ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2024.05.05 13:01
Коли хтось дива подивитись захотів.
Чи то природне воно, чи то рукотворне,
За тим не треба зовсім пхатися за море,
Долати сотні кілометрів по путі.
Скажімо, хоч би й знаменитий Стоунхендж –
Всього лиш камені, розставлені по колу.
Та в нас у Олевсько

Іван Потьомкін
2024.05.05 10:55
Не зупинялось сонце ще три довгі роки,
Витягуючи на світ божий юдеїв.
І тільки по війні, в Єрусалимі, в Яд-вашемі,
В Павільйоні дітей, навіки щезло сонце.
Зрештою, як і місяць.Тільки миготять зірки.
Мільйон зірок –мільйон єврейських душ дитячих
Крич

Артур Курдіновський
2024.05.05 02:04
І буде осінь. А мене не буде.
Холодний вітер душу пригорне...
Червоне листя - ліки від застуди...
Настирливий той штамп "що скажуть люди?"
В заручниках не втримає мене!

Над сірим містом плаче сіра хмара...
Невже це так змінилася зима?

Ілахім Поет
2024.05.05 00:09
Я далеко не Рильський і не Тарас.
Ну і так воно вийшло, що не Костенко.
З головою, напевно, не все гаразд:
Там щось вітром розбавлене та ріденьке.

Я – хардкорні відлуння від травіат.
Ще б навів порівняння в такому дусі:
Двоголовий гібрид, де за пл

Артур Курдіновський
2024.05.04 13:30
Відверті слова не повторюю двічі.
Я знов розгубився. Спливає мій січень.
Хіба забагато мені було треба?
Із сумом дивлюсь у заплакане небо.

Я слухав етюди світанків січневих
І бачив кришталь на високих деревах.
Зима написала для мене картину,

Ілахім Поет
2024.05.04 12:17
сонечко, це кохання
вибору в нас нема
ось показові дані
далі дивись сама
без апріорних тверджень
що воно тут і як:
всі відчуття - як вперше
ніби я знов юнак

Козак Дума
2024.05.04 11:44
Кислянець, квасок, киселик –
іменується щавель.
Зазвичай, росте у селах,
біля більшості осель.

Берег, луки облюбує,
друзі в нього – сонце, дощ.
Особливо з ним смакує

Іван Потьомкін
2024.05.04 10:49
У незапам’ятні часи,
Коли птахи і звірі бились
І до пуття не було видно
Перевага на чиєму боці,
Осторонь лише кажан тримався.
Просило птаство: «Допоможи!»
А він одповідав: «Та я ж не птаха!»
Благали звірі: «Йди до нас!»

Ігор Деркач
2024.05.04 10:02
Коли народ висовує таланти,
то й обирає... шулера й шута,
тому на шиї маємо – ґаранта,
у владі – агентура окупанта,
у нації... курина сліпота.

***
Воююча частина світу

Леся Горова
2024.05.04 08:19
Так забракло мені того променю, що поза хмарами
Заховався у мить, коли падало сонце в сосняк.
Так забракло вишневого білого цвіту, що балував,
І в незвично спекотному квітні у поспіху збляк.

Так забракло хвилини, щоб вгледіти зграю лебедячу.
Так за

Віктор Кучерук
2024.05.04 05:54
В хаті порожньо й надворі
Анічого, крім імли, –
Де ті друзі, що учора
За моїм столом були?
Ані зір на небосхилі,
Ані гаму між садиб, –
Де ті друзі, що твердили
Бути дружніми завжди?

Світлана Пирогова
2024.05.03 10:49
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні відчуття,
На Божу поміч щире сподівання.
Молитва - і подяка, і благання,
Очищення душі із завмиранням,
В один потік - духовності злиття.
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні в

Леся Горова
2024.05.03 08:07
Зайду і трепетно відкрию скриню.
Зчорнілий дуб вже шашлем поточило.
Відчую там прозорі світлі тіні
Всіх тих, кому вона давно служила.

Уже й шафИ блищали поліроллю,
Сучасні меблі зваблювали хату.
Та мабуть не хватало сили волі

Артур Курдіновський
2024.05.03 06:09
Послухай, враже! Твій огидний дотик
Відбитий міццю наших контратак.
Ти думав, Харків мій - слухняний котик?
Запам'ятай: мій Харків - це їжак,
Злопам'ятний та дуже небезпечний!

Серця здолати наші ти не зміг.
Всі балачки про дружбу - недоречні!

Віктор Кучерук
2024.05.03 05:47
Вже не біліє снігом хата
І бур’янами поросло
Оце подвір’я довгувате,
Де найзатишніше було.
Покриті шаром пилу вікна
Теж не блищать ні вдаль, ні ввись, –
І півень той не кукурікне,
Що навстріч біг мені колись.

Ілахім Поет
2024.05.03 01:37
І доки в’ється життєва пряжа, і робить оберт веретено, а кров у жилах така гаряча – мені далеко не все одно: чи в добрім гуморі будеш зранку? І що наснилось тобі вночі? Без слів відчути б і забаганку, і все, про що ти чомусь мовчиш… Не дати сісти бодай п
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Сидорів (1960 - 2020) / Вірші

 Краса навкруг (рондель)

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-10-28 14:26:34
Переглядів сторінки твору 6767
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (7.789 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.167
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми РОНДО!
Автор востаннє на сайті 2020.12.06 21:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2012-10-28 14:37:02 ]
Апше!!!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-10-28 14:38:59 ]
Мені також подобається.

З повагою і без дискусій,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2012-10-28 14:44:38 ]
Це головне...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-10-28 14:50:07 ]
Як я люблю таку красу у рядочках!!!

Осенева краса навкруг... Просто чудово!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-10-28 15:10:03 ]
Ваша чутливість і Ваш високий естетично-літературний смак беззаперечні :)

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-10-29 12:52:06 ]
які надтонкі натяки, о Гарріо!
я посміхнулася,
двічі:):)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-10-28 14:56:50 ]
"І прозорий зимовий дух.." і морозцем першим навіть запахло...дуже зримо - гарно!
але два рази " зимовий" у маленькому вірші - може іще пошукати?- на Ваш розгляд.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-10-28 15:06:55 ]
Рондо, ронделі та тріолети будуються на повторах. Такою є "формула успіху". Щоб не розривати один образ, який розкривається через два, я вимушено скористався одним прикметником. І дух зимовий, і плуг так само. Поки що так :)

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-10-28 15:18:22 ]
Дякую, що збагатили мене знаннями про цей стиль.
З повагою:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-10-28 18:44:33 ]
Це я звіряюсь уголос з офіційно визнаними :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-10-28 17:36:53 ]
Що ж, гарний осінній рондель, зі зміненим варіантом повтору незмінного другого рядка(що допускається).
"А доречна прощальна пісня
Про даремність її потуг." (її - кого: пісні, пори?).




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-10-28 18:43:39 ]
Я був охопленим сумнівами, та мій настрій якось налагодився за рахунок моєї меркантильності.
Я не дуже прихильно ставлюсь до усіляких поетичних відхилень. Досить часто зустрічаються несонети під назвою сонетів, музичні рондо у поетизованому вигляді, далекому від нам відомого класичного рондо etc, і таке інше.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-10-28 17:43:08 ]
Вітаю, друже! З Гаррі, ти перейшов у Гарріо. Та ця зміна не заважає тобі писати гарні ронделі, лімерики та тріолети!)
Навпаки, - імя більш прозоре. То й вірші набудуть вищих коефіцієнтів!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-10-28 18:34:01 ]
Мій італійський родовід залишається поза кадром, допоки я живу на Україні.
Дякую за "гарні". Вони (оті всі лімерики etc) такою мірою і ортодоксальні, бо я упереджено ставлюсь до підробок і усяких творчих (читай "саморобних") стилізацій.
Невже ім'я впливає на коефіцієнт? Не може бути.

З повагою і переконаннями,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2012-10-28 23:30:03 ]
Таке чудове слово "осенева" - просто сяє і освячує, такого світла додає, такої прозорості! Краса! Браво!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-10-29 09:17:16 ]
Заради дотримання ритміки доводиться вигадувати не лише нові рими чи витягати зі скабниць української літератури забуті, а й нові прикметники. Цей виник якось сам по собі. Я дисципліновано ставлюсь до віршування і до лексики, а це вирішив відступити від правил, які сам собі встановив.
Якщо існує "ясеневий", то чому не може існувати "осеневий"?
Дякую за відгук від Вас як від поетеси, яка тонко відчуває і ніжну силу слова, і його тремку красу.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-10-29 01:12:41 ]
Загорівся Гаррі та й потух,-
Із городів вигнали ропух.
І даремності пустий потуг
вже співати про красу навкруг :)

А твір гарний, друже :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-10-29 09:29:44 ]
Ропухи у вірші - це така собі "родзинка". Але їх, дійсно, не знайти. Може, десь якась і плигає у пошуках слимака, бо учора було дуже тепло. Комарі витанцьовували свої повітряні поло та накручували завитки "мертвих" авіаційних петель.
Твір, можна сказати, історичний.
Село Загвіздя, на назву якого ніхто не відгукнувся, мені відомо не зі словників, а з парубоцького життя. У цьому селі я одного разу проводжав сонце на захід, насолоджуючись місцевим самогоном у юнацьких дозах на березі річки Бистриці. До ранку досидіти не вдалось, бо не було такої домовленості - стрічати світанок. Дівчина пішла собі додому, а я - собі. Осінь залишала Станіславщину. Це було неподалік Івано-Франківська.

З повагою і ностальгійно,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-10-29 12:12:07 ]
Що-що? а які вітри вас тоді занесли на Станіславівщину? :)) Дуже добре знаю те Загвіздя, але читаючи ваш вірш, подумала, що, може, воно на світі не одне :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-10-29 12:30:26 ]
Таким був один з епізодів моєї роботи (служби) у МНС. Мені відомі всі мости, які могли бути пошкодженими під час повені. Міст у Галичі - це один з таких об'єктів. Старостинський замок - це одне з місць, де можна було непогано посидіти на схилах гори, на якій він розташований. Всі села, які лише є у горах, мною свого часу були дослідженими на предмет повеней. Перелічувати довго, але вони відомі. Селище Вістова, яке існує по дорозі до Калуша, теж було об'єктом уваги нашого відомства. Де річки - там і ми, у минулому моряки, пожежники та інші.
Я вже не кажу про сам Івано-Франківськ. У ньому немає вулиць, які б не були мною пройдені. Ставок отой зелений, парк ім. Шевченка, готель "Прикарпаття".
Мені іноді це все сниться. Там залишена, як образно кажуть, частинка мого серця.