякую, Галинко! Так, жінка - книга! Чим далі тим цікавіше, але лише тоді, коли жінка цікава..):)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-10-16 15:27:14 ]
На кожну книгу - свій читач. На кожну жінку - свій поціновувач... і т.д. )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-10-16 17:12:47 ]
Супер!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2018-10-16 17:16:59 ]
Пісенно ж як.
Ви так розкрилились останнім часом, Таню. Радію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-10-16 17:54:14 ]
Дякую, дорога Ларочко!Справжні друзі завжди вболівають один за одного. Приємно, що Ви раді за мене. Якесь прозріння останнім часом, відчуваю підтримку, не боюсь писати про те, що на душі. З теплом обіймаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-10-16 18:27:33 ]
Ларисо, я Вам бажаю натхнення і сміливості, бо поки нам будуть підрізати крила ми перестанемо літати. Ми на майстернях там де вчаться тому пишіть, бо я начитавшись гарної поезії боялась вимовити слово. Все здавалось примітивним. А що скажуть інші? А після того, як прочитала, Ліну Костенко, що цензора треба шукати в собі заспокоїлась і почала писати вірші. Мене багато хто підтримав і навіть серед тих, кого я боялась найбільше. Коли писали про графоманів, я зразу думала, що це про мене. Я хотіла щоб виставили список графоманів, щоб знайти там своє ім'я. Після зрозуміла, що страх заважає творити. І щоб там не було, всі мої вірші гарні чи ні вони моє життя. За деякі мені прикро, але не соромно, бо там моя радість і біль.над ними плакала моя мама і сестра, хоч вони не досконалі.Мене не стане, може хтось і посміється над моїми віршиками, а рідня згадає. Вибачте, пишу з мобільного багато помилок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2018-10-17 13:16:07 ]
Дякую за побажання, Таню. Тут справа не в страхах чи відсутності натхнення. Моє мовчання свідоме. Просто прийшов час роздумів)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-10-16 19:54:02 ]
Загадково і лагідно...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-10-16 21:57:22 ]
Дякую, друже!Люблю тебе дуже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-10-17 04:46:30 ]
Дуже гарно. А от пенсне як синонім старості недоречне. Спробуйте увиразнити.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-10-17 06:51:22 ]
чому ж недоречне - вийшов на пенсію, завів пенсне, нє?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-10-17 09:48:39 ]
Річ не в пенсії. Зараз і молодь носить окуляри.:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-10-17 09:38:17 ]
Дякую, Олександре, за коментар! Рада, що Вам сподобалось.
Про пенсне, у тексті сказано"Хоч одягнеш..."
Тобто я не запевняю , що у нього буде пенсне і Він його одягнеш, щоб побачити ЛГ.душу через пенсне не побачити і не пізнати.
Колись хтось писав, здається Чорнявка, що автор неповинен тлумачити свої вірші. Римувати мене, себе, тебе набагато гірше ніж використати пенсне створивши образ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2018-10-17 04:53:12 ]
Мелодійно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-10-17 09:47:23 ]
Дякую, Вікторіє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-10-17 06:49:49 ]
первинне чуття ~ кохання до того, хто тебе все ніяк не зрозуміє належно ~
така багатьом, або й всім знайома річ, Тетяно

флер загадковості таки присутній
але мені якось здається, що цей ~ із тих текстів, чи віршувань,
які пояснюють себе самі, імовірно, не в останню чергу,
аби пояснити собі себе, також...

хоч ВН теж має рацію, але ВН часто мовби прислухається скоріше інтуїтивно, якби до звучання
більш, аніж до смислів, нмсд, звісно



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-10-17 09:54:28 ]
Дякую, Сонце Місяцю, завжди Вам рада!
Інколи ми живемо поряд один одного а не чуємо і не бачимо, і окуляри не допоможуть. Щоб осяйнути жінку не достатньо життя, коли є певні обставини і відстань духовна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2018-10-17 20:48:12 ]
Те,що не вмістилося у верлібр,заримувалось! Невимовно! Але пенсне(яке одягають!?) -- зайве...несвоєчасно-несучасне...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-10-17 23:16:03 ]
Ще невідомо коли він одягнеш те пенсне? Може якраз і ввійде тоді знову в моду.😃Чи взагалі не одягне. Це образ лінзи. ЛГ говорить "хоть"тобто вона не стверджує, а припускає, що якщо її коханий не впізнає її зараз, то йому не допоможе потім і пенсне. Надіюсь, що Ви мене зрозуміли.
Дякую, Сергію!