ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2019.03.24
15:47
Коли завершиш путь земний,
Не помилившись ні на кому –
Висять борги, хоч вовком вий,
А ти не винен вже нікому.
Не помилившись ні на кому –
Висять борги, хоч вовком вий,
А ти не винен вже нікому.
2019.03.24
15:23
На дистанції – четвірко первачів,
Кожен думає, що краще відпочив,
Що спритніший він за інших, що мастак,
Кожен хоче на високий п’єдестал.
Хтось – навідчай, а хтось спершу полічив, –
Всі відчули вболівання глядачів,
Кожен зранку рівну пайку наче їв –
Кожен думає, що краще відпочив,
Що спритніший він за інших, що мастак,
Кожен хоче на високий п’єдестал.
Хтось – навідчай, а хтось спершу полічив, –
Всі відчули вболівання глядачів,
Кожен зранку рівну пайку наче їв –
2019.03.24
14:39
Не кидай каміння помноживши осуд,
Не вір у ворожий брудний поговір,
А може ця жінка обпалений острів,
А може у прозу розпатланий вірш…
А може вона натерпілася вдосталь,
Бо ближні на плечі скидали хрести.
В той час як метал роз’їдає короста,
Не вір у ворожий брудний поговір,
А може ця жінка обпалений острів,
А може у прозу розпатланий вірш…
А може вона натерпілася вдосталь,
Бо ближні на плечі скидали хрести.
В той час як метал роз’їдає короста,
2019.03.24
14:23
Друзі пішли за вітром:
винні туман і мряка...
Всім допоможе "вітрум".
Снилася мла-Ітака.
Руно сухе і мокре
хтось колошматив, різав...
Дух розбудився - окрик:
винні туман і мряка...
Всім допоможе "вітрум".
Снилася мла-Ітака.
Руно сухе і мокре
хтось колошматив, різав...
Дух розбудився - окрик:
2019.03.24
13:48
Спитаю в лоба, тільки не лякайтесь,
Хоч знаю - будуть дикі воплі, крик:
Писаки мають право на пихатість
Й цілодобове надимання щік?
Співав колись, як жайвір понад лугом,
Довкола світ вигкував "Овва!".
Але тепер став схожий на ропуху,
Хоч знаю - будуть дикі воплі, крик:
Писаки мають право на пихатість
Й цілодобове надимання щік?
Співав колись, як жайвір понад лугом,
Довкола світ вигкував "Овва!".
Але тепер став схожий на ропуху,
2019.03.24
11:34
І добре,
Що не відреклися від ілюзій.
«Літаючі верблюди»
Не заважають літакам.
А в замки на піску
Ніхто не поривається вселятись.
...І добре,
Що безнадійних нема поміж дівчат.
Що не відреклися від ілюзій.
«Літаючі верблюди»
Не заважають літакам.
А в замки на піску
Ніхто не поривається вселятись.
...І добре,
Що безнадійних нема поміж дівчат.
2019.03.24
11:32
сіра відлига остання декада зими
промінь самотній блукає в насупленій хмарі
вірш цей маркітний на спомин про зустріч візьми
місяце лютий мій брате смутний фебруарій
мова прощання хай буде велична й проста
ми іще тут та думками уже ми не поряд
мрія
промінь самотній блукає в насупленій хмарі
вірш цей маркітний на спомин про зустріч візьми
місяце лютий мій брате смутний фебруарій
мова прощання хай буде велична й проста
ми іще тут та думками уже ми не поряд
мрія
2019.03.24
11:21
садок вишневий і блокпост
колись хати, раніше, не зараз,
і лінія розмежування
як лінія життя на твоїй долоні
зі шрамом від опіку недопалком
рівно посередині
ти ж пам'ятаєш як це боліло
колись, раніше, не зараз,
колись хати, раніше, не зараз,
і лінія розмежування
як лінія життя на твоїй долоні
зі шрамом від опіку недопалком
рівно посередині
ти ж пам'ятаєш як це боліло
колись, раніше, не зараз,
2019.03.24
11:10
Він був великий і вайлуватий. Він ходив широкими кроками, запхавши руки в кишені і наспівуючи. Серед загального напруження він один здавався безтурботним і невимушеним, навіть якимось «домашнім», і це привертало до нього серця. Людина без задніх думок. Ча
2019.03.24
10:55
Уклін Вам, батьку, до землі уклін,
За подвиг Ваш у сімдесят чотири.
За ворогами гучно дзвонить дзвін,
А Ви із тими, хто жадає миру.
На фронті, з вояками, в бліндажі,
Під кулями і градами страшними.
Готова зброя, точаться ножі,
За подвиг Ваш у сімдесят чотири.
За ворогами гучно дзвонить дзвін,
А Ви із тими, хто жадає миру.
На фронті, з вояками, в бліндажі,
Під кулями і градами страшними.
Готова зброя, точаться ножі,
2019.03.24
08:52
Бува - купляє книгу дурень,
бо десь гортають і беруть...
І роззирається похмуро:
"Чому ж мої слова - як ртуть?
Їх розбивають водомети,
метуть патлаті деркачі...".
Всі подалися у поети.
бо десь гортають і беруть...
І роззирається похмуро:
"Чому ж мої слова - як ртуть?
Їх розбивають водомети,
метуть патлаті деркачі...".
Всі подалися у поети.
2019.03.24
08:35
– У людей найцінніше – родина,
а герої – лише на війні,
а у серці – жива Україна,
що до смерті належить мені.
Як умію її захищаю
і як можу – за неї стою,
за правдиву історію краю
а герої – лише на війні,
а у серці – жива Україна,
що до смерті належить мені.
Як умію її захищаю
і як можу – за неї стою,
за правдиву історію краю
2019.03.24
06:49
Невже поетичний ресурс слугуватиме майданчиком для образ, дошкульностей?
Автор Олександр Сушко має дві сторінки, піариться на наших іменах. Анонсуються такі тексти.
Минуло кілька днів. Автор не реагує.
Творча реалізація у руслі образ, непоетичному. Мо
Автор Олександр Сушко має дві сторінки, піариться на наших іменах. Анонсуються такі тексти.
Минуло кілька днів. Автор не реагує.
Творча реалізація у руслі образ, непоетичному. Мо
2019.03.23
22:06
Не буду сьогодні нічого писати, і не просіть. Ось, корвалолу трохи накрапаю до квасу, ковтну хутенько аби жінка не бачила - і в ліжко. Якщо дізнається, що в мене серце болить – буде цілу ніч лікувати, листя капустяне на лоба прикладатиме, замовля
2019.03.23
19:27
Занадто шалена потужність у вітру:
Створив атмосферу якусь непривітну.
Здається,тріпочуть та рвуться вітрила;
Не вщухне ніяк невгамовна ця сила.
Дерева хитаються в п’яному танці:
Їх віти безсилі, приречені бранці.
Буває, що падають сліпо, опал
Створив атмосферу якусь непривітну.
Здається,тріпочуть та рвуться вітрила;
Не вщухне ніяк невгамовна ця сила.
Дерева хитаються в п’яному танці:
Їх віти безсилі, приречені бранці.
Буває, що падають сліпо, опал
2019.03.23
18:22
Сипонула весна самоцвіти
По вологій і чорній землі…
Скромні крокуси – дивного світу
Досконалі творіння малі!
2019
По вологій і чорній землі…
Скромні крокуси – дивного світу
Досконалі творіння малі!
2019
2019.03.23
14:36
А що як скажу я не в змозі чекать!
А що як Ворота Хтивості висаджу –
І шлях порятунку – до нього!
А що як пущу в небуття Смерть -
Глянь де мені болить – цього задосить
І проберуся в Свободу!
Вони нізащо не зможуть мене схопить!
Зможе голос -
А що як Ворота Хтивості висаджу –
І шлях порятунку – до нього!
А що як пущу в небуття Смерть -
Глянь де мені болить – цього задосить
І проберуся в Свободу!
Вони нізащо не зможуть мене схопить!
Зможе голос -
2019.03.23
11:07
Читач, знай, буває різним...
- Красивим, поганим, грізним?
- Та ні, він буває, слухай...
- Активним чи мовить сухо?
- Ой, це таки не в тему,
відчуй же мою проблему,
- Красивим, поганим, грізним?
- Та ні, він буває, слухай...
- Активним чи мовить сухо?
- Ой, це таки не в тему,
відчуй же мою проблему,
2019.03.23
08:18
А хто вона, ота проста людина,
Що дім будує, випікає хліб?
Яка душа у неї і родина,
Добро чи зло у глибині садиб?
Які думки вона вкладає дітям,
Чому навчає: правді чи брехні?
І щоб вони, і навчені, і ситі,
Що дім будує, випікає хліб?
Яка душа у неї і родина,
Добро чи зло у глибині садиб?
Які думки вона вкладає дітям,
Чому навчає: правді чи брехні?
І щоб вони, і навчені, і ситі,
2019.03.23
08:16
Напишуть поети
пісні, і сонети,
та білого вальсу рядки
про дівчину милу і тиху могилу,
де мирно лежать вояки.
Співаємо пісню одну,
на інші не маємо часу.
пісні, і сонети,
та білого вальсу рядки
про дівчину милу і тиху могилу,
де мирно лежать вояки.
Співаємо пісню одну,
на інші не маємо часу.
2019.03.23
00:09
Промайнула ніч, як тінь
Хмари жвавої над морем, –
І манлива далечінь
Знов ясніє перед зором.
За прочиненим вікном,
Сонцем збуджене світання
Світу біле полотно
Розфарбовує старанно.
Хмари жвавої над морем, –
І манлива далечінь
Знов ясніє перед зором.
За прочиненим вікном,
Сонцем збуджене світання
Світу біле полотно
Розфарбовує старанно.
2019.03.22
22:05
Щось книжка наступна не пишеться,
Минулий тираж не розпроданий.
Байдужість - читацька сподвижниця.
Гендлярство з її перешкодами
Та мовчазними фанфарами
Собі призначаю роботою.
Про успіх думками примарними
Я жили востаннє вимотую -
Минулий тираж не розпроданий.
Байдужість - читацька сподвижниця.
Гендлярство з її перешкодами
Та мовчазними фанфарами
Собі призначаю роботою.
Про успіх думками примарними
Я жили востаннє вимотую -
2019.03.22
21:28
Кохання наше осявало світ,
Де все навкруг буяло і горіло.
І ми удвох творили той політ,
Де говорили руки, серце, тіло.
Ми падали знеможено в траву,
Спивали від безсилля ночі, роси.
Там полини гірчили наяву,
Де все навкруг буяло і горіло.
І ми удвох творили той політ,
Де говорили руки, серце, тіло.
Ми падали знеможено в траву,
Спивали від безсилля ночі, роси.
Там полини гірчили наяву,
2019.03.22
21:03
Портал
розташувався у затоні,
в якому тільки хвильки безборонні
з мальками граються на мілині.
Довкіл човнів
немає, ні туристів…
Од вогнищ виразок тут беріг чистий,
а від пляшок, то вже і поготів!..
розташувався у затоні,
в якому тільки хвильки безборонні
з мальками граються на мілині.
Довкіл човнів
немає, ні туристів…
Од вогнищ виразок тут беріг чистий,
а від пляшок, то вже і поготів!..
2019.03.22
20:51
Коли змагаються щосили
Дощі з жадобою ріки, –
Високих круч похилі схили
Різьблять безтрепетно струмки.
Підступні впадини та вирви,
Кругом на пагорбах рудих, –
То заховаються, то вирнуть
Під час непевної ходи.
Дощі з жадобою ріки, –
Високих круч похилі схили
Різьблять безтрепетно струмки.
Підступні впадини та вирви,
Кругом на пагорбах рудих, –
То заховаються, то вирнуть
Під час непевної ходи.
2019.03.22
19:10
Поетичні війни це – лафа.
Бо нема поранених і вбитих.
Слів-патронів скінчиться графа,
Епілогом будемо сповиті.
Ворог вириває кадика!
Кров дзюрчить, але мені начхати.
Напишу йому на пів листка,
Бо нема поранених і вбитих.
Слів-патронів скінчиться графа,
Епілогом будемо сповиті.
Ворог вириває кадика!
Кров дзюрчить, але мені начхати.
Напишу йому на пів листка,
2019.03.22
15:52
Коли в саду волочать леви сумовиті
Бідарку зі старих кохань
На вежі вуглики очей моїх жадань
Спостерігають, сумовиті
Бідарку зі старих кохань
В обвитий вервицею звабний силует
Грудей цариці – злотий встромлено стилет
Бідарку зі старих кохань
На вежі вуглики очей моїх жадань
Спостерігають, сумовиті
Бідарку зі старих кохань
В обвитий вервицею звабний силует
Грудей цариці – злотий встромлено стилет
2019.03.22
14:09
По мотивам телесериала "Позднее раскаяние")
Как важно в буднях, суете
Уметь ценить, что жизнь даёт.
Избегнув пагубных страстей,
Чтоб не увлёк водоворот,
Где ложь бесчинствует, порок.
Как важно в буднях, суете
Уметь ценить, что жизнь даёт.
Избегнув пагубных страстей,
Чтоб не увлёк водоворот,
Где ложь бесчинствует, порок.
2019.03.22
13:31
Ой непокоїться серце,
Душа умліває,
Ой, кохана, не сердься,
Що мене немає,
Що немає мене поряд,
Не гань мене, люба, -
Заблукав мій кінь у полі,
Душа умліває,
Ой, кохана, не сердься,
Що мене немає,
Що немає мене поряд,
Не гань мене, люба, -
Заблукав мій кінь у полі,
2019.03.22
11:51
Під час молитви якось раббі Леві
Звернувся до Всевишнього:
«Владико всього світу,
Колись ходив Ти із Торою
І намагавсь продать її,
Як яблука збувають торгівці,
Доки не погнили вони.
І що ж? Навіть поглянуть на товар твій
Звернувся до Всевишнього:
«Владико всього світу,
Колись ходив Ти із Торою
І намагавсь продать її,
Як яблука збувають торгівці,
Доки не погнили вони.
І що ж? Навіть поглянуть на товар твій
2019.03.22
11:38
Ох, мавочко, мавко,
Кохав тебе палко,
Сонце лягало,
Кохання палало,
Сонце прокидалось,
Серце калаталось...
Ой на полонині,
Кохав тебе палко,
Сонце лягало,
Кохання палало,
Сонце прокидалось,
Серце калаталось...
Ой на полонині,
2019.03.22
11:28
А ми живучі, та на разі
електорату не стає,
коли на часі
і заразі
голосувати за своє.
***
А у Раді не їли цукерок
електорату не стає,
коли на часі
і заразі
голосувати за своє.
***
А у Раді не їли цукерок
2019.03.22
10:39
віяло пальмове....
сонячний вітер...
Муза плете, не рахуючи петель.
Три пелікани наповнюють відра,
віти ожинні притоптує нетель.
Стан усевміння розлився чорнильно.
Час позбирати - і видати зріле.
сонячний вітер...
Муза плете, не рахуючи петель.
Три пелікани наповнюють відра,
віти ожинні притоптує нетель.
Стан усевміння розлився чорнильно.
Час позбирати - і видати зріле.
2019.03.22
09:58
То, хочеш коханкою бути?
Подобаюсь, наче Амур?
Е, ні! В мене є вже "трикутник"
І коник, що любить алюр.
А жіночка - сонячна казка,
Довірлива, наче теля.
Шуруй звідси, хтива любаско!
Подобаюсь, наче Амур?
Е, ні! В мене є вже "трикутник"
І коник, що любить алюр.
А жіночка - сонячна казка,
Довірлива, наче теля.
Шуруй звідси, хтива любаско!
2019.03.22
09:43
Після обстрілу - тиша…
І зозуля мовчить
Хтось - комусь не напише
Обірвалося в мить…
Зирять кулі зі стволу
Смертний Гільзи мотив…
Свое Поле футболу
І зозуля мовчить
Хтось - комусь не напише
Обірвалося в мить…
Зирять кулі зі стволу
Смертний Гільзи мотив…
Свое Поле футболу
2019.03.22
08:56
У гримі чи без
граматика,
рікою – словес-
на патока.
Фанати(ки) з о!-
пахалами.
У фантиках що
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...граматика,
рікою – словес-
на патока.
Фанати(ки) з о!-
пахалами.
У фантиках що
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори на сторінці:
2019.03.18
2019.03.17
2019.03.15
2019.03.10
2019.03.10
2019.03.10
2019.03.03
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Огляд
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ | Підтримка сайту "Altopix"
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1552 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1552 seconds