ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2021.01.25 23:06
А хай там що, чи дощ чи сніг,
Чи чорне, біле… Чи рожеве ,
Чи випадковість, чи то збіг,
Ви не дізнаєтесь, — forever.

Допустим так, допустим - ні?
Кінці з кінцями - варіянти!
Ви де? Ви тут? Ви увісні…

Іван Потьомкін
2021.01.25 21:59
Бабине літо оповиває стрічних в січні
А поруч трясогузка (по-тутешньому нахліелі)
Хвостиком навсібіч провіщає прогноз невеселий.
Голуби немовби не помічають горлиць.
На дятлів схожі, удоди пасуться на траві,
Здавалося б, воронам галки мали б підкоря

Сергій Гупало
2021.01.25 21:03
Я сьогодні простий і сонячний,
Всі думки – нетривкі, вербальні.
Що ж то буде зі мною поночі?
Жде безсоннячко у вітальні!

Самотина до мене тулиться,
І котельня від комина-вежі
Перекинула через вулицю

Ніна Виноградська
2021.01.25 20:29
Ще пролісок не скоро в очі гляне,
Іще снігами повниться земля.
А нині свято юної Тетяни,
Студентства свято, що прийшло здаля.

Сніжинка тане на моїй долоні,
В чужих краях затримались вітри.
Тетянин день - це день моєї доні,

Ніна Виноградська
2021.01.25 20:06
Чи це початок, чи кінець кінця —
Бо цар наш — голий і ніщо не вдієш?!
Нема й рубця на ньому, крім вінця,
А з нами гола правда і надія.

Пусті слова, обіцянки і твердь
Удавана, насправді — твань болотна.
І забирає українців смерть,

Ніна Виноградська
2021.01.25 20:01
Я не меншина у своїй державі,
Я - гілка роду з глибини століть,
При пісні, мові, танцю і при славі,
Що у ментальність вживлена стоїть.

Я із того великого народу,
Що із усього працю обирав,
Боровся, бився за свою свободу,

Олександр Сушко
2021.01.25 19:25
Гей, слов'янине, голий та босий,-
Ти у храмі стовбичиш дарма.
Там єгови, мойсеї, христоси -
Українців між ними нема.

Пекло й вила чортячі для гоїв,
Та смола прегаряча - не ром.
Ох, земляче, ну що ж ти накоїв,

Тетяна Левицька
2021.01.25 17:18
Так, не легко нам живеться,
та не голодаєм!
Є картопля з оселедцем,
хліб, сіль з короваєм,
борщ і гарбузове зерня,
квашені томати.
Хоч і пенсії мізерні
і малі зарплати.

Серго Сокольник
2021.01.25 13:21
Вже сонце зимове вище,
Та стимул радіти зник,
Як малонатхненні вірші,
Закинуті у смітник,
Як малоцікаві люди,
"розведені" на брехні.
...весна, імовірно, буде...
...можливо також і ні...

Олександр Сушко
2021.01.25 10:46
Обарвлені у самоту літа
Згорали, не лишаючи ні сліду.
Але прийшла любов моя свята
І забуяло у сердечку літо.

На тебе я очікував давно,
Так само як весна шалену повінь.
Тепер чуття, п"янливі, як вино,

Домінік Арфіст
2021.01.25 10:34
Мело, мело по всій землі
На всесвіт цілий.
Горіла свічка на столі,
Усе горіла.

Як тьмою літня мошкара
Летить на пломінь,
Летіла сніжна мішура

Володимир Бойко
2021.01.25 10:18
Російсько-українська двомовність – фіговий листок російської одномовності. Держава на те і є, аби виправляти деформації, що загрожують її існуванню. Українізація потребує мотивації. Нації, як і окремі люди, повинні мати інстинкт самозбереження.

Ігор Шоха
2021.01.25 07:57
ІНаївні люди винайшли тотем,
аби було добро у всьому світі,
та граються, буває, із вогнем
як це уміють ще маленькі діти.

По цій дорозі весело іти,
та солоно на фініші до раю,
де юності ніколи не найти,

Сергій Губерначук
2021.01.25 05:52
Фон червоний.
Ліхтарі гой-да, гой-да!!
Униз головами, на довгих цепах,
мов лампади…
Скриплять очі,
відчиняючись, мов стопудові две-рі,
і зачиняючись…
Що буде з тобою?

Микола Соболь
2021.01.25 05:06
Давай зіграємо у шахи.
На упередженість думок.
Посеред впевненості й страхів
хай буде ще один урок.
Чом скачеш наче кінь буланий,
або ховаєшся в кущах?
Я просто учнем був старанним.
Поставлю для початку – шах!

Дума Козак
2021.01.24 18:31
Вже осінь, все навколо пожовтіло
і за вікном частіше йдуть дощі.
Птахи на південь знову полетіли,
роняють лист дерева і кущі.

Вже осінь, але сонце пригріває,
проміння розсіває з високості.
Утихнув дощ, мороз чогось чекає –

Олександр Панін
2021.01.24 18:02
Тема з Інтернету

"Гарному настрою, Мамо,
гаплик:
Дуже образив мене
Чоловік.
Сором пекучий відчує
нехай,

Тетяна Левицька
2021.01.24 15:51
В старенькім альбомі, розчулені миті
зібрало по крихтах, минуле життя.
Ромашки і маки застигли у житі
і я з ними поряд - сердечна, проста.

Розпущені кучері, очі зелені,
на щічках рум'янець, невже це теж я?
І яблучка райські, і жолуді в жмені -

Галина Сливка
2021.01.24 15:03
Живлом сніги напоять землю,
А люди скажуть, що відлига...
Себе в собі не відокремлю,
Як болем в серці - давня крига.
Чи досягне тепло любові
Ущелин темних у міжгір'ях?
Там слів гортанних щемна сповідь
Й молочно віку у сузір'ях.

Сергій Гупало
2021.01.24 13:14
Ця війна – не остання,
Буде кілька іще.
Ми пішли на заклання
Там, де слізно пече

Переспівана пісня,
Безголоса уже.
Буде млосно і тісно

Сергій Губерначук
2021.01.24 12:41
Поету місце – в стратосфері!
Напівживий лечу до втрат.
У шатрах раю в ефемері
стоїть нова епоха страт.

Уроджений слуга народу,
нового Риму кошовий –
поет – не я, мій сад – без плоду.

Алла Даниленко
2021.01.24 10:36
А сніг все йшов. По всій землі, за дальні межі.
Свіча горіла на столі
Немов пожежа.
Як влітку роєм мошкара
Летить бездумно
В вікно, дивись,
Летить сніжок,
На це полум' я.

Ярослав Чорногуз
2021.01.23 21:49
Печальні видива розвіяв
Мого уривчастого сну
Цей день сяйливий, наче мрія,
Коли зустрів тебе, ясну.

Немов троянди, флокси, кали
Раптово почали цвісти.
Сніги розчулені розтали...

Алла Даниленко
2021.01.23 20:34
Д. Павличко
О, если б знать, как тяжко ранит слово
Забытое, но все -таки мое.
Оно меня ударило внезапно,
Тупое, будто камня острие.
Ну почему не убивает слово,
А только вновь оно стыдит меня?
Возможно, я писал его в испуге,

Олексій Кацай
2021.01.23 19:59
атоми міста є завжди безхатні
у хмарочосах молекул
де електрони з віп-охорони
хваляться східцям-парсекам
швидкістю світла
й тим що вони захистити їх здатні

вектором кожним східці скрегочуть

Євген Федчук
2021.01.23 19:21
Колись над лісом хата стояла,
Жили у хаті тій баба з дідом.
От баба діду якось сказала:
- Я б зготувала оце обіда,
Так дрів немає ні цурки в хаті.
Пішов би, може, приніс в’язанку.
Прийшлося діду сокиру взяти,
Іти до лісу з самого ранку.

Олександр Сушко
2021.01.23 17:15
Священник сидів на снарядному ящику, заглиблений у невтішні думки. Поруч з ним, притулившись до стіни окопу, дрімав я. Три години тому, прямо тут, у брудній, наскрізь пропахченій порохом ямі, він сповідав солдатів. І тих, хто залишився живий після бою, і

Олександр Панін
2021.01.23 16:49
Летить Козеня, наче
вихор,
Біжить по зеленій
траві,
Стрибають Розрада
і Втіха
В рогатій малій
голові.

Ігор Шоха
2021.01.23 16:26
А печеніги на хазар ідуть...
завоювати іго путінізму
і солов'їну Чудь,
що обирає путь...
які ведуть її до комунізму.

***
А на агонізуючу орду

Олександр Сушко
2021.01.23 14:12
Свати", "квартальчик", тру-ля-ля -
Оце воно! А розум - гирі.
От і зліпили короля
Із лицедія дезертири.

Вручили владну булаву
Та власну долю балабону.
Бо обіцяв нам пахлаву,

Володимир Бойко
2021.01.23 11:42
В останньому танку роковані планети
Щезали без слідів у вихорі буття.
Куйовдили екстрим розхристані поети,
Здіймаючи до хмар нестямні почуття.

Летіли навсібіч, як вітер в чистім полі,
Розмінюючи глузд на марну суєту,
І не один у тім польоті боже

Петро Скоропис
2021.01.23 10:49
Кошмар століття – ядерний грибок,
а ми у кирзі відбиваєм крок,
ми звиклі до обмежень у їді,
роками лиш на хлібі та воді,
а то й без ріски в роті, рік у рік
продовжувати надилися рід,
твердити генералів імена,
от і на "хакі" мода не мина;

Дума Козак
2021.01.23 08:30
„Макс-фактором“ почав писати твори,
все яскравішою поезія стає.
Захоплень і похвал відразу море,
їм туш виразності й об‘єму додає!

Тетяна Левицька
2021.01.23 06:44
Тієї зими було дуже холодно. Вітер струшував сніжний пил з дерев, сад потопав у кучугурах. Снігова баба, з віником і відром на голові, уже місяць стояла на подвір'ї і не думала танути. - Лесю, Таню! Ідіть-но сюди, - покликала заклопотана Оксана доньок,

Микола Соболь
2021.01.23 06:18
Вдихни повітря повні груди,
повільно порахуй до ста…
Бо люди, друже, просто – люди
і їм кортить звичайна мста.

Ти не чекай відважних вчинків,
плюгавство квітне на землі.
Перечекай, зажди хвилинку,

Іван Потьомкін
2021.01.22 22:08
А звуки – такі ж гострі.
Попереду – іще гостріші.
І боязно розплющить очі,
Мов кам’яні такі повіки.
Та знаю – на ті звуки зляжеш
Всіма нетьмяними ночами.
А серце,
Щоб йому не скрикнуть
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Валентина Інклюд
2021.01.08

Іван Іванченко
2021.01.05

Анастасія Федорова
2020.12.21

Богдан Грай
2020.12.16

Артем Пархомчук
2020.12.15

Соня Чорна
2020.12.12

Ярослав Штука
2020.12.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Катерина Савельєва - [ 2009.08.09 17:28 ]
    Високочола кішка
    Я кішка з поглядом рожевим!
    Гаряча злива затремтить,
    А у очах вогнем шаленим
    Нестерпна бестія кипить.

    Ковтає кисень біле сяйво -
    Таємний лоскіт його вій.
    Іти на ліво чи на право,
    Де віднайти будинок свій?

    Холодний вітер дме у вушко,
    Вже мокрі лапки: не тремти.
    Хто наречений мила дружко
    І де мені його знайти?

    Блукає хвостик по дорозі,
    Калюжі холодом кричать
    Та зупинитись я не взмозі -
    На цьому ПІДПИС та ПЕЧАТЬ!


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.23) | "Майстерень" 5.25 (5.28)
    Коментарі: (3)


  2. Зік Василь Вільний - [ 2009.08.01 12:23 ]
    Чорний кіт
    Я - веселий чорний кіт,
    Мур-бонжур! Усім привіт!
    Маю з мишкою обід,
    Тож у мене все, як слід!

    – Мила мишко, не тремти!
    Хочеш, будемо на «ти»?
    Просить сіра:
    – Відпусти…
    – Ну і чим страшні коти?

    Чи боїться,
    Щоб не з’їв?
    Та не з’їм,
    Хіба я звір? –
    Я помуркав би лише… –
    Треба нам
    Таких мишей!

    Хвацько вискочу на пліт,
    Пригадаю давній хіт…
    Я такий із юних літ –
    Оптиміст чорнющий кіт!


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.33) | "Майстерень" 5.25 (5.25)
    Коментарі: (3)


  3. Зоряна Ель - [ 2009.07.31 16:41 ]
    З життя метеликів
    Я – красень-Метелик. Недавно із лялечки,
    Уже залицяються, ох які, кралечки.
    Барвистими крильцями дражнять, спокусниці.
    О, правил цнотливих підступні порушниці.

    Та вчора зустрів на листочку негадано
    Я Гусінь прекрасну, і – серце украдено!
    Струнка, поетична, невинно-салатова.
    А очі, як ніч, – таємничо агатові.

    Не слухай, о мила, джмелів пашталакання
    Про те, що літав із Лимонкою маками,
    Що в лілії пили нектар ми до ранечка…
    Тебе лиш кохаю!
    Тебе лиш чекаю!
    Довіку я – твій, о моя Капустяночко!

    31.07.2009



    Рейтинги: Народний 5.5 (5.51) | "Майстерень" -- (5.45)
    Коментарі: (7)


  4. Зоряна Ель - [ 2009.07.29 14:17 ]
    ***
    Так традиційно – квіти і вино…
    А, може, ну їх, ті стереотипи!
    Зберемо "зелені" - і на Кариби,
    Чи, краще на Гаваї – все одно:

    Колони пальм, і супровід гітари,
    І ніжності ванільного піску
    (Із запахом гавайського бузку),
    І мрій, пробуджених, тропічні чари...

    Текілою блакитної лагуни
    Підхопить нас одвічний ритуал -
    Ах, орхідеї,вулканічний шал,
    А над усе, як знак, магічні руни.



    27.07.2009


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.51) | "Майстерень" 5.5 (5.45)
    Коментарі: (16)


  5. Оксана Лозова - [ 2009.07.21 22:44 ]
    У двох світах
    Я – поранений в серце птах,
    Що літає у двох світах –
    Ти запізно мене почув,
    Я до тебе не долечу.
    Ти раніше прийти не зміг,
    Засипає стежину сніг,
    А поранений птах летить,
    Де розходяться два світи…


    Рейтинги: Народний 6 (5.61) | "Майстерень" -- (5.64)
    Коментарі: (6)


  6. Олександр Бик - [ 2009.07.17 11:17 ]
    Я - риба
    Я - риба,
    Уражена вірусом водних глибин,
    Слуга Посейдона
    Без права на голос чи крик.
    Не схожа на решту
    Без певних підстав і причин
    В болоті, де риби
    Для втіхи їдять інших риб.

    Я - риба
    Із вічним табу повертати назад,
    Без рук з головою
    Закована в срібло луски -
    Я проти, коли
    У воді електричний розряд,
    І проти, якщо
    В черв"яках зачаїлись гачки...

    Я - риба
    З програмою "Жити лише уночі",
    Зацькована всіми
    Хто міг, або просто хотів...
    Звичайна рибина,
    Яких на Землі тисячі,
    Але із людською
    Душею з минулих життів!


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.36) | "Майстерень" 5.5 (5.35)
    Прокоментувати:


  7. Марина Карпінська - [ 2009.07.13 16:56 ]
    Повісь у кімнаті її свої милиці
    Повісь у кімнаті її свої милиці,
    Його недолуга любов,
    І чесно скажи, чи хоч раз ти дивилася,
    Як серце ночами плакало?!
    Як важко душі залишатись безсилою,
    Але піддаватись знов,
    І знати, що інша йому корилася...
    Мовчати, лише б не втратити...
    Повісь у кімнаті її свої милиці,
    Мов торба, впади до ніг,
    За нього випрошуй у неї прощення,
    Молися, ридай, кричи...

    Але каяття їй лише наснилося.
    ...За вікнами падав сніг,
    І замість тих милиць в кутку на столику
    Залишені ним ключі...


    Рейтинги: Народний 5 (5.36) | "Майстерень" 5 (5.33)
    Коментарі: (2)


  8. Наті Вінао - [ 2009.07.08 11:13 ]
    Не традиційно
    Все традиційно - квіти і вино,
    А може, краще б - тости й кава?
    Яка там в тебе була ава?
    В житті ще кращий! Все одно,

    Тепер вже все одно - ти поряд.
    До купи намагаюся зібрать думки,
    Та де там! В голові говорять
    Десь тисяч зо три... Підшумки - шуми...

    Чи що це? Що це? Ой, не спалахнути б
    Рум`янцем щирим на щоках...
    Зберись! Ти де? Себе вернути б
    З небес. А чом не на хмарках?

    Тут - квіти і вино -велика справа!
    Я взагалі не п`ю - чи ти не знав?
    Морозиво? О Боже, оце Клава,
    Заладила "вино,вино", а ти впізнав!

    Мовчу, бо десь слова поділись.
    В очах побачив світло... Що, в моїх?!
    Бува, не чарівник? Скажи, на милість!
    Все, тану... у думках... уже німих...


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.24) | "Майстерень" 5.25 (5.25)
    Прокоментувати:


  9. Людмила Калиновська - [ 2009.07.02 23:37 ]
    І... традиційно!
    ***

    І... традиційно – квіти і вино...
    Але повір у тривіальність:
    по телику – цікаве всім кіно –
    жінкам на сльози і на радість.

    Є час – спочити і «перегоріть»
    до кухні і до чоловіка,
    який кусає лікті, бо «Зеніт»
    програв у черговім політті.

    А у кіно ж бо – щастя без вина!
    Прасована сорочка біла…
    І – поцілунки… І п’янка мана,
    що додають для щастя сили.

    Ті ж... традиційні – квіти і вино...
    Та де вже тут! Не дійде черга!
    Комусь – життя, комусь-таки – прокльон!
    І час, якого не повернеш!


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.56) | "Майстерень" -- (5.49)
    Коментарі: (4)


  10. Катя Тихонова - [ 2009.06.23 20:32 ]
    Помовч! Дай доказати!
    Все традиційно - квіти і вино.
    (Ця традиційність вже поперек горла).
    Я про Канари мрію вже давно,
    на шубу з норки пів століття хвора.

    Так хочеться ікри (та хай їй грець),
    А у підвалі - тільки кабачкова.
    І хочу з діамантами кілець,
    І ще машину! От було би кльово!

    А ще так хочу!.. (Не перебивай!)
    У мене мрій зібралося багато.
    Аби довіз казковий нас трамвай
    У чепурненьку і файнюньку хатку.

    Щоб без рахунків, що орендарям
    наповнюють кишені аж по вінця.
    Налий же, любий, в келих ще вина!
    Нехай воно багряно заіскриться!

    А ще!.. (Помовч! Ну дай же доказать!)
    Тебе люблю! Так ніжно, незрадливо!
    І мрії всі хай полум"ям горять,
    Бо ти моє найбільше в світі диво!



    Рейтинги: Народний 5.42 (5.38) | "Майстерень" -- (5.33)
    Коментарі: (9)


  11. Галантний Маньєрист - [ 2009.06.20 16:34 ]
    Страждання пташиного Вертера
    Я Петрик - у дзьобі смачна насінина,
    О де ти кохана, о де ти, єдина?
    Я втілення кращого, птах-ідеалу!
    Даю безкоштовні уроки вокалу,

    Живу без ілюзій - у фолку і блюзі,
    О, званий радіти, печалюсь у тузі,
    Нуждаюся не в меценаті, а в музі!
    І в жóвтенько-крильцятому карапузі!

    Товчу це господарю і домовому,
    Та де їм сердечну збагнути утому!
    Жовтію, як пів України, у клітці,
    О скільки іще животіти сирітці?!

    Клянуся, що дзьоба зашию нитками,
    Носитиму милій торби з хробачками!
    "Я хочу канарку... і доцю... і сина...” -
    Лети до пташиного Бога пір’їна...


    2009


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.49) | "Майстерень" 5.5 (5.5)
    Коментарі: (11)


  12. Катя Тихонова - [ 2009.06.17 21:00 ]
    Все традиційно...
    Все традиційно - квіти і вино
    І кави філіжанка пахне терпко.
    І вечір зазирає у вікно...
    (А ми у нього, наче у люстерко).

    Я подихом торкну твоє плече,
    Ти ніжно обійми мене рукою,
    І дикий мед по тілу потече
    бурхливою, бентежною рікою.

    І ще вина ромашковість така
    в твоїх очах, що хочеться мовчати.
    Помовчимо. Ця тиша теж п"янка,
    вона уміє в душу зазирати.

    І бачити усе, що відцвіло,
    І те, про що нікому більш не знати.
    Все традиційно - квіти і вино,
    і серця два, замріяні літати.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.38) | "Майстерень" 5.5 (5.33)
    Коментарі: (5)


  13. Ніна Омельчук - [ 2009.06.17 11:07 ]
    *****
    В чаті Ти зі мною гралась,
    на російській спілкувалась.
    Я ж непросто захопивсь Тобою,
    В інтернет поринув з головою.
    Так поповнивши запас російських слів,
    знову в чат-знесилений побрів.
    Після довгих ночей неспокою,
    вирішив зустрітися з Тобою.
    Краще б я не вчив Твоєї мови,
    бо й без неї добре лихословив.
    Думав,сам під землю провалюся,
    як узнав, що Ти-стара бабуся.



    Рейтинги: Народний 5 (5.19) | "Майстерень" 5 (5.13)
    Прокоментувати:


  14. Ніна Омельчук - [ 2009.06.17 10:18 ]
    Чоловічі нарікання
    Готуй рискал-ідем на бараболю
    і не забудь з собою кошик взяти.
    Я ще нераз згадаю свою долю,
    коли будем з Тобою ми копати.
    Ти незважай-мене краще не слухай,
    я злюсь лишень, що я не житель міста.
    Не закривай,прошу,Ти свої вуха!
    Я ж слухаю коли Ти місиш тісто!
    Чого мовчиш і дивишся так косо?
    Сказала б підбадьорливі слова...
    В наступнім році там посієм просо,
    щоб не боліла зранку голова.


    Рейтинги: Народний -- (5.19) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  15. Ніна Омельчук - [ 2009.06.17 10:09 ]
    *****
    Традиційно-квіти і вино,
    їй на іменини дарували.
    Так граційно-падали на дно
    й розбивались мрії об бокали.
    Осипались з часом пелюстки,
    хаотично пада на підлогу.
    А здавалось-молоді роки,
    непривично канули під ноги.
    І можливо далі б так було,
    кожен рік дарунки традиційні.
    Цього разу щось не так пішло,
    принесли їй квіти та мартіні.


    Рейтинги: Народний -- (5.19) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  16. Чорнява Жінка - [ 2009.06.14 06:47 ]
    Старе кіно
    Галантному Маньєристу

    Все традиційно: квіти і вино,
    і пачка гумок з правої кишені,
    а я, дурепа, мріяла давно,
    що прийде уночі кохання геній.

    І ти прийшов, галантний, як марал,
    парфумів аромат тягнувся поспіль,
    я шепотіла щось про Тадж-Махал,
    а ти сказав: «Побігли краще в постіль».

    І ми побігли... Господи, прости!
    як бігли ми! які долали ями!
    як мури брали – раз, і два, і три,
    вже чутно було співи Далай-лами...

    На ранок знов одне й те кіно:
    вино допите, квіти повсихали,
    порожня пачка гумок і – вікно
    відчинене…
    Які ж козли марали!..
    :)


    Рейтинги: Народний 5.56 (5.54) | "Майстерень" 5.5 (5.52)
    Коментарі: (67)


  17. Зоряна Ель - [ 2009.06.11 16:51 ]
    ***
    Готуй рискаль.Ідем на бараболю,
    А я тримати буду парасолю,
    Коли прекрасний ти в роботі
    Копатимеш натхненно весь у поті.

    Дощ накрапає,так, дрібненька мжичка,
    Тобі подати, любий, рукавички?
    Бо, не дай Боже,мозолів набудеш,
    І як тоді копати бульбу будеш?

    Рискаль стинає землю так потужно,
    Працює милий, я тримаюсь мужньо.
    Ну от скажіть, чи хтось колись у полі
    Тримав хоч раз над кимось парасолі?!!


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.51) | "Майстерень" 5.25 (5.45)
    Коментарі: (13)


  18. Зоряна Ель - [ 2009.06.11 11:11 ]
    Тема
    Забулькав чайник на плиті,
    Бо зранку істини прості:
    Кавалок хліба, кава-чай
    І на роботу чимчикай.
    TV вмикаєш на хвилину,
    Щоби послухати новини...
    Забулькав чайник, зашипів,
    Мабуть,не вистачило слів.


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.51) | "Майстерень" 5.25 (5.45)
    Коментарі: (1)


  19. Оксана Лозова - [ 2009.06.11 11:04 ]
    Готуй рискаль
    – Готуй рискаль, ідем на бараболю!
    Хоч раз від монітора відірвись –
    Коли ти слухав жайворонка в полі,
    Коли дивився у небесну вись?

    – Куди – рискаль? Давно все посадили…
    – То будемо полоти бур’яни!
    А пригадай, який там простір, милий,
    Яке п’янке повітря – аж дзвенить…

    – ...А в полі бараболі заростають...
    – Готуй рискаль чи сапку – все одно! –
    Струмочок лісовий не проміняю
    На традиційні квіти і вино.


    Рейтинги: Народний 5.56 (5.61) | "Майстерень" 5.75 (5.64)
    Коментарі: (8)


  20. Оксана Лозова - [ 2009.05.29 12:09 ]
    Забулькав чайник...
    Забулькав чайник –
    Ага! Якраз…
    Без кави-чаю
    Запам’ятаю
    Частунок Ваш
    Із колючих фраз.

    Каштан сусідський
    Розмову чув,
    До Ваших вікон
    Цвісти боїться.
    Тремтливі свічі…
    Ніщо не вічне.
    Усе сказали?
    То я мовчу.

    Відставте чайник,
    Щоб не свистів!
    Ще тільки чаю
    Не вистачає
    До сліз гірких
    І солоних слів…


    Рейтинги: Народний 5.63 (5.61) | "Майстерень" 5.75 (5.64)
    Коментарі: (9)


  21. Оксана Лозова - [ 2009.05.29 12:31 ]
    Повісь у кімнаті...
    Повісь у кімнаті її дощовик –
    Блакитно-прозорий
    У крапельках- зорях.
    Сьогодні ви будете
    Тільки на "ви",
    Несказане –
    Хмари за вас договорять.
    Вона ненадовго-
    Вона побіжить
    І сон забере,
    І прихопить твій спокій,
    І ти не зупиниш її
    Ні на мить…
    Зостанеться дощ
    У кімнаті високій.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.61) | "Майстерень" 5.5 (5.64)
    Прокоментувати:


  22. Золота Жінка - [ 2009.05.28 20:22 ]
    Вірш на сніданок
    Забулькав чайник...Потім – засвистів
    Так по-садистськи голосно (де-Садно)…
    Зірвався з ліжка. Впав. Криваве садно
    На правому коліні. І надсадно
    Послав до дідька каву і котів,
    Що під ногами плутались (вар’яти!)
    Бажання двоєдине (пити-спати)
    (у ліжко каву, Серце, то святе!)
    - Ти з цукром?
    - Так, дві ложки…а проте…
    Давай без цукру…
    і смагляве тіло
    замінить смерть солодку (ту, що біла)…
    …і чорно-біла круговерть (чи бій?)
    - моя солодка…
    - полиновий мій…
    ...п’янкі сніданки змореного літа:
    Столичний Гумберт.
    Галицька Лоліта.


    Рейтинги: Народний 5.58 (5.49) | "Майстерень" 5.5 (5.51)
    Коментарі: (20)


  23. Золота Жінка - [ 2009.05.28 02:24 ]
    селянські па-де-де
    Готуй рискаль. Ідем на бараболю…
    Вона з пивниці проситься на волю,
    Вона любити хоче, тягне ввись
    Пророслі руки-пагони…Хутенько
    Бери її в долоні…Серце тенькне…
    Така бліда…заморена…маленька…
    А жити хоче! Але просить – кинь
    Із рук коханих! З торби, із відерця
    Цю сінєглазку… (очі як озерця
    Твої, Степане). Не кидай у рінь
    Колгоспний фетиш зморених молінь!

    Її, одвічну, як людські дилеми,
    Жбурни щосили в тлусті чорноземи,
    Хай зріє там. Хай плодиться, росте,
    На те вона й картопля, і на те
    Весна квітує! І на те молюся
    На другий хліб слов»янський! Хай впаде
    На неї, рідну, дощик де-не-де,
    Хай жук не з»їсть… Селянське па-де-де
    Триває на полях…
    Нехай діждуся
    Плодів солодких, що дає земля….
    І ти береш у руки рискаля…

    Земелька - млосна, ніжна, молода,
    Копати легко – мов тече вода –
    Сама лягає під іскристе лезо…
    Бери її, удобрюй – буде плід
    Уже на осінь, милий… На обід
    Вона прийде до тебе….Нетверезий,
    Ну, значить, в бейті, ти її візьмеш…
    І насолоді тій не буде меж –

    Уперше!
    Юну!
    Молоду!
    В сметані!
    Із кропиком…
    З грибочками…
    У ній
    Твоя душа і тіло, як сувій,
    Розстеляться…Світлані або Тані
    Аж завидки буде до простоти
    Того єднання – лиш вона і ти...

    Гармонія! Довічне інь та янь…
    Душею, шлунком, серденьком відтань,
    Відчуй її – солодкі! – аромати….
    …пізнай її – на зуб, на смак, на зір…
    Знайди її, найпершу поміж зір,
    Скуштуй її, м»якеньку, наче вата,
    Пізніше, Серце…
    Неозорий лан….
    Селянські па-де-де…
    довічний тан
    (і у хустинках – містечкові феї)

    …Ну, з Богом, милий, …нагостри рискаль…
    Іди поміж Мар»янок і Наталь
    До ідеалу вічного…до неї….


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.51)
    Коментарі: (19)


  24. Оля Радкевич - [ 2009.05.22 09:45 ]
    Чорна кішка
    Я - чорна кішка, що приносить удачу...
    Якщо шляхи наші зійдуться - не чекай невдачу...
    Я стараюся триматися осторонь від людей...
    Я завжди ховаюся в світі тіней...

    Я буду кішкою, я нікого не кохатиму...
    Я не кохатиму і чудово це знатиму...
    Я буду чорною кішкою яка гулятиме одна...
    Я буду чорною кішкою, що завжди сумна...

    Але в душі я буду не така...
    Насправді я буду дуже проста...
    Я буду завжди в компанії гуляти...
    І сумною я буду рідко бувати...

    Така я буду в своєму майбутньому...
    Така я буду в своєму житті незабутньому...
    А зараз я чорна кішка - ласкава і ніжна...
    Вся я ніби білосніжна...

    Але час прийде і стануться зміни...
    Не знаю чи будуть добрі ці переміни..
    я стану неповторною чорною кішкою...
    І більше ні для кого я не буду насмішкою...


    Рейтинги: Народний -- (5) | "Майстерень" -- (4.5)
    Прокоментувати:


  25. Золота Жінка - [ 2009.04.28 20:07 ]
    Філологічні студії любові
    Мур-мур, бонжур, моншер і монамур –
    А більше по-французьки я ні слова...
    …та вже тактильно точиться розмова,
    Мій маломовний хлопче-трубадур,
    Рожева мрія малолітніх дур…
    («дур» – то русизм, «дуреп» на укрмові!
    Філологічні студії любові).

    Шерше ля фам! Мене шерше чимдуш
    у шарудливих шепотах покоїв…
    Ой Матка Боска! Що це ти накоїв?
    Ми так не домовлялись! Ані руш!
    Тепер мерщій неси мене у душ -
    (душа моя в розпачливій борні
    Не скаже заперечну частку «ні») –


    Чи краще в ванну… Качечка! – гляди!
    Гумова, жовта - із дитинства плине…
    Ой ціпу-ціпу…. Починай зі спини,
    Тааак, дуже добре, не шкодуй води…
    І ще отут потри…і ще сюди…
    (сполучники єднальні – «і», «й», «та» -
    І аж муркоче панна Золота....

    Ой! Протиставні – «а», «проте», «однак»...
    А ви, моншер, вигадливий юнак...


    По тому розділові – «то», «чи», « хоч»...
    Звичайно хочу. І при тому часто
    Вивчати спонукальні («нумо»!) частки,
    Підсилювальні («адже», « навіть», « аж»),
    Чи видільні («хоча», « лише»)...Приляж...
    ...запала тиша у лекційній залі...
    Міцних обіймів непрозорий скотч
    Прозоро натякає: Буде далі...


    Рейтинги: Народний 5.55 (5.49) | "Майстерень" 5.5 (5.51)
    Коментарі: (33)


  26. Катя Тихонова - [ 2009.04.28 14:58 ]
    Я - лиска...
    Я – лиска-гітаристка. Знаю лад.
    На кожного я маю компромат.
    Ось вовк-п’яниця цілу ніч бухав,
    А потім сосни в лісі підливав.

    Мажор, мінор – мені по барабану.
    Зіграю все. Лиш став мені поляну.
    Вар’ята скорчу, відіжмусь разочок,
    Талант ти зацінив? Скажи, браточок?

    Але, крім того, я така красава –
    Руда, тендітна, трохи кучерява.
    Цариця над всіма! Ведмідь з барлоги
    Швиденько виліз і вклонився в ноги,
    А стрибунець, заляканий братвою,
    За лапу нині привітавсь зі мною,
    Сорока сир принесла до сніданку,
    Корова – молоко, густу сметанку…
    Усе мені – найкращій, рудолицій.
    Мені, коханій, супер-стар-лисиці.

    А я ходжу по лісу, у короні.
    А заманеться, то сиджу на троні,
    І на дрібних звірят наводжу чари,
    Коли кігтями граю на гітарі.

    Я лиска-гітаристка – суперміс
    В страху тримаю весь великий ліс.


    Рейтинги: Народний 5.4 (5.38) | "Майстерень" 5.42 (5.33)
    Коментарі: (7)


  27. Владислав Бурик - [ 2009.04.22 10:46 ]
    Пантера
    Я на скелі лежу,бо пантера
    Ким я вчора бувах, хто я завтра
    Не знаю. але щоб вгамувати голод
    Зупиняю свій погляд на мавпі,
    що сховалась від мене в партері,
    Свій голодний допитливий погляд


    Рейтинги: Народний 5 (4.33) | "Майстерень" -- (4.23)
    Коментарі: (1)