ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.07.24 13:18
Стовпи зі світла - первісні знамення,
Що Суд Страшний невідворотно йде.
Він кожного покличе на імення.
Від нього не сховаєшся ніде.

Стовпи зі світла кличуть у глибини,
До справжніх нас, без оболонок зла.
Замерзлі в лід слова, мости й рибини

Василь Дениско
2026.07.24 12:54
Осінній вечір позаминулого року. У селі вже геть стемніло та ще й електроенергію вимкнули. Взявши потужний ліхтарик та двоє відер, вирішив принести від колонки води в хату, щоб не бігати ранком під дощем, який обіцяли. Напевно я щільно не зачинив вхідних

Іван Потьомкін
2026.07.24 12:48
Чи на землі цій грішній були б ми,
Якби ще юною праматір наша Єва
З цікавості не скуштувала плоду того,
Який Всевишній і зривати не велів,
Та ще й Адама пригостила?
І лиш тоді розкрилися в подружжя очі,
Вперше побачили вони себе нагими.
А як зляка

Тетяна Левицька
2026.07.24 10:23
Всі твої кумири, як на гріх,
Постарілі викликають сміх
Завше.
Пластика і ботокс на чоло,
Мов корові золоте сідло,
Наче.

Ти у сорок два ще молода:

хома дідим
2026.07.24 08:48
у нього ризики і квоти
роботи завжди є турбот
він зовсім і не проти
лише би тільки
відповідно до зусиль
не птах що у твоїй руці
не менеджер
все на автопілоті

Віктор Кучерук
2026.07.24 07:38
Сяйвом яскравим сяє
Місяць вночі над гаєм,
Звідки прозорі тіні
Пнуться гуртами нині
Та до світання блудять
Лугом росистим всюди -
Де сінокосів свіжих
Запах легені ніжить

Володимир Бойко
2026.07.23 16:58
На одному з вулканів Туреччини
Продавалася лава розпечена.
Хто хотів - купував
Шашлики готував
Й дивувався природі Туреччини.

На стежині гірській у Тібеті
Альпіністи зустрілися з єті.

Євген Федчук
2026.07.23 16:39
Сидять діди, розмовляють, стрілись через роки.
Уже зовсім посивіли та ще жваві поки.
По лісах відвоювали, поки було сили,
За «бандитизм» по сибірах своє відсиділи.
По світові помотались й випадково стрілись
Коли уже, видавалось і життя прожилось.
Те

Роксолана Вірлан
2026.07.23 16:21
Селям, паша. Зайди на кілька слів.
Давай разом поп'ємо нині чаю.
Чи думав ти, що я не помічаю,
як до моїх унаджувавсь послів
і переймав листи, інтриги плів
і ніс до Сулеймана. Знаю- знаю.

І що, чи падишах убив мене,

Артур Курдіновський
2026.07.23 15:23
Цей липень кольору мохіто
Двори теплом поцілував.
Таким і має бути літо -
Буяють вигадані квіти
На килимах казкових трав.

Уже не лізу я на сцену,
Не підбираю псевдонім.

хома дідим
2026.07.23 14:55
полудневий кінець липня у старих районах старовинного міста · на дні двору-колодязя догниває застійна вода прохолодний запах гниття просочує вузькі балкони по периметру · невибагливу білизну та одяг які дехто сушить на ізольованих дротах над поручнями · п

Борис Костиря
2026.07.23 12:35
Останні судоми зими,
Як вісті далекої тьми,
Як погук самотніх морів,
Прикутих у тьмі кораблів.
Крізь пустку видніє причал,
Де ти відчайдушно кричав.

Приречений немічний птах

Іван Потьомкін
2026.07.23 12:06
Шпак ухопив горіх, виніс на дзвіницю,
Наміривсь їсти, та не втримав здобич.
У щілину таку вона упала,
Що птах не годен був уже дістать.
Подякував горіх стіні за порятунок
І прославляти став дзвінкоголосі дзвони,
А далі поскарживсь, що незмога по

Ірина Вовк
2026.07.23 11:23
ЕПІЛОГ: ОСТАННІЙ РОЗРАХУНОК МАРМУРОВОГО СТАРЦЯ (Монолог Октавіана Августа. Рим, 14 рік нашої ери) Мені сімдесят шість. Мої очі вже погано бачать обриси Капітолію, а ноги, загорнуті в товсту вовну, постійно мерзнуть, навіть коли се

Віктор Кучерук
2026.07.23 07:22
Чорногуз, задерши дзьоба,
Щось стрекоче у гнізді,
Лиш не мукає худоба
У хліві, як отоді,
Коли мали на хазяйстві
Поросят, курей, качок
І в домашнім господарстві
Копирсався наш гурток.

Олег Герман
2026.07.23 03:33
Мені не спиться, в спогади поринув.
В часи, коли ще зовсім молоді,
Наївні, чисті, справжні та щасливі
Клялись в любові вічній і святій.

Безсоння. Спека не дає заснути.
І ще тривога із передчуттям,
Що щастя зараз — потім біль спокути.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / Життя-міраж

 Молитва оптинських старців

Господи. Дай мені з душевним спокоєм зустріти все, що принесе мені цей день.
Господи. Дай мені цілком віддатися Твоїй святій волі.
Господи. На всяк час цього дня в усьому настав і підтримай мене.
Господи. Які б я не отримав звістки протягом цього дня, навчи прийняти їх зі спокійною душею і з твердим переконанням, що на все є Твоя свята воля.
Господи. Відкрий мені волю Твою святу для мене і тих, що мене оточують.
Господи. У всіх моїх словах і помислах Сам керуй моїми думками і почуттями.
Господи. У всіх непередбачених випадках не дай мені забути, що все виконано Тобою.
Господи. Навчи правильно, просто і розумно спілкуватися з усіма домашніми і тими, що оточують мене: старшими, рівними і молодшими, щоб мені нікого не засмутити і не образити.
Господи. Дай мені силу перенести втому і всі події протягом дня.
Господи. Просвіти мій розум і серце моє для розуміння Твоїх вічних і незмінних законів, які керують світом, щоб я, грішний раб Твій, міг правильно служити Тобі і ближнім моїм.
Господи. Дякую Тобі за все, що зі мною буде, бо твердо вірю, що тим, що люблять Тебе - усе на благо.
Господи. Благослови всі мої діяння, слова і помисли, сподоби мене завжди радісно прославляти, оспівувати і благословляти Тебе, бо Ти благословен єси на віки віків. Амінь.

Господи! Дозволь мені зустріти
Все, що принесе мені цей день,
Спокоєм душевним. Цілковито
Волі Твоїй вірно дай служити
З миром і любов’ю до людей.

Господи! Настав мене, підтримай.
І які б новини не прийшли,
І які б негоди за дверима
Не послав цей день, Ти разом з ними
Спокою душевного пошли.

Господи! Словами і думками,
Почуттями, справами керуй.
Щó б мене зненацька не спіткало –
Не дозволь впиратися зухвало,
Мудрої покірності даруй.

Господи! Навчи розумно, просто
Завжди спілкуватися з людьми,
Різними за віком і за зростом,
Рідними, чужими – щоб не гостро,
Без образ обходилися ми.

Господи! Дай сил здолати втому.
Розум, душу й серце просвіти,
Щоб не стало сумнівів у тому,
Що несеш добро моєму дому,
І керуєш світом тільки Ти.

Господи! За все, що є і буде,
Дякую. Прости і сподоби
Оминути хибний шлях Іуди
І Тобі служити щодоби.

10.09.2013

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-09-11 09:03:51
Переглядів сторінки твору 3064
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.751
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-09-11 10:33:00 ]
Щира спроба, Валентино. Але є, як на мене, і проблеми...
Зазвичай нормальні особи ж бо кажуть - "Господи благослови!", а ненормальні напевно благословляють Господа? Тобто, коли вживається слово, то потрібно всі значення припасовувати...(
Щодо побажання "спокою" - смію завірити, що це обман, який насаджується злою стороною... (
Тобто, передайте старцям, що потрібне здобуття рівноваги - духовної і душевної, а не спокою...
А про "сили" теж уже сто раз казано-переказано, самообманюйтесь і далі у своїй начебто потребі в силі...
І щодо сумнівів у Творці - суцільна катастрофа...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-09-11 10:51:03 ]
"Благослови, душе моя, Господа!" - це вже навіть і не з "молитви оптинських старців", яку тут цитую в оригіналі (намагалася у віршуванні бути близькою до нього), на кожній службі Божій у греко-католицькому храмі співаються ці рядки, та й багато інших, у яких прості смертні благословляють Господа, а не тільки просять у Нього балгословення.
Тому я б була більш обережною з такими означеннями як "ненормальні" у висловлюваннях щодо дітей Божих


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-09-11 11:23:26 ]
Не знаю, чи ви зрозумієте, але це дуже бажано - бо одна справа, коли йдеться про Дух Святий, що в кожному з нас, і про стосунки Святого Духа, Отця, й Сина, де цілком можливе взаємне Благословіння. Але коли кожна особа, часто з не тими устами і справами, просто так "хреститиме", "благословлятиме" Творця, то краще б вона в суєті своїй цього не робила.
Тобто, на службі співають про душу правильно, а не на службі, щодо конкретних осіб виникає чимало запитань стосовно словоблудства.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-09-11 11:42:50 ]
http://uk.wiktionary.org/wiki/%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%B8

Значення слова "благословляти"

1. заст. хрестити кого-небудь, проказуючи при цьому молитву, побажання ◆ Веде Олександра діток, обливаючись сльоза­ми, та все тільки благословляє їх та хрестить... Марко Вовчок
2. перев. на що, заст. давати згоду на що-небудь, дозволяти кому-небудь щось ◆ — Я піду у черниці,— промовляє Катря..— Я [батько] ніколи тебе на се не благословлю! Марко Вовчок
3. уроч. славити, прославляти, вихваляти кого-, що-небудь (у подяку за щось) ◆ Умийся, серце, щоб пі­знала [мати] тебе.. І господа благословляла за долю доб­рую твою Шевченко
кого ким, чим, розм., заст. дати, подарувати ◆ немає прикладів застосування.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-09-11 11:34:02 ]
І взагалі, Валентино, дуже прошу вас не забувати - що спілкування з Творцем, молитовні звернення до нього не є справами публічними. Тому наполягаю, щоби ви не приносили на сторінки Майстерень надмір такого, суто сокровенного. І давайте старців залишатимемо старцям, а горців - горцям, тобто обходимося без надмірностей.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-09-11 11:48:19 ]
Ставлюся до Майстерень як до "Царини слова" - так мені одного разу їх охарактеризували. Невже з цим віршем я принесла сюди якийсь негатив? Якісь надмірності? Я несу сюди поезію як на поетичний сайт. Чому Ви знову шукаєте в моїх намірах (добрих і щирих) якийсь негатив? Чи духовна поезія (та є ж така рубрика у списку при публікації) на ПМ не вітається?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-09-11 14:06:02 ]
Шановна Валентино, є межа для всього - і Поезія дуже чутлива до таких меж і пропорцій. Вас конкретно ж просимо обмежити суто "молитовні" публікації - в першу чергу через можливість тотального перекручення всього і вся, що ви, або не ви, свідомо чи підсвідомо можете допускати в текстах.
Отже, пропоную вам на ПМ обійтися і без старців. У попередніх коментарях я витратив достатньо часу на точні пояснення - що у вас не так, і буду наполягати на подальшій відсутності надмірностей.
Ви чомусь зупинилися лише на слові "благословляти", але у вас тут, ледь не рядок, то проблема. Тому давайте обряд Богослужіння залишимо Церкві.