ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.10.27 23:18
* 241 *
про що було воно тоді
коли життя світліш одверте
із відчуттями холодів
ставало загадково стерпним
відбитком на віконній шибці
у місті наче іншим ледь
з його скарбами у крамницях
в очах доросліших дітей

Світлана Пирогова
2026.10.27 21:29
Сокровенності слово
Шарудить ще...знеможене листя кленове,
Хоч ввібрало у собі іржавість буття.
Лиш почути б твоє сокровенності слово,
Що дозріє глибинно з саков почуття.

Певно, тихо з дощем над оголеним кленом,
Де розхристана правда бентежних років,
Віднайдеш для св

Вячеслав Руденко
2026.10.27 17:19
В кураю вирують перші квіти
Сни стрімкі, недавні, полохливі,
Степові, між вогкого піску, —
Баби вапнякові пустотливі,
Коники руді на колоску.

Кураю вирують перші квіти,
Ночви начиняють для добра,
Погляди грайливі, ніби діти,

Ігор Шоха
2026.10.27 15:53
Бумеранги апокаліпсису
Кебеті можна дорікнути
не раз на нашому віку,
що важко ув’язати сутні
причини й наслідки майбутні,
«та ясно, навіть, їжаку» –
організатори кориди
це «їхні воші й наші гниди»
у божевільному краю,

Борис Костиря
2026.10.27 13:24
Самотня вишня
Самотня вишня край паркану
Цвіте, та цвіт її новий.
Мов наречену з-за туману,
Її украв неситий змій.

Краса беззахисна, могутня
І пробиває мур тюрми.
Самі криваві, люті гуни

Віктор Кучерук
2026.10.27 06:09
* * *
Прибоєм днів утомлені роки
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.

Артур Сіренко
2026.10.26 23:08
Забути про квіти
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником

Іван Потьомкін
2026.10.26 19:16
Ципріан Каміль Норвід
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.

хома дідим
2026.10.26 19:13
* 240 *
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів

Борис Костиря
2026.10.26 18:21
Від'їзд
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.

Артур Курдіновський
2026.10.26 16:51
Повішений
Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.

Плювати на часи важкі, буремні!

Борис Костиря
2026.10.26 13:45
Лик безсоння
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.

Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння

Ігор Шоха
2026.10.26 08:57
Розкладене по поличках
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес

Віктор Кучерук
2026.10.26 06:35
* * *
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.

Володимир Бойко
2026.10.25 23:51
Лімерики G 1
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.

Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.

Віктор Насипаний
2026.10.25 23:05
* * *
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Микола Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олена Балера (1974) / Вірші

 ***
Розлився день весняний безхмарною блакиттю,
В замилуванні сонце і вітер не дихне.
Застиг прозорий простір, немов химерний витязь,
Усміхнені хвилини забули про сумне.

Лице прудкого часу ще заспане, відкрите,
Він хутко вдягне маску, як тільки мить мине.
Ким буде він сьогодні, ти навіть не запитуй,
Нікому не відкриє бажання потайне.

Мислитель і філософ, убивця і провидець…
Він безліч різних ролей у себе увібрав,
Оскільки разом з людством проходив кожен східець,

У нього рани в серці і на плечах гора.
У Судний день останній він виступить як свідок,
А так його завдання – лише мімічна гра.

2017




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2017-03-13 10:59:48
Переглядів сторінки твору 8657
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.025 / 5.7)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.104 / 5.87)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.692
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сонет
Автор востаннє на сайті 2026.10.26 16:10
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-03-13 13:34:38 ]
Дивовижно, наскільки в кожного своє бачення і відчуття Часу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2017-03-14 09:55:37 ]
Дякую, пані Любо! Моє бачення часу інколи залежить від відтінків настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2017-03-14 10:16:53 ]
Та не вже....))))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2017-03-13 14:28:44 ]
кльоовінько!..

А суто "во благо" конструктивізму:
а які відмінності поміж мислителем та філософом --
із Вашої точки зору?..

:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2017-03-14 09:59:41 ]
Спасибі, Юрію! На мою думку, філософ - це більшою мірою професія, а мислитель може бути і доморощеним :) Хоча тут можна іще подумати, коли вірш трішки відлежиться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-03-13 19:23:10 ]
Автора цього сонету можна трактувати як філософа, тобто людину, яка охоплює своїм розумом маштабне і спонукає до роздумів мислителів, які, зазвичай міркують більш приземлено...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-03-13 20:15:31 ]
сонета - виправив одруківку. Олено, вітаю з новим чудовим твором!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2017-03-14 10:02:05 ]
Дякую, Богдане, за Ваше цікаве бачення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2017-03-14 06:27:53 ]
Мальовничість слів і монументальність думки, - гарно, Олено...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2017-03-14 10:03:14 ]
Спасибі, пане Вікторе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2017-03-14 10:43:40 ]
О, це в Ярослава:
Немов, немов, немов, немов.
Немов, немов, одна любов...)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2017-03-14 17:18:56 ]
Пане Володимире, у мене лише один раз у вірші вживається слово "немов", як на мою думку, цього не забагато. А про любов я взагалі віршів не пишу. Мені абсолютно не зрозуміло, для чого Ви у мене на сторінці згадуєте іншого автора. Чому б Вам не висловити свою думку у нього на сторінці і у вічі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2017-03-15 08:38:01 ]
))))!!!! З повагою, В.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-03-14 17:32:06 ]
Оленко, Чудово, зворушливо! А на Вітра Ночі не ображайтесь, він шуткує, тоді, коли йому щось дуже подобається.:)
З симпатією,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2017-03-14 23:06:14 ]
Дякую, пані Тетяно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2017-03-14 17:41:21 ]
дуже навіть згідна, Олено, - все велика гра і час у ній - у головних ролях. Цікаво осмислено!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2017-03-14 23:06:53 ]
Спасибі, Роксолано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2017-03-14 21:09:19 ]
Хай час - мана, але яка висока...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2017-03-14 23:08:12 ]
Так, Олександре, чаруюча мана... Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-03-14 23:19:51 ]
Я чомусь ніколи не замислювався над Образом часу - думав, ну як оцей пісок, що сиплеться з однієї половинки в іншу - такий розмірено-мертвий, спокійний може бути, як у Вас - філософом і мислителем, убивцею і провидцем - функції, притаманні Богові і дияволу водночас... Але ж справді, бувають часи спокійні, коли життя, здається, тягнутиметься вічно, а бувають часи буремні, коли життя, всі його події стискаються в одну мить...
В грецькій міфології є справді Хронос - Бог часу, але чи він вершить наші долі? Ось питання! Згоден з Вашою кінцівкою...
Мені приємно, що Вас, як і мене, тягне на філософствування на лоні природі, це приходить мудрість з роками і у Вас сонет розтягується з п"ятистопного ямба до семистопного, ніби перетікає у гекзаметр гомерівський.
Взагалі, Олено, якщо Ви цікавилися точною структурою сонета, то він пишеться за схемою - теза (8), антитеза (3) і синтез (3). І перший терцет має бути за класикою - антитезою до катренів, а другий узагальнювати сказане, за висловом Франка, "спливати в гармонію любови". Але багато класиків, а особливо ті, кого Ви перекладали так багато, порушують цю схему. А шкода. Вона - на контрасті динамізує, пробуджує зі сплячки читача, а потім заспокоює.
Але мабуть оцей розтягнутий Образ часу, який все ж таки у Вас більше схожий на мислителя і філософа, продиктував ту схему, яка наявна тут.
Не ображайтеся на Вітра, він ще емоційніший, ніж я - наговорить, а потім вибачається. Він мені висловлював і в лице те, про що Ви йому радите. Не любить вставних слів. А я - навпаки. А Ви - посередині - між нами. Дякую за приємні хвилини читання.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2017-03-15 17:56:59 ]
Дякую, Ярославе, за такий розгорнутий і змістовний коментар! Звичайно ж я читала про те, яким за змістом має бути ліричний сонет, можливо, інколи і варто намагатися відповідати цим класичним правилам, в тому числі і писати п'ятистопним ямбом, але писати таким чином абсолютно усі свої твори я не готова. Моя поезія скоріше асоціативна, аніж сюжетна. Мене приваблює лише сонетоподібна форма, яка іноді допомагає триматися вкупі моїм абстрактним і спонтанним думкам. Якось так...