ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Буй
2025.11.30 22:20
У минуле не відправити листа:
Є адреса – та немає адресата.
Ти мене забула. Ти мені не рада.
Я кохаю досі. Це – моя розплата,
Це – нещастя арифметика проста...

Та і що б я написав у тім листі?
Ну, хіба про те, що не забув, на подив,

Микола Дудар
2025.11.30 21:25
Очей незнана глибина…
Спокус спланованих побори
І тіл задіяних струна —
Надіюсь, вірю, що на користь…

Роки - струмки підземних вод
І течія питань джерельних —
Сім’ї продовження штрихкод,

Євген Федчук
2025.11.30 19:21
Докоряла одна жінка часто чоловіку,
Мовляв, сам частенько їздить у місто велике,
Бачить ярмарок. А їй же удома сидіти.
Вона ж також на ярмарок хоче поглядіти.
Доконала чоловіка, згодився узяти.
От, приїхали у місто щось там продавати.
Випряг волів ч

Борис Костиря
2025.11.30 15:15
Стоїть під вікном чоловік
і чекає, поки йому
винесуть їжу
або келих істини.
Мандрівник у пошуках
забутих сенсів,
утраченої тривоги,
розгубленого натхнення.

Іван Потьомкін
2025.11.30 12:48
Не буряним Бетховен входить до мене,
А цими сріблястими струмками,
Що на галяву вибігають сміючись,
Наввипередки мчать, вливаючись
У Шуберта і Берліоза, й Мендельсона...
Бачу його - іще не генія глухого,
А юнака, в якого віра розійшлась з довірою,

Тетяна Левицька
2025.11.30 10:34
Ще купаю в любистку життя золоте,
та мене безтурботну облиште.
Я ненавиджу старість печальну за те,
що спотворює справжні обличчя.
Хто б там що не казав — безпорадність, як рак,
тіло й мозок живий роз'їдає.
У середині груші огидний хробак
проклад

Віктор Кучерук
2025.11.30 06:52
Мов теплу і світлу пилюку
Вітрисько здійняв і несе, -
Згадалися мамині руки,
Що вміли робити усе.
В уяві постало обличчя
Вродливе, неначе весна,
Й до себе зове таємничо,
І душу втішає сповна.

Тетяна Левицька
2025.11.29 23:08
Я можу піти за моря, щоб тебе
не бачити більше й не чути.
Вже час відбілив ластовиння рябе
на личку блідому покути.

І ти посивів, як тополя в гаю,
зими не буває без срібла.
А я, божевільна, в зими на краю

Микола Дудар
2025.11.29 21:59
У сон навідавсь Елвіс Преслі
І напросився на ночліг…
А відчуття, що він воскреснув —
І я відмовити не зміг…
Бо в той минулий вечір наче ж
Я «самокруток» не вживав.
Ну а віскарика тим паче.
Хоча і сморіду кивав…

М Менянин
2025.11.29 18:07
Відчув гул майдану,
з країни не втік,
свободу жадану
вплітав у потік.

Дай Боже ту манну
хоч під Новий рік –
знімаєм оману,

Борис Костиря
2025.11.29 17:23
Я не можу зрозуміти,
що я бачу в нічному садку:
профіль дерева
чи силует людини.
Образ розливається,
мов космічна туманність.
Дерево може бути
тією ж людиною,

Світлана Пирогова
2025.11.29 16:33
У бабусі є велика скриня,
В ній сорочки, сукні, вишиванки.
Береже їх славна господиня.
І милуюсь ними я щоранку.
Ой, бабусенько, моя бабусю,
Ти навчи мене теж вишивати.
Я сорочку вишию дідусю,
Тату, мамі, і, звичайно, брату.

Володимир Бойко
2025.11.29 11:36
Цифри ті застрягли в серці і болять.
Вже не в'ється по руїнах чорний дим.
Відлетіли в небо душі разом з ним.

Артур Сіренко
2025.11.29 10:04
Вулиці залізного міста –
Це струни, на яких грає блюз
Дивак, що живе в порожнечі,
Що зазирає з-під хмари
На колотнечу мурах.
Телевежі міста граків-сажотрусів –
Це голки швачки-жебрачки Клото,
Що шиє сині плаття

С М
2025.11.29 09:09
Наче б і недавно, чепурна і ладна
Жбурляла для розваги бомжам дайми, хіба ні
Люди казали, “Вважай, осяйна, як би ти не впала”
Ти гадала, вони – жартуни
Сама радше реготалась
Над тими, хто у разі загуляв
Нині ти уголос не розмовляєш
Нині заслугою не

Віктор Кучерук
2025.11.29 07:11
Гучніше вже в суглобах тріск,
Хоч споживаю я не тлусте, -
Вже тижні тануть, ніби віск,
А дні, мов мед, ніяк не гуснуть.
Дедалі ближче до межі
Поза якою терпнуть жижки
І дні холодні, як вужі,
І сім неділь бува на тиждень.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / Життя-міраж

 Молитва оптинських старців

Господи. Дай мені з душевним спокоєм зустріти все, що принесе мені цей день.
Господи. Дай мені цілком віддатися Твоїй святій волі.
Господи. На всяк час цього дня в усьому настав і підтримай мене.
Господи. Які б я не отримав звістки протягом цього дня, навчи прийняти їх зі спокійною душею і з твердим переконанням, що на все є Твоя свята воля.
Господи. Відкрий мені волю Твою святу для мене і тих, що мене оточують.
Господи. У всіх моїх словах і помислах Сам керуй моїми думками і почуттями.
Господи. У всіх непередбачених випадках не дай мені забути, що все виконано Тобою.
Господи. Навчи правильно, просто і розумно спілкуватися з усіма домашніми і тими, що оточують мене: старшими, рівними і молодшими, щоб мені нікого не засмутити і не образити.
Господи. Дай мені силу перенести втому і всі події протягом дня.
Господи. Просвіти мій розум і серце моє для розуміння Твоїх вічних і незмінних законів, які керують світом, щоб я, грішний раб Твій, міг правильно служити Тобі і ближнім моїм.
Господи. Дякую Тобі за все, що зі мною буде, бо твердо вірю, що тим, що люблять Тебе - усе на благо.
Господи. Благослови всі мої діяння, слова і помисли, сподоби мене завжди радісно прославляти, оспівувати і благословляти Тебе, бо Ти благословен єси на віки віків. Амінь.

Господи! Дозволь мені зустріти
Все, що принесе мені цей день,
Спокоєм душевним. Цілковито
Волі Твоїй вірно дай служити
З миром і любов’ю до людей.

Господи! Настав мене, підтримай.
І які б новини не прийшли,
І які б негоди за дверима
Не послав цей день, Ти разом з ними
Спокою душевного пошли.

Господи! Словами і думками,
Почуттями, справами керуй.
Щó б мене зненацька не спіткало –
Не дозволь впиратися зухвало,
Мудрої покірності даруй.

Господи! Навчи розумно, просто
Завжди спілкуватися з людьми,
Різними за віком і за зростом,
Рідними, чужими – щоб не гостро,
Без образ обходилися ми.

Господи! Дай сил здолати втому.
Розум, душу й серце просвіти,
Щоб не стало сумнівів у тому,
Що несеш добро моєму дому,
І керуєш світом тільки Ти.

Господи! За все, що є і буде,
Дякую. Прости і сподоби
Оминути хибний шлях Іуди
І Тобі служити щодоби.

10.09.2013

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-09-11 09:03:51
Переглядів сторінки твору 2778
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.751
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-09-11 10:33:00 ]
Щира спроба, Валентино. Але є, як на мене, і проблеми...
Зазвичай нормальні особи ж бо кажуть - "Господи благослови!", а ненормальні напевно благословляють Господа? Тобто, коли вживається слово, то потрібно всі значення припасовувати...(
Щодо побажання "спокою" - смію завірити, що це обман, який насаджується злою стороною... (
Тобто, передайте старцям, що потрібне здобуття рівноваги - духовної і душевної, а не спокою...
А про "сили" теж уже сто раз казано-переказано, самообманюйтесь і далі у своїй начебто потребі в силі...
І щодо сумнівів у Творці - суцільна катастрофа...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-09-11 10:51:03 ]
"Благослови, душе моя, Господа!" - це вже навіть і не з "молитви оптинських старців", яку тут цитую в оригіналі (намагалася у віршуванні бути близькою до нього), на кожній службі Божій у греко-католицькому храмі співаються ці рядки, та й багато інших, у яких прості смертні благословляють Господа, а не тільки просять у Нього балгословення.
Тому я б була більш обережною з такими означеннями як "ненормальні" у висловлюваннях щодо дітей Божих


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-09-11 11:23:26 ]
Не знаю, чи ви зрозумієте, але це дуже бажано - бо одна справа, коли йдеться про Дух Святий, що в кожному з нас, і про стосунки Святого Духа, Отця, й Сина, де цілком можливе взаємне Благословіння. Але коли кожна особа, часто з не тими устами і справами, просто так "хреститиме", "благословлятиме" Творця, то краще б вона в суєті своїй цього не робила.
Тобто, на службі співають про душу правильно, а не на службі, щодо конкретних осіб виникає чимало запитань стосовно словоблудства.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-09-11 11:42:50 ]
http://uk.wiktionary.org/wiki/%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%B8

Значення слова "благословляти"

1. заст. хрестити кого-небудь, проказуючи при цьому молитву, побажання ◆ Веде Олександра діток, обливаючись сльоза­ми, та все тільки благословляє їх та хрестить... Марко Вовчок
2. перев. на що, заст. давати згоду на що-небудь, дозволяти кому-небудь щось ◆ — Я піду у черниці,— промовляє Катря..— Я [батько] ніколи тебе на се не благословлю! Марко Вовчок
3. уроч. славити, прославляти, вихваляти кого-, що-небудь (у подяку за щось) ◆ Умийся, серце, щоб пі­знала [мати] тебе.. І господа благословляла за долю доб­рую твою Шевченко
кого ким, чим, розм., заст. дати, подарувати ◆ немає прикладів застосування.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-09-11 11:34:02 ]
І взагалі, Валентино, дуже прошу вас не забувати - що спілкування з Творцем, молитовні звернення до нього не є справами публічними. Тому наполягаю, щоби ви не приносили на сторінки Майстерень надмір такого, суто сокровенного. І давайте старців залишатимемо старцям, а горців - горцям, тобто обходимося без надмірностей.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-09-11 11:48:19 ]
Ставлюся до Майстерень як до "Царини слова" - так мені одного разу їх охарактеризували. Невже з цим віршем я принесла сюди якийсь негатив? Якісь надмірності? Я несу сюди поезію як на поетичний сайт. Чому Ви знову шукаєте в моїх намірах (добрих і щирих) якийсь негатив? Чи духовна поезія (та є ж така рубрика у списку при публікації) на ПМ не вітається?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-09-11 14:06:02 ]
Шановна Валентино, є межа для всього - і Поезія дуже чутлива до таких меж і пропорцій. Вас конкретно ж просимо обмежити суто "молитовні" публікації - в першу чергу через можливість тотального перекручення всього і вся, що ви, або не ви, свідомо чи підсвідомо можете допускати в текстах.
Отже, пропоную вам на ПМ обійтися і без старців. У попередніх коментарях я витратив достатньо часу на точні пояснення - що у вас не так, і буду наполягати на подальшій відсутності надмірностей.
Ви чомусь зупинилися лише на слові "благословляти", але у вас тут, ледь не рядок, то проблема. Тому давайте обряд Богослужіння залишимо Церкві.