ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оля Лахоцька / Вірші

 Дощ

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-05-19 22:53:12
Переглядів сторінки твору 6686
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.726 / 5.5  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.718
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-05-19 23:02:44 ]
Олю, зачарована твоjiм дощем! ти завжди неповторна. а можна пiдказочку?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-19 23:04:01 ]
дякую :) давай


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-05-19 23:07:54 ]
це стосуеться посмiшки. краще написати усмiшка. бо iменник посмiшка вживаемо тодi, коли хочемо показати свое зневажливе ставлення, ехиднiсть, "кривляння". натомiсть "усмiшка" - коли йдеться про доброзичливiсть, щастя...гарний настрiй.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-19 23:10:30 ]
так? я й не знала :))) добре, Маріанночко, дякую, що підказала. міняю. хоча я люблю це слово - посмішка, воно в моєму сприйнятті якесь наче тепліше, ніж усмішка :) але то несуттєво.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-05-20 00:20:06 ]
посмішка хіба не може бути ласкавою? гарно, Олю)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-20 11:51:18 ]
бачиш, я завжди думала, що посмішка - це просто щось тихіше, лагідніше за рвучку і яскраву усмішку :))) схоже, я трохи неправа.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-05-20 12:24:43 ]
бачиш,у нас говорять посмішка як про ласкаву) усмішка щось менше... словники,це словники...
сумно:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-20 12:29:44 ]
ага, мені усмішка теж здається якоюсь… трохи голою :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2012-05-20 00:21:43 ]
Я теж про різницю між усмішкою і посмішкою не так давно довідалася. Ми просто не надаємо значення синонімам - а якщо про них згадати, то й дійсно, забарвлення негативне: посміховисько, посмішище, посміх ( пам'ятаєте пісню: "Ти покинув мене, сиротину, на посміх, поговір для людей").
Гарний у вас дощик. І дзвіночок на коромислі :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-20 11:55:10 ]
дякую, Грені! :) недавно довідалася, що один з моїх друзів, читаючи художній текст, часто неправильно, по-своєму, наголошує слова. Я дуже дивувалася, а він каже - але ж якщо я наголошу інакше, то і зміст буде інакший! :))) можливо, я теж десь так само вкладаю власні відчуття у слова - такі, яких можливо там і нема...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-05-20 00:49:03 ]
...як було неодноразово сказано,
світлі мінори це (наше) усе

хоч природна глибина насправді не буває
стовідстоково світлою
завжди має місце ефект притемнення
чим глибше тим начебто тьмяніше

хоча (ми) мабуть трохи
претендуємо на якесь мистецтво, а отже
вихід за браму природності

& порівнювати ці всі матерії
чи обдумувати неспішно, завжди інтересно

щодо теми )

із найяснішими уклінними враженнями
ти звісними побажаннями
тими & іншими


С*




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-20 12:07:04 ]
о, Сонце-Місяцю, цей мінор - це максимальний мажор, на який я здатна :)) серйозно-серйозно… так хотілося написати щось світло-відкрите, безтурботне :)
Ось і з'явилася єретична думка, що рай не закінчується пеклом - він з нього виростає…
/крадькома оглядається в пошуках крейди, щоб замалювати останню єресь… :)))/

щодо виходу за браму природності - недавно прийшла думка, що у нас чуттєві (емоційні) образи часто ототожнюються з більш високими, якщо можна було б так сказати, духовними. Весь "Апокаліпсис" написаний надзвичайно образно, але там немає жодного чуттєво-пристрастного образу… Колосальна тема! з самого ранку ходжу під цим враженням :)
/дякую - з найтеплішими, дуже приязними поклонами.../


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-05-20 06:20:47 ]
"побудь мені ще трішки незабутнім" - це так неперевершено промовлене. Гарний вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-20 12:08:41 ]
уклін, Роксолано :) буває, щось таке незабутнє скажеться...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-05-20 07:22:51 ]
:)) мокроє дєло шйош, началник!!

Гарний "дощик"... Головне, закоханий у ЛГ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-20 12:10:08 ]
душик теж непоганий :)) це той, що від слова "душа" :)))
дякую, Михайле!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2012-05-20 07:32:34 ]
Гарно, Олю! На цей раз потішила дядька добротними римами!) Єдине, що оці два епітети підряд "підступний" і "зрадливий" нмсд звучать занадто банально. Особисто я поміняв би перший на якийсь більш несподіваний і вишуканіший.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-20 12:13:22 ]
о, Слав, тепер точно знаю, чим тебе можна потішити :)))
я вагалася в тому місці - можна сказати "таку підступну і таку мінливу" - тобто життя, як і погода, непередбачуване і часто не дуже ласкаве. Але повелася на яскравіше "зрадливу" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2012-05-20 16:13:17 ]
Воно може і яскравіше, але занадто близьке до попереднього за змістом, а тому ще й створює відчуття якоїсь водянистості. Тому, мені здається, "мінливу", "вабливу", чи ще якусь іншу "-иву" наповнило б цей рядок більшим змістом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-05-20 09:01:16 ]
Щодо різниці між посмішкою і усмішкою - таки так...
Але в даному контексті - нмд, посмішка - вдаліший варіант. Якщо я вірно відчула той нюанс, що звучить між рядків... Тут та усмішка гірка, більше схожа на посмішку (у відчаї... підступну і зрадливу)
Тому, Олю, прислухайтесь до себе - що саме Ви хотіли передати читачеві, а тоді виберете )

Чудовий вірш!