ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2019.05.27 00:26
Дивися й слухай… Пізнавай
Життя красу і шумовиння, –
Воно ключем б’є через край
І душу знаджує невпинно.
Його строката течія
Докупи зводить дні і ночі,
Тож пам'ять збуджена твоя
Даремно голову морочить…

Іван Потьомкін
2019.05.26 21:21
І Пушкін, і Лермонтов тим паче
Втомилися життям, смерть сприйняли б за щастя.
На прив’язі один в царя ходив і прославляв свободу,
А другий кров місив в чеченському болоті,
Чекаючи кулі як причастя.
А ти, лемківський хруще , ти ж тільки-но почав густи

Тетяна Левицька
2019.05.26 18:48
В палких обіймах терпну, млію,
цілунком зваблюю вуста,
плекаю стомлену надію -
ввіійти в альков любові. Та -
зоря не згасла в соннім небі,
що нам світитеме весь час,
хай Ероса чутливий лебідь
оголених накриє нас.

Нінель Новікова
2019.05.26 12:21
Дзвеніла музика в саду
Щемливим, невимовним горем.
І свіжо й гостро пахли морем
На блюдці устриці в льоду.

Сказав мені: « Я вірний друг!» –
Торкнувся сукні переможно.
О, як з обіймами не схожі

Олександр Сушко
2019.05.26 11:40
Бовдур! Цілий вік на владу гавкав!
Гриз КучмУ, тепер команду "ЗЕ".
Бо - поет! Не безхребетна п'явка,
Що з громади соки тільки ссе.

Як вам слово "більшість" - правда гарне?
Є іще одне слівце "товпа".
- Зупиніться! Стоп! - кричати марно,

Ніна Виноградська
2019.05.26 10:56
У тім краю,
Де ріки
Тихоплинні,
Де райдуги із них
Вологу п’ють,
Ще не завмерла
Мова України.
Вона живе,

Ніна Виноградська
2019.05.26 10:54
Вогнем і мечем захищали державу
І гасли зірниці в очах вояків.
І кров’ю, і потом боролись за славу
Всі наші прапращури і до батьків.

Тепер наша черга ставати до зброї
І землю свою боронити в бою.
Бо наші сусіди на конях із Трої

Віктор Кучерук
2019.05.26 10:02
Вечора відсвіт червоний
Тоне в багровій воді, –
Берегом тупають коні
Сірі і темно-руді.
До прохолодних влоговин,
Чуючи дзенькіт відра, –
Сходять слухняно корови
З пагорбів ситних Дніпра.

Володимир Бойко
2019.05.26 09:28
Людям, вічно набурмосеним,
Видається все не так.
Набурмосені відносини
Дошкуляють, як чиряк.

Ні нещирі перепросини,
Ні фальшивість обіймань,
Не поможуть набурмосеним

Ярослав Чорногуз
2019.05.26 02:13
Моя любов, моя печаль,
Моє кохання чарівливе -
Крізь тиху вечора вуаль
Просвічує сяйливе диво!

І як до нього не спішить,
Й у сні мені цей рай не сниться –
Те тихе полум`я душі,

Юрій Сидорів
2019.05.25 22:23
Магелани загублених рим,
Океанів епічних сіндбади,
Я проханням ділюся моїм -
Заберіть до своєї бригади.

Не боюся авралів і вахт,
Не злякає мене і полундра.
Пропонуйте неписаний фрахт -

Вероніка Новікова
2019.05.25 22:19
Може, поставиш чаю, ввечері трохи лячно.
Ходить довкола слово, сяде на груди — плаче.
Тут, у пустій квартирі, мов на далекій зірці,
солодко тане плитка. А від мовчання гірко.

Може, борги вертала, може, знайшла забуте.
Сядь біля мене трохи. Хай розі

Іван Потьомкін
2019.05.25 21:38
Не по мені,
як намір обганяє розум,
як зверхницька мета
здоровий глузд зміта...

Марґо Ґейко
2019.05.25 20:41
Всміхайся та не влещуйся нічим.
Бо друга можна зрадити й цілунком,
А оди, що звучать занадто лунко,
Двосічними бувають, як мечі.

Нехай твій шлях, невстелений ніким,
Не те, щоб не затоплювала повінь,
Не те, щоб не вертав тебе на сповідь,

Вячеслав Семенко
2019.05.25 17:13
Я гостей не чекаю, адреси мовчать.
Небеса, на яких заборони печать,
вже нікого, ніколи, нічим не обмежать.
Але простір лишився моїм назавжди,
хоч поріг підмивають потоки води,
віддзеркалена в ній перекинута вежа.

Хай три виміри, наче кольчуга, скр

Гренуіль де Маре
2019.05.25 13:06
Та хай би вже було як є:
Небілені обдерті стіни,
Куток, де сіть павук снує –
І б’ються в ній страхи незмінні;

Нехай розвезло всі шляхи,
І сон вже не долає втому,
І Бог прикинувся глухим –

Світлана Майя Залізняк
2019.05.25 10:22
Мудрощів би всім... Наливайте з діжки!
Запустіть модерні, ярі двигуни.
Був король - утік... проводжали пішки.
Корчували трухле, щось народ наснив.

Піднялись на прю, наварили каші,
роздала сорока... бракне сироті.
Де отут нові, креативні, наші?

Тетяна Левицька
2019.05.25 09:52
Смеркається, спиняє тиха ніч
минулого сум'яття каруселі.
Малинові мазки на чистій стелі 
сумних небес, а канделябри свіч
ще не горять, лише зоря одна
крізь поволоку синю проглядає.
Хтось поступово поза небокраєм
запалює свічки. Чия  вина,

Віктор Кучерук
2019.05.25 06:41
На кордоні совісті спокуса
Душу вперто знаджує щомить, –
То до Галі радо пригорнуся,
То без Олі не вдається жить.
На кордоні совісті затисла
Душу непостійності вина, –
Згадую сьогодні тільки числа,
Бо забулись зовсім імена.

Ігор Деркач
2019.05.25 06:30
Аврал триває. Чубимося знову.
Російське чудо, і немає див.
Зшиваємо державу по-новому,
а націю – як Вова заповів.

***
Ґарантувати – це ще не подія,
яка усе вирішує за раз,

Світлана Майя Залізняк
2019.05.24 22:20
Лад буває лише в раю,
там немає заміни Єві.
Я чарунок отут не таю,
відбиваюсь від ос у мреві.

Є китайський ліхтар, лукум.
Запустити б - та ливні, грози...
Обіцявся іще й самум!

Вячеслав Семенко
2019.05.24 19:45
Коли скоробіжна розсудливість сходить на нас,
уривки розмов, що блукають на сходових клітках,
вночі поміж сльоти, мокречі, багна,
народиться голос тендітно високий і світлий.

Крізь осад намулу проб'ється нове джерело,
воскресша краплина уперте кам

Світлана Майя Залізняк
2019.05.24 15:02
Кекси медові, третина банана,
склянка цикорію... і голоднеча.
Сукню курортну приміряла - рано...
Котик лягає на музоньки плечі.

Бджілка дзуміє... а цукру не можна...
Хочеться манго з Камбоджі чи Ліми.
Я - легковажна і непереможна -

Марія Дем'янюк
2019.05.24 11:56
Хмарка сіла на тополю і глядить донизу,
усміхається небесно жовтому нарцизу,
розглядає білу шубку ніжної кульбабки,
далі озирнулась хутко: дивиться на грядки.
Там росте уже петрушка, кріп, салату листя,
І кущі вже зеленіють в ягіднім намисті.
Аж до

Ірина Білінська
2019.05.24 11:24
Вона прийшла у понеділок.
О, як же я її чекав!
Душа, окрилена, злетіла,
Неначе Бог її підняв.

Вона була дзвінка і зріла,
В обіймах чистої весни.
А ніжний запах її тіла

Віктор Кучерук
2019.05.24 07:38
Доцвітають весняні квіти,
Час вже літнім цвісти поспів, –
А від тебе самі привіти,
З побажаннями гарних снів.
А від тебе, моя відрадо,
Лиш рої неприкаяних слів
То розгадую, як шаради,
То нема до розгадок шляхів.

Ярослав Чорногуз
2019.05.24 00:01
В час, коли співають солов`ї,
І черемхи китиці пресвітлі
Розливають пахощі свої,
Це кохання диво в нас розквітло!

Я забув од захвату слова,
Розтопилися страждання гори.
Бог Ярило нам подарував

Тетяна Левицька
2019.05.23 23:28
Голубий серпанок спрагло із цеберця п'є
прохолодне, білорунне молоко туману.
Дай напитися любові, джерело моє,
і медовим поцілунком причасти кохану.

Загубилися у травах весни осяйні,
та душа заголубіла в волошковім раї.
Залюби мене до млості, под

Іван Потьомкін
2019.05.23 21:07
Лапатий сніг січе у січні.
Зима найбільш лютує в лютім.
Береза частує соком в березні.
Кульбабами та розмаїттям квітів дарує квітень.
У травні трава у зріст людини.
У червні черви розпушують старанно землю.
А в липні схиляє віти липа, обтяжена запах

Ірина Залюбовська
2019.05.23 17:32
Із якої далини -
з лісових озер глибоких
і джерел зеленооких -
до людей приходять сни?

З річки темної води,
де верба купає віти,
сни зринають, а сліди

Світлана Майя Залізняк
2019.05.23 09:39
Заслабнути на «Птахокардію» Симптом перший Коли натрапляєш на Поезію Світлани-Майї Залізняк, розумієш, що в твоєму світі вона (її Поезія) оселяється на постійно. Бо так тобі хочеться. Бо там є чим живитися з кожного пірнання в неї. І як оминути ба

Ігор Деркач
2019.05.23 08:09
Усім відомо, – де війною віє,
чекай із «іхтамнєтами» Москву.
Конаюча в агонії Росія
колонізує «вату» світову.

Куди не йди, усюди їхнє рило.
Уже й своє – і те гноїть капрал,
а кривославна мафія Кирила

Олександр Сушко
2019.05.23 07:10
З’явилася у нас на сайті химерна пані: вірші пише. І не просто вірші, а ВІРШІ! Сама про себе нашкребла резюме: ікона стилю! Взірець вишуканості! Естетичний ляпас несмаку товпи! Почитав увечері на сон грядущий її нетлінки, дійшов до сторінки надцятої

Вячеслав Семенко
2019.05.23 00:12
Вітрилами на хвилях трав
тополі луками пливли,
у відблисках нічних заграв
котився грому перелив.

Шмагали блискавки по склі,
спливали за струмком струмок
лавини недвозначних слів

Вероніка Новікова
2019.05.22 23:44
Ніч збирається на гілках. В чому ти бачиш страх?
Шурхотить у траві, біжить зі струмком, зазирає у дім.
Роздягайся, ходімо.

Не ставай на листок, обійди колосок, не торкайся кори,
на твоєму боці і чорні гори, і їхні вітри.
Як ітимеш повз жовту скелю

Анонім Я Саландяк
2019.05.22 18:20
переклав з російської Саландяк

Це цілі Четвертої світової війни. А про методи досягнення в ній перемоги інформує зі слів своїх всеблагих співбесідників інше джерело: “Гедоністичний (насолодний) та морально нестійкий Захід здригнеться та відступить пере
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Оля Боняк
2019.05.22

Дмитро Бугера Брилінський
2019.05.22

Світлана Пасенюк
2019.04.24

Ірина Залюбовська
2019.04.22

Ростислав Стадницький
2019.04.22

Вігілант Вігіланттт
2019.04.10

Зоя Войтович
2019.04.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Петро Дем'янчук - [ 2019.05.25 10:00 ]
    ТАКТИ
    І де я тільки не бував
    Від когось брав , питання мав
    За кого дійсно вболівав
    Для того не помітним став

    Мені всміхалися вітри
    Цвіли уквітчані сади
    Стелили ткані рушники
    Та плутало мої сліди

    Можливо я не розумів
    Себе до розпачу довів
    Не тою правдою терпів
    Не тому вогнищу горів

    Я не жалкую ні про що
    Мої падіння ремесло
    Яку дорогу вабило
    На ту було розтрачено

    І де я тільки не бував
    Від когось брав , комусь давав
    Кого я дійсно шанував
    Для того не помітним став.


    Рейтинги: Народний -- (4.82) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  2. Ігор Деркач - [ 2019.05.23 08:34 ]
    Відрижки імперії
    І
    Усім відомо, – де війною віє,
    чекай із «іхтамнєтами» Москву.
    Конаюча в агонії Росія
    колонізує «вату» світову.

    Куди не йди, усюди їхнє рило.
    Уже й своє – і те гноїть капрал,
    а кривославна мафія Кирила
    окурює кадилами Урал.

    Палає схід, а їм – аби до Бугу
    палити все, що хоче їхній бог...
    На небосхилі виник Вова другий
    і Болівар не винесе обох.

    ІІ
    Потроївся орел двоєголовий.
    Не знає, що у нього в голові.
    І лаптями черпають іванови
    усі потоки чорної крові.

    Вертаються ті самі отамани.
    Що їхало, те й здибало собі.
    І потирають руки клептомани –
    і по халяві видно, й по губі.

    ІІІ
    Регоче Україна і не чує,
    не добачає на своєму дні,
    що обирає і куди прямує.

    Великий Пиня їде на коні
    і розділяє, і володарює...

    Кощій шукає голку на війні.

    05/19


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  3. Володимир Бойко - [ 2019.05.19 18:01 ]
    Гуляй, Вася!
    Молоти язиком отак не кожен втрапить,
    Оскаженіло, аж до хрипоти.
    «Безбашенний» совок, ядрьоний «русскій лапоть»,
    Лише в Донбасі міг таким зрости.

    В паРаші б виступав – в сортірі б замочили,
    Якби патякав що наперекір.
    А тут – гуляй, Васьок, валуй, що маєш сили,
    Тебе не дочекається сортір.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.54)
    Прокоментувати:


  4. Володимир Бойко - [ 2019.04.27 10:32 ]
    Малоросійська сентенція
    Хочу бути як всі,
    Щоб ховатися хитро за спини.
    Зневажати добро,
    Мов щитом, прикриваючись злом,
    Перед сильними світу,
    По-рабськи схиляти коліна,
    Переждати в кущах,
    Коли треба іти напролом.

    Хочу бути як всі,
    І своїм почуватись у зграї,
    Відчувати плече
    Компаньйона слизької руки.
    Совість не запече,
    Ані осуд ні суд не скарає.
    Гола правда мовчить,
    Коли гору беруть срібняки.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.54)
    Коментарі: (2)


  5. Петро Дем'янчук - [ 2019.04.27 08:37 ]
    ЧУДО
    З ранку воза як запріг -
    до самої ночі
    Трясцю втому переміг -
    аж запали очі

    До ладу все у дворі -
    просто любо глянуть
    Дід хазяїн у селі -
    і про це всі знають

    І худоба вся його -
    наче на картинці
    У карманах порожньо -
    все у баби в скринці

    От настільки роботящий -
    добрий , і привітний
    Норов баби ой гарячий -
    стабільно гастрітний

    Все що краще у ничках -
    поховане трухне
    У лахмітті , у горшках -
    заставлене кисне

    І готує діду так -
    аби рахувалось
    Маю я - поганий смак -
    нею звітувалось

    Виростили двох дітей -
    і онуків мають
    Дід в повазі від гостей -
    від баби ікають

    От загадки лабіринт -
    протирічь тяжіння
    Де потрібен рані бинт -
    баба ліпить зілля

    І не сталося нічого -
    такого страшного
    Бо як любиш - то від того -
    все в житті чудово.


    Рейтинги: Народний -- (4.82) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  6. Володимир Бойко - [ 2019.04.24 22:50 ]
    * * *
    Зручно бути малоросом,
    Безголовим, безголосим,
    Що завжди уклінно просить,
    Аби хтось йому подав.

    Ницість входить у систему,
    Через те ми так жиємо,
    І тому на тих плюємо,
    Хто запроданцем не став.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.54)
    Коментарі: (4)


  7. Володимир Бойко - [ 2019.04.17 10:36 ]
    * * *
    Людям остогидли казнокради
    Люди утомилися від влади.
    Люди сподіваються на зміни...
    Що чекати? Третьої руїни?


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.54)
    Коментарі: (4)


  8. Володимир Бойко - [ 2019.04.16 11:56 ]
    * * *
    Із пари лих найменше вибираєм,
    І жоден вибір не веде до раю.
    Якщо й судились райдужні путі –
    То, певно, не при нашому житті.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.54)
    Коментарі: (6)


  9. Володимир Бойко - [ 2019.04.14 00:02 ]
    * * *
    Ні обіцянок, ні пробачень –
    Ну що б, здавалося, слова....
    Який «прикольний» Вова «парєнь»!
    Та це – інакше амплуа.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.54)
    Коментарі: (6)


  10. Володимир Бойко - [ 2019.04.06 19:21 ]
    Претендентові
    Люби коханого себе,
    Інакше хто тебе полюбить,
    Нехай нічого не гребе –
    Ти мусиш мати шкуру грубу.

    Дерись крізь терни до зірок,
    Тут без нахабства неможливо,
    Бо у політику – ні крок
    Для м’якосердих і правдивих.

    Ти клнкурента утопи
    У ложці дьогтю. Краще – в бочці.
    Аби весь люд оторопів
    Від правдорубства правдоборця.

    Та все не списуй на заброд,
    Не поминай кацапа всує.
    Згадай окрадений народ –
    Він долі кращої вартує.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.54)
    Прокоментувати:


  11. Петро Дем'янчук - [ 2019.03.27 07:26 ]
    АПЕТИТ
    Диких танців карусель
    Третій день гарцює
    Це ганяє ніч , і день
    Бабин гнів лютує...

    Підвела під монастир
    Дурна діда звичка
    На чужий покіс кобил
    Загнав , сталась стичка...

    Прикро те що до куми
    Яку він так хає
    Ласий до її краси
    Все село це знає...

    Як побачить її косу
    На ходу аж мліє
    А зарум*янілу вроду
    Увесь аж пітніє...

    Запідозрила щось баба
    Що то ненароком
    Все сплановано було
    Корова б їм рогом...

    Вона все спостерігала
    З - за старого дуба
    Як кума йому моргала
    Мов жаба з болота...

    Нагиналася усе
    Виставляла груди
    Щебетала - стереже
    Від собаки кури...

    А дід рота аж відкрив
    Муха б туди впала
    Так улесливо просив
    Зцілить йому зуба...

    Заглядала та кругом
    Уйого щелепу
    Покотились обертом
    Аж до очерету...

    Я туди , а там оба
    До гріха вже діло
    У обіймах тіла два
    Целюліт весь видно

    Коромисло де взяла ???
    Вже не пам*ятаю
    Та тріщала та халепа
    Здалися без бою...

    А кума , ой -ой біда
    Блискавку їй в жабра
    Все кричала , наче я
    Дурепа нахабна...

    Диких танців канітель
    Третій день гарцює
    Рифм нечуваних коктейль
    Битий дід смакує.






    Рейтинги: Народний -- (4.82) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  12. Володимир Бойко - [ 2019.03.26 22:28 ]
    Оптимістові
    Хороше діло – оптимізм,
    А надто – як реальний,
    Коли не валиться униз
    Твій стан матеріальний.

    Єдину істину затям
    Собі на перспективу –
    Захоплюватися життям
    Тверезим – неможливо!



    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.54)
    Коментарі: (6)


  13. Володимир Бойко - [ 2019.03.20 23:27 ]
    Зміюка
    Вона чаїтися уміє –
    Не сподіваєшся її,
    Та нишком зло довкола сіє
    Людисько, схоже до змії.

    І хоч там як вона маскує
    Підступні наміри свої,
    Але недобре провіщує
    Істота з вишкіром змії.

    І на добро чекати годі
    Ані в державі, ні в сім'ї,
    Допоки нами верховодять
    Людці з ментальністю змії.




    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.54)
    Коментарі: (2)


  14. Сергій Шинкарчук - [ 2019.03.20 15:51 ]
    Ну що, стрічайте, я ваш повелитель...
    Ну що, стрічайте, я ваш повелитель,
    Я ваш оратор, я ваш поводир,
    Я президентів ґедзь, Салах-ад-Дин.
    Вам мені кланятись, я – цар і небожитель.

    Я вмію в шкуру лізти молодим,
    Я можу старість вашу збавити прилюдно.
    Ну що, повірили обіцянкам дурним?
    Ви що всі думали, я чудотворець, Будда?

    Ваші життя належать всі мені!
    Бо ви як гвинтики в моєму механізмі,
    Що робить всемогутнім богом – бізнес,
    А я над вами з німбом осяйним.

    Вам не потрібно знати хто є хто,
    Вам взагалі не варто лізть в науку.
    Бо для людей найкраще долото –
    Тільки мовчати стишено в принуках.

    Ну ось він я, могутній вседержавець,
    Для мене влада гетьмана важка.
    Ви щось казали? Гроші на буханець?
    Ох, не смішіть, спустіє вся казна!


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0) | Самооцінка 5
    Прокоментувати:


  15. Володимир Бойко - [ 2019.03.15 19:30 ]
    Мудра баба (байка)
    Ой, попутав діда біс –
    Дід в політику поліз,
    Користуючись моментом
    Навострився в президенти.

    Та зчинила рейвах баба:
    – Ти куди, старий незграбо?
    Ти ж не годний ні до чого,
    Подивіться на дурного!

    Схаменувсь немудрий дід,
    Та й не лізе, де не слід.
    _____

    Коб на всіх тих кандидатів
    Мудру бабу нацькувати.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.54)
    Коментарі: (3)


  16. Володимир Бойко - [ 2019.03.12 23:29 ]
    Патріотичне
    Хай власний дурить нас месія,
    Хай власна світить нам тюрма,
    Та до клятущої Росії
    Уже повернення нема.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.54)
    Коментарі: (4)


  17. Володимир Бойко - [ 2019.02.26 16:07 ]
    * * *
    Як продаєшся знову ти за гречку –
    Ти є продажна шкура, безперечно
    І не вартуєш навіть суперечки,
    А лиш сідла, нагайки і вуздечки.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.43) | "Майстерень" -- (5.54)
    Коментарі: (6)


  18. Юрій Сидорів - [ 2019.02.18 12:18 ]
    Шатун
    Наївся - і спить під зимовим наркозом
    Ведмідь, завалившись у власний барліг.
    Щоб тіло спочило і втомлений розум,
    Зими дочекавшись, і я би заліг.

    Не буде вертепів, курантів, колядок,
    Прикрашених сосен, ялин і смерек -
    У сплячці надійний душевний порядок.
    А запал мистецький? Та цур йому пек.

    Його пригасити давно як належить.
    Здається, що вже до надмірності звик -
    І витоки віршів нагадують нежить.
    А це і симптом, і сумний показник.

    За ними ховається певна хвороба,
    Яку не лікують без ліків ніде.
    То легше убити в собі віршороба.
    А далі, ніж наміри, діло не йде.

    Вночі не заснути, куняю в дорозі.
    Не те що шляхів - не побачу й керма.
    А я ж не директор і не мафіозі -
    Не возить ніхто, охоронців нема.

    Колись примусово заснув у лікарні -
    Хірурги вправляли якісь міхури.
    У сні спокушали дівчата примарні,
    І навіть казали: - Надумав - бери.

    Прокинувся - й пишеться. Як же згасити
    Бажаннє моє і сценічний надрив?
    Ведмедя зустріну, то буду просити -
    Секрети про сплячку нехай би відкрив.

    Його дочекаюсь, а потім - до справи.
    Та чую прощальні акорди зими
    І голос потужний - тієї октави,
    Якою співають ведмеді - не ми.


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.57)
    Коментарі: (6)


  19. Ярослав Чорногуз - [ 2019.02.11 01:02 ]
    Графомани в пеклі
    Та нехай вони, як знають,
    Із трусів повистрибають,
    Нам – своє робить.
    Дуркачів, Шуськів – до ями,
    Всіх у ями, всіх у ями
    Будем, будем бить.

    Знову віршик-одноденку
    Пише даун Василенко –
    Плюнь, і розітри.
    Чорт узяв його до пекла,
    В задницю смоли запекло
    Влив аж літрів три!

    Репетують, небораки,
    Всіх поставили їх раком
    І щосили б`ють!
    Бо образили, невдахи,
    Нашого святого птаха –
    Ось у чому суть!

    10.02.2019.


    Рейтинги: Народний -- (5.67) | "Майстерень" -- (5.88)
    Коментарі: (4)


  20. Ярослав Чорногуз - [ 2019.02.09 06:31 ]
    Ода критику
    Оце людина справді має дар!
    Піїти, критики тримайте дози –
    Як солітер – довжезний коментар –
    Нас висікли, як сидорову козу.

    Один сушив, а цей уже січе,
    Суддя більш «професійний» він і строгий…
    І вирок, наче уй через плече.
    Сестра таланту – стислість - не для нього!

    І знову на «ПМ» клозет чи срач.
    Є обсиратель головний – не ви всі!
    Аж на гіллі усічений дуркач
    Русизмом-суржиком ледь не вдавився!

    9.12.7526 р. (Від Трипілля) (9.02.2019)


    Рейтинги: Народний -- (5.67) | "Майстерень" -- (5.88)
    Коментарі: (6)


  21. Олександр Сушко - [ 2019.01.15 12:57 ]
    Ожив!
    Невдатної поезії нема,
    Всі -генії, померли графомани.
    Від кожного піїта без ума,
    А от у мене строфи незугарні.

    Пишу як Біг на душу положив,
    Кривульками обписую блокнотик.
    Та головне - прещиро! Від душі!
    Вночі строчу сонети, зранку - оди.

    То мудрецям потрібні вчителі,
    Редактори та критики зубасті.
    В граматиці дрімучий як дуліб,
    Посклеювали музи вчора ласти.

    Із велелюбних вислизнув обійм
    І трупи позакопував на нивах.
    Ну то і що? Пегас іще живий!
    Коняка - це скотина терпелива.

    Між ребрами намацується пульс,
    Поставив клізму, масажую анус.
    Із-під хвоста моє "творіння" гупс!
    Оклигав кінь! Дарма здіймали галас.

    15.01.2019р.

    Трави зеленіють (переклад)
    на замовлення любителів пейзажної та природної лірики.

    Алєксєй Плєщєєв

    Травка зеленеет,
    Солнышко блестит;
    Ласточка с весною
    В сени к нам летит.

    С нею солнце краше
    И весна милей…
    Прощебечь с дороги
    Нам привет скорей!

    Дам тебе я зерен,
    А ты песню спой,
    Что из стран далеких
    Принесла с собой…

    Олександр Сушко

    Трави зеленіють,
    Сонечко блищить.
    Ластівка-веснянка
    До садка летить.

    З нею сонце ліпше
    Та миліш весна.
    Принеси скоріше
    Привітання нам.

    Дам тобі зерняток,
    Ти ж бо щебечи
    Про весняне свято,
    Журавлів ключі.

    15.01.2019р.

    Все буде добре!

    На панно розпустилась гладь,
    Міль побила вишивані квіти.
    Бо товариш наслав проклять
    І бажає мене удавити.

    Каже: - Вірус ти! Патоген!
    А укуси отруйні зміїні.
    Від образи вмирає день,
    Оживають у сутінках тіні.

    А мені його просто жаль
    (половина душі згоріла!).
    Тож здоров'ячка побажав,
    Хай Пегасик закусить вудила.

    Щоб злетів у захмарну синь,
    Хвилі спокою змили злостиве.
    Хочеш мавки - лиш попроси,
    Вона вміє одводить од прірви.

    Ось побачиш - пощезне гнів,
    Зацвітуть матіоли та ружі.
    Був здоровий, як світ любив,
    Ну, а нині від злоби недужий.

    Друг потрапив старий в біду,
    На сумлінні менгіром докір.
    Обереги йому плету,
    Розчаровую злі навроки.

    15.01.2018р.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  22. Володимир Бойко - [ 2019.01.10 17:14 ]
    * * *
    Самоклоновані поети
    Летять нізвідки, мов комети,
    Розсіюючи інтернетом
    Недоримовані куплети.



    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.54)
    Коментарі: (8) | "Прахфесія"


  23. Віктор Ковіпа - [ 2019.01.08 12:34 ]
    До Кобзаря
    ** ** **
    Де наш кобзар-перебендя?
    Якщо хтось те знає,
    Просіть нехай в Україну
    Він мерщій вертає.

    Поки він рихтує кобзу,
    Чи десь притомився,
    Тут у нас на президента
    Блазень зголосився.

    Певно зиск із того має,
    Чи вдачу зміїну,
    Бо паплюжить рідну мову,
    Ганьбить Україну.

    Блазень блазнем, навіть має
    Зовнішність негожу,
    Невластиву українцю,
    На пацюка схожу.

    Недолугий і зелений
    У серйозних справах.
    Де й коли ще правлять блазні?
    У яких державах?

    Вертай швидше, наш кобзарю,
    Заспівай, щоб очі
    Відкрилися на облуду
    Тим, хто блазня хоче
    Обирати на гетьмана,
    Щоб весь світ сміявся
    І всяк ворог України
    З радощів ус-ався…

    Склав Ковіпа
    4-5 січня 2019 р.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Коментарі: (5)


  24. Олександр Олехо - [ 2019.01.04 13:33 ]
    ТИ ЧУЄШ, РОХКАЄ МАЙБУТНЄ...
    Ти чуєш, рохкає майбутнє
    і пахне виборчим лайном?
    То обіцяють гойні будні
    мужі звитяжні за столом.

    Там куций хвостик – символ вдачі,
    корито – щастя живота,
    престижне шмаття від Версачі
    і віра в Бога золота.

    Пухленькі щічки, сонні очі.
    Фізіологія «хапка».
    Стовпи державні жаба точить.
    У поміч їй «своя» рука.

    На часі тлусте і злодійське,
    пожадне чавкання зажер –
    болото рідне українське
    від перших днів і дотепер.

    В кінці зими повіє вітер,
    лютнево-звичний студенець.
    Впадуть ази собачих літер.
    Настане брехові кінець?

    Звичайно, ні. Років звіринець
    на нашій страдній стороні
    у сенсі луди – не чужинець,
    у сенсі бучі – на коні.

    Із матриць мрій до трафарету:
    паплюж усе, звелич себе,
    задій китайську естафету,
    хитай дорогу «цоб-цабе»…

    Дали надії-зміни маху.
    ілюзіон пустих вистав.
    Тепер свиня несе на плаху
    усе, що песик не украв:

    останні щирі сподівання,
    бажання миру і добра.
    Такі наївні уповання?
    Упали з кінчика пера…

    12.2018


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.61)
    Коментарі: (6)


  25. олександр квітень - [ 2019.01.04 13:52 ]
    Пару слов о лживой стране "мыжебратии"

    За гнилыми заборами-злыднями
    На могилах свободы задушенной
    быль разрухи бардачно обыденной
    Захолустья и траурной пустоши

    Там зазорно все то , что не велено
    Там в цепях , заколоченный наглухо
    Мир Немцова , позорно расстрелянный
    полудиким кадыровским лабухом

    Там остатки-ростки демократии
    рвали с визгом , придворною свитою.
    Псы что кличут себя мыжебратьями
    Прикрываясь , "ничто незабытием "...

    И к соседям и к тем что им верили
    Приходили ордою мамаевской
    Бей своих , клич лихой , клич проверенный
    Чтоб чужие боялись и маялись

    Превозмочь, обещая все ужасы
    Помогали войной и пожарами
    Убивали по братски дружесски
    Со вселенской заботой и жалостью

    Выражая любовь , сострадание
    Притворившись пушистыми, белыми
    На весь мир с крокодильим рыданием
    Проклинали войну артобстрелами...

    О. Квітень
    м.Мукачево


    Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  26. Олександр Сушко - [ 2019.01.04 07:57 ]
    Клятва
    Ох і лютий поетів гурт!
    Той сокиру несе, той лопату.
    Критикана загнали в кут,
    За пиху надійшла розплата.

    Ухопили мене за хвоста
    Та із неба жбурнули в яму:
    - Хай очуняє "суперстар"
    Та почистить зубиська й карму!

    Із Парнасу в болото"Плюх!",
    Злиплась шерсть на змокрілій шубі.
    Зустрічає дзуміння мух
    І сестричок період шлюбний.

    Хоч усіх і переказив,
    Обійшлось цього разу без яду.
    Більш не буду - клянусь усім -
    Підгризати поетів ззаду.

    01.01.2019р.

    Кровосис

    Не можуть критикани жить без крові,
    І я сьогодні декого вкусив.
    А поетеси вельми гонорові,
    В усіх у стелю встромлені носи.

    У їх творіннях ніц немає вади,
    Бо кожне слово - вічності ковток.
    Тому до них підкрадуюсь іззаду,
    У дар небес встромляю хоботок.

    В живиці є усе: Ерато стогін,
    Хвалебні гімни, лірика щемка.
    Обкусані у сонетярок ноги,
    В ронделеплеток гузна у дірках.

    Сисун ще той! Труйний язик в щелепах
    Щоденно плеще гумором усмак.
    Летять прокляття та плачі до неба,
    Свербіж пиху до сказу аж дійма.

    Від мене харапудяться таланти,
    Не кличуть читачі "Віват! На біс!".
    А, може, браття, досить кров смоктати,
    Водицею із крана обійтись?

    04.01.2019 р.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (12)


  27. Олександр Сушко - [ 2018.12.21 09:58 ]
    Сумно
    Війна на Парнасі! Кубло розсичалось гадюк!
    Кусаються змії,- з пихою, вельбучним апломбом.
    А винен - сатирик! Це він всіх лобами "тук-тук!",
    За рогом сидить і насінням натоптує ковбик.

    Ворушаться в буйних митців їжаки у трусах,
    Гавкоче поспільство, не чути "сю-сю" й "мусі-пусі".
    Лютує прозаїк, із лирика кров висиса,
    Модерн класицизму вимазує дьогтем рейтузи.

    А я про кохання писнути лише попросив,
    Де жінка стрічає свого Одіссея з Ітаки.
    Натомість - обкусані вуха, сідниці, носи,
    У дланях мечі! Треба битися! Тут не до мавки!

    У кожного різні тематика, стиль і смаки,
    Весь вік пейзажист одну тему, нещасну, ялозив.
    І тішили боки природоньки форми м'які,
    Аж тут пропонують змінити усталену позу.

    Займенників лантух підсилює дієслова,
    Зростає потужна гущавина мовби-немовби.
    О, де ж ви - солодкі іриски, медок, пахлава?
    Нема похвали! Критикують щодня віршороби!

    Усі хто не хвалить - для бевзя - завжди вороги,
    Метає громи у товпу напиндючений писок.
    Левицю здолати невдатнику не до снаги,
    Лишається тихо ковтати ропух і жабисьок.

    22.12.2018р.




    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (54)


  28. Олександр Сушко - [ 2018.12.19 10:01 ]
    Мирова
    Укліщився в сідниченьку зоїл,
    Щодня гризе мої творіння, злюка:
    - Драглисті, бевзе, віршики твої!
    Пегас не кінь, а хвора й лиса курка!

    Мій читачу! Сонетяра прости!
    Чудовні оди грамузляв ізмалку.
    Та це не ґандж, такий у мене стиль,
    Облисів друг, бо мудрий як оракул.

    Виплоджую по книжці раз на рік,
    Натруджений скрипить жахітно копчик.
    А заздрісні невдахи-упирі
    В моїм промінні слави грітись хочуть.

    Нема поваги. Слух терзає сміх,
    Від жартування стигне кров у жилах.
    Та я - пишу! Віршець черговий "Плиг!"
    Та...знов попав сатирику на вила!

    О, як же він, поганець, задовбав,
    За це йому проклять набалабонив.
    Уїлась в душу критики ропа
    Взірця літературної ікони.

    Зірвали миші генія шеврон,
    Із бубенцями одягли картузик.
    Чкурнув останній з друзів епігон,
    Сконав Пегас, втекла беззуба муза.

    19.12.2018р.

    Мережа

    Тисне кіт не "Enter", йду у чат,
    Слухаю привіти з пекла, Марса.
    Одбиваюсь кволо від дівчат,
    Сиплються в ніщо піщинки часу.

    Вирячивсь як зомбі на екран,
    Вистигає у руці сарделька.
    Бога захищає гурт вірян -
    Шпетить віру атеїст Омелько.

    Черга за рецептиком маци
    Та за бусами з багатоніжок.
    Жмуття електронних папірців
    Банк прислав аби платив скоріше.

    Чути сморід нету і в гробах,
    Будить мертвих віртуальний галас.
    Контрапунктом - вбивства, гвалт, татьба,
    Між коментарями труйні жала.

    Пише геній лірику щемку,
    Я готуюсь вигукнути "Аве!".
    Пхає відьма: - Йди, покритикуй,
    Брудом ляпни в сонечко ласкаве.

    У писак і читачів роздор,
    Міх образ, колючі недомовки.
    Від безсилля гасне монітор:
    Зникнув струм. Панує мир та спокій...

    12.12.2018р.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (3)


  29. Олександр Сушко - [ 2018.12.11 09:58 ]
    Хрон
    Хрон (infernum) - це делікатес,
    Чистить чакри творчості шалено.
    У сучасних супер-поетес
    Вже не кров, а сік із нього в венах.

    З'їв кеге - світлішають думки,
    Вірші пруть глибокі та охайні.
    В мене хрону бодні, баняки,
    На десерт щодня даю коханій.

    Сік із хрону вилікує сум,
    Слізки із поезії - галопом.
    Щезне блаж, істерика, трясун,
    Звивини прокинуться під лобом.

    Мій Пегас - елітний "Порш Кайєн",
    А в невдах від " Запорожця" кузов.
    Лірика плаксива - не моє,
    Вилікував хроном кволу музу.

    Віршарам рум'янець до лиця,-
    Наче, хтось влупив по морді кедом.
    Сила мислі вся у корінцях:
    Вік жував і, врешті, став поетом.

    11.12.2018. р.




    Народження

    - Прокинься, коханий! Вже ранок, мій любий!
    Зі мною пограй в піддавки.
    Під ковдрою шурхіт, дружина голубить,
    Пестливо скубе волоски.

    Здаюся одразу стрункій генеральші,
    Бо мудрий, слухняний зольдат.
    Хай коник моторний пасеться на паші,
    Зростає із поні гігант.

    Вмостилася доля ізверху ловкенько,
    Галопом помчала в Едем.
    А перса у неї духм'яні, м'якенькі -
    Це місце для мене святе.

    Всю душу із мене висотує мавка,
    Притиснув до ліжка борвій.
    В розчахнутій гілці стрибає кульбабка -
    Долонею гладжу її.

    У променях сонця стелюся барвінком,
    Зливаються серцебиття.
    У Яня та Іня рождається зірка -
    Маленький клубочок життя.

    11.22.2018р.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  30. Олександр Сушко - [ 2018.12.10 08:31 ]
    Батьки та діти
    Доста глупства! Посивіли пейси,
    Додалося у лобі ума.
    Покататися на пікінесі
    Ізнадвору гукнула кума.

    В упряж "левів" пакую попарно,
    Трохи сала стоплю з ненажер.
    Пси могутні, потягнуть титана,
    Я ж манюній - із пудом центнер.

    В мудрих пустощах треба терпіння,
    Від утіхи вигукую "Ах!".
    Їздив, браття, учора на свинях,
    А на тижні літав на слонах.

    Батожищем вперіщив кусючок,
    Щоб "Хюндаєм" помчали на схід.
    Бо вважаю - для справи так лучче,
    Надто тлустий в блохастиків вид.

    Зледащіли! Не тягнуть корита!
    Під ногами калюжки руді.
    А котиську накручують діти
    Пишні вусики на бігуді.

    P.S:

    Крики болю втонули у жартах,
    Завтра іграшки будуть нові.
    Вчиться син катувати у тата:
    Буде гицель. Такий як і він.

    10.12.2018 р.

    Зміни

    Від оглядин стигне кров у венах,
    У дружини форм таких нема.
    Чоловічий клуб, шесток, арена,
    Танцівниця ногу підійма.

    Бо щодня качається в спортзалі,
    Випадає з топіків, тунік.
    А у жінки моцний торс у салі,
    Дві філейки, наче кавуни.

    Задрижали у спіралях гени,
    З дівою в уяві мартопляс.
    Прикриває листячко вербени
    Сексуально-еротичний паз.

    Пік оргазму. Ми - країна вільна!
    Геть моралі фіговий листок!
    Вдома ж тихо. Під вікном дружина
    Вишива Ісусика з хрестом.

    Хай до Відня їде працювати,
    Лоном торгуватиме щодня.
    Шлюб сьогодні шеляга не вартий,
    Долар у кишені - ось рідня!

    10.12.2018р.

    Знову

    Нежить у поезії - це норма,
    Стримувати чмихи сил нема.
    Вчитель каже: - Тут потрібна кома,
    Там поставив крапочку дарма.

    На папір стрибають закарлюки,
    Хутко січку хрумає читач.
    Кожен твір народжується в муках!
    Від душі! Пегасику, не плач!

    Мастурбую музоньку щоденно,
    Руки утомилися, їй бо!
    Та канцони лізуть із глютеном,
    А сонети загриза грибок

    Ну то й що? У кожного є вади!
    Тож до біса критику дурну!
    Заздрісник шепоче: - Кинь писати,
    Краще цвяхи забивай в труну.

    У читців перехопило подих,
    Вирячили очі о-го-го!
    Це у мене вичмихнулась ода,
    Геніальна! Звісно, про любов.

    10.12.2028р.



    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (2)


  31. Олександр Сушко - [ 2018.12.07 11:52 ]
    Какофонія
    Якщо поезії немає у душі -
    Нелегко жити, серце в онімінні.
    Тому Пегас щодня ірже: - Вставай! Пиши!
    Коли жуєш чи робиш омовіння...

    Найголовніше - ухопити олівця,
    Заглибитись у думах в потойбічне.
    І - бац! Лопух перетворився на митця,
    А графоман уляпався у вічне.

    А соловей співа про небо голубе -
    Спинися та послухай голос Бога!
    А знизу кіз гурточоч в противагу "Бе-е-е!",
    Рохкоче аріозо сита льоха.

    Квакочуть жаби тлусті хором у ставку,
    Ропуха голос подає з калюжі.
    Прийшов у гості знову з дримбою мій кум -
    Оглух я, друзі, одягну беруші.

    07.12.2018р.





    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (2)


  32. Олександр Сушко - [ 2018.12.06 10:50 ]
    Неук
    Є в оркестрі скрипки та валторни,
    Вік учились грати недарма.
    Та свистулька внадилась моторна:
    Гвалту - доста, музики - нема.

    Нині моду правлять недоріки,
    Чисті ноти - фарс, не той фасон.
    Моцарт на роялі хай не тринька,
    Є "маестро" з Диркіна-Фасо.

    Плетиво крикливо-какофонне
    Свердлить мізки чемним слухачам.
    На додачу - пищик епігонить,
    Бо погано музику вивчав.

    Зве на поміч дримбу й козобаса,
    Бубон у квартеті - диригент.
    Гримнула прелюдія до "вальса",
    Відень онімів і Будапешт.

    Поспливали дохлі раки й риби,
    Від музик перелякався й сам.
    Дикунам наставник непотрібен,
    Можна вити й так у небеса.

    06.12.2018р.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (6)


  33. Олександр Сушко - [ 2018.12.05 11:35 ]
    Тра писати
    Уночі поети нині сплять,
    Перевірив - ніч сидів у неті.
    Я ж бо настругав сонетів п'ять,
    Муза виє: - Боже! Дай померти!

    У Пегаса вперто мняв дійки
    (він лошиця - це відомо точно!).
    Я - творець! Сучасності акин!
    Пре і пре поезія дивочна.

    Мляво люд працює, більш жує
    Чи ліниво бевзям ставить лайки.
    А читає, загалом, своє,
    Чи про себе розбира каряки.

    Енцелад сховався за Сатурн,
    Деймос підіймається над Марсом,
    Ранок. Поетичний болботун
    Твір озвучив у фейсбуці басом.

    Червоніє від напруги чат,
    Піниться як пунш словесне мило.
    Гримнув після ночі водоспад
    І цунамі віршик мій накрило.

    Ніц уваги! Постику каюк!
    Напирають табуном таланти.
    Шаурму хутенько дожую
    І усядусь одоньку писати.

    05.12.2018р.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (2)


  34. Олександр Сушко - [ 2018.12.04 05:37 ]
    "Коментування недоступне"
    У гумористів клізмочки відерні
    Лікують поетичний енурез.
    Коментування ж недоступне. Знає "геній",
    Що попаде під сатиричний прес.

    Прибилася на сайт "княгиня слова",
    Заціпило од захвату братві.
    Читво митця, немов кістлява мойва,
    Поези голос - здавлене "куві!".

    Думки ж колег феміні до лампади,
    Щодня по мордам новим твором "хрясь!".
    А, може, графоман не має вади?
    Потрібно хором вигукнути "Клас!"?

    Відомо - завтра знову словом гупне,
    Від реготу здригатиметься сайт.
    Але..."коментування недоступне":
    Читати - мо. Не мо куснути в зад.

    Який конфуз!- братва гукнула дружно,-
    Пожива заховалась у норі!
    Дивлюсь на "вічне" сфінксом незворушним,
    Ховаючи сатири пазурі.

    04.12.2018р.

    Рояль чи скрипка?

    Сусідка чухає лобок
    Мізинцем у помаді.
    То що - писати про любо?
    Дівчата будуть раді?

    Гучне до біса "га-га-га!",
    Бо гарно повечеряв.
    Чутливість, цнота і жага -
    Три клавіши натхнення.

    Відкрив "рояльчика" бігом,
    Пора втішатись грою.
    Натиснув клавішу...Ого!-
    Повіяло весною.

    Натиснув другу - висота,
    Нескорена вершина.
    Штовхаюсь. Чується "Не дам!
    У тебе є дружина!".

    А третя нота - це огонь
    Чи руйнівне торнадо...
    Здалася фея аж бігом,
    Усілася на скальда.

    Оце такі мої гріхи,
    Цілую милій пипки.
    А за вікном зима, сніги...
    Не вистачає скрипки.


    04.12.2018 р.


    Всьо чотко!

    Кошлатобрових мудреців - товпа, засилля,
    А особливо в Спілці (то є факт!).
    А от жона зрання траву косила,
    У мене з нею про ненапад пакт.

    Із вечора не виорана нива,
    Кабака загорнулась у кожух.
    Зобидилася надвельбучна діва,
    Що я про неї тиждень не пишу.

    До того ж і кохатися не хочу,
    Для мене секс - отрута, патоген.
    Для хропаків забився у куточок,
    Здоров'я ніц нема, на букву ге.

    Не випив відучора ані грама,
    Водицею освячую нутро.
    Всьому виною - банерна реклама,
    Увірувало серце в лохотрон.

    Що буде газ дешевий, мед і сало,
    На пенсію придбаю НЛО.
    Але грошви чомусь нікчемно мало:
    - Пиши,- чортяка шепче,- некролог.

    Я б написав та кіт живе у хаті -
    Його нікому в прийми не віддам.
    Мене з усіх повиганяли партій,
    Бо лідерам мій пес штани латав.

    Депресія, скажу вам,- люта штука,
    Пропав до світу зовсім інтерес.
    Але знадвору прилетіла любка,
    Ломакою по горбакові "Гепс!".

    Печаль втекла, бо жінка надто гнівна,
    Злякала так, що треба у гальюн.
    Краса реве: - Полежиш хоч хвилину -
    Розпатраю, а потім удавлю!

    Шліфують длані держака лопати,
    Із носа булька впала на траву.
    Мужам щодня потрібно кайлувати,
    Щоб голова не пухла як кавун.

    В душі нірвана! Настрій - як годиться!
    Сердити жінку - це великий гріх.
    Увечері писатиму про циці,
    Але спочатку пеститиму їх.

    04.12.2018р.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (4)


  35. Володимир Бойко - [ 2018.12.03 21:51 ]
    Ігри слів – 10 (Небилиці спортивні)
    Радість на футбольнім полі -
    зародили бараболі.

    Траса швидкісного спуску
    Не для п'яних «нових рускіх».

    На дистанцію для бігу
    Намело два метри снігу.

    На змаганнях з біатлону
    Хтось поцілив у ворону.

    Гандболістки із спортзалу
    Ледве-ледве виповзали.

    При такій грі хокеїстам
    Вже не буде що поїсти.

    Бідний форвард у офсайді –
    Лівий бутс ніяк не знайде.

    Запустив Микола списом
    У корову попід лісом.

    Більше диск до дискобола
    Не повернеться ніколи.

    Ой упав гімнаст на мати
    І покрив їх люто матом.

    Не стрибайте із трампліна
    Там, де море по коліна.




    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.54)
    Коментарі: (3)


  36. Володимир Бойко - [ 2018.12.01 13:32 ]
    А ми такі мудрі...
    Усі там ду́рні, окрім нас,
    Нам прикро межи дурнів бути!
    Ми простір множимо на час –
    Ну хто ще годен так утнути!

    Роздягши душі догола,
    Спостерігаючи природу,
    Отак сплітаємо тіла,
    Що розплести буває годі.

    І так сплітаємо слова,
    Глузд посилаючи на муки,
    Щоб не боліла голова
    І не тряслись з похмілля руки.

    А декому і невтямки,
    Обкуреним дурманом слова,
    Що ліпше тарґати мішки,
    Ніж марно сіяти полову.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.54)
    Коментарі: (4)


  37. Олександр Сушко - [ 2018.11.30 15:10 ]
    Поцілунок
    Вилазить боком, друзі, мартопляс,
    Любові закортіло (навіжений!).
    Попав гаргарі ангел під обцас,
    Один лиш цьом - і пусто у кишені.

    Заусінню бретельку зачепив -
    Одразу шлюб. За посаг мудра теща.
    Припнула зятя хутко до чепіг,
    В хвоста і гриву словесами хлеще.

    Що зароблю - зникає, мов туман,
    Чіпкі до грошей в гарпій пазуриська.
    Змарнів од катування хтивий фавн,
    Вночі терзає жінка-одаліска.

    В корівоньок цицястих є бичок,
    В бичка - корівки. І немає тещі.
    Моє ж кохання - темрява! Наврок!
    Лягаю спати уночі, о першій.

    О третій ранку підстрибом у саж,
    Гноярку чищу на голодний шлунок.
    Отак, братове, упірнув у блаж.
    Всьому виною - клятий поцілунок.

    30.11.2018 р.

    Золота пора

    На вибори! За злодієм - вперед!
    Диви яка кабза велика в Мойші!
    Оспівувачі влади люблять мед,
    Талантик свій розпродують за гроші.

    У лірика насупилось чоло,
    Намацує мисля сюжетне русло...
    Це все було. Це все уже було -
    Булькоче гнійне політичне сусло.

    Піїт перо вмочає у калам,
    Малює читачам казковий замок.
    А загалом - одна липка хвала,
    Загорнута у ковдру обіцянок.

    На банерах дурню читає люд,
    Насправді - це "творив" голодний геній.
    І я заочно татя похвалю,
    Зліплю зі слів пласких глевкий вареник.

    У мене слово сяє як алмаз!
    Пегас у салі, в музи хитрий писок.
    На вічне часу, братики, нема,
    Пишу "джинсУ". Замовників до біса.

    30.11.2018р.




    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  38. Марґо Ґейко - [ 2018.11.29 17:00 ]
    Що дозволено...
    І вилізли на світ усі примари
    Жорстока правда проклятого дня
    Хоч і співав що тільки нею марив
    А потім сам на глум її підняв

    Та й висміяв цинічно поза очі
    А світ на жаль тісніший від села
    І чутно хто із ким над ким регоче
    Де в бруд вкатали жорстко до зѣла

    Де не шляхетні хоч і гонорові
    У ницості душі і блиску лат
    В любові присягаються на крові
    І як горять – із кожною – до тла

    Де ті ж слова втім іншим адресатам
    Направо і наліво навмання
    На гойдалках Мазоха і де Сада…
    Він руку і на неї вже здійняв –

    Струсив у серце попіл від сигари
    Об нього й загасив щоб припекла
    І так себе відверто пропіарив
    Зробив нову зарубку на прикла́д

    Багато зла зазнала від любові
    Як ця підлота в душу проповзла?
    "Quod licet Jovi"… о ..."non licet bovi"
    А що ж тоді казати про козла?!


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (2)


  39. Олександр Сушко - [ 2018.11.29 06:53 ]
    Болить пальчик!
    Несу власну голову гордо!
    Бо..."геній"! Об"їжджувач муз!
    Письменники - гумус народу!
    Бігом на Пегасика "гупс!".

    Вломилися у піднебесся,
    Нажухали зграю ворон.
    Ну, як вам, панове, імпреза?
    А стиль? Ляпота! Еталон!

    Сусід просить: - Оду забацай!
    - Та запросто! Тільки не ний!
    Та кицька вкусила за пальця,
    Як глобус напух вказівний.

    Від болю завив, мов собака,
    Підстрибнув, як в танці кацо.
    Синюшна бубнявіє вавка,
    Писати не буду канцон.

    Жується сирок сулугуні,
    По телику пупс "бу-бу-бу".
    Захлипали в неті красуні,
    Про мавок писати не бу.

    28.11.2018р.

    Дитяче

    Дар - неначе туз у рукаві,
    Інструментик - українська мова.
    Індивідуальні молитвИ
    Шле в товписько повелитель слова.

    Із Пегасом змалечку союз,
    Під Парнас несуть мішками "перли".
    Годовито: - Я - служитель муз! -
    Ніздрі бачать павуків на стелі.

    Олівцем в руці легенько "круть" ,
    А для форсу - папіроску в рота.
    Люди ж - потомилися, хропуть,
    Звично підуть завтра на роботу.

    Сам у себе запитай: " Я - хто?"
    І пошани чи насправді вартий?
    Бо поет, насправді,- камертон,
    І слуга не слова, а громади.

    Віднайди до душ люських ключа
    Та серця навчися їхні гоїть.
    Хай приносить радість читачам
    Кожне слово сказане тобою.

    28.11.2018 р.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (2)


  40. Олександр Сушко - [ 2018.11.28 07:23 ]
    Естетика
    Москалі з хохла обдерли шкіру,
    Вмер земляк мій. Смертний крик ущух.
    За чужий рахунок хочу миру,
    На війну синочка не пущу.

    Хай ординець Україну нищить,
    А в моїй норі нема вогню.
    Напишу вам краще лантух віршів,
    Співчуттям іздалеку махну.

    Ще одна душа у рай злетіла,
    Нитка чорна впала у Дніпро.
    Фітнесую, сходить потом тіло,
    Потім - ванна, із імбирем грог.

    Батьківщина ув окопи кличе,
    Сонетяр іти зібрався теж.
    Стій, поете! Слово буде вічним,
    А від кулі ворога помреш!

    А на Сході знов заснув солдатик,
    Завтра смерть захоче жертви ще.
    Темно. За вікном сніжок лапатий
    Сипле з неба кров'яним дощем.

    26.11.2018р.

    Наратив

    Заганяє влада в кут,
    Будем їсти пашу.
    Вільно жити не дадуть
    Й помирати страшно.

    Йде на труд пенсінер,
    Ноги ледь волочить.
    Як болить у зубі нерв -
    М'ятний жуй листочок.

    Бо інакше всю кабзу
    Віддаси за пломбу.
    Дідугане! Голосуй
    За злодюг до гробу.

    Мудрий тать на Кіпр утік,
    Жити гарно буде.
    Вахлаки здійняли крик:
    - Лопнув банк! Рятуйте!

    Не життя - солодкий мед!
    Празники по буднях.
    Заробля на пляшку шкет,
    Гепає у бубна.

    Втома торсає плече,
    Впав на землю вечір.
    Люд у клітці. Не втече.
    Й сил нема для втечі.

    27.11.2018р.

    Зима

    Наснилися вовки й собаки гончі,
    Сховався від кусючок у кущі.
    Писати про любов тому не хочу,
    Ерато хвора, хай собі лежить.

    Засумував. Чкурути би у вирій...
    Бринить сльоза і настрій зовсім скис.
    Аж тут - зима! Із неба заметілі,
    Морозом огортає вуха й ніс.

    Прийшла братва. До біса ті городи!
    Сідайте поруч, піт зітріть з чола.
    Яка довкруж поезія природи!
    Вибілює гріхи планета зла!

    Іване! Бач, вкриває сніг дрівцята?
    Біжи й накрий. Чи щось сказав не те?
    А ти, Миколо, хутко у кагати
    Ховай капусту! Змерзне, пропаде!

    Степане! Та зроби собаці буду!
    Хай пес у кучугурах не дріма.
    А ти, Євгене, знову рукобудив?
    Писав сонети, вижив із ума?

    Але жона ревнула від порога:
    - Чого сидиш? Жени цих галалак!
    Бігом у саж! Опоросилась льоха!
    Пацятам треба догляду й тепла.

    26.11.2018р


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (5)


  41. Олександр Сушко - [ 2018.11.23 08:40 ]
    Вам не треба?
    У глибинах космічної плоті
    Зорепадами крутить квазар.
    А на роги мене на городі
    Підчепила коза-дереза.

    Я ж їй сіно даю на вечерю,
    Конюшину, пирій та мишій.
    А вона - це підступна мегера,
    Сів під кущик - в сідниченьку "Вжик!"

    Краще ліг би одразу на плаху
    Чи у груди забили кілок.
    Покотився у яр із розмаху,
    Бахнув лобом в трухлявий пеньок.

    Брюки репнули, зріла кабака
    Освітила в ярузі лісок.
    Зріє гуля, зачухалась вавка -
    Експонат для музею Тюссо.

    Не життя, а гаряча пательня!
    Щойно виліз - бебекнула твар.
    Від кози утомився смертельно,
    Вам не треба? Беріте, братва!

    22.11.2018р.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (4)


  42. Олександр Сушко - [ 2018.11.22 09:34 ]
    Не куняйте! Агов, поети!
    Не тягніть на Парнас поета!
    Не штовхайте в калашний ряд!
    Та сатирик попавсь упертий,
    Учепився зубами в зад.

    В графомана життя нестерпне,
    Хоч віршую усе життя.
    Не потрібна хвала Евтерпі,
    В Клітемнестри нема подяк.

    А Пегас мій, насправді,- Овен,
    Круторогий! Його не сердь!
    До лампади культура мови,
    Крихти розуму й рими геть!

    Орфографія думці – пута,
    Пунктуацію вчити лінь.
    Як пишу - сльозотеча люта,
    Геть від мене, сатиро! Згинь!

    Хай Сушко роззявляє пащу,
    П’є кровицю з митців, упир.
    Я віршую про все що бачу,
    Заскиртовую сотий твір.

    22.11.2018р.


    Навиворіт

    Деміург цей світ ваяв дарма,
    Спересердя на Адама плюнув.
    Бо для глузду сенсорів нема,
    Лиш один зостався - "мозок-шлунок".

    Зник дороговказ, погас маяк,
    В горбаках і тріщинах дорога.
    Все відносне, - навіть ти і я,
    Мить - і полетить душа до Бога.

    Розрум'янивсь відпочилий кат,
    Держака шліфує до сокири.
    У ціні - бензин і провіант,
    А життя людське - сірник горілий.

    Думка сталлю більше не дзвенить,
    Ще й погода - ні зима, ні літо...
    Ганджі та дефекти у ціні,
    Косо-криво, неталановито.

    Універсум створено "без вад",
    Ложка з рота визирає в лежня.
    Валиться на зодчих зікурат,
    В Тібр упала вавілонська вежа.

    21.11.2018р.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (2)


  43. Олександр Сушко - [ 2018.11.21 06:51 ]
    Хороших снів!
    Синочкові забаглося борща
    І часничку пахучого головку.
    Казав Господь: "Не мстися, а прощай,
    Під ляпаси мости хутенько щоку.

    Але у двері гримнула біда,.
    Летять у рай з Украйни душі клином.
    Бо у сусіда заповідь не та -
    "Вбивай! Грабуй! Ножа стромляй у спину".

    Планує нам ярмо кремлівський біс,
    В Європи, як і завжди, мертвий спокій.
    У тиш кричу: - Країно, стережись!
    Кривавий демон з вилами під боком!

    У Лаврі тьма. Свої, а чи чужі...
    Прокльони шлють у спину Україні.
    Гуртуємось, брати мої, мерщій!
    Не час для сну з жоною на перині!

    За планом в генерала - бал, салют,
    Надраює гайдук ботфорти нові.
    Даремно все. Куня в інеті люд,
    Витісує погрози паперові.

    21.11.2018р.

    Пастораль

    На кордоні - постріли, громи,
    У окопах - по коліна крівці.
    У м'якушки носа устромив -
    Ох і гарні у дружини циці!

    Мацає рука персистий стан,
    Настромився на трикутник лісу.
    Хай палають села та міста -
    Не моя війна! Ідіть до біса!

    Соловейко тьохнув з верховіть,
    Розчиняюсь в еротичній ласці.
    Ви мене під кулі не зовіть,
    Бо думками в жінчиній запасці.

    В теплу гавань з головою "Шух!",
    Хоче жінка ще одну дитину.
    Потім звично віршик напишу
    Про природу і про Україну.

    21.11.2018р.





    Уві сні та наяву

    'З життя пішов. Вмостився у гробу,
    Над головою гавкають собаки.
    А піп з кадилом нудно "бу-бу-бу" -
    Рідні псалмами забиває баки.

    Помер поет. Берізки шелестять,
    Ось-ось із хмарки дощик уперіщить.
    Націлився на тин цвинтарний тать,
    На крихти паски точать зубки миші.

    Був - геній. А тепер - мервотна тлінь,
    Покинули навік старечі болі.
    Шепоче ангел: - Душе, відпочинь!
    Живи без од і лану бараболі.

    Тут рай. Усе пастельне, до ладу.
    Чого лежиш? Давай одсуну віко.
    Он, гурія пасеться у саду,
    Хапай її - вона без чоловіка.

    А онде, в бодні - запашні меди,
    Натішишся - хлебчи, притлумлюй спрагу.
    ...Прокинувся. Жмутину з бороди
    Жона скубнула, аж від болю ахнув.

    В колеги був учора сабантуй,
    Вступив до Спілки. Виставив поляну.
    Мій ангеле! Башка болить! Рятуй!
    Бо з бодуна до смерті вже не встану!

    Під пахвою із віршем папірець,
    Хропе на ліжку нетвереза муза.
    Тепер я наяву, неначе мрець,
    М'ясистий ніс у жінчиних укусах.

    А чи кому потрібні ці слова -
    Не ескулап я, і не вісник неба.
    Сьогодні ув "Едемі" побував,
    Так питиму - потраплю до Ереба.

    20.11.2018р.
    Подобається


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  44. Олександр Сушко - [ 2018.11.19 09:56 ]
    Байдужість
    Ми зайняті. Гопак схрестили з вальсом,
    Важлива справа! Котик скаже "Няв!"
    Росія ж як Росія - любить м'ясо,
    А хохлачок підпилий закуняв.

    А результат - лишилися без Криму,
    В Донбасі ФСБ біля керма.
    Думки золою сиплються у зиму,
    Про те що є, чого уже нема.

    Обкаркувать майбутнє непоштиво,
    Оббріхувати також не з руки.
    Кривавиться щодня свинцева нива,
    Потроху помирають мужики

    А вдома тиш. Життя здається раєм,
    У ліжку чоловічок без кальсон.
    Рецепта від байдужості немає,
    Синочка не тривожте - в нього сон.

    В інеті вчора до півночі виснув,
    Нову для бевзів іграшку утяв.
    Немає часу битись за Вітчизну?
    Не буде у онуків майбуття.

    19.11.2018р.

    Мезозойське

    "...земле моя динозаврів країно
    археоптерикс співа солов'ю..."

    Оксана Луцишина

    Земле моя динозавряча!
    Ящери повзають босими.
    Оду пишу аби дав на чай
    Кожен читач набурмосений.

    Клекотом археоптериксів
    Джунглі донбаські оглушено.
    Гріється пращур на березі,
    Ледь не вдавивсь шкаралущею.

    Трицератопси прогупали
    За диплодоком вгодованим.
    Дірку у зорянім куполі
    Рогом пробито під Овеном.

    Охнули пальмові віники
    Стиснуті лапами дужими.
    Віршики про Україноньку
    REXом нещадно подушено.

    19.11.2018 р.

    Пастораль

    В хаті із жінками суща мука,
    Лаються дружина і кума:
    - Любиш владу? Куме,ти - падлюка!
    Варіанту іншого нема!

    Гепають на дачі в пана кайла,
    Люд не розгина свої горби.
    - Обирали миром обіцяйла!
    Ти ж мене, мій муже, і підбив!

    Податківців армія хоробра
    Вже й резинки витягла з трусів.
    З молотка ідуть суспільні добра:
    Урожай, заводики, ліси.

    Президент завчає буги-вуги,
    Водить по Європі хоровод.
    Розрахуюсь хатою за вугіль,
    За тепло продав торік город.

    Худну. Рік обходжусь без обіду,
    На сніданок - свячена вода.
    Як же браття, владу не любити?
    Голосок за неї свій віддам.

    19.11.2018 р.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (6)


  45. Ігор Деркач - [ 2018.11.18 11:33 ]
    Любителям гучної полеміки
    Сатирик гумориста укусив,
    оцінюючи поетичні вади
    Пегаса. Той вудила закусив
    і ненароком, – бац! – його «іззаду».

    І наламали цілу купу дров.
    На головному капищі Парнасу
    зоїли наросили на альков
    і наплювали на іконостаси.

    О! Не дрімає Янус уночі,
    коли найлегше нести ахінею,
    а феєричні пави і сичі
    клюють і зирять виключно на неї.

    Б'ємо або мордуємо своїх
    аби чужинець істини боявся
    і ловимо своє примарне щастя,
    розв'язуючи немічний язик...

    А горобець, буває, – нічичирк, –
    а на м'якушку зопалу попався.

    11/18


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (2)


  46. Олександр Сушко - [ 2018.11.14 05:04 ]
    Радість
    Доста в чаті докучати людям,
    Писунам влаштовувать парник.
    Умощусь калачиком на грудях
    У моєї любоньки-жони.

    Скинув із Пегаса, врешті, шлею,
    Був з сідлом, тепер стрибає без.
    Відпочину тілом і душею,
    Притулюся серцем до небес.

    Ще не косовиця - лиш обжинки,
    Ледь одкрив еротики калам.
    Хай твердіють еротичні піки,
    Прагнучи уваги і тепла.

    Далі - в небо! Там, де сонце й хмари,
    Жайворини щебіт навесні.
    Вигинає жінка стан гітарний,
    Вже й мої обіймі затісні.

    Лиш любов знімає гріх із карми,
    Впало в ліжко ангела перо...
    Посміхнулась райдуга над нами,
    Вкрила світ осонценим шатром.

    14.11.2018р.

    Страхи

    Писати про кохання вже боюсь,
    Розстроївся, в очах стоїть волога.
    Як щось не так - одразу в носа "Лусь!" -
    Учителька у мене вельми строга.

    Ерато вчить щодня любові! Спец!
    Пегас пасеться звично під Парнасом.
    Але халепа! Кожен твір - капець!
    Ще й муза хтива ростібає пасок.

    Безцеремонно зверху гола "Гоп!",
    Усілася і каже: - Сексу хочу!
    А я ж митець! Поет! Серйозний хлоп!
    Але дрижить перо, вихляє почерк.

    До біса схиму! Я не голубий!
    Не збоченець маньячний - Боже правий!
    Тож лірику любовну обхопив
    Двома руками і несу в отави.

    Над головою щиглик "Фіть!" і "Фіть!",
    Стелю під спинку плащик од "Версаче".
    Панове, про кохання попишіть,
    А ми тим часом з музою поскачем.

    13.11.2018р.
    Зоровенькі були!

    Каюсь. Визнаю свою провину,
    Вчора шпетив нетверезий кум.
    На обід з'їдаю цибулину
    І дебелу жменю часнику.

    Біля мене в транспорті не тісно,
    Люд відходить хутко у кутки.
    Та зате здоров'ячко - залізне!
    І у ліжку з мавкою верткий.

    Йде чувак. Під носом мокра булька,
    Нежиттю імунітет убив.
    Бевзеві смакує жуйна ґумка,
    Що ж,- зустріне старість без зубів.

    Відучора, браття, непартійний,
    Лідер крикнув: - Геть від нас іди!
    Бо часник піджовую постійно,
    Хекну - утікють і чорти.

    І у секті довго не пробув я,
    Раз кахикнув - гуру драпака.
    На балконі у мішках цибуля,
    З хати ні ногою без зубка.

    Повечеряв, випив кухля браги,
    Звично часничку у рота '"Гоп!".
    Хай в аптеку бігають невдахи,
    Платять гроші за дурний сироп.

    14.11.2018р


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (2)


  47. Олександр Сушко - [ 2018.11.13 06:34 ]
    Цей світ
    Із мене досить ґвалту, революцій,
    Кажу "Привіт!" - відповідають "Гав!".
    А поруч осінь. Кущик глоду куций
    Безлисті віти з розпачу підняв.

    У гетьмана скінчилась п'ятирічка,
    А хоче править ще стонадцять літ.
    Вчепилася у ягідку синичка,
    Подзьобує м'який, солодкий плід.

    Збиваються собаченята в зграї,
    Прийшла пора гризні за булаву.
    Березу вітер лагідно хитає...
    - Полиш, я сплю. Весною оживу.

    Терзатиме цей світ людва довіку,
    З усіх усюд летить"Ура!", "Ату!"...
    Ми сидимо із осінню в обнімку,
    - Давай,-кажу,- косицю заплету.

    13.11.2018р.

    Сучасний митець

    То що - зоставсь без доларів, песет?
    Останню гривню за хлібину всучив?
    Бо влада в нас забрала геть усе:
    Ліси, поля, яри, озера, кручі...

    Володар ледь улазить у штани,
    Сховався за штиками і парканом.
    Украв заводик, банк - і запанів,
    У нас на шиях умостився гарно.

    А челядь теж метка - не ловить ґав,
    Гребе під себе все що до вподоби.
    Чи хтось із кодла цього воював?
    Звичайно, ж ні! З баблом носили торби.

    Довічно хоче правити пузань,
    У цьому також і твоя провина.
    А тля і далі соки висиса,
    Ще трохи - і засохне деревина.

    А я - митець! Не майстер боротьби!
    Сиджу за "компом", виплітаю віршик.
    А ти, селюче, краще не хропи -
    Іди на барикади. Ми ж напишем,

    Що ти віддав життя за кращий світ,
    Гасив за нас повстання і пожежі.
    Мені пора. Остигне ще обід
    Або до столу всядуся не перший.

    13.11.2018р.

    Самота

    Від писак сучасних - "без ума",
    Хоч цей світ чорнилом теж забризкав.
    Крила або є, або нема.
    В курки є. Хоча літає низько.

    Нам потрібна кожна Божа твар,
    Одуди, горобчики, лелеки.
    Прочитав сонета - чую "Ка-р-р-р!",
    А канцону - щебіт соловейка.

    Чи до співу кожен має хист?
    Мо, перо в руці - вантузний квачик?
    Плаче пересмішник-гуморист,
    В ґвалті став оглухлим і незрячим.

    Вибачте, як щось не те сказав
    Чи образив ненавмисно віршем.
    Полечу в холодні небеса
    Умерзати крилами у тишу.

    12.11.2018р

    Пора

    На збройний спротив сил уже нема,
    Втекти не встиг, тепер плачу побори.
    Сьогодні Україна - це тюрма,
    В заручниках старі, безсилі, хворі.

    На виборах по телику факір
    Просвище про багацтво анекдотик.
    А люд кайлує, наче батраки,
    Щось скажеш проти - будеш без роботи.

    Пенсіонер - суспільний паразит,
    Побачив ціни - і від страху збліднув.
    Усе що маєш - скоро віддаси,
    А потім йди, лягай у домовину.

    Цей світ не для ліричних добряків,
    Вони між нами - риби кистепері.
    Не грає влада з людом в піддавки,
    Панують грошовиті людожери.

    До Польщі тато секс-товар веде,
    Заробить на дочці (торговець тертий).
    ...Зоставимо цю землю для людей,
    А тим хто тут живе - пора померти.

    12.11.2018р.

    Добре торгувалося

    Мій уряд реформу одгепав,
    По шию заліз у гаман.
    Вам туша котяча не треба?
    Його сил тримати нема.

    Продам за ціною щурятка,
    За смаком, неначе пупок.
    В країні немає порядку,
    Грошви не настачу - їй Бо!

    Щоденно очільника плеще
    Про рай на землі язичок.
    Собака ж - дорожча за тещу,
    Вартує як кінь хом"ячок.

    Телятинка нині не в моді,
    Не в тренді котлети з ікри.
    Продам кошака в переході,
    Скажу покупцеві - це кріль.

    12.11.2018р.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (10)


  48. Олександр Сушко - [ 2018.11.12 09:02 ]
    Тантричне
    Сьогодні млявий. День рахую ґав.
    Не вистачає, мо', тестостерона...
    Не вдовольняє муз моя снага,
    Можливо, їм жорстке потрібне порно?

    На ліжко Мельпомену погукав,
    Поцілував їй родимку на пупі.
    Включив TV. А тамко голяка
    Танцюють піп із попадею вкупі!

    Евтерпі дав планшетика свого,
    Привів до неї хвору Клітемнестру.
    За мить лунають вигуки "Ого!",
    По ликах бачу - збадьорились сестри!

    Мені не вперше тішити мадонн,
    Сексшопиних цяцьок доставив лантух.
    Тепер у хаті - ґвалт! Арамагеддон!
    По Терпсіхорі повзає Ерато.

    За "компом" Полігімнія "в трудах" -
    Наснажується торсами амурів.
    Мене забули! Братики - біда!
    Даремно сподівавсь на "шури-мури".

    Помчав до Кліо на усіх парах,
    Розстібую вродливиці халатик.
    Але вона для мене застара,
    Кохатися не хоче - тільки спати.

    В кутку хвостом вихляє песик Рекс,
    Звисають з рота порвані колготи.
    Лишається один тантричний секс
    Із візаві у дзеркалі навпроти.

    12.11.2018р.
    Істина

    На руці любоньку підняв,
    Шурую під халатом.
    Якщо ж не мнякати щодня,
    То стане твердувата.

    І хоч ти мудрий Водолій,
    А чи гарячий Овен -
    Потрібен досвід немалий,
    Бо діви гонорові.

    Амур поклав на лук стрілу,
    Цей світ любов вартий.
    Кохана шепче: - Поцілуй
    Трикутничок кудлатий.

    Благословляє нас Аллах,
    Дажбог і Будда скопом:
    Персисту сарну осідлав,
    Пустив чуття галопом.

    Підходить тісто на пиріг
    Та еротичний пляцик.
    З пра-кореня помежи ніг
    Встромив мітлу відьмачці.

    У мавки серце в грудях "гуп",
    Аж стогне, бідолаха.
    Нехай кричить, немов на пуп
    І тоне в "охах-ахах".

    12.11.2018р.









    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (6)


  49. Тата Рівна - [ 2018.11.10 14:08 ]
    про любов
    Ти рефлексуєш, ниєш, кусаєш губи в кров, голишся сумно у ванній -
    Порожнє життя без любові твоє подібне до голого короля на старім протисненім дивані
    Орле! Вимий вже вуха, щоки виголи! Мачо! - ти бездоганний, життя - небездоганне, ти - небездоганний, життя - без догани не може. Схоже, голи, буває, мало що значать. Серце - не м‘яч і не м‘ячик - шматок м‘язу, не заточений на змагання.
    Орле! Вимий вже вуха, щоки виголи, перестань нити у тій ванній. І прийде до тебе твоя омріяна очікувана замастурбована до мозолів Любов
    Іванівна.

    10.11.2018





    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.41)
    Коментарі: (6)


  50. Олександр Сушко - [ 2018.11.10 07:06 ]
    Іззаду
    Історія страшна. Тож я присяду
    І вип'ю для відваги грамів сто.
    Підкралася зима підступно ззаду,
    Пегасика гризнула під хвостом.

    У листопаді з пущі тхне морозом,
    Скінчився романтичний падолист.
    В поета є штанці зимові з ворсом,
    А у лошаки - тільки куций хвіст.

    Кагор ковтаю (Veritas in vino!),
    Лежить під боком муза в негліже.
    А вітер дме! Від холоду скотина
    Дрижить і плаче, навіть не ірже.

    Не хочеться аби земелька пухом
    Пегасові стелилась чи зачах.
    Тож коника крилатого кожухом
    Накрив іззаду з барського плеча.

    Вдягнув на вуха пижикову шапку,
    На бабки - жінчин в яблуках халат.
    Надходить ніч. Мороз ударить зранку.
    Ізаду тепло. Добряку - віват!

    10.11.2018р.

    Любов

    Несуть коханці любоньок до скирт,
    Цілують в'язи в пластикових перлах.
    Закоханих страждальців повен світ,
    Без них щемка поезія померла б.

    Хіба цікаве кабанця "Куві!"?
    Я до краси й пастелі змалку чулий.
    Люблю кокетування, як і ви,
    Мрійливі "охи" діви-капризулі.

    Колишуться у пазусі м"які
    Опуклості, аж сіпається око.
    Об тазові костисті мослаки
    Тернутись хочу, наче ненароком.

    Танцюємо чуттєве па-де-де,
    Шумить у голові амурний трунок.
    А ніс уже упав за декольте,
    Вуста зронили перший поцілунок.

    А далі - вихор! Лахи з плоті - геть!
    З Венерою сплелися у екстазі.
    Отак, столітнім, хочу стріти смерть,
    Якби не голод - з мавки би не злазив.

    Пишу по темі звично без кальсон,
    Лягають на папір пучком рулади...
    З алькова чути млосний голосок:
    Біжу - дружина кличе цілуватись.

    10.11.2018р.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (4)



  51. Сторінки: 1   2   3   4   5   ...   27