ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.07.14 22:13
Хто я?
Яке із моїх облич
справжнє?
У човні часу
так легко втратити себе,
стерти своє обличчя.
Так легко втратити голос,
замість якого лунатимуть

Козак Дума
2025.07.14 19:52
Не бережи на завтра завше те,
що може легко скиснути сьогодні,
і пам’ятай про правило просте –
усе потоне у часу безодні.

Згорить усе, розчиниться як дим,
спливе весняним цвітом за водою –
ніхто не буде вічно молодим,

Артур Курдіновський
2025.07.14 19:50
Народився експромт.

Він був і Дефлоратором,
І фалоімітатором,
Ким тільки вже не був наш Самослав!
Пустинником, Пустельником,
Аж раптом став Смиренником -
Невдало сам себе дефлорував.

Тетяна Левицька
2025.07.14 14:22
Катальпа, туя, барбарис,
черешенька, розарій —
тут ніби всесвіт зупинивсь,
щоб викурить сигару.

І споглядає на красу
затишного обійстя;
як сонце струшує росу

Віктор Кучерук
2025.07.14 05:53
Не хизуйся пишним станом
І волоссям золотим, –
Не майструй собі придане
Та не думай про калим.
Не надійся на удачу,
Бо це справа не свята,
Раз діваха ти ледача
І обманщиця ще та.

Оксана Рудич
2025.07.14 00:55
Вночі наш двір оживає,
він пам’ятає все:
кожне хатнє вікно
ще бачить Твоє лице,
тепле черево стежки
відчуває Твою ходу
і червоніє черешня
для Тебе у цім саду…

Ярослав Чорногуз
2025.07.13 23:19
Хилитає вітер тую
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.

З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі

Борис Костиря
2025.07.13 22:09
Я шукаю істину в травах,
я хочу почути голос трави,
я шукаю у травах
подробиці минулих епох,
я шукаю голоси,
які засипала земля часу,
які сховалися під пилом архівів,
але їх неможливо почути,

Артур Сіренко
2025.07.13 19:02
Ранкове червневе Сонце встигло зазирнути у всі куточки вічного міста Риму і примудрилось навіть торкнутися днища завжди каламутного (але не сьогодні) Тибру. Марк залишив позаду свою інсулу (як залишають в минулому порвані сандалії) і крокував бруківкою, т

Артур Курдіновський
2025.07.13 16:10
Сльозами й кров'ю стелиться дорога,
Немає порятунку вже ніде.
Гуде в містах повітряна тривога -
Та як вона по-різному гуде!

По всій країні - обстріли ворожі.
Допомагає крізь цей жах пройти
Несамовитий шепіт: "Боже! Боже!

Євген Федчук
2025.07.13 13:55
В часи, коли ще і Січі не було в помині.
Як тяглося Дике поле ледве не до Росі.
А козацтво у степах тих хоч і завелося,
Та ватагами ховалось в байраках, долинах
Та у плавнях. Отаманів собі вибирали,
А про гетьманів козацьких ще тоді не чули.
Хоробрі

Олександр Сушко
2025.07.13 12:12
Дружина - запашна троянда
Та оберіг від самоти.
Пуста без неї отча хата,
Життя спливає без мети.

А я живу не пустоцвітом,
Жар-птицю маю у руках.
В думках жовтогаряче літо,

Віктор Кучерук
2025.07.13 08:31
Звідкіль з’являється мовчання?
Навіщо й що його жене?
Чому ця тиша первозданна
Тепер пригнічує мене?
Переживаннями повитий,
Щодня томлюсь на самоті, –
Зі мною справ не мають діти,
А друзі – збилися з путі.

Борис Костиря
2025.07.12 22:06
Після невдалої операції на очах
чоловік став утрачати зір,
світ став поринати в темряву,
береги стали губитися,
навколо панував океан пітьми.
Як побачити знайомі
і такі дорогі обриси?
Як насолодитися картинами

Олег Герман
2025.07.12 18:15
Постійне прагнення контролювати все — від найменших дрібниць до невизначеного майбутнього — насправді є величезним тягарем. Це не просто неефективно, а й трагічно. Уявіть: ви безперервно виснажуєте себе занепокоєнням, мозок постійно прокручує найгірші сце

Світлана Пирогова
2025.07.12 14:16
А літо виставляє слайди:
гаряче сонце та асфальт гарячий;
із льодом склянку і мохіто...
Лиш думкою несешся в мандри.
Суцільна спека нині влітку,
а дощ, як зваба, вдалині маячить.

У нас ні краплі, лиш сушарка

С М
2025.07.12 13:54
в очах моїх ти
в очах моїх ти
в очах моїх ти ще на порозі
нумо зайдім іще для чогось
іще для чогось іще для чогось

в очах моїх ти
в очах моїх ти

Іван Потьомкін
2025.07.12 12:38
Нехай мене Зоська про вірш не просить,
Бо коли Зоська до вітчизни верне,
То квітка кожна вірш проголосить,
Зіронька кожна заспіває напевне.
Допоки квітка розквітне,
Допоки зіронька в леті,
Слухай, бо то щонайкращі поети.
Зірки блакитні, рожеві квіт

Юрій Гундарєв
2025.07.12 10:12
Якось незрозуміло… Ось він ще зовсім маленький хлопчик. Утім, відчуває себе центром Всесвіту, навколо якого обертаються тато, мама, бабуся і навіть пухнастий песик Віскі… Вони живуть у сивому будинку в самісінькому центрі чарівного міста. Оточують його

Юрій Гундарєв
2025.07.12 09:50
річний український воїн Костянтин втратив на війні обидві ноги…
Але саме там знайшов своє кохання - Ірину.
Миру і любові молодому подружжю!

Війна - це свіжі хрести,
це сльози, біль і руїни…
Ірина і Костянтин,
Костянтин та Ірина.

Артур Курдіновський
2025.07.12 07:39
В Парижі люди слухають Бізе,
У Римі носять вітчизняні кеди.
А в мене вже давно інакше все -
Четвертий рік я слухаю "шахеди".

Хоча відвідувати хочу теж
Борделі дорогі, кафе гостинні.
Базікають експерти з соцмереж:

Віктор Кучерук
2025.07.12 05:15
Хоч задум розумом відхилений
Бував разів, напевно, п’ять, –
Думки, надіями окрилені,
В одному напрямку летять.
Здійснити хочеться задумане
І врешті вирушить мені
До облюбованої Умані
На швидкоплинні вихідні.

Борис Костиря
2025.07.11 21:58
Він писав сценарії для тупих серіалів,
а вночі мріяв про справжню прозу.
Ці мрії були як утрачена Атлантида,
як підземна течія, непомітна назовні.
І ось він відчув, як його талант
стирається, як він перестає
бути самим собою, митець
уже не здат

Юрій Лазірко
2025.07.11 18:19
Ти наступила, як наступає на крила метелика вітер.
Легкість приборкана. Попіл весни у спалених дотиках квітів.
Місячним сяйвом до спраглої згуби намокла цнотливість паперу,
чайною хаткою серце чекає ходи церемонної. Ще раз

сад розібрався, він вивчив

Віктор Кучерук
2025.07.11 06:20
Прохолодні туманності
Повсякденних світань, –
Відчуття первозданності
Вберегла глухомань.
Відчуття безконечності
Найглухіших боліт,
Де від всіх суперечностей
Ізольований світ.

С М
2025.07.11 05:53
Метушня й штовхання ліктем
У кольоровій веремії
Явиться на зламі блиском
Інша сцена за хвилину

В темній самоті зійшло
Був ключем калейдоскоп

Володимир Бойко
2025.07.11 00:03
Кожне світило вважає, що світ має обертатися довкола нього. Де ванька напаскудив – там і «русскій дух». Велика брехня – спосіб реалізації великої політики. Ті, що не зупинили зло, так само за нього відповідальні. Велич у спадок не передається,

Борис Костиря
2025.07.10 21:40
Опадає цвіт безнадійно,
Опадає цвіт, як любов.
Опадає цвіт, як події,
Що хитають твердині основ.

Опадає цвіт прямо в серце
І кривавий лишає слід.
Поцілунком цвіт озоветься,

Козак Дума
2025.07.10 14:10
Стара Планина – лісом криті гори,
лунає мило поряд… саксофон.
До горизонту тепле, синє море
і раптом – голос скрипки їм у тон!

Легенький вітер пестить сосен віти,
метелики вальсують поміж крон…
У розпалі гаряче мирне літо,

Тетяна Левицька
2025.07.10 13:42
Мені уже двічі по віку Христа,
то що я від інших ще хочу?
Пора вже туди, де зоря золота
завершує долю пророчу.

Де Бог заколисує тишу небес
утомленим сонцем в зеніті,
де праведний порох в час тління воскрес

Віктор Кучерук
2025.07.10 08:11
Кришталем іскряться зорі
І холоне літня ніч, -
Десь, невидимо для зору,
Підвиває хижий сич.
Тишу різко ріже сплеском
На ставку, мабуть, карась, -
Від водойми безшелесно
Потяглася тінь якась.

Борис Костиря
2025.07.09 22:40
Я хочу заплутатись у твоєму волоссі,
немов у ліанах,
я хочу крізь нього пізнати
сутність світу.
Твоє волосся - як джунглі
із несходимими шляхами.
У ньому так легко заплутатись
і неможливо вибратися.

Ярослав Чорногуз
2025.07.09 12:20
Куди ведеш, дорого чарівна?
Де хмари - міст - між берегами лісу.
Чи до Олімпу здійметься вона?
Чи заведе в смурні обійми біса?

Не відаю, та знаю - поруч ти.
Це -- божевільно серце окриляє.
Бо є іще увись куди рости,

Ольга Олеандра
2025.07.09 09:25
Не розтискати рук.
Взаємно не розтискати.
Серця воркуючий звук –
Кохати!
Кохати!!
Кожну сумісну мить.
Є лиш вона і тільки.
Щастям душа бринить.

Тетяна Левицька
2025.07.09 08:10
Біла хмара, наче гребінь,
і дорога в синє небо
від порога пролягла.
Відчиняю навстіж хвіртку...
без хлібини йду в мандрівку,
сіль змахнувши із чола.
Оминаю: ріки, доли,
переліски, житнє поле,

Віктор Кучерук
2025.07.09 06:33
Хоч ще від сутіні до світу
Пташки співають там і тут,
Та вже на спад звертає літо
І дні коротшими стають.
Крокує літо безупинно
І не збивається з ходи, –
То кличуть ягоди в малинник,
То в сад запрошують плоди.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Сергій Святковський
2025.06.27

Равлик Сонний
2025.06.25

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Катерина Савельєва - [ 2009.08.09 17:28 ]
    Високочола кішка
    Я кішка з поглядом рожевим!
    Гаряча злива затремтить,
    А у очах вогнем шаленим
    Нестерпна бестія кипить.

    Ковтає кисень біле сяйво -
    Таємний лоскіт його вій.
    Іти на ліво чи на право,
    Де віднайти будинок свій?

    Холодний вітер дме у вушко,
    Вже мокрі лапки: не тремти.
    Хто наречений мила дружко
    І де мені його знайти?

    Блукає хвостик по дорозі,
    Калюжі холодом кричать
    Та зупинитись я не взмозі -
    На цьому ПІДПИС та ПЕЧАТЬ!


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.3) | "Майстерень" 5.25 (5.28)
    Коментарі: (3)


  2. Зік Василь Вільний - [ 2009.08.01 12:23 ]
    Чорний кіт
    Я - веселий чорний кіт,
    Мур-бонжур! Усім привіт!
    Маю з мишкою обід,
    Тож у мене все, як слід!

    – Мила мишко, не тремти!
    Хочеш, будемо на «ти»?
    Просить сіра:
    – Відпусти…
    – Ну і чим страшні коти?

    Чи боїться,
    Щоб не з’їв?
    Та не з’їм,
    Хіба я звір? –
    Я помуркав би лише… –
    Треба нам
    Таких мишей!

    Хвацько вискочу на пліт,
    Пригадаю давній хіт…
    Я такий із юних літ –
    Оптиміст чорнющий кіт!


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.33) | "Майстерень" 5.25 (5.25)
    Коментарі: (3)


  3. Зоряна Ель - [ 2009.07.31 16:41 ]
    З життя метеликів
    Я – красень-Метелик. Недавно із лялечки,
    Уже залицяються, ох які, кралечки.
    Барвистими крильцями дражнять, спокусниці.
    О, правил цнотливих підступні порушниці.

    Та вчора зустрів на листочку негадано
    Я Гусінь прекрасну, і – серце украдено!
    Струнка, поетична, невинно-салатова.
    А очі, як ніч, – таємничо агатові.

    Не слухай, о мила, джмелів пашталакання
    Про те, що літав із Лимонкою маками,
    Що в лілії пили нектар ми до ранечка…
    Тебе лиш кохаю!
    Тебе лиш чекаю!
    Довіку я – твій, о моя Капустяночко!

    31.07.2009



    Рейтинги: Народний 5.5 (5.51) | "Майстерень" -- (5.46)
    Коментарі: (7)


  4. Зоряна Ель - [ 2009.07.29 14:17 ]
    ***
    Так традиційно – квіти і вино…
    А, може, ну їх, ті стереотипи!
    Зберемо "зелені" - і на Кариби,
    Чи, краще на Гаваї – все одно:

    Колони пальм, і супровід гітари,
    І ніжності ванільного піску
    (Із запахом гавайського бузку),
    І мрій, пробуджених, тропічні чари...

    Текілою блакитної лагуни
    Підхопить нас одвічний ритуал -
    Ах, орхідеї,вулканічний шал,
    А над усе, як знак, магічні руни.



    27.07.2009


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.51) | "Майстерень" 5.5 (5.46)
    Коментарі: (16)


  5. Оксана Лозова - [ 2009.07.21 22:44 ]
    У двох світах
    Я – поранений в серце птах,
    Що літає у двох світах –
    Ти запізно мене почув,
    Я до тебе не долечу.
    Ти раніше прийти не зміг,
    Засипає стежину сніг,
    А поранений птах летить,
    Де розходяться два світи…


    Рейтинги: Народний 6 (5.61) | "Майстерень" -- (5.64)
    Коментарі: (6)


  6. Олександр Бик - [ 2009.07.17 11:17 ]
    Я - риба
    Я - риба,
    Уражена вірусом водних глибин,
    Слуга Посейдона
    Без права на голос чи крик.
    Не схожа на решту
    Без певних підстав і причин
    В болоті, де риби
    Для втіхи їдять інших риб.

    Я - риба
    Із вічним табу повертати назад,
    Без рук з головою
    Закована в срібло луски -
    Я проти, коли
    У воді електричний розряд,
    І проти, якщо
    В черв"яках зачаїлись гачки...

    Я - риба
    З програмою "Жити лише уночі",
    Зацькована всіми
    Хто міг, або просто хотів...
    Звичайна рибина,
    Яких на Землі тисячі,
    Але із людською
    Душею з минулих життів!


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.36) | "Майстерень" 5.5 (5.35)
    Прокоментувати:


  7. Марина Карпінська - [ 2009.07.13 16:56 ]
    Повісь у кімнаті її свої милиці
    Повісь у кімнаті її свої милиці,
    Його недолуга любов,
    І чесно скажи, чи хоч раз ти дивилася,
    Як серце ночами плакало?!
    Як важко душі залишатись безсилою,
    Але піддаватись знов,
    І знати, що інша йому корилася...
    Мовчати, лише б не втратити...
    Повісь у кімнаті її свої милиці,
    Мов торба, впади до ніг,
    За нього випрошуй у неї прощення,
    Молися, ридай, кричи...

    Але каяття їй лише наснилося.
    ...За вікнами падав сніг,
    І замість тих милиць в кутку на столику
    Залишені ним ключі...


    Рейтинги: Народний 5 (5.36) | "Майстерень" 5 (5.33)
    Коментарі: (2)


  8. Наті Вінао - [ 2009.07.08 11:13 ]
    Не традиційно
    Все традиційно - квіти і вино,
    А може, краще б - тости й кава?
    Яка там в тебе була ава?
    В житті ще кращий! Все одно,

    Тепер вже все одно - ти поряд.
    До купи намагаюся зібрать думки,
    Та де там! В голові говорять
    Десь тисяч зо три... Підшумки - шуми...

    Чи що це? Що це? Ой, не спалахнути б
    Рум`янцем щирим на щоках...
    Зберись! Ти де? Себе вернути б
    З небес. А чом не на хмарках?

    Тут - квіти і вино -велика справа!
    Я взагалі не п`ю - чи ти не знав?
    Морозиво? О Боже, оце Клава,
    Заладила "вино,вино", а ти впізнав!

    Мовчу, бо десь слова поділись.
    В очах побачив світло... Що, в моїх?!
    Бува, не чарівник? Скажи, на милість!
    Все, тану... у думках... уже німих...


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.24) | "Майстерень" 5.25 (5.25)
    Прокоментувати:


  9. Людмила Калиновська - [ 2009.07.02 23:37 ]
    І... традиційно!
    ***

    І... традиційно – квіти і вино...
    Але повір у тривіальність:
    по телику – цікаве всім кіно –
    жінкам на сльози і на радість.

    Є час – спочити і «перегоріть»
    до кухні і до чоловіка,
    який кусає лікті, бо «Зеніт»
    програв у черговім політті.

    А у кіно ж бо – щастя без вина!
    Прасована сорочка біла…
    І – поцілунки… І п’янка мана,
    що додають для щастя сили.

    Ті ж... традиційні – квіти і вино...
    Та де вже тут! Не дійде черга!
    Комусь – життя, комусь-таки – прокльон!
    І час, якого не повернеш!


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.56) | "Майстерень" -- (5.49)
    Коментарі: (4)


  10. Катя Тихонова - [ 2009.06.23 20:32 ]
    Помовч! Дай доказати!
    Все традиційно - квіти і вино.
    (Ця традиційність вже поперек горла).
    Я про Канари мрію вже давно,
    на шубу з норки пів століття хвора.

    Так хочеться ікри (та хай їй грець),
    А у підвалі - тільки кабачкова.
    І хочу з діамантами кілець,
    І ще машину! От було би кльово!

    А ще так хочу!.. (Не перебивай!)
    У мене мрій зібралося багато.
    Аби довіз казковий нас трамвай
    У чепурненьку і файнюньку хатку.

    Щоб без рахунків, що орендарям
    наповнюють кишені аж по вінця.
    Налий же, любий, в келих ще вина!
    Нехай воно багряно заіскриться!

    А ще!.. (Помовч! Ну дай же доказать!)
    Тебе люблю! Так ніжно, незрадливо!
    І мрії всі хай полум"ям горять,
    Бо ти моє найбільше в світі диво!



    Рейтинги: Народний 5.42 (5.38) | "Майстерень" -- (5.33)
    Коментарі: (9)


  11. Галантний Маньєрист - [ 2009.06.20 16:34 ]
    Страждання пташиного Вертера
    Я Петрик - у дзьобі смачна насінина,
    О де ти кохана, о де ти, єдина?
    Я втілення кращого, птах-ідеалу!
    Даю безкоштовні уроки вокалу,

    Живу без ілюзій - у фолку і блюзі,
    О, званий радіти, печалюсь у тузі,
    Нуждаюся не в меценаті, а в музі!
    І в жóвтенько-крильцятому карапузі!

    Товчу це господарю і домовому,
    Та де їм сердечну збагнути утому!
    Жовтію, як пів України, у клітці,
    О скільки іще животіти сирітці?!

    Клянуся, що дзьоба зашию нитками,
    Носитиму милій торби з хробачками!
    "Я хочу канарку... і доцю... і сина...” -
    Лети до пташиного Бога пір’їна...


    2009


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.49) | "Майстерень" 5.5 (5.5)
    Коментарі: (11)


  12. Катя Тихонова - [ 2009.06.17 21:00 ]
    Все традиційно...
    Все традиційно - квіти і вино
    І кави філіжанка пахне терпко.
    І вечір зазирає у вікно...
    (А ми у нього, наче у люстерко).

    Я подихом торкну твоє плече,
    Ти ніжно обійми мене рукою,
    І дикий мед по тілу потече
    бурхливою, бентежною рікою.

    І ще вина ромашковість така
    в твоїх очах, що хочеться мовчати.
    Помовчимо. Ця тиша теж п"янка,
    вона уміє в душу зазирати.

    І бачити усе, що відцвіло,
    І те, про що нікому більш не знати.
    Все традиційно - квіти і вино,
    і серця два, замріяні літати.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.38) | "Майстерень" 5.5 (5.33)
    Коментарі: (5)


  13. Ніна Омельчук - [ 2009.06.17 11:07 ]
    *****
    В чаті Ти зі мною гралась,
    на російській спілкувалась.
    Я ж непросто захопивсь Тобою,
    В інтернет поринув з головою.
    Так поповнивши запас російських слів,
    знову в чат-знесилений побрів.
    Після довгих ночей неспокою,
    вирішив зустрітися з Тобою.
    Краще б я не вчив Твоєї мови,
    бо й без неї добре лихословив.
    Думав,сам під землю провалюся,
    як узнав, що Ти-стара бабуся.



    Рейтинги: Народний 5 (5.19) | "Майстерень" 5 (5.13)
    Прокоментувати:


  14. Ніна Омельчук - [ 2009.06.17 10:18 ]
    Чоловічі нарікання
    Готуй рискал-ідем на бараболю
    і не забудь з собою кошик взяти.
    Я ще нераз згадаю свою долю,
    коли будем з Тобою ми копати.
    Ти незважай-мене краще не слухай,
    я злюсь лишень, що я не житель міста.
    Не закривай,прошу,Ти свої вуха!
    Я ж слухаю коли Ти місиш тісто!
    Чого мовчиш і дивишся так косо?
    Сказала б підбадьорливі слова...
    В наступнім році там посієм просо,
    щоб не боліла зранку голова.


    Рейтинги: Народний -- (5.19) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  15. Ніна Омельчук - [ 2009.06.17 10:09 ]
    *****
    Традиційно-квіти і вино,
    їй на іменини дарували.
    Так граційно-падали на дно
    й розбивались мрії об бокали.
    Осипались з часом пелюстки,
    хаотично пада на підлогу.
    А здавалось-молоді роки,
    непривично канули під ноги.
    І можливо далі б так було,
    кожен рік дарунки традиційні.
    Цього разу щось не так пішло,
    принесли їй квіти та мартіні.


    Рейтинги: Народний -- (5.19) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  16. Чорнява Жінка - [ 2009.06.14 06:47 ]
    Старе кіно
    Галантному Маньєристу

    Все традиційно: квіти і вино,
    і пачка гумок з правої кишені,
    а я, дурепа, мріяла давно,
    що прийде уночі кохання геній.

    І ти прийшов, галантний, як марал,
    парфумів аромат тягнувся поспіль,
    я шепотіла щось про Тадж-Махал,
    а ти сказав: «Побігли краще в постіль».

    І ми побігли... Господи, прости!
    як бігли ми! які долали ями!
    як мури брали – раз, і два, і три,
    вже чутно було співи Далай-лами...

    На ранок знов одне й те кіно:
    вино допите, квіти повсихали,
    порожня пачка гумок і – вікно
    відчинене…
    Які ж козли марали!..
    :)


    Рейтинги: Народний 5.56 (5.54) | "Майстерень" 5.5 (5.52)
    Коментарі: (67)


  17. Зоряна Ель - [ 2009.06.11 16:51 ]
    ***
    Готуй рискаль.Ідем на бараболю,
    А я тримати буду парасолю,
    Коли прекрасний ти в роботі
    Копатимеш натхненно весь у поті.

    Дощ накрапає,так, дрібненька мжичка,
    Тобі подати, любий, рукавички?
    Бо, не дай Боже,мозолів набудеш,
    І як тоді копати бульбу будеш?

    Рискаль стинає землю так потужно,
    Працює милий, я тримаюсь мужньо.
    Ну от скажіть, чи хтось колись у полі
    Тримав хоч раз над кимось парасолі?!!


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.51) | "Майстерень" 5.25 (5.46)
    Коментарі: (13)


  18. Зоряна Ель - [ 2009.06.11 11:11 ]
    Тема
    Забулькав чайник на плиті,
    Бо зранку істини прості:
    Кавалок хліба, кава-чай
    І на роботу чимчикай.
    TV вмикаєш на хвилину,
    Щоби послухати новини...
    Забулькав чайник, зашипів,
    Мабуть,не вистачило слів.


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.51) | "Майстерень" 5.25 (5.46)
    Коментарі: (1)


  19. Оксана Лозова - [ 2009.06.11 11:04 ]
    Готуй рискаль
    – Готуй рискаль, ідем на бараболю!
    Хоч раз від монітора відірвись –
    Коли ти слухав жайворонка в полі,
    Коли дивився у небесну вись?

    – Куди – рискаль? Давно все посадили…
    – То будемо полоти бур’яни!
    А пригадай, який там простір, милий,
    Яке п’янке повітря – аж дзвенить…

    – ...А в полі бараболі заростають...
    – Готуй рискаль чи сапку – все одно! –
    Струмочок лісовий не проміняю
    На традиційні квіти і вино.


    Рейтинги: Народний 5.56 (5.61) | "Майстерень" 5.75 (5.64)
    Коментарі: (8)


  20. Оксана Лозова - [ 2009.05.29 12:09 ]
    Забулькав чайник...
    Забулькав чайник –
    Ага! Якраз…
    Без кави-чаю
    Запам’ятаю
    Частунок Ваш
    Із колючих фраз.

    Каштан сусідський
    Розмову чув,
    До Ваших вікон
    Цвісти боїться.
    Тремтливі свічі…
    Ніщо не вічне.
    Усе сказали?
    То я мовчу.

    Відставте чайник,
    Щоб не свистів!
    Ще тільки чаю
    Не вистачає
    До сліз гірких
    І солоних слів…


    Рейтинги: Народний 5.63 (5.61) | "Майстерень" 5.75 (5.64)
    Коментарі: (9)


  21. Оксана Лозова - [ 2009.05.29 12:31 ]
    Повісь у кімнаті...
    Повісь у кімнаті її дощовик –
    Блакитно-прозорий
    У крапельках- зорях.
    Сьогодні ви будете
    Тільки на "ви",
    Несказане –
    Хмари за вас договорять.
    Вона ненадовго-
    Вона побіжить
    І сон забере,
    І прихопить твій спокій,
    І ти не зупиниш її
    Ні на мить…
    Зостанеться дощ
    У кімнаті високій.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.61) | "Майстерень" 5.5 (5.64)
    Прокоментувати:


  22. Золота Жінка - [ 2009.05.28 20:22 ]
    Вірш на сніданок
    Забулькав чайник...Потім – засвистів
    Так по-садистськи голосно (де-Садно)…
    Зірвався з ліжка. Впав. Криваве садно
    На правому коліні. І надсадно
    Послав до дідька каву і котів,
    Що під ногами плутались (вар’яти!)
    Бажання двоєдине (пити-спати)
    (у ліжко каву, Серце, то святе!)
    - Ти з цукром?
    - Так, дві ложки…а проте…
    Давай без цукру…
    і смагляве тіло
    замінить смерть солодку (ту, що біла)…
    …і чорно-біла круговерть (чи бій?)
    - моя солодка…
    - полиновий мій…
    ...п’янкі сніданки змореного літа:
    Столичний Гумберт.
    Галицька Лоліта.


    Рейтинги: Народний 5.58 (5.49) | "Майстерень" 5.5 (5.52)
    Коментарі: (20)


  23. Золота Жінка - [ 2009.05.28 02:24 ]
    селянські па-де-де
    Готуй рискаль. Ідем на бараболю…
    Вона з пивниці проситься на волю,
    Вона любити хоче, тягне ввись
    Пророслі руки-пагони…Хутенько
    Бери її в долоні…Серце тенькне…
    Така бліда…заморена…маленька…
    А жити хоче! Але просить – кинь
    Із рук коханих! З торби, із відерця
    Цю сінєглазку… (очі як озерця
    Твої, Степане). Не кидай у рінь
    Колгоспний фетиш зморених молінь!

    Її, одвічну, як людські дилеми,
    Жбурни щосили в тлусті чорноземи,
    Хай зріє там. Хай плодиться, росте,
    На те вона й картопля, і на те
    Весна квітує! І на те молюся
    На другий хліб слов»янський! Хай впаде
    На неї, рідну, дощик де-не-де,
    Хай жук не з»їсть… Селянське па-де-де
    Триває на полях…
    Нехай діждуся
    Плодів солодких, що дає земля….
    І ти береш у руки рискаля…

    Земелька - млосна, ніжна, молода,
    Копати легко – мов тече вода –
    Сама лягає під іскристе лезо…
    Бери її, удобрюй – буде плід
    Уже на осінь, милий… На обід
    Вона прийде до тебе….Нетверезий,
    Ну, значить, в бейті, ти її візьмеш…
    І насолоді тій не буде меж –

    Уперше!
    Юну!
    Молоду!
    В сметані!
    Із кропиком…
    З грибочками…
    У ній
    Твоя душа і тіло, як сувій,
    Розстеляться…Світлані або Тані
    Аж завидки буде до простоти
    Того єднання – лиш вона і ти...

    Гармонія! Довічне інь та янь…
    Душею, шлунком, серденьком відтань,
    Відчуй її – солодкі! – аромати….
    …пізнай її – на зуб, на смак, на зір…
    Знайди її, найпершу поміж зір,
    Скуштуй її, м»якеньку, наче вата,
    Пізніше, Серце…
    Неозорий лан….
    Селянські па-де-де…
    довічний тан
    (і у хустинках – містечкові феї)

    …Ну, з Богом, милий, …нагостри рискаль…
    Іди поміж Мар»янок і Наталь
    До ідеалу вічного…до неї….


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.52)
    Коментарі: (19)


  24. Оля Радкевич - [ 2009.05.22 09:45 ]
    Чорна кішка
    Я - чорна кішка, що приносить удачу...
    Якщо шляхи наші зійдуться - не чекай невдачу...
    Я стараюся триматися осторонь від людей...
    Я завжди ховаюся в світі тіней...

    Я буду кішкою, я нікого не кохатиму...
    Я не кохатиму і чудово це знатиму...
    Я буду чорною кішкою яка гулятиме одна...
    Я буду чорною кішкою, що завжди сумна...

    Але в душі я буду не така...
    Насправді я буду дуже проста...
    Я буду завжди в компанії гуляти...
    І сумною я буду рідко бувати...

    Така я буду в своєму майбутньому...
    Така я буду в своєму житті незабутньому...
    А зараз я чорна кішка - ласкава і ніжна...
    Вся я ніби білосніжна...

    Але час прийде і стануться зміни...
    Не знаю чи будуть добрі ці переміни..
    я стану неповторною чорною кішкою...
    І більше ні для кого я не буду насмішкою...


    Рейтинги: Народний -- (5) | "Майстерень" -- (4.5)
    Прокоментувати:


  25. Золота Жінка - [ 2009.04.28 20:07 ]
    Філологічні студії любові
    Мур-мур, бонжур, моншер і монамур –
    А більше по-французьки я ні слова...
    …та вже тактильно точиться розмова,
    Мій маломовний хлопче-трубадур,
    Рожева мрія малолітніх дур…
    («дур» – то русизм, «дуреп» на укрмові!
    Філологічні студії любові).

    Шерше ля фам! Мене шерше чимдуш
    у шарудливих шепотах покоїв…
    Ой Матка Боска! Що це ти накоїв?
    Ми так не домовлялись! Ані руш!
    Тепер мерщій неси мене у душ -
    (душа моя в розпачливій борні
    Не скаже заперечну частку «ні») –


    Чи краще в ванну… Качечка! – гляди!
    Гумова, жовта - із дитинства плине…
    Ой ціпу-ціпу…. Починай зі спини,
    Тааак, дуже добре, не шкодуй води…
    І ще отут потри…і ще сюди…
    (сполучники єднальні – «і», «й», «та» -
    І аж муркоче панна Золота....

    Ой! Протиставні – «а», «проте», «однак»...
    А ви, моншер, вигадливий юнак...


    По тому розділові – «то», «чи», « хоч»...
    Звичайно хочу. І при тому часто
    Вивчати спонукальні («нумо»!) частки,
    Підсилювальні («адже», « навіть», « аж»),
    Чи видільні («хоча», « лише»)...Приляж...
    ...запала тиша у лекційній залі...
    Міцних обіймів непрозорий скотч
    Прозоро натякає: Буде далі...


    Рейтинги: Народний 5.55 (5.49) | "Майстерень" 5.5 (5.52)
    Коментарі: (33)


  26. Катя Тихонова - [ 2009.04.28 14:58 ]
    Я - лиска...
    Я – лиска-гітаристка. Знаю лад.
    На кожного я маю компромат.
    Ось вовк-п’яниця цілу ніч бухав,
    А потім сосни в лісі підливав.

    Мажор, мінор – мені по барабану.
    Зіграю все. Лиш став мені поляну.
    Вар’ята скорчу, відіжмусь разочок,
    Талант ти зацінив? Скажи, браточок?

    Але, крім того, я така красава –
    Руда, тендітна, трохи кучерява.
    Цариця над всіма! Ведмідь з барлоги
    Швиденько виліз і вклонився в ноги,
    А стрибунець, заляканий братвою,
    За лапу нині привітавсь зі мною,
    Сорока сир принесла до сніданку,
    Корова – молоко, густу сметанку…
    Усе мені – найкращій, рудолицій.
    Мені, коханій, супер-стар-лисиці.

    А я ходжу по лісу, у короні.
    А заманеться, то сиджу на троні,
    І на дрібних звірят наводжу чари,
    Коли кігтями граю на гітарі.

    Я лиска-гітаристка – суперміс
    В страху тримаю весь великий ліс.


    Рейтинги: Народний 5.4 (5.38) | "Майстерень" 5.42 (5.33)
    Коментарі: (7)


  27. Владислав Бурик - [ 2009.04.22 10:46 ]
    Пантера
    Я на скелі лежу,бо пантера
    Ким я вчора бувах, хто я завтра
    Не знаю. але щоб вгамувати голод
    Зупиняю свій погляд на мавпі,
    що сховалась від мене в партері,
    Свій голодний допитливий погляд


    Рейтинги: Народний 5 (4.33) | "Майстерень" -- (4.23)
    Коментарі: (1)