ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.07.15 22:32
Новорічні іграшки в середині травня -
що може бути абсурдніше?
Можна кожен день починати
як Новий рік.
Новорічні іграшки лежать
як свідчення швидкоплинності
часу. Вони лежать
у бетоні, у піску,

Артур Курдіновський
2025.07.15 17:05
Відомий поетичний троль
Стріляє знову з лайномета.
Стріляй! Така твоя юдоль,
Коли немає пістолета.

Іван Потьомкін
2025.07.15 11:51
На Меа-Шеарім здалось мені,
Що Рабін йде навстріч.
Якби не цей примружений
Тепер уже хрестоматійний погляд,
Нізащо б не подумав, що це він:
У шортах (знаю, що в теніс грав),
В капцях на босу ногу,
Голомозий, як цабарі усі...

Тетяна Левицька
2025.07.15 07:54
Воркують горлиці, та що їм,
до лютих проявів війни?
Щоденно сіллю рани гоїм,
гарчать над світом двигуни.
Втрачаємо останні сили
в хімічно-ядерній війні,
копає смерть сирі могили —
хрестами круки вдалині.

Віктор Кучерук
2025.07.15 05:50
Закурликавши зраділо,
Мов уздріли диво з див, –
Чорногузи чорно-білі
Подалися до води.
Довгоногі, гостродзьобі,
Старуваті й молоді, –
Віддалися дружно хобі –
Бути довго на воді.

Борис Костиря
2025.07.14 22:13
Хто я?
Яке із моїх облич
справжнє?
У човні часу
так легко втратити себе,
стерти своє обличчя.
Так легко втратити голос,
замість якого лунатимуть

Козак Дума
2025.07.14 19:52
Не бережи на завтра завше те,
що може легко скиснути сьогодні,
і пам’ятай про правило просте –
усе потоне у часу безодні.

Згорить усе, розчиниться як дим,
спливе весняним цвітом за водою –
ніхто не буде вічно молодим,

Артур Курдіновський
2025.07.14 19:50
Народився експромт.

Він був і Дефлоратором,
І фалоімітатором,
Ким тільки вже не був наш Самослав!
Пустинником, Пустельником,
Аж раптом став Смиренником -
Невдало сам себе дефлорував.

Тетяна Левицька
2025.07.14 14:22
Катальпа, туя, барбарис,
черешенька, розарій —
тут ніби всесвіт зупинивсь,
щоб викурить сигару.

І споглядає на красу
затишного обійстя;
як сонце струшує росу

Віктор Кучерук
2025.07.14 05:53
Не хизуйся пишним станом
І волоссям золотим, –
Не майструй собі придане
Та не думай про калим.
Не надійся на удачу,
Бо це справа не свята,
Раз діваха ти ледача
І обманщиця ще та.

Оксана Рудич
2025.07.14 00:55
Вночі наш двір оживає,
він пам’ятає все:
кожне хатнє вікно
ще бачить Твоє лице,
тепле черево стежки
відчуває Твою ходу
і червоніє черешня
для Тебе у цім саду…

Ярослав Чорногуз
2025.07.13 23:19
Хилитає вітер тую
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.

З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі

Борис Костиря
2025.07.13 22:09
Я шукаю істину в травах,
я хочу почути голос трави,
я шукаю у травах
подробиці минулих епох,
я шукаю голоси,
які засипала земля часу,
які сховалися під пилом архівів,
але їх неможливо почути,

Артур Сіренко
2025.07.13 19:02
Ранкове червневе Сонце встигло зазирнути у всі куточки вічного міста Риму і примудрилось навіть торкнутися днища завжди каламутного (але не сьогодні) Тибру. Марк залишив позаду свою інсулу (як залишають в минулому порвані сандалії) і крокував бруківкою, т

Артур Курдіновський
2025.07.13 16:10
Сльозами й кров'ю стелиться дорога,
Немає порятунку вже ніде.
Гуде в містах повітряна тривога -
Та як вона по-різному гуде!

По всій країні - обстріли ворожі.
Допомагає крізь цей жах пройти
Несамовитий шепіт: "Боже! Боже!

Євген Федчук
2025.07.13 13:55
В часи, коли ще і Січі не було в помині.
Як тяглося Дике поле ледве не до Росі.
А козацтво у степах тих хоч і завелося,
Та ватагами ховалось в байраках, долинах
Та у плавнях. Отаманів собі вибирали,
А про гетьманів козацьких ще тоді не чули.
Хоробрі

Олександр Сушко
2025.07.13 12:12
Дружина - запашна троянда
Та оберіг від самоти.
Пуста без неї отча хата,
Життя спливає без мети.

А я живу не пустоцвітом,
Жар-птицю маю у руках.
В думках жовтогаряче літо,

Віктор Кучерук
2025.07.13 08:31
Звідкіль з’являється мовчання?
Навіщо й що його жене?
Чому ця тиша первозданна
Тепер пригнічує мене?
Переживаннями повитий,
Щодня томлюсь на самоті, –
Зі мною справ не мають діти,
А друзі – збилися з путі.

Борис Костиря
2025.07.12 22:06
Після невдалої операції на очах
чоловік став утрачати зір,
світ став поринати в темряву,
береги стали губитися,
навколо панував океан пітьми.
Як побачити знайомі
і такі дорогі обриси?
Як насолодитися картинами

Олег Герман
2025.07.12 18:15
Постійне прагнення контролювати все — від найменших дрібниць до невизначеного майбутнього — насправді є величезним тягарем. Це не просто неефективно, а й трагічно. Уявіть: ви безперервно виснажуєте себе занепокоєнням, мозок постійно прокручує найгірші сце

Світлана Пирогова
2025.07.12 14:16
А літо виставляє слайди:
гаряче сонце та асфальт гарячий;
із льодом склянку і мохіто...
Лиш думкою несешся в мандри.
Суцільна спека нині влітку,
а дощ, як зваба, вдалині маячить.

У нас ні краплі, лиш сушарка

С М
2025.07.12 13:54
в очах моїх ти
в очах моїх ти
в очах моїх ти ще на порозі
нумо зайдім іще для чогось
іще для чогось іще для чогось

в очах моїх ти
в очах моїх ти

Іван Потьомкін
2025.07.12 12:38
Нехай мене Зоська про вірш не просить,
Бо коли Зоська до вітчизни верне,
То квітка кожна вірш проголосить,
Зіронька кожна заспіває напевне.
Допоки квітка розквітне,
Допоки зіронька в леті,
Слухай, бо то щонайкращі поети.
Зірки блакитні, рожеві квіт

Юрій Гундарєв
2025.07.12 10:12
Якось незрозуміло… Ось він ще зовсім маленький хлопчик. Утім, відчуває себе центром Всесвіту, навколо якого обертаються тато, мама, бабуся і навіть пухнастий песик Віскі… Вони живуть у сивому будинку в самісінькому центрі чарівного міста. Оточують його

Юрій Гундарєв
2025.07.12 09:50
річний український воїн Костянтин втратив на війні обидві ноги…
Але саме там знайшов своє кохання - Ірину.
Миру і любові молодому подружжю!

Війна - це свіжі хрести,
це сльози, біль і руїни…
Ірина і Костянтин,
Костянтин та Ірина.

Артур Курдіновський
2025.07.12 07:39
В Парижі люди слухають Бізе,
У Римі носять вітчизняні кеди.
А в мене вже давно інакше все -
Четвертий рік я слухаю "шахеди".

Хоча відвідувати хочу теж
Борделі дорогі, кафе гостинні.
Базікають експерти з соцмереж:

Віктор Кучерук
2025.07.12 05:15
Хоч задум розумом відхилений
Бував разів, напевно, п’ять, –
Думки, надіями окрилені,
В одному напрямку летять.
Здійснити хочеться задумане
І врешті вирушить мені
До облюбованої Умані
На швидкоплинні вихідні.

Борис Костиря
2025.07.11 21:58
Він писав сценарії для тупих серіалів,
а вночі мріяв про справжню прозу.
Ці мрії були як утрачена Атлантида,
як підземна течія, непомітна назовні.
І ось він відчув, як його талант
стирається, як він перестає
бути самим собою, митець
уже не здат

Юрій Лазірко
2025.07.11 18:19
Ти наступила, як наступає на крила метелика вітер.
Легкість приборкана. Попіл весни у спалених дотиках квітів.
Місячним сяйвом до спраглої згуби намокла цнотливість паперу,
чайною хаткою серце чекає ходи церемонної. Ще раз

сад розібрався, він вивчив

Віктор Кучерук
2025.07.11 06:20
Прохолодні туманності
Повсякденних світань, –
Відчуття первозданності
Вберегла глухомань.
Відчуття безконечності
Найглухіших боліт,
Де від всіх суперечностей
Ізольований світ.

С М
2025.07.11 05:53
Метушня й штовхання ліктем
У кольоровій веремії
Явиться на зламі блиском
Інша сцена за хвилину

В темній самоті зійшло
Був ключем калейдоскоп

Володимир Бойко
2025.07.11 00:03
Кожне світило вважає, що світ має обертатися довкола нього. Де ванька напаскудив – там і «русскій дух». Велика брехня – спосіб реалізації великої політики. Ті, що не зупинили зло, так само за нього відповідальні. Велич у спадок не передається,

Борис Костиря
2025.07.10 21:40
Опадає цвіт безнадійно,
Опадає цвіт, як любов.
Опадає цвіт, як події,
Що хитають твердині основ.

Опадає цвіт прямо в серце
І кривавий лишає слід.
Поцілунком цвіт озоветься,

Козак Дума
2025.07.10 14:10
Стара Планина – лісом криті гори,
лунає мило поряд… саксофон.
До горизонту тепле, синє море
і раптом – голос скрипки їм у тон!

Легенький вітер пестить сосен віти,
метелики вальсують поміж крон…
У розпалі гаряче мирне літо,

Тетяна Левицька
2025.07.10 13:42
Мені уже двічі по віку Христа,
то що я від інших ще хочу?
Пора вже туди, де зоря золота
завершує долю пророчу.

Де Бог заколисує тишу небес
утомленим сонцем в зеніті,
де праведний порох в час тління воскрес

Віктор Кучерук
2025.07.10 08:11
Кришталем іскряться зорі
І холоне літня ніч, -
Десь, невидимо для зору,
Підвиває хижий сич.
Тишу різко ріже сплеском
На ставку, мабуть, карась, -
Від водойми безшелесно
Потяглася тінь якась.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Сергій Святковський
2025.06.27

Равлик Сонний
2025.06.25

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Єлизавета Катрич - [ 2025.07.13 13:54 ]
    Три роки не вдома
    Три роки не торкатися дзеркал,
    З балкону не дивитися у двір,
    Не змінювати з ліжок покривал,
    Забути, навіть, де лежить папір.

    Три роки не збивати подушок,
    Борщ не варити на своїй печі,
    З сусідами не вести балачок,
    Зіржавіти подарені мечі.

    Три роки не переривати сум
    За власним душем, шафою, стільцем...
    І відчувати усім тілом струм,
    Наткнувшись у кишені із ключем.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  2. Юрій Гундарєв - [ 2025.07.12 09:15 ]
    Костянтин та Ірина
    22-річний український воїн Костянтин втратив на війні обидві ноги…
    Але саме там знайшов своє кохання - Ірину.
    Миру і любові молодому подружжю!

    Війна - це свіжі хрести,
    це сльози, біль і руїни…
    Ірина і Костянтин,
    Костянтин та Ірина.

    Війна - це червоні бинти,
    подушка мокра від крику…
    Ірина і Костянтин,
    Костянтин та Ірина.

    Кохання - це разом іти
    крізь вир хуртовини…
    Ірина і Костянтин,
    Костянтин та Ірина.

    Кохання - це я і ти.
    Це вільна навік Україна!
    Ірина і Костянтин,
    Костянтин та Ірина.

    2025 рік


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.48)
    Прокоментувати:


  3. Юрій Гундарєв - [ 2025.07.03 08:54 ]
    Максим Устименко, воїн Світла
    У ніч на 29 червня під час відбиття масованої повітряної атаки рф на літаку F-16 загинув
    український льотчик Максим Устименко.
    Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…

    Вдалося збити сім повітряних цілей,
    відвести від населених пунктів літак
    ще вистачило майже останньої сили…
    І висота.

    Легені пронизує холодне повітря,
    внизу під тобою із хмар вінок…
    А там вдалині крізь тужливий вітер
    махає рукою малятко-синок.

    2025 рік


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.48)
    Прокоментувати:


  4. Юрій Гундарєв - [ 2025.06.27 08:19 ]
    Чужа нога на моїй землі
    Знову вибухи у нічному Києві,
    вкотре прагнуть нас залякати,
    щоб, нарешті, ми всі заскиглили,
    що готові уже все віддати…

    Ось лунають заяви безбашенні
    правителів руськіх:
    «Де стає нога - це вже наше…»
    Дзуськи!

    Це наша земля - навічно!
    У молитвах благаємо Бога,
    запалюючи щодня свічку:
    «Господи, ниспошли допомогу!».

    2025 рік


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.48)
    Прокоментувати:


  5. Юрій Гундарєв - [ 2025.06.13 09:12 ]
    Повернення душ
    В Україну повернули тіла ще 1212 полеглих захисників.

    У сонячний червневий день
    одна за одною машини:
    колона траурна іде -
    німі холодні домовини…

    Нам повернули лиш тіла,
    хоча і це важливо дуже,
    та в кожнім з них душа жила…
    Тож хто віддасть тепер нам душі?

    2025 рік


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (1)


  6. Леся Горова - [ 2025.06.07 07:15 ]
    Поете-воїне
    Поете-друже, воїне і брате!
    Твої вірші - моїх думок луна.
    Засіяв слово, звагу пожинав,
    Коли ув очі глянула війна.
    А скільки ти ще міг би написати!

    Поете-воїне, ти знав багно окопу,
    І був бліндаж холодним і сирим,
    Коли окріп із друзями ділив.
    Чи був у тебе лист і час для рим,
    До миті, поки серце лист окропить?

    Поете-брате! Однієї вдачі
    З тобою ми. І крапає в слова
    Мій біль, моя тривога. Я жива,
    Бо ти мене собою закривав.
    Пробач мені, що знову й знову плачу.

    Історія створення вірша:

    Поету-воїну Максиму Сальві, який загинув, захищаючи
    Україну, присвячую.


    Рейтинги: Народний 6 (5.81) | "Майстерень" 6 (5.96)
    Коментарі: (1)


  7. Юрій Гундарєв - [ 2025.05.30 08:40 ]
    Карта війни треф
    За останні дні росіяни запустили близько 900 дронів, балістику й крилаті ракети.
    Це так вони пишуть пропозиції для меморандуму про мир…

    По сплячих домах, по лікарнях
    шахедами б‘ють по ночах…
    У них на руках лише карти -
    у чорних хрестах.

    Чи вірити в мирні угоди
    з агресором лютим рф?
    На щось сподіватися годі -
    там карти війни треф…

    2025 рік


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.48)
    Прокоментувати:


  8. Леся Горова - [ 2025.05.28 20:20 ]
    Як замовкнуть гармати
    Ще воювати, і дихати, глибоко дихати.
    З подихом кожним вміщати раніш невмістиме.
    А при нагоді всебІч рознестися за криком тим,
    Що іззиватиме всіх, хто свободу нестиме.

    Він серед них. Та не знає своїх ще обов'язків.
    Може, іще не відчує ні сил ні наснаги.
    Скільки провалених місій побачивши, боязко
    Знов переплутать свої із народними блага.

    Тож набиратися розуму нам, і не схибити
    В тому моменті, що стане на часі доконче.
    Ріжеться плід помилОк здоровенними скибами.
    Хтось і не думав їх брати, волає: "Не хочу!"

    Може, і взяв би, та має талант ухилятися.
    Скибу ж лихого усім доведеться прийняти.
    Тільки б не втратити мрії козацькій крилатості!
    Дасться нам слово у час, як замовкнуть гармати.

    Тільки б не схибити більше заради прийдешнього,
    Не повестися на гори пустої облуди!
    Давши велику ціну, не продатися дешево,
    І розпізнати, кому характерником бути.


    Рейтинги: Народний -- (5.81) | "Майстерень" -- (5.96)
    Прокоментувати:


  9. Олександр БУЙ - [ 2025.05.26 22:26 ]
    Гіркий травень
    Із передсма́ком ядерного вибуху
    Весня́ний ранок нову днину видихнув –
    Запахло горе яблуневим квітом...
    «Ніко́ли знову!» ширилось парадами.
    Та нас у змову затягли порадами –
    Дамоклів меч навис над білим світом...

    Порушивши канони і традиції,
    Ми навмання у сіре небо тицяєм –
    Чекаємо звідті́ль святої манни.
    Але не можна так: удень молитися,
    А уночі украденим давитися,
    Уводячи Всевишнього в оману.

    Приниженням, погрозами і жартами
    Труїли люд подвійними стандартами –
    Не знав ніхто, як діяти належить.
    У камуфльованій брехні і соромі
    Топили нашу матінку-історію,
    А згодом – ґвалтували Незалежність.

    Ми у бою зітнулися з агресором,
    Але проспали «тихого-тверезого», –
    Попереджав іще Кобзар про нього, –
    Того́, хто вдень доводить нас до то́ропу,
    А уночі – цілується із ворогом
    І по́тай чорта іменує богом.


    Рейтинги: Народний -- (5.33) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  10. Юрій Гундарєв - [ 2025.05.25 12:40 ]
    Максим Неліпа, воїн Світла
    12 травня загинув у бою відомий український кіноактор і телеведучий, старший лейтенант.
    Після перемоги він мріяв займатися мирними справами: «Чим саме? Про це поки що рано замислюватися. Потрібно зосередитися на контрнаступі. До того ж згадую афоризм: “Хочеш розсмішити Бога — розкажи йому про свої плани”…»

    На небо забирають кращих -
    співають вони під гітару
    у райських прозорих хащах
    тужливі пісні Сінатри…

    Але ти лишаєшся з нами.
    Співай і танцюй, козаче,
    на зло шахедів цунамі!
    Та Бог не сміється, а плаче…

    2025 рік


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (1)


  11. Олена Побийголод - [ 2025.05.18 10:58 ]
    Чи хочемо, друзі, в історію?
    Сенат Карфагену, на мир налаштований,
    всю зброю здав Риму негайно;
    відтак Карфаген, певна річ, був зруйнований,
    а мешканці – вбиті, звичайно.

    А потім – весь світ зачитався паперами,
    що́ склали Катони речисті:
    мовляв, карфагенці були людожерами!
    Такі собі укрофашисти...

    (Травень 2025)
    ая


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.45)
    Коментарі: (2)


  12. Юрій Гундарєв - [ 2025.05.15 19:36 ]
    Кріс Гарретт, воїн Світла
    6 травня 2025 року в районі Ізюма Харківської області загинув 40-річний волонтер Кріс Гарретт, отримавши смертельні поранення під час знешкодження вибухового пристрою.
    Британський фахівець із розмінування допоміг нашим саперам врятувати життя сотням українців…

    А навіщо тобі зранена Україна,
    якщо затишна Британія є у тебе?
    Тут - вибухи, страждання, міни,
    з ранку до ночі червоне небо…

    Але ти був до кінця з нами,
    є така місія - самопожертва!
    Адже не можна спати ночами,
    слухати музику, пити і жерти,

    коли чекають на твою допомогу
    бо ти можеш врятувати життя чиєсь..
    Звісна річ, важко бути Богом,
    але ти був ним…
    Не був, а є!

    2025 рік


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.48)
    Прокоментувати:


  13. Юрій Гундарєв - [ 2025.05.13 09:02 ]
    Мій син поліг за Україну
    Український поет і пісняр, світла життєлюбна людина Борис Йосипович Пономаренко втратив сина - майор розвідки Роман Пономаренко загинув на фронті…

    Мій син поліг за Україну…
    Тож як писати?
    Як співати?
    Як дихати тепер без сина?
    У вухах тиша, ніби вата,
    а серце окувала крига,
    нестерпний біль настійно суне -
    щодня стоятиму на рингу
    віч-на-віч сам із сумом…

    Але я вирвусь за канати,
    не для зневіри втратив сина -
    я буду все одно співати!
    Мій син поліг за Україну…

    2025 рік


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (1)


  14. Валерія Коновал - [ 2025.05.06 13:08 ]
    Три тіні, три шрами, три світи
    Заздрість. Жалість. Страх.
    Три тіні, що дихають в спину.
    Жага. Спокій. Жах.
    Місяць змінює шкіру.

    Надія. Війна. Дорослість.
    Три шрами на картах років.
    Пізнання. Зізнання. Жорсткість.
    Дух перехоплює спокій.

    Дружба. Любов. Віра. Натхнення.
    Світло, що рветься з пітьми.
    Помилки. Біль. Ніж у спинах.
    Біг від себе крізь сни.

    02.04.2025 23:12


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0) | Самооцінка 5
    Прокоментувати:


  15. Ольга Олеандра - [ 2025.05.04 10:50 ]
    Ніч вила
    Ніч вила перекличкою сирен.
    Ніч плакала вогненними сльозами.
    Із списку в вічності вкарбованих імен
    хтось поясність, чому це здійснюється з нами.

    Хтось розкажіть, для чого цей кошмар.
    Окрім біди, у нім нема нічого.
    Для купки нелюдей «величчя і навар».
    Скороминучі, ниці, дріб’язкові.

    Тоді навіщо? В чому сенс і суть?
    Який урок ми маємо спізнати?
    Мільйони кроків з нерозумності ведуть,
    а люди все іще примати.

    24.04.25


    Рейтинги: Народний -- (5.52) | "Майстерень" -- (5.63)
    Коментарі: (13)


  16. Світлана Пирогова - [ 2025.04.24 20:45 ]
    Що для мене сьогодні весна
    Що для мене сьогодні весна
    в час воєнний, тривожний до болю.
    Серце гупає: зламані долі
    українців, що вбила війна.
    Ніби ціле - весна і печаль.
    Ні зітерти, ні змити повіки.
    З нами Бог і підтримує віра,
    хоч несеться загарбницький шквал.
    Наші хлопці - титани стоять
    проти підлої нечисті стійко,
    І я вірю: завершать цю бійню,
    і повернеться кожний вояк.
    Що для мене сьогодні весна?
    Це надія на мирне майбутнє,
    бо життя тільки в ньому по суті
    вільно дихає, а не у снах.


    Рейтинги: Народний 6 (5.84) | "Майстерень" 6 (5.96)
    Коментарі: (3)


  17. Юрій Гундарєв - [ 2025.04.14 09:15 ]
    Павло Іванов, воїн Світла
    12 квітня під час виконання бойового завдання на літаку F-16 загинув український льотчик Павло Іванов.
    Герою України було лише 26 років…

    Літак F-шістнадцять.
    Пілот - двадцять шість.
    Замовкла рація.
    Зупинилась мить…

    Він мріяв літати,
    а пішов молодим…
    Іванових - багато,
    а такий - один.

    2025 рік


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.48)
    Прокоментувати:


  18. Леся Горова - [ 2025.04.11 15:24 ]
    Весно моя безсиренна
    Весно, весно моя безсиренна, якими шляхами ти
    Пробираєшся вперто глибокими вирвами-ранами?
    Чорний крук не дає тобі крила лелечі розпрямити.
    Та щодня виглядаю тебе я годинами ранніми.

    І як сонце увись підіймає свій обвід золОчений,
    Виглядаю тебе, весно мирна, й при місяці срІбленім,
    Придивляюся в ночі морозні - чи йдеш по обочині,
    Чи ведеш із собою додому солдатика рідного?

    Соколятку-синочку, натомлений, щоки обвітрені...
    Пробирає весна безсиренна стежину до хати нам.
    Молитвами своїми я шлях її довгий помітила,
    Ніби стьожками серця гарячого. Ними ступатиме.


    Рейтинги: Народний -- (5.81) | "Майстерень" -- (5.96)
    Прокоментувати:


  19. Юрій Гундарєв - [ 2025.04.07 13:39 ]
    Не вбивай дітей!
    Розривається серце:
    ракетою спалені
    діти на небесех…
    Де сором, вандали?

    Після ночі вертатись,
    донька й син зустрічають:
    -Як справи, тату?
    Мовчання.

    -Чи снідати будеш? -
    дружини зов.
    Та мерщій під душ
    змивати кров…

    2025 рік


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (1)


  20. Ольга Олеандра - [ 2025.04.06 11:12 ]
    Кожного дня...
    Кожного дня в якомусь нашому місті траур.
    Й загальний траур по всіх українських містах.
    Світе, ти маєш на нього управу?
    Світе, ти знайдеш на нього управу?
    Бо якщо ні, він тебе перетворить на прах.

    Світе, ти можеш його і усіх його служок прибрати?
    Чи їх таких навіть пекло не хоче прийнять?
    Там же на тому майданчику гралися діти.
    Ще 5 хвилин тому гралися діти.
    Чи ти оглух від усіх цих ридань та проклять?

    Як же, скажи, ми усі дожили до такого?
    Тисячоліття прогресу й такий результат.
    Ми – надто хибний продукт для твоєї будови?
    Ми – матеріал непридатний для світобудови?
    Світе, для чого тобі знадобився іще один кат?

    04.04.25


    Рейтинги: Народний -- (5.52) | "Майстерень" -- (5.63)
    Коментарі: (1)


  21. Світлана Пирогова - [ 2025.03.22 15:11 ]
    Нелегко
    Туман ранковий лився із словес вчорашніх,
    сплітав стежки в торішнім тьмянім листі.
    Весна у сподіваннях брунькувала краще,
    але лукавість завдавала свисту.
    Навколо пульсували скроні, сиві тіні.
    Псалми в думках, і погляди у небо.
    Бронежилети приросли якось... чи втішно,
    не розтріпати б всі жалі і нерви.
    Життя нове і смерть стара - уперемішку,
    де правда та брехня течуть рікою,
    а душам мокро - сліз стійких потоки містять.
    Нелегко віднайти в тумані роки.


    Рейтинги: Народний -- (5.84) | "Майстерень" -- (5.96)
    Прокоментувати:


  22. Ірина Білінська - [ 2025.03.07 13:41 ]
    ФЕНІКСИ
    Фенікси відроджуються з попелу,
    а людина — з болю і сльози.
    Білий ангел рани позаштопує,
    чорний — кине страх на терези.

    Доки світ, керований безликими,
    потопає стрімко у крові -
    безневинні падають Великими
    і навік лишаються живі.

    Поки небо і гуде, і хмуриться,
    точаться за спинами ножі —
    замовкають гомінливі вулиці,
    близяться вогневі рубежі...

    Але, навіть з паленими крилами,
    із золи піднявшись вище хмар,
    фенікси — розжареними стрілами
    упадуть суворішою з кар.


    07.03.2025


    Рейтинги: Народний -- (5.44) | "Майстерень" -- (5.4)
    Прокоментувати:


  23. Ярослав Чорногуз - [ 2025.03.06 02:08 ]
    Знову у бій
    Коли вся здохне орківська сволота?
    Боги, немає краю цій війні.
    Без пафосу, я знаю, це робота
    Бойчині, України патріота,
    Пошматувати пута Сатані.

    Я виховав тебе такою, доню,
    Й ніколи не казав: "Туди не йди!"
    Там пекло, бач: снаряди, міни, дрони...
    Чигає смерть на воїв молодих.

    Казав, що треба навпаки, до скону
    Стояти, попри весь вогненний шквал.
    Тримати агресивно оборону
    І наступати, бити наповал.

    Та коли вже із фронту повернулась,
    З онуцею прийшла до мене ти --
    Розм'якло серце, затремтіло чуле,
    Струмками розтеклося доброти.

    Така красива, сильна і вродлива,
    Немов Богиня із високих сфер --
    Бойчиня, поетеса, справжнє диво,
    Моя опора в старості тепер.

    Ой, не хотів, щоб знов ішла під кулі,
    Бо щастя хміль родинного тепла
    Мене аж до глибин усіх розчулив,
    Бо ти ж таки загинути могла.

    І що я сам, старіючий і сивий?
    Навіщо це життя мені тоді?
    Коли не буду батьком я щасливим --
    Непотріб у жахній своїй біді.

    ...Та губи закусивши аж до крові,
    Притис кровиноньку до голови --
    Йде за Вкраїну з вищої любові
    У бій вона... Обняв. Благословив!

    5 березня 7532 р. (Від Трипілля) (2025)


    Рейтинги: Народний 7 (6.99) | "Майстерень" 7 (7)
    Коментарі: (4)


  24. Леся Горова - [ 2025.03.02 12:50 ]
    Прощенням невідболілого
    Вуха закрию - не слухати.
    Очі заплющу - не бачити.
    Серце - напруженим стукотом.
    Пам'ять - пливучою качею.

    Пальці зніміють до білого,
    П'ястком уперто затиснуті
    Прощенням невідболілого
    У відчуванні приблизності

    Там, де не слухати чуючи,
    Не роздивляючись бачити.
    Світ божевільний врятує чи
    Вже нереальне пробачення.


    Рейтинги: Народний 6 (5.81) | "Майстерень" 6 (5.96)
    Коментарі: (9)


  25. Леся Горова - [ 2025.02.28 12:15 ]
    Війна
    Розіп'яла війна блискавицею навпіл
    Ще добу. А у ній
    Все життя, до самОго до краю,
    До застиглої точки на порваній мапі,
    Де у миті одній
    Майбуття у вогні вигорає.

    Неминучості тіні зашморгують сонце.
    А домова брудна
    Силу грошей ідеями плодить.
    Боже, дай же проснутись! Ненависний сон цей,
    Де потвора-війна,
    Та в наснагу їй - хвора svолота.


    Рейтинги: Народний -- (5.81) | "Майстерень" -- (5.96)
    Прокоментувати:


  26. Світлана Пирогова - [ 2025.02.27 09:07 ]
    Віра тримає
    Ні краплі радості, і серце - неспокійне,
    Коли новини ріжуть душу лезом.
    Бо знищити нечистих неможливо києм,
    Без зброї, - й ти сприймаєш це тверезо.

    За кожного загиблого сльозиться серце.
    Що міг зробити голими руками?
    І ангелом тому злітав в небесній тверді,
    А свідком був лиш придорожній камінь.

    То ж серце не на місці, б'ється неймовірно,
    Пронизують його лихі тривоги.
    Війни нутро важке і вбивче. І лиш віра
    Тримає дух людський, що разом з Богом.


    Рейтинги: Народний 6 (5.84) | "Майстерень" 6 (5.96)
    Коментарі: (2)


  27. Леся Горова - [ 2025.02.26 13:11 ]
    Давай говорити
    Давай говорити про щастя, давай.
    Шукати загублений в темені промінь.
    Ти тільки ще трохи мене зачекай,
    Я сльози, що знову зібралися, зрОню.

    Давай говорити про весни, давай.
    Під зорями бажану пісню складати.
    Ти тільки ще трохи мене зачекай,
    Невдовзі зніміє тривога горлата.

    Давай намалюємо мрію, давай.
    Таку, як бувало, із райдуг і літа.
    Та тільки ще трохи мене зачекай,
    Дай руки мої у твоїх обігріти.

    Давай, обійнявшись, мовчати, давай.
    А спокій дарує хай тиша вечірня.
    Ти тільки усього, прошу, зачекай:
    Тріпочеться свічка під наспів моління.


    Рейтинги: Народний 6 (5.81) | "Майстерень" 6 (5.96)
    Коментарі: (2)


  28. Олена Побийголод - [ 2025.02.23 15:37 ]
    Балада про кулю Трампа

    Летіла куля напрямком на схід
    і під собою поле оглядала;
    доволі поганенький краєвид,
    а до зупинки відстань ще чима́ла...

    Ой, поле, поле, хто ж оце тебе
    шматками тіл мільйонними засіяв?
    Якби хоча б Дамаск чи Душанбе...
    Ні, заськи, – Україна і Росія!

    Летіла куля... Рівне все навкруг.
    Лани, лани, ні муру, ні посадки...
    Чи дійсно президент – людині друг?
    Чи варто нам терпіти ці порядки?..

    І куля враз подумала: «Ага,
    потрібно, щоб зустрівсь якийсь паскудник,
    бо Дональд Трамп, кульбаба-дідуга,
    за мною пильно стежить крізь супутник!»

    «Політ нормальний!» А в очах – пітьма.
    Як зупинитись? Накриває одур...
    А ті́ла хоч якогось – геть нема,
    і куля має йти на другий оберт...

    (Лютий 2025)


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.45)
    Коментарі: (2)


  29. Григорій Скорко - [ 2025.02.20 22:30 ]
    Небесна сотня
    Чи ти крові пив замало
    Чи голодний на життя чужі
    Я повинен се вклонити?
    Впрягти ярма золоті?
    Пропонуєш нам свободу
    Зберегти свою соборність
    Та чому тебе боюся?
    І під страхом даю згоду?
    Ти ж дитину мою вбила
    А сьогодні їх вже сотня
    Та за що така умова?
    Хіба в чомусь я боржник?
    Десь країна завинила
    Що б і рід з землі наш зник?
    Покидавши ті окови
    Що на руки нам одяг
    Ти, паскуда, мене б'єш
    Заважа тобі мій стяг?
    Ні в житті чоло до долу
    Не вкладе жива душа
    Тільки з'єднані в негоду
    Волелюбнії серця
    Прямо в серці України
    Ти катівню нам зробив
    Це хіба ціна свободи
    І ти мир нам обіцяв?
    Сотня душ вже не згадає
    Як то неньку обійнять
    І жінки будуть плакать
    Як нестимуть тії труни
    Бо лежать у них герої
    Яких треба пам'ятать




    20.02.2025


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  30. Володимир Бойко - [ 2025.02.19 23:53 ]
    Шалійте
    Хай шаліють грози-буревії,
    Та Вкраїна вистоїть в борні.
    Хай мовчать америки й росії –
    Гріш ціна мерзоті і брехні.



    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.62)
    Прокоментувати:


  31. Світлана Пирогова - [ 2025.02.16 12:06 ]
    Ти зміг

    Берці чужі,
    як ви прийшли?
    Вас не чекали.
    В'ються вужі,
    стертий ковил.
    Горя чимало.

    Стис у руках,
    вже без чеки.
    Вибух гранати.
    Зламаний цвях.
    Хтось без руки,
    в ямі - солдати.

    Тиші нема.
    Скрізь суєта.
    Гучно навколо.
    Попіл отам.
    Грішника стан.
    В полум'ї поле.

    Небо димить,
    сонце в пітьмі.
    Обрій невидно.
    Видиху мить,
    вцілив, ти зміг.
    Сиплеться з вирви.

    Рветься снаряд,
    поруч тіла.
    Пташка - на міні.
    Крики...Назад.
    Видихи зла.
    Зморені тіні.

    Берці чужі.
    Краще б не йшли.
    Поруч погибель.
    Дохлі вужі,
    (влазили в клин),
    одрізані скиби.


    Рейтинги: Народний 6 (5.84) | "Майстерень" 6 (5.96)
    Коментарі: (2)


  32. Леся Горова - [ 2025.02.14 12:53 ]
    Дорога
    Поміж нами дорога,
    Де вибоїна пхає вибоїну,
    А кущі сухорогі
    Рани шкрябають ще не загоєні.

    Я осилюю версти,
    Де жахають колючі обочини:
    Не заквітчують весни
    Вереміями віти покорчені.

    Та зоріє надія,
    Там, над розсипом гірко-калиновим.
    Темні хащі зрідіють,
    А себе я відчую лучиною,

    За потреби якою
    Спалахну біля тебе, мій воїне,
    Освічу й заспокою.
    Бо для того спішу по вибоїнах.


    Рейтинги: Народний 6 (5.81) | "Майстерень" 6 (5.96)
    Коментарі: (2)


  33. Леся Горова - [ 2025.02.13 11:34 ]
    Я варю тобі зілля
    Я варю тобі зілля, і пару по вітру розвію,
    Щоб вона долетіла в далекі твої болотА,
    Придавила тебе, утопила в твоїм божевіллі,
    І у горлі, як олово, стала каховська вода.

    Я - то мавка херсонського степу, я - ласка*,
    Для якої не лИшилось місця у плині доби.
    Я у варево те не забуду для тебе покласти
    ЖАхи кожної божої тварі, що ти утопив.

    Я - то парості лугу, то дерево доброго саду,
    То домівка із квітами - кращої годі знайти.
    Я варю тобі зілля, щоб стала мечем тобі знада,
    І від того меча, ти вражино, навіки затих.


    Рейтинги: Народний 6 (5.81) | "Майстерень" 6 (5.96)
    Коментарі: (2)


  34. Костянтин Козачок - [ 2025.02.09 23:55 ]
    Вільна
    Ще не вмерли України
    Ні слава, ні воля.
    Вмерли діти, матері...
    ...брéхні про долю...
    Потáлена, катована -
    Та не на колінах -
    Сама у пустелі слів.
    Стоїть Україна.

    І не знали, і забули
    Хто вони такі є:
    Вічний трýнок споглядання-
    Попіл вітер віє...
    Якнайдалі - там світліша
    Марнота надії,
    Сором топлячи в сипучих,
    Велич животіє.

    Хмар стіна лишень червоних.
    Споглядають з неба...
    Дух гранітний ллється краєм:
    "Без жалю ! За Тебе !"
    Тим, хто вільний як і Ти,
    Наша Україно,
    Думка ця без жодних слів
    В серці зáвжди лине.

    03.2023




    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" 5.5 (5.5)
    Прокоментувати:


  35. Юрій Гундарєв - [ 2025.02.08 09:09 ]
    Андрій Сидоренко, воїн Світла

    47-річний львів’янин покинув безпечне життя за кордоном
    та добровільно пішов захищати нашу землю від окупантів.
    Унаслідок важкого поранення втратив зір та ліву ногу.
    Лікарі зробили все, щоб повернути його до життя.
    Поруч - найближчі для нього люди: дружина, син і донька…


    Вдихаю запах твого волосся,
    знаю, діти наші вже зовсім дорослі,
    наша надія і наша опора,
    адже сьогодні - це продовження вчора…

    Відчуваю підошвами бруківки тепло,
    над нами небо, як прозоре скло,
    чую терції трамвайних дзвонів,
    певен, кішки гріються на підвіконні,
    на цьому розі двірник вічний,
    застиг на місці синьою свічкою
    в оточенні ліхтарів-сосон…

    Ти не повіриш: я бачу сонце!

    2025 рік


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (1)


  36. Володимир Ляшкевич - [ 2025.02.05 16:44 ]
    «Марш переможців», військовий марш
    Встали ми до сонця
    у вогні навали -
    вороги за смертні
    узялися справи!

    Зрадники впустили,
    Інші підсобили.
    Та народ не здався,
    І напружив сили!

    Слава не змалілим,
    Батьківщині вірним,
    Не гучним героям
    З духом непокірним!

    І не згасне в битві
    Доблесті заграва!
    Слава Україні!
    Героям слава!

    І палала битва
    Смертна не лукава
    І козацька в душах
    Визріла постава!

    І в бою не згасне
    Доблесті заграва!
    Слава Україні!
    Героям слава!

    І щодня із нами
    Йде до бою брава
    Воїнів небесних
    Переможна лава!

    І полеглим пам'ять -
    Сяйна, не сльотава!
    Слава Україні!
    Героям слава!



    Рейтинги: Народний -- (5.57) | "Майстерень" -- (5.59)
    Коментарі: (3)


  37. Леся Горова - [ 2025.02.02 14:46 ]
    У приціл
    Коли плечі, давно стомлені,
    Знов аларму торкне полум'я,
    З однією на всіх долею
    РозігнУться хребти зболені.

    Там окопних ґрунтів місиво
    На руках, на щоках - міксами
    З поту, крові, та все - мізером,
    Очі пилом би не різало.

    І чіпким, у приціл, поглядом,
    І твердим, на курок, порухом,
    Щоб лягли на поля покотом
    На віки вороги прокляті.


    Рейтинги: Народний 6 (5.81) | "Майстерень" 6 (5.96)
    Коментарі: (2)


  38. Леся Горова - [ 2025.01.10 08:05 ]
    Третя зима
    Сонця яблуко підморожене
    З неба скочується так швидко,
    В хмарі тоне, лишивши схожу на
    Сподівання рожеву нитку.

    Нитка світиться в сірій тканці ледь,
    Хмара сонячний погляд хмурить,
    А він сяє на білім стакселі,
    Ніби вістка жадана в бурі.

    Море гнівається, розбурхане.
    Сіре небо і води чорні
    Напирають валів розпукою,
    І на скелі кидають човен.
    ...
    Вірмо - ночі пора обмежена,
    Й буря стишитись обіцяла.
    Промінь ранком сплете мереживо
    Поміж білими бурунцями.

    І поверне додому кожного
    Долі нап'ята парусина.
    Сонця яблуко підморожене
    Завтра зродиться в морі синім.


    Рейтинги: Народний -- (5.81) | "Майстерень" -- (5.96)
    Прокоментувати:


  39. Юрій Гундарєв - [ 2025.01.06 09:00 ]
    Час звідси звалити!
    У діда питає вояк-окупант,
    кров‘ю очі налиті:
    - Который час? Вроде всё проспал…

    - Час звідси звалити!

    2025 рік


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (1)


  40. Юрій Гундарєв - [ 2025.01.02 09:49 ]
    Владислав Ващук, захисник
    Сьогодні, 2 січня, уславленому захисникові київського «Динамо» виповнюється 50 років!
    Свій ювілей він зустрічає на фронті, захищаючи нашу землю від окупантів…

    Захисник - це не тільки
    підкати чи пас…
    Захисник стійко
    захищає нас.

    Захищає долі,
    будні та сни…
    Він знов у полі,
    адже є Захисник.

    2025 рік


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.48)
    Прокоментувати:


  41. Назар Нечипельський - [ 2025.01.02 00:44 ]
    ***
    * * *

    Вчора був Він, сьогодні вже Вона…
    І кожен день Ми бачимо ці втрати.
    Того, кого забрала вже війна.
    Всі наслідки її та результати.

    Не бачити б усе це Нам усім,
    Тим паче, Діти й Онуки хай не бачать.
    Життя б цінити Нам передусім,
    Але, на жаль, всього не передбачить.

    Усі Полеглі спочивають хай,
    Їм Славу Ми співатимемо вічно.
    І пам’ятають всі Живі нехай
    Зв’язок із Тими, хто вже потойбічно.

    Чекаємо повернення додому
    Всіх зі щитом, боронить хто Країну.
    Літньому – шану, силу – молодому
    Ми зичимо та Славу Україні.

    Хай пам’ятають Ті, хто будуть після Нас,
    Продовжуватиме хто Наші Справи.
    Що зробите – те буде після Вас,
    На благо, нашим Пращурам на Славу…

    28.10.2024


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  42. Юрій Гундарєв - [ 2025.01.01 10:31 ]
    Новорічний бій
    Ніч новорічна
    вщент оперезала
    чорною стрічкою
    небо розтерзане.

    Вибухів бій
    замість келихів дзвону,
    скорений біль
    сунеться знову.

    Побійтеся Бога,
    візьміть в руки свічку!
    Нічого святого
    в ніч новорічну…

    2025 рік


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (1)


  43. Олег Завадський - [ 2024.12.29 15:19 ]
    * * *

    І знову ніч, на шмаття рвана,
    І жах, і біль несамовитий.
    Стражденних душ відкриті рани
    Ні сном, ні часом не зцілити.

    Розбитих мрій крихкі останки
    Збирати вже немає змоги…
    Та зійде сонце на світанку –
    І ми подякуємо Богу.

    2024


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.46)
    Прокоментувати:


  44. Юрій Гундарєв - [ 2024.12.26 19:34 ]
    Різдвяний біль
    У Святвечір та вдосвіта на Різдво 25 грудня Росія завдала масованого удару по Україні
    "шахедами" і крилатими ракетами...

    У День такий - ракетна злива…
    Дванадцять страв і смак куті,
    найперша зірка і молитва
    на самоті.

    У День такий - ракетна злива…
    Дванадцять страв - для нас усіх,
    найперша зірка…
    І жахливий
    гріх.

    У День такий - ракетна злива,
    щоб нас позбавити тепла…
    Непереможна чорнобрива
    земля!

    Моя земля непереможна -
    по ній босоніж йде Христос,
    відчути може справді кожен:
    це - Хто…

    2024 рік


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (2)


  45. Юрій Гундарєв - [ 2024.12.26 09:41 ]
    Червоне молоко

    Внаслідок ворожих атак ударними дронами у Ніжинському районі
    на Чернігівщині пошкоджено приміщення ферми, де загинуло
    одинадцять корів…


    Ген-ген високо у небесній сині,
    немов гігантський чорно-білий ком,
    стоять корови - величні, невинні,
    які дарували нам молоко.

    Розтерзане небо кров‘ю палає,
    тремтять від вибухів шибки віконні…
    Летить над нами коров‘яча зграя,
    роняючи краплі червоні.

    2024 рік


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.48)
    Прокоментувати:


  46. Світлана Пирогова - [ 2024.12.22 21:44 ]
    Живим повернися
    День прошмигнув, ніби миша прожогом.
    Ніч-одиначка - володарка світу.
    Сон десь блукає за хатнім порогом,
    Зорі на мапі небесній розквітли.

    Місячне сяйво на шибах, як фольга,
    Тиша з безсонням у парі зійшлися.
    Чом у думках несподівані вольти?
    Не вистачає його у світлиці.

    Осінь притихла в нічному полоні.
    Серце тріпоче листочком багряним.
    Вчора пішов у воєнній колоні,
    Туга скрегоче - роз'ятрена рана.

    Рідну Вкраїну йому захищати.
    Осінь шепоче: живим повернися.
    Тиша...Безсоння...Утомлена мати.
    Віра й надія в молитві злилися.


    Рейтинги: Народний 6 (5.84) | "Майстерень" 6 (5.96)
    Коментарі: (2)


  47. Єлизавета Катрич - [ 2024.12.18 12:59 ]
    Коли я перестану
    Коли я перестану зустрічати кожен ранок, як подарунок долі,
    Коли не чекатиму на сирену кожну хвилину,
    Коли мені вистачатиме, без сліз, солі
    І я не хвилюватимусь за дитину -
    Я застрягатиму у друзів, не піклуючись про комендантську годину.
    І вірші будуть не про війну, а про природу.
    Відрефлексую вцілілого провину,
    Знов відчую свою жіночу вроду.
    Коли візьму кожного, з ким розлучила війна, за руку,
    Вклонюся могилам предків і вбитим війною.
    Коли перестану лякатися грому
    І стану для себе другою стіною.
    Чи донесу я сутність свою до цієї точки,
    Не розплескаю все що берегла та плекала?
    Чи всі на місця стануть куточки,
    Щоб я й надалі про всіх них дбала?


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  48. Леся Горова - [ 2024.12.16 21:54 ]
    Мати
    У розбитому домі зимно як.
    Холод сковує ланцюгами.
    Мати стерпить. А як же синові,
    Що тримає плечима браму?

    Ту важкезну, що розмежовує
    Волю мрій і кайдани скрепів,
    На мільйони розтиражованих
    Для совкового ширпотребу.

    Брама плечі згинає. Тяжко як!
    І чи встояти духом стане?
    Десь в холодному домі пташкою
    Мати щулиться, свічка тане.

    Та любові дива незвідані,
    Нездоланна у вірі сила,
    І немає між ними відстані -
    Мати плечі тримає сину.


    Рейтинги: Народний 6 (5.81) | "Майстерень" 6 (5.96)
    Коментарі: (2)


  49. Віталій ШУГА - [ 2024.12.14 07:48 ]
    В тих жахіттях, де мужність та сила квітує
    В тих жахіттях, де мужність та сила квітує,
    Дружба сталева та вірна кується.
    Смерть разом з нами тим шляхом крокує,
    Знову друг мій з дороги вже не повернеться.

    Прощавай же мій брате, твоя служба скінчилась,
    Інший шлях ти обрав, там де мир є і тиша.
    По обличчю моєму сьоза тихо скотилась,
    Стримую плач та від того лиш гірше.

    На моїй батьківщині слід лишив героїчний,
    Я вклоняюсь, я вдячний, люблю і пишаюсь.
    За вірність, за доблесть, за гумор цинічний,
    Що служити з тобою мав честь я втішаюсь.

    Що ж, бувай же, мій друже, вже повезли додому,
    В Україні на завжди героєм лишився.
    Я дивлюся у слід свому другу рудому.
    Та й досі дивуюсь, як ти тут опинився.

    2023


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  50. Віталій ШУГА - [ 2024.12.13 10:49 ]
    У полум'ї зітканий світ
    У полум'ї зітканий світ,
    Де війна свій хорор підносить.
    Шепочуть кулі відчаєм пісню,
    Сльози кров'ю змивають втому.
    Сором в серці за незроблене квітне,
    Завернувшись у пелену горя.
    Споглядаєш в очі змучЕні,
    За покоєм вдихаєш пору.
    Несе вітер печальні звуки,
    А марш смерті неначе грайливий.
    Миру пісня у мріях жива ще,
    Лунає в скронях забита війною.
    Та настане день, коли світ знов.
    Свої рани зцілить теплотою.
    І в серцях той сором розтане,
    Лиш любов залишиться з нами.
    Мир сплетений із покаяння,
    Нас за обрієм мрій чекає.

    Дай нам Боже віру у спокій.
    Дай нам Боже на мир надію.

    2023


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:



  51. Сторінки: 1   2   3   4   5   ...   23