ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.04.27 10:19
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг

Микола Соболь
2024.04.27 09:25
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.

Ілахім Поет
2024.04.27 08:53
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.

Леся Горова
2024.04.27 08:49
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.

Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,

Віктор Кучерук
2024.04.27 05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.

Микола Соболь
2024.04.27 05:19
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ганна Осадко (1978) / Вірші

 Бо щастя - білий кролик...
Образ твору ця гра уяви... літачок над лісом...
це дерево розлоге… і густа
трава медвяна… дівчинка Аліса
цілує літо в золоті вуста,

і ластяться до сонця ластів’ята
і жайвір губить пісню поміж хмар…
тук-тук...і серце гепає у п’ятах…
тік-так… на ланцюжку живе дзиґар,

як пес. Охороняє – адже, мусить –
весь час – тебе від мене, а мене –
охороняє просто… Тітко Гусінь,
скажіть, премудра, це колись мине?

Цей Дивокрай…
І напнуту завісу
Відхилить доля у останню мить:
Бо щастя - білий кролик, і Аліса
біжить за ним, біжить за ним, біжить…




Найвища оцінка Анна Сазанська 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ретро Лю 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-10-02 17:47:20
Переглядів сторінки твору 16148
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.472 / 5.84  (5.244 / 5.65)
* Рейтинг "Майстерень" 5.258 / 5.63  (5.211 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.789
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2015.02.12 12:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Сазанська (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-02 17:53:27 ]
Прекрасний неймовірний вірш!!!!!!!! Такий легкий, мов літній сонячний зайчик!!!!!!!! І задоволення від нього - літнє, добре, мрійне, дитяче і доросле водночас! Дякую дуже)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Критус Нахман (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-02 18:32:03 ]
мало хто вміє кількома рядками вмістити стільки експресії, кількома катренами так філософічно розповісти про життя...це дивовижне вміння, то добре що воно у Вас є, пані Анно!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-02 18:54:47 ]
Прювет Бо-бо-ґерла,
Мені си сподобАло :)
***
Біжит бугай...
Я вцямкну терамісу
Яка цудовна плямкуванє мить:
Бо-бо бо-бо - бугай біжить... ;))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-10-02 22:30:29 ]
моя!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-10-02 22:30:49 ]
моя! моя! моя! моя! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-10-02 22:32:55 ]
і моя... :))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-02 22:35:11 ]
Cкучила я за Вами, давно на Майстернях не була... Про вірш - Сподобалося:))) Дуже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Руденко (М.К./Л.П.) [ 2008-10-02 22:57:23 ]
Вірш, безумовно- гарний, але мені здалося, що у
Керола таки був "дядько - гусінь"...чи мо* то тільки мені так здалося?..
А ще мені здалося, що Ганночка "застрягла" десь
"у літі"...(воно б і непогано, було б...)
Але поет такого рівня не може (за визначенням)
"зациклюватись" на одній темі...
Але, це - тільки власні думки...
Можливо це - паростки чорних заздрощів, бо краще
навіть я не напишу... нікОли!:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-02 23:23:08 ]
Як на мене - хороший дитячий віршик. Як для Ганиного рівня - виконаний посередньо.
Сергію - тут не зациклення теми - тут зациклення на самому собі.
Ось є я - Ганя - файна поетарка - все іншого не існує - решта - декораціі :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ляна Лада (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-03 20:50:08 ]
ну чому, тепер хоч буду знати до чого потрібно прямувати... в змісті геніальності...
бо я так зрозуміла в ПМ звертають увагу тільки на твори тутешніх майстрів Поезії... а таким неумілим аматорам як я, можна лише тихенько спостерігати за Великими, може і вдасться самостійно чогось навчитись...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-10-03 22:08:04 ]
Ляночко, звертають увагу тут на всіх, у тому числі й на таких, як я.

Великих людей- не буває. Бувають ті, що знайшли себе і ті, що так і не дошукалися... Других більше і в цьому, як на мене- трагедія Людства.

А у Вас іще все попереду! Занадто вже щирі та милі Ваші віршики, щоб думати інакше. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Невиліковна (Л.П./М.К.) [ 2008-10-03 10:19:24 ]
зворушливо..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Король (Л.П./М.К.) [ 2008-10-03 10:47:44 ]
Аню, ти молодчина!
А стосовно зациклення (ох і словечко! :)), то я радий, що це - зациклення на хорошій Поезії...
У твоїх віршах є те, чого, напевне, ніколи не буде у віршах, наприклад, пана Лазірка...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-10-03 12:09:20 ]
Аня і справді молодчина, і справжня жінка, від Бога.
І я думаю, що Юрій Лазірко підсвідомо очікує від Аніного таланту і певних "чоловічих" проявів. Там різних узагальнень, дужчої сили звучання, менше (уявних) логічних протиріч?
Нам чоловікам завше чогось хочеться від прекрасних дам. :(

Насправді вельми важко писати без явних узагальнень і ступати подробицями миті, бо це все потрібно тонко відчувати - відчувати реальність, без нагромадження цивілізаційних умовностей, які так перекручують істину?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-03 16:00:42 ]
Хіх!
Ю гайз фанні піпл - мені смішно. :)))
Ну і Слава Богу, що ніколи...
У нас всіх різні світи - цим світ поезії і цікавий.
Просто тут звикли ставити дурацькі оцінки оглядаючись на ім`я.
А Ви Олеже почитайте англомовну поезію - то зрозумієте та відчуєте різницю!
А то звикли варитися у власному борщі - тому і рівень поезії такий.
Для мене українська поезія - бавлянка і я до неї не ставлюся серйозно, пишу лише заради того, щоби мову не забути, бо таки українець.
Всім приємного настрою, веселої забави у віршуванні життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-10-03 16:23:51 ]
Юрію, а що саме каже ваш досвід щодо англомовної поезії - які у неї плюси на тлі української, російської?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-03 16:43:18 ]
Майже ніхто (окрім пісенної поезії) тут вже не пише римовані тексти.
Нажаль наша мова (російська теж) не мають такого словникового запасу
слів, як англійська. Це пов`язано з розвитком мов. Можливість виразити думку не затираючи і до того
протерті рими в 10ки разів потенційніша ніж у нас. Важко передати відмінність сприйняття -
але створення англомовного тексту дає можливість поглиблювати думку за рахунок
багатозначності слова. Англійська теж багато-ідіомна мова - що лише посилює
об`ємність твору. А я люблю об`ємні твори, як читач.

Ось один приклад твору, котрий 6.5 за рівнем:
Відчуйте різницю!
Про які порівняння може бути мова?

***
The Harvest Bow
(Seamus Heaney)

As you plaited the harvest bow
You implicated the mellowed silence in you
In wheat that does not rust
But brightens as it tightens twist by twist
Into a knowable corona,
A throwaway love-knot of straw.

Hands that aged round ashplants and cane sticks
And lapped the spurs on a lifetime of game cocks
Harked to their gift and worked with fine intent
Until your fingers moved somnambulant:
I tell and finger it like braille,
Gleaning the unsaid off the palpable,

And if I spy into its golden loops
I see us walk between the railway slopes
Into an evening of long grass and midges,
Blue smoke straight up, old beds and ploughs in hedges,
An auction notice on an outhouse wall--
You with a harvest bow in your lapel,

Me with the fishing rod, already homesick
For the big lift of these evenings, as your stick
Whacking the tips off weeds and bushes
Beats out of time, and beats, but flushes
Nothing: that original townland
Still tongue-tied in the straw tied by your hand.

The end of art is peace
Could be the motto of this frail device
That I have pinned up on our deal dresser--
Like a drawn snare
Slipped lately by the spirit of the corn
Yet burnished by its passage, and still warm.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-10-03 16:19:19 ]
А то звикли варитися у власному борщі - тому і рівень поезії такий.
Для мене українська поезія - бавлянка і я до неї не ставлюся серйозно, пишу лише заради того, щоби мову не забути, бо таки українець. - чистої води перебільшення, якби вміла то образилася б. А загалом... До поезії не тра серйозно ставитися, її тра відчувати, любити, писати в решті решт. От і все.
З теплом, Варя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-03 17:03:01 ]
Варуньчик,
Та чого тут ображатися. Що краще створювати клуби на взірець ПМ тусовки і хвалити одне одного.
Тіпа - о яка гарна чоколядка (ням-ням), сестрицтво Зірочкок ПМу, а в попередньому шедеврі було
менше "бо" ніж у цьому - ура. Ніхто українську/російську поезію на заході не читає і ніхто навіть
жодного імені вам не скаже про суч.укр/рос.літ. Знають Толстой, Достоєвский, Чехов - це все.
A з поезії - великий нуль. І щоби наші зірочки були видними на світовому небі "літачків над лісом" мало.
Але коли ми тут бавимось - то бавимось, плаваємо у власному сочку, одягаємо одне одному корони,
пендючимось - а він/вона так пише, а той так ні - ху керс - новбаді.
Тому я ставлю нашим зірочкам ті оцінки котрі я вважаю вони виглядають на - у світовому маштабі,
а не на тусовці - цьомики-ромбобомики, як утворилась тут.
А про себе - нема в мене часу ставитись серйозно до поезії нажаль.
Отаке, Варуньчик,
З теплом,
Л.Ю . :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інґвар Олафсон (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-03 18:02:16 ]
Здоров Будь, Юрчику!!! До мене докотилися хвилі дискусії також. Якщо не заперечуєш, долучуся також до певних аспектів Вашої з Товариством суперечки.
Стосовно, римування... Ти правий, англомовна поезія в своєму мейнстримі вже давно відмовилася від римування, хоча словник рим у англійській мові набагато багатший ніж в рус/укр мовах. Я здається, колись навіть тебе критикував за надмірне захоплення римуванням, але нині зрозумів, що даремно, позаяк для тебе то лише забавка-незабудка рідної мови.
З чим важко погодитися. З порівнянням мов, яка розвинутіша, яка ні... Тут якщо порівнювати словники, то можна потрапити в пастки. Скажімо словник української мови (академічний) має більше слів, ніж такий же російський, а скажімо реґіональний словник поморської говірки (Мурманськ-Арханґельск) має на 10000 слів більше, ніж словник літературної російської мови. Повернімося тепер до англійської мови, окрім запозичень (часто абсолютно нелоґічних) ця мова попповнюється постійно новотворами, які часто-густо живуть як ті метелики-одноденки. Такий ріст словника англійської мови з одного боку свідчить про динаміку, з іншого боку ставить перед носіями мови величезні перешкоди у її вивченні. Вже зараз пересічний носій мови американець чи британець не в змозі без словника зрозуміти відмінність між багатьма синонімами. Багата синонімія - щастя для письменника, але нечастя для читача. І це не є перебільшенням. Це тобі розповість будь-який мало-мальський викладач англійської мови та літератури.
Далі, дуже мені видається некоректним твоє порівняння поезій різних народів. То правда, що вони не знають нашої чи російської поезії, бо її без знання мови практично не можна пізнати. Ну, скажи скільки тут на ПМі людей можуть оцінити справжню красу приведеного тобою тексту? А скільки американців знають українську чи російську мови? І ще, я гадаю що в будь-якій літературі кількість гарних поетів приблизно рівна, бувають правда періоди розквіту поетичного тієї чи іншої мовної спльноти, але в цілому величина стала. Стосовно нинішнього стану української поезії, то я чомусь думаю, що гарних авторів не бракує, просто ми не завжди про них знаємо, а робити узагальнення без достатньої інформації - річ таки некоректна.
Що мені імпонує в твоїй позиції. Це ця ПМ класифікація авторів та рейтингування. Воно настільки недолуга а почасти смішне, що сприймати серйозно я би то не став. Ти тільки глянь на ці Редакторські розбивки авторів на R, R+, R1, R2? Про що вони свідчать про абсолютно суб*єктивну думку групи товаришів та їх уподобання. Виникають питання чому Гумільов та Висоцький серед Гомерів-Бродських, а Павличко ні? Гадаю, що б-яка рейтингова система має бути досить простою, прозорою і функціональною, або краще не мати ніякої, ніж така як на ПМі.Вона тільки може вводити в оману юних і не зовсім юних авторі, створювати якісь там ажіотажні настрої і таке інше.
І ще раз про римування. Я думаю, що цей чудовий літературний ресурс, з огляду на уподобання більшості його автури треба розглядати як САйт римованої поезії, що в масі своїй тяжіє до традиційних українських форм віршування. Тому звинувачувати користувачів та кпити з них не варто. Всі по-своєму праві.
Вибачай за довгий монолог. Щось мене прорвало сьогодні. :-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-03 18:44:23 ]
Інґварцю,
Це чудово, що ти приєднався. Звичайно, що важко для більшості читачів, котрі тосуються тут
бодай збагнути поданий текст Нобелівского автора. Це біда, бо Європа знає англійську,
Україна лиш починає її розуміти.
Ти маєш рацію - синонім - ворог читача і колега автора. Хоча погодся - ідіомність мови
збагачує її.
Щоби наших авторів "бачив" світ - є два шляхи - або світу вивчити українську :) - що є сам розумієш - абсурд,
або переводити твори на англійську, або писати нашим авторам англійською (що теж близьке до
неможливого, бо відразу губиться вся їхня чарівність, та й більшість з них не знає англ. мови достатньо,
щоби писати нею). Тому маємо, що маємо - варимось самі в собі. Мені імпонує римована поезія -
це хороша вправа для душі і для підтримки творчого тонусу.
А це, що критикуєш - кожен за це в ноги повенен поклонятись.
Всі ті Rs - для початківців - це як певний орієнтир, хоча деколи помилковий.
Думаю для "битої" людини ці всі прапорці, корони і статуси - даремне - є твір - а хто його
написав - важливе лиш тоді, коли щось випадає із загальної мозаїки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інґвар Олафсон (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-03 18:06:21 ]
Анно,
вірш твій мені сподобався. Хоча для мого дещо лінійного германського мислення він в певних місцях незрозумілий, але то, мабуть, тому, що в ньому є тільки тобі та твоїм втаємниченим адресатам віломі шифроґрами.
З дружнім привітом,

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інґвар Олафсон (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-03 19:37:45 ]
Юрцю, стосовно ідіомності в мене є дещо контроверсивні думки... Бачиш великий набір ідіом чи фразеологізмів, яким славиться англійська мова безумовно розкіш, але ця розкіш позбавляє мову певної гнучкості. Ми ж бо з тобою знаємо наскільки англійська мова переобтяжена ідіомами, чого тільки варті дієслівні ідіоми, яких вже назбиралося на грубезний словник. В поезії важливе мовне новаторство, ту українська та й будьяка слов*янська мова, окрім болгарської дасть величезну фору англійській. Відомо ж, рухомість слів в реченні (рос\укр) породжує нові значення.

Тепер знову до тези "варимося в собі". Поезія, на мою думку є герметичною цариною, тому кожна національна поезія вариться у власному бульйоні. Просто у англійської поезія, з відомих причин, більше читачів. Проза, драматургія, есеїстика - то інша річ, вони просто перекладаються і там такої герметичності немає. Інша справа що поет, який знає еілька мов може збагачувати себе як технічно так і змістовно. Але обміну міжлітературного , на мою думку, не відбувається. Читачі кожної національної поезії переважно є носіями тієї мови, на якій вона написана. Це ж очевидно, чи не так?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-03 20:08:05 ]
Інґварцю,
Так - кожна "національна" має власну кухню.
Але погодься, що Шекспіра знає весь світ, а Шевченко чи Пушкіна -
лиш на рівні фахівців. І це стосується (за винятком декількох імен)
і прози теж. Не визнає світ - слов`янську літературу загалом.
Американські фільми - всюди. Взяти російський кінематограф (не кажу вже
про український) - ніхто цього не оглядає - і не хоче оглядати.
Росія (а це - і Україна - для них це одне і теж) - це північний полюс, де
ходять ведмедики бурі. Скільки би не пробували слов`яни тут "показати
себе" - загальна оцінка - нейтральна мінімум.
Думаєш тут чули про наших сучасних світил (навіть перекладених) - ні!
Мабуть ментальність інша - формули геометричні виведені інакше.
Щодо "ідіомного вантажу" то тут і є ця витонченість мови і все залежить від рівня
читача. Я вже мовчу про сленг. Але Ти правий - цей тягар не кожному по зубах.
Ми всі розуміємо причини ізолятивності національних поезій, тому для того тра, ІМХО,
будувати мости - і це не лишень перекладати твори, але вчити загально-прийняту
мову спілкування заради хоча би того, щоби знати, де ми знаходимось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-10-03 20:35:43 ]
Пане Юрію,

Ви кажете, що американські фільми всюди, а про наш кінематограф ніхто нічого не знає. А я нізащо не проміняю їхню здебільша поверхову і бездушну кінохворчість на найкращі зразки українського та російського кіно, а надто- мультиплікації! Погодьтеся, *Їжачка в тумані* недарма визнали найкращим мультфільмом усіх часів і народів.

Так само і щодо поезії. Хіба не мислення є ключовим у ній? Так, лексичне багатство- це теж добре, але... :)

Нас (тобто нашу культуру) колись визнають. Це буде не дуже скоро, але нас ТАК визнають, що європам та америкам і не снилося!

А Бог нас уже визнав.

Пані Ганно, читаю Ваші вірші і тішуся. Поки є такі Поети, як Ви, кінець світу не настане!

Вибачте, що я, така мал й недосвідчена, втручаюся в таку серйозну дискусію. Не могла пройти повз- зачепило!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-03 21:03:15 ]
Мене саме тішить те Ганю Осм., що Вас зачепило.
Це ми з Вами знаємо про ці "кращі взірці" (хоча *Їжачка в тумані* особисто - не переварюю),
це для нас є близьким те що є близьким лише нам. А сильних фільмів є досить
і в голівуді, мо` Ви не так часто їх переглядаєте, чи не всіх їх привозять в Україну...
Для сприйняття твору загально-людяно (без огляду на нац. особливості) потрібно
дотримуватися загально-прийнятих принципів людської натури при створенні твору.
Ну не цікаво американцеві скажімо дивитися на скажімо виживання пост-совітських
територій після розвалу Союзу, чи про життя за Совєтів - для них це чуже і незрозуміле,
бо "наболіла тема" є поза "загально-прийнятими принципами", а базується на натурі
притаманній даному етно-народові.
Навіть мислення (хоч і базоване на загальних людських вартостях) є відмінним між
народами і як не дивно мова додає до цього колориту. Наш нарід - емоціна загалом
ідентичність, коли англо-сакси, германці - дещо стриманіші в емоціях.
Скажу Вам щиро - в основному дивлюся кіно заради "розслабухи" тому нечасто
люблю втомлювати себе глибиною твору - намагаючись второпати, а що митець цим
хотів сказати.
Дай Бог, щоби наше мистецтво "прогриміло" на весь світ - так щоби і "не снилося",
але для того непотрібно займатися "самоваренням" - а відчиняти на світ очі ширше
та робити вуха гострішими, а серце щирішим.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ляна Лада (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-03 20:13:00 ]
Отримала неймовірну насолоду читаючи ваш діалог, чесне слово :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-03 20:23:07 ]
Ласкаво просимо приєднуватись :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інґвар Олафсон (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-03 20:48:42 ]
Юрцю, ти не хочеш мене чути! По - перше, Шекспіра знає весь світ тому що він насамперед драматург. Його пєси за ці кілька століть поставила у всіх країнах Європи. Хто знає Шекспіра як автора сонетів? Хто у світі їх може прочитати, окрім людей, які гарно розмовляють англійською. Чи багато американців знають достатньо англійську щоб прочитати і насолодитися сонетами Шекспіра? Питання риторичне. Далі, світ не знає слов'янських авторів. Який світ? Світ американських фермерів, чи шапувальників фаст-фудів? Ти хочеш сказати що культурна людина на Сході чи на Заході не знає творів Достоєвського, Чехова, Толстого, Набокова, Пастернака, Бродського, Ґавела, Куркова? Інша справа, що автрійці знають і насолоджуються Рільке, німці Гейне, французи Аполінером, італійці можуть насолодитися прекрасними сонетами Мікєльанджело Буонаротті. Всім іншим треба вчити німецьку, французьку, італійську щоб відчути те, що можуть відчути вони... Ти багатьох англомовних американців знаєш, які б володіли хоча б однією мовою окрім англійської? Давай спочатку згадаємо про свідомий ізоляціонізм американців, французів, почасти британців, а потім будемо говорити про світ, яких не хоче нас знати.
Будувати мости між поезіями можуть лише поети, але не пересічні читачі. І професійні поети їх давно вже збудували. Українські поети минулого і сучасного як ніхто інший ті мости будували. Недарма, Микола Зеров у 20 роки минулого століття сказав, що українці - це нація селян і перекладачів. Українські поети і письменники за Совка сторили одну з кращих шкіл літературного перекладу. А журнал Всесвіт читав весь культурний СРСР, для того багато балтійців та росіян вивчали українську мову щоб читати світові новинки літературні, бо саме в Києві існувало правило - ми перекладаємо те, що ще не встигли перекласти російською. Тому існувала така собі культурна конкуренція. Ти про те знав? Скажи відверто тільки? САме така перекладацька активність багатьох поетів збагатила новими формами, новими думками. Просто не всіх авторів достойних знають зараз молоді поетичні початківці. Іноді у них складається хибне враження, що вони першопрохідці.
, а насправді багато хто не ладен у слід вступити тим, кого вже зараз і немає...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-03 21:25:09 ]
Інгварцю,
Я чую Тебе чудово. Я просто зате, щоби люди вивчали англійську, бо це мова
міжнаціонального спілкування і за кількістю та якістю літератури - одна з багатших,
коли не най...
А щоби не "зациклюватись" - потрібне вікно для порівняння.
Чи Ти вважаєш, що твори подані даною авторкою і мій семпл несуть у собі
адекватну вартість оцінки 6.5? Щиро?
Звичайно "фест-фудові дядям" і фермерам - ці імена ні про що не говорять,
але я спілкуюся час-до-часу з професорами - то можу констатувати -
крім декількох імен з прози - пусте місце. Зате можуть днями говорити
про Фроста чи там Байрона. Отаке.
Про перекладацьку школу в Україні знаю чесно кажучи мало, бо не є літературознавцем,
знаю, що вона вже майже вимерла, чи це правда?
Маю обмежений доступ до книжок з України, а тим паче перекладів.
А є щось цікаве на цім поприщі?
Все ж вважаю - мова оригіналу - це мова оригіналу і жоден переклад не може прирівнятися до
цього, хоча є перекладені твори, які близькі до того щоби принаймі відчути смак...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-10-03 21:58:56 ]
Справді цікава розмова. Багато у чому повчальна.
Особисто для мене очевидно, що однієї і навіть двох-трьох мов загальнолюдського спілкування недостатньо. Населення завжди буде говорити і творити на своїй місцевій мові, бо мова річ таки похідна від вищих і незалежних від кожної людини реалій. І тому, зберігаючи і розвиваючи рідну, українську мову, ми діємо згідно даного українцям Промислу. А вже далі мова досотворяє нас, любячих дітей своєї Батьківщини.
Важливо все і все рівноправне у цій своїй важливості - створення кожної конкретної Людини, Особистості у тій чи іншій конкретній місцині.

Щодо рим - то ви праві, наш ресурс у цьому питанні притримується консервативних поглядів.
А що є справжнє - природне чи штучне, і їх пропорції, то вже нехай кожен собі вибирає.
Щодо рівнів авторів, то це, як і оцінювання, річ доволі суб'єктивна (як і все у цивілізованому світі), але на ній стоїть весь наш ресурс - ми наполягаємо на освоєнні нашими авторами практики мистецтвозначого оцінювання. Інші ресурси не наполягають, зникнуть ПМ - зникнуть і наші рейтинги, але світ не зникне, хоча і не стане від цього зрозумілішим :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2008-10-03 21:47:00 ]
яка втіха, що у великих світах ще існують індивіди яким не начхати на те, що америки та європи не розуміють емоційної та римованої слов’янської культури:))))))))))))))))) більш того, намагання звернути увагу вузького навкололітературного кола на проблему необхідності створення мистецьких шедеврів зрозумілих середньостатистичному американцеві..це просто зразкове місіонерство, варте якнайменше премії миру.) Пані Ганно, Ви, між іншим, могли б взяти участь у почесній місії створення позадискурсної вавілонської вежі сучасної літератури, а не розмінюватись на екзерсіси зрозумілі хіба що аборигенам. Добре хуч персонажів запозичили у лікаря Керола..промінь світла у темному королівстві:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-03 22:01:31 ]
Ви помиляєтесь Юліє,
Таких індивідів просто не існує.
(мені особливо - по цимбалах)
А майстерні мистецькі шедеври загально-зрозумілі - всім.
Створення ж елітарної поезії приводить до того, що її
розуміють одиниці та і гарантії, що ці одиниці дійсно щось розуміють - дуже низькі.
Геніальні твори - зрозумілі всім, як пальця об...
Ніхто тут не заперечує Юліє процвітанню аборігенності - просто
вона так і залишиться - аборігенною, а не світовою, а жаль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-10-03 22:18:07 ]
Юрію, я переконаний, якщо українців не будуть у майбутньому нищити фізично, то українська мова років за 15-20 ввійде до світових. Бо попри все інше, йде і до того, що кожна мисляча істота, таки буде мати змогу розуміти іншу, не рідну мову. Отож, розвиваємо своє. І мені дуже цікаво бачити, як і Аня Осадко, і ви, Юрію, це робите. Скільки нових цікавинок ви вводите в обіг.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-10-03 22:20:45 ]
:) А Ви, пане Володимире- оптиміст!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-03 22:35:05 ]
Дай Бог - Володю - Даю Бог.
Я лишень зате - щоби вийшла.
Значить недарма я затіяв цю розмову. Бо так би сиділи всі
і медом поливали одне одного, ні?
Я наприклад передбачаю занепад російської сфери впливу
за тих же 15-20 років. :)
П.С. У дискусії прозріває істина.
Нехай клановій більшості мої думки не до вподоби, я і надалі буду
залишатись собою, вибачте. Ну розкольник я, бека-б`яка.
Інакше - тут заснути можна від читання занудних хоралів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-10-03 22:37:38 ]
А ще мені подобається, що якою б мовою не казали "конопля", ефект від неї завжди один. Ну, або два. Кажуть :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2008-10-03 22:44:14 ]
Юрію, узагальнення на кшталт "зрозумілі всім" мені здаються надто сміливими, враховуючи хоча б те, що на даний час за світовими статистичними даними 323 млн дітей та підлітків ніколи не ходили у школу.)) а якщо навіть звузити коло всіх поцінувачів поезії до особисто Вас і особисто мене, все одно література, а, тим більше, поезія залишиться справою смаків. чи несмаку.

що ж до світової поезії.. те, що ми знаємо Шекспіра, а пересічний громадянин десь закордоном ніколи не чув про Пушкіна чи Шевченка, говорить швидше, як на мене, про недолугість системи освіти "там" аніж про нашу культурну недосконалість... керуватись амбіціями в творчості..претендувати на всесвітню відомість..чи дійсно Ви вважаєте що митець має над цим розмірковувати? Най це залишається роботою менеджерів (якщо йдеться про сучасну літературу) та справою часу...метода віршування як і мова оригіналу у глобальному сенсі не мають значення..Ваша пропозиція долучатись до світової культури шляхом вивчення та активного юзання англійської (я вірно зрозуміла?) є пропозицією змінити свою духовну природу, бо поетичний текст акумулює в собі не тільки індивідуально-авторську енергію емоційного характеру а й енергію зовнішнього походження - енергію естетичної, культурної та сакральної природи...Можна пристосовуватись до західних мод, в гонитві за майбутньою світовою відомістю, але чи не буде то зрадою самих себе?...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-10-03 22:47:38 ]
Юрію! Ти - мессія... Я вже давно підозрювала, а тепер впевнилася. Це нічо, шо я ще й досі на "ти"?
Треба росіян повідомити, хай уважніше слідкують за сферою своєю. І медком запастись, доки Їжаки і АНТИПО не прокинулись. А то ж то такі вовки пазорні, що і на самого гуру не подивляться, ти ж знаєш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-03 23:05:26 ]
Юліє,
Ви вбачаєте в мені зрадника, менш духовну людину, пройдисвіта?
Саме закордоном коріння стає міцнішим, саме тут я відчуваю себе
більше українцем - бо я тут меншість - бо тут я - одиниці. А від того, що я пізнав
інший світ - хіба моя емоційність вивітрилася - навпаки - мені стали
зрозумілими інші аспекти, механізми - котрі будучи "там" я не міг
собі навіть уявити. Так - я вважаю що юзання англ. мови розширить
кругосвіт любого автора. Візьміть скажімо нашого генія Шевченко -
де Ви гадаєте пройшло його життя, і у якім середовищі?
Вважаю себе щасливою людиною - жити двома світами. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-03 23:09:15 ]
Коли Союз розпадався - багато вірило в це?
І Росії чекає та сама участь.
Не іронізуй Чері - це лиш моя особиста думка - Росія як держава повинна загнутись. А як буде - можливо побачимо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2008-10-03 23:15:58 ]

та збав мене Боже комусь колись ставити діагноз тавро чи клізму:))))))))))) ні в якому разі не заперечую формули, що скільки мов ти знаєш стільки разів ти людина... лише волію зробити акцент на тому, що, на мій суб’єктивний погляд, для сучасних молодих українських авторів сліпе наслідування модних тенденцій, най навіть і світових, може стати духовним добровільним самознищенням.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-03 23:41:42 ]
З іншого боку - шо таке Їжаки і АНТИПО - фігня від нічого робити - так і передай їм.
Ти ж у наc ку`єр. Кхм. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-10-03 23:47:37 ]
Тобто, те, що ти - месія, заперечень в тебе не викликає? А от все інше - викликає :))) Ех, Юрчику, кидай ту роботу в мерликанському офісі - тамошні покемони тобі всю оперативку вже покоцали...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-04 00:16:45 ]
Черунь,
Я не месія - я мрійник. А ну ж сповниться... ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-10-03 21:54:54 ]
А мене ще завжди тішить, коли за оцінку, виставлену читачем, чомусь завжди відповідає автор :))) Отакі "семпли" (чудове українське слівце) зростають на наших хуторах :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-10-03 22:00:10 ]
Смерть читачу! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-03 22:11:34 ]
Чері,
Отакі "капіши" :)
Але пізно - джин з пляшки вийшов і буде важко його туди загнати.
Значить автор відповідає за це все. І хух і хіх - легше стало.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-10-03 22:26:50 ]
скоріше вже "смерть автору":)
було б добре хоча б на час приміряти ідеї постструктуралістів і із авторитарних патріархальних авторів, які виношують твір, як дитину, і потребують тлумача-критика, перетвористись на скрипторів - деперсоналізованих авторів, які маргіналізуються, даючи своїм любим читачам реалізуватись, витлумачивши текс на свій манер. (по суті - створивши текст заново). :)
в принципі будь-який текст - це комбінація вже відомого і існуючого, тому саме поняття "оригінальності" твору в певній мірі здається недоречним.
у клачному розумінні автор яскраво домінує у співвідношенні "автор-текста", намагається нав"язати читачеві певний зміст, прагне оволодіти свідомістю читача через вплив власне-твору,
коли ж скраптор = твір, вони існують в єдності і є взаємообумовленими - тоєсть, автор - є автор лише коли він творить твір:) а далі твір існує самостійно, і фактично "автором" стає сам читач - вкладаючи свої змісти у текст.
тому, зважаючи на ремарку Люби, як на мене (поструктуралісти мене би підтримали:)) автор не винен, бо автор "помер".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-10-03 22:42:22 ]
Тоді вже, швидше, "смерть нетворчому читачеві" :)
Нікусю, сонечко, згідний з багатьма вашими поглядами, окрім висловлювання автор "помер". Тоді і Бог "помер"? Інакше як?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-03 22:51:03 ]
Погоджуюсь Нікусь,
Тому - часто елітарна поезія помирає для "мас", бо до неї потрібен інтерпритатор,
або голова, котра індентивікує себе на цьому самому рівні знань у якісь конкретній галузі.
А це, що "знавці" - читають елітку і петрають щось в тім - фарс.
А "мейнстрімова" поезія має занадто широкий спектор самопрояву і кола читачів,
вона дефинітивно народжується суб`єктивною по суті.
Тоді з`являється поняття смаку. А на нього, як відомо "таваріщей нєт".
Є (повторюсь) фільтр - через рецептори до вібраційних процесів в області серцевого
клапана з відтворенням картини уявними процесами персепціонізацїї сприйняття.
Автор помер - нехай жиє автор! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-10-03 23:02:04 ]
І помре тільки той, хто прагне смерті. Амен. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-10-03 23:42:27 ]
Юрію, ви щось вельми підозріле говорите про поняття смаку. А на нього, як відомо "таваріщей нєт"...

А як тоді ну хоча би однакові блюда в ресторані, чи їх не обирають за певними смаковими критеріями? Не кажу вже про чисте повітря, чисту воду, лагідне сонце, природу - до яких ми маємо вельми схожі відчуття...
Смак це - початково, відчуття добра, згадайте, що на цю тему сказав Господь і що Він передав людині...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-03 23:51:43 ]
Володимире,
Коли людина голодна - то смакові якості притуплені дещо.
Тож коли масли плавають, а довкола юшка - масли видаються манною божою.
А ось насититься така людина і починає перебирати - стає гурманом.
Ось я наприклад - не можу їсти спайсі їжу - весь смак - коту під хвіст.
А для декого - це одне блаженство. І якою би вода чистою не була і блюдо
би не виготовлялось хто-зна яким маестро кулінарії - це їда для мене буде лиш
переперченим вогнедихаючим дракомном і я будучи ситим відкладу її на бік.
Я про саме про такі смаки говорю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2008-10-03 23:12:45 ]
та збав мене Боже комусь колись ставити діагноз тавро чи клізму:))))))))))) ні в якому разі не заперечую формули, що скільки мов ти знаєш стільки разів ти людина... лише волію зробити акцент на тому, що, на мій суб’єктивний погляд, для сучасних молодих українських авторів сліпе наслідування модних тенденцій, най навіть і світових, може стати духовним добровільним самознищенням.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-03 23:19:57 ]
Юль,
Не наслідувати потрібно а розуміти, щоби потім не стати енним винахідником кола...
Ви боїтесь, шо коли начитаєтесь Фроста то вже не станете подібні до Кабанова :)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2008-10-03 23:53:22 ]
оу, а я гадала, що ударами нижче поясу варто користатись лише у чоловічому двобої:))) В мене є певні інтуїтивні здогадки, що навіть якщо я вивчу напам’ять всього Фроста, він не стане мені ближчим за певні вірші Кабанова) Кожному властива любов, що поза межами аналітики:)

сказати ж щось нове можна швидше від інформаційного вакууму аніж від неабиякої обізнаності..бо "многие знания - многие печали" (с) ніхто ще не скасовував. Отак перечитаєш буває всього Фроста, Еліота та Вітмена підхопиш вірусяку цинізьму і зрозумієш собі на голову, що все вже дааааааавно написане до нас. і замовкнеш навіки. і амінь.

принаймні дискусія відбулась. дяка за розвагу.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-04 00:11:29 ]
Юліє - я пожатував. Звичайно - Ви маєте рацію - все вже дааааааавно написане до нас.
А ми бавимося, можливо до кола прилаштовуємо якісь чудернацькі цяці і від того воно котиться
швидже. Але колесо вже є.
Із любов`ю я з Вами погоджуюсь - кожен любить кого Бог послав любити - бачите який я погідний. :)
Так і живемо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-10-03 23:20:49 ]
любі мої, ви мене дущо не вірно витлумачили.
бо стосовно вищезгаданої "смерті автора", тлумачити треба не зовсім мене:

http://www.philology.ru/literature1/barthes-94e.htm

http://velikanov.ru/philosophy/smert'_avtora.asp

проте я щиро розділяю цю концепцію.
з любов"ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-10-03 23:30:54 ]
Нікусю, любов не відноситься до здобутків цивілізаційних, а тільки до стосунків Господь - Людина, і якщо автор, як людина творча, що звершується у Подібності, а значить і Бог (до кого у подібності) "померли", то любові у вас не має і бути не може, не дивлячись на будь які посилання. Бо любов - атрибут тільки Божественний, а ми ці атрибути набуваємо тільки із наближенням до Джерела, а не віддаляючись :(

Пишіть вже краще тоді - з найтеплішою пристрастю :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-10-03 23:46:41 ]
ні, Володимире, я все ж таки наполягаю саме на любові, бо пристрасть - поняття надто обмежене і обумовлене. а я за свободу і глибину вираження власних почуттів :)
до того ж, в тому і суть, щоб розділити автора як творця, із автором, як людиною, що опісля написання твору (тут можемо виправдано провести паралель із Вищою Любов"ю - Богом), вже не йе його власником і не ладен відповідати чи впливати на те, як витлумачить твір Читач і як реалізуйе себе у цьому тлумаченні :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-10-04 00:02:30 ]
Живе до живого, мертве до мертвого. Можна сказати і точніше - цитуючи Джерела.
Любов'ю, Свободою, Творчістю у системі координат, побудованій Богом, володіє повноцінно тільки Бог. Ні ви, ні я Господніми атрибутами повноцінно тут не володіємо, але відкриваємо їх у собі все більше у наближенні до Творця.
А атеїстичні системи просто взяли до користання не свої означення.
Зрештою, модерністи спокійно називають чорне - білим, а біле - чорним. Для них не має значення, що в результаті виникають світові війни, - вони ж із "любов'ю" і в боротьбі за "свободу","творчо" це все роблять...

Щодо будь-яких творів наших і не наших, то, особисто я не вважаю це мистецтвом, а тільки його тлінним відображенням, і що там витлумачить собі читач із відображень трудів Автора, це його, читача, проблеми. Дуже серйозні проблеми.
Мистецтво – це насправді зовсім інше?
http://maysterni.com/publication.php?id=25637


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-04 00:02:35 ]
Але автор має право змінити твір, як Господь змінив Адама...
Тому автор впливає на вже змінене його дитя, бо він таки його Творець.
Тому певний контроль є - доки автор фізично не піде з цього світу.
Саме тому необхідно відчувати автору у собі те Боже корегування
з огляду на навколишні подразники - адже Бог недаремно створює ситуації,
щоби допомогти автору віднайти самого себе - через себе і через інших.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-10-04 00:08:29 ]
Юрію, боюсь що творчість живого стосується тільки живого. І які би літак у небі не випускав із турбін дими, справа не в димах, які розтануть безслідно для наших очей, як розтали всі великі звершення на Землі. Живе до живого, мертве до мертвого...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-04 00:13:09 ]
"Живе до живого, мертве до мертвого..."
Амінь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-10-03 23:45:28 ]
Аню, а закінчення вірша особливо феноменальне, воно дуже точно передало і містерійний і реальний хід подій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2008-10-04 00:38:47 ]
Аню, мені так хороше стало))) Перечитую та усміхаюся - така легка, красива поезія.
Дякую, Ната


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аліса Серпень (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-04 22:25:29 ]
Про Алісу дуже гарно. Надзвичайно гарно. І просто, як усе талановите.