ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Гентош (1957) / Вірші

  Кам’янець-Подільський замок
То вже потім тут іржали коні,
Ворог чув зі стін могутнє – Вмри!
А спочатку – репались долоні,
Підіймали мури догори.

Щоб твердиня виросла на скалах,
Не один тут положив живіт!
Тут плелась історія кривава,
І з бійниць дивилася на світ.

Тут колись пролилось вдосталь крові –
Смотрич за віки не обмілів…
Ті грубезні стіни триметрові
Пам’ятають різних ворогів.

Хижі, косоокі, кровожерні
Бились в мури хвилі диких лав.
Та ревли згори гарматні жерла,
І лилáсь смола, запáл палав.

До загину боротьба заядла :
Тут стояли всі – і чернь, і знать!
Ще донині в тілах мурів ядра,
Що ночами ниють і болять.

Ті звитяжці так багато вміли –
Без гучних і галасливих слів
Жали збіжжя, і кували стріли,
Дóньок тут ростили і синів.

… Їхнє небо нині нам належить –
Тут за це кістьми лягала рать…
Свідки тих часів звитяжних – вежі,
Ще у снах воюють… і мовчать…


8.11.2014




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-11-08 11:42:40
Переглядів сторінки твору 9898
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.018 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.163 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.722
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.12.12 13:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2014-11-08 12:33:52 ]
Усе на місці в цьому вірші, а найбільш -порепані долоні. Щоразу думаю про них, як оглядаю величні будівлі. Називають їх іменами владик, а насправді вони належать тим порепаним рукам...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-11-08 12:44:53 ]
Свята правда, пане Іване! І уклін тим рукам, що вміли і будувати, і тримати зброю!
Дякую щиро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-08 13:05:28 ]
Історична тема, така одушевлена. Щось нове, Іване.
Сподобалося! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-11-08 13:14:50 ]
Дякую, Оленко!
То написано по враженнях від перебування у Кам"янці на творчій зустрічі у літоб"єднанні "Фенікс". Дяка новим друзям!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2014-11-08 15:38:03 ]
Гарно передали дух історії!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-11-08 21:08:55 ]
Дякую, Лесь!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-11-08 15:48:44 ]
А мене зачепили ядра у стінах, що ниють і болять... Справді велична фортеця, унікальна, як і каньйон Смотрича, як і сам Кам`янець... Як і наша давня українська історія...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-11-08 21:10:55 ]
Так, Анно Віталіє - вони ще дотепер у цих стінах - дійсно вражає. Велична фортеця і славне місто - дух нескореності!
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2014-11-08 16:05:05 ]
бував і я там колись… Дякую, Іване!!! нагадав - що мають робити нині сучасні українці - стати пліч-о-пліч і боронити майбутнє від путлєра, кіл йому осиковий в пащу


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-11-08 21:12:53 ]
Тисну руку, Миколо! Радий і дякую за розуміння - висновок абсолютно вірний (включаючи кіл)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2014-11-08 16:31:01 ]
Слова щирого українця.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-11-08 21:14:22 ]
Дякую, Сашо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-11-08 16:35:49 ]
Жаль, що вежі не уміють говорити...
Гарно написано, Іванку! Ніби сама там побувала..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-11-08 21:14:52 ]
Радий! Уклін, Ксень!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2014-11-08 16:39:39 ]
Щиро дякую за яскравий екскурс в нашу історію, Іване!
Для мене це - відкриття!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-11-08 21:15:38 ]
Дякую, Нінель! Та і для мене теж було...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-08 20:18:16 ]
"… Їхнє небо нині нам належить " – це небо завжди було нашим...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-11-08 21:41:54 ]
Так, але завжди за це платилося дорогою ціною. Тут смисловий акцент на "нам" - нам і забезпечувати, щоб воно і далі було нашим, і передати нащадкам.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-11-08 21:36:27 ]
У минулому безліч звитяжних прикладів для наслідування. А це так актуально сьогодні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-11-08 21:46:51 ]
Правда, Олександре! Є чому і нині повчитися у славних наших попередніх поколінь - вони тоді не знали тонкощів політики і казали на біле - біле, а на війну - війна. І "гумконвої" при них не їздили би безнаказано по нашій землі.
Тисну руку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ковальчук (Л.П./М.К.) [ 2014-11-08 22:06:02 ]
Легко написано, прозоро.
Але мені тепер болить будь-яка бійня, навіть давня.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-11-09 11:43:28 ]
Дякую, Світлан!
Нинішня - не наш вибір, але, як казав Філарет -"Нам не потрібний мир у неволі". Змушені боронитися - то святЕ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2014-11-08 22:40:10 ]
Іване, вірш дуже важливий, трепетно плекаєш у ньому своє, ріне і водночас наше всенародне. Колись оунівське підпілля, історію якого вивчаю вже багато років, піднімало віршами, де дихала українська історія, на боротьбу десятки тисяч українців, а тепер ти перейняв естафету від Олександра Олеся та інших.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-11-09 11:56:42 ]
Тисну руку, Друже!
Ти звичайно перебільшуєш мою "роль", але на рахунок сили Слова - цілком погоджуюся із тобою. Воно сильніше "градів" і "тюльпанів" (якщо чесне)!