ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Роксолана Вірлан
2024.04.28 18:08
То не смоги встелились горами,
то не лава вплила у яри, -
то вчування, слідами кволими,
обходило поля і бори,

облітало міста притишені
в наслуханні тривог напасних...
он стерв'ятники гнізда полишили,

Козак Дума
2024.04.28 16:44
Почуй холодну, люба, вічність –
секунди краплями кап-кап…
Все ближче люта потойбічність,
матерії новий етап…

Катарсис при знятті напруги
трансформувався у катар,
а сублімація наруги –

Євген Федчук
2024.04.28 16:25
Ще поки не в Цареграді на риночку тому,
А своїм конем степами гаса без утоми
Славний Байда-Вишневецький. Козацького роду,
Хоч говорять, що походить з князів благородних.
Грає кров, пригод шукає Байда в чистім полі,
Сподівається на розум та козацьку д

Ігор Деркач
2024.04.28 16:23
Після травня наступає червень,
змиються водою москалі
і прийде пора змивати зелень
геть із української землі.

***
Поки є надія на Гаагу
і на лобне місце сяде хан,

Світлана Пирогова
2024.04.28 14:16
У священному гаю на хвильку зупинились,
На святій землі поміж дерев.
І нема рабів душею чорноницих,
І не чути крику і тривоги рев.

І жахіття вже не ріжуть лезом по живому,
Розчинились сіль війни, зловісний час.
В пеклі запалали темні всі потвори,

Іван Потьомкін
2024.04.28 08:30
Моцарта у самозабутті
Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:

Ілахім Поет
2024.04.28 08:15
Я – таке… чи comme ci, чи comme a. Ну а ти – charmant!
Я – вугілля, а ти - найкоштовніший діамант.
Але ти нині поруч – і квітне, мов кущ троянд,
Моя душа вся.
Тож тебе не втрачати – це все, що є на меті.
Твої пестощі – космос, хай примхи тоді ще ті.

Леся Горова
2024.04.28 07:35
Подивися у очі мої, та невже ти
Там нічого не бачиш? Устами легенько до вій
Доторкнися. Застигла сльоза в них, і стерти
Її може, я знаю, лиш подих стамований твій.

Я у ніжних долонях вербою відтану,
Що підставила сонцю лозу і бажає цвісти.
А весн

Віктор Кучерук
2024.04.28 05:40
Спіймав під вечір окунів
І взяв на себе звичний клопіт, –
Клекоче юшка в казані
І пахне рибою та кропом.
Звелися тіні з-за кущів
І над рікою місяць повен, –
Солодко-гостра суміш слів
Смішками повнить перемови.

Володимир Каразуб
2024.04.27 10:19
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг

Микола Соболь
2024.04.27 09:25
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.

Ілахім Поет
2024.04.27 08:53
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.

Леся Горова
2024.04.27 08:49
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.

Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,

Віктор Кучерук
2024.04.27 05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.

Микола Соболь
2024.04.27 05:19
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Бойко (1953) / Вірші

 Я научилась мудрій простоті (переклад з Ганни Горенко (Ахматової)

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-11-27 07:58:04
Переглядів сторінки твору 3910
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.102 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.224 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2024.04.28 13:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2016-11-27 09:11:03 ]
Саме зараз перечитую Ахматову...

Ваш переклад не спотворив просту дивовижу її поетичного світу.

Хоча вкінці трошки переплутались часові форми,
бо логіка наче вимагає -
І якби ти постукав до дверей,
То я, здається, і не здогадалась би. (прозою кажучи)

Але в поезії - свої закони і примхи) Може, можна й так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2016-11-27 10:32:02 ]
Дякую. Зауваження цілком слушне - я й сам собі таке зауважував. Над останньою строфою працював досить довго, але так і не досяг бажаного. Передостанній варіант "то я, здається, навіть не почую" цілком логічний, але ж рима... Спробую скористатися Вашою пропозицією, ледь її змінивши "то я б, здається, і не здогадалась". Так, здається, буде краще.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2016-11-27 10:25:08 ]
Знайомий текст...Я теж його перекладала.
У Ахматової рими точні, у Вас ні.
яру-складу
Дослівно перекласти її поезію...вийде некрасиво, неорганічно.
Не можу похвалити варіант цей - Ваш. Даруйте)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2016-11-27 10:34:46 ]
Не претендую на пальму першості. І все ж покажу свій переклад, художній.
В такому стилі я почала працювати над першотворами, коли прочитала шість варіантів перекладу одного вірша "П`яний корабель" А. Рембо.
Кожен поет зробив це по-своєму. Часом здається, що надто вільно, зате кожен переклад це явище, а не банальна транслітерація.

І просто, й мудро нині я живу.
Дивлюся в небеса, молюся Богу.
Торую в сутінковій млі верству –
Щоб нанівець зійшла чіпка тривога.

Коли в яру шерхоче лопушняк
І горобини гроно звільна гасне,
Мережу вірші про утіхи дня,
Про житіє – і тлінне, і прекрасне.

Вертаюся з низин. Пухнастий кіт
Муркоче, мружиться, бреде кругами.
Біля ставочка вогник поміж віт –
На маківці покрівлі пилорами.

Вряди-годи лелека ріже тиш,
Злітаючи на дах. Прийди, постукай
У двері золотої німоти –
Мені здається, не почую звуків.
............

Ось тут варіанти перекладу з А.Рембо, прочитати варто.
http://ae-lib.org.ua/texts/rimbaud__poesie_by_other__ua.htm



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2016-11-27 21:38:32 ]
Дякую за відгук. Зауваження щодо рим приймаю, справді, такої точності, як у Ахматової, вдалося досягти на скрізь. Щодо ступеня наближеності перекладу до оригіналу – залишаюсь при своїй думці. При читанні перекладних творів мені цікаво відчути дух автора оригіналу, а не перекладача. Того ж принципу дотримуюсь, коли перекладаю сам. По коментарях відчуваю, що однодумців у мене чимало. Хоча всі види перекладів мають право на життя. Вдалий переклад чи ні, залежить від майстерності перекладача, а не від виду перекладу.
Щодо Вашого перекладу, то я б так вільно з оригіналом не поводився. Хоча, наприклад, рядки «мережу вірші про утіхи дня», «у двері золотої німоти» мені сподобались. А от за рядками «торую в сутінковій млі верству - щоб нанівець зійшла чіпка тривога» або ж «муркоче, мружиться, бреде кругами» я не відчуваю Ахматової. Але це особисто моя думка. Пригадайте Окуджаву:
Каждый пишет, как он слышит,
Каждый слышит, как он дышит,
Как он дышит, так и пишет,
Не стараясь угодить...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2016-11-27 10:38:24 ]
Перерахувала: чотири переклади "П`яний корабель", не 6.
Прочитайте їх усі, будь ласка, за моїм посиланням.
Юрій Клен, Василь Бобинський,
Микола Терещенко, Всеволод Ткаченко - автори.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2016-11-27 21:49:11 ]
Повторюю: прочитайте 4 варіанти перекладу "П`яний корабель".
Мабуть, кожному автору перекладу Ви б написали подібне: вільно поводився із першотвором.
Ваш переклад швидше нагадує підрядник ...і тому не є цікавим, образити не хочу.
Про мій підхід до перекладів писали так: Перекладацький доробок Світлани-Майї Залізняк вражає передовсім своєю різноманітністю. Переклади Залізняк – це не банальна транслітерація творчого всесвіту митця, а співтворчість, дуалістичний і водночас монолітний симбіоз автора-мови-оригіналу і перекладача-української мови. Перекладач тонко відчуває метафізику вірша, його семантико-поетичне поле, точними і сильними мазками реалізує якнайтонше буттєвий та креативний потенціал тексту як точки перетину суб`єктивного образу об`єктивної реальності, і того, що існує як об`єктивна реальність.
(Це є на моїй головній сторінці)
Більше не коментую, щоб не сприйняли як саморекламу.
Натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2016-11-28 00:43:56 ]
Дуже вдалий, органічний переклад перших трьох строф, причому рими в них - не менш точні, ніж в Ахматової, на відміну від неї - більш сучасні - з різних частин мови. Вам уже починають заздрити досвідчені майстри, вітаю. Коли когось пече Ваша творчість, це свого роду - визнання. Адже Ви робите лише перші кроки, а вже так далеко сягнули. Учіться у пані Майї вишуканої мови - чудовий майстер-клас перекладу. У Вас авторська індивідуальність також є, але проявляється ще не так виразно.

На четверту строфу трохи пороху не вистачило. Радив би саме її ще покрутити в голові. Ідея кінцівки: То я б, здається, і не здогадалась - дуже гарна - підженіть під неї другий рядок, а в першому і третьому можна і поміняти рими на точніші. Але спершу - точність думки і Образу має йти, а тоді вже - рими. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2016-11-28 10:18:47 ]
Дякую. Проблеми четвертої строфи бачу і працював з нею чи не більше, ніж із трьома ппопередніми. Був перед тим варіант із точнішою римою:

І тільки зрідка тишу розітне
Крик бусола, що поблизу гніздує.
Як прийдеш ти провідати мене,
То я, можливо, навіть не почую.

а ще такий:
Лиш зрідка тишу прорізає крик
Лелеки, що поблизу десь гніздує.
Якби у двері враз постукав ти,
То я, здається, навіть не почую.

Можливо, я вибрав не кращий варіант, а, можливо, кращий іще попереду.





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2016-11-28 10:47:58 ]


І вже наостанок:
"Вам уже починають заздрити досвідчені майстри, вітаю. Коли когось пече Ваша творчість, це свого роду - визнання".

Звичайно ж, це не про мене.
Єдине, що мені може пекти, це недбалість (чи й неграмотність) авторів.
Я перекладаю і пишу своє... Не усі наважаться відійти від банальної транслітерації. Не у всіх є талант, креативність.
Ніхто не забороняє перекладати, якщо є снага, то можна спробувати.
У зібранні моїх творів цикл "Сонце в небі, сонце у зеніті" - переклади. Не лише з Анни Ахматової, там і сучасні автори.

Володимирові Бойку зичу наснаги. Все ліпше - попереду.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2016-11-28 12:00:23 ]
Дякую. Я поважаю Вашу точку зору і розраховую на взаєморозуміння. Надалі вважаю, що всі види перекладів мають право на життя. Чим їх більше, тим, вважаю, краще - можна різнобічніше ознайомитися із оригіналом (якщо мова незнайома) і, водночас, із стилем кожного із перекладачів.
Щодо перекладів "П`яного корабля", то найкращим вважаю переклад Юрія Клена, далі - Всеволода Ткаченка. У Василя Бобинського багато архаїзмів - але слід зробити поправку на те, де і коли він жив. Щоб зробити детальніші висновки, потрібні час і знайомство з оригіналом.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-11-29 14:37:03 ]
І тільки зрідка тишу розітне
Крик бусола, що поблизу гніздує.
Як прийдеш ти провідати мене,
То я, можливо, навіть не почую.

безперечно, кращий варіант. тільки - не можливо, а напевно, з цією його амбівалентністю, а бо то я ймовірно, навіть не почую - в ААА все ж героїня сама вирішуватиме, чути ій стукіт чи нафіг треба, а тут - воля випадку, може почує, може ні


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2016-11-29 15:27:42 ]
Дякую. У мене було певне застереження щодо доречності слова "гніздує", але раз є така думка, спробую нею скористатися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-11-29 23:54:04 ]
да чого там, просто в очі, хм, вуха,читача - дико - чути птаха - ет как, крилами хлопа шолі, тоді як в ААА - чітко - крик - і без питань.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-11-29 23:56:55 ]
зауважив за собою - бля, мирохович, а ти любиш ахматову, да, хоч як крути, а любиш. ну, тоді ще камінг-аутом - єсєніна також люблю, і блока, мать його, блока, і, що геть непристойно - ігоря сєвєряніна.