Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Зафарбовує сокурину.
Будуть в осені сумнолюбої
Ще погідні та теплі днини.
Будуть в осені любоніжної
Над водою легкі тумани.
Буде осінь щоранку іншою,
Прийду у край нечуваний, незнаний
Крізь сонце і розпечений пісок,
Де квітне час глибокий, несказанний.
Так важко парадоксами іти,
Шляхами незбагненними, чужими.
Ти битим склом дістанешся мети,
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.
Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…
Одними з авторів розписів у цьому храмі є видатні художники Віктор Васнєцов і
Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.
Прохолода добромисно
Натруджені працею руки,
Та хочуть, як завжди, мене обійнять
Опісля гіркої розлуки.
В зусиллі притиснуть - прожиті літа,
Турбота, терпіння і ласка,
І мамина мудрість, одвічно свята,
Що з буднів утворює казку.
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.
Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі
примчала на колісниці,
зупинилась…
п'є чашу темряви
до самого дна.
Ловить крізь тишу звуки -
гучно…
гучно…
Я шукаю Її серед суму алей,
Заглядаю в обличчя байдужих людей,
Все навколо здається пустим і невчасним.
О, насніться мені, рідні очі прекрасні!
Вся реальність - поламана. Все шкереберть.
Ніжний погляд юрбою спап
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.
По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,
розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!
***
Малоросійців зомбувати просто
а надворі дитячий голос: «Бабах!»…
Не відає ще нерозумне маля,
що війна - жах…
Воно думає, що це просто гра:
дорослі ж не можуть його вбити
чи завдати важких ран!
А в пам'яті - звитяги чималі, -
Шукаю гідних, щоби відомстили
За сльози української землі.
Пліч-о-пліч станем проти супостата,
З'єднаємось в єдиний моноліт,
Бо час уже йому борги вертати,
Прийшла пора за все дав
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Протроліада (18+)
Троль — міфічна істота, одна з нелюдських рас в літературі жанру фентезі. Тролі переважно описуються як велетенські могутні істоти (вищі, сильніші і, часто, дурніші за орків, якщо останні наявні в даному художньому світі) зі шкірою сірого чи зеленого кольору. Тролі уникають сонячного світла, бо часто під його дією перетворюються на камінь.
(http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C)
В інтернет-термінології, «троль» — це людина, яка розміщує брутальні або провокаційні повідомлення в Інтернеті, наприклад, у дискусійних форумах, перешкоджає обговоренню або ображає його учасників. Слово «тролінг» може характеризувати одне конкретне повідомлення, або розміщення таких повідомлень загалом. Поняття «тролінг» також використовується, щоб описати діяльність тролів взагалі.
Найхарактернішою рисою тролінгу є те, що його постійна кінцева мета — привернути увагу до власної персони. Троль хоче відчувати свою значущість і популярність, справити незабутнє враження, і для цього застосовує будь-які засоби. Існує думка, що це люди, які страждають комплексом меншовартості, розчаровані чи стомлені повсякденною рутиною. Але слід пам'ятати, що крім цілком суб'єктивних проявів тролінг взято на озброєння бійцями інформаційних воєн. У цьому випадку мета застосування тролінгу — це, зокрема, відвернення уваги від гострих тем і переведення конструктивного обговорення в перепалку, а також один із методів нападу шляхом агресивного вкидання наклепу, компромату, чуток тощо.
(http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B3)
На полі битви не сьогодніІнформаційної війни
З'явились дикі і голодні -
Назвались тролями вони.
Жеруть кого і як завгодно.
Ані жінок, ані старих
Не пошкодують - це не модно.
Та й лихо з ними - толку з них!
Пожежі змусять запалати,
Лайном поллють не навмання -
Вони із шостої палати,
Де проживає і рідня.
Тупі й зелені підло й тихо
Замінять грішне на святе -
Язик, як меч іржавий, з піхов -
І з-поза пліч - через плече.
Ні леді ані джентльмени,
Їм плюй у очі, скажуть - дощ!
Ані із лона ні із члена -
З помийних ям базарних площ!..
26.04.2015
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
• Перейти на сторінку •
"Володимир Висоцький. Пісня про сентиментального боксера (переклад з російської)"
