ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.11.19 22:57
мла імлиться
ще хтось її не боїться
ані в політичному сенсі
ані в релігійному смислі
хтось не звертає уваги
яка насправді різниця
але бувають інші
завше бувають інші

В Горова Леся
2026.11.19 22:24
Розриває тишу ранню криками
Птаха, ніби воду каламутить —
Так безглуздо.
Куширями сплутані спокути
Майже занімілі та забуті,
Тануть поміж тінями безликими,
В мулі грузнуть.

Ольга Береза
2026.11.19 17:18
Лиш, прошу, не розказуй мені про війну,
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.

Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни

Ольга Олеандра
2026.11.19 16:18
Давай перепишемо сенси, видалимо з них поверховість.
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.

А ще додамо обережність, щоб вітер, к

Артур Курдіновський
2026.11.19 16:11
Все затихло, замовкло у снах листопада...
Тільки сірі світанки та дні мовчазні
Нагадають, якими були навесні
Почуття та листи. Знову зайва порада
Заглушає тонкі солов'їні рулади...
У дворі вже давно поміняли паркан.
Все за ним тепер видно. Ніяких о

Борис Костиря
2026.11.19 13:22
О, як важливо вчасно відійти
Від суєти, марноти, часоплину!
Лиш тільки так ти досягнеш мети
І будеш вільним, мов незламна глина.

Я залишаю сцену у той час,
Коли вручають ордени й медалі,
І йду у ліс, де мій вогонь не згас

Тетяна Левицька
2026.11.19 08:08
Що сталось, те сталося,
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.

Віктор Кучерук
2026.11.19 06:47
Дощ уночі по вікнах тарабанив,
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн

хома дідим
2026.11.18 22:50
відомо
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом

Артур Курдіновський
2026.11.18 19:48
Слова, слова... Яка ж у них ціна?
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...

Олена Побийголод
2026.11.18 17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.

    Заспівай нам про гори й пустині,
    про таємні глибини морів,
    про небокраї сині,

Борис Костиря
2026.11.18 16:24
Я шукаю в бездонному морі
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.

Вячеслав Руденко
2026.11.18 14:49
Під шерех листя верб мені співало в гливах
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…

Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура

Віктор Кучерук
2026.11.18 07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.

М Менянин
2026.11.18 02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.

Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право

Світлана Пирогова
2026.11.17 20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.

Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василина Іванина / Вірші

 ***
В цьому місті я колись жила,
вуличками древніми бродила,
і любові неповторні крила
осявали дні мої й діла.
В цьому місті гостя я тепер,
тут ніхто мене вже не пізнає.
Чом же раптом погляд мій завмер,
поклику чийого я чекаю?..
Юність тут моя за тим он рогом
промайнула, мов невловна мить.
Ну а місто – в справах і турботах,
місту моя туга не болить.
...Крик чаїний лине з високості,
здоганяє течію стрімку.
Помовчу на пішоходнім мості,
крихти споминів кидаючи в ріку...




Найвища оцінка Я Велес 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.25 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-02-19 19:38:37
Переглядів сторінки твору 15184
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.050 / 5.63  (4.879 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 4.669 / 5.25  (4.808 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.755
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2025.02.21 15:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 21:34:05 ]
Ви чи мене не розумієте, чи Караванського!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-02-19 21:35:44 ]
Ну та звісно ж, при тверезому! Та ще й якому світлому розумі, пані Василинко! А досконалість - штука дуже ненав"язлива - доки зі сторони не вкажуть, то сам і не помітиш, чи є вона в тебе бодай у чомусь:) Ото вже було б добре кожному хоч щось та досконало, нє?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 21:35:57 ]
О Боже, я і не образилася зовсім! Я мала на увазі, що хіба можуть прийти Слова, якщо ти не щирий. А майстерність, мабуть, все-таки не тільки від бажання людини залежить, а це щось вище. І не завжди залежить від (тривалості?) часу, від практики чи старань, думаю, має бути ота банальна іскра Божа – яскравіша чи слабша. і що тут поробиш, як слабша?.. А з вами мені приємно дуже спілкуватися, я рада вашим коментарям, це мені допомагає. Я тут ще ні на кого не ображалася, тільки спочатку дуже перелякалася Зені Збитка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-19 21:37:29 ]
Під зорею Івана Франка / Персонал Плюс - №7 (210) 22 - 28 лютого ...Чом же тебе не годують досита, Чом же ти з голоду мреш по хатах? В гір твоїм лоні залізо чимале. Чом же тупії твої леміші? Чи лиш на теє залізо те здале, ...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 21:47:51 ]
Василино, Зенчик тільки з першого погляду такий грізний, а насправді, як те теля :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 21:49:02 ]
Для мене достатнім авторитетом є Караванський.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-02-19 22:00:24 ]
Матінко, пане Валентине, тіко не чіпайте Франка у Ваших доказах, слізно прошу! Ох, таки затопчуть мене отії "скакуни", що ними естрада ще мислі називаює... :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 22:27:07 ]
Моя думка про ту нещасну частку: "же" – це просто варіант "ж", видільної частки, яка служить для логічного виділення в реченні слова, так само, як бувають варіанти прийменників "з-зі-із", "у-в-уві" тощо. Тобто, залежить у тексті від законів евфонії, а у вірші – як ляже :) А Караванський, по-моєму, у цих прикладах мав на увазі певні вирази, де її не варто вживати, щоб не калькувати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 22:32:52 ]
Треба ще пошукати, як час буде. І надхнення :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-19 22:41:00 ]


Чорнява Жінка (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-19 22:32:52]
Треба ще пошукати, як час буде. І надхнення :))
Надихайтеся, але не затхлим.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 22:57:58 ]
Це ви про Караванського?