ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2026.03.03 12:32
Забути все, не значить все!
Лишились: Пам’ять, Душа, Тіло
Одне питанняко просте:
А що, у прощі не скрипіло?
Хіба, що в Пам’ять хтось заліз…
Хіба, що в снах Душа блукала…
Хіба, що Тіло між коліс…
Хіба, що того було мало.

Борис Костиря
2026.03.03 10:32
На блошиних ринках пустоти
Вловиш ти ніщо, німу безглуздість.
У палкій гонитві до мети
Здійсниться спектакль хиткого тлуму.

На блошиних ринках віднайдеш
Відчай, небуття, відсутність сенсу,
Книги із безоднею без меж

Віктор Кучерук
2026.03.03 07:01
Великий Віз
Вночі привіз
Яскраве світло, -
Його вогні,
Неначе в сні,
Горіли й квітли.
Зникала ніч
Побіля віч

Микола Дудар
2026.03.02 20:05
І бабця на лавці…
І вікна в цеглині…
Зустрінуться вранці
В своїй порожнині…

А подруги вийдуть
І всядуться поруч,
Торкаєшся, з виду

С М
2026.03.02 18:06
Дозвольте мені представитися
Маю смак володію грішми
І я прожив довге-довге життя
Викрадаючи душі грішників
Був я там де Ісус Христос
Обертався до сумніву й болю
Зробив усе щоби Пилатус
Вимив руки звершивши долю

Іван Потьомкін
2026.03.02 14:30
Що ти таке вчинила там, царице,
Що лютістю Ахашвероша скинута з трону?
Такою, що переважила і змови недругів,
І зненависть підкорених держав...
Ти, найвродливіша з усіх жінок!

***
По третім році, як засів на троні в Сузах,

Борис Костиря
2026.03.02 10:26
Так не хочеться спати лягати.
Ти з важливого щось не здійснив.
Ти прорвеш огорожі та ґрати,
Проповзеш крізь поля з усіх сил.

Щось назавжди потоне в намулі
І осяде на дно небуття.
Так воскресне в майбутнім минуле,

Віктор Кучерук
2026.03.02 05:59
Коли лоза цвіла на схилах
І не минали гожі дні,
Мені шалено пощастило -
Тебе зустріти навесні.
І стерти відстань поміж нами,
І розбудити почуття, -
І говорити тільки прямо
Про рух вперед без вороття.

Микола Дудар
2026.03.01 23:47
Повернемось до дрібниць,
До її глибин - дрібничок…
Відсторонимо лисиць
І братів, і їх сестричок…
А ще кума і куму.
Хресних діток позашлюбних,
І ага… і те — угу,
Що відклеїлось з розумних.

Артур Курдіновський
2026.03.01 23:35
Горить камін. Давно замовкли грози.
Новий ноктюрн виконує рояль.
О, зимо! Всі мої гарячі сльози
Чи зможуть розтопити твій кришталь?

Безмежний білий колір в синій тиші.
Підходжу вранці знову до вікна.
Тут візерунками поему пише

Ігор Терен
2026.03.01 22:54
А ми повиростали на гірчиці,
пили цикуту, їли полини,
тому і злиться
те, що нас боїться
не між людей, а поміж очмани.

***
А словники міняти не на часі,

Микола Дудар
2026.03.01 20:58
зайшов на сторінку Сонце-Місяця... перечитав кілька разів. Підтримую. Незабаром і я залишу ПМ. Давно предавно тут було затишнно і цікаво. Нині тут гниє і попахує...

Володимир Невесенко
2026.03.01 18:01
Колише ранок траву шовкову,
в долині блякло мигтить ромен
і гонить вітер імлу ранкову,
і сходить сонце уже ген-ген.

Палає обрій вогнем мосяжним*,
стікає сяйва густе вино.
Здається небо таким досяжним,

Євген Федчук
2026.03.01 16:06
У корчмі, що біля Січі нині велелюдно,
Зібралося за столами козаків багато,
Усі вдягнуті розкішно, адже нині свято.
Корчмареві за шинквасом сьогодні не нудно.
То тут, то там: «Іще налий!» - кожен раз лунає,
Наймити ледве встигають розносити кухлі.
Л

Володимир Бойко
2026.03.01 15:33
«Русскіє» - нація-фальсифікація. Культ вождя – споконвічна і невід’ємна частина московської культури. Категорія ворогів набагато стабільніша, ніж категорія друзів. Велика політика починається там, де закінчується правда. Кожна персональна мая

Володимир Мацуцький
2026.03.01 13:26
Вже до нас летять лелекі,
а у нас – війна і в вЕсну
долі нам несе не легкі
від убивців і інвесторів.
Ті інвестори, як рани:
знову ділять Україну,
і в долЯх орди-орави
кожен прагне половину.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Гентош (1957) / Вірші

  Кам’янець-Подільський замок
То вже потім тут іржали коні,
Ворог чув зі стін могутнє – Вмри!
А спочатку – репались долоні,
Підіймали мури догори.

Щоб твердиня виросла на скалах,
Не один тут положив живіт!
Тут плелась історія кривава,
І з бійниць дивилася на світ.

Тут колись пролилось вдосталь крові –
Смотрич за віки не обмілів…
Ті грубезні стіни триметрові
Пам’ятають різних ворогів.

Хижі, косоокі, кровожерні
Бились в мури хвилі диких лав.
Та ревли згори гарматні жерла,
І лилáсь смола, запáл палав.

До загину боротьба заядла :
Тут стояли всі – і чернь, і знать!
Ще донині в тілах мурів ядра,
Що ночами ниють і болять.

Ті звитяжці так багато вміли –
Без гучних і галасливих слів
Жали збіжжя, і кували стріли,
Дóньок тут ростили і синів.

… Їхнє небо нині нам належить –
Тут за це кістьми лягала рать…
Свідки тих часів звитяжних – вежі,
Ще у снах воюють… і мовчать…


8.11.2014




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-11-08 11:42:40
Переглядів сторінки твору 11023
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.018 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.163 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.722
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.12.12 13:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2014-11-08 12:33:52 ]
Усе на місці в цьому вірші, а найбільш -порепані долоні. Щоразу думаю про них, як оглядаю величні будівлі. Називають їх іменами владик, а насправді вони належать тим порепаним рукам...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-11-08 12:44:53 ]
Свята правда, пане Іване! І уклін тим рукам, що вміли і будувати, і тримати зброю!
Дякую щиро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-08 13:05:28 ]
Історична тема, така одушевлена. Щось нове, Іване.
Сподобалося! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-11-08 13:14:50 ]
Дякую, Оленко!
То написано по враженнях від перебування у Кам"янці на творчій зустрічі у літоб"єднанні "Фенікс". Дяка новим друзям!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2014-11-08 15:38:03 ]
Гарно передали дух історії!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-11-08 21:08:55 ]
Дякую, Лесь!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-11-08 15:48:44 ]
А мене зачепили ядра у стінах, що ниють і болять... Справді велична фортеця, унікальна, як і каньйон Смотрича, як і сам Кам`янець... Як і наша давня українська історія...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-11-08 21:10:55 ]
Так, Анно Віталіє - вони ще дотепер у цих стінах - дійсно вражає. Велична фортеця і славне місто - дух нескореності!
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2014-11-08 16:05:05 ]
бував і я там колись… Дякую, Іване!!! нагадав - що мають робити нині сучасні українці - стати пліч-о-пліч і боронити майбутнє від путлєра, кіл йому осиковий в пащу


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-11-08 21:12:53 ]
Тисну руку, Миколо! Радий і дякую за розуміння - висновок абсолютно вірний (включаючи кіл)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2014-11-08 16:31:01 ]
Слова щирого українця.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-11-08 21:14:22 ]
Дякую, Сашо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-11-08 16:35:49 ]
Жаль, що вежі не уміють говорити...
Гарно написано, Іванку! Ніби сама там побувала..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-11-08 21:14:52 ]
Радий! Уклін, Ксень!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2014-11-08 16:39:39 ]
Щиро дякую за яскравий екскурс в нашу історію, Іване!
Для мене це - відкриття!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-11-08 21:15:38 ]
Дякую, Нінель! Та і для мене теж було...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-08 20:18:16 ]
"… Їхнє небо нині нам належить " – це небо завжди було нашим...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-11-08 21:41:54 ]
Так, але завжди за це платилося дорогою ціною. Тут смисловий акцент на "нам" - нам і забезпечувати, щоб воно і далі було нашим, і передати нащадкам.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-11-08 21:36:27 ]
У минулому безліч звитяжних прикладів для наслідування. А це так актуально сьогодні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-11-08 21:46:51 ]
Правда, Олександре! Є чому і нині повчитися у славних наших попередніх поколінь - вони тоді не знали тонкощів політики і казали на біле - біле, а на війну - війна. І "гумконвої" при них не їздили би безнаказано по нашій землі.
Тисну руку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ковальчук (Л.П./М.К.) [ 2014-11-08 22:06:02 ]
Легко написано, прозоро.
Але мені тепер болить будь-яка бійня, навіть давня.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-11-09 11:43:28 ]
Дякую, Світлан!
Нинішня - не наш вибір, але, як казав Філарет -"Нам не потрібний мир у неволі". Змушені боронитися - то святЕ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2014-11-08 22:40:10 ]
Іване, вірш дуже важливий, трепетно плекаєш у ньому своє, ріне і водночас наше всенародне. Колись оунівське підпілля, історію якого вивчаю вже багато років, піднімало віршами, де дихала українська історія, на боротьбу десятки тисяч українців, а тепер ти перейняв естафету від Олександра Олеся та інших.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-11-09 11:56:42 ]
Тисну руку, Друже!
Ти звичайно перебільшуєш мою "роль", але на рахунок сили Слова - цілком погоджуюся із тобою. Воно сильніше "градів" і "тюльпанів" (якщо чесне)!