ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарів
2026.04.06 11:35
лютого 2026 року в Україну повернули тисячу тіл (останків) загиблих захисників…

В безсонячний лютневий день
одна за одною машини:
колона траурна іде —
німі холодні домовини…

Нам повернули лиш тіла,

Юрій Гундарів
2026.04.06 11:24
…Як дні летять! Їх годі зупинити. І аркуші злітають стрімголов З календаря, мов невідчутні миті, Та крізь папери проступає кров. Зима, весна і літо пронесуться, Як марення, як навіжений сон. Крізь них прогляне невмолима сутність, Немов гучн

Артур Курдіновський
2026.04.06 09:22
Весна заграє радісну симфонію,
Акордами розпустяться бруньки.
Я теж хотів піти до філармонії,
Та в долі закінчилися квитки.

Закрила серце злим чотирикутником
Тверда холодна кам'яна стіна.
Я не завжди був тінню та відлюдником!

Ольга Олеандра
2026.04.06 08:54
Втрачені сенси неможливо відновити.
Можна виростити інші – через ціннісне сито
просіяти коштовне зерня від лушпіння та інших видів сміття –
перетворивши втрату на зачин для нового життя.

Сенси, які загинули, мали базові вади:
приховані, замаскова

Віктор Кучерук
2026.04.06 05:56
Коли поволі повзаю
Угору чи униз, -
Ловлю себе на роздумі
Про неймовірну слизь
Отам, де є залишені
Колінами сліди, -
Де мрії глумом знищені
Мені болять завжди.

Іван Потьомкін
2026.04.05 19:35
Найперше зійшлась грищенецька рідня,
Навіть ті, кого, на жаль, досі не знав.
А ось із саду лутовок, що на горі,
Став несміло Езоп на поріг.
Неспішно Овідій з Причорномор’я прийшов,
Струшує куряву з подертих уже підошов.
З мольбертом і скрипкою (не ч

Тетяна Левицька
2026.04.05 17:54
Мовчазна жура у домі
позбирала ртуть.
Бідолашний, ще не в комі,
я, ще поряд, тут.

Не знаходжу собі місця
для негожих рук.
Це за буревійним містом

Юхим Семеняко
2026.04.05 17:51
  Скажу чесно, без дешевої доброти і цехової фамільярності: модернізм, як Ви зазначили у таблиці, у цього вірша є, але "легкий", така собі модерністська стилізація експериментальної поезії без ознак високого модерну. Втім, є модерністські риси, які у в

Микола Дудар
2026.04.05 17:31
Шановні друзі - однодумці! Вибачайте, це мій останій допис в Поетичні Майстерні. Маю вам зізнатись, що був інколи нестримний до ваших зауважень щодо моєї писанини… Огризався на гризотню де-яких… Але я горжусь тим, що прожив свій час, Богом даним, у пошука

хома дідим
2026.04.05 17:01
ніч постає
безрадно
непідзвітно
мов змок чи замк
ненависть продається
що ходовий артикул
будь спок будь спок
жеровисько як є

Борис Костиря
2026.04.05 14:32
Шум вітрів долинає з вікна
В заметілі епох і формацій.
Прозвучить незглибима вина,
Над якою не владний Горацій.

Шум часів у шаленості снів,
В какофонії дикій, нестерпній,
В мерехтінні безжалісних днів,

Євген Федчук
2026.04.05 14:22
Часи лихі і непевні для краю настали,
Коли ляхи погромили козаків повсталих.
Павлюка і Остряниці полки подолали.
«Золоте десятиліття» для ляхів настало.
Навіть, Січ козацьку ляська залога зайняла,
Козаків по всіх усюдах звідти розігнала.
Хто у плавн

Охмуд Песецький
2026.04.05 11:12
Знову заплачуть верби,
Тужних пісень еліта.
І розпочнеться дербі
Явищ погодних і літа.

Квестія життєдайна -
Хто добіжить останнім.
Інфа - це вже не тайна,

Світлана Пирогова
2026.04.05 10:14
Ще сплять ліси в туманному серпанку,
Та вільха вже вільніша без снігів.
Сьогодні сонце випило до ранку
Холодну синь заснулих берегів.

"Не я б’ю — верба б’є!" — лунає нині,
Від хати і до хати летить спів.
Пухнасті котики в дитячій жмені —

Костянтин Ватульов
2026.04.05 10:02
Ледь чутно відкрився кімнатний хідник. Одинадцята тридцять.
«Не можу влягтися. Посидимо біля віконця удвох?
Бо ходжу собі по квартирі нервово та зовсім не спиться,
Збираю світила, що падають з неба, складаю в куток.

Вони несподівано різні: спочатку

Віктор Кучерук
2026.04.05 07:30
І знову квітень... Зеленіє,
Теплу радіючи, трава, -
Від сну звільнилася замрія
І щастя звабно виграва.
Його будь-де щоденно ловить
Мій зір з появою весни
І водить радісно розмови
З ним про закінчення війни.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

Олена Квітуча
2026.03.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оксана Лозова (1963) / Вірші

 Ніхто не відбере
День мовчазний
І ніч німа,
І небо
Темне-темне-темне...
Нема удень,
Вночі нема
Мене у тебе,
Тебе у мене.

Ти — звук,
А я — твоя луна,
Навік зостануся луною,
Тому і не з’єднатись нам:
Мені з тобою,
Тобі зі мною.

В сльозі трави,
В очах дерев
Не менше смутку,
Ніж у небі.
Та вже ніхто не відбере
Тебе у мене,
Мене у тебе
2006

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Жорж Дикий 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-06-29 14:19:56
Переглядів сторінки твору 6601
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.742 / 5.75  (5.085 / 5.61)
* Рейтинг "Майстерень" 5.571 / 5.75  (4.962 / 5.64)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.861
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2021.04.17 16:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-06-29 16:24:51 ]
Жорже, як без дати написання ключик знайти до вітальні сенсів? Чи маєте на увазі - "каким ты был, таким остался"? :)
В голові у молодого автора одне, у зрілого інше, - чия голова перед нами, ось в чому питання! :)
Але зрілий автор теж був молодим, тож чи варто зрілого мучити "помилками", "експресивними зальотами" нестямної юності.
Тому дати важливі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-06-29 17:06:39 ]
Виникло бажання почитати вірші молодого Володимира Ляшкевича :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-06-29 17:14:51 ]
Ага, це якщо інше у тій чиїсь голові, а якщо та ж нестямна експресія раптом залишилася?:))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-06-29 17:22:42 ]
Ов, я попередній коментар адресувала не Чорнявій Жінці, хоча її бажання і справді цікаве :)).
Я зверталася до Володимира Ляшкевича, бо, думаю, зрілий автор вірші може редагувати, якщо бачить у них помилки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-06-30 12:08:29 ]
Василині - ні, неприродні речі не повинні ставатися ні з ким. :(

Природно - молодим бути охопленими емоціями, коханням, до безмежності - принаймні, до часу народження діточок? :)
І вважаймо це ще не свободою, а обов'язковою програмою, яку ти, я він, вона повинні виконати. Якщо наразі ще не виконали, то звичайно, намагатимуться виконати будь що - підсвідомо, звичайно.

А свідомо, після юності, вже будуть діяти інші чинники.
А звідси і картина - "хворого" чи "здорового" стану справ, як на мене, звичайно...

Рік написання під композицією допомагає з'ясувати куди направлені зусилля автора.
І маскувати такі речі від дружнього погляду колег - тільки собі шкодити.
Дружній погляд полягає - у презумпції кращого розуміння автора...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-06-29 15:42:21 ]

У небі смутку
Твоїх очей
Пусті дерева
Вітер дум....



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Опацький (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-30 01:01:18 ]
О! Як можна коротко і гарно описати. Моє признання. Справді дуже гарно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-06-30 11:49:05 ]
А чому не

"В сльозі трави,
Очах дерев..." ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-06-30 12:13:47 ]
Чорнявій Жінці.
Молодий Ляшкевич майже не сублімував, а повністю перебував у справах, робив усе, що повинен був робити, а тепер ось насолоджується творчою свободою. :)

Звичайно, в нього є чернетки, в які він чомусь остерігається заглядати. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-07-07 22:24:57 ]
І тут мені спали на гадку слова Стельмаха про чотири броди: перший – світле дитинство, другий – хмільне кохання, третій – важка робота, а 4-й не пам*ятаю :((
і мабуть, справді, як Ви кажете, Володимире, життя людини поділене на чітко визначені періоди, але це досить сумно, бо якщо заблудився ще у якомусь броді, то назад дороги немає?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-07-13 11:43:15 ]
Василинко, як на мене, ситуація трохи краща. Скільки бродів чи періодів би не було, вони нас відпускають лише після потрібних (необхідних) звершень?
Отож, вони (періоди, броди...), як я це бачу, прозорішають, стають майже не видимими, на тлі іншого, що нам видається найбільш актуальним, до якого, тим не менш, не доторкнешся, не перетнувши кожного разу оці напівпрозорі нагромадження невирішених минулих проблем...
Зрештою, можна все вирішити і одним махом - покаявшись у всьому в кінці життя, але це вирішення виглядає трохи сумнівним із огляду на домінуюче бажання зберегти подальше дієздатне власне "я"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2009-06-30 20:29:24 ]
Дякую сердечно Вам усім! Добре було б почуватися і вже зрілим, і ще молодим (молодою)... Хоча б у поезії... А, може, якраз поезія (вічна, як написав Жорж) дає такий шанс?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Опацький (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-30 23:14:07 ]
Пані Оксано. Чудовий вірш.Просто хочеться його вивчити на память (що я вже зробив ). Мене іноді вражає, як можна коротко, але влучно передати стан людини. Я так не вмію. На жаль. Зате вміють другі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-16 17:36:43 ]
Ніхто не відбере, - і втім воно, щастя (хай і гірке)..