ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.12.09 12:47
Кішка, яка приблудилася
і так само раптово
утекла. Дружба виявилася
нетривалою. Що хотіла
сказати доля цією кішкою?
Що означала її раптова поява?
Кішка як таємнича подруга,
яка нічого не залишила

Світлана Пирогова
2025.12.09 09:12
Явився грудень-плакса в поволоці.
Де втратив білосніжність хмурень?
Спадають крапель сірі монологи
І кам'яні мокріють мури.

Брудні дороги лізуть зі сльотою,
А грудень не спішить нікуди.
Застряг на місці разом з темнотою.

Віктор Кучерук
2025.12.09 06:23
Вечоріє рано і скупіє
Сонце нині більше на тепло, -
Заростає мулом безнадії
Нещодавніх прагнень джерело.
Обміліла сподівань криниця,
Сохнуть краплі залишків бажань, -
Мов життю вже радить зупиниться
Сутінню насичена межа...

Мар'ян Кіхно
2025.12.09 03:08
Осьде як це відбувалося би зараз, наскільки змога (символічно) уявити. Я оголошую "унікальне свято" та запрошую всіх на берег моря. З міста-мільйонника приходять сотні дві-три. - Браття та сестри! - кажу я. - Ми завжди сиділи тут і ні про що не думали

Кока Черкаський
2025.12.09 02:34
Шановний авторе, скажіть, будь ласка, а коли саме ви намірені розпочати сягати глибокодумність скель? А можна і мені з вами? Отак би сіли на камені десь в горах перед скелями, перед шпилями отими засніженими, - і нумо сягати! Сягаєм, сягаєм!...

Микола Дудар
2025.12.08 22:48
Вишенька закрила очі,
Листячком укрила ніжки
І лягла, у неї спочин …
Від садової доріжки
Десь тако за кроків зотри
Ще приліг горіх волоський
Каже, що запізня осінь…
Грудень з нічкою прискорить

Іван Потьомкін
2025.12.08 22:29
На північ попростував Ісус із учнями своїми.
З гори на гору од Гінасерету прослався шлях
З гори на гору... Під спекотним сонцем.
Треба ж одвідати усіх юдеїв,
Допомогти по змозі усім недужим.
Замаячіли на обрії могутні кедри леванонські.
Можна б і пе

Борис Костиря
2025.12.08 22:11
Засніжені вершини гір -
Шпилі, що пронизають небо.
Куди лише сягає зір,
Лечу я поглядом до тебе.

Засніжені вершини гір
На вістрях доброту тримають.
Ти зачаровано повір

Володимир Бойко
2025.12.08 17:21
Нації, що уявляють себе великими, одержимі манією «ощасливлювання» інших. Була тая дружба, як собача служба. Демократія потрібна демократам, масам потрібна охлократія. Де українець шукає броду, там єврей наводить мости. Історичні рішення не бу

С М
2025.12.08 15:25
мчить лиха кохана
цілу ніч і день
їде аж до дідька
просити грошей
а дідька не узуєш
нині час одплат
каже їй вертай-но
що тратила назад

Артур Курдіновський
2025.12.08 07:18
Ти сам намалював свій ідеал,
Не врахувавши - то лише картина.
Усе, про що співало піаніно,
Вже відспівав органний мануал.

Ти - райдужних фантазій генерал...
Реальність - це не пензель. Ніж у спину!
Ти сам намалював свій ідеал,

Віктор Кучерук
2025.12.08 06:50
Перепілка ляскає у житі,
Жайвір відзивається згори, -
Сонечко дісталося зеніту
І не сяє в небі, а горить.
Все пашить, виблискує, клекоче
Так забавно, що не маю слів
Описати кольори урочі,
А звучання світу й поготів...

Тетяна Левицька
2025.12.08 00:02
Вранці протер очі заспаний день,
кинув бузку у кватирку кімнати.
Кава гірка... на столі де-не-де
крихти сухі від пахучої м'яти.

Меблі старі, як божественний світ,
бра посивіло, мов бабчині скроні.
В рамці над ліжком увесь її рід,

Борис Костиря
2025.12.07 22:20
Заборонений плід закотився
Ген далеко під саме буття.
Разом з ним цілий світ завалився
В повний хаос без сліз каяття.

Заборонений плід надкусився
У найбільш несприятливу мить.
І потік навіжений полився

Іван Потьомкін
2025.12.07 22:16
Ішов чумак ще бідніший,
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?

Микола Дудар
2025.12.07 22:02
Потребність спокою зросла…
Усиновилась до потреби.
Чомусь, за зверненням козла,
Прийшла і всілась позад себе…
Широка спина… обрій зник
Ну а про пастбище окремо…
Не про морське і чайок крик
І не проте, як вовчик-демон…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 Блискавицi серця XXIX
butterfly and moon 1.

я
переводжу цигарки
цей стан
що тишею застиг
мов перед вибухом
зірки
набився в пелехи густі

на ґніт
намотані думки
всиляю в голку нерва
їх
світам
на відстані руки
залатую космічний біг

яка мізерна
глибина
у тьмі блукаючих очей
і припинай
не припинай
душа
далеко не втече

слова
вселяються в п’ястук
з ковтком
холодного мерлот
і виринає
серця стук
мов з ополонки
риби рот

2.

ти
присуд мій
начиння
чин
чекання вітру
в морі справ
я
ластівка
твоїх причин
ніким некликана
пора

ти
голод мій
повітря брак
гостинний біль
щоденна смерть
я
марево
тепла й добра
Пандори Скринька
для химер

ти
простір мій
по шкірі край
межа
душі
життя
вини
я
неостигла ще
кора
на свіжій магмі
чужини

гонитва
ти
за власним я
родюче поле
ліс для рук
від мене
дзвін
забрав ім’я
тепер
я
чутка
тихе кру

ти
ехолалія вітрів
побудження ехокінез
я
скіпка
в пам’яті старій
скляна труна
для каберне

але знаходимо
ми
час
коріння
воду
сонце
ґрунт
аби спліталися
у нас
душевний біль
і серця бунт

3.

думки
закохані у ніч
віддатися готові
сну
акорди міста
смерть вогнів
майданчик серця
Байканур

надута булька
Божий світ
закутаний
в благий озон
земля і спокій
візаві

в дощівці
місяць
Робінзон
дрейфує
дрейфить
бо
у нім
тремтить метеликом
душа
і міф
складається
про німф
на дні
Великого Ковша

у цій
судомі нетривкій
зникає
прагнення

і грань
міцнішає
при втраті
кіл
немов прокашляна
гортань

це
просто сталість
і відтак
не впало небо
світ
не стлів
але втрачає серце
такт
при кожнім
видиху землі

4.

мій янгол
спить
забив на світ
з плеча посопує
собі
я
переношу переліт
з холодних рим
у серця бій

годинник ходить
наугад
вперед
назад
як і думки
а небо
вийшло на парад
протерло хмарами
зірки

не гріють полиски
мовчать
шукає берег
Мірабо
та світиться в мені
душа
а що їй світить
знає Бог

16 Квітня, 2013




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-04-17 05:33:00
Переглядів сторінки твору 2853
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.094 / 6  (5.076 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.700
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія фентезі
Автор востаннє на сайті 2025.12.07 03:21
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-17 07:32:06 ]
...душевний біль
і серця бунт...

...але втрачає серце
такт...

...я
переношу переліт
з холодних рим
у серця бій...

...та світиться в мені
душа
а що їй світить
знає Бог

Я ніби відчула, як від строфи до строфи б"ється Ваше серце, Юрію...
Дякую за світло Вашої душі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2013-04-18 06:28:43 ]
Тішуся, Лесю, що мої слова знаходять відлуння у Вашому серці.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-17 09:25:04 ]
Загальне враження від першого візиту на Вашу сторінку: філософія, фентезі, гумор, лірика та інші почуття і образи - в тій чи іншій пропорції, складено на купу і виходить більш, ніж майстерно. Взагалі, про цінність будь-якого твору потрібно судити, виходячи із самого простого: чи хочеться дочитати до кінця чи не дуже. Я дочитав і, каюсь, трохи позаздрив.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2013-04-18 06:31:41 ]
Спасибі, Олександре, за прочитання і час.
Мені приємно, що зайшли і залишили теплий коментар.
З повагою,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-04-17 10:09:25 ]
Так, є чому заздрити )
Потік підсвідомості - підсвідомістю і сприймається. Моя - сприйняла, і за це я їй вельми вдячна. ) Фантастична реальність!!! Я в захваті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2013-04-18 06:34:16 ]
Спасибі люба Лю`,
Я розвиватиму блискавичну тематику - це найлегше, де мені пишеться, бо не слідкую за кількістю рядків - а пишу як припливає до голови...
Ніжно,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-17 21:19:40 ]
І скільки ЯСКРАВИХ БЛИСКАВИЦЬ вміщає Ваше серце, Юрію!Таке під силу лише ВЕЛИКИМ СЕРЦЯМ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2013-04-18 06:36:53 ]
Дуже вдячний, Світланочко,
Ділюся коли вдаряють і мовчу коли сплять...
Блискавично,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-04-17 22:36:12 ]
"в дощівці
місяць
Робінзон
дрейфує
дрейфить..."

"а небо
вийшло на парад
протерло хмарами
зірки" - ці мережива заслуга виключно "Мерлот" і "Каберне":)))




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2013-04-18 06:38:39 ]
Ну ви мене, як батяр батяра, розумієте!!! :)
Дякую, Мирославе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2013-04-18 00:02:09 ]
Ах і ох і взагалі, ти сам уже, як блискавиця!!!!!

не гріють полиски
мовчать
шукає берег
Мірабо
та світиться в мені
душа
а що їй світить
знає Бог
Точно знає. ЛЮ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2013-04-18 06:42:35 ]
Я не летальний, лише дзвоноЛЮбивий...
Дякую, Сонце.
ЛЮ