ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2025.12.18 20:22
Над річкою тулилося село.
Із пагорба у воду зазирало.
У нім дулібів плем’я проживало
Та господарство, як могло, вело.
Раніше ліс під річку підступав,
Але його дуліби скорчували.
Тепер колосся ячмені здіймали
Від лісу аж до річкових заплав.

Сергій Губерначук
2025.12.18 13:58
Назирці у сутінках вилискуєш,
бродить сказ у амбасадах кіс,
зирком!
місце для десанту висмалиш…
зірка!
зопалу упала в ліс, –
може, серце не моє, зурочене
покотилося і запалило хмиз?

Борис Костиря
2025.12.18 13:19
Ми так відвикли від зими.
Вона ж вернулася раптово.
Так серед поля ковили
Слова вриваються у мову.

Події увірвуться враз
У тихоплинний рай розмаю,
Здіймаючи в новий екстаз,

Віктор Кучерук
2025.12.18 07:24
Набуду щастя й поділюся
Обов'язково з вами ним, -
Вділю частки і щирий усміх
Нужденним, немічним, старим.
Бо сам такий, як ви, і разом
Вчуваю радість чи то сум, -
Бо серце, знаю, стисне спазма,
Як набуття не рознесу.

Тетяна Левицька
2025.12.18 00:08
Нещодавно снився дивний сон,
ніби в мене вдома на подвір'ї,
під старий, гаркавий патефон,
Гусаків товчуть чубаті Півні.
Заєць з Вовком п'ють на брудершафт,
грають в доміно з Кролями Свині.
Напідпитку Місячний ландшафт
зачепився за тумани сині.

М Менянин
2025.12.17 23:48
Ворог наш такий як є –
віднімає, топче, б’є.
Чи настав, чи настає
час забрати все своє.

Спадок наш, країв Земля –
зазіхання від кремля.
Ця околиця Русі

Іван Потьомкін
2025.12.17 20:15
У жодну віру не вкладається життя.
Усі вони – лиш скалки мудрості Всевишнього.
Усі вони – одне лиш каяття
За скоєні й нескоєні гріхи супроти Істини.

***
Як поєднать здоровий глузд із вірою,
Аби лишилася ще й шпарка на дива,

С М
2025.12.17 16:51
Кришталеві
Води огортають все у синь
Прохолодну

Чуйна, грішна
Ця любов є над усе красива
Знаю, де лишився би
Свій почавши день

Тетяна Левицька
2025.12.17 14:01
Хмари чередою
Випасає вечір.
Не сумуй за мною
В темній порожнечі.

Маячіють миті,
Лиш зірки палають.
В небі оксамитнім

Борис Костиря
2025.12.17 12:49
Ніхто не йде до цієї
Богом забутої вулиці
у глибокій провінції.
Вона занесена листям,
пилом і снігами.
Вулиця міліє, як ріка
під час посухи.
Молодь виїжджає

Юрко Бужанин
2025.12.17 10:51
Сама себе обманюєш, кохана,
Вдаєш із себе леді ти залізну.
І демонструєш, надто аж старанно,
Що, мабуть, у твоєму віці пізно


Не те, щоб поринати в вир любови,
А просто саму думку допускати

Кока Черкаський
2025.12.17 00:04
Привіт! Мене звати Портос. Можете сміятися, я вже звик. Можете також задавати дурнуваті запитання на кшталт «А чому не Араміс чи Дартаньян», гадаєте ви перші? Таких персонажів із таким «тонким» почуттям гумору я за свої тридцять з гаком років зустр

Борис Костиря
2025.12.16 17:55
Після ерзац-замінників зими
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.

Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,

Сергій Губерначук
2025.12.16 13:22
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.

Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові

Юлія Щербатюк
2025.12.16 13:21
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".

Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.

Юрко Бужанин
2025.12.16 12:37
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оксана Лозова (1963) / Вірші

 Ніхто не відбере
День мовчазний
І ніч німа,
І небо
Темне-темне-темне...
Нема удень,
Вночі нема
Мене у тебе,
Тебе у мене.

Ти — звук,
А я — твоя луна,
Навік зостануся луною,
Тому і не з’єднатись нам:
Мені з тобою,
Тобі зі мною.

В сльозі трави,
В очах дерев
Не менше смутку,
Ніж у небі.
Та вже ніхто не відбере
Тебе у мене,
Мене у тебе
2006

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Жорж Дикий 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-06-29 14:19:56
Переглядів сторінки твору 6449
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.742 / 5.75  (5.085 / 5.61)
* Рейтинг "Майстерень" 5.571 / 5.75  (4.962 / 5.64)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.861
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2021.04.17 16:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-06-29 16:24:51 ]
Жорже, як без дати написання ключик знайти до вітальні сенсів? Чи маєте на увазі - "каким ты был, таким остался"? :)
В голові у молодого автора одне, у зрілого інше, - чия голова перед нами, ось в чому питання! :)
Але зрілий автор теж був молодим, тож чи варто зрілого мучити "помилками", "експресивними зальотами" нестямної юності.
Тому дати важливі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-06-29 17:06:39 ]
Виникло бажання почитати вірші молодого Володимира Ляшкевича :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-06-29 17:14:51 ]
Ага, це якщо інше у тій чиїсь голові, а якщо та ж нестямна експресія раптом залишилася?:))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-06-29 17:22:42 ]
Ов, я попередній коментар адресувала не Чорнявій Жінці, хоча її бажання і справді цікаве :)).
Я зверталася до Володимира Ляшкевича, бо, думаю, зрілий автор вірші може редагувати, якщо бачить у них помилки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-06-30 12:08:29 ]
Василині - ні, неприродні речі не повинні ставатися ні з ким. :(

Природно - молодим бути охопленими емоціями, коханням, до безмежності - принаймні, до часу народження діточок? :)
І вважаймо це ще не свободою, а обов'язковою програмою, яку ти, я він, вона повинні виконати. Якщо наразі ще не виконали, то звичайно, намагатимуться виконати будь що - підсвідомо, звичайно.

А свідомо, після юності, вже будуть діяти інші чинники.
А звідси і картина - "хворого" чи "здорового" стану справ, як на мене, звичайно...

Рік написання під композицією допомагає з'ясувати куди направлені зусилля автора.
І маскувати такі речі від дружнього погляду колег - тільки собі шкодити.
Дружній погляд полягає - у презумпції кращого розуміння автора...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-06-29 15:42:21 ]

У небі смутку
Твоїх очей
Пусті дерева
Вітер дум....



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Опацький (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-30 01:01:18 ]
О! Як можна коротко і гарно описати. Моє признання. Справді дуже гарно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-06-30 11:49:05 ]
А чому не

"В сльозі трави,
Очах дерев..." ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-06-30 12:13:47 ]
Чорнявій Жінці.
Молодий Ляшкевич майже не сублімував, а повністю перебував у справах, робив усе, що повинен був робити, а тепер ось насолоджується творчою свободою. :)

Звичайно, в нього є чернетки, в які він чомусь остерігається заглядати. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-07-07 22:24:57 ]
І тут мені спали на гадку слова Стельмаха про чотири броди: перший – світле дитинство, другий – хмільне кохання, третій – важка робота, а 4-й не пам*ятаю :((
і мабуть, справді, як Ви кажете, Володимире, життя людини поділене на чітко визначені періоди, але це досить сумно, бо якщо заблудився ще у якомусь броді, то назад дороги немає?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-07-13 11:43:15 ]
Василинко, як на мене, ситуація трохи краща. Скільки бродів чи періодів би не було, вони нас відпускають лише після потрібних (необхідних) звершень?
Отож, вони (періоди, броди...), як я це бачу, прозорішають, стають майже не видимими, на тлі іншого, що нам видається найбільш актуальним, до якого, тим не менш, не доторкнешся, не перетнувши кожного разу оці напівпрозорі нагромадження невирішених минулих проблем...
Зрештою, можна все вирішити і одним махом - покаявшись у всьому в кінці життя, але це вирішення виглядає трохи сумнівним із огляду на домінуюче бажання зберегти подальше дієздатне власне "я"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2009-06-30 20:29:24 ]
Дякую сердечно Вам усім! Добре було б почуватися і вже зрілим, і ще молодим (молодою)... Хоча б у поезії... А, може, якраз поезія (вічна, як написав Жорж) дає такий шанс?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Опацький (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-30 23:14:07 ]
Пані Оксано. Чудовий вірш.Просто хочеться його вивчити на память (що я вже зробив ). Мене іноді вражає, як можна коротко, але влучно передати стан людини. Я так не вмію. На жаль. Зате вміють другі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-16 17:36:43 ]
Ніхто не відбере, - і втім воно, щастя (хай і гірке)..