Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Під зливу ввечері, ввечері, ввечері,
коли пілоти бити байдики приречені, –
приземлимось ми за столом,
щоб не скучати загалом,
і нашу пісню заспіваємо гуртом:
много лет тому назад.
С ним творила что хотела,
дед же не был тому рад.
А когда попалась рыбка
в мрежу ловчего сетей
стала править дедом шибко,
І йти у збурунені дні,
Долаючи стіни і ґрати
І буднів задавнені пні.
Просвітлені янгольські чати
Пробудять тебе у вогні.
Не хочеться зранку вставати
Через плече зазирає і блимає
Очима сумними синіми (наче квіти цикорію)
Козлоногий рогатий Пан флейтист,
Що забув яка вона – посмішка,
Бо знає: я ловив зозулю над прірвою:
Не так зозулю, як її крик,
Бачив на вербі зозулині
Бо на початку ніхто не губився!-
В конях кінця, у потоках ефіру,
Не допускаючи в серце спіритів.
Втім миті меркли … жита колосились…
Потай загорнуті в ковдру яскраву,
Довго дивились на хвилі ковили
і наша доля – на її межі
з ворожою армадою у герці
за наші нерушимі рубежі.
Вона живе у зболеному серці
і жевріє у зраненій душі,
не обіцяє золоті покої,
але не має рівної собі
у цім солодкім напів сні
свати просили мама й тато
дізнати
а чи світить щось мені
моя любов небесна та пихата
я не подобаюсь її рідні
це все хіба
В собі тримає білі плями,
А в них небачену глибінь,
На жаль, обмежену краями.
А там якраз небесний плуг.
Це він заорює прогали
Зірок, розкиданих навкруг,
І щез надокучливий сум,
Бо в тиші почулася пісня
Та запах відчувся парфум.
Помадою змащені губи
Роняли усмішки й слова,
А очі дивились так любо,
Що обертом йшла голова.
О, ідімо, зі мною, о так
Кажи усім, кого зустрів
Себе звільніть, зі мною, о так
Кажи, що бігти їм не варто
Усіх можливо позбирати
Візьмімося за руки &
Завжди дві стихії - крилата й безкрила.
Весна - це натхненна колиска природи,
А осінь - її неминуча могила.
Беру собі осінь скорботно-барвисту,
Моє ненароджене пізнє кохання.
Про мрію розбиту зажурене листя
Не купиш цілунку у чапель цибатих ! -
В серпневих стодолах омани
Лежать у коноплях прочани.
Люблю я їх комір крохмальний і ніжний
І жито в колоссі і камінь наріжний ,
І гілля айвове над дещо,
Розносить вправно пахощі, як давню мрію.
Багато сонця і багато світла,
І гарантована аромотерапія.
Лаванди диво - фіолет шовковий,
Як океан, хвилює гармонійно душі.
Від негараздів захищає колір.
До рідних тополь і степів,
Зміцнивши надійну основу
З любові, беріз і дубів.
Повернемось у пекторалі,
У вічні слова, у вогонь,
У плетенні диво-спіралі
і говорять щось
наскільки щось це добре
ти не в курсі
а сам збирав би
квіточки на лузі
для милої
котра іде ось-ось
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Молитва оптинських старців
Господи. Дай мені з душевним спокоєм зустріти все, що принесе мені цей день.
Господи. Дай мені цілком віддатися Твоїй святій волі.
Господи. На всяк час цього дня в усьому настав і підтримай мене.
Господи. Які б я не отримав звістки протягом цього дня, навчи прийняти їх зі спокійною душею і з твердим переконанням, що на все є Твоя свята воля.
Господи. Відкрий мені волю Твою святу для мене і тих, що мене оточують.
Господи. У всіх моїх словах і помислах Сам керуй моїми думками і почуттями.
Господи. У всіх непередбачених випадках не дай мені забути, що все виконано Тобою.
Господи. Навчи правильно, просто і розумно спілкуватися з усіма домашніми і тими, що оточують мене: старшими, рівними і молодшими, щоб мені нікого не засмутити і не образити.
Господи. Дай мені силу перенести втому і всі події протягом дня.
Господи. Просвіти мій розум і серце моє для розуміння Твоїх вічних і незмінних законів, які керують світом, щоб я, грішний раб Твій, міг правильно служити Тобі і ближнім моїм.
Господи. Дякую Тобі за все, що зі мною буде, бо твердо вірю, що тим, що люблять Тебе - усе на благо.
Господи. Благослови всі мої діяння, слова і помисли, сподоби мене завжди радісно прославляти, оспівувати і благословляти Тебе, бо Ти благословен єси на віки віків. Амінь.
Господи! Дозволь мені зустріти
Все, що принесе мені цей день,
Спокоєм душевним. Цілковито
Волі Твоїй вірно дай служити
З миром і любов’ю до людей.
Господи! Настав мене, підтримай.
І які б новини не прийшли,
І які б негоди за дверима
Не послав цей день, Ти разом з ними
Спокою душевного пошли.
Господи! Словами і думками,
Почуттями, справами керуй.
Щó б мене зненацька не спіткало –
Не дозволь впиратися зухвало,
Мудрої покірності даруй.
Господи! Навчи розумно, просто
Завжди спілкуватися з людьми,
Різними за віком і за зростом,
Рідними, чужими – щоб не гостро,
Без образ обходилися ми.
Господи! Дай сил здолати втому.
Розум, душу й серце просвіти,
Щоб не стало сумнівів у тому,
Що несеш добро моєму дому,
І керуєш світом тільки Ти.
Господи! За все, що є і буде,
Дякую. Прости і сподоби
Оминути хибний шлях Іуди
І Тобі служити щодоби.
10.09.2013
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
