ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

С М
2026.11.16 23:58
дідусь був мореходом
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»

Ігор Терен
2026.11.16 17:21
А влада пшеків дещо пойняла
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.

***
А бомонд богемі помагає

Борис Костиря
2026.11.16 16:53
Не хочу квітку я зривати,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.

Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,

хома дідим
2026.11.16 16:00
можливо я повторююсь
та це малосуттєво
повторюється всяко
усілякий
не треба апології
оскільки я не жертва
можливо навпаки
це стилістична якість

Вячеслав Руденко
2026.11.16 14:54
О, мій етер, веселий, темний, милий!
Куди тепер ти знов ховаєш вила —
Космогонічні, ніби справжній фатум,
Як тінь з-під ковдри душ, густу, багату, —
Щоби безвідповідально, гучно, вмісно,
Докупи склавши, ніби пальці в мудру,
У верховіття мрій, де мер

Кока Черкаський
2026.11.16 13:43
Водії не люблять пішоходів,
Пішоходи ненавидять водіїв,
Фермери клянуть суху погоду,
А турист кляне сезон дощів.

Всякий віднайде якусь причину
Щоб образити, обматюкать тебе,
Бо всередині у кожної людини,

Паб Лімерик
2026.11.16 08:34
Вчителі в кабінеті завпеда
Освятили закон Архімеда.
А завгосп не святив.
Отакий колектив
Згуртувався навколо завпеда.

Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.

Віктор Кучерук
2026.11.16 07:04
Під шелест опалого листя
Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.

Борис Костиря
2026.11.15 18:29
Не зупинятися у слові,
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.

Євген Федчук
2026.11.15 17:40
Гортаю в Інтернеті сторінки,
Новини і погоду розглядаю,
Чогось собі цікавого шукаю
І, зокрема, якісь нові книжки.
На сайтах їх багато викладають.
Дивлюся, що читають москалі.
Вже й не дивуюсь їм узагалі,
То просто дикість, що вони читають.

Юрій Гундарів
2026.11.15 09:14
Його серце зупинилося 27 березня на Слов’янському напрямку. Прощання відбулося у Вербну неділю. Траурний кортеж розтягнувся через увесь Київ — від Майдану Незалежності до Лівого берега, де він жив.
На Троєщині та Лісовому масиві люди виходили з машин, ст

Ірина Вовк
2026.11.15 07:43
«ДЖОРДАНО БРУНО: Попіл нескінченності, або Ніч на площі Квітів»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Джордано Бруно (Ноланець) – філософ-домініканець, мандрівний мислитель-пантеїст, якому належить теорі

Віктор Кучерук
2026.11.15 07:07
Ні зорі, ні душі, ані тіні -
Тільки тиша й пітьма навкруги,
Тож в уяві малюю видіння
Місць отих, де іти до снаги.
Не буває там темряви й тиші,
І відсутні тривожні думки,
І хмарини там вітер колише ,
І світіння торкає щоки.

Володимир Бойко
2026.11.15 01:14
Людожерам непогано вдаються ролі людинолюбців. Хтось демократією живе, хтось нею грається. Політик – це особа, яка однією рукою будує державу, а іншою її руйнує. Навіть наймізернішим людцям доступні цукерки «Гулівер» в асортименті. Криводушн

Віктор Насипаний
2026.11.14 23:50
З молитви проростаєм до життя.
Комусь шляхи чи стежка невеличка.
А весни, як горобчики, летять.
Міліє, висихає люд, як річка.


Щодня кудись мчимо, як хитрий грак.
І враз, як тінь, в землі минаєм поспіль.

С М
2026.11.14 22:44
Безконечний дощ зі слів ллє в паперовий келих
Током, досхочу свавільним, сковзаючи крізь усесвіт
Сум водойм і хвилі втіх поймають мій відкритий розум
Осяюючи, пестячи

Jai Guru Deva Om
Світ незмінний, хай би що
Світ незмінний, хай би що
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць / Вірші

 kudos

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-05-21 00:32:17
Переглядів сторінки твору 12502
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.683 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.629 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.743
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.11.11 21:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2020-05-21 06:59:05 ]
Прекрасний, прозорий вірш, Сонце Місяцю! Вражає! Близько і зрозуміло!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2020-05-21 07:00:56 ]
Гарна рима!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2020-05-22 04:49:18 ]
Тетяно, дякую розчулено, радий Вам завжди, без жодних застережень

всіх належних приємностей Вам повсякчас, авжеж


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2020-05-21 14:51:25 ]

Як картина, вірш, нмд, має закінчений вигляд.
По-перше, назва. У неї існують, як я з'ясував, значення, що мають і саркастичний відтінок крім більш серйозного, позитивного та схвального.
По-друге, кода. Про неї можна було би багато не казати, бо вона досить відома не лише версифікаторам.
Так що, нмд, kudos красномовно вдалий.

Трохи не зрозумів оцю строфу. Якась, тбм, якщо я не помиляюсь, якась майже непримітна неузгодженість.

За нього тримайся, немовби повстанець за зброю
А далі -
Як покерну фішку, заставивши все на зеро
Мені попередній родовий відмінок у наступному рядку з "фішкою" здається якимось незручним.

І в передостанній строфі, якщо би мені пощастило написати такий гарний вірш як Ваш, я б написав "кимось гнізді". "Кимсь-то" є нормативною формою, але вчувається мені у ньому певне фонематичне скупчення. Такий от собі дискомфорт. Та й попереду був "чимсь".
Можливо, займенники і повинні були перегукуватися (чимсь-кимсь). А я пропоную "кимось" - і запропоноване розвалює конструкцію. Не знаю.

Звичайно, я розмірковую як читач.
І певною мірою - як і колега у цій науці писати-творити разом з музами та фортунами.
І які до мене поки що повертаються приблизно у такий спосіб: до когось передом, а до мене - спиною. От і залишаюся здебільшого читачем.
До Вас вони повернулися саме так як треба :)

Дякую,
Ю. С.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2020-05-22 04:46:09 ]
Юрію, дякую

оскільки ясності нам не дано, згідно із днркачем (& навіщо ж розумному сперечатися з йолопами, правильно?) ~
чого би не насолоджуватися манівцями, тим більше, там всякі свої цікавинки є . . .

щодо назви загалом, якщо вона необов’язково має випливати з тексту, то хай би & самодостатнє яке слово, ще не сильно затерте
& багатовимірність можна імітувати, чи натякати на таку імітацію, все це якби мистецтво, нічого особливо не пояснюючи, все інтуїтивно, авжеж

щодо назви як я її інтерпретую, то мабуть найліпший варіант перекладу все ж таки: ’винагорода’
’слава’, або ’почесті’ се ймовірно трохи зависоко, ’заохочення’ чи ’вигода’ в розумінні ’зиск’ ~ не до поезій це, адже тут чогось би нематеріального
а ’винагорода’ ніби нічого так, а ще ліпше би сказати ’отримана винагорода’, бо отримання її має сенс, оскільки приклади, які наводяться,
часом містять і таку фразу, як ’винагорода жеж дісталася іншому’

про фішку таки непросто, тут, напевно, перемудрив
весь цей наворот якби існує зокрема, і побудова речення якби трохи відрізняється
перш за все слід розуміти, що на зеро ставиться не сама фішка. зеро це рулетка, а покер - то покер, там нема зеро. це має бути очевидним
покерна фішка - це в принципі не якась сильно суттєва цінність, навпаки, можна так мислити, номінальна, або й мінімальна
тобто, її не відривають від серця, або там, розстаються з нею із якимсь скреготом, але без питань роблять ставку, чи піднімають вже зроблену ставку
отже, пригоди фішки мали би перемкнути увагу від зброї, якщо ні - значить автор недопрацював, що ж, треба взяти до уваги, на майбутнє, і з подякою, однозначно ж

вертаючись до зеро ~ зрозуміло, що це є чистого виду відчуття, ставити на зеро, десь так само, як йти ва-банк (& трохи може затертіш цей вираз,
оскільки не сприймається мені особисто як імовірність втратити геть все, хоча такий, начебто, зміст)
тут трохи є коливань між ’поставити/поставивши’ & ?
’поставити’ якби не особливо тут підходить із ’п’, хоча може ця невіра і пройде, колись
з іншого боку, ’заставити’ не дуже є ідеально насправді, оскільки дещо неоковирно, тобто, в розумінні ’робити ставку’, хоча . . .
напевно, все це робочі моменти, які поки що потребують трохи дистанціювання, простіш кажучи, хай пройде трохи часу, а там ревізуємо, скоріш за все

Ваше ’кимось гнізді’ ~ непогано, правда, може й дійсно вірогідніш як із погляду практичного мовлення
але ’кимсь-то гнізді’ трохи алітерує & веселіш якось, тим більше там про печаль
оце про ’чимсь-кимсь’ Ви чітко підмітили одразу ж, бо я таки люблю симетрії, тому, можна списати й на волюнтаризм
ніколи ще досі не вживав ніде в текстах ’кимсь-то’, на відміну від кимось. але згоден, що так само можна було би й переосмислити, чому ні, знову-таки

тобто, я не кидаюся щось міняти вже не тому, що маю якісь упередження, ні, редагується все часто і густо і безжально
просто направду потрібно трохи рефлексії, в тому числі й щодо власних умовиводів, якби . . .
наразі,

всяке моє Вам уклінне за добрі слова й наміри,
& всі безперечні подяки, також

щиро








Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2020-05-23 20:08:51 ]

І справді немає підстав аварійно щось міняти.

В отих двох рядках мене непокоїла лише комбінація з прийменником "за" без будь-яких знаків пунктуації в кінці рядка. Ось і виходило, що прийменник в наступному рядку стосувався і зеро. "Як" виглядав не зовсім доречним.
Але то таке.

Згадався анекдот про мар'яжистів.
"Все одно ж непогано вийшло"(с).

Щасти Вам
і до нових зустрічей.
Ю. С.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2020-05-24 06:13:06 ]
Юрію, всяко вдячний, щоразу, із незмінним серйозом, направду ~

міняти щось не проблема, і все одно мінятиметься через деякий час, те чи інше
а розумна, досвідчена критика ніколи не даремна, чогось-то я дякую, не з пустої ввічливості
все це якби зерна, які так чи інак зійдуть, оце я вже точно знаю зі свого власного досвіду

скажімо так, текст у десь-недоперфекційованому стані, який можна із більшою вірогідністю критикувати
але й, водночас, у цім статусі, чи стані, такого тексту, є свої плюси, ну для мене так точно

звичайно ж, на поверхні, як Ви вже самі бачите, знаходиться думка про залежність від стилю
і таки кожен певною мірою є часом заручником свого стилю
я міг би елементарно поставити фізичну крапку (значок), при кінці рядка про зброю
і не було би мабуть причин вчитуватися
але із іншого боку, наявність причини вчитуватися й трохи дискутувати не є зле)

я не так багато чогось віршую останнім часом, щоби це було більше одної-двох несильно розгонистих строф
тобто, пиріжково-порошкова форма окей ~
& це не тому, що не можу, або не бажаю, бо це зовсім так
скажімо, мене цікавить певний авантюризм, проба якихсь інакших щоразу можливостей
але я не маю звички когось там епігонити, чи в когось щось красти, тому що мені нема що більш робити
окрім як мутити сотні текстів, нічим особливо не відмінних одне від одного
хай хтось зве таку звичку графоманню, а хтось музою, то байдуже, насправді

тож віршування відбувається в формі трансляції, яка врешті-решт, проситься, як то кажуть, під запис
це все енергетичні штуки, само собою, ніяке тойбічне радіо не диктує слів, чи, тим паче, рим
звісно ж, як у багатьох інших, я так собі це уявляю завжди, нав’язується певний ритм, здавалося би, чимсь-десь оригінальний
а також є трохи слів, які вкладаються до того ритму & все це разом якби ключ, котрим можна спробувати щось відімкнути

для мене завжди є смисл скомпонувати текст із образів & слів, які відповідні власному стану моменту, а також
не були сильно заангажовані раніш, тому само собою, часом дещо мусить виглядати не зовсім звичним, навіть для мене самого
тут завжди є спроба замаху на щось нове, хоч нічого нового бути не може, але в принципі, про це якраз оце й вірш





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тата Рівна (Л.П./Л.П.) [ 2020-06-07 00:13:08 ]
Красива поезія. Як мальована.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2020-06-08 00:37:39 ]
Тетяно, мої уклінності. . .

естетична суть поезії, як суть етична
непривабливі тексти & чи є в них якийсь сенс
звичайно ж, є речі-в-собі: Бог, життя, кохання. . . / для прикладу
їхній зміст є смислом їхнім, або ж, нема в Абсолюту іншого сміслу-змісту,
аніж пребувати Абсолютом, тощо/
тобто, я не впевнений, що поезія є річчю-в-собі, хіба що, можливо,
ідеал поезії є такою річчю, але це дискусійне й риторичне, щодо того ідеалу
отже, тексти поетичного кшталту мають кожного разу якійсь свій окремий зміст-смисл
мені особисто нереально шкода щоразу, коли якісь, загалом, цікаві поезії
просто не бажається навіть починати читати, й дедалі менш бажання такого
особливо це стосується текстів у мережі. а хоч би навіть і на пм




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2020-06-20 20:54:54 ]
Оо, це надзвичайно щось таке близьке- близьке мені по духу - так знайомо, впізнавано - наче кожжне слово вже вивірила колись у цьому магічному згустку думки твоєі. Тримаймось за перо, яко за зброю - ДУЖЕ! а ритміка вірша - власне додає особливого посилу, навіть дещо маршового, навіть трохи войовничого - а чом би і ні...автор же ж добре озбрроєний СЛОВОМ. Дякс.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2020-06-25 08:04:47 ]
звісно & від усього серця авжеж, Роксолано
всі мої зворушені подячності навзаєм і принагідно

все намагаюся вийти в це літо, коридором затемнень. . .
якось не дуже до ладу поки що виходиться, та все ж, якось ~

оцей невеликий маяк собі, й досі чинний, мов
ілюзія власного якогось простору поза часом, хоча
безперечно, все мусить мати свій певний час

але поки що такі от пироги, нічого бадьорішого, ніж оце
вищесказане, й нема більш

друзі, яких все менше, та ніби заходять на вогник)
що все-таки втішає, звичайно ж




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2020-06-28 15:29:09 ]
Прекрасно, Сонце Місяцю! :) Нехай ніколи не висохне чорнило в чорнильниці :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2020-07-01 03:28:38 ]
з огляду на власне бажання, о Василю

щиро дякую
сяйних липневостей. друже