ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Ляшкевич
2024.06.20 22:09
Ти не один. Ти не одна
Тебе накриє у найважчу мить
тієї пісні давньої торкання,
і всутеніле серце звеселить
її давно забуте привітання.

Посеред полум’я і самоти,
на вістрі пострілу, снаги й знемоги,
тобі відкриється, що здатен ти

Іван Потьомкін
2024.06.20 21:20
Станіслав Єжи Лец
Щоб ускочить у прірву, не потрібен трамплін. *Як королі голі, то й лакеї здіймають лівреї. *Людина, як слимак, йде до себе кружним шляхом. *Великі лунатики не потребують Місяця. *Чимало хто жив не власним життям, прагнучи уникнути чужої смерті. *Не

Євген Федчук
2024.06.20 16:31
Як з’явилася на світі доморощена "еліта"
Сидять діди на колоді. Сидять, розмовляють.
А тут раптом хтось на джипі повз них пролітає.
Куряву здійняв велику, курей розполохав.
На Рябка, що зазівався, не наїхав трохи.
- Було дурне, - дід Микола промовив сердито, -
Дурним воно й залишилось, хоча

Самослав Желіба
2024.06.20 12:10
***
Тут були жарти,
Тут були приязності.
Добрі ми друзі,
Хоч і сварились часто,
Хоч не завжди й ладнали.

Ольга Олеандра
2024.06.20 10:37
Поговори зі мною...
Скажи, ти як? Я дуже хочу знати.
Прийшли, будь ласка, вісточку якусь.
Ранковим променем ти можеш обізватись
чи шепотом дощу.
Я вчусь
побаченням крізь видиму роздільність.
Пишу тобі повітряні листи.
Так хочу вірити, що це не безнадійно…

Володимир Каразуб
2024.06.20 09:21
Пожежа
Так звучить правда: поскрипом шафи до якої підійшла жінка.
Так звучить місто.
«Хіба не дивно, — казала вона розповідаючи про пожежу, —
Я почула голоси людей через вікно.
Вони кричали, аби я виходила, бо в домі щось загорілося».
«Виходь, Анно, пожежа

Віктор Кучерук
2024.06.20 04:36
* * *
Уже запахло розімліле літо
Густим настоєм липового цвіту,
А вітер намагається безсило
Випростувати б’уряни похилі.
Уже троянди ясним цвітом повні
Дрімають німо в тиші невимовній,
А розпашіла височінь безкрая
На хмари перламутрові чекає.

Артур Курдіновський
2024.06.20 01:50
Він та вона
Верлібром він ніколи не писав.
Увесь він був в рядках твердої форми.
Він вуха затуляв від крику горну,
У септимах він бачив міць октав.

Вона любила тільки вільний стиль:
По склу металом, крилами по небу.
Метафори складні - лише про себе...

Микола Соболь
2024.06.19 20:21
Питаннячко
Цікаво Редакція майстерень желібу на місце поставить чи пальчика посмокче і зробити вигляд, що все добре?

Іван Потьомкін
2024.06.19 17:33
З голосу Езопа
Голод і спрага світ за очі лиса погнали
І привели нарешті в виноградник.
Прокравсь і мало не спритомнів:
З гілок звисали соковиті грона.
Ось розігнавсь, підскочив...
На радощах навіть заплющив очі.
Був певен, що ягоди вже в роті,
Та тільки гепнувся

Самослав Желіба
2024.06.19 17:18
***
Я всміхнувсь тобі,
І ти мені зненацька,
На єдину мить.

Світлана Пирогова
2024.06.19 13:43
Розчарувався (секстина)
О, як же на душі буває кепсько,
Коли розчарувався у любові,
Неначе дощ химерний б'є в обличчя.
Байдужий вітер виє й гірко кличе
Туди, де загубили, ніби кепку,
Чуттєвості дарунок, ніжне слово.

Дорога вже закидана камінням,

Юрій Гундарєв
2024.06.19 09:26
Читацький щоденник-9. Володимир Дубовець
Лети, мій вороне, лети крізь наш одвічний лютий. Обабіч смерті, вздовж мети. Наші гріхи спокутуй. Крізь вщент посліплих янголят, крізь згарища та хащі. Через засніжені поля, де міцно сплять найкращі… Цю сторінку мого щоденника присвячую поету з Черн

Микола Соболь
2024.06.19 06:39
Південне місто
Водограй струмує прохолоду.
День липневий – це суцільний пал.
Із жагою п’є голубка воду,
потяги приходять на вокзал.
Від жари зомліли геть таксисти,
ціни різко вгору поросли,
вже п’ятсот, кого везли за триста,
прибуває поїзд із Москви.

Віктор Кучерук
2024.06.19 04:42
* * *
Щоб порушити морок мовчання
Та прогнати з душі чорний сум, -
Розбуди мене світлом світання
І позбав нісенітниці дум.
Доторкнися до тіла рукою,
Опісля порожнечі розлук, -
Притулися до серця щокою,
Щоб почути тепло його й стук.

Артур Курдіновський
2024.06.19 01:26
Хлопчик неслухняний
толерантний вірш з дієслівними римами)

Хлопчик неслухняний
Харків обстріляв.
Випустив ракету
І рахує ґав.
Як так можна, хлопче?
Ти ж бо чийсь синок!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Олекса Скрипник
2024.06.20

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Лазірко / Вірші / У Роздумах

 Протерлися рими
Протерлися рими. Рядки осушивши,
вони не схотіли шукатися більше.
Просилася крапка. Та з коми оживши,
рука вигиналась у запинах вірша.

Від слова-до-слова метелики думки
гніздили пилок в духотворенні терцій -
рядки оплоділи. І стовпчики струнко
пройшлися парадом... та збилися в серці.

Терпким і солодким кохання вродило:
у кетязі стигле, живе... на мольберті.
Протерлися рими, залúшивши крила.
Та крила з паперу, а я... далі стерто.

15 Березня 2007




Найвища оцінка Мирослава Меленчук 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Жорж Дикий 5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-03-15 14:59:12
Переглядів сторінки твору 7856
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.973 / 5.6  (5.044 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 4.431 / 5  (5.060 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.739
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2024.03.29 20:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-03-15 15:11:18 ]
Ну, таваріш!!!
Де ти це береш, халаминдрик!!!
Так не чесно.
"Протерлися рими, залишивши крила.
Та крила з паперу, а я... далі стерто."
Юрку, після такого вірша маєш право квасити слику тиждень. Що і раджу. От коли б, то тойво ми з Ярославом думаю підтримали б. Ну шо б не впав коли і упше... Воно ж самому квасити сливку - не красіво! Скажуть - бухарик або творческая лічность - поєт. А так коли трьох - то всьо якось пристойно. Так шо єслі шо то ти ето...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-15 15:19:53 ]
Гарний, що й сказати! Як ПРОЦЕС описаний! Супер!

духотворені - духотвореННі?
Пильце - пилок?
Трохи розрідити здалося б кількість ТА в останньому куплєті (мо`: Ті крила...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-15 15:30:29 ]
Дякую друзяки!
Юрко,
Та я вже наквасив капусточки в ящику зпід патронів - мо` підогроти, бо троха промерзла. А так - завжди готовий... саабразіть:-)
Славцю,
Дуже вдячний - поправив, тепер як?




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-15 15:37:31 ]
Так файно. Що там про капусту мовилось? Бо в мене ще фляга трафейного коньячку лишилась, а в закусці - лиш кава... Ніхарашо, га? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-15 15:41:58 ]
ВАХ (я тепер так пишу коли мені шось подобається)

це процес створення... Ти справжніський МАЙСТЕР (не розцінюй як комплімент.... я щиро правду)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-15 15:47:52 ]
Славцю,
Так Ти цідиш його невідомо з ким...
А тут "капуста" протерлася в римах із шапков з "мангуста". :-)
***
Напиймося шльомом із річки гірської
Пратівнік пратівний тікай - не пинись
Зєнітков вправлєю я лівов рукою,
А правов за дівку гірську зачепивсь :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-03-15 15:57:18 ]
Юрасю, тільки трішки не розумію, як "рветься конвертом" прив'язане до терпкого та солодкого кохання. Тут трішки образ не являється мені. :_(

А так - суперовий вірш!

До речі, хлопці, від вашої говірки в коментах просто голова обертом - якийсь кайф від читання ТАКОГО точно є! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-15 15:59:57 ]
Адріанко,
Дякую за ВАХ (мені приємно)! :-)
Та який я там майстер??? бавлюся у слова просто - протираю рими. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-15 16:19:33 ]
Buenos días, el amigo :))
"...а я... далі стерто..." - мás arriba cada elogios. Creces sobre los ojos. Bien hecho! Pero, habré que quitar... 63 - Es en demasía!!! ;-))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-15 16:21:11 ]
Дуже дякую Миросе,
Вже виправив - як тепер?
P.S.
Радий, що наша доблєсна компанІя дає троха розрядки чи зарядки чи тосі-тосі-у-ладосі, чи...
Славцю, віддай шапку з мангуста, я її у музєї помінєв на заплату персоналу.
Ну Маномах вилитий, здоймай кажу - я хо` похіпувати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-15 16:27:52 ]
¡Amigo Querido!
¡Gracias tanto!
Moveré otros 20 poemas en archivo pronto. Me alegro feliz oír de usted una palabra.
Con respeto,
Yurko


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-15 16:31:49 ]
Del éxito y la inspiración!
Con respeto
Serzh :))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-03-15 16:40:44 ]
Юрію, інша картина!
Мені сподобався цей варіант набагато більше.
Ху! Сьогодні тут справжня кузня! ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Горденко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-15 19:12:14 ]
Так би хотілося знати, що там стерто ;)
Здається, я зрозуміла, що там стерто... Добре, що стер :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-15 19:20:01 ]
О, Надійко :-)
Багато речей. Але якщо стерто - то так треба, так краще... значить воно було непотрібним. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Цокур (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 19:31:53 ]
Межові категорії: біла і чорна зазрість. Кажуть: "Від любові до ненависті один тільки крок". Я думаю, значно менше. Так і тут. Біла заздрість може спонукати до творення, а може до руйнації. Коли почуття переходять у іншу категорію, то це не завжди позитив. Біла заздрість легко стає чорною посестрою, особливо у тих випадках, коли "Сальєрі втомився чекати слави, яка прижилася біля Моцарта, забувши про інших". Матеріальність світу хотіла показати я. Принаймні, спробувала. Юрію, напрочуд вдало: "Терпким і солодким кохання вродило:
у кетязі стигле, живе... на мольберті". На мольберті життя крила з паперу. Сумно. Правдиво.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 19:34:47 ]
Марійко,
А які ж недоліки вірша????
Оцінка говорить про те, що є недоліки. Хотілось би їх почути. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Цокур (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 20:59:16 ]
Оцінка мала стояти 6. Вірш мені сподобався. Це вже вдруге у мене така оказія. Перший раз вийшло на сторінці Ярослава Нечуйвітра. Повернулася при написанні повторної відповіді, догледіла. Але я не можу зрозуміти причини. Нехай, що моя неуважність. Дуже прикро.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Цокур (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 21:19:00 ]
Дякую, що звернули увагу на риму. Погоджуюсь, треба негайно щось робити.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 21:35:46 ]
Марійко,
Немає жадної проблеми, я просто не зрозумів.
Все упорядку.
Дякую за Вашу небайдужість та оцінку. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Цокур (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 21:48:45 ]
Тут важливо зберегти внутрішню динаміку. Перший відчеканює, далі, за ним, оповідна манера. І тому міняється ритм. І третя зміна: ¾ будуються технічно на порівняннях, антипоняттях. Технічна сторона мусить відповідати емоційній передачі. Я вибудовувала цю конструкцію, слідуючи за стрижневою ідеєю: максимально передати почуття того, хто поза буденності. «Тінь», сумління совісті, це певний містицизм. Отож, мусить цьому відповідати початок. Уявіть собі: Ви ідете по сходинках буднів, послухайте ритм: «він ... проходить... крізь... простір». Щиро вдячна за увагу. Гарних успіхів.