ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.01.12 07:25
Відчувається в кожному слові
Дар співця і художника хист,
І краса української мови,
І поезії сила та зміст
Лиш тоді, коли впевнено віриш
Майстру слова і лікарю душ,
Що ніколи не зраджує лірі
І нагору не лізе чимдуж...

Тетяна Левицька
2026.01.12 00:05
Хоч ниє душа, як оголений нерв —
та зуба болючого вирвати шкода.
Я навіть не знаю, (світ ластиком стер,)
що там за вікном, чи розмай, чи негода?

Жасминовий день і ожинова ніч,
на синім паркеті кружляють по колу.
Сповзло надвечір'я кошулею з пліч

Ярослав Чорногуз
2026.01.11 18:18
У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.

Не вірю ще, увесь тремчу,
Навколішках стою і каюсь.
Сльоза непрохана в очу --

Віктор Насипаний
2026.01.11 17:40
Сидить хлопчак в селі на лавці біля хати.
Підходить дядько і пита: - Чи вдома тато?
Малий ліниво зирка. Весь в смартфоні свому:
За вухом чеше й каже: - Мій? Та, звісно, вдома.
Гукає той. У хвіртку стукає, лютує.
Вікно відчинене, ніхто його не чує.
-

Іван Потьомкін
2026.01.11 17:26
Кажуть: є країна
Повнісінька сонця…
Де ж бо та країна?
Де ж бо теє сонце?
Кажуть: є країна
На семи стовпах,
Сім планет у неї,
Схили в деревах.

Євген Федчук
2026.01.11 14:23
Ніч була темна. Місяц, хоч зійшов
Та й то у хмарах десь блукав, напевно.
Внизу Рось жебоніла безперервно.
А він вертав думками знов і знов
До того, що плекав усе життя –
Бажання влади. Так йому хотілось,
Щоб навкруг нього все отут вертілось…
Все п

Олександр Сушко
2026.01.11 13:38
автор Артур Курдіновський

Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.

Моя земля горить під небесами,

Борис Костиря
2026.01.11 11:23
Так бракує постійно часу
У потоці марнотних днів.
Час дарує, немов прикрасу,
Позолоту зникомих слів.

Час розсудить і час засудить
Ні за що, ніби злий тиран.
Лиш вина має різний ступінь,

Мар'ян Кіхно
2026.01.11 06:54
Мого батька викинули з Національного оркестру народних інструментів за "огидний потяг до грошей". (Як це тоді політично називалося?..) Він влаштувався у музичну школу №9 десь на Круглоуніверситецькій (над Бесарабкою), допрацював до пенсії в одному рван

Олена Побийголод
2026.01.10 22:48
Із Леоніда Сергєєва

– Четвертий, Четвертий, як чути? Я – П’ятий!
Не спати на чатах! Пароль – «тридцять три».
Прийнято?.. До вітру – о пів на дев’яту!
Ніяк не раніше! Прийом! Повтори!

– Так точно, о пів на дев’яту – д

Володимир Мацуцький
2026.01.10 21:10
По українській матері-землі
ідуть колоною військовополонені.
Ідуть в донецькій проросійській млі
захисники Вкраїни нені.
І не ідуть, їх ті ведуть –
Вкраїни зрадники полукацапи.
І всі донецькі смачно ржуть:
«хохла у плен кацап зацапал!»

Олег Герман
2026.01.10 19:57
ДІЙОВІ ОСОБИ: ВІКТОР — чоловік із гострими рисами обличчя та скляним поглядом. Одягнений охайно, але без жодного натяку на моду. Його рухи економні, голос позбавлений модуляцій. АННА — його дружина. Жінка з живою мімікою та нервовими рухами. Вона ви

Борис Костиря
2026.01.10 10:53
Весна ніяк не переможе
І не протиснеться крізь сніг,
Крізь кригу, як через вельможу,
Що кидає дари до ніг.

Так пробивається нестало
Весна крізь перепони зим.
Колись вона таки настане,

Тетяна Левицька
2026.01.10 09:31
Хтось викрутив небо, як прачка ганчірку.
Узимку не віхола — тонни дощу.
Та, як же вмістити всю душу у збірку,
яку я, не знаю навіщо, пишу?

І хто ж потребує мелодії всує?
Та скрапує лірика чуйна з пера:
і сліз повні відра, і слів не бракує —

Микола Дудар
2026.01.10 01:52
Якщо вам нічого «сказать»
І боїтесь торкатись тіні —
Пора розмножитись під стать
На більш прозорливу, осінню.
Якщо розмножене впаде
У ваший гнів з сумним обличчям,
Вас не сприйматимуть ніде
Тому, що ви є та вовчиця,

Олег Герман
2026.01.10 00:16
Олеся сиділа на балконі пізно ввечері, обгорнута пледом. Вона тримала в руках горнятко з чаєм, яке вже охололо, і стомленим поглядом дивилася на мерехтливі вогні міста. У голові постійно звучав гучний хор: слова матері, глузування сестри, знецінення ліка
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оксана Лозова (1963) / Вірші

 Ніхто не відбере
День мовчазний
І ніч німа,
І небо
Темне-темне-темне...
Нема удень,
Вночі нема
Мене у тебе,
Тебе у мене.

Ти — звук,
А я — твоя луна,
Навік зостануся луною,
Тому і не з’єднатись нам:
Мені з тобою,
Тобі зі мною.

В сльозі трави,
В очах дерев
Не менше смутку,
Ніж у небі.
Та вже ніхто не відбере
Тебе у мене,
Мене у тебе
2006

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Жорж Дикий 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-06-29 14:19:56
Переглядів сторінки твору 6492
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.742 / 5.75  (5.085 / 5.61)
* Рейтинг "Майстерень" 5.571 / 5.75  (4.962 / 5.64)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.861
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2021.04.17 16:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-06-29 16:24:51 ]
Жорже, як без дати написання ключик знайти до вітальні сенсів? Чи маєте на увазі - "каким ты был, таким остался"? :)
В голові у молодого автора одне, у зрілого інше, - чия голова перед нами, ось в чому питання! :)
Але зрілий автор теж був молодим, тож чи варто зрілого мучити "помилками", "експресивними зальотами" нестямної юності.
Тому дати важливі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-06-29 17:06:39 ]
Виникло бажання почитати вірші молодого Володимира Ляшкевича :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-06-29 17:14:51 ]
Ага, це якщо інше у тій чиїсь голові, а якщо та ж нестямна експресія раптом залишилася?:))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-06-29 17:22:42 ]
Ов, я попередній коментар адресувала не Чорнявій Жінці, хоча її бажання і справді цікаве :)).
Я зверталася до Володимира Ляшкевича, бо, думаю, зрілий автор вірші може редагувати, якщо бачить у них помилки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-06-30 12:08:29 ]
Василині - ні, неприродні речі не повинні ставатися ні з ким. :(

Природно - молодим бути охопленими емоціями, коханням, до безмежності - принаймні, до часу народження діточок? :)
І вважаймо це ще не свободою, а обов'язковою програмою, яку ти, я він, вона повинні виконати. Якщо наразі ще не виконали, то звичайно, намагатимуться виконати будь що - підсвідомо, звичайно.

А свідомо, після юності, вже будуть діяти інші чинники.
А звідси і картина - "хворого" чи "здорового" стану справ, як на мене, звичайно...

Рік написання під композицією допомагає з'ясувати куди направлені зусилля автора.
І маскувати такі речі від дружнього погляду колег - тільки собі шкодити.
Дружній погляд полягає - у презумпції кращого розуміння автора...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-06-29 15:42:21 ]

У небі смутку
Твоїх очей
Пусті дерева
Вітер дум....



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Опацький (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-30 01:01:18 ]
О! Як можна коротко і гарно описати. Моє признання. Справді дуже гарно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-06-30 11:49:05 ]
А чому не

"В сльозі трави,
Очах дерев..." ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-06-30 12:13:47 ]
Чорнявій Жінці.
Молодий Ляшкевич майже не сублімував, а повністю перебував у справах, робив усе, що повинен був робити, а тепер ось насолоджується творчою свободою. :)

Звичайно, в нього є чернетки, в які він чомусь остерігається заглядати. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-07-07 22:24:57 ]
І тут мені спали на гадку слова Стельмаха про чотири броди: перший – світле дитинство, другий – хмільне кохання, третій – важка робота, а 4-й не пам*ятаю :((
і мабуть, справді, як Ви кажете, Володимире, життя людини поділене на чітко визначені періоди, але це досить сумно, бо якщо заблудився ще у якомусь броді, то назад дороги немає?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-07-13 11:43:15 ]
Василинко, як на мене, ситуація трохи краща. Скільки бродів чи періодів би не було, вони нас відпускають лише після потрібних (необхідних) звершень?
Отож, вони (періоди, броди...), як я це бачу, прозорішають, стають майже не видимими, на тлі іншого, що нам видається найбільш актуальним, до якого, тим не менш, не доторкнешся, не перетнувши кожного разу оці напівпрозорі нагромадження невирішених минулих проблем...
Зрештою, можна все вирішити і одним махом - покаявшись у всьому в кінці життя, але це вирішення виглядає трохи сумнівним із огляду на домінуюче бажання зберегти подальше дієздатне власне "я"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2009-06-30 20:29:24 ]
Дякую сердечно Вам усім! Добре було б почуватися і вже зрілим, і ще молодим (молодою)... Хоча б у поезії... А, може, якраз поезія (вічна, як написав Жорж) дає такий шанс?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Опацький (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-30 23:14:07 ]
Пані Оксано. Чудовий вірш.Просто хочеться його вивчити на память (що я вже зробив ). Мене іноді вражає, як можна коротко, але влучно передати стан людини. Я так не вмію. На жаль. Зате вміють другі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-16 17:36:43 ]
Ніхто не відбере, - і втім воно, щастя (хай і гірке)..