ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Лопушняк / Вірші

 Епоха депресії
землю навколо

присипані попелом твої плечі й все тіло
тільки очі ясні...
звідки в тобі стільки сонця?
хтось тебе так надихає...
в тобі живе цілий світ
плетений з сумнівів та надій
пересипаний бажаннями та
жагою
до життя
до болю
до смерті
ти кидаєш виклик
епосі нових ідей
ері нового покоління
ти
ще
не
знаєш
з ким маєш справу
тому такий хоробрий
ти маленьке дитя
що хоче обійти навколо землю
хоче зрушити високий камінь
що тисячі років


колись усе мине

колись усе мине
колись усе піде в минуле
щось ми забудем
щось забуде нас
листи десь згубляться
чи хтось їх згубить
але залишаться назажди
пусті конверти
розмиті штампи
бліде чорнило
та неіснуючі адреси
й відбитки твоїх пальців
у моїй душі



це епоха депресії та суцільних втрат

це епоха депресії та суцільних втрат
що нанизані на шпилі храмів
нас закликають до віри
щоб ми обміняли себе
на право мати надію
і ми шукаємо вихід
крізь діри
щілини
й ми тікаєм...
забагато вже втрат
як на нас
малих





Найвища оцінка Ірина Новіцька 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Майстер Рим 4 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2006-03-01 11:11:08
Переглядів сторінки твору 11629
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.520 / 5  (4.583 / 5)
* Рейтинг "Майстерень" 4.938 / 5.5  (4.637 / 5.09)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.775
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2011.05.29 23:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2006-03-01 12:17:16 ]
Ми, редактори, домовилися, що текстам з того
боку кордонів з поезією, а цей випадок, як мені здається, саме той, - оцінки не ставимо.
Але вітаємо шановну Тетяну Лопушняк у нас, і сподіваємось на взаємопорозуміння.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-03-01 15:39:48 ]
Якщо говорити про поезію, то я не зовсім розумію, що саме ви називаєте " по той бік поезії". Як відомо, геніальний Вітмен писав верлібром і вільним віршем, то чому ж ми не маємо права користуватися його великими досягненнями? Як на мене, ПОЕЗІЯ Тетяни Лопушняк є відображенням тих явищ і процесів, які дають нам свободу. Зрештою, її не так і багато у нашому БАГАТОСТРАЖДАЛЬНОМУ життію

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-03-01 15:39:49 ]
Якщо говорити про поезію, то я не зовсім розумію, що саме ви називаєте " по той бік поезії". Як відомо, геніальний Вітмен писав верлібром і вільним віршем, то чому ж ми не маємо права користуватися його великими досягненнями? Як на мене, ПОЕЗІЯ Тетяни Лопушняк є відображенням тих явищ і процесів, які дають нам свободу. Зрештою, її не так і багато у нашому БАГАТОСТРАЖДАЛЬНОМУ життію

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-03-01 15:39:52 ]
Якщо говорити про поезію, то я не зовсім розумію, що саме ви називаєте " по той бік поезії". Як відомо, геніальний Вітмен писав верлібром і вільним віршем, то чому ж ми не маємо права користуватися його великими досягненнями? Як на мене, ПОЕЗІЯ Тетяни Лопушняк є відображенням тих явищ і процесів, які дають нам свободу. Зрештою, її не так і багато у нашому БАГАТОСТРАЖДАЛЬНОМУ життію

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Приступа (Л.П./Л.П.) [ 2006-03-01 16:57:34 ]
На мою думку, краще спробувати себе в прозі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Зланіч (Л.П./Л.П.) [ 2006-03-01 19:16:43 ]
Шановна, пані Наталія Пасічник, впевнений Вам буде цікавенько прочитати критику на сторінці В. Ляшкевича "Верлібр, як напрям за межі поезії? - і куди?", адже там майже всі крапки над Ё розставлені. І редакторами, і користувачами.

Пані, Лопушняк Тетяно, маю честь приєднатися до слів редактора, та разом з тим запевнити, що, якщо ви щирі та сповнені внутрішнім світлом - мені особисто неважливо як пити Ваші строкаті вербальні мелодії. Кажу витерту нанівець річ, втім будьте собою й всьо буде гаразд.
Втім, маленький цвяшок від Зланіча. Особисто мене, пані Тетяно, не дуже зацікавила назва роботи - якось не хтілося й поринати у вир слів, адже видавалося там має бути щось не дуже справжнє. Я радий, що помилявся. Творчих перемог над собою Вам!
Люблю. Цілую.
А.З.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2006-03-03 18:01:12 ]
Ми теж усіх любимо теоретично, а практично трошки мучимо, може це і є справжня любов у т.ч. і до поезії?
Пані Наталю, в нас таке "схиблене", як то вірно підмічає між рядків вірний лицар поетичного слова пан Андрій Зланіч, веб-видання і важко юним талантам, але нічого, мужніють.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Новіцька (Л.П./М.К.) [ 2006-03-03 21:43:01 ]
Не згодна з першим коментарем Жоржа. Коли розкинути все це по ширині, то все одно виходить поезія в прозі. Чудова, до речі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2006-03-05 12:01:23 ]
Шановна Ірино, поезію в прозі якраз і не оцінюємо. Різноманітні елементи в прозі дійсно були, є і будуть в т.ч. прекрасними.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-03-07 13:55:52 ]
От у мене питання, а чому Ви так проти Вами ж і запропонованого терміну "поезія в прозі"? Інколи такі тексти є самобутнішими і цікавішими, ніж вінки силаботонічної лірики.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2006-03-08 14:12:32 ]
Шановна пані Наталія, пані Ірино, -
ми не займаємось прозою і
швидкоспілими, а
часто і
швидконедоперезрілими
крупними
літераторами
надто юного віку,
аби до себе вони
могли відноситись критично.
Ви генії?
Може,
але не у тому предметі,
який розглядаємо тут...

Можливо лиш форма така вам і є зрозумілою лиш?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстер Рим (Л.П./Л.П.) [ 2006-03-08 15:03:02 ]
Звичайно, розділових знаків юні генії не ставлять, бо
"ти кидаєш виклик
епосі нових ідей"

а закінчується -

"і ми шукаємо вихід
крізь діри
щілини
й ми тікаєм..."

Милі друзі, щоби стати хорошим художником - потрібно багато працювати, осягнути минулі надбання, стати собою в сучасному житті, а не вимагати оцінювати "ніщо", як поетичне досягнення.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-03-13 15:12:02 ]
Скільки дискусій через кілька рядочків невинної неримованої ПОЕЗІЇ !!! Напевно, юний вітер геніальності Вас добряче продув . А вік??? Мені 21. Не знаю, чи можна сперечатися з Рембо. Він "П"яний корабель" написав у 15

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2006-03-15 16:12:34 ]
Той вітер, що виривається з багатьох голів, дійсно здуває з поверхні земної кульки важливу історичну та культурну спадщину. Для нас, нинішніх, важливу, - майстрам, що вже пішли, то до лампочки.
Коли ми підемо, ви можете перетворити світ за свої уподобанням, але розпочніть зі знищення стін власної оселі - це вельми повчально для юних "талантів".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-03-15 16:34:21 ]
Я не пам"ятаю, щоб коли-небудь говорила про боротьбу з традиціями і майстрами, до яких Ви себе, як я розумію, відносите. Якщо поезія справжня, неважливо, ЯК вона написана - римами, верлібром... От мені цікаво, коли вам було 20, Ви завжди дослухалися до порад згаданих Вами майстрів, чи намагалися пізнавати світ власними рецептивними точками?
p.s. Я за класику обома руками, проте, свобода верлібру приносить те саме сп"яніння, що й перманентний ритм голосу поета. Справжнього поета.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іда Хво (М.К./Л.П.) [ 2006-07-21 00:28:24 ]
Не вір цим ботанам:Вони брехать не вміють.
наче як автоматичне письмо: трохи загублене й непослідовне,але,я знаю,що тобі ці докори до одного місця і правильно

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2006-07-21 15:58:05 ]
Наталю, перманентний ритм, це постійний у своїй тривалості ритм, правда? Ось і ми про це, як про основне русло "сайтової поезії".
Щодо зауваження пана Тараса, то не зрозуміло в яке місце ви цілите? Обережно зі словами, направляйте їх більш креативно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-07-21 17:55:36 ]
Вже цілу вічність не читав ніого подібного...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Лопушняк (Л.П./Л.П.) [ 2006-07-23 16:41:11 ]
Ой, пане Джою, а можна поцікавитись якого такого подібного? просто цікаво...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іда Хво (М.К./Л.П.) [ 2006-08-05 03:05:28 ]
When the music's over!!!!!!!!!!!

нарешті я збагнув, з чого тут усе витікає!!!
просто поезія Моррісона!!!

Come back, baby
Back into my arms

Music is your only friend

треба відкликати свою "6"

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Лопушняк (Л.П./Л.П.) [ 2006-08-07 18:13:24 ]
писати про музику, гадаю, можуть всі.
схожості з моррісоном не заперечую, але звинувачення у плагіаті не сприймаю.
власні переклади моррісона зберігаю зовсім в іншій папці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іда Хво (М.К./Л.П.) [ 2006-08-09 18:16:31 ]
Авторка мала сумнів щодо надзвичайної, приголомшливої, просто жахливої відповідності «її» поезії до поезії Джима Моррісона. Я спробую спростувати її впевненість.
Нижче наведені цитати з твору пані Лопушняк, далі – оригінал поезії Моррісона «When the music's over», а потім - мій переклад цієї поезії. Під кожною цитатною групою містяться пояснення щодо відповідностей. Прошу розуміти глибоко.


Епоха депресії
What have they done to the earth?
What have they done to our fair sister?
Що зробили вони із землею?
Що зробили вони з нашою чесною сестрою?
(Сенс цієї аналогії буде зрозумілим із вказаного нижче)

лише коли стихне музика
When the music's over
Коли закінчиться музика
(тут і пояснювати нічого не треба)

ми зможемо вийти на волю
вислизнути із власних тіл
розкодуватись із звуків психоделії
і зникнути в тиші своєї музики
Dance on fire as it intends
Танцюй на вогні, якщо вона (музика) кличе
(тут у Моррісона: поклик до чогось шаленого й неймовірного, до того, чим ти можеш показати свою Свободу, «вислизнувши із власних тіл», музика дає «вийти на волю».До цього ще додати: «Вимикай світло
Вимикай світло
Вимикай світло» =
Turn out the lights
Turn out the lights
Turn out the lights = «зникнути в тиші своєї музики»)


скільки ще пісень? чекай!
у платівки є дві сторони
а у нас ще ціле горище старих вініл
та пожовклих чорно-білих фотокарток
і наші з тобою серед них мрії
Music is your only friend
Until the end
Until the end
Until the end
Музика – буде твоїм єдиним другом
До кінця
До кінця
До кінця
(ми маємо «ціле горище» музики, якої стане «до кінця», а, може, й більше – «до мрій», що є нескінченними, так як і музика)


нам не пощастило
народитися вчасно
ми трохи спізнилися
ми все пропустили
і нам залишили лише право на ностальгію
право віддати себе минулому
але натомість ми хочемо повернути минуле собі
What have they done to the earth?
What have they done to our fair sister?
Що зробили вони із землею?
Що зробили вони з нашою чесною сестрою?
(ну тут взагалі все дуже просто: «Ми хочемо повернути минуле собі» = «ми хочемо повернути собі Землю, свою чесну сетру такою,якою вона була раніше»)


не вимикай музику, давай ще трохи побудем на волі
Music is your only friend
Until the end
Until the end
Until the end
Музика – буде твоїм єдиним другом
До кінця
До кінця
До кінця
(тут можна було би ще раз зробити аналогію із «вислизнувши із власних тіл», музика дає «вийти на волю», «Вимикай світло
Вимикай світло
Вимикай світло» =
Turn out the lights
Turn out the lights
Turn out the lights = «зникнути в тиші своєї музики»
Але б вийшло те саме, бо тут Музика, Воля і Друг – поняття рівносильні)


землю навколо
присипані попелом твої плечі й все тіло
What have they done to the earth?
Ravaged and plundered
And ripped her
And bit her
Stuck her with knives
In the side of the dawn
And tied her with fences
And dragged her down
«Що зробили вони із Землею?
Грабували і спустошували
І розривали її
І били її
Шматували її ножами
Там де сходить сонце
І в’язали її загорожами
І загнали у розпач»
(аналогія простежується досить чітко)


тільки очі ясні...
звідки в тобі стільки сонця?
хтось тебе так надихає...
в тобі живе цілий світ
плетений з сумнівів та надій
пересипаний бажаннями та
жагою
до життя
до болю
до смерті
Persian night! babe
See the light! Babe
Перська ніч! Люба
Побач світло! Люба
(Перська ніч – передвісник сходу сонця, «ясних очей» - «світла». «Сумніви та надії» - «побач світло»: тут немає впевненості у заклику(є «сумнів»), але є «надія» і далі по тексту)


ти кидаєш виклик
епосі нових ідей
ері нового покоління
ти
ще
не
знаєш
з ким маєш справу
тому такий хоробрий
ти маленьке дитя
що хоче обійти навколо землю
хоче зрушити високий камінь
що тисячі років
We want the world and we won it,
We want the world and we won it, now
Now? Now!!!
Ми хочем світ і ми його виграли
Ми хочем світ і ми його виграли, зараз
Зараз? Зараз!
(тут можна все розкроїти так:
ти кидаєш виклик
епосі нових ідей
ері нового покоління= We want the world
ти
ще
не
знаєш
з ким маєш справу
тому такий хоробрий = now
ти маленьке дитя= Now?
хоче зрушити високий камінь
що тисячі років= Now!!!)


колись усе мине
колись усе мине
колись усе піде в минуле
щось ми забудем
щось забуде нас
листи десь згубляться
чи хтось їх згубить
але залишаться назажди
пусті конверти
розмиті штампи
бліде чорнило
та неіснуючі адреси
й відбитки твоїх пальців
у моїй душі
Before I sink into the big sleep
I want to hear
I want to hear
The scream of the butterfly
Перш ніж я втоплюсь в глибокому сні
Я хочу почути
Я хочу почути
Крик метелика
(Перед тим, як мене не стане, як я «мину й піду в минуле», я хочу зробити щось не існуюче(почути крик метелика)
«Скасуй мою роль у відродженні
Відішли мою довіру до в*язниці
Я маю кілька друзів всередині» =
Cancel my subscription to the resurrection
Send my credentials to the house of detention
I got some friends inside=
«забуде нас і т.д по тексту...», тобто, все десь «загубиться», все «забудеться»,все потрапить до «своїх друзів у в*язницю»,як наче нічого ніколи не було(«Скасуй мою роль у Відродженні») – «усе мине»)




це епоха депресії та суцільних втрат
це епоха депресії та суцільних втрат
що нанизані на шпилі храмів
нас закликають до віри
щоб ми обміняли себе
на право мати надію
What have they done to the earth?
What have they done to our fair sister?
Save us!
Jesus!
Save us!
Що зробили вони із землею?
Що зробили вони з нашою чесною сестрою?
Врятуй нас!
Ісусе!
Врятуй нас!
(ось тут можна вже відчути і назву «Епоха депресій»= «Що зробили вони із землею?» - просто суцільний розпач в обох виразах: це вже не Земля, це чаша переповнена сльозами депресивної «чесної сестри»
Далі йде аналогія вірування «врятуй нас!»= так ми «обмінюємо себе» на «надію», на «віру», на «шпилі храмів»= «Ісусе!»)


і ми шукаємо вихід
крізь діри
щілини
й ми тікаєм...
Persian night! babe
See the light! babe
Перська ніч! Люба
Побач світло! Люба
(тут знову ж таки: Світло як «Вихід», як Друг, як Переродження)


забагато вже втрат
як на нас
малих
We're getting tired of hangin' around
Waitin' around
With our heads to the ground
Ми втомлюємось від вештання всюди
Очікування всюди
З опущеними додолу головами
(Тут вже маю повне право ставити жирну крапку у своєму дослідженні)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Лопушняк (Л.П./Л.П.) [ 2006-08-10 18:52:11 ]
ну ти даєш.
в твоєму глибокому розумінні поезії моррісона не сумніваюсь. але крім фрази "лише коли стихне музика"(when the music's over) більше я "просто жахливої відповідності" не бачу. все інше десь здалеку нагадує може по настрою...

якщо в мене "ми хочемо повернути минуле собі", а в нього "What have they done to the earth?
What have they done to our fair sister?
Що зробили вони із землею?
Що зробили вони з нашою чесною сестрою?), то твої пояснення на зразок - "ну тут взагалі все дуже просто: «Ми хочемо повернути минуле собі» = «ми хочемо повернути собі Землю, свою чесну сетру такою,якою вона була раніше»)" це все твої численні асоціації та додумки.

вибач. але твої аргументи притягнені за вуха, як мені здається. хочеш просто довести, що ти найбільший поціновувач поезії моррісона. будь ласка, пиши йому довгі оди, дивлячись на плакат на стіні, і засинаючи під The End. але твоє дослідження просто смішно читати...

цікаво, є тут ще хтось, хто знає про що йде мова, і міг би висловити свою думку. бо якщо

"забагато вже втрат
як на нас
малих"

є плагіатом на

"Ми втомлюємось від вештання всюди
Очікування всюди
З опущеними додолу головами"

то "Good-bye cruel world, I'm leaving you today"(PF)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іда Хво (М.К./Л.П.) [ 2006-08-13 14:12:24 ]
:)))

перш за все я не хочу "довести, що я найбільший поціновувач поезії моррісона"

я написав те, що я відчув і побачив, тому що мені здалися ну надзвичайно "жахливо" схожими твоя поезія і Моррісонівська.Наголошую, що це здалося МЕНІ! Це суб*єктивність, ніхто й не доводить об*єктивність моїх висновків.

До речі,"є тут ще хтось, хто знає про що йде мова",це точно.Цитую:"Коментарями ти просто вбив".Так мені казали про цей мій комент.