Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Попри те, що стільки літ пройшло, -
На твоє волосся світло-русе,
На підняте високо чоло.
Вік намилуватися незмога
Личком, що рум'янцем виграє,
Тож не помічаю анікого
Ні в глядацькій залі, ні в фойє.
З поезією - повний швак!
Тому всіх тролити - мастак
Письменник Валентин Троляк.
Прокладають маршрути задумані.
І ніяке пуйло
Ні за яке бабло
Не завадить дістатися Умані.
Ураган прошумів над Карпатами,
Позмітав москалів разом з матами,
Усе, що узрієш
Усе, що скуштуєш
Що відчуєш
Усе, що полюбиш
Усе, що зненавидиш
Усе, що зневажиш
Що збереш
бажається
віри / майни / верлібрів
необовязково зіркових
необовязково печаль або
зрада це
просто буває часом
у всьому завше
Живе, як нерозпізнаний мікроб.
А вижити його – слабкі посили,
Як і десятки порухів і спроб.
Вже й серце призвичаїлось страждати,
Не кожний сон – як тимчасова смерть.
Для справжньої не вийшов час розплати
Що жде щодня тебе чи інших мовчки.
В її глибіні часу таємниця,
У темних водах щастя й смутку роки.
Хоч спрага є, - минуле п’єм поволі.
Згадаймо всіх, що жили з чистим серцем,
Хто слід залишив свій колись у долі,
Спалах за спалахом - підлість.
Жах у очах, втома блідих облич -
Лине безрадісна дійсність.
Зранку ракета летить навмання,
Димом затягнуте небо.
Мама з дитиною йде в укриття,
на порозі у літа стоїть.
Стука в двері, впустити просить.
Розгубилося літо на мить.
«Утікати, — майнула думка, —
крізь вікно і — немов не було».
Наполегливо осінь стука,
Такий незбагненний, далекий і мудрий.
Тамує марноту і суєтний гнів,
Пізнавши глибини у стиснутих муках.
Лишився на дні споконвічних легед,
У давньому світі Китаю і Гангу.
Повітря епохи торкнулось легень,
В асфальтових ланах — дзвінкі сталеві ікри
Яскравих в часі, збурених мостів,
Отих, якими ми тікати звикли
Від емпірею власного вогню
До дивних див пітьми закляття кави.
Стій-стій! — не лізь у звичне, у YouTube,
Стогне Київ мій, -
Хлипи й зойкання місцями
В темряві густій.
Знову ворог підло вдарив
У слов'янства суть, -
Всюдисущий запах гару
Не дає дихнуть.
Він дуже любе веселиться.
Індик не схожий на ворону
У нього зовсім інші забобони.
Співає гарно, але не дуже,
Суттєво гірше, ніж Каркуша.
І хоча в ворони тільки крик,
як віра малоросів і орди.
Не хижі звірі,
а царі-кумири
юрби – причина чорної біди.
***
Неписані закони для совдепії
Ми добиваємось в забуті Богом села
І припадаємо грудьми до споришу,
До груші тулимось щокою?
Невже, коли літам ощадливий наводиш лік,
Так болісно бракує частки,
Що зветься отроцтвом?
Невже і справді життєве коло
дощик покропив
вицвіле ганчіря
звисле з проводів
піднебесні риби
сунуть далі геть
комунальник
сивий
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Молитва оптинських старців
Господи. Дай мені з душевним спокоєм зустріти все, що принесе мені цей день.
Господи. Дай мені цілком віддатися Твоїй святій волі.
Господи. На всяк час цього дня в усьому настав і підтримай мене.
Господи. Які б я не отримав звістки протягом цього дня, навчи прийняти їх зі спокійною душею і з твердим переконанням, що на все є Твоя свята воля.
Господи. Відкрий мені волю Твою святу для мене і тих, що мене оточують.
Господи. У всіх моїх словах і помислах Сам керуй моїми думками і почуттями.
Господи. У всіх непередбачених випадках не дай мені забути, що все виконано Тобою.
Господи. Навчи правильно, просто і розумно спілкуватися з усіма домашніми і тими, що оточують мене: старшими, рівними і молодшими, щоб мені нікого не засмутити і не образити.
Господи. Дай мені силу перенести втому і всі події протягом дня.
Господи. Просвіти мій розум і серце моє для розуміння Твоїх вічних і незмінних законів, які керують світом, щоб я, грішний раб Твій, міг правильно служити Тобі і ближнім моїм.
Господи. Дякую Тобі за все, що зі мною буде, бо твердо вірю, що тим, що люблять Тебе - усе на благо.
Господи. Благослови всі мої діяння, слова і помисли, сподоби мене завжди радісно прославляти, оспівувати і благословляти Тебе, бо Ти благословен єси на віки віків. Амінь.
Господи! Дозволь мені зустріти
Все, що принесе мені цей день,
Спокоєм душевним. Цілковито
Волі Твоїй вірно дай служити
З миром і любов’ю до людей.
Господи! Настав мене, підтримай.
І які б новини не прийшли,
І які б негоди за дверима
Не послав цей день, Ти разом з ними
Спокою душевного пошли.
Господи! Словами і думками,
Почуттями, справами керуй.
Щó б мене зненацька не спіткало –
Не дозволь впиратися зухвало,
Мудрої покірності даруй.
Господи! Навчи розумно, просто
Завжди спілкуватися з людьми,
Різними за віком і за зростом,
Рідними, чужими – щоб не гостро,
Без образ обходилися ми.
Господи! Дай сил здолати втому.
Розум, душу й серце просвіти,
Щоб не стало сумнівів у тому,
Що несеш добро моєму дому,
І керуєш світом тільки Ти.
Господи! За все, що є і буде,
Дякую. Прости і сподоби
Оминути хибний шлях Іуди
І Тобі служити щодоби.
10.09.2013
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
