ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць (1974) / Вірші

 неназваній
Образ твору  
о ти, що усім єдина
& вільним собі і дивним
уріж непомірний ґніт

коли би тебе не знадив
несилий хто, чи безладний
журби не шкодуй, о ні

за тихі твої відради
йдемо крізь невпинні варти
& скнієм у пильному сні

якби не твої предивні
свавільно коштовні хвилі
кому би мовчали ми

даруй твоїм вічним, сяйна
всечасно святечну зайвість
& милосердя пітьми




 



Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-05-20 02:10:21
Переглядів сторінки твору 11771
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.711
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2022.02.28 23:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-05-20 02:35:14 ]
коли є кому помовчати - то майже виправдання існуванню...

святечна зайвість - то вже цілковите виправдання...

:: незгасно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-05-20 02:37:36 ]
притаманно тихо~м*яко

* наповнює *


С*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-05-20 06:16:08 ]

"якби не твої предивні
свавільно коштовні хвилі
кому би мовчали ми" -- Світле яке хвилювання...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-05-20 21:25:10 ]
дяка, Роксолано

хвилювання це начебто схема життя загалом
також, у деяких пунктах цього руху настає миттєва тиша
потім усе повторюється знову & знову
так чи інакше

усіх світлих коштовностей повсякчас


С*




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-05-20 09:07:29 ]
молитовне мовчання...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-05-20 21:25:23 ]

о саме так, пані Любове
інколи здається, ніби
молитовним буває не лише замовляння, але й (за)мовчання
або так принаймні, щодо мене
& тоді лишається знову вірити
що мабуть замовчав недаремно, або, щонайменше, не нікчемно
у розумінні ~ * не ганебно *

усіх прозоро~світлих і також іншосвітлих
& іншопрозорих чуттів
а також іншочуттів
і Вам


С*



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
віарвілгвсим вловмивоапв (Л.П./М.К.) [ 2012-05-20 11:36:34 ]


***
мовчання впадає у море
потоками алфавіту
пірнаючи не-збагненно
у безіменну тьму

будує звертання до orbi
із крапель таємних літер
і urbis зростає денно
такóж мовчачи йому


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-05-20 21:25:37 ]

пітьмою лікує рани
підносить вогні у серці
понад берегами ллється
допоки мовчать світи

самум приходить незваний
гуляти у барах до ранку
пустельний пісок у склянках
& радіо тоскний хрип



С*



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-20 12:39:17 ]
я колись додумалася, що "невіста неневісна" в перекладі з релігійної лексики на нормальну мову могла б звучати "неназвана наречена"… чомусь згадалося з вашим віршем.

і ще - похвалюся вам - недавно натрапила на цікаву поезію, я просто в захваті:
http://www.ark.ru/ins/zapoved/zapoved/ateh.html
хоча, можливо, ви вже це знаєте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-05-20 21:25:58 ]

о ні не знав цього автора, почитав із цікавістю, вдячно

& навіть не знаю, що казати за релігійну лексику, чесно, мабуть багато чого можна висловити
не суто релігійними словами, як мова йде про відчуття чи почуття
в уживанні формул відчувається щось більше, аніж певна недосказаність
мені здається, намагатися маніпулювати вилущеними з якогось цілого
фрагментами чи наборами слів для власного так би мовити окремого задоволення
ймовірно не зовсім чесно чи навіть не однозначно безпечно

але можна імітувати сам стиль, звучання, інтонації, настрій
при потребі, чому б ні

усіляких правдивих небуденностей, Олю
упевнено ступаючи різночуттєвими окраями
світло захоплюючих урвищ
до усетонших снаг


С*



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-21 09:29:29 ]
а, та тут релігійна лексика по суті вашого вірша не стосувалася, просто іноді прочитане дуже чітко асоціюється з якимись вже пережитими моментами, які сидять десь в голові як цвяшки чи то орієнтири :)) Луцюк це теж підмітив - просто я не знала, як сказати про це непрямо :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-05-21 22:34:50 ]
о кажуть усе що ми колись-десь бачили-чули-сприймали
те усе збирається в певній сфері
а потім так чи інакше ~ виплигує

мені часом здається що у всі-х-то читає пм ~
таки-непересічний ментальний зв*язок із іншими
пм-читачами

і я радий бути тут і капати всім на мізки власним парафіном

ну звісно ж


-)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2012-05-20 14:18:26 ]
Поки читала, згадалися чомусь рядки Ані Осадко:
"Смерть від любові, чи любов до смерті,
Чи смерть любові..."
А пітьма точно милосердна? (смайлик, що задумливо чухає потилицю)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-05-20 21:26:29 ]

ну Аня Осадко безумовно знає смаки сильніших слів
а на нашому балконі вечорами, майже як у вашому садочку
якщо вимкнеш шум магістралі
& скоро літо і метелики під вуличними лампами & різні інші метелики..

щодо пітьми так, це легко уявити на прикладі типового фільму
у дещо класичному стилі, коли все більш-менш розбивали на счени або епізоди
(що роблять інколи і тепер, але вже не настільки обов*язково)
там, де час від часу, коли вже нічого більше сказати, згасає світло
або вмикається пітьма, це вже як кому )

із лагідністю усіх настроєвих дарувань теплодушевних
напередодні чергового літа
усевдячний за правдиву
щирість

зі всіма справжніми побажаннями



С*




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-05-20 15:19:37 ]
всечасно святечну зайвість - !!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-05-20 21:26:55 ]

ага це пов*язано із контекстом узагалі
звісно не плутати із наплюванням
зайвість не вісутність, це присутність
але десь тонше, чи вище
принаймні, це спроба якось визначитися

щирі всякчасні дяки за співчутливість, пане Василю
усіх вірогідних здійснень
& сягнень

у лагідній прозорості



С*





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-05-20 15:27:01 ]
...хочеться бути такою єдиною...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-05-20 21:27:13 ]
десь було сказано, що бажання здебільшого збуваються
а дехто навіть може сказати, що це свого роду покарання
коли бажання виконуються, навіть і не знаю

мабуть залежить від міри, від того як вони співвідносяться
& розмах бажання & загалом, посильність його для бажаючого
добре, коли завжди можна дати відбій або
призупинитися і обдумати
те & інше

але як же без них без бажань, о Тамаро
без них ~ зовсім ніяк неможливо

хай будуть
справжні & саме ті
насправді потрібні

із усіма звично улюбленими
надзвичайностями



С*



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Дем'янюк (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-20 17:40:22 ]
неназвана-Воля? А хвилі,то крила...Вона Свята....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-05-20 21:27:29 ]

Воля чи Віра, або щось із того, що однозначно важко ярликувати о Марі
щодо святості ~ якщо мова про загальну приязну вищість & світлу силу
мабуть десь так
сприйняття хвиль яко крил дуже цікаве, правда
якби однозначно не шифрував я це усе
йшлося про слова, якими хотілося би означити певні чуття
які загалом часто повторюються в тій, чи іншій явно життєвій темі
із прагненням уникнути певних заяложених моментів, але і не більше

все наче як завжди
із усіма подяками та уклінними позитивами
щодо всіх важливо~приязних
можливостей


С*





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-20 20:51:39 ]
"кому би мовчали ми". Сподобалось. Дуже!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-05-20 21:27:50 ]

так, воно прочуване..

усі небайдужі захоплення навзаєм & повсякчас, Маріє
хай & peace усьому
що утримує & світло поймає


С*




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-05-21 11:18:19 ]
Так вип’ємо ж за тих, хто слухає наше мовчання і вірить, що воно чогось варто :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-05-21 22:30:52 ]
& вип*ємо & покуримо

* уже тягне стаканчики ~ попільнички
насвистуючи ай вуд лайк ту бі бісайд зе сісайд... ))


С*



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-05-22 21:10:50 ]
гарно. так. хочеться помовчати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-05-23 02:15:07 ]
* радісно приєднується.. *


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-05-23 13:08:10 ]
Гарно... а та що йде по хвилях - могла б стати супроводом вірша :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-05-23 20:49:28 ]
:-)

о дякую.

супроводом могло б стати багато чого...

у кожного міг би знайтися власний супровід
нічим не гірший від інших
оскільки важко сперечатися із тим
що у кожного із тих, що надають значення чуттям
є свої окремі моменти, які можна було б покласти
до вівтаря неназваної

хай завжди буде чуттєвість
& бажання її

усіх відповідних лагідностей, Уляно



С*