Усмиряючих сорочок на всіх не вистачає.

Так, у мене інша правда! У нас є вибір хто буде поряд. Чому ж ми вибираємо не Іванів, а Мойсеїв? А після репетуємо? Я особисто знаю політика Вадима Рабіновіча, він досягнув успіхів своїм розумом і працею, чому таку людину зневажати? У мене немає ні краплі єврейської крові, але антисемітські настрої не люблю.

На Вашому Рабіновичеві нема де штампу поставити.
У своїх краплях не впевнений, але і мав, і маю достойних друзів єврейського походження, а от нуворишів-жидів так само як совкових українців теж не люблю. Старайтесь сриймати людей і вірші в загальному контексті, але ж не мені вчити поетесу-майстра.

Таню! Дорогенька! Вадим Рабинович так обікрав місто Харків, що його засудили до вищої міри покарання. Виклянчував у Москві для лікарень лінолеум і продавав його на сторону. Украв півмільйона рублів. сів у тюрму на десять років. А грошей так і не знайшли. Коли ж розпався Союз - друзі підсобили за мзду і дядя вийшов на свободу, повернувши в казну держави півмільйона рублів, які на той час уже коштували рівно сто доларів. А решту півмільйона доларів, без однієї сотні пустив у бізнес: купив у складчину газетку та ще дещо.
Отак дядя став праведником. Проповідує Божу заповідь "Не вкради!", організовуючи проплачені мітинги біля закладів де гроші лежать. особливо любить тертися біля банків. А української мови і досі не вивчив. Має подвійне громадянство, ніколи за собою не прибирає, кавалки вигрібають хохлушки. Можу ще дещо розказати. Але вже ніч, тож треба спати. Цьом.

Боже, кому ж тепер вірити, де істину шукати, кому довіряти, на кого сподіватися? Бідні ми бідна, і Господь від нам відвернувся, а ми, як сліпці стукаємо у двері і не знаємо, що за ними нам чекає чи звір, чи людина. Вибачте, мої дорогі, що така наївна і звикла довіряти людям. Дуже боляче...