ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2019.03.24 15:47
Коли завершиш путь земний,
Не помилившись ні на кому –
Висять борги, хоч вовком вий,
А ти не винен вже нікому.

Дмитро Куренівець
2019.03.24 15:23
На дистанції – четвірко первачів,
Кожен думає, що краще відпочив,
Що спритніший він за інших, що мастак,
Кожен хоче на високий п’єдестал.
Хтось – навідчай, а хтось спершу полічив, –
Всі відчули вболівання глядачів,
Кожен зранку рівну пайку наче їв –

Марґо Ґейко
2019.03.24 14:39
Не кидай каміння помноживши осуд,
Не вір у ворожий брудний поговір,
А може ця жінка обпалений острів,
А може у прозу розпатланий вірш…

А може вона натерпілася вдосталь,
Бо ближні на плечі скидали хрести.
В той час як метал роз’їдає короста,

Світлана Майя Залізняк
2019.03.24 14:23
Друзі пішли за вітром:
винні туман і мряка...
Всім допоможе "вітрум".
Снилася мла-Ітака.

Руно сухе і мокре
хтось колошматив, різав...
Дух розбудився - окрик:

Олександр Сушко
2019.03.24 13:48
Спитаю в лоба, тільки не лякайтесь,
Хоч знаю - будуть дикі воплі, крик:
Писаки мають право на пихатість
Й цілодобове надимання щік?

Співав колись, як жайвір понад лугом,
Довкола світ вигкував "Овва!".
Але тепер став схожий на ропуху,

Іван Потьомкін
2019.03.24 11:34
І добре,
Що не відреклися від ілюзій.
«Літаючі верблюди»
Не заважають літакам.
А в замки на піску
Ніхто не поривається вселятись.
...І добре,
Що безнадійних нема поміж дівчат.

Сергій П'ятаченко
2019.03.24 11:32
сіра відлига остання декада зими
промінь самотній блукає в насупленій хмарі
вірш цей маркітний на спомин про зустріч візьми
місяце лютий мій брате смутний фебруарій

мова прощання хай буде велична й проста
ми іще тут та думками уже ми не поряд
мрія

Мирохович Андрій
2019.03.24 11:21
садок вишневий і блокпост
колись хати, раніше, не зараз,
і лінія розмежування
як лінія життя на твоїй долоні
зі шрамом від опіку недопалком
рівно посередині
ти ж пам'ятаєш як це боліло
колись, раніше, не зараз,

Вікторія Торон
2019.03.24 11:10
Він був великий і вайлуватий. Він ходив широкими кроками, запхавши руки в кишені і наспівуючи. Серед загального напруження він один здавався безтурботним і невимушеним, навіть якимось «домашнім», і це привертало до нього серця. Людина без задніх думок. Ча

Ніна Виноградська
2019.03.24 10:55
Уклін Вам, батьку, до землі уклін,
За подвиг Ваш у сімдесят чотири.
За ворогами гучно дзвонить дзвін,
А Ви із тими, хто жадає миру.

На фронті, з вояками, в бліндажі,
Під кулями і градами страшними.
Готова зброя, точаться ножі,

Світлана Майя Залізняк
2019.03.24 08:52
Бува - купляє книгу дурень,
бо десь гортають і беруть...
І роззирається похмуро:
"Чому ж мої слова - як ртуть?
Їх розбивають водомети,
метуть патлаті деркачі...".

Всі подалися у поети.

Ігор Деркач
2019.03.24 08:35
– У людей найцінніше – родина,
а герої – лише на війні,
а у серці – жива Україна,
що до смерті належить мені.

Як умію її захищаю
і як можу – за неї стою,
за правдиву історію краю

Світлана Майя Залізняк
2019.03.24 06:49
Невже поетичний ресурс слугуватиме майданчиком для образ, дошкульностей?
Автор Олександр Сушко має дві сторінки, піариться на наших іменах. Анонсуються такі тексти.
Минуло кілька днів. Автор не реагує.
Творча реалізація у руслі образ, непоетичному. Мо

Олександр Сушко
2019.03.23 22:06
Не буду сьогодні нічого писати, і не просіть. Ось, корвалолу трохи накрапаю до квасу, ковтну хутенько аби жінка не бачила - і в ліжко. Якщо дізнається, що в мене серце болить – буде цілу ніч лікувати, листя капустяне на лоба прикладатиме, замовля

Вікторія Лимарівна
2019.03.23 19:27
Занадто шалена потужність у вітру:
Створив атмосферу якусь непривітну.
Здається,тріпочуть та рвуться вітрила;
Не вщухне ніяк невгамовна ця сила.

Дерева хитаються в п’яному танці:
Їх віти безсилі, приречені бранці.
Буває, що падають сліпо, опал

Нінель Новікова
2019.03.23 18:22
Сипонула весна самоцвіти
По вологій і чорній землі…
Скромні крокуси – дивного світу
Досконалі творіння малі!

2019

Іван Потьомкін
2019.03.23 14:36
А що як скажу я не в змозі чекать!
А що як Ворота Хтивості висаджу –
І шлях порятунку – до нього!
А що як пущу в небуття Смерть -
Глянь де мені болить – цього задосить
І проберуся в Свободу!
Вони нізащо не зможуть мене схопить!
Зможе голос -

Світлана Майя Залізняк
2019.03.23 11:07
Читач, знай, буває різним...
- Красивим, поганим, грізним?

- Та ні, він буває, слухай...
- Активним чи мовить сухо?

- Ой, це таки не в тему,
відчуй же мою проблему,

Ніна Виноградська
2019.03.23 08:18
А хто вона, ота проста людина,
Що дім будує, випікає хліб?
Яка душа у неї і родина,
Добро чи зло у глибині садиб?

Які думки вона вкладає дітям,
Чому навчає: правді чи брехні?
І щоб вони, і навчені, і ситі,

Ігор Деркач
2019.03.23 08:16
Напишуть поети
пісні, і сонети,
та білого вальсу рядки
про дівчину милу і тиху могилу,
де мирно лежать вояки.

Співаємо пісню одну,
на інші не маємо часу.

Віктор Кучерук
2019.03.23 00:09
Промайнула ніч, як тінь
Хмари жвавої над морем, –
І манлива далечінь
Знов ясніє перед зором.
За прочиненим вікном,
Сонцем збуджене світання
Світу біле полотно
Розфарбовує старанно.

Юрій Сидорів
2019.03.22 22:05
Щось книжка наступна не пишеться,
Минулий тираж не розпроданий.
Байдужість - читацька сподвижниця.
Гендлярство з її перешкодами
Та мовчазними фанфарами
Собі призначаю роботою.
Про успіх думками примарними
Я жили востаннє вимотую -

Ніна Виноградська
2019.03.22 21:28
Кохання наше осявало світ,
Де все навкруг буяло і горіло.
І ми удвох творили той політ,
Де говорили руки, серце, тіло.

Ми падали знеможено в траву,
Спивали від безсилля ночі, роси.
Там полини гірчили наяву,

Олексій Кацай
2019.03.22 21:03
Портал
розташувався у затоні,
в якому тільки хвильки безборонні
з мальками граються на мілині.
Довкіл човнів
немає, ні туристів…
Од вогнищ виразок тут беріг чистий,
а від пляшок, то вже і поготів!..

Віктор Кучерук
2019.03.22 20:51
Коли змагаються щосили
Дощі з жадобою ріки, –
Високих круч похилі схили
Різьблять безтрепетно струмки.
Підступні впадини та вирви,
Кругом на пагорбах рудих, –
То заховаються, то вирнуть
Під час непевної ходи.

Василь Василенко
2019.03.22 19:10
Поетичні війни це – лафа.
Бо нема поранених і вбитих.
Слів-патронів скінчиться графа,
Епілогом будемо сповиті.

Ворог вириває кадика!
Кров дзюрчить, але мені начхати.
Напишу йому на пів листка,

Сонце Місяць
2019.03.22 15:52
Коли в саду волочать леви сумовиті
Бідарку зі старих кохань
На вежі вуглики очей моїх жадань
Спостерігають, сумовиті
Бідарку зі старих кохань

В обвитий вервицею звабний силует
Грудей цариці – злотий встромлено стилет

Вікторія Лимарівна
2019.03.22 14:09
По мотивам телесериала "Позднее раскаяние")

Как важно в буднях, суете
Уметь ценить, что жизнь даёт.
Избегнув пагубных страстей,
Чтоб не увлёк водоворот,

Где ложь бесчинствует, порок.

Лесь Українець
2019.03.22 13:31
Ой непокоїться серце,
Душа умліває,
Ой, кохана, не сердься,
Що мене немає,

Що немає мене поряд,
Не гань мене, люба, -
Заблукав мій кінь у полі,

Іван Потьомкін
2019.03.22 11:51
Під час молитви якось раббі Леві
Звернувся до Всевишнього:
«Владико всього світу,
Колись ходив Ти із Торою
І намагавсь продать її,
Як яблука збувають торгівці,
Доки не погнили вони.
І що ж? Навіть поглянуть на товар твій

Лесь Українець
2019.03.22 11:38
Ох, мавочко, мавко,
Кохав тебе палко,
Сонце лягало,
Кохання палало,
Сонце прокидалось,
Серце калаталось...

Ой на полонині,

Ігор Деркач
2019.03.22 11:28
А ми живучі, та на разі
електорату не стає,
коли на часі
і заразі
голосувати за своє.

***
А у Раді не їли цукерок

Світлана Майя Залізняк
2019.03.22 10:39
віяло пальмове....
сонячний вітер...
Муза плете, не рахуючи петель.
Три пелікани наповнюють відра,
віти ожинні притоптує нетель.

Стан усевміння розлився чорнильно.
Час позбирати - і видати зріле.

Олександр Сушко
2019.03.22 09:58
То, хочеш коханкою бути?
Подобаюсь, наче Амур?
Е, ні! В мене є вже "трикутник"
І коник, що любить алюр.

А жіночка - сонячна казка,
Довірлива, наче теля.
Шуруй звідси, хтива любаско!

Микола Дудар
2019.03.22 09:43
Після обстрілу - тиша…
І зозуля мовчить
Хтось - комусь не напише
Обірвалося в мить…

Зирять кулі зі стволу
Смертний Гільзи мотив…
Свое Поле футболу

Любов Бенедишин
2019.03.22 08:56
У гримі чи без
граматика,
рікою – словес-
на патока.

Фанати(ки) з о!-
пахалами.
У фантиках що
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Ліліт Легенда
2019.03.18

Ярослав Куцела
2019.03.17

Ірина Мучичка
2019.03.15

П'єро Місячний
2019.03.10

Єлена Дорофієвська
2019.03.10

Сергій Єрьоменко
2019.03.10

СвітланаГаноцька ЛанаСкіфянка
2019.03.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. України Сокор - [ 2019.02.17 08:52 ]
    Вранішній дощик.

    Хто ж це цокає в віконце,
    Ранком-вранці на зорі?
    Не прокинулось ще Сонце!
    Шумить дощик у дворі.

    То сильніший, то тихіший,
    Щей громовиця торохтить.
    Сон під дощик ще міцніший,
    І засне, хто ще не спить.

    Скоро сни уже скінчились.
    Ніжить Сонце по щоці.
    Від тиші очі пробудились,
    Чи то від шуму горобців.

    Чи від півня — Ку-Ка-Рі-КУ,
    Чи від співу солов’я.
    Чутно голоси здалеку,
    Піснями сповнена Земля.

    Зелений світ омолодився,
    Розкривши квіти пелюстки.
    І щоб світ цей не змінився,
    Є комашки, бджілки і пташки.

    Небо синє і глибоке,
    Щойно вмилося дощем.
    Сонечко-всевидяще око,
    Землю славить з Новим Днем.




    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  2. Ірина Вовк - [ 2019.02.15 21:50 ]
    Стрітення (дитяче)
    Якось дниною ясною
    Стрінулась Зима з Весною.
    Так уже з віків ведеться –
    День цей «СТРІ́ТЕННЯМ» зоветься…

    Зима й каже: «Весно, люба!»
    А сама – бліда й беззуба
    Трусить снігом понад бором:
    День цей зветься «ЗИМОБОРОМ».

    А Весна запалить свічку,
    У водиці вмиє личко,
    Громом вдарить по сестриці –
    День цей звуть іще «ГРОМНИ́ЦІ».

    – Помагай-Біг, люба сестро,
    Людям я тепло принесла.
    Жде земелька сонця й цвіту –
    Твій щербатий горщик збито!

    А Зима лютує трішки,
    Щипле щічки, студить ніжки…

    Сила Божа нам поможе:
    Ве́сна Зиму переможе!


    Рейтинги: Народний -- (5.55) | "Майстерень" -- (5.78)
    Коментарі: (9)


  3. Казки Старої Ґадзюби - [ 2019.02.14 09:23 ]
    Загадки
    Знає на болоті кожна жабка,
    Що усякій голові потрібна
    [шапка].

    Знає і смерека, і тополя:
    Від дощу рятує
    [парасоля].

    Знають і ворони, і синички,
    Що рукам потрібні
    [рукавички].

    Знають навіть раки і креветки,
    Що ногам потрібні що? -
    [Шкарпетки]!


    2013


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  4. Наталя Мазур - [ 2019.02.05 21:43 ]
    Рiзнокольорова зима
    Яка багатоколірна зима!
    Ти тільки придивись до неї пильно.
    Мороз на синіх тінях крадькома
    Мережки викарбовує повільно.

    Беріз тендітних зозулястий клин
    Скував надійно у прозору крицю,
    А на зелені плахти у ялин
    Парчу накинув срібну. Хай іскриться.

    Убрався у бурштин високий дуб,
    Немов кольчуга різьблені листочки.
    Хатини вікової темний зруб
    Видніється край лісу, під горбочком.

    У небо дим, як сизий табунець
    Баских коней. Навколо тиш медова.
    Візьми багатобарвний олівець,
    Зима сьогодні - різнокольорова.

    05.02.2019р.


    Рейтинги: Народний 6 (5.53) | "Майстерень" 6 (5.6)
    Коментарі: (3)


  5. Марія Дем'янюк - [ 2019.01.31 23:42 ]
    Віршенята
    На хмарині диво-хата,
    Де маленькі віршенята.
    Цілий день вони трудились
    І від того потомились.
    Намагалися в поета
    Взнати ключик від секрету:
    Поетичний журавель
    Вірші носить до осель?
    Чи знайшли їх, в риму вбраних,
    На сторінках капустяних?

    Натомились. Болять ніжки.
    Радо мостяться у книжки.






    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.4)
    Коментарі: (7)


  6. Марія Дем'янюк - [ 2019.01.28 14:54 ]
    Дитяча молитва
    Склало рученьки дитятко -
    Молиться до Бога,
    Щоб з війни вернувся татко,
    Став біля порога.

    Щоби пригорнув до серця -
    Заясніє личко,
    З мамою пішов в крамницю
    Купувать сестричку.

    Щоби в тата на плечах
    Хмари діставати,
    "На добраніч" говорити,
    В щічку цілувати.

    Цю молитву неодмінно
    Небеса почують,
    Пильнуватимуть усіх
    Батьків, що воюють.


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.4)
    Коментарі: (4)


  7. Володимир Бойко - [ 2019.01.15 21:33 ]
    Кмітлива киця
    Влізла киця у шухляду
    І від того вельми рада,
    Бо непросто кошенятку
    Влаштувати власну хатку.


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.54)
    Прокоментувати:


  8. Марія Дем'янюк - [ 2019.01.14 18:12 ]
    Про ведмедика
    А ведмедик Косолапко
    Тягне до полиці лапку.
    Бо стоїть там банка меду-
    Приховали до потреби,
    Щоб не просто ласувати,
    А корисні ліки мати.
    Хоча горло не болить,
    Солоденького кортить!



    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.4)
    Коментарі: (4)


  9. Олена Лоза - [ 2019.01.13 13:56 ]
    Новорiчна пiсенька про мишку
    Якось бігла по сніжку
    Мишка-сіроспинка,
    В полотняному мішку
    Несла під ялинку
    Десять макових зернят
    І шматочок сала,
    Для маленьких мишенят
    Матінка поклала.

    Макові зернята
    Хрумали малята
    І сальце масненьке
    Різали тоненько.

    Танцювала до зорі
    Мишача родина!
    Смакувала дітворі
    Мамина гостина.
    Тупу-тупу ніжки.
    - Змерзли? Анітрішки!

    Макові зернята
    Схрумали малята,
    І сальце масненьке
    З'їлося хутенько.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.46) | "Майстерень" 5.5 (5.44)
    Коментарі: (2)


  10. Вікторія Лимарівна - [ 2018.12.25 16:31 ]
    Зелене дивне чудо
    Ялинку котик зустрічати
    Не мав такої мрії. В хаті
    На неї поглядав іскоса,
    Злякався – та й з кімнати чоса!
    Та втім, подумавши недовго,
    Пішов в обхід навколо, човгав
    Своїми лапами, бив гілку,
    Колюча хвоя, наче стрілка!
    Якесь зелене дивне чудо!
    Чомусь йому радіють люди.
    З’явились іграшки у хаті:
    Ялинку мають прикрашати!
    Їх так багато: всі чудові,
    Яскраві, різнокольорові!
    Ось зараз він і допоможе:
    Сергійко, Таня так не в змозі.
    Перевіряючи всі віти,
    Милується: вони, мов квіти!
    А ось вогні замерехтіли:
    І Марику вмить закортіло
    Сягнути хутко на верхівку,
    Та не одержавши вказівку,
    Він погляд зрозумів Сергія:
    І всі котячі гарні мрії
    Зостались майже в безнадії.

    25.12.2018
    Свидетельство о публикации №118122506529



    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.35)
    Коментарі: (2)


  11. Ольга Паучек - [ 2018.12.25 10:37 ]
    Зима - зимонька
    Вдягнула шапочку пухнасту,
    Із перламутру чобітки,
    Змахнула віями сніжинку
    І через поле навпрошки
    Поміж дерева, поза хати,
    З-під оборогу у сінник
    Осіннє свято прикрашала...
    І колір золотенький зник.

    Під білу ковдру заховала
    Життям поорані поля,
    Слова приємні і ласкаві
    Приготувала на свята,
    Всім дітям: і малим й дорослим
    Дарує диво - чудеса...
    І шапочка її пухнаста
    Усім пасує до Різдва.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  12. Вікторія Лимарівна - [ 2018.12.24 18:39 ]
    Новорiчна оселя
    Сьогодні особлива втіха:
    Ялинку принесли у дім.
    Коту дісталось на горіхи.
    Був неабиякий екстрім,
    Коли він лапками так вміло
    Жбурляти іграшки почав.
    Ялинці це незрозуміло:
    Чому в кота такий запал?!
    А Марик нюхав кожну гілку:
    Чи хвоя стала до смаку?
    Забув про їжу, що в тарілку
    Поклали, тільки не таку.
    А ще гірлянда – ось так диво!
    Вогнями запалала вмить!
    Ялиночка така красива
    Причепурилася, горить!
    Бо РІК НОВИЙ уже в дорозі,
    Візьме з собою він СВИНЮ.
    Доставити її він в змозі.
    І сили вистачить йому.
    А ось з’явилася і Неллі:
    Ступила тільки на поріг,
    І очі стали враз веселі,
    Дідусь ялинку їй привіз!
    А котик іграшки знімає:
    Втомився зовсім від утіх.
    Тепер нехай відпочиває.
    Вже допоміг, як тільки міг.

    …Так стало тепло у оселі.
    Вогні, торкаючись до стелі,
    Стрибають зайчиком грайливим.
    Хто тут живе, мабуть, щасливий!!

    24.12.2018
    Свидетельство о публикации №118122407472


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.35)
    Прокоментувати:


  13. Марія Дем'янюк - [ 2018.12.23 18:58 ]
    Про нічку
    Нічка ходить по небу навшпиньки.
    Заглядає у сяєвоскриньку.
    Звідти барви зірок витягає,
    Їх до синього неба ладнає.
    Ясномісячно усміхається
    Усім тим, хто у небо вдивляється!


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.4)
    Прокоментувати:


  14. Марія Дем'янюк - [ 2018.12.06 10:40 ]
    Ялинка у Хмельницькому
    Впала зіронька на ялинку,
    Засміялася лунко-дзвінко.
    І від сміху такого яскравого
    Гілоньки вигравали загравою.
    У святкових перлинах-сережках!
    У шовкових сніжинках-мережках!
    Сині мрії з відтінком лаванди
    Утворили намисто-гірлянди!
    Сріблоясно вона усміхається-
    З хмельничанами радо вітається!


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.4)
    Коментарі: (2)


  15. України Сокор - [ 2018.11.30 21:18 ]
    Морозець
    Морозець, морозець, хай тобі, вже, буде грець.
    Змерзли вуха, щічки й ніс.
    Ти ж прийшов до нас, як гість
    І свою уменши злість.
    Ти не хочеш відступати?
    Став ще більше лютувати!
    Тай заліз за комірець,
    І до ніг добрався, грець.
    Ти, мороз, мене дошкулив,
    З тобою дружба - час забулий.
    Та сильніший, я за тебе.
    І дам лупця тобі, як треба.
    Щоб прогнать мороза-злюка,
    Рука об руку сильно стука.
    І розтер я щічки й вуха,
    І бігав — ніби завірюха.
    Щічки стали, як жаринка,
    З під комірця пішла паринка,
    Розігрілася стопа.
    Мороз від мене відступа.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  16. Марія Дем'янюк - [ 2018.11.26 23:42 ]
    Про хмаринку
    Висока ялинка
    торкалась хмаринки
    і їй лоскотала животика.
    Сміялась хмаринка,
    і білі сніжинки
    Зі сміхом стрибали із ротика.

    Краса неймовірна!
    І вже Зимовії
    фарбують миловано
    Голочки-вії!

    Срібляться сніжинки
    на віях ялинки.
    А рада хмаринка
    сніжить без зупинки!


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.4)
    Коментарі: (1)


  17. Сонце Місяць - [ 2018.11.07 11:30 ]
    утаємниченим п ~*
     
    Кажіть нам про усе ніщо
    оскільки ви вже тут
    повідайте коронну суть
    її збагнути щоб!

    зірвіть покрови з маячні
    розвійте миттю дим
    гадаю вас несло сюди
    звістити, отже і ~

    Pеалії прості
    софіти, звук пішов
    у чому сміх, най знають всі
    нехай для когось шок
    мовчання, се
                        провальний стиль

    в ефірі маппет-шоу!





     


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (4)


  18. Марія Дем'янюк - [ 2018.09.26 20:18 ]
    Сонячна купіль
    В купелі озера пінились хмари.
    А поміж ними сонце усміхалося:
    Воно збиралося в небесну подорож,
    І перед цим вдоволено купалося.

    В жовтолілейнім ластовинні ряснім
    Червоні щічки радістю пашіли,
    Торкались хвилі золотоволосся,
    В захопленні від сяйва плюхкотіли.

    А далі сонце вгору покотилося.
    Та озеро ясніло і ясніло,
    Бо сяйво у купіль свою гляділося-
    До небохвиль торкнутися кортіло.



    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.4)
    Коментарі: (5)


  19. Ігор Деркач - [ 2018.09.09 16:33 ]
    Дощовий сонет
    Іде і капле оп'янілий дощ,
    такий не по-осінньому потрібний,
    що хоч візьми тай у калюжу скоч
    і затанцюй танок, йому подібний.

    Хай на вербі його чекає борщ,
    а ти не зазіхай на цю обідню,
    але мерщій чоло своє наморщ
    і занотуй оказію вечірню.

    І хай у ринві буде каламар,
    твоє перо підточує комар
    або води як Буратіно носом.

    У тебе є Мальвіна, ти – П'єро,
    мокай у ту калюжу те перо
    тай уперіщ
               сонетом
                   криво-косо.

       09/18


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  20. Таїсія Цибульська - [ 2018.09.09 12:01 ]
    Довга-довга казочка
    В довгу-довгу подорож Равлик став збиратися,
    у торбину довгу довго пакуватися:
    довгий-довгий шарфик Равлик склав в торбину;
    склав яскраву, довгу, плетену ряднину;
    довго-довго думав, чи хлібину взяти,
    вирішив - не буду! довго пакувати!
    Вирушив тихенько Равлик у дорогу,
    бо не гоже равликам все робить спрожогу.
    Довга-довга стежка, наче вужик, в'ється,
    сонечко до Равлика весело сміється,
    радісно у подорож Равлику рушати,
    радісно пригоди й друзів зустрічати.
    Довго-довго Равлик був уже в дорозі,
    утомився дуже, далі йти не в змозі,
    їсти захотілося, полудень минає,
    тільки їжі й крихти в Равлика немає!
    - Порятуйте, друзі! - кличе наш бідака,
    - У біду потрапив Равлик-неборака!
    Шарфика не можна навіть трішки з'їсти,
    на ряднину довгу можна тільки сісти!
    Та на щастя Равлика - Павучок з'явився,
    з павутинки довгої швидко опустився,
    запросив у гості, довго чаювали,
    і про цю пригоду довго пам'ятали!
    З того часу равлики у свою торбину
    перш за все складають воду і хлібину!

    09.09.2018


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.4)
    Коментарі: (2)


  21. І Василина Назарко Назарій - [ 2018.08.14 09:27 ]
    Осінь
    Осінь-Осінь,тепла і холодна,
    А худоба,а худоба у селі голодна,
    А у місті листя,діти,мамі треба
    передіти,діти бавляться говорять,

    Все таке як у зимі!Тільки у нас
    жаркий,теплий вогонь!А у зими
    білий холодний,
    Наша осінь,нам щастя принесла!
    радість людям,дітям принесла!

    Лице людей,холодне,тепле
    інколи впадає дощ,
    інколи впадає град,
    і немає переград!


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0) | Самооцінка 4
    Прокоментувати: | "Назва контексту"


  22. Володимир Бойко - [ 2018.08.03 15:39 ]
    Зайчик-рибалка (баєчка)
    Зранку зайчик у садку
    Накопав черв’ячків.
    І на вудку у ставку
    Зайчик рибки наловив.

    Цілу торбу рибки мав,
    Всім звірятам роздавав.
    Кожному по рибці –
    Котику і киці,

    Мишці і собачці,
    Курочці і качці.
    Всі ту рибку їли,
    Зайчика хвалили.



    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.54)
    Коментарі: (2)


  23. Вікторія Лимарівна - [ 2018.07.31 22:30 ]
    Кіра
    Сонечко в хмарах ховалось – і вмить
    Посмішка в Небі з’явилась – блакить
    Заволоділа великим простором!
    Промінь ясний все осяяв навколо!
    Промінь! Промінчик маленький – дівчатко!
    Сяє обличчя у діда на згадку!
    Погляд дорослий, задумливий, щирий!
    Очі розумні, глибокі, мрійливі!

    А рученята маленькі та сильні,
    Міцно тримають ще й поглядом пильним!
    Бог надіслав дідусеві дарунок:
    Радість йому, від хандри порятунок!
    Дівчинка Кіра – назвав її тато.
    Радість в оселю прийшла, справжнє свято!
    … А ось сьогодні всміхається річка:
    Гарна і чиста така , невеличка!

    Тихо тече собі – Псьол її назва.
    Плавають дітки, а Кірочка заздрить!
    Трішки ще має вона підростати,
    Щоб із басейну дитячого встати.
    Ось через рік, мабуть, так воно й буде.
    Знову всміхнулось малесеньке чудо!
    Нігті побачила – колір яскравий!
    Пальці схопила – не відпускає!

    …Дивна якась, чудернацька погода:
    Дощик злякав тільки – зникла негода!
    Вправно сідає дідусь за кермо:
    Тільки веде «Жигулі», не «Рено»!
    Сонечко знову вітає привітно!
    Стелеться поле навкруг – все примітно!
    Соняхи жовтогарячі, пшениця,
    «З вітром у них якась таємниця».

    Радісно всім: відпочинок був гарний!
    Час пролетів непомітно і справно!!!!

    29.07.2018
    Свидетельство о публикации №118073105800


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.35)
    Коментарі: (2)


  24. Тамара Швець - [ 2018.07.27 10:25 ]
    Помічник не замінимий ...
    На листочку слід залишить,
    І слухняний він завжди,
    Помічник не замінимий
    На письмовому столі ... (олівець)
    27.07.18 8.18


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  25. Марія Дем'янюк - [ 2018.07.25 17:48 ]
    Річка
    Місячний гребінь чесав коси річки -
    Радісно хлюпали хвильки водички.
    Зорі лілеям про щось шепотіли -
    Зорі-лілеї від щастя жовтіли.
    Сиза хмарина гляділась у води -
    Дзеркало-річка сріблилось від вроди.
    Білий туман над рікою піднявся -
    Ранок під ковдрою вже прокидався.


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.4)
    Коментарі: (2)


  26. Ольга Паучек - [ 2018.07.25 07:10 ]
    Квітне, пахне череда
    Ось настала середа -
    З неба сіє дощик,
    Квітне диво-череда...
    Ми її у горщик
    Назбираємо, поллєм
    З дощику водички,
    Підігріємо обох
    І умиєм щічки.

    Будем гарні, запашні,
    Посмішкою щирі,
    Заспіваємо пісні
    У здоров"ї - мирі,
    Сонця завтрашню пору
    Привітаєм радо,
    Щоб веселка у саду
    Звалась виноградом.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (2)


  27. Марія Дем'янюк - [ 2018.07.11 18:02 ]
    Нічка
    Над місяцем-соняхом
    літав чорний ворон:
    видовбував золоті зернини
    із сяючої середини...
    Та у дзьобі вони
    не трималися,
    а по небу зорями
    розсипалися...
    А на ранок з'явилася
    диво-птаха - жар-птиця,
    променисто-крилата вона,
    сонцелиця...


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.45) | "Майстерень" 5.5 (5.4)
    Коментарі: (7)


  28. Олена Лоза - [ 2018.06.24 13:01 ]
    Пасічники
    Ми були в селі у діда.
    В літній полудень жаркий,
    Чи то пак, перед обідом
    Прилетів на липу рій...
    В діда часто гостювали
    І, коли не мали справ,
    Завжди ми спостерігали,
    Як дідусь наш працював.
    Твердо вирішили з братом:
    Зараз думати не час.
    Треба рій отой піймати -
    Дід тоді похвалить нас.
    Надягнувши бриль крислатий
    (тільки б не дивитись вниз),
    Наче пасічник завзятий,
    Я на дерево поліз.
    Бджоли довго не дрімали –
    Розгадали все умить.
    Так нас боляче кусали –
    Досі тіло все болить!
    Тож сиділи, як ведеться,
    Днів зо два у холодку.
    А дідусь із нас сміється:
    - Що, наїлися медку?


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.46) | "Майстерень" 5.5 (5.44)
    Коментарі: (2)


  29. Марія Дем'янюк - [ 2018.06.11 11:37 ]
    Медовий вірш
    Хтось виліпив місяць
    Із меду липи.
    Поліз до неба
    Його почепити.

    І з нього стікали
    Медові краплинки -
    Засяяли рясно
    Солодкі зіринки.

    Льодяники з липи:
    Жовтенькі, духм'яні,
    Червневий дарунок
    Для ніченькомами.


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.4)
    Коментарі: (5)


  30. Марія Дем'янюк - [ 2018.06.05 14:02 ]
    ***
    Нічка нанизує зорі в намисто -
    Небо вдягає його урочисто.

    Нічка сплітає майстерно мережки -
    Небо вбирає хмаринні сережки.

    Нічка майструє кулон золотавий -
    Місяць у небі блищить величавий.

    Нічка глядить ніжно світові в очі -
    Хвилями море тихенько шепоче.

    Лагідно ніченька світ обіймає -
    Небо милується, Благословляє...


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.45) | "Майстерень" -- (5.4)
    Коментарі: (4)


  31. Олена Музичук - [ 2018.05.21 10:52 ]
    Ідилія
    Ось мої веселі чорнобривці
    У садочку, де знайшлася я.
    Зріють огірочки у теплиці.
    Кожному вигадую ім’я.

    Це ось - маціпунє як дитина.
    Лежні полягали у траву.
    А найперший – може, і єдиний.
    Ігорочок – так його назву.

    Хай міцніє гудиння-пагіння.
    Я стебельце кожне оброблю.
    Перший виростає на насіння,
    ну а інші росами поллю.


    Рейтинги: Народний -- (5.39) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (2)


  32. Ірина Вовк - [ 2018.04.18 12:41 ]
    "Я... гілочка-гагілочка" (дитяче)
    Я... гілочка-гагілочка
    над пупляшком дитини...
    Я – пісенька... Я – писанка,
    колисонька Вкраїни.
    Я визрію, я вимрію –
    і дам життя росточку.
    Я стільки зим у вирію
    лежала в сповиточку.
    Я вітречком овіяна,
    я дощиком омита,
    я зернятком засіяна
    і в грудочку завита.
    Я луч – від сонця спілого,
    від кригоньки – скресання...
    Бо я – від світу білого
    і з Божого писання.
    Як визрію, як вимрію
    на себе шлюбні шати,
    я вилечу із вирію
    вам ве́сну приношати.
    Курли, курли, веселики,
    летіте, чорногузі –
    на бджілоньки, на джмелики,
    на дітки голопузі!
    Гей, Леле, Леле, Лелечко...
    Ясна пора лелеча!
    На цвітень, на веселлячко –
    рости собі, малеча!
    Аби тобі з роси-з води,
    аби тобі – не мілко...
    А ти мене в танок веди
    та й виведи... ягілку...
    Ягілочка-гагілочка –
    на гори і долини!
    Я пісенька... Я писанка...
    Колисонька Вкраїни...

    (Зі збірки "...І все ж - неопалима). - Львів:Логос,2001)


    Рейтинги: Народний -- (5.55) | "Майстерень" -- (5.78)
    Прокоментувати:


  33. Юрій Кисельов - [ 2018.03.20 00:16 ]
    Бегемоти
    Два маленькі бегемоти
    Пили чай із бергамотом.
    Пресмачний у них напій –
    Є й ромашка, й звіробій!

    Прилетіла сіра муха,
    Одного з них – кусь! – за вухо,
    Іншого – цап-цап! – за ніс!!!
    Що було тут – море сліз...

    Швидко упіймала муху
    У стрибку прудка ропуха,
    І не плаче вже ніхто –
    П’ють і грають у лото.

    Рятівницю бегемоти
    Теж чайком із бергамотом
    Пригостили, ще й пиріг
    Рівно різали на всіх.


    2016


    Рейтинги: Народний 5 (5.46) | "Майстерень" 5 (5.42)
    Коментарі: (11)


  34. Світлана Луцкова - [ 2018.03.05 22:53 ]
    Шепеляйчик


    Зайченя читає книжку
    Про кицюню й сіру мишку:

    "Сурхотіла в нірці миска,
    Налякала миску кіска..."

    -Зачекай, - сміється Віта, -
    Бо не можу зрозуміти:

    Що, скажи, русявій кісці
    Знадобилося у мисці?

    - І чого злякалась миска? -
    Дивувалася Лариска.

    - Ох-ох-ох, - зайча зітхає, -
    Сепеляю, - шепеляє ...

    Намагається малюк
    Вимовляти прикрий звук:

    - С-с-сапка, с-с-суба, с-с-пак, гуш-ш-шак!
    Знову щось пішло не так...

    Вчать зайчатко дружні діти
    І писати, й говорити:

    - Леся кіСку заплітає,
    МиШка кіШку обминає,

    А у миСку Васі й Саші
    Насипає мама каШі .

    Зайченятко мовить Васі:
    - І мені насипте касі... :)



    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (5)


  35. Ярослав Чорногуз - [ 2018.02.28 00:31 ]
    Песик Обісцюшко (казочка)
    Послухайте-но, діточки, на вушко,
    Новісінькую казочку оту.
    Жив-був на сайті песик Обісцюшко,
    Що ненавидів люто чистоту.

    Він авторів усіх тут оббігає,
    Немов запограмований у грі.
    На кожного він лапку підіймає,
    Так територію свою ж бо намічає,
    Лиша сечею він коментарі.

    "Улюбленцям"-лелекам лишить знаки
    Уваги найніжнішої таки,
    На пам"ять їм дарує залюбки -
    Як ордени, кавалки добрі каки.

    Все нюхають ці автори сердешні,
    Та стало вже і їм не все одно:
    Колись тут пахли вірші, як черешні...
    Тепер куди не стань - сеча й лайно.

    Як на "ПМ" заходимо щоразу,
    Вдихаємо цих "пахощів" букет.
    Поети ходять вже у протигазах!!!
    Ну де це, люди, видано таке?

    Хіба усіх вас жах не полишає,
    Хіба не нудить від таких чудес?
    Вже мантію учителя вдягає
    На себе засмердючений цей пес!

    На ноги лізе людям, як на сучку,
    Собачий бомж, ти все йому дозволь?!
    Він скоро всіх нас доведе до ручки -
    Огидне гавкало, смердючий троль.

    Шепнім адміністратору на вушко,
    Ой, діточки, ідею цю просту -
    Женіть із сайту цього Обісцюшка,
    Як любите хоч трохи чистоту!

    28.02.7525 р. (Від Трипілля) (2018)




    Рейтинги: Народний -- (5.66) | "Майстерень" -- (5.88)
    Коментарі: (6)


  36. Ірина Вовк - [ 2018.02.15 22:06 ]
    "Як сотворила тебе мама"
    Хочеш знати, як це сталось?
    Звідкіля дівча це взялось? –
    твоя мама так сміливо
    доню сотворить схотіла...
    Щоб тебе родити вміло,
    надихнуть красою тіло –
    на троянд пахучі личка
    влила па́токи потічки...

    ... Молока вона немало пишним ружам
    додавала...

    Суміш дивна замісилась –
    ти із неї народилась!

    Хочеш знати, як там далі?
    Звідкіля уста у кралі? –
    мама в гори за снігами
    бігла спритними ногами...
    Білих лілій заметілі,
    меду й цукру бризки цілі,
    ягід пригорщі бездонні –
    соковиті і червоні...

    ... І кориці не жаліла – все змішала, як уміла...

    Вийшли зубки, всіх біліші,
    губки – вишеньок спіліші...

    Хочеш знати, чим скінчилось? –
    мама вбога залишилась,
    щоб створити диво мудре,
    світлооке, златокудре...
    Продала́ все без сумління,
    і купила в володіння
    землю-жилку... За донькою
    злото хлинуло рікою!

    ... Золоті багаті жили волосинки обложили...

    Щастя мав би я без міри –
    цілувать їх до могили...

    (Зі збірки "...І все ж - неопалима". - Львів:Логос,2001)


    Рейтинги: Народний -- (5.55) | "Майстерень" -- (5.78)
    Коментарі: (3)


  37. Ірина Вовк - [ 2018.02.15 10:02 ]
    "Звідки ймення Устя, Устя-Златоустя"
    "ЗВІДКИ ЙМЕННЯ УСТЯ, УСТЯ-ЗЛАТОУСТЯ"


    А я слово "Устя"
    завивала в хустя.
    Устя -- у хустині,
    в вишитій свитині:

    -- А я собі Устя,
    Устя - Златоустя!
    Рученькі біленькі,
    устонька пухкенькі.
    З Божого облатка,
    з чистого із златка ...

    От така я Устя,
    Устя - Златоустя!
    Медом розтечуся,
    Богу помолюся --
    злотими устами,
    гожими літами ...

    ... Гомоніть струмочки:
    гарне ймення в дочки!
    Задзвоніть дзвіночки,
    гарне ймення в дочки!
    На яри й лісочки,
    за тини й тиночки:
    що за гарне ймення
    у моєї дочки!

    (Зі збірки "Семивідлуння". - Львів:Каменяр,2003)


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.55) | "Майстерень" -- (5.78)
    Коментарі: (8)


  38. України Сокор - [ 2018.02.03 22:01 ]
    Зародження

    Від Божого слова ,
    Є наша мова
    І наша земна любов.
    З батьківської волі, -
    Я в маминім лоні,
    Дорогу життя я знайшов.
    Я плаваю долі
    У маминому лоні,
    Відчувши божественний світ.
    Мамині звуки -
    Радість, розлуки,
    Майбутній я батьківський рід.
    Я мамине слово
    І мамина мова.
    Я мамина пісня і кров з молоком.
    Я мамина казка
    І мамина ласка.
    Я мамина ніжність, надія й любов.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  39. України Сокор - [ 2018.01.28 20:09 ]
    Кішка — Мурлика.

    У садочку під кущем,
    Кішка спала калачем.
    Сни, напевно, їй приснились,
    Чомусь вуса ворушились.

    Можливо спить, можливо слуха,
    Бо крутилось одне вухо.
    Ін-де око відкривала,-
    Це, так кішка спочивала.

    Та, десь, стайка горобців,
    Жбурнула шумно до кущів.
    Наперебій цвірінькотять,
    І мішають кішці спать.

    Кішка трошечки здригнулась,
    На шумну стайку оглянулась.
    І тихенько крадучись,
    По кущу полізла ввись.

    А горобці цвірінькотять,
    З гілки на гілку летять.
    І чубляться між собою,
    Ніхто не журиться бідою.

    Та, горобець один: - Чирикнув!
    Горобинний гам притихнув.
    І разом пурхнувши з кущів,
    Аж пух, на кішку полетів.

    Кішка, ніби-то, злякалась,
    Під кущ стрибнуа і облизалась.
    Це біда є невелика,
    Додому спать пішла Мурлика.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  40. Валентина Валентина - [ 2018.01.27 19:08 ]
    Як вовк погостював
    Побитий Вовк прийшов до тями
    Сів на пеньок, розвів руками
    І сам до себе розмовляє:
    - Це що зі мною відбулося?
    Я що, ходив до когось в гості?
    І як потрапив я в село?
    Так, так.
    У мене ж є там друг Шарко.
    Було у когось там весілля
    А ми із ним під стіл залізли
    Хотіли смачно попоїсти.
    І де той кіт сусідський взявся?
    Його хтось пригостив ковбаской
    А він притяг її під стіл
    А я з Шарком теж там сидів
    Коли побачив мої очі,
    Злякався, наче кинувсь з кручі.
    І тут такеє почалося!
    Якби не гавкнув той Шарко,
    Якби кота не принесло того
    Звичайно й бійки не було!

    22.03.2017


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  41. Валентина Валентина - [ 2018.01.24 19:17 ]
    телеграма
    Пес Шарко і дядько Федір
    у село приїхали надвечір
    На порозі, біля хати
    Вже чекав їх котик Вася.
    Няв-няв-няв!
    Я без вас засумував
    та спасибі листоноші,
    що працює в нас на українській пошті
    Звістку вранці принесла:
    "Зустрічай, Василько,їду я"!

    2017


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  42. України Сокор - [ 2018.01.21 08:18 ]
    Павучок.



    На зеленому лужку, там де квіточка росте,
    Павучок запавутився, заснував своє сільце.
    Плести різнії узори, - це є діло не просте
    І своє майстерське діло, - він скріпив усе в кільлце.
    Обдививсь чи все доладу, чи нічого не забув
    І мохнатий неборака, кожну ниточку смикнув.
    Покрутився на всі боки, ще й донизу зазирнув,
    Та втомившись від роботи, він під квіткою заснув.
    Та несплять всі очі зразу, він їх має може п'ять
    І чатують дні і ночі, щоб здобич не проспать.
    Якщо муха влипне в сітку, рватись буде і дзидщать
    В павутиння він миттєво буде муху загортать.
    Тож в житті у нас буває - хочеш злагоди, добра.
    Та щоб мати все одразу - це дорога не легка.
    І шукаєш шлях обходу - і розумієш, що — це гра.
    А зівнеш хоть краплю митті, влипнеш в сітку павука.




    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  43. Сергій Булат - [ 2018.01.17 10:20 ]
    Тарасу
    Родився у бідній родині,
    Не знав ні букв, а ні письма.
    Бажання було, і при днині,
    Навчили люди і сума.

    Тоді тринадцятий минало,
    Він пас отару за селом.
    І враз так тихо, ясно стало -
    Поезія була його єством.

    Слова складалися до купи,
    Думки звивалися у вязь.
    Крізь роки несли мови звуки,
    Талант і доля узялась.

    Талант був в нього не єдиний,
    Художник також, хоч куди.
    Малюнками, той час не спинний,
    Листав хвилини від нуди.

    Любив він Неньку і Природу,
    Життя за них своє віддав!
    У кожнім творі їхнюю вроду
    То змалював, то оспівав.

    За думку, царську протилежність,
    В тюрму садили ті кати.
    Не здав він принцип, й незалежність,
    Які б не були там суди.

    Роки прожив, як живуть люди.
    Але не згаяв, не змарнував -
    Думки ясні на всі усюди
    У віршах чітких написав.

    Шляхи становлення великі,
    Півсвіту він один пройшов,
    Щоб кожен з нас, в часи безликі,
    Натхнення й приклад віднайшов.

    (Січень 2018)


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  44. Вікторія Лимарівна - [ 2018.01.13 19:25 ]
    Старий Новий рік
    Щойно Новий рік зустріли,
    Вже "зістарився", прийдешний!
    Щось, мабуть, не зрозуміли,
    Та коли ж він встиг, сердешний?

    Тільки радісна малеча
    (Не боїться холоднечі)
    Мріє, буде посипати!
    І здоров’я всім бажати!

    Відкривайте двері, хутко!
    Сиплеться зерно навколо!
    Жити будете без смутку!
    А віддячити готові?!

    Жарти,вірші гарні линуть!
    Рік СТАРИЙ НОВИЙ крокує!
    Біль, нещастя й горе гинуть!
    Хай на зле не провокує,
    Щастя, радість, мир дарує!

    13.01.2018


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.42) | "Майстерень" -- (5.35)
    Коментарі: (2)


  45. Ігор Шоха - [ 2018.01.07 17:01 ]
    Невидумана казка
    Усе ще обираємо дорогу,
    якою чумакуємо до зір.
    Але усі ми ідемо не в ногу.
    Іде у ногу лише командир.

    Йому усе невидиме відоме.
    Історія доказує таке,
    що хай у нього і не всі удома,
    а виведе на тлусте і м’яке.

    Крокує піонерія Союзу.
    Намилює на шию мотузок.
    У діда й баби опадає пузо.
    До лісу утікає колобок.

    – І як воно ся отаке-о стало? –
    випитує у Чахлика Яга, –
    ані яйця немає, ані сала
    і на базарі – кістяна нога.

    А я, таки, що не кажи, а пані!
    Тоді Кощій і каже їй на це:
    – усе моє на острові Буяні –
    і зая, й сойка, і яйце-райце...

    Але мовчить, яка йому морока
    що на Буяні крадене ще є
    і сховане далеко – не своє...
    Яка то серцю невимовна мука!
    Вже й тятива натягнута на лука,
    і самопал осічки не дає.
    І зая перекинеться на сойку,
    а та знесе яйце, а в ньому голку,
    яка і невмирущого уб'є.

                                          07.01.2018


    Рейтинги: Народний -- (5.58) | "Майстерень" -- (5.79)
    Прокоментувати:


  46. Ірина Вовк - [ 2018.01.07 10:10 ]
    "Поколядь для маленького вертепчика" (вертепні віншування)
    Віншує АНГЕЛИК*:

    Я маленьке Янголятко –
    Маю Зірку і Крильцятка…
    Чи щасливі тут малятка,
    що ростуть, як янголятка!

    Порадійте разом з нами –
    вже Ісусик біля мами
    простягає рученята…
    Дай вам, Боже, гарні свята!

    Віншує ПАСТУШЕЧКА:

    Я маленька Пастушечка,
    В мене хлібця цілушечка.
    Я собі не гордую,
    лем овець нагодую.

    А овечка: «бир» та «бир» --
    пошли, Боже, хліб та сир,
    щоб в коморі і на дворі…

    Будьте з празничком здорові!


    Віншує КОЛЯДНИЧКА:

    А я дівчинка – Устинка,
    колядничка – веселинка,
    б’ю у хаті Вам чолом,
    Вас вітаю із Різдвом!

    Віншує КОЗА:

    А я кізонька вперта –
    кожушина затерта,
    вам товчуся в комірку –
    нате зернятка мірку,
    аби малисьте в хаті
    паляниці багаті…
    На столи, на дубові –
    Будьте ситі й здорові!

    Віншує ЧОРТИК АНТИПКО:

    Я Антипко, я нечем,
    вас вітаю рогачем!
    А, чень, ви – нечемні діти –
    в пеклі будете горіти…
    Так Ангелик в царстві Божім
    повелів колись згори:
    ти, Антипко, дбай, небоже –
    все,що гоже, Бог примноже,
    що негоже – Чорт бери!

    Віншує ЖИДІВОЧКА:

    А я собі жидівочка,
    як солодка медівочка…
    А ви, люде, пильнуйте,
    щедро гроші марнуйте:
    на печені та ковбаси,
    на заморські ананаси,
    на вареники,галушки,
    макаґіґі і пампушки –
    а як станете при тілі,
    хай щастить при кожнім ділі!

    Христос ся рождає – ай вай,вай,ває…

    Віншує ЦИГАНСЬКА ПАРА:

    Циган, циган, циганіца,
    добра з медом паляніца!
    Добре жити-поживати,
    золотії гори мати:
    у пивничках – щоби лилось,
    у комірцях – щоб копилось,
    а у хаті, день по святі,
    станьте щедрі і багаті,
    не журливі, не злобливі –
    а веселі, а красиві!

    Гоп, каблуки-черевики…
    Гоп, цицики-вициндрики!


    Віншує ВЕРТЕПНИЙ ХОР:

    Ми з колядою під ваші стріхи
    несемо звістку щастя і втіхи.
    Діва-Невіста в яслах на сіні
    люлю вмостила Божій Дитині.
    Пастир убогий горне ягнятко –
    люляй та й люляй Боже Дитятко.
    Ангел небесний в дудочку грає –
    на Україні Христос ся рождає!


    (З дитячої книжечки "Старі слова різдвяного вертепу"._ Львів:Сполом,2013,2014.


    Рейтинги: Народний -- (5.55) | "Майстерень" -- (5.78)
    Коментарі: (2)


  47. Ірина Вовк - [ 2018.01.07 10:32 ]
    "Старі слова різдвяного вертепу" (текст вертепного дійства)
    (за Семеном Дійовичем та іншими галицькими пастирками).

    І ПАСТУХ: Добрий вечір вашій хаті,
    ми прийшли вам розказати
    про чудесную новину...

    ІІ ПАСТУХ: ...про небесную дитину.

    ІІІ ПАСТУХ: Розкажіть,як ви там були,
    що ви бачили,що чули?

    І ПАСТУХ: Ми вночі при стаді спали
    і не чули і не знали,
    що коїться в небесах
    і в тих земних сторонах.

    ІІ ПАСТУХ: Аж тут нагло серед ночі
    протираєм сонні очі
    і чуємо -- хтось співає,
    а на сході -- зірка сяє.

    ІІІ ПАСТУХ: Ми почули спів ангелів,
    спів великий,спів веселий,
    що в вертепі у яскині
    Божий Син родився нині.

    І ПАСТУХ: І всміхнулась Божа Мати
    повна ласки й благодати.

    ІІ ПАСТУХ: Було там і три царі,
    ген зі Сходу владарі,
    поклонилися дитяті...

    ТРИ ЦАРІ: Ми прийшли вам розказати,
    (хором) що в вертепі у яскині
    Божий Син родився нині!

    ІІІ ПАСТУХ: Ото я вже в тій хвилині,
    йду з дарунком до яскині,
    та й усіх буду скликати,
    щоб Богові поклін дати.

    ТРИ ПАСТУХИ: Хто вклонитись хоче Богу,
    (хором) хай збирається в дорогу,
    чи то студень, чи зима,
    перешкоди нам нема.

    ЖИД: Що я бачу, що я чую
    щоб у ніч таку страшную
    в такий студень мандрувати,
    напасти собі шукати.
    Чи не краще в хаті сісти,
    та й усеньки гарно з’їсти,
    те, що Мошко вам приніс,
    і поставив перед ніс.

    І ПАСТУХ: О ні, Мошку, так не буде!
    Не такі вже нині люди,
    щоб із Мошком гендель мати,
    а про Бога забувати.

    ІІ ПАСТУХ: Хто на добре вже рішився,
    той із Мошком розлучився.

    ІІІ ПАСТУХ: Хто вклонитись хоче Богу,
    хай збирається в дорогу.

    ЖИД: Ах, такі ви, ну-ну-ну,
    Зараз Ірода гукну.
    (гукає Ірода).

    ІРОД: А…ви тут мені сховались,
    Що йому там поклонялись,
    Добре,що я тут вас маю,
    Зараз смертю покараю.

    Гей ви, вої , всіх зв’язати,
    у в’язницю заховати.

    (ВОЇ схиляються перед ІРОДОМ).

    ВЕСЬ ВЕРТЕПНИЙ НАРІД:

    Боже,Боже,поможи,
    свого лицаря зішли!

    АНГЕЛ: Тут я сповню волю Божу
    І покривдженим поможу.
    ГЕТЬ від них!Це божа справа…

    (до Ірода) Ти на них не маєш права!

    (Проганяє з хати ІРОДА,ВОЇВ та ЖИДА).

    ВСІ ПАСТУХИ: Слава Богу, слава Богу,
    Можемо іти в дорогу.

    АНГЕЛ: Можете іти свобідно,
    І служити Богу гідно.

    І ПАСТУХ: Господарі, прощавайте,
    В гаразді ви проживайте.
    Хай минає вас те лихо,
    А біда сидить вже тихо.

    ІІ ПАСТУХ: Щоб журби ви вже не мали,
    І нестатків не зазнали.
    Щоб у всьому вам щастило,
    Щоб вам жити було мило.

    ІІІ ПАСТУХ: Всім дорослим і маленьким
    Зичу бути здоровеньким,
    На потіху всій родині –
    І на славу УКРАЇНІ!

    АНГЕЛ: Прощавайте! Мир цій хаті,
    Будьте щасні і багаті.
    Майте д о л ю добру, гожу,
    Тільки вірте в ласку Божу.
    Ласка Божа вас спасе,
    Край і нарід піднесе.

    ВЕСЬ ВЕРТЕПНИЙ НАРІД:

    «СЛАВА БОГУ» --заспіваймо,
    У дорогу вирушаймо…
    Честь сину Божому,
    яко пану нашому,
    поклін віддаймо.

    (У хаті всі колядують «БОГ ПРЕДВІЧНИЙ»).

    З дитячої книжечки "Старі слова різдвяного вертепу".-Львів:Сполом,2013,2014.


    Рейтинги: Народний -- (5.55) | "Майстерень" -- (5.78)
    Прокоментувати:


  48. Лариса Пугачук - [ 2018.01.05 22:15 ]
    Муррр…ррр
    чеберик-чеберик
    беркиць
    киць-киць
    дай же себе спіймати
    теплу таку й пухнату
    в темних твоїх зіницях
    світиться щось кирпате
    з бантиками у кісках
    а заспівай-но пісню
    мурмурмурмуркошлату
    мурмурмурмурбешкетну
    а як підставиш вушко
    то поділюсь секретом
    я вже ходити вмію
    тільки на ручках в тата
    добре так засинати
    ти не кажи нікому
    нумо ходім додому
    чеберик-чеберик
    беркиць
    кицю моя
    ой киць

    05.01.2018


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (14)


  49. Ірина Вовк - [ 2018.01.01 02:37 ]
    "Новий рік" (дитяча пісня)
    Новий рік, Новий рік –
    Добрий він чоловік:
    - Тук-тук-тук! Тук-тук-тук!
    Я ваш друг! Я ваш друг!

    Гості йдуть, щось несуть,
    Їм пиріг подадуть!
    Вилочки́ – на бочки́!
    А пиріг – у ручки...

    А по тім, а по тім
    Танцювати ходім.
    Стук-каблук! Стук-каблук!
    От так рух! От так рух!

    З дитячої музичної книжечки "В лапку джміль бере смичок". - Львів: Ліга-Прес, 2013.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.55) | "Майстерень" -- (5.78)
    Прокоментувати:


  50. України Сокор - [ 2017.12.30 23:32 ]
    Горобці.
    Там в кущах щось метушилось.
    Горобці гуртом там бились.
    Пил і пух з кущів летіло.
    Все в кущах цвірінькотіло.
    Горобець один із верху,
    Впав під кущ і лапки зверху.
    Там лежав він на спині.
    Чи ворушиться? Аж ні.
    Ніби крикнув хтось: - Атас!
    Горобці замовкли враз.
    Галас, щебет припинився.
    Горобець один розбився.
    Як пташки змогли додуть,
    Що лежачого не б'ють.
    Тож, ніхто не став чекать,
    Горобці мерщій втікать.
    А лежачий оглянувся.
    Встав на лапки й стрепетнувся.
    Як нічого й не було,
    Полетів в своє кубло.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:



  51. Сторінки: 1   2   3   4   5   ...   26