ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2019.07.21 23:15
Я тебе не забув,
Хоч і мав неодмінно забути,
Вже вогонь догорів,
Дотліває дощенту зола.
Але час проминув
І послабшала дія отрути,
З океану чуттів
Позосталися бризки тепла.

Ніна Виноградська
2019.07.21 20:11
За сонцелітом прийде жовта осінь,
А потім землю замете зима...
Та половіє, повниться колосся,
І пахне липа, а дощу нема.

З'єдналось поле з синім небокраєм
І прапором держави скрізь цвіте.
А невеличка перепілок зграя

Сергій Губерначук
2019.07.21 15:16
Важлива путь чи ні – ти сам чи ні вирішуй.
Віршуй її чи так без пам’яті промчи…
Одне у всіх одне! Чим шлях наш вечорніше,
тим ще страшніша ціль, хоч падай, хоч кричи…

Тому у цім саду я тишу переймаю
і споглядаю час – метелик над’ідей…
Хай пурхають

Микола Дудар
2019.07.21 14:54
Будь-де і будь-коли
Прийде на поміч
Одна із тисячі молитв -
Дівочі очі…
Погодьтесь, сила їх
Є віковічна
В серцях все точаться бої
Ой… чоловіче —

Світлана Майя Залізняк
2019.07.21 14:53
ця наповненість має дзеркала і шлюз.
Десь обшмульгані двері, бенкетки, завіси.
Я росла між аланів, напудрених люсь
на горбочку левади сараєвих місив.

Ми збирали з бабусею (ша...) кізяки.
Кроленята пищали - рожеві, гладенькі,
жабенята стрибали у гл

Віктор Кучерук
2019.07.21 14:35
Не вимислити мріями пори
І не відчути в дивних сновидіннях
Той час, коли у любощах гориш,
Від самоти шукаючи спасіння.
В гарячих блисках жданого вогню
Зникає світ навколишній раптово,
Але тебе в тому я не виню,
Що опинився в полум'ї любові.

Олександр Сушко
2019.07.21 13:41
Заплановано в середу
Страту. Кличуть лакуз.
Відьма трутою велету
Зробить звично укус.

Регітня у гармидері,
Крики: - Шкіру лупи!
Мляво глипають сидори

Ігор Деркач
2019.07.21 11:22
ІДо світанку – урочиста мить.
На орбіті тане двоєликий,
обіцяє – буде день великий!

Розбудили зоряну блакить
лісові і польові музики.

Ирій синім полум’ям горить.

Олена Побийголод
2019.07.21 09:32
Збулося! Я - бабуся.
Уляпалась таки.
Тепер, мабуть, зігнуся,
як інші всі бабки;

тепер, мабуть, полізе
з-під фарби сивина,
у крові - брак заліза

Світлана Майя Залізняк
2019.07.21 09:17
Дощ пройшов. Змивав пюпітри,
ветхі рядна, пил з макітри...
майталалося колосся...
Все наснилося, збулося.

Бігли гуси - не щипали,
ухопив Трезор за палець,
лис кривився "ваговито...".

Тетяна Левицька
2019.07.21 07:51
Ты в шоколаде, дом, семья, работа, все отлично,
И соразмерно движутся твои дела из года в год.
И вдоль беседки сладкий  виноград, и в жизни личной
все замечательно, уютно, никаких забот.

Машина часто барахлит? Не печень, слава Богу!
Былое вспомнитс

Іван Потьомкін
2019.07.20 21:11
Опівночі неждано випав сніг.
Прокинувсь Ван Цзию і вже не міг заснути.
Налив вина і з келихом тинявся по господі.
І чи лапатий сніг, чи хміль
Навіяли й передали вустам,
З дитинства любі рядки Цзю Си:

«До відлюдника в гори

Світлана Майя Залізняк
2019.07.20 18:37
Хто замовив, а хто вбиватиме -
нам однаково, орле білий.
Обкладали мурзилки ватою,
та й за стіл з галушками сіли.

Ми здіймалися над оливами,
відмивали у морі крила.
От за те, що були щасливими

Козак Дума
2019.07.20 16:27
Навесні у комиші
щука завелася
і відразу за йоржів
хижа узялася.

Поховались карасі
поміж осокою,
засмутилися язі

Сергій Губерначук
2019.07.20 15:14
Літній вечір з-під мороку в сутінки довгі,
мов за коси, вже виволік ніч дощову.
Вітер випав з колиски під вільхи розлогі
і задмухує землю, мов рану живу.

Дуб хрипить і регоче відразу потому.
Гайвороння лоскоче йому всі кістки.
Звір засів у дуплі

Олексій Кацай
2019.07.20 14:44
Науковці і чарівники,
викиньте комп’ютери й тотеми:
не гальмуючи, а навпаки,
входжу я в цю зоряну систему.

Тут згасає сонце і планет
замерзає гурт, живий учора,
тут крижин стерильний лазарет

Ігор Деркач
2019.07.20 13:28
Щасливі миті і путі
у суєті не пропадають
і неодмінно є і ті,
які минуле нагадають.

Ідуть літа у самоті,
а залишаються на пам’ять
часи і миті золоті,

Любов Бенедишин
2019.07.20 11:05
Любов манила, як Говерла –
Творила сни і міражі…
…Наївна дівчинка померла
В моїй зневіреній душі.

Не пошкодую. Не заплачу.
Свобода плесне по плечу…
...У порожнечу не-о-значень

Олена Побийголод
2019.07.20 09:59
Торонтсько-Оттавська,
ковбасно-Полтавська, -
тобі, Україно, привіт!
Івано-Франківська
та Сан-Францисківська,
вмістила ти весь білий світ!

Безмежно-Одеська,

Надія Тарасюк
2019.07.20 09:31
Це літо
багате
на дощ
і спомин,
оздоблений ромом.
У небі
загоєним громом
чалапають

Світлана Майя Залізняк
2019.07.20 09:04
Викидалися на берег
з океану слів кити.
Кружеляли сизопері...
Як було не підійти?

Рятували невсипущі.
Блискотіли плавники.
Нахилявся мій гладущик...

Юрій Сидорів
2019.07.20 07:30
Гаї пожовкнуть, хащі лісові,
Торкнеться колір сосен і ялинок,
Маслята повсихають у траві...
Колись охопить всіх сумний спочинок.

А поки що чманіє бузина,
Городів і садків імператриця.
Як висохне - то спатиме й вона.

Борис Бібіков
2019.07.20 02:08
коли змиришся із цими рядками, немов із залежністю
коли у клубі анонімних поетів зізнаєшся у своєму слові,
у бажанні палити цілі зграї слів і бути для них пожежником,
що не боїться ні висоти, ані кипіння крові

що тренуватиме слово до крові, не римув

Вікторія Торон
2019.07.20 02:01
Вона дари вернула пам’ятні твої,
дбайливо обрані, довірені, знайомі...
Вони в руках твоїх -- як сироти малі,
що їм відмовлено у хлібі і у домі.

Вони вернулися розгублені, ні з чим,
ти їх відвів туди, де їх не захотіли
і у досаді, без пояснення п

Ніна Виноградська
2019.07.19 23:24
Розхлюпав день і тишу, і тепло,
Із хмари сипав дощик півгодини.
То зорями все небо зацвіло,
І серед лип не чути гул джмелиний.

Крізь пахощі медові навкруги
Все обнімаю серцем рідне, миле,
Де річка миє в лозах береги,

Ніна Виноградська
2019.07.19 23:00
Іду по літу,
Потраплю в липень,
В медовий цвіт,
Де трубадурить джміль.
Де абрикоси
Сонечком зігріті,
З наливом білим
Розливають хміль.

Серго Сокольник
2019.07.19 22:33
Дріт колючий змінив оливисте
Гілля. Втіхою у невтіш-
нім не маємо ми можливості
Повернутись у те «раніш»
З доленосним надалі значенням,
Як летіли з печери в ніч
Ті ЧОТИРИ НА КОНЯХ... начебто
їх, отих апокаліптич-

Ігор Федів
2019.07.19 16:19
Що я шукаю у небі вночі? Вогні…
Це сіяють його діаманти,
Аби шлях не губити у повній імлі
Не забути за свої таланти.
Я у небі чекаю єдину зорю,
Що палатиме тільки для мене,
Перемогу дарує у чеснім бою,
Піднімає на крила у небо.

Сергій Губерначук
2019.07.19 15:10
Червоне стигле сорту Айдаред
зимове пізнє долежить до травня
це яблуко, в якому наш секрет,
з якого ґенне дерево прадавнє.

Спасибі, ти даєш мені його,
зірвавши з порцелянової гілки,
щоб я вкусив те, як зима кругом

Іван Потьомкін
2019.07.19 13:14
Початок мудрості – набудь мудрість і всім, що маєш, розвивай розум.
4:7
*Піди до мурашки, ледарю, поглянь на її шляхи і стань розумнішим.
6:6
*Не спокусись на її вроду серцем своїм і хай не спокусить вона тебе своїми віями.
6:25
*Розумний син – бать

Світлана Майя Залізняк
2019.07.19 12:06
Знову палити крила
вийшли шереги зла.
Пахне дешеве мило.
Танці брудних... ла...ла.

Скаче цапок зелений.
Гном мухомори - в чай.
Топче бичок Єлену.

Олександр Сушко
2019.07.19 11:28
https://www.facebook.com/100002932615183/videos/2465856030188793/?permPage=1

Ігор Деркач
2019.07.19 10:42
Ще ідемо Союзом у нікуди.
І вибір є, а доля не така.
Сосо подох, але його талмуди
і досі на озброєнні совка.

***
Усі – за Вову! Маємо надію,
що завоює Чудь Наполеон...

Тетяна Левицька
2019.07.19 08:53
Сіяла маки, а виросла гичка.
З дому тікала в небесну блакить.
Бризнула з губ соковита суничка -
сукня зіпсована, серце щемить!
Біла-білюсінька із крепдешину
атласна шлярочка за пояском.
В лісі збирала солодку малину,
а заблукала в полях за селом.

Микола Соболь
2019.07.19 08:40
Бачите смужку? – єднання небес із землею
Там сонце велике світанку тихенько радіє.
Вроду ранкову і тишу сповиту зорею
Зродить ілюзія космосу в чисту надію.
Розгойдує вітер Аврори нечесані коси
І божа корівка спиває з листочка росу…
О, скільки поезії

Олена Побийголод
2019.07.19 06:49
Із Костянтина Бальмонта

Зграї птаства. Шляху стрічка.
Тин, розхристаний упень.
Сіється з-під неба мжичка
на сумний та тьмяний день.

Придорожній стовп, навпроти -
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Тетяна Нечас
2019.07.15

Сонячна Принцеса
2019.07.14

Ігор Якименко
2019.07.12

Сергій Губерначук
2019.07.07

Ярослав Філософ
2019.07.03

Олег Вишень
2019.06.29

Віктор Сурженко
2019.06.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Марія Дем'янюк - [ 2019.06.19 15:34 ]
    Сліди
    Мабуть хмари, то сліди дивної істоти...
    Захотілось їй іти радо, без турботи.
    І довгесенько вона небом мандрувала,
    А хмариноньки-сліди сонце затуляли.
    Притомилася, ой як!, хоче відпочинку,
    І спустилась до землі - моститься в затінку...

    Сонце сяє, бо йому вітерець шепоче:
    Той, хто в небесах гуляв спати дуже хоче.
    А ти ясно приголуб квіти і травини,
    Ластовинно поцілуй личико дитини.
    Той, хто небом ходить вправно, хмарослід лишає
    Довго спить, тож я хмариння геть пороздуваю!


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.4)
    Прокоментувати:


  2. Ластівка Польова - [ 2019.06.08 23:06 ]
    Колискова
    Над нічними плесами сон іде.
    Спи, моє малесеньке, буде день.
    На стежини червень нам – споришу.
    Я твої кучерики розчешу.
    Вишні достигатимуть на зорі –
    Скільки буде радості дітворі!
    Ластівки летітимуть вздовж доріг,
    Кицька муркотітиме біля ніг.
    А якщо захочеш ти на ставок,
    Подамося, донечко, ми удвох,
    Сядемо на березі при воді,
    Бризки - наче зернятка золоті
    Розлетяться весело аж за край...
    Спи, моє ріднесеньке, засинай.

    30.05.2016


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  3. Вікторія Лимарівна - [ 2019.06.04 17:58 ]
    Котяча пригода
    Сьогодні сталася пригода:
    Сумна, бо зникло кошеня.
    Мабуть, пішло собі у броди:
    Про це дізналась вся рідня.
    Всі журяться, а плаче Настя.
    У пошуках вже збилась з ніг.
    Звалилося таке нещастя:
    Де ж Марек? Та невже він втік?
    Надвечір надійшла підмога:
    Сергійка й Неллі тут як тут.
    Уважність треба якомога
    Включити, та й шукати йдуть.
    Нарешті, справдились надії:
    І Марек подає сигнал:
    З підвальної кричить щілини,
    А в шукачів емоцій шквал!
    Та тільки вибратись не може,
    Як прикро, що замок висить.
    Відірвані шляхи, небоже!
    Тривожна наступила мить.
    Підвал відкрити неможливо:
    Нема злощасного ключа.
    Сприймаються дзвінки глумливо.
    Не визволяють втікача.
    …Чекати пропонують ранку:
    Такі ось справи наостанку.
    Погодували кошеня:
    В щілинку їжу навмання
    Просунули й чекати знову:
    Та й будьмо всі напоготові!
    Така собі чудна пригода:
    Кота наляканого шкода.
    Нарешті відчинили двері,
    Втікач уже в своїй оселі.

    03.06.2019
    Свидетельство о публикации №119060406266


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.39)
    Прокоментувати:


  4. Марія Дем'янюк - [ 2019.06.03 17:13 ]
    Літечко
    Крила у метеликів з чистого кришталю,
    Довго милувалася - крапелини раю.
    Павутиння в золоті - сонцева хустина:
    Чепуриться сонечко , сяє ластовинно.
    Ясноранок літечка трави прикрашає -
    В намистини сріблечка старанно вбирає.
    І метелик радісно дбає про кульбабку -
    Робить їй під зачіску найгарнішу шляпку.
    Вийду я на ганочок, пригорнусь до літа,
    Засміявся раночок різноцвіттям квіту.


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.4)
    Прокоментувати:


  5. Марія Дем'янюк - [ 2019.05.24 11:59 ]
    Хмарка
    Хмарка сіла на тополю і глядить донизу,
    усміхається небесно жовтому нарцису,
    розглядає білу шубку ніжної кульбабки,
    далі озирнулась хутко: дивиться на грядки.
    Там росте уже петрушка, кріп, салату листя,
    І кущі вже зеленіють в ягіднім намисті.
    Аж до вечора сиділа в біленькій косинці,
    Дуже гарно примостилась на високій гілці.


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.4)
    Коментарі: (7)


  6. Таїсія Цибульська - [ 2019.05.11 14:57 ]
    Шилопоп ПЕРЕКЛАД
    ШИЛОПОП

    Я шилопоп! Имею честь!
    А это - сами знаете
    - Коль в вашей попе шило есть
    Вы целый день гоняете.

    Диваны, стулья и столы –
    Мои аэродромы.
    Конечно, есть еще полы,
    Они мне так знакомы.

    Магнитом тянет пол меня,
    Но я не унываю,
    Упал, поднялся и опять
    По комнатам гоняю!

    И пусть мой исцарапан нос,
    На лбу большая шишка,
    Мне абсолютно все равно!
    На то я и мальчишка!

    Автор: Митлина Мария


    Шилопоп (ПЕРЕКЛАД)

    Я шилопоп! Привіт усім!
    А це – я певен, знаєте,
    Якщо для шила - попа - дім,
    Ви день увесь гасаєте.

    Стільці, дивани і столи –
    Мої аеродроми,
    Звичайно, ще підлога є,
    Що теж мені знайома.

    Мене притягує вона,
    Та зовсім не журюся,
    Хоч падаю не раз щодня,
    Я знову підіймуся!

    На лобі ґуля від борні,
    А ніс в подряпин рисках,
    Усе це байдуже мені,
    На те я і хлопчисько!

    Таїсія Цибульська
    2019


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.45) | "Майстерень" 5.5 (5.4)
    Коментарі: (12)


  7. Таїсія Цибульська - [ 2019.05.07 11:29 ]
    Абетка МІСТА УКРАЇНИ
    Арциз початок свій веде
    Від німця-прадіда, проте
    Радіють тут сьогодні всім,
    Для кожного це гарний дім.

    Бориспіль – місто непросте,
    Бо поруч з Києвом росте,
    Були князі тут й козаки,
    Тепер кружляють літаки.

    Вилкове не пройдеш вбрід,
    човен вам придбати слід,
    все у місті навпаки
    замість вуличок - річки.

    Глухів давніх скіфів знав,
    Потім ще й козакував,
    Це не просто Діснейленд,
    Глухів – місто із легенд.

    Ґ – кричить: «Рятуйте, ґвалт!
    Наведіть негайно лад!
    Хочу в місто, і в село,
    Щоб як в давнину було!»

    Дніпро – це зовсім не ріка,
    Хоча вона тут протіка,
    це славне місто козаків
    шанують люди з давніх днів.

    Енергодар – то справжній дар,
    Він не літає серед хмар,
    Тут нині Запорізька ТЕС
    Штовхає уперед прогрес.

    Є – це буква непроста,
    Недолюблює міста,
    Полюбляє села,
    Там вона весела.

    Житомир кожну мить цінує,
    Із давна жито й мир шанує,
    І до сьогодні від древлян
    Він поважає труд селян.

    Запоріжжя – місто див,
    Князь тут половців розбив,
    Не якась простенька річ -
    Тут була козацька Січ.

    И – міста не називає,
    Та вона не спочиває,
    в Миколаєві буває,
    і в Житомир заїжджає.

    Ізюм – не овоч і не фрукт,
    Не в супермаркеті продукт,
    Колись була фортеця,
    Тепер так місто зветься.

    Ї – заїхала у Київ,
    Побувала в Коломиї,
    Буква ця не любить спати,
    Полюбляє мандрувати.

    Й – теж буква непроста,
    Як без неї ці міста?
    Гайсин, Гайворон, Таврійськ,
    Мов генерал без вірних військ.

    Київ – це вам не дрібниця,
    А справжнісінька столиця,
    З давніх повелось часів,
    Князь у Києві «сидів».

    Львів – окраса України,
    Серед міст, немов перлина,
    Навіть у важкі часи
    Не втрачає Львів краси.

    Миколаїв – місто-порт,
    Завжди візьме вас на борт,
    І великі і малі
    Він будує кораблі.

    Ніжин, то господар вправний,
    Торгували тут іздавна,
    Крам придбати міг усяк
    І на колір, і на смак.

    Одеса – має знати всяк
    На узбережжі, мов маяк,
    Хоч трохи тут побудеш,
    Її вже не забудеш.

    Полтава – знати кожен має
    Культурну спадщину плекає,
    Хоча і давня, мов музей,
    Полтава сповнена ідей.




    Рівне зберегло крізь час
    Свою історію для нас,
    Із труднощами йде у бій,
    Це місто сповнене надій.

    Суми зовсім не сумні,
    Тут гарно взимку й навесні,
    Не думай довго думи
    Збирайся-но у Суми.

    Тернопіль – наче мрій фонтан,
    Талантів має повен жбан,
    Тут в театри ходять люди,
    й натхнення лине звідусюди.

    Умань мусить кожен знати,
    А щоб довго не чекати,
    Ти рюкзак скоріш збирай,
    В парк «Софіівка» рушай!

    Фастів древній, наче світ,
    Був іще в палеоліт,
    Тут кочували скіфи,
    Й народжувались міфи.

    Харків – велет серед міст,
    До усього має хист,
    до науки, й до культури,
    до кіно, й літератури.

    Ц – на місці не сидиться,
    Це відома мандрівниця,
    Кропивницький, Кременець,
    Чернівці і Трускавець,
    Букву цю всі добре знають,
    З радістю її вітають.

    Чернігів – місто вояків,
    Колись тут князь Мстислав сидів,
    Хоч доля в міста непроста,
    Сьогодні місто процвіта.

    Шепетівка – скарб для нас,
    Кельти тут жили в свій час,
    Сьогодні ж потяги гудуть,
    І в мандри нас щодня зовуть!

    Щ – шукайте в Городищі,
    Зазирніть в Монастирище
    і Таращу не минайте,
    в гості часто заїжджайте.



    Южне, місто молоде,
    Вас до моря приведе,
    Пакуй скоріш валізи,
    Чекають нас круїзи!

    Яремче – місто серед гір,
    Це Прикарпаття сувенір,
    Тут протікає річка Прут,
    І в гості нас тут завжди ждуть!

    Ь – цей м’який чудовий знак
    Мандрувати теж мастак,
    Ковель, Луцьк, Ірпінь, Скадовськ,
    Хмільник, Ямпіль, Світловодськ,
    І ти за ним скоріш рушай,
    Міста країни пізнавай!

    2019


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.4)
    Коментарі: (4)


  8. Марія Дем'янюк - [ 2019.05.03 11:52 ]
    Хмаринка
    Сиділа хмаринка в долонці,
    У мріях гляділа на сонце
    І думку гадала: "А може злетіти
    І сяєво ніжною ковдрою вкрити?

    Світило вже довго трудилось,
    І зрештою добре втомилось,
    Весь час працювати негоже -
    Поспати натомлене зможе."

    Всміхається хмарка раденько,
    Бо має хустину руденьку,
    Що сонечко їй пов'язало
    Як солодко спати лягало.


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.4)
    Прокоментувати:


  9. Марія Дем'янюк - [ 2019.04.23 18:06 ]
    Черевички
    - Ой, куди ви біжете, мої черевички?
    - На узліссі вже з'явилось листячко сунички!
    Там ростуть духмяні трави і цвітуть кульбабки,
    Дзвоники бринять привітно: дружньо й по порядку!
    Там берези ніжні віти небо обіймають,
    І усміхнені ялини весноньку вітають!
    Ще квітує дика вишня, соловей співає -
    Сонячна весела казка діточок чекає!
    - Поспішаємо мерщій, мої черевички!
    Заяскріли оченята, червоніють щічки.


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.4)
    Коментарі: (2)


  10. Марія Дем'янюк - [ 2019.03.28 18:32 ]
    Літачок
    Найвродливіша хмаринка
    Дуже хутко, без зупинки
    Здоганяла літачок.

    Він помітив, усміхнувся,
    І крилом її торкнувся -
    Похилився на бочок.

    Фарами мигнув хмаринці:
    Гарна ти в білій косинці!


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.4)
    Прокоментувати:


  11. України Сокор - [ 2019.02.17 08:52 ]
    Вранішній дощик.

    Хто ж це цокає в віконце,
    Ранком-вранці на зорі?
    Не прокинулось ще Сонце!
    Шумить дощик у дворі.

    То сильніший, то тихіший,
    Щей громовиця торохтить.
    Сон під дощик ще міцніший,
    І засне, хто ще не спить.

    Скоро сни уже скінчились.
    Ніжить Сонце по щоці.
    Від тиші очі пробудились,
    Чи то від шуму горобців.

    Чи від півня — Ку-Ка-Рі-КУ,
    Чи від співу солов’я.
    Чутно голоси здалеку,
    Піснями сповнена Земля.

    Зелений світ омолодився,
    Розкривши квіти пелюстки.
    І щоб світ цей не змінився,
    Є комашки, бджілки і пташки.

    Небо синє і глибоке,
    Щойно вмилося дощем.
    Сонечко-всевидяще око,
    Землю славить з Новим Днем.




    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  12. Ірина Вовк - [ 2019.02.15 21:50 ]
    Стрітення (дитяче)
    Якось дниною ясною
    Стрінулась Зима з Весною.
    Так уже з віків ведеться –
    День цей «СТРІ́ТЕННЯМ» зоветься…

    Зима й каже: «Весно, люба!»
    А сама – бліда й беззуба
    Трусить снігом понад бором:
    День цей зветься «ЗИМОБОРОМ».

    А Весна запалить свічку,
    У водиці вмиє личко,
    Громом вдарить по сестриці –
    День цей звуть іще «ГРОМНИ́ЦІ».

    – Помагай-Біг, люба сестро,
    Людям я тепло принесла.
    Жде земелька сонця й цвіту –
    Твій щербатий горщик збито!

    А Зима лютує трішки,
    Щипле щічки, студить ніжки…

    Сила Божа нам поможе:
    Ве́сна Зиму переможе!


    Рейтинги: Народний -- (5.66) | "Майстерень" -- (5.78)
    Коментарі: (9)


  13. Казки Старої Ґадзюби - [ 2019.02.14 09:23 ]
    Загадки
    Знає на болоті кожна жабка,
    Що усякій голові потрібна
    [шапка].

    Знає і смерека, і тополя:
    Від дощу рятує
    [парасоля].

    Знають і ворони, і синички,
    Що рукам потрібні
    [рукавички].

    Знають навіть раки і креветки,
    Що ногам потрібні що? -
    [Шкарпетки]!


    2013


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  14. Наталя Мазур - [ 2019.02.05 21:43 ]
    Рiзнокольорова зима
    Яка багатоколірна зима!
    Ти тільки придивись до неї пильно.
    Мороз на синіх тінях крадькома
    Мережки викарбовує повільно.

    Беріз тендітних зозулястий клин
    Скував надійно у прозору крицю,
    А на зелені плахти у ялин
    Парчу накинув срібну. Хай іскриться.

    Убрався у бурштин високий дуб,
    Немов кольчуга різьблені листочки.
    Хатини вікової темний зруб
    Видніється край лісу, під горбочком.

    У небо дим, як сизий табунець
    Баских коней. Навколо тиш медова.
    Візьми багатобарвний олівець,
    Зима сьогодні - різнокольорова.

    05.02.2019р.


    Рейтинги: Народний 6 (5.53) | "Майстерень" 6 (5.6)
    Коментарі: (3)


  15. Марія Дем'янюк - [ 2019.01.31 23:42 ]
    Віршенята
    На хмарині диво-хата,
    Де маленькі віршенята.
    Цілий день вони трудились
    І від того потомились.
    Намагалися в поета
    Взнати ключик від секрету:
    Поетичний журавель
    Вірші носить до осель?
    Чи знайшли їх, в риму вбраних,
    На сторінках капустяних?

    Натомились. Болять ніжки.
    Радо мостяться у книжки.






    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.4)
    Коментарі: (7)


  16. Марія Дем'янюк - [ 2019.01.28 14:54 ]
    Дитяча молитва
    Склало рученьки дитятко -
    Молиться до Бога,
    Щоб з війни вернувся татко,
    Став біля порога.

    Щоби пригорнув до серця -
    Заясніє личко,
    З мамою пішов в крамницю
    Купувать сестричку.

    Щоби в тата на плечах
    Хмари діставати,
    "На добраніч" говорити,
    В щічку цілувати.

    Цю молитву неодмінно
    Небеса почують,
    Пильнуватимуть усіх
    Батьків, що воюють.


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.4)
    Коментарі: (4)


  17. Володимир Бойко - [ 2019.01.15 21:33 ]
    Кмітлива киця
    Влізла киця у шухляду
    І від того вельми рада,
    Бо непросто кошенятку
    Влаштувати власну хатку.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.54)
    Прокоментувати:


  18. Марія Дем'янюк - [ 2019.01.14 18:12 ]
    Про ведмедика
    А ведмедик Косолапко
    Тягне до полиці лапку.
    Бо стоїть там банка меду-
    Приховали до потреби,
    Щоб не просто ласувати,
    А корисні ліки мати.
    Хоча горло не болить,
    Солоденького кортить!



    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.4)
    Коментарі: (4)


  19. Олена Лоза - [ 2019.01.13 13:56 ]
    Новорiчна пiсенька про мишку
    Якось бігла по сніжку
    Мишка-сіроспинка,
    В полотняному мішку
    Несла під ялинку
    Десять макових зернят
    І шматочок сала,
    Для маленьких мишенят
    Матінка поклала.

    Макові зернята
    Хрумали малята
    І сальце масненьке
    Різали тоненько.

    Танцювала до зорі
    Мишача родина!
    Смакувала дітворі
    Мамина гостина.
    Тупу-тупу ніжки.
    - Змерзли? Анітрішки!

    Макові зернята
    Схрумали малята,
    І сальце масненьке
    З'їлося хутенько.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.45) | "Майстерень" 5.5 (5.44)
    Коментарі: (2)


  20. Вікторія Лимарівна - [ 2018.12.25 16:31 ]
    Зелене дивне чудо
    Ялинку котик зустрічати
    Не мав такої мрії. В хаті
    На неї поглядав іскоса,
    Злякався – та й з кімнати чоса!
    Та втім, подумавши недовго,
    Пішов в обхід навколо, човгав
    Своїми лапами, бив гілку,
    Колюча хвоя, наче стрілка!
    Якесь зелене дивне чудо!
    Чомусь йому радіють люди.
    З’явились іграшки у хаті:
    Ялинку мають прикрашати!
    Їх так багато: всі чудові,
    Яскраві, різнокольорові!
    Ось зараз він і допоможе:
    Сергійко, Таня так не в змозі.
    Перевіряючи всі віти,
    Милується: вони, мов квіти!
    А ось вогні замерехтіли:
    І Марику вмить закортіло
    Сягнути хутко на верхівку,
    Та не одержавши вказівку,
    Він погляд зрозумів Сергія:
    І всі котячі гарні мрії
    Зостались майже в безнадії.

    25.12.2018
    Свидетельство о публикации №118122506529



    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.39)
    Коментарі: (2)


  21. Ольга Паучек - [ 2018.12.25 10:37 ]
    Зима - зимонька
    Вдягнула шапочку пухнасту,
    Із перламутру чобітки,
    Змахнула віями сніжинку
    І через поле навпрошки
    Поміж дерева, поза хати,
    З-під оборогу у сінник
    Осіннє свято прикрашала...
    І колір золотенький зник.

    Під білу ковдру заховала
    Життям поорані поля,
    Слова приємні і ласкаві
    Приготувала на свята,
    Всім дітям: і малим й дорослим
    Дарує диво - чудеса...
    І шапочка її пухнаста
    Усім пасує до Різдва.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  22. Вікторія Лимарівна - [ 2018.12.24 18:39 ]
    Новорiчна оселя
    Сьогодні особлива втіха:
    Ялинку принесли у дім.
    Коту дісталось на горіхи.
    Був неабиякий екстрім,
    Коли він лапками так вміло
    Жбурляти іграшки почав.
    Ялинці це незрозуміло:
    Чому в кота такий запал?!
    А Марик нюхав кожну гілку:
    Чи хвоя стала до смаку?
    Забув про їжу, що в тарілку
    Поклали, тільки не таку.
    А ще гірлянда – ось так диво!
    Вогнями запалала вмить!
    Ялиночка така красива
    Причепурилася, горить!
    Бо РІК НОВИЙ уже в дорозі,
    Візьме з собою він СВИНЮ.
    Доставити її він в змозі.
    І сили вистачить йому.
    А ось з’явилася і Неллі:
    Ступила тільки на поріг,
    І очі стали враз веселі,
    Дідусь ялинку їй привіз!
    А котик іграшки знімає:
    Втомився зовсім від утіх.
    Тепер нехай відпочиває.
    Вже допоміг, як тільки міг.

    …Так стало тепло у оселі.
    Вогні, торкаючись до стелі,
    Стрибають зайчиком грайливим.
    Хто тут живе, мабуть, щасливий!!

    24.12.2018
    Свидетельство о публикации №118122407472


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.39)
    Прокоментувати:


  23. Марія Дем'янюк - [ 2018.12.23 18:58 ]
    Про нічку
    Нічка ходить по небу навшпиньки.
    Заглядає у сяєвоскриньку.
    Звідти барви зірок витягає,
    Їх до синього неба ладнає.
    Ясномісячно усміхається
    Усім тим, хто у небо вдивляється!


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.4)
    Прокоментувати:


  24. Марія Дем'янюк - [ 2018.12.06 10:40 ]
    Ялинка у Хмельницькому
    Впала зіронька на ялинку,
    Засміялася лунко-дзвінко.
    І від сміху такого яскравого
    Гілоньки вигравали загравою.
    У святкових перлинах-сережках!
    У шовкових сніжинках-мережках!
    Сині мрії з відтінком лаванди
    Утворили намисто-гірлянди!
    Сріблоясно вона усміхається-
    З хмельничанами радо вітається!


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.4)
    Коментарі: (2)


  25. України Сокор - [ 2018.11.30 21:18 ]
    Морозець
    Морозець, морозець, хай тобі, вже, буде грець.
    Змерзли вуха, щічки й ніс.
    Ти ж прийшов до нас, як гість
    І свою уменши злість.
    Ти не хочеш відступати?
    Став ще більше лютувати!
    Тай заліз за комірець,
    І до ніг добрався, грець.
    Ти, мороз, мене дошкулив,
    З тобою дружба - час забулий.
    Та сильніший, я за тебе.
    І дам лупця тобі, як треба.
    Щоб прогнать мороза-злюка,
    Рука об руку сильно стука.
    І розтер я щічки й вуха,
    І бігав — ніби завірюха.
    Щічки стали, як жаринка,
    З під комірця пішла паринка,
    Розігрілася стопа.
    Мороз від мене відступа.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  26. Марія Дем'янюк - [ 2018.11.26 23:42 ]
    Про хмаринку
    Висока ялинка
    торкалась хмаринки
    і їй лоскотала животика.
    Сміялась хмаринка,
    і білі сніжинки
    Зі сміхом стрибали із ротика.

    Краса неймовірна!
    І вже Зимовії
    фарбують миловано
    Голочки-вії!

    Срібляться сніжинки
    на віях ялинки.
    А рада хмаринка
    сніжить без зупинки!


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.4)
    Коментарі: (1)


  27. Сонце Місяць - [ 2018.11.07 11:30 ]
    утаємниченим п ~*
     
    Кажіть нам про усе ніщо
    оскільки ви вже тут
    повідайте коронну суть
    її збагнути щоб!

    зірвіть покрови з маячні
    розвійте миттю дим
    гадаю вас несло сюди
    звістити, отже і ~

    Pеалії прості
    софіти, звук пішов
    у чому сміх, най знають всі
    нехай для когось шок
    мовчання, се
                        провальний стиль

    в ефірі маппет-шоу!





     


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (4)


  28. Марія Дем'янюк - [ 2018.09.26 20:18 ]
    Сонячна купіль
    В купелі озера пінились хмари.
    А поміж ними сонце усміхалося:
    Воно збиралося в небесну подорож,
    І перед цим вдоволено купалося.

    В жовтолілейнім ластовинні ряснім
    Червоні щічки радістю пашіли,
    Торкались хвилі золотоволосся,
    В захопленні від сяйва плюхкотіли.

    А далі сонце вгору покотилося.
    Та озеро ясніло і ясніло,
    Бо сяйво у купіль свою гляділося-
    До небохвиль торкнутися кортіло.



    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.4)
    Коментарі: (5)


  29. Ігор Деркач - [ 2018.09.09 16:33 ]
    Дощовий сонет
    Іде і капле оп'янілий дощ,
    такий не по-осінньому потрібний,
    що хоч візьми тай у калюжу скоч
    і затанцюй танок, йому подібний.

    Хай на вербі його чекає борщ,
    а ти не зазіхай на цю обідню,
    але мерщій чоло своє наморщ
    і занотуй оказію вечірню.

    І хай у ринві буде каламар,
    твоє перо підточує комар
    або води як Буратіно носом.

    У тебе є Мальвіна, ти – П'єро,
    мокай у ту калюжу те перо
    тай уперіщ
               сонетом
                   криво-косо.

       09/18


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  30. Таїсія Цибульська - [ 2018.09.09 12:01 ]
    Довга-довга казочка
    В довгу-довгу подорож Равлик став збиратися,
    у торбину довгу довго пакуватися:
    довгий-довгий шарфик Равлик склав в торбину;
    склав яскраву, довгу, плетену ряднину;
    довго-довго думав, чи хлібину взяти,
    вирішив - не буду! довго пакувати!
    Вирушив тихенько Равлик у дорогу,
    бо не гоже равликам все робить спрожогу.
    Довга-довга стежка, наче вужик, в'ється,
    сонечко до Равлика весело сміється,
    радісно у подорож Равлику рушати,
    радісно пригоди й друзів зустрічати.
    Довго-довго Равлик був уже в дорозі,
    утомився дуже, далі йти не в змозі,
    їсти захотілося, полудень минає,
    тільки їжі й крихти в Равлика немає!
    - Порятуйте, друзі! - кличе наш бідака,
    - У біду потрапив Равлик-неборака!
    Шарфика не можна навіть трішки з'їсти,
    на ряднину довгу можна тільки сісти!
    Та на щастя Равлика - Павучок з'явився,
    з павутинки довгої швидко опустився,
    запросив у гості, довго чаювали,
    і про цю пригоду довго пам'ятали!
    З того часу равлики у свою торбину
    перш за все складають воду і хлібину!

    09.09.2018


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.4)
    Коментарі: (2)


  31. І Василина Назарко Назарій - [ 2018.08.14 09:27 ]
    Осінь
    Осінь-Осінь,тепла і холодна,
    А худоба,а худоба у селі голодна,
    А у місті листя,діти,мамі треба
    передіти,діти бавляться говорять,

    Все таке як у зимі!Тільки у нас
    жаркий,теплий вогонь!А у зими
    білий холодний,
    Наша осінь,нам щастя принесла!
    радість людям,дітям принесла!

    Лице людей,холодне,тепле
    інколи впадає дощ,
    інколи впадає град,
    і немає переград!


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0) | Самооцінка 4
    Прокоментувати: | "Назва контексту"


  32. Володимир Бойко - [ 2018.08.03 15:39 ]
    Зайчик-рибалка (баєчка)
    Зранку зайчик у садку
    Накопав черв’ячків.
    І на вудку у ставку
    Зайчик рибки наловив.

    Цілу торбу рибки мав,
    Всім звірятам роздавав.
    Кожному по рибці –
    Котику і киці,

    Мишці і собачці,
    Курочці і качці.
    Всі ту рибку їли,
    Зайчика хвалили.



    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.54)
    Коментарі: (2)


  33. Вікторія Лимарівна - [ 2018.07.31 22:30 ]
    Кіра
    Сонечко в хмарах ховалось – і вмить
    Посмішка в Небі з’явилась – блакить
    Заволоділа великим простором!
    Промінь ясний все осяяв навколо!
    Промінь! Промінчик маленький – дівчатко!
    Сяє обличчя у діда на згадку!
    Погляд дорослий, задумливий, щирий!
    Очі розумні, глибокі, мрійливі!

    А рученята маленькі та сильні,
    Міцно тримають ще й поглядом пильним!
    Бог надіслав дідусеві дарунок:
    Радість йому, від хандри порятунок!
    Дівчинка Кіра – назвав її тато.
    Радість в оселю прийшла, справжнє свято!
    … А ось сьогодні всміхається річка:
    Гарна і чиста така , невеличка!

    Тихо тече собі – Псьол її назва.
    Плавають дітки, а Кірочка заздрить!
    Трішки ще має вона підростати,
    Щоб із басейну дитячого встати.
    Ось через рік, мабуть, так воно й буде.
    Знову всміхнулось малесеньке чудо!
    Нігті побачила – колір яскравий!
    Пальці схопила – не відпускає!

    …Дивна якась, чудернацька погода:
    Дощик злякав тільки – зникла негода!
    Вправно сідає дідусь за кермо:
    Тільки веде «Жигулі», не «Рено»!
    Сонечко знову вітає привітно!
    Стелеться поле навкруг – все примітно!
    Соняхи жовтогарячі, пшениця,
    «З вітром у них якась таємниця».

    Радісно всім: відпочинок був гарний!
    Час пролетів непомітно і справно!!!!

    29.07.2018
    Свидетельство о публикации №118073105800


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.39)
    Коментарі: (2)


  34. Тамара Швець - [ 2018.07.27 10:25 ]
    Помічник не замінимий ...
    На листочку слід залишить,
    І слухняний він завжди,
    Помічник не замінимий
    На письмовому столі ... (олівець)
    27.07.18 8.18


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  35. Марія Дем'янюк - [ 2018.07.25 17:48 ]
    Річка
    Місячний гребінь чесав коси річки -
    Радісно хлюпали хвильки водички.
    Зорі лілеям про щось шепотіли -
    Зорі-лілеї від щастя жовтіли.
    Сиза хмарина гляділась у води -
    Дзеркало-річка сріблилось від вроди.
    Білий туман над рікою піднявся -
    Ранок під ковдрою вже прокидався.


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.4)
    Коментарі: (2)


  36. Ольга Паучек - [ 2018.07.25 07:10 ]
    Квітне, пахне череда
    Ось настала середа -
    З неба сіє дощик,
    Квітне диво-череда...
    Ми її у горщик
    Назбираємо, поллєм
    З дощику водички,
    Підігріємо обох
    І умиєм щічки.

    Будем гарні, запашні,
    Посмішкою щирі,
    Заспіваємо пісні
    У здоров"ї - мирі,
    Сонця завтрашню пору
    Привітаєм радо,
    Щоб веселка у саду
    Звалась виноградом.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (2)


  37. Марія Дем'янюк - [ 2018.07.11 18:02 ]
    Нічка
    Над місяцем-соняхом
    літав чорний ворон:
    видовбував золоті зернини
    із сяючої середини...
    Та у дзьобі вони
    не трималися,
    а по небу зорями
    розсипалися...
    А на ранок з'явилася
    диво-птаха - жар-птиця,
    променисто-крилата вона,
    сонцелиця...


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.45) | "Майстерень" 5.5 (5.4)
    Коментарі: (7)


  38. Олена Лоза - [ 2018.06.24 13:01 ]
    Пасічники
    Ми були в селі у діда.
    В літній полудень жаркий,
    Чи то пак, перед обідом
    Прилетів на липу рій...
    В діда часто гостювали
    І, коли не мали справ,
    Завжди ми спостерігали,
    Як дідусь наш працював.
    Твердо вирішили з братом:
    Зараз думати не час.
    Треба рій отой піймати -
    Дід тоді похвалить нас.
    Надягнувши бриль крислатий
    (тільки б не дивитись вниз),
    Наче пасічник завзятий,
    Я на дерево поліз.
    Бджоли довго не дрімали –
    Розгадали все умить.
    Так нас боляче кусали –
    Досі тіло все болить!
    Тож сиділи, як ведеться,
    Днів зо два у холодку.
    А дідусь із нас сміється:
    - Що, наїлися медку?


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.45) | "Майстерень" 5.5 (5.44)
    Коментарі: (2)


  39. Марія Дем'янюк - [ 2018.06.11 11:37 ]
    Медовий вірш
    Хтось виліпив місяць
    Із меду липи.
    Поліз до неба
    Його почепити.

    І з нього стікали
    Медові краплинки -
    Засяяли рясно
    Солодкі зіринки.

    Льодяники з липи:
    Жовтенькі, духм'яні,
    Червневий дарунок
    Для ніченькомами.


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.4)
    Коментарі: (5)


  40. Марія Дем'янюк - [ 2018.06.05 14:02 ]
    ***
    Нічка нанизує зорі в намисто -
    Небо вдягає його урочисто.

    Нічка сплітає майстерно мережки -
    Небо вбирає хмаринні сережки.

    Нічка майструє кулон золотавий -
    Місяць у небі блищить величавий.

    Нічка глядить ніжно світові в очі -
    Хвилями море тихенько шепоче.

    Лагідно ніченька світ обіймає -
    Небо милується, Благословляє...


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.45) | "Майстерень" -- (5.4)
    Коментарі: (4)


  41. Олена Музичук - [ 2018.05.21 10:52 ]
    Ідилія
    Ось мої веселі чорнобривці
    У садочку, де знайшлася я.
    Зріють огірочки у теплиці.
    Кожному вигадую ім’я.

    Це ось - маціпунє як дитина.
    Лежні полягали у траву.
    А найперший – може, і єдиний.
    Ігорочок – так його назву.

    Хай міцніє гудиння-пагіння.
    Я стебельце кожне оброблю.
    Перший виростає на насіння,
    ну а інші росами поллю.


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.31)
    Коментарі: (2)


  42. Ірина Вовк - [ 2018.04.18 12:41 ]
    "Я... гілочка-гагілочка" (дитяче)
    Я... гілочка-гагілочка
    над пупляшком дитини...
    Я – пісенька... Я – писанка,
    колисонька Вкраїни.
    Я визрію, я вимрію –
    і дам життя росточку.
    Я стільки зим у вирію
    лежала в сповиточку.
    Я вітречком овіяна,
    я дощиком омита,
    я зернятком засіяна
    і в грудочку завита.
    Я луч – від сонця спілого,
    від кригоньки – скресання...
    Бо я – від світу білого
    і з Божого писання.
    Як визрію, як вимрію
    на себе шлюбні шати,
    я вилечу із вирію
    вам ве́сну приношати.
    Курли, курли, веселики,
    летіте, чорногузі –
    на бджілоньки, на джмелики,
    на дітки голопузі!
    Гей, Леле, Леле, Лелечко...
    Ясна пора лелеча!
    На цвітень, на веселлячко –
    рости собі, малеча!
    Аби тобі з роси-з води,
    аби тобі – не мілко...
    А ти мене в танок веди
    та й виведи... ягілку...
    Ягілочка-гагілочка –
    на гори і долини!
    Я пісенька... Я писанка...
    Колисонька Вкраїни...

    (Зі збірки "...І все ж - неопалима). - Львів:Логос,2001)


    Рейтинги: Народний -- (5.66) | "Майстерень" -- (5.78)
    Прокоментувати:


  43. Юрій Кисельов - [ 2018.03.20 00:16 ]
    Бегемоти
    Два маленькі бегемоти
    Пили чай із бергамотом.
    Пресмачний у них напій –
    Є й ромашка, й звіробій!

    Прилетіла сіра муха,
    Одного з них – кусь! – за вухо,
    Іншого – цап-цап! – за ніс!!!
    Що було тут – море сліз...

    Швидко упіймала муху
    У стрибку прудка ропуха,
    І не плаче вже ніхто –
    П’ють і грають у лото.

    Рятівницю бегемоти
    Теж чайком із бергамотом
    Пригостили, ще й пиріг
    Рівно різали на всіх.


    2016


    Рейтинги: Народний 5 (5.46) | "Майстерень" 5 (5.42)
    Коментарі: (11)


  44. Світлана Луцкова - [ 2018.03.05 22:53 ]
    Шепеляйчик


    Зайченя читає книжку
    Про кицюню й сіру мишку:

    "Сурхотіла в нірці миска,
    Налякала миску кіска..."

    -Зачекай, - сміється Віта, -
    Бо не можу зрозуміти:

    Що, скажи, русявій кісці
    Знадобилося у мисці?

    - І чого злякалась миска? -
    Дивувалася Лариска.

    - Ох-ох-ох, - зайча зітхає, -
    Сепеляю, - шепеляє ...

    Намагається малюк
    Вимовляти прикрий звук:

    - С-с-сапка, с-с-суба, с-с-пак, гуш-ш-шак!
    Знову щось пішло не так...

    Вчать зайчатко дружні діти
    І писати, й говорити:

    - Леся кіСку заплітає,
    МиШка кіШку обминає,

    А у миСку Васі й Саші
    Насипає мама каШі .

    Зайченятко мовить Васі:
    - І мені насипте касі... :)



    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (5)


  45. Ярослав Чорногуз - [ 2018.02.28 00:31 ]
    Песик Обісцюшко (казочка)
    Послухайте-но, діточки, на вушко,
    Новісінькую казочку оту.
    Жив-був на сайті песик Обісцюшко,
    Що ненавидів люто чистоту.

    Він авторів усіх тут оббігає,
    Немов запограмований у грі.
    На кожного він лапку підіймає,
    Так територію свою ж бо намічає,
    Лиша сечею він коментарі.

    "Улюбленцям"-лелекам лишить знаки
    Уваги найніжнішої таки,
    На пам"ять їм дарує залюбки -
    Як ордени, кавалки добрі каки.

    Все нюхають ці автори сердешні,
    Та стало вже і їм не все одно:
    Колись тут пахли вірші, як черешні...
    Тепер куди не стань - сеча й лайно.

    Як на "ПМ" заходимо щоразу,
    Вдихаємо цих "пахощів" букет.
    Поети ходять вже у протигазах!!!
    Ну де це, люди, видано таке?

    Хіба усіх вас жах не полишає,
    Хіба не нудить від таких чудес?
    Вже мантію учителя вдягає
    На себе засмердючений цей пес!

    На ноги лізе людям, як на сучку,
    Собачий бомж, ти все йому дозволь?!
    Він скоро всіх нас доведе до ручки -
    Огидне гавкало, смердючий троль.

    Шепнім адміністратору на вушко,
    Ой, діточки, ідею цю просту -
    Женіть із сайту цього Обісцюшка,
    Як любите хоч трохи чистоту!

    28.02.7525 р. (Від Трипілля) (2018)




    Рейтинги: Народний -- (5.67) | "Майстерень" -- (5.88)
    Коментарі: (6)


  46. Ірина Вовк - [ 2018.02.15 22:06 ]
    "Як сотворила тебе мама"
    Хочеш знати, як це сталось?
    Звідкіля дівча це взялось? –
    твоя мама так сміливо
    доню сотворить схотіла...
    Щоб тебе родити вміло,
    надихнуть красою тіло –
    на троянд пахучі личка
    влила па́токи потічки...

    ... Молока вона немало пишним ружам
    додавала...

    Суміш дивна замісилась –
    ти із неї народилась!

    Хочеш знати, як там далі?
    Звідкіля уста у кралі? –
    мама в гори за снігами
    бігла спритними ногами...
    Білих лілій заметілі,
    меду й цукру бризки цілі,
    ягід пригорщі бездонні –
    соковиті і червоні...

    ... І кориці не жаліла – все змішала, як уміла...

    Вийшли зубки, всіх біліші,
    губки – вишеньок спіліші...

    Хочеш знати, чим скінчилось? –
    мама вбога залишилась,
    щоб створити диво мудре,
    світлооке, златокудре...
    Продала́ все без сумління,
    і купила в володіння
    землю-жилку... За донькою
    злото хлинуло рікою!

    ... Золоті багаті жили волосинки обложили...

    Щастя мав би я без міри –
    цілувать їх до могили...

    (Зі збірки "...І все ж - неопалима". - Львів:Логос,2001)


    Рейтинги: Народний -- (5.66) | "Майстерень" -- (5.78)
    Коментарі: (3)


  47. Ірина Вовк - [ 2018.02.15 10:02 ]
    "Звідки ймення Устя, Устя-Златоустя"
    "ЗВІДКИ ЙМЕННЯ УСТЯ, УСТЯ-ЗЛАТОУСТЯ"


    А я слово "Устя"
    завивала в хустя.
    Устя -- у хустині,
    в вишитій свитині:

    -- А я собі Устя,
    Устя - Златоустя!
    Рученькі біленькі,
    устонька пухкенькі.
    З Божого облатка,
    з чистого із златка ...

    От така я Устя,
    Устя - Златоустя!
    Медом розтечуся,
    Богу помолюся --
    злотими устами,
    гожими літами ...

    ... Гомоніть струмочки:
    гарне ймення в дочки!
    Задзвоніть дзвіночки,
    гарне ймення в дочки!
    На яри й лісочки,
    за тини й тиночки:
    що за гарне ймення
    у моєї дочки!

    (Зі збірки "Семивідлуння". - Львів:Каменяр,2003)


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.66) | "Майстерень" -- (5.78)
    Коментарі: (8)


  48. України Сокор - [ 2018.02.03 22:01 ]
    Зародження

    Від Божого слова ,
    Є наша мова
    І наша земна любов.
    З батьківської волі, -
    Я в маминім лоні,
    Дорогу життя я знайшов.
    Я плаваю долі
    У маминому лоні,
    Відчувши божественний світ.
    Мамині звуки -
    Радість, розлуки,
    Майбутній я батьківський рід.
    Я мамине слово
    І мамина мова.
    Я мамина пісня і кров з молоком.
    Я мамина казка
    І мамина ласка.
    Я мамина ніжність, надія й любов.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  49. України Сокор - [ 2018.01.28 20:09 ]
    Кішка — Мурлика.

    У садочку під кущем,
    Кішка спала калачем.
    Сни, напевно, їй приснились,
    Чомусь вуса ворушились.

    Можливо спить, можливо слуха,
    Бо крутилось одне вухо.
    Ін-де око відкривала,-
    Це, так кішка спочивала.

    Та, десь, стайка горобців,
    Жбурнула шумно до кущів.
    Наперебій цвірінькотять,
    І мішають кішці спать.

    Кішка трошечки здригнулась,
    На шумну стайку оглянулась.
    І тихенько крадучись,
    По кущу полізла ввись.

    А горобці цвірінькотять,
    З гілки на гілку летять.
    І чубляться між собою,
    Ніхто не журиться бідою.

    Та, горобець один: - Чирикнув!
    Горобинний гам притихнув.
    І разом пурхнувши з кущів,
    Аж пух, на кішку полетів.

    Кішка, ніби-то, злякалась,
    Під кущ стрибнуа і облизалась.
    Це біда є невелика,
    Додому спать пішла Мурлика.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  50. Валентина Валентина - [ 2018.01.27 19:08 ]
    Як вовк погостював
    Побитий Вовк прийшов до тями
    Сів на пеньок, розвів руками
    І сам до себе розмовляє:
    - Це що зі мною відбулося?
    Я що, ходив до когось в гості?
    І як потрапив я в село?
    Так, так.
    У мене ж є там друг Шарко.
    Було у когось там весілля
    А ми із ним під стіл залізли
    Хотіли смачно попоїсти.
    І де той кіт сусідський взявся?
    Його хтось пригостив ковбаской
    А він притяг її під стіл
    А я з Шарком теж там сидів
    Коли побачив мої очі,
    Злякався, наче кинувсь з кручі.
    І тут такеє почалося!
    Якби не гавкнув той Шарко,
    Якби кота не принесло того
    Звичайно й бійки не було!

    22.03.2017


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:



  51. Сторінки: 1   2   3   4   5   ...   26