ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.01.30 23:35
Недосить обрати вірний напрямок, важливо не збитися з курсу. Меншовартість занадто вартує. Якщо люди метають ікру, лососі відпочивають. Хто править бал, тому правила зайві. У кожного історика свої історичні паралелі і своя паралельна історія.

Іван Потьомкін
2026.01.30 21:35
Найбільше бійсь фанатиків і вбивць,
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як

Тетяна Левицька
2026.01.30 21:03
Сердечний, що далі, та як
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?

А їй, що дістанеться — даль
і смуткок у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,

Артур Курдіновський
2026.01.30 16:17
Доводити - немає часу,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.

Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,

Юрій Лазірко
2026.01.30 15:28
Згораю я у пломені жаги,
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.

Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги

Артур Курдіновський
2026.01.30 13:38
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!

Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал

Борис Костиря
2026.01.30 10:48
О часе, не спіши, не мчи удаль стрілою,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.

Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,

Світлана Пирогова
2026.01.29 21:59
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.

Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.

Артур Курдіновський
2026.01.29 19:57
МАГІСТРАЛ

Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!

Розпливчасті та ледь помітні тіні

С М
2026.01.29 18:05
о так я відьмача
бігме-бо відьмача

я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“

Іван Потьомкін
2026.01.29 18:01
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході

Юрко Бужанин
2026.01.29 17:20
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.

Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна

Євген Федчук
2026.01.29 16:03
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив

Тетяна Левицька
2026.01.29 11:43
То він мене ніколи не кохав.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів невисловлених рими
під небесами бурштинових слив.

Борис Костиря
2026.01.29 11:26
Порожній стадіон - як виклик порожнечі,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.

На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,

Сергій Губерначук
2026.01.29 11:12
Поліфонія – лебедине звучання
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оксана Лозова (1963) / Вірші

 Ніхто не відбере
День мовчазний
І ніч німа,
І небо
Темне-темне-темне...
Нема удень,
Вночі нема
Мене у тебе,
Тебе у мене.

Ти — звук,
А я — твоя луна,
Навік зостануся луною,
Тому і не з’єднатись нам:
Мені з тобою,
Тобі зі мною.

В сльозі трави,
В очах дерев
Не менше смутку,
Ніж у небі.
Та вже ніхто не відбере
Тебе у мене,
Мене у тебе
2006

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Жорж Дикий 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-06-29 14:19:56
Переглядів сторінки твору 6517
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.742 / 5.75  (5.085 / 5.61)
* Рейтинг "Майстерень" 5.571 / 5.75  (4.962 / 5.64)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.861
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2021.04.17 16:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-06-29 16:24:51 ]
Жорже, як без дати написання ключик знайти до вітальні сенсів? Чи маєте на увазі - "каким ты был, таким остался"? :)
В голові у молодого автора одне, у зрілого інше, - чия голова перед нами, ось в чому питання! :)
Але зрілий автор теж був молодим, тож чи варто зрілого мучити "помилками", "експресивними зальотами" нестямної юності.
Тому дати важливі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-06-29 17:06:39 ]
Виникло бажання почитати вірші молодого Володимира Ляшкевича :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-06-29 17:14:51 ]
Ага, це якщо інше у тій чиїсь голові, а якщо та ж нестямна експресія раптом залишилася?:))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-06-29 17:22:42 ]
Ов, я попередній коментар адресувала не Чорнявій Жінці, хоча її бажання і справді цікаве :)).
Я зверталася до Володимира Ляшкевича, бо, думаю, зрілий автор вірші може редагувати, якщо бачить у них помилки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-06-30 12:08:29 ]
Василині - ні, неприродні речі не повинні ставатися ні з ким. :(

Природно - молодим бути охопленими емоціями, коханням, до безмежності - принаймні, до часу народження діточок? :)
І вважаймо це ще не свободою, а обов'язковою програмою, яку ти, я він, вона повинні виконати. Якщо наразі ще не виконали, то звичайно, намагатимуться виконати будь що - підсвідомо, звичайно.

А свідомо, після юності, вже будуть діяти інші чинники.
А звідси і картина - "хворого" чи "здорового" стану справ, як на мене, звичайно...

Рік написання під композицією допомагає з'ясувати куди направлені зусилля автора.
І маскувати такі речі від дружнього погляду колег - тільки собі шкодити.
Дружній погляд полягає - у презумпції кращого розуміння автора...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-06-29 15:42:21 ]

У небі смутку
Твоїх очей
Пусті дерева
Вітер дум....



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Опацький (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-30 01:01:18 ]
О! Як можна коротко і гарно описати. Моє признання. Справді дуже гарно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-06-30 11:49:05 ]
А чому не

"В сльозі трави,
Очах дерев..." ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-06-30 12:13:47 ]
Чорнявій Жінці.
Молодий Ляшкевич майже не сублімував, а повністю перебував у справах, робив усе, що повинен був робити, а тепер ось насолоджується творчою свободою. :)

Звичайно, в нього є чернетки, в які він чомусь остерігається заглядати. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-07-07 22:24:57 ]
І тут мені спали на гадку слова Стельмаха про чотири броди: перший – світле дитинство, другий – хмільне кохання, третій – важка робота, а 4-й не пам*ятаю :((
і мабуть, справді, як Ви кажете, Володимире, життя людини поділене на чітко визначені періоди, але це досить сумно, бо якщо заблудився ще у якомусь броді, то назад дороги немає?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-07-13 11:43:15 ]
Василинко, як на мене, ситуація трохи краща. Скільки бродів чи періодів би не було, вони нас відпускають лише після потрібних (необхідних) звершень?
Отож, вони (періоди, броди...), як я це бачу, прозорішають, стають майже не видимими, на тлі іншого, що нам видається найбільш актуальним, до якого, тим не менш, не доторкнешся, не перетнувши кожного разу оці напівпрозорі нагромадження невирішених минулих проблем...
Зрештою, можна все вирішити і одним махом - покаявшись у всьому в кінці життя, але це вирішення виглядає трохи сумнівним із огляду на домінуюче бажання зберегти подальше дієздатне власне "я"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2009-06-30 20:29:24 ]
Дякую сердечно Вам усім! Добре було б почуватися і вже зрілим, і ще молодим (молодою)... Хоча б у поезії... А, може, якраз поезія (вічна, як написав Жорж) дає такий шанс?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Опацький (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-30 23:14:07 ]
Пані Оксано. Чудовий вірш.Просто хочеться його вивчити на память (що я вже зробив ). Мене іноді вражає, як можна коротко, але влучно передати стан людини. Я так не вмію. На жаль. Зате вміють другі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-16 17:36:43 ]
Ніхто не відбере, - і втім воно, щастя (хай і гірке)..