ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.03.22 23:00
замість ПІСЛЯМОВИ) Тепер вони троє – мати та її соколи – спочивають у безіменних могилах, але їхні душі щоночі повертаються до Свято-Іллінської церкви, де колись Розанда присягала Тимошеві на вірність.

Євген Федчук
2026.03.22 17:34
Старий шинок над дорогу недалік Полтави.
Битий шлях, отож чимало люду проїжджає.
Хтось із подорожніх часом в шинок зазирає
Кухоль-два перехопити. Скуштувати страви.
То козаки зазирнули, за столом усілись.
Молоді іще, гарячі, кров у жилах грає.
Трохи

Юхим Семеняко
2026.03.22 15:33
       Поки наша колегіальна система не працює, перед "амбразурою" доводиться бути мені, і вихідними днями я маю право на свої маневри у переміщенні.     Сьогодні закінчується тижневе коло, а якими справами буду зайнятий завтра, сказати складно. С

Світлана Пирогова
2026.03.22 13:41
То як забути? Чи можливо?
В душі щось дзенькало, лилось.
Твій шепіт доторкавсь сяйливо,
Аж соняшник підняв чоло.

Жагуча спрага розбирала.
Сховався вітерець легкий.
Пташина лопотіла зграя.

Володимир Бойко
2026.03.22 12:50
Цукор-рафінад корисний тим, що його важче переплутати з сіллю. Ідеальний жіночий стан – коли 90х60х90, ідеальний чоловічий стан – коли 3 по 100. Краще нехай шкварчить олія на пательні, ніж шкварчить жінка з пательнею. Струнким жінкам так би пасув

Борис Костиря
2026.03.22 12:18
Колись в осінній глибині
Захочеш літо повернути
І в осені на самім дні
Знайти печаль від м'яти й рути.

В терпкій осінній глибині
Тобі відкриються прозріння
І у мутній нічній воді

Іван Потьомкін
2026.03.22 11:29
Любив тебе я тоді
Та люблю й сьогодні.
-То чому ж не натякнув
Ані словом жодним?
-Та чи ж зміг я доступиться
За хлопців юрбою?
-А я так же поривалась,
Щоб побуть з тобою...

Охмуд Песецький
2026.03.22 10:09
Я сонцю вклоняюсь нині,
Йому, як тобі раніше.
Між нами найдовші милі,
Любові моєї ніше.

Не виберусь, певно, звідти.
Замкнуся, щоб не відкритись,
І буде собі сидіти

Юрій Гундарів
2026.03.22 08:59
березня 1923 року народився легендарний французький актор-мім єврейського походження і великий громадянин. Кажуть, це він подарував Майклу Джексону його знамениту «місячну ходу». А ще існує історія, що ніби сам Чарлі Чаплін запросив його за свій столи

Віктор Кучерук
2026.03.22 05:55
Хоч ще приморозки зрана
Срібло сіють на вали, -
Жебонять струмки весняні
Й первоцвіти зацвіли.
Соком вже поналивало
Стовбури, гілки, бруньки
І оспівують помалу
Час пробудження пташки.

С М
2026.03.22 05:50
Глянь о сюди – Китайський Кіт Соняшний
гордий звуковилиск у нічному сонці
Мідний купол Бодхі і кімоно срібне
що зоряне убрання
у вітрах ночемрій

Крейзі Кет зирить із мережива бандани
то Чеширець одноокий

Артур Сіренко
2026.03.22 01:23
Йшов Час – невблаганний як сама Галактика (а може ще більш невблаганніший). Асистент Морока Анатолій продовжував працювати на кафедрі фітопатології – у його свідомості ця кафедра була єдиним можливим світом буття. Думки в нього роїлися навколо жуків-скрип

Ігор Терен
2026.03.21 22:05
                  І
Вертаюся в часи нічні
у нереальні сни,
коли були щасливі дні
і не було війни,
аби забутися на час
або відволіктись
від потойбічного колись

Юхим Семеняко
2026.03.21 16:58
Підтримуючи аналітичну практику "пиріжкарень", напишу про "сирітський" вірш на своїй сторінці. На ній і забезпечу свій допис відповідними гіперпосиланнями, технологія створення яких відома нашим штатним співробітникам. Природно, що видалити її зможу

Борис Костиря
2026.03.21 13:12
Продираюсь крізь сон, мов крізь ліс несходимий і вічний,
Крізь шторми, і буран, і прозрінь запізніле вино.
Між дерев прокидаються зрілості вигаслі свічі,
Як біблійні волхви, як зупинене давнє кіно.

Продираюсь крізь ліс із його чагарями й кущами

Охмуд Песецький
2026.03.21 09:24
Загасли зірки за холодним вікном,
Зажевріла обрію смужка рум'яна.
Будильник ось-ось – і озвучить підйом,
Сьогоднішній день зачинається зрана.

Панує пронизливий ранішній бриз,
Упорали небо пошарпані хмари.
Святкує сімейство моє Науриз,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Івченко (1978) / Вірші

 а сніг не йшов і ти чогось не йшов...
Образ твору а сніг не йшов і ти чогось не йшов
і стало якось гірко до безмов’я
сама собі здавалась чорним дном
з печаткою мовчання в чаші повній

в село до мами там де просто все
й вишневий сад не розгубив ще листя
де носом в пелену і зайченя несе
окрайчик хлібця й мушельки з намиста

в старім мішку все борсають страхи
анатомічні постріли у спину
якби ж ти хоч не був таким глухим
то взяв на плечі сім поразок синіх

якби ж ти розумівся в морі рим
чи віршем марив чи хворів віршами
та ти з туркменських золотих долин
вони усе життя ножем між нами

і ти не знав де ж липа шелестить
де рушники і лебеді на стінах
може тому летять із рим листи
на людський суд і осуд горобиний

а ти прийдеш пригорнеш та й мовчи
і я мовчу – хіба ж ти зрозумієш
як я така -
то скоро холоди
вповзуть у місто, наче білі змії.


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-12-04 01:41:02
Переглядів сторінки твору 4045
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.164 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.164 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.704
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2023.05.20 18:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-12-04 14:58:57 ]
Красиво, Юліє.
Жаль, що ви оцінювання відключили - я би і на ФБ відмітив...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2011-12-04 15:44:08 ]
Дяка. Мені достатньо Вашої уваги.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2011-12-04 16:03:59 ]
Юліє, насамперед вірш приваблює ліричністю і оригінальністю мислення, а згодом (після повторного прочитання) передаються і Ваші відчуття.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2011-12-06 19:11:14 ]
Дяка,панеБогдане.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2011-12-04 18:44:10 ]
вірш, достойний пера Осоки!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2011-12-06 19:12:21 ]
Рада тебе чути, Ніко.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-12-04 18:46:34 ]
зайшла сказати, що ті негаразди, що бачила зранку, вже зникли, бо ти сама все виправила. і навіть з ритмом все гаразд, лише пару наголосів лишилося :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2011-12-06 19:16:51 ]
Я писала його вночі. Якщо щось і і виправляла, теж вночі. Але ж Майстерні і потрібні для удосконалення тексту.) Якщо щось не так з наголасами, то кажи Дяка, Чорі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-12-04 18:50:29 ]
Інколи мені здається, що проникаючи крізь те "поетичне" марево, ми зі всіх сторін тягнемо руки, і вони, зрештою, дотикаються в порозумінні краси і добра...
І що далі завжди буде, тільки марево ставатиме все справжнішим, як і наші доторки... )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2011-12-06 19:21:49 ]
Цілком погоджуюся , пане Володимире з Вами. Здавна у народі існує прислів"я: " Що посієш - те й пожнеш". Будь-яка дія - це причина того, що відбулося колись. Тому краще сіяти добре. Відгукнеться колись...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2011-12-04 19:52:18 ]
Юліє, гарний вірш.
Єдине, чому б останній рядок не зробити таким:

як я така -
то скоро холоди
вповзуть у місто, наче білі змії.

Тут же рима з*явиться, а зміст зовсім не втратиться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2011-12-06 19:22:48 ]
Я зараз так і зроблю,Сергію. Дяка за допомогу.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-12-06 19:52:10 ]
Признания обычно не произносятся вслух. Но где еще признаешься как не здесь, у стихотворения?
Мне нравится Ваша поэтическая творческая индивидуальность.
Конечно, можно было бы аргументированно привести примеры того, к чему Вы обращаетесь в своих поэзиях, и к чему не обращаетесь.
Но я не буду этого делать. Мне и самому приятно иметь соприкасаться с такой поэзией. Глубоко индивидуальной - и этим, как минимум, интересной.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2011-12-06 20:48:49 ]
Дяка, Олексію.)


Є вірші – квіти.
Вірші – дуби.
Є іграшки – вірші.
Є рани.
Є повелителі і раби.
І вірші є –

каторжани.

Крізь мури в'язниць,
по тернах лихоліть –

ідуть, ідуть по етапу століть…
Ліна Костенко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-12-09 23:11:11 ]
Дуже сподобалося!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2021-03-25 18:55:29 ]
Дякую,Зоряно.