ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2019.02.22 07:23
Хоч ще зими студений подих,
Як тінь, остуджує чоло, -
Сніг перевтілює у воду
В землі пробуджене тепло.
Воно уїдливо, зісподу
Руйнує гори кучугур
І рветься швидко на свободу,
Як світла радість із зажур.

Серго Сокольник
2019.02.21 22:17
НедОгарок.
***маленька андеграундна сюрреалістична літературна поема.***

Це вітер виє чи вовчиця
Крізь морок ночі? Голова
Болить... Мені будинок сниться,
В якому Творчість прожива.
Цей дім осіб прийма солідних,

Ігор Деркач
2019.02.21 21:01
Що обирати? Вбийте – не пойму,
що діється? Яке то євре-рило
ще націю зі сцени не дурило,
а ми іще не хлопали йому?

І хлопаємо – іноді очима,
долонями, і вухами інде,
і нібито не знаємо причини,

Олексій Кацай
2019.02.21 19:31
І все ж – нехай війна й руїна! –
я твердо вірю: від Землі
до зір летітимуть невпинно
стрімкі космічні кораблі.

І з України, й з Сент-Люсії,
з Непалу, Гани, й Мексики…
І навіть, може, із Росії,

Віктор Кучерук
2019.02.21 19:19
Хоч натомлене серце збивається з ритму,
І невпинно холоне,спустошена часом, душа, -
Я вдивляюся в світ до цих пір ненаситно,
Як у небо високе з гніздечка невміле пташа.
Сотні раз намагався безсило присісти,
Дати спокій собі і не бути комусь тягарем,

Юлія Зотова
2019.02.21 14:10
Зважуватись, зважувать, вагатися...
Дійте і не бійтесь помилятися!

Тетяна Левицька
2019.02.21 08:58
Мчать життя коліщата,
а ти в чорній габі.
Будеш інших прощати -
то пробачиш собі.
Віра втратила крила
від жури і сльоти,
якби Бога молила,
не пила б самоти.

Олександр Сушко
2019.02.21 06:08
Анумо у сторону жарти,
Бо тема серйозна, ще та:
Ніхто не уміє кохати,
Лиш пишуть,- у цьому й біда.

Не ходиш наліво під верби
Із сонмищем лакомих гейш.
Тому що Ерота не треба,

Ярослав Чорногуз
2019.02.21 00:19
Ми зустрінемося навесні,
Як розтане остання сніжина,
Я мов лебідь до тебе полину
Наяву, не лише уві сні…
Ми зустрінемося навесні.

Ми зустрінемося навесні,
І підемо в зелену діброву -

Марія Дем'янюк
2019.02.20 21:47
Вода холодна? Крижана?
- Гаряча:
Палючими слізьми
Небесна плаче...
Мороз лютневий.
Мокра одежина.
Та Пломінь Гідності
Палає без упину.

Іван Потьомкін
2019.02.20 20:46
Навмисне коло товаришів не ширив.
Казав: «Навіщо додавати смутку тим,
Кому іще далеко так до вирію,
Відкіль вертаються лиш спомином гірким?»
Не був святим, та й не надміру грішним.
Не зносив сліз, порожніх слів невтішних.
Просив, щоб не поклали у

Сонце Місяць
2019.02.20 17:16
тому що дощ, хтось бо хотів дощу
лети ускрізь, не обертайся, птахо
розвидіти надміру досхочу
усе згадати & забути інше шляхом

вже не зустрінемся ніколи, не бентеж
мене, сентиментальщино погодня
у перспективі жодних снів егеж

Олександр Сушко
2019.02.20 06:26
І нащо моя дружина поперлася у районне управління за субсидією? Нащо псувала свої нерви, виклянчуючи у мертвонародженого викидня - міністерства соціальної політики - куцу матеріальну допомогу для закупівлі дрівцят на зиму та на електроенергію? Це минулог

Віктор Кучерук
2019.02.20 00:14
Звільни мене від самоти
Цілунками і сміхом,
Адже натхненню не прийти
Без радості та втіхи.
Від болю душу увільни
Очікуваним словом, –
Щоб став окриленим я ним
У діях і розмовах.

Віта Парфенович
2019.02.19 21:56
Я спізнювалася. На годину… Воно ніби-то і не набагато, але таки так. Збиралася прийти вчасно, але як завжди, в останню мить щось збивало. То виснажена готуванням смаколиків для свого коханого, бо він полюбляє різноманіття, а це все сили і час. То апатією

Володимир Бойко
2019.02.19 21:12
У відомому парку у Києві
Закладатимуть пам'ятник Вієві.
Чи то Вій, чи не Вій –
Ти піди, зрозумій,
Але щось замишляють у Києві.

Зіштовхнулися лижники в Рахові,
Довго з болю стогнали і ахали,

Юрій Сидорів
2019.02.19 16:51
Мистецтво -
Справжнє місце для пера,
А не куточок десь на кладовищі.
І навіть п'єдестал або гора -
Це все не те - нехай вони і вищі.

Так само і для шпателя, різця,
Багра, кувалди, лома чи сокири,

Лариса Пугачук
2019.02.19 12:14
рік. Бєлгород. Марину знаю вже з півтора року. Кілька років тому вона з 23-ти річною донькою перебралася в Бєлгород з Луганської області. Наодинці розмовляє зі мною українською мовою. З почутого від Марини: «В мене в Бєлгороді тітка рідна живе, одинока

Дмитро Куренівець
2019.02.19 11:11
Ця печаль є невимовна,
Біль пекучий не мина.
При столах – стільці порожні:
Моїх друзів вже нема.

Тут від їхніх слів зайнявся
Революції пролог.
Тут співалось їм про «завтра» –

Олександр Сушко
2019.02.19 10:12
Я сьогодні піду і прощатися, мабуть, не буду,
Ще в обіймах твоїх, а думками давно вже не тут.
Для розлуки найліпше пасує зима, місяць лютий,
А кохання здихати тихесенько загнано в кут.

Хоч повага і приязнь до жінки закладені в генах,
А сім'я

Віктор Кучерук
2019.02.19 06:31
Коли в шумливі вишиванки
Причепуряться ясени, –
Приходь безбоязно до ранку
В небачені ще мною сни.
Приходь щоніч з-за виднокраю,
Немов зоря, – звіддалеки, –
Куди щоразу посилаю
Я обнадійливі думки.

Сонце Місяць
2019.02.19 03:53
Ця самота є дощовою.
Від моря, над відтінки вечорові,
понад рівнини дальні й ген за овид,
здійметься в небо, що близьке їй, та
впаде із неба врешті на міста.

Дощить кругом у нечіткі години,
де всі провулки досвіту чекають,

Ярослав Чорногуз
2019.02.19 02:16
Небо потемніле над землею
Тугою усе заволокло.
До душі шляхетної твоєї
Дай мені торкнутися крилом.

А моя собі шукає спокій
Чи знайде - неначе уві сні –
Затишок в очах твоїх глибоких,

Вероніка Новікова
2019.02.19 01:18
Вже зима минає, а ти й не знав,
ритуально п'яний або тверезий.
Світ тобі ні мати, ані Тереза.
А війна, мій хлопчику, й не війна.

За недобрий ранок і добру путь,
за червоний сніг, що зійде за місяць.
Безпорадні спогади часом бісять:

Анастасія Поліщук
2019.02.18 16:14
Моє волосся трохи розпатлане, як і мозок
Десь на четвірку за шкалою від
Один – прокинулась без пам’яті в реп’яхах
До десяти – ідеально розчесане
Локон постійно
Тулиться до підборіддя
Мій погляд застряг
Десь між одинадцятою ранку цієї безмежної до

Олександр Сушко
2019.02.18 14:55
Музи заслабли, хворіє крилатий мій кінь,
Критик сказав, що віршую я дуже погано.
В пущу іду викорчовувати штурпаки,
А на Парнас хай стежину торують титани.

Збився приціл, а на рими утратився нюх,
Грона сонетів подібні, неначе сосиски.
Досить у

Юрій Сидорів
2019.02.18 12:13
Наївся - і спить під зимовим наркозом
Ведмідь, завалившись у власний барліг.
Щоб тіло спочило і втомлений розум,
Зими дочекавшись, і я би заліг.

Не буде вертепів, курантів, колядок,
Прикрашених сосен, ялин і смерек -
У сплячці надійний душевний по

Вікторія Торон
2019.02.18 12:02
Якби я не бачила їх, я б жила в «сьогодні», і тільки.
якби я не бачила їх, так начебто їх не було...
Та нагло сяйнув об’єктив -- хтось в позі завмер від утіхи,
хтось горе своє поволік -- і очі воно обпекло.

На дні міліонів умів, між коренів душ зціп

Анонім Я Саландяк
2019.02.18 11:42
ЩОДО ПРИМІТИВІЗМУ – ПРО ФОТОШОПИС... ... а от вам про мій інтерес до простого-примітивного (в зображенні загалом)... що актуально у “нинішньому комп’ютер-інтернет-facebook ” - такий, наприклад, діалог: - Ярослав Саландяк: ... то ж... у фотошопі!!! - Л

Лариса Пугачук
2019.02.18 09:21
Бєлгород. 2015 рік. В інтернеті наткнулась на переписку волонтерів, що допомагають біженцям з Донбасу. Вигулькнула стрічка: «Требуется перевезти семью беженцев. Просьба откликнуться, у кого есть машина». Телефоную знайомому, він погоджується допомогти.

Тетяна Левицька
2019.02.18 07:32
Зими набридло помело,
але наснилося село,
стежина біла.
В цукровій пудрі хвойний ліс,
на соснах, тертий сир, кумис -
миттєво з'їла б.
В креманці неба - хмар вершки,
як дотягнутись? Не з руки,

Віктор Кучерук
2019.02.18 06:32
Осяяні місяцем стигнуть сніги,
Пружніють овіяні вітром дерева, –
А я помираю між них від нудьги,
Немов незабруднений лист аркушевий.
Сьогодні немає зігріти кого,
Хитання жіночі повсюди відсутні, –
Розпачливо й тужно гукаю: “Агов!..”,
Та чується вс

Олександр Сушко
2019.02.18 06:06
Зійшла планета із орбіти,
Згоріли залишки добра.
Я хочу ворога убити
Під люті вигуки "Ура'!".

Упав солдат в обійми тиші,
Його очікує труна.
В окопах не потрібні вірші -

Віта Парфенович
2019.02.18 01:00
Я починаю все з нуля…
Хоча земля з -під ніг втікає,
Але себе я обираю,
Бо я у себе – тільки я…

Я починаю. Шкереберть
Летять минулії образи,
Пробачу все, та не відразу,

Шон Маклех
2019.02.18 00:50
Місто, яке живе поночі.
Місто, яке блимає очима ліхтарними
У пітьму вічного вчора.
Тут живуть одні ліхтарники:
За покликанням.
Тут складають пісні променями
Жовтого нічного світла,
Тут несуть світу щовечора,

Володимир Бойко
2019.02.17 20:39
Ранок, неначе кітва,
Пристрасть спинив безжально.
Певно, кінець ловитві,
Певно, віват печалі.

Скрута не пожаліє,
Безвість за душу візьме...
Годі впіймати мрію,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Альона Диковицька
2019.02.18

Марк Поздняков
2019.02.15

Надія Тарасюк
2019.02.03

Казки Старої Ґадзюби
2019.01.29

Вікторія Їхова
2019.01.26

Ольга Кміт
2019.01.24

Іван Цимбалюк Калиновий
2019.01.21






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Сонце Місяць - [ 2019.02.20 17:42 ]
    дисфорія
     
    тому що дощ, хтось бо хотів дощу
    лети ускрізь, не обертайся, птахо
    розвидіти надміру досхочу
    усе згадати & забути інше шляхом

    вже не зустрінемся ніколи, не бентеж
    мене, сентиментальщино погодня
    у перспективі жодних снів егеж
    із чим не згодний, але ну та хто я

    урешті, нарікати щоб на злість
    собі чуттів тутешньо~ немісцевих
    сумлінно нижучи слова до слів якихсь
    відлуння крізь давно закриті сцени

    та буде що було, лише без насолод
    услід натомість абсурдистські шати
    щораз розпочинати монолог
    & знову, не завершивши, злишати





     


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (2)


  2. Сонце Місяць - [ 2019.02.19 03:08 ]
    Самота (R. M. Rilke)
     
    Ця самота є дощовою.
    Від моря, над відтінки вечорові,
    понад рівнини дальні й ген за овид,
    здійметься в небо, що близьке їй, та
    впаде із неба врешті на міста.

    Дощить кругом у нечіткі години,
    де всі провулки досвіту чекають,
    коли тіла, що ніц їм не судилось,
    в гіркій розпуці осягають зайвість;
    як ті містяни, попри їх ненависть,
    в одній постелі разом спати мусять:

    річками ллється самота суспіль...





     


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (6)


  3. Сонце Місяць - [ 2019.02.14 21:29 ]
    лектура
     
    у вечір подібний на цей
    без будь~ яких панацей
    змальований трохи криво
    та прискіпливим олівцем

    мов деінде альтернатива
    дощовий чи сум чи то дзен
    градієнт карамельно~ сивий

    ходить місяць ламаний цент
    по ланах детективного чтива
    сугестивний цинізм сцен

    богомолиха люто грайлива
    у зіницях палає абсент
    якби все ймовірне можливо ~
    гаснуть лампи німують шиби





     


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (4)


  4. Сонце Місяць - [ 2019.02.12 04:07 ]
    sci-fi
     
    З наказом згідно
    винищити зло
    що процвіло
    в землі завітній

    Військовий флот
    скеровує машини в
    зірками зшите
    ультрачорне скло

    Казкові шпилі
    мури & мости
    & за момент
    огневе божевілля

    Зірветься з висоти
    на щебінь пил &
    смерть





     


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (4)


  5. Сонце Місяць - [ 2019.02.11 18:38 ]
    тріб’ют
     
    святковий вітрильник заходить у порт
    усякий портовий жебрак ~ поліглот
    & вірить у чесне жебрацтво

    & сходять матроси дивиться народ
    їх боцман у кнайпі жадає ряснот
    а стюард розмислює ось бергамот
    чому б його в чай не покласти

    стрункі офіцери ~ панянок ескорт
    хай кожен одружений ще й патріот
    є настрій зірвати славетний джекпот
    кінські перегони мажорний акорд
    леткий поцілунок на щастя

    ось фокусник ~ бистрий наперстковий спорт
    до ранку ніхто не вернеться на борт
    бо пітьма духмяна й запрагла пригод
    й пастки пропонують упасти

    & місяць кривий що в генделику чорт
    за душу дає пожовтілий банкнот
    & світ обертається ласий





     


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (6)


  6. Сонце Місяць - [ 2019.02.03 04:12 ]
    whiteout
     
    коли зима спиняється на хвильку
    немовби знак анумо тихо там
    усе що ти бажав забувши & не тільки
    в обійми прийме безнадійна німота

    що символічний сніг є зерна та вода
    вогонь стає вином натхненням протидія
    лампадкою у лабіринті тліє
    недбалий хист чому би не портал

    чому би не олтар де відпалав хорал
    сміх мінотавра анізвідки & нікуди

    бібліотек відлуння блудне
    нестерпний пробіл згар et al.





     


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (7)


  7. Сонце Місяць - [ 2019.01.31 00:59 ]
    метафізика
     
    I.

    незмінно

    вечір
    помаранча ліхтарів
    & сиплеться кудись
    нізвідки сніг
    такий
    порядок денний
    смерть або війна
    & відповіді ~

    всі дарма


    II.

    як люди мов зірки та їхня вища суть
    є світло ~
    у житті, у смерті

    & понад світло Бог
    про що
    із Богом говорити нам, віршарне


    III.

    надійде мить, мабуть десь інде
    дізнаєшся сама
    це проминання неодмінне
    & час його зима

    у нього подумки мовчання
    & сльози крижані

    втрачає ніби витрачає
    усі спростовані печалі

    йми віри, чи не йми


    IV.

    & серце прочиняєши в
    юрмисто~бистрий збрід
    де по бруківці струм рудих
    зневажливих кобіт

    & жоден риторичний тип
    не зачіпляє нерв
    не ревенант, не терафим
    не принц зербіно, не ~

    допоки спокій стережуть
    симптоми грізних лих
    & незворушна всюдисуть
    тих
    янголів жаских

    & лиш торкається на мить
    нелюбого лиця
    як музика, мов заповіт
    нескінченість
    уся



    V.

    через болоття сутінкове, вороже
    крізь лампіони, силуети & ложа
    із легіонами своїми йшла ніч
    що проти неї велеможніш, величніш

    усі сполохані страхіття & чари
    всілякі розпачі, зневіри й мовчання
    що загубили ми в ній чи знайшли би
    яка різниця, нам нещасним, щасливим

    у цім чеканні, нещадних змін


    VI.

    хоча за відчуттями пусто
    попри обломи & лакуни
    археологія ілюзій

    ревакцинація натхнень
    у час холодний & сумбурний
    чи щось навідає мене

    & креатури інфернальні
    поглине тьмяна ртуть
    з-за стін вітальні ~ спальні


    (VІI.)

    чи видять мертві еротичні сни
    чи видять мертві сни гастрономічні
    неканонічно, неетично
    поети знають що, а може ніц

    зимовий день немовби літня ніч
    все сходиться & губиться & відчай
    чи видять мертві сни гастрономічні
    чи видять мертві еротичні сни



    p.s.

    збираючи рукописи
    на спал
    історії повернень

    & повторень
    & присмак згару
    монотонний

    провісник
    зла










     


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  8. Сонце Місяць - [ 2019.01.27 03:16 ]
    снобам
     
    виночерпники адлібету
    командори хлябищ одверстих
    приповідники гонорові

    сторонні в будь-якій ролі
    все видовищ вам, все би зваб ще

    хай завіє чума з трупозвалищ
    хай огнем хрещає en route
    через омерзлі безтями

    естетизуючи в ямбі
    нестерпно тліючи тут





     


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (7)


  9. Сонце Місяць - [ 2019.01.25 23:22 ]
    посвята(×)
     
    припалений лемент фіглярський
    зухвало не містить шалу
    душі просторіччя із фарсом
    тепер заодно

    в неправильнім але сакралі
    десь плине як звик втішатель
    у небі свойому рибалить
    & що йому дно

    сумнівні питання без жалю
    про всякі випадки скраю
    бо скільки ще линви не шарю

    мабуть не дано





     


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  10. Величко Анастасія - [ 2019.01.16 19:14 ]
    Все швидко. Миттєво. Емоційно
    Все швидко. Миттєво. Емоційно.
    Все спішить. Палає. Жевріє
    Хтось в осені губиться потенційно,
    Хтось сумом осіннім хворіє.

    Час проходить. Летить. Протікає.
    Люди приходять. Ідуть. І зникають.
    Хтось від сенсу й думок втікає,
    А хтось і в любов цілком поринає.

    Сонце заходить. Світить. Зникає.
    Місто встає. Спить. Завмирає.
    Від книги мурахи по тілу бувають,
    Від поцілунка ж серце палає.

    Світ беззупинний. Безмежний. Прекрасний.
    Осінь розкішна. Багряна. Та ясна
    Побач цю красу, прошу, своєчасно.
    Й закохаєшся в осінь. Нову. Сучасну.

    осінь, 2018


    Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (0) | Самооцінка 5
    Прокоментувати:


  11. Сонце Місяць - [ 2019.01.14 11:00 ]
    MMXIII
     
    той, що приходить нізвідки, як водиться
    той, що глузує з неписаних правил
    той, що вичікує & до кінця
    начебто зайвий

    плутано знуджений від лапідарності
    склянотверезими днями за днями
    часто пасивний & передчасно
    пасіонарний

    хай у лектурах змісту сумнівного
    хай гедонії вуличних стягів
    від резигнацій & до жахіть
    якось ~ нетак

    (відбуває)


     *



    Генрієта, огрядна та лагідна
    на старих будуарних кришталях
    у цілком провінційному стайлі
    розкладає пасьянси ускладнені

    Неподобства за щільними вікнами
    не стосуються & ледь цікавлять
    реформації з танцями, бійками
    крикуни, корогви, ґраалі

    Кожен сам власне сіті чи ґето
    паралельні не перетинаються
    без кохання & без ненависті

    Генрієта повинна померти в
    сподіванні про це не дізнатися


     *



    майже згублений у листах собі, від тебе
    може втрачений шляхом, чому не тема
    у цім ніґредо, не зовсім пеклі, та врешті
    in situ, в пеклі безпосередність~певність

    мости ілюзій тим часом розведено
    серед мілких спекуляцій та післячуттів
    із наших уст промовляють навспак демони
    мовляв лихе життя, вмирати безпечно

    & холоднеча проваплює душу, мов сіль
    на дворі чотирнадцятий, січневі íди
    проспектами ночі & до світанку ген
    антиволхви крокують світами своїми
    скрізь тутешнє змовкає, вслухаючись &




     


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (5)


  12. Тата Рівна - [ 2019.01.10 16:55 ]
    Рефлексії безсоння
    Місяць схожий на келих, повний вина й туману
    Зорі розсипались салом на сковорідці
    Сонце дрімає на запічку, мертво-п'яне
    Хмари, як чоботи, тонуть у синій річці
    Неба

    Мені не треба навіть снів при такій яві
    Пасу небесних корів горілиць поночі
    Мої реальні світи не всякій уяві
    Під силу, не кожен таке бачити схоче,
    Треба
    Визнати
    Врешті
    Решті людей не до небесних корів —
    Їм аби земного узяти сповна
    Зібрати усю свою решту
    Не потопити човна
    Моя ж душа бездонна тому
    Що світ навколо неї не має дна
    Немає стін
    І перепон немає
    Щоночі ви засинаєте,
    А я відлітаю
    У цьому різниця між нами
    І смисли наших цілей —
    Ви хочете бути ситими
    Виспаними, умитими,
    Закоханими, багатими

    А я — хоча би цілою
    Й не розіп'ятою...



    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.41)
    Коментарі: (2)


  13. Сонце Місяць - [ 2019.01.09 14:03 ]
    là-bas
     
    помірно~ квітчаний & філіґранний рідше
    при тій самій борні
    скресає вдосвіта для епіфаній інших
    лишаючи ясні
    обставин
    згуби
    несуперечливе
    наступне & минуле
    увсебіч
    підступні
    безпутні сріблотілі дні

    за твоїми дверима Суламіто
    & за дверми до тебе
    Ісаїс

    свята що
    моторошні
    скрізь









     


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (8)


  14. Сонце Місяць - [ 2019.01.05 06:11 ]
    Діалог X * Царівна Мрій *
     
    Сонце Місяць:

    рибалку з вудкою гойдає місяць
    прозорий човен сковзає у тінь
    у зачарованому лісі всюдисинь
    тут квіти-сни & звірі мов казки
    крізь м’яко зблискуюче листя в
    півтемряву зникає лицар
    на однорогу ніжно-сніжному
    & магію змальовує неспішний
    химерний майстер зоряних світів


    Галина І.:

    твоя долоня
    дерево правічне
    загасить сонце - поминальну свічку
    що палить будні скривлених світів
    приречено тріпочуть чорнопері
    у срібній павутині тамплієрів
    похмурих павуків-хрестовиків


    Сонце Місяць:

    глибинні спалахи
    між стінами покою
    щезають у сплетінні рун & знаків
    лунким ароматичнім коридором
    квітують маки, рута & левкої
    за голосами що ясні дзвіночки
    любов & смерть блукають над водою
    під стелею врочисті зодіаки
    ’імпровізація...’ (зазначено у ролі)
    пекельні вічі стежать за тобою


    Галина І.:

    під стелею врочисті зодіаки
    пливуть у ніч
    і місяць ніби глечик
    пролив на плесо золоту доріжку
    згусає в шумовинні красноталь
    і дві зорі - прозорі мов кришталь
    тобі скотились в ліжко


    Сонце Місяць:

    перецвітає акварель рослин
    & кров зо стиснутих садів~судин
    дзвенить безоднею
    & ліс облудною стіною
    замовк довкола вогкої постелі
    & все похмурніші пастелі
    наближують наближення доби
    хто йде сюди?
    ЩО йде сюди?


    Галина І.:

    на струнах лісу граєш вічний смуток
    вростають сни корінням у стіну
    на пуп’янку - сльоза із бурштину
    вгортає сутінь
    густо пахне рута


    Сонце Місяць:

    прадавній цимбаліст
    сріблистий мов сова
    мовчить на самоті вслухається із ляком
    якась прикмета з кожним нотним знаком
    природа снить як сунеться імла
    із гілля опадає вогкий лист
    шпалери розбухають мов кора
    нікого & нічого, мовби гра
    зв’ядають квіти.. тліє мряка...
    дракон-під-берегом вилазить із кубла


    Галина І.:

    дзвенить луска
    завіси ніби крила
    у вікна линуть
    ніч у спину дише
    усі стежки збігаються у тишу
    сивіє кущ над яром наче лунь
    лискуча зграйка місячних відлунь
    тріпоче у волоссі мов рибина


    Сонце Місяць:

    лихі дріади
    блискають очима
    на смолоскипи вершників брязких
    нетопирі потворніші за гріх ~
    рятуються небесними шляхами
    славетний витязь Казимир
    жене у напрямку боліт ~
    сафарі на живих мерців
    що прикидаються казками
    & ягуар ошкірюється вслід


    Галина І.:

    перетікає мла через поріг
    колюче гілля в душу цілить
    і ягуар із зорями на тілі
    згорнувся чорно біля ніг


    Сонце Місяць:

    коли прокинеться
    Царівна Мрій
    в оточенні мелодій пелюсткових
    за межами бентежних таємниць
    & сутінкових інфразвуків
    коли прочиниться вікно
    зі співами птахів дзвінких
    у предковічне та казкове
    барвисте місто, самоцвітний ліс

    усе осяє вищий зміст





     


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (7)


  15. Василь Кузан - [ 2019.01.04 17:32 ]
    Душа навиворіт…
    ***
    Душа навиворіт…
    Німих нема воріт.
    Коріння в небо
    І руки – пензлями…
    Замки, мов сутінки,
    І страхи-сумніви
    Літають совами.

    Словами зниклими
    За авансценами
    Із Авіценнами
    Кричать не істини, а ниці з правдами.

    Вже сонце висохло,
    Як сповідь грішника.
    Йдемо колонами німими й гордими,
    Бо світло в імені
    На срібло виміняв
    Сліпець поранений любов’ю й вірою.

    Тіла нанизані
    На стріли плинності
    І час намотує на очі відстані.
    Зникає впевненість,
    Як мури юності.
    Усе повернеться.

    Усе знеціниться.
    І пензлі в небі…
    А душі невідь
    Куди зникають.

    І ми зникаємо.

    Апокриф кається,
    Канон втрачається.
    І вічність падає
    У воду каменем.

    04.01.19 © Василь Кузан


    Рейтинги: Народний -- (5.54) | "Майстерень" -- (5.7)
    Коментарі: (4)


  16. Сонце Місяць - [ 2019.01.03 06:00 ]
    гостинне
     
    не треба ані слави ні звитяг
    жарин~ чуттів
    що як не дми затухнуть
    я би провів роки на твоїй кухні
    спілкуючись потрохи за життя

    співав би там лурід чи навіть вейтс
    на хвилях радіолово~ вінильних
    & ці завіси слів недбало плинні
    для тебе аніяк не кейс

    & ще би зачепившися розлив
    на стіл зелений чай
    який кохає спрагу
    сказавши ось такий незграба
    хоча не те було казати слід





     


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (2)


  17. Сонце Місяць - [ 2018.12.30 16:31 ]
    з минулого
     
    надворі балаганний вир
    думки нанизує хиткі
    про карнавал & барикади
    буенос~ айресе прости

    в провулки згину сам~ один
    з нагоди праведної слави
    & відновлятиму собі
    з минулого
    що дим леткий

    врочистості ілюмінацій
    беззастережні & чужі
    мерці котрих не пережив

    через обшарпані палати
    терпіння втрати & труди
    через тойбіччя восени

    коли вертає сніг лапатий
    з минулого
    що дим леткий





     


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (6)


  18. Сонце Місяць - [ 2018.12.22 05:39 ]
    етернель
     
    коли стартують заметілі
    трясовиною ностальгій
    крізь ніч безмовну & безцільну

    неначе бачене & зникле
    у снах давнозабутих тих
    рядках покреслених без ліку

    усе що знав лиш я один
    за чим необережно линув
    присвячене тобі сяйлива


    (аби)





     


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (6)


  19. Сонце Місяць - [ 2018.12.20 03:45 ]
    nb
     
    у не повірите ~ звісно ж, не вірте
    збувайтеся зайвих дурниць

    стражденних, у розпачі всьому розкритих
    принадливих силоміць

    одверті лиш вітер розбещено~ схриплий
    & скришені долу зірки

    & все, що звичаєм ніяк не помітне
    крізь терни безмовні
    терпкі





     


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  20. Сонце Місяць - [ 2018.12.17 06:36 ]
    Елевтерополіс
     
    як ми, із грудневої вогкості
    ввійшли до ампірної зали
    голодні й лихі, зухвалі
    навряд було що втрачати

    гортензії між померанців
    венеціанські дзеркала
    боги & герої на фресках
    у залі галюцинацій

    усе, що дурні обіцянки
    фрагменти дотепних квестів
    дитинна незграбність &
    десь там ~
    царство небесне у славі

    ще не ставали чуттями
    слова & майбутні тексти
    у сутінковому струмі
    відлуння, що тліло між нами

    святкові енергії міста
    назустріч розхристані струнко
    ніким не кохана юнко
    за мить, як прокинутись, разом



    ibid.

    не приймаючи справжнє за дійсне
    ти припнутий до цього дійства
    зі смаком анріеліті

    де сплелися вже дещо оскомні
    перелесні квити іроній
    дивний чар & свічадний тлін

    шедевральні твої антитези
    не існують без екзегези
    хоч її не потрібно їм

    непомірності & надзусилля
    спричиняються до безсилля
    у парадних кайданах рим

    що печалі & що умови
    тихий Боже, зішли Любови
    бо нічого немає, крім





     


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (2)


  21. Сонце Місяць - [ 2018.12.15 03:02 ]
    mystique
     
    у вітрилах безсоння
    щемить невідомість
    мовби сморід в обіймах
    із дешевим парфумом

    мовби спогад розірваний
    сутінку присмак
    перецвілі тони
    ілюстрацій забутих

    заблукалий у безлад
    кособоких провулків
    типажів оголяє
    чи спалах чи виблиск

    їх рубці ті що губи
    ламкі напіврухи
    & зневіра & спрага
    безвільного змісту





     


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (9)


  22. Сонце Місяць - [ 2018.12.12 19:13 ]
    декупаж
     
    рубається шляхта & маркіз
    де сад кавує у шарантоні
    доба мародерства у своїй повні
    наполеон відбуває в круїз

    босяцький ромео останній луї
    підкидує на чуттєвій долоні
    оперний моцарт ~ люди & коні в
    апофеозі класичному скрізь

    на мертве бароко лягає тінню
    ампір ~ атеїзм як холодна зброя
    мадам каліостро на одрі любови
    сняться котильйони & зовні

    провінційний провулок
    дохідний дім




     


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (2)


  23. Сонце Місяць - [ 2018.12.11 02:11 ]
    харукі
     
    що не знайшовши загубив
    в перелюбі чи навіть шлюбі
    про що уста чи хай там губи
    не усміхнулися тобі ~

    не знаєш голомозий буддо
    простуючи поміж гроби
    від боротьби або ганьби
    до тиші над усі усюди





     


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (6)


  24. Тата Рівна - [ 2018.11.27 22:43 ]
    Моєму чоловіку
    У телепорталах наших голів — телепорти
    Я на твоєму світловому шляху — ти на моєму
    Передаємо з очей ув очі уліс буття
    Світить холодна півпосмішка місяця дзенькає гріш —
    Ніби це ми із тобою Чарльзи Стрікленди Сомерсета Моема
    Ніби це ми прототипи нащадки персонажі Гогена
    Ніби це ми перші люди і перші грішники
    Ніби це ми — безутішні закохані з Верони
    Загублені серед всесвіту Білі Ворони —
    Рондо закручується
    Звужуються межі краї кордони
    Діти ростуть й проростають над нами
    Ми приростаєм хребтами
    Дно пробивається головами —

    Мій Големе
    Ми із тобою народилися жили й помремо голими
    Нас закопають голими
    Мій Големе
    Ми — особливий підвид підопічних доктора Хаоса —
    Нагромадження каміння й валунів порослих мохом
    Сіамські близнюки що росли нарізно й зрослися після телепортації душ
    Мій Голіафе
    Ми — особливий підвид
    Ми нерозривні спитай Аріадну як хочеш знати

    Наше з тобою рондо — аутодафе
    Мій Голіафе
    Злет на гарячих крилах — назви це так

    Життя. Домен. Царство. Тип. Порядок. Рід. Вид
    Вся ця драбина униз та вгору — Сізіфів шлях
    Та ми — сяйні таути зрівняні з ельфами
    Кельтські боги обернені на схід
    Наш із тобою інший світ — це Сид
    Вір мені. Я на твоєму довічнім шляху — ти на моєму.

    Хлопчику поклади свою голову в мої долоні
    Нехай заволає камінь Фаль — фальшу немає
    Мій Голіафе
    Тільки ж мене не штовхай — Агасфер подрімає нехай —
    Alter ego Вічно блукаючий Жид
    Нехай меч Нуаду зблисне заволає камінь Фаль
    А тоді вже штовхай якщо хочеш

    Твій Давид



    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.41)
    Коментарі: (5)


  25. Сонце Місяць - [ 2018.11.27 19:37 ]
    зачарування
     
    навіщо все було
    ніколи не дізнати
    несповідимі артові шляхи
    & не злічити хиб
    пусті бардачні жарти
    пекельний роздріб або опт

    ущільнюється мла
    деталі & диявол
    скрізь падолист чи навіть
    вже зима

    хронічний арлекін
    що має до розваги
    яких допитуючи знаків
    сутінком летким





     


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (11)


  26. Сонце Місяць - [ 2018.11.26 00:44 ]
    готика
     
    зморило нанівець почесну варту
    втручатись нікому вже клич не клич
    & носферату обіймає ніч

    & тихі зимні цвинтарі садів
    & дірами очниць кривавий дим
    & ще для когось зовсім інше завтра

    & в помислах що жодний не беріг
    тінь сковзає затьмарюючи тіні
    о знаній несподіваній годині
    де попіл відчуттів неначе сніг

    засвітлює шляхетні поривання
    судомний до нудоти ласий гріх
    чесноти й злі поневіряння їх
    блюзнірства у без тями віршуванні





     


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (8)


  27. Сонце Місяць - [ 2018.11.23 23:42 ]
    ~.*:.»*«.:*.~
     
    пагони осені як волосся горгонські
    персей не вернеться натомість
    безнадійні гості ламають стріли
    заходиш до себе чуєш мов дихає
    стихія загострена невідомість

    містечковий всесвіт за горіхами сонними
    королівський олень зникне у сутінки
    перехрестями зібганих вулиць
    стрінеться герострат півзнайомий
    у північ одбиту схололими дзвонами

    о небесний
    карбований
    квите





     


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (3)


  28. Сонце Місяць - [ 2018.11.21 18:51 ]
    baudelairean
     
    незалежний від факторів автор
    випромінює оптимізм
    крізь континуум & постфактум

    цирк ідей у славетнім аллє
    парадує за браво & біс
    від любителів ріжних шаленств

    божевільня й капличка навпроти
    там жеруть непропарений рис
    склавши крила пікірують вниз
    при натхненні за браком роботи

    а коли геть у захваті, він
    розпинає примхливий геній &
    регочеться мов скажений, із
    богадільні лунає одвіт





     


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (2)


  29. Сонце Місяць - [ 2018.11.20 00:00 ]
    *повтор
     
    галай~ балайський
    сплін
    розвіяно у вирі

    & ти би так хотів
    хіба хотів ~ не там

    з весілля
    всяк вертався сам

    палали ліхтарі
    & зорі мерехтіли





     


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (4)


  30. Сонце Місяць - [ 2018.11.18 23:28 ]

     
    У записнику героя
    чисто китайська проза
    передчуття артрозів
    виблиску наднової

    Мелодії падолисту
    короткі й злі, прематурні
    холод імлиться містом
    бомжі моніторять урни

    Сурове мораліте
    індустріальних стаєнь
    скликає свій комітет

    & Місяць на брамі тайн
    запрошує ~

    Вар’єте
    рils, принадний
    муншайн





     


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (10)


  31. Сонце Місяць - [ 2018.11.13 01:40 ]
    kyrie
     
    знадвору скиглить негода
    вогні стираючи кір’є
    елейсон а втім не шкода

    неакцентована доля
    колоратурну кволість
    демонізує у мріях

    покинь рукописи втомні
    антоніо салієрі
    у невимовній манері
    плечима стени дездемоно

    вселенській своїй безодні
    на спомини згуб дискретних
    осяяне хай бездомне
    піїт карбуватиме кредо





     


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (8)


  32. Сонце Місяць - [ 2018.11.11 23:29 ]
    каприс
     
    стривай ~ нагрянуть без реклами
    злі клоуни із хижаками
    та стане поціновувачам лож
    непереливки ще й за власний кошт

    спішать покинути ці стіни
    у штовханині & екстрімі
    не дочекавши акробатів міць
    ні декольте пікантних танцівниць

    бодай лишитися живими ~
    кривавий чад у димній пелерині
    на весь гармидер & макабр
    півмісяць либиться з-за хмар

    а недалік & ще направо
    споживши несвяткові страви
    присьорбують звичайний чай
    & часу досить ~ для прощань





     


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (4)


  33. Сонце Місяць - [ 2018.11.07 11:30 ]
    утаємниченим п ~*
     
    Кажіть нам про усе ніщо
    оскільки ви вже тут
    повідайте коронну суть
    її збагнути щоб!

    зірвіть покрови з маячні
    розвійте миттю дим
    гадаю вас несло сюди
    звістити, отже і ~

    Pеалії прості
    софіти, звук пішов
    у чому сміх, най знають всі
    нехай для когось шок
    мовчання, се
                        провальний стиль

    в ефірі маппет-шоу!





     


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (4)


  34. Сонце Місяць - [ 2018.11.04 22:29 ]
    scorpio
     
    ув оголеній фазі року
    змій лишає піфійські ключі
    на світлинах спостерігачів
    вдаючи, ніби все неглибоко

    в заяложеній маячні
    грає реґі на шлакоблоках
    словоблудять приватні блоґі
    & ненависть шурує в печі

    проз урочу поодинокість
    злотосічних вічей нічних
    згинь у морок & знову почнись
    недовершений світе жорстокий
    понад обрій іржаві мечі

    & нікому не віриться в спокій
    із давно неважливих причин





     


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (5)


  35. Сонце Місяць - [ 2018.10.30 23:49 ]
    echoes
     
    сезонно було ще ідей
    резони були безперечно

    я зможу згадати сей дей
    & дещо посутніші речі

    у мить проминання його
    де небо вже плаче лелече

    & ледь напідпитку босх
    граффіті здирає під вечір





     


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (6)


  36. Тата Рівна - [ 2018.10.28 22:13 ]
    Дівчинці із крильцями метелика
    Коли у тебе розривається шкіра на пальцях ніг
    Просто тому що кришталеві черевички стерлися в скельця
    Просто тому що життя — це твій вершник твій пан
    У нього — батіг у нього овес у нього все що врешті-решт має сенс
    А тобі — решта
    Твої вії давно не віяла твої вії посеред балу перетворилися на решета
    Витікає море з твоїх очей й вишиває біллю
    Світлотінями моделює чи то скісний хрест чи ламане дерево
    На щоках- і лишає слід на ранах твоїх білою сіллю

    Ти даремно бігла цим колесом хитким теремом
    Виховання казали тобі бракує —бути чемною
    Хисту казали тобі бракує — повторюєшся темами
    Світла казали тобі бракує — помреш темною

    І ніхто не відкрив що вижити ще те благо що даремно ти
    Бігла старим рипучим колесом приймаючи його за пишний терем
    Приймаючи за даровані хутра власний хвіст
    Приймаючи за слова осанни протяжний свист
    Батога вершника свого превелебного пана

    Ти остання
    Інші майбуть вже впали — безталанні клячі
    Ти остання —
    Інші давно прозріли узріли бачать
    Дивлять в саму суть речей у саму їх сіль
    І не плутають з біллю біль
    Не напитують про мистецтво серед трупняків та іншої гнилі
    Не шукають тепла душевного у могилі
    Не біжать зашорені й очумілі —
    Гривами в лентах а спинами в милі... ти епічна дурепа
    За відвертість надмірну прости
    Пошукати ще треба таких як ти... й не знайти
    Моя дівчинко інструктована в серце самого чорта вишита там решетилівською морокою — взором чистим

    Коли у тебе розривається шкіра на пальцях ніг
    Ця дорога перетворюється на червоний рушник без вивороту
    А дні втрачають числа

    Смисли стають стислими ніби відкритий куб Левітта Сола
    Хрип твого відчаю переливається у соло

    Бо це ти остання — інші давно зійшли з дистанції пекло надто близько
    Що ж
    Біжи
    Біс із тобою дурне дівчисько
    Дні посіріли ніби нитка-куниця лагідне полотно зносилось у шмату
    Ніби і є ще порох в порохівницях
    Але крім себе нікого стріляти

    Сни твої стають неймовірними як літаючі люди Марка Шагала
    Тільки в кольорі зовсім не так густо — твоя історія червоноязика gusto della busco Жаклін де Жонг
    Лонгрід із постперестроєчних талонів
    Покажи мені свої долоні псевдо мадам Вонг
    Бо здається твої Олімпи Голгофи Говерли Фудзі — не більш як затерті сцени в Кантоні
    І решетилівські зірочки на лініях де замість ліній — гілки хмелика
    Ти зійдеш з дистанції зійдеш із розуму зійдеш на пси
    Дівчинко із крильцями метелика
    Дівчинко блажена єси




















    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.41)
    Коментарі: (2)


  37. Сонце Місяць - [ 2018.10.28 22:33 ]
    Жовтень
     
    1.

    Вечір ~ ніч. Ідеаліст релаксово перебуває на власній кухні
    Неначе Господь десь там у своїй наднебесній господі
    FM транслює ангельські хори в супроводі цитри й лютні
    Співають здається латиною слова прості, сливе народні

    За кухонним, кватиркою настіж, вікном далі лютує жовтень
    Людиноподібні істоти як риби в невідомих його глибинах
    Хапають повітря чи пиво, проминають сумніви вкотре
    Проминають радощі й сльози для більшості неочевидні

    Місто живе як заведено, містяни говіркують як звикли
    Маніяки-таксисти, лесбійкуваті повії, гіпоблуди & гопи
    Всі їхні клопоти або подвиги, у темряві чи на світлі
    Трохи полум’я, більше тління, чи врешті~ решт попіл

    Ідеалістові однаково привабливі, однаково надзвичайні
    Хоча із таких марґіналій не постає літопис правдиво
    Цікавинки, дрібниці, які полюбляє & все відмічає він
    Якщо і не медитація per se, то добряча нагода, чи привід

    Отак міркувати собі про знедолених, згублених, божевільних
    Їх недоречну, здавалося би, чесність & шибеницький гумор
    Ніким не оцінену працю, десь притомні уривки дозвілля
    Обов’язки & дивацькі імперативи, які оце сам напридумав

    А ще поринати у спогади, фільтруючи нетребне та нице
    Конденсуючи еліксири легкі, електричні & фейерверкові
    Теплі рампові позитиви, облич сяйво, виблиски у зіницях
    Мініатюри у ракурсах іронічних, люстерках роверкових


    2.

    А ще рефлексії приязні до теми жінок, уявних & явних
    Моментами ледь сп’янілих, а загалом, пожиттєво, тверезих
    Переважно довірливих подруг, рідше спонтанних коханок
    Що не потребують зайвих реплік, ані обіцянок, ані перверзій

    Щодо матерій містичних у знаках, снивах, видіннях
    Розмислює з особливою ревністю, із майже залежністю
    Начебто їхня абстрактність & ніби окремість їхня ~

    Трансценденція хмар~ вітрил між обрієм~ узбережжям
    Трансценденція нічних ліхтарів~ зір у воді, металі, чи склі

    Перестворює все земне, з архетипів посутно відмінних
    Не для чиєїсь вигоди, не задля якоїсь іще справедливості
    Напростець інтерпретуючи водевілі & пантоміми

    Мирські*





     


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (7)


  38. Сонце Місяць - [ 2018.10.24 23:34 ]
    les filles (ІІІ.)
     
    ось так сидіти у дворі
    із цигарками & при спрайті
    дивитися падуть в журбі
    листки тополі кимсь прокляті
    крізь вітровий порив

    печаль примножуючи лиш
    сьогодні ліпше не читати ~
    на сіді~ плейєрному старті
    є джефесон еплейн це варте
    & світ стає світліш

    зі світлом цим немов прочани
    чиїсь панянки та дівчатка
    чаклують драмер & гітари

    у затінкові їх





     


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (2) | "les filles"


  39. Сонце Місяць - [ 2018.10.22 16:19 ]
    світле мито
     
    хай промайнуть ~
    немов умисно
    але мене тим не бентеж
    осінні настрої без меж
    святковості твої о місто

    реінкарнації ~ світлини
    іржавіють мов на очах
    & дежавю спіткає жах
    знавця
    полотен
    старовинних

    за листям золотом черленим
    залляє сяйво метушню
    ховають чи ідуть на шлюб
    легкі кримплени ~ лубутени

    п’яничка либиться на дійство
    хильнувши зовсім трохи чар
    якби вогню
    прихильний жанр
    жовтнева хроматична
    дійсність

    & той хто був поет ліричний
    відставивши роботи вжеж
    обходить вірно рештки веж
    а там
    щось ше
    його закличе

    ось гастролюючі вірмени
    скрипками крають серця трут
    подоли вулиці метуть
    притерті до такої сцени

    а ми чиїсь всечасні діти
    & несмак певний
    має смак
    à la recherche в сімох томах
    чи знову шанс
    тебе
    відкрити





     


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (2)


  40. Мессір Лукас - [ 2018.10.21 18:14 ]
    *
    Вільне падіння, непрокидання, кінець несвідомого руху.
    Слідами, листками з-під підошов, оголення, потім брехня,
    Лісові руки, демони, розпач, похапцем, знову, незнамо нащо
    Катастрофічні спроби, без ладу, комічні, пульсуючі зовні
    Подих, подив, звуки, призвуки, понад, услід, перестворення.
    На зламі, як зійдеш, знаття, недоля, звичка, розкаяння,
    Стагнація королівської кобри, марення, скупчення крісел,
    Зблиски, лелітки, спалахи, довільно вимучені альтернативи,
    Злочинні будні, гравюри страхітних місць, збиткові аукціони,
    Ковзке спрощення, облуплені фарби, правічні страждання,
    Амальгамований вітер, голодна посуха, плазмовий студінь.
    Спомини розпадаються, відсьогодні, тепер, жамевю, гіркота,
    Блідий виблиск льоду, металічний хмиз, полювання, тощо.
    Енігма, наволоч, сплески, трепет, шемріт, збуджене, навісне.
    Ідилія в осерді шеолу, врятування, виснаження, спростування.


    Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (0)
    Коментарі: (2)


  41. Сонце Місяць - [ 2018.10.17 19:13 ]
    мислями
     
    хто заперечив би
    глуз макабричний дещо
    хай не суціль скарби
    але й бували речі

    де у яких млинах
    фабричках палітурнях
    ревний зірковий прах
    & закіптявлені турки
    неколисковий блюз

    страчено легко смисл
    непослідовну лють
    істини замість пісню

    весь небуквальний хлам
    нелітеральні рими

    з вечором сам на сам
    & цигарковим димом





     


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (7)


  42. Мессір Лукас - [ 2018.10.16 22:28 ]
    . . . . . .
    Листи собі, ними забите горище.
    Ясени за вікном, гілки - вулиці.
    Неспокій жінок на гострих обцасах.
    Візерунки, полум'я, тлін.
    Сторожа сезону здійснює ще обхід.
    Догори, вниз. Невідомість, вітер.
    Електричний потік проймає.
    Пробіли, знаки абзацу.
    В будинку, де шукають забуття.


    Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (0)
    Коментарі: (2)


  43. Мессір Лукас - [ 2018.10.14 23:16 ]
    *****
    Покреслені долоні, сходами з розуму.
    Місяць поволі рушає, востаннє.
    Спаленілий вітер засміченим пилом
    Відлуння. Розчахнуте лезо сцени.
    Пітьму оголено. Кропив'яні стебла.
    Шелесткі змії. Шаленіючі орхідеї.
    Золочені горлянки, барабанні садна.
    Дзвони розбиті між поворотом
    шосейним і закинутим автомобільним
    цвинтарем. Досвітні промерзлі зорі.
    Пасма доріг у гарячкових гримасах.
    Порожні голоси безодні. Більш ні сло


    Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (0)
    Коментарі: (2)


  44. Сонце Місяць - [ 2018.10.11 20:22 ]
    знетрівне
     
    присмерково явились лячні
    небажання без крові & плоті
    в лихоманці цвітучо бридотній
    зжухлих лотосах твані чадній
    древні камені млою глевкою
    у безрадості барв цегляних
    самотіли довкола стіни
    над застояною рікою
    перевернуті вежі зубці
    хмаровиння у жовчі & вохрі
    занемінні готично мертвотнім
    сповідали загублену ціль
    асонансні відтінки дрімотні
    не відомих нікому часів
    сукровили крізь тіні косі
    зачакловану незворотність





     


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (13)


  45. Сонце Місяць - [ 2018.10.10 21:40 ]
    синопсис
     
    & тебе прихопить осінь ізненацька
    чи в окопах чи по манівцях
    що учора ніби обіцяв
    відсьогодні закружляє танці

    & хоча би ані зиску ні звитяг
    всеодно чи світу не піддався
    з-поза сонячних електростанцій
    над поля сяйливий зійде злак

    & зі своїм альтер еґо санчо панса
    твій гідальґо не полишить шлях
    й вітряки понині у правах

    понад листя одлітає птаство
    & яса небес — а так

    журба





     


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (8)


  46. Олександр Жилко - [ 2018.10.10 21:22 ]
    Захопити планету
    Мені відомі два достовірні
    способи захопити планету Земля.
    Першим є Я — здати всю зброю,
    скасувати кордони,
    розбити дороги,
    обрушити ферми на всіх мостах.
    І, забившись в маленький хутір,
    посеред лісу й болота,
    карбувати любов як нову монету.

    Другим є Ти — збудувати гармати,
    грабувати багатих, ділити на всіх.
    Зривати агітки й плакати,
    малювати свої.
    Вирвеш серце гранітовій статуї
    посеред найбільшого з міст
    і любов сама потече рікою.

    Мені відомі два достовірні
    способи захопити планету Земля
    І хай це буду не Я,
    мені не вистачає наснаги
    і хай це будеш не Ти,
    у тебе її забагато.

    2017


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.47) | "Майстерень" -- (5.47)
    Прокоментувати:


  47. Сонце Місяць - [ 2018.10.09 18:41 ]
    за те
     
    еквіваленти спраги
    стяги мої ось та
    день зачиняє брами
    губить свої міста

    губить разом із нами
    що йому з нас цей раз
    протяги зрідка драми

    невідворотний пас
    через не-смак & розкіш
    розпач бурлескний брамс

    ніч така навстіж просто
    & далі тримайсь
    яксь там





     


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (8)


  48. Дмитро Дроздовський - [ 2018.10.09 17:26 ]
    * * *
    сніг не розтає
    віхола сердець
    кожний у руці
    тримає меч
    чорний плащ дощів
    перекрив ходу
    сліз уже нема
    від зречень

    у повітрі смерть
    чорний силует
    дивиться з віків
    сила і вогонь
    у без дна очах
    що горять, мов ртуть
    вихлюпи отрут
    і прах

    де була любов
    омертвілий час
    вовк чека й жере
    кістку з черевин
    буде мертвий час
    буде зойк ураз
    закоцюрбне дзвін
    сон


    Рейтинги: Народний -- (5.36) | "Майстерень" -- (5.29)
    Коментарі: (1)


  49. Марґо Ґейко - [ 2018.10.08 12:24 ]
    Зоря незаходимая
    Я зайду в твою осінь агатовим бабиним літом,
    Поки ліс твій не вихолов повністю і не пожовк.
    Ти зустрінеш мене листопадом неписаних літер,
    Огорнешся у сяєво тепле, ніжніше за шовк.

    Дочекайся, прошу, наші долі – нещадні маруди,
    Навісне́ хмаровиння заломить в заграві ману:
    Ти поринеш у неї, торкаючи сонячні груди,
    Бурштином розіллєшся насподі в п’янкому лану.

    Я пройду твою стежку – не буде потому і сліду
    Від солоних дощів і заблудлих чужих підошов.
    Упокорено ляжу відтінком в чуттєву палітру
    І промінням зцілую звабливо прострочений шов.

    Най мінятиме маятник вкотре свою амплітуду,
    Най заврунить зима всі ліси в аскетичну чалму.
    Я намріюсь тобі – втім, ніколи твоєю не буду,
    Я з тобою не збудусь, напевне, ти знаєш чому.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (14)


  50. Сонце Місяць - [ 2018.10.08 02:20 ]
    Сад безтямних (Georg Heym)
     
    Іржавий став, де тіні застигають
    Під стовбури, на вигляд крихкотілі
    У тишину. Схиляються нечасті
    Над водяним похмурним люстром

    Тут інші йдуть, за живопліт пустельний
    Холодними стежинами під світлом
    І човгають ті ступні у альтані
    І знов ховаються до шпар таємних

    Струмка спіткай ген там, в нагому сяйві
    Край вільх, вербин, що зроду викривляє
    Як човник на той берег перепустить
    У світлі рви жовтіюче пелюстя





     


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (16)



  51. Сторінки: 1   2   3   4   5   ...   38