ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2026.01.11 18:18
У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.

Не вірю ще, увесь тремчу,
Навколішках стою і каюсь.
Сльоза непрохана в очу --

Віктор Насипаний
2026.01.11 17:40
Сидить хлопчак в селі на лавці біля хати.
Підходить дядько і пита: - Чи вдома тато?
Малий ліниво зирка. Весь в смартфоні свому:
За вухом чеше й каже: - Мій? Та, звісно, вдома.
Гукає той. У хвіртку стукає, лютує.
Вікно відкрите, а ніхто його не чує.

Іван Потьомкін
2026.01.11 17:26
Кажуть: є країна
Повнісінька сонця…
Де ж бо та країна?
Де ж бо теє сонце?
Кажуть: є країна
На семи стовпах,
Сім планет у неї,
Схили в деревах.

Євген Федчук
2026.01.11 14:23
Ніч була темна. Місяц, хоч зійшов
Та й то у хмарах десь блукав, напевно.
Внизу Рось жебоніла безперервно.
А він вертав думками знов і знов
До того, що плекав усе життя –
Бажання влади. Так йому хотілось,
Щоб навкруг нього все отут вертілось…
Все п

Олександр Сушко
2026.01.11 13:38
автор Артур Курдіновський

Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.

Моя земля горить під небесами,

Борис Костиря
2026.01.11 11:23
Так бракує постійно часу
У потоці марнотних днів.
Час дарує, немов прикрасу,
Позолоту зникомих слів.

Час розсудить і час засудить
Ні за що, ніби злий тиран.
Лиш вина має різний ступінь,

Мар'ян Кіхно
2026.01.11 06:54
Мого батька викинули з Національного оркестру народних інструментів за "огидний потяг до грошей". (Як це тоді політично називалося?..) Він влаштувався у музичну школу №9 десь на Круглоуніверситецькій (над Бесарабкою), допрацював до пенсії в одному рван

Олена Побийголод
2026.01.10 22:48
Із Леоніда Сергєєва

– Четвертий, Четвертий, як чути? Я – П’ятий!
Не спати на чатах! Пароль – «тридцять три».
Прийнято?.. До вітру – о пів на дев’яту!
Ніяк не раніше! Прийом! Повтори!

– Так точно, о пів на дев’яту – д

Володимир Мацуцький
2026.01.10 21:10
По українській матері-землі
ідуть колоною військовополонені.
Ідуть в донецькій проросійській млі
захисники Вкраїни нені.
І не ідуть, їх ті ведуть –
Вкраїни зрадники полукацапи.
І всі донецькі смачно ржуть:
«хохла у плен кацап зацапал!»

Олег Герман
2026.01.10 19:57
ДІЙОВІ ОСОБИ: ВІКТОР — чоловік із гострими рисами обличчя та скляним поглядом. Одягнений охайно, але без жодного натяку на моду. Його рухи економні, голос позбавлений модуляцій. АННА — його дружина. Жінка з живою мімікою та нервовими рухами. Вона ви

Борис Костиря
2026.01.10 10:53
Весна ніяк не переможе
І не протиснеться крізь сніг,
Крізь кригу, як через вельможу,
Що кидає дари до ніг.

Так пробивається нестало
Весна крізь перепони зим.
Колись вона таки настане,

Тетяна Левицька
2026.01.10 09:31
Хтось викрутив небо, як прачка ганчірку.
Узимку не віхола — тонни дощу.
Та, як же вмістити всю душу у збірку,
яку я, не знаю навіщо, пишу?

І хто ж потребує мелодії всує?
Та скрапує лірика чуйна з пера:
і сліз повні відра, і слів не бракує —

Микола Дудар
2026.01.10 01:52
Якщо вам нічого «сказать»
І боїтесь торкатись тіні —
Пора розмножитись під стать
На більш прозорливу, осінню.
Якщо розмножене впаде
У ваший гнів з сумним обличчям,
Вас не сприйматимуть ніде
Тому, що ви є та вовчиця,

Олег Герман
2026.01.10 00:16
Олеся сиділа на балконі пізно ввечері, обгорнута пледом. Вона тримала в руках горнятко з чаєм, яке вже охололо, і стомленим поглядом дивилася на мерехтливі вогні міста. У голові постійно звучав гучний хор: слова матері, глузування сестри, знецінення ліка

С М
2026.01.09 21:12
а чи знаєш за опівнічника
якого не зупиниш ти
а чи знаєш за опівнічника
що двері кухні зачинив
не чинить галасу сторожа
я ~ кіт у чорному плащі
і я зникаю завжди у морок
хай перший півень прокричить

Світлана Пирогова
2026.01.09 19:33
Білу гриву зима розпустила,
Розвіває її заметіль.
І не видно Селени-світила,
Тільки сніжна встеляється сіль.

І в душі хуртовина тривоги,
Хоч давно відпустила його.
Крає серце від леза дороги,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Лопушняк / Вірші

 Епоха депресії
землю навколо

присипані попелом твої плечі й все тіло
тільки очі ясні...
звідки в тобі стільки сонця?
хтось тебе так надихає...
в тобі живе цілий світ
плетений з сумнівів та надій
пересипаний бажаннями та
жагою
до життя
до болю
до смерті
ти кидаєш виклик
епосі нових ідей
ері нового покоління
ти
ще
не
знаєш
з ким маєш справу
тому такий хоробрий
ти маленьке дитя
що хоче обійти навколо землю
хоче зрушити високий камінь
що тисячі років


колись усе мине

колись усе мине
колись усе піде в минуле
щось ми забудем
щось забуде нас
листи десь згубляться
чи хтось їх згубить
але залишаться назажди
пусті конверти
розмиті штампи
бліде чорнило
та неіснуючі адреси
й відбитки твоїх пальців
у моїй душі



це епоха депресії та суцільних втрат

це епоха депресії та суцільних втрат
що нанизані на шпилі храмів
нас закликають до віри
щоб ми обміняли себе
на право мати надію
і ми шукаємо вихід
крізь діри
щілини
й ми тікаєм...
забагато вже втрат
як на нас
малих





Найвища оцінка Ірина Новіцька 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Майстер Рим 4 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2006-03-01 11:11:08
Переглядів сторінки твору 12597
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.520 / 5  (4.583 / 5)
* Рейтинг "Майстерень" 4.938 / 5.5  (4.637 / 5.09)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.775
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2011.05.29 23:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2006-03-01 12:17:16 ]
Ми, редактори, домовилися, що текстам з того
боку кордонів з поезією, а цей випадок, як мені здається, саме той, - оцінки не ставимо.
Але вітаємо шановну Тетяну Лопушняк у нас, і сподіваємось на взаємопорозуміння.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-03-01 15:39:48 ]
Якщо говорити про поезію, то я не зовсім розумію, що саме ви називаєте " по той бік поезії". Як відомо, геніальний Вітмен писав верлібром і вільним віршем, то чому ж ми не маємо права користуватися його великими досягненнями? Як на мене, ПОЕЗІЯ Тетяни Лопушняк є відображенням тих явищ і процесів, які дають нам свободу. Зрештою, її не так і багато у нашому БАГАТОСТРАЖДАЛЬНОМУ життію

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-03-01 15:39:49 ]
Якщо говорити про поезію, то я не зовсім розумію, що саме ви називаєте " по той бік поезії". Як відомо, геніальний Вітмен писав верлібром і вільним віршем, то чому ж ми не маємо права користуватися його великими досягненнями? Як на мене, ПОЕЗІЯ Тетяни Лопушняк є відображенням тих явищ і процесів, які дають нам свободу. Зрештою, її не так і багато у нашому БАГАТОСТРАЖДАЛЬНОМУ життію

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-03-01 15:39:52 ]
Якщо говорити про поезію, то я не зовсім розумію, що саме ви називаєте " по той бік поезії". Як відомо, геніальний Вітмен писав верлібром і вільним віршем, то чому ж ми не маємо права користуватися його великими досягненнями? Як на мене, ПОЕЗІЯ Тетяни Лопушняк є відображенням тих явищ і процесів, які дають нам свободу. Зрештою, її не так і багато у нашому БАГАТОСТРАЖДАЛЬНОМУ життію

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Приступа (Л.П./Л.П.) [ 2006-03-01 16:57:34 ]
На мою думку, краще спробувати себе в прозі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Зланіч (Л.П./Л.П.) [ 2006-03-01 19:16:43 ]
Шановна, пані Наталія Пасічник, впевнений Вам буде цікавенько прочитати критику на сторінці В. Ляшкевича "Верлібр, як напрям за межі поезії? - і куди?", адже там майже всі крапки над Ё розставлені. І редакторами, і користувачами.

Пані, Лопушняк Тетяно, маю честь приєднатися до слів редактора, та разом з тим запевнити, що, якщо ви щирі та сповнені внутрішнім світлом - мені особисто неважливо як пити Ваші строкаті вербальні мелодії. Кажу витерту нанівець річ, втім будьте собою й всьо буде гаразд.
Втім, маленький цвяшок від Зланіча. Особисто мене, пані Тетяно, не дуже зацікавила назва роботи - якось не хтілося й поринати у вир слів, адже видавалося там має бути щось не дуже справжнє. Я радий, що помилявся. Творчих перемог над собою Вам!
Люблю. Цілую.
А.З.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2006-03-03 18:01:12 ]
Ми теж усіх любимо теоретично, а практично трошки мучимо, може це і є справжня любов у т.ч. і до поезії?
Пані Наталю, в нас таке "схиблене", як то вірно підмічає між рядків вірний лицар поетичного слова пан Андрій Зланіч, веб-видання і важко юним талантам, але нічого, мужніють.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Новіцька (Л.П./М.К.) [ 2006-03-03 21:43:01 ]
Не згодна з першим коментарем Жоржа. Коли розкинути все це по ширині, то все одно виходить поезія в прозі. Чудова, до речі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2006-03-05 12:01:23 ]
Шановна Ірино, поезію в прозі якраз і не оцінюємо. Різноманітні елементи в прозі дійсно були, є і будуть в т.ч. прекрасними.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-03-07 13:55:52 ]
От у мене питання, а чому Ви так проти Вами ж і запропонованого терміну "поезія в прозі"? Інколи такі тексти є самобутнішими і цікавішими, ніж вінки силаботонічної лірики.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2006-03-08 14:12:32 ]
Шановна пані Наталія, пані Ірино, -
ми не займаємось прозою і
швидкоспілими, а
часто і
швидконедоперезрілими
крупними
літераторами
надто юного віку,
аби до себе вони
могли відноситись критично.
Ви генії?
Може,
але не у тому предметі,
який розглядаємо тут...

Можливо лиш форма така вам і є зрозумілою лиш?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстер Рим (Л.П./Л.П.) [ 2006-03-08 15:03:02 ]
Звичайно, розділових знаків юні генії не ставлять, бо
"ти кидаєш виклик
епосі нових ідей"

а закінчується -

"і ми шукаємо вихід
крізь діри
щілини
й ми тікаєм..."

Милі друзі, щоби стати хорошим художником - потрібно багато працювати, осягнути минулі надбання, стати собою в сучасному житті, а не вимагати оцінювати "ніщо", як поетичне досягнення.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-03-13 15:12:02 ]
Скільки дискусій через кілька рядочків невинної неримованої ПОЕЗІЇ !!! Напевно, юний вітер геніальності Вас добряче продув . А вік??? Мені 21. Не знаю, чи можна сперечатися з Рембо. Він "П"яний корабель" написав у 15

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2006-03-15 16:12:34 ]
Той вітер, що виривається з багатьох голів, дійсно здуває з поверхні земної кульки важливу історичну та культурну спадщину. Для нас, нинішніх, важливу, - майстрам, що вже пішли, то до лампочки.
Коли ми підемо, ви можете перетворити світ за свої уподобанням, але розпочніть зі знищення стін власної оселі - це вельми повчально для юних "талантів".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-03-15 16:34:21 ]
Я не пам"ятаю, щоб коли-небудь говорила про боротьбу з традиціями і майстрами, до яких Ви себе, як я розумію, відносите. Якщо поезія справжня, неважливо, ЯК вона написана - римами, верлібром... От мені цікаво, коли вам було 20, Ви завжди дослухалися до порад згаданих Вами майстрів, чи намагалися пізнавати світ власними рецептивними точками?
p.s. Я за класику обома руками, проте, свобода верлібру приносить те саме сп"яніння, що й перманентний ритм голосу поета. Справжнього поета.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іда Хво (М.К./Л.П.) [ 2006-07-21 00:28:24 ]
Не вір цим ботанам:Вони брехать не вміють.
наче як автоматичне письмо: трохи загублене й непослідовне,але,я знаю,що тобі ці докори до одного місця і правильно

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2006-07-21 15:58:05 ]
Наталю, перманентний ритм, це постійний у своїй тривалості ритм, правда? Ось і ми про це, як про основне русло "сайтової поезії".
Щодо зауваження пана Тараса, то не зрозуміло в яке місце ви цілите? Обережно зі словами, направляйте їх більш креативно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-07-21 17:55:36 ]
Вже цілу вічність не читав ніого подібного...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Лопушняк (Л.П./Л.П.) [ 2006-07-23 16:41:11 ]
Ой, пане Джою, а можна поцікавитись якого такого подібного? просто цікаво...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іда Хво (М.К./Л.П.) [ 2006-08-05 03:05:28 ]
When the music's over!!!!!!!!!!!

нарешті я збагнув, з чого тут усе витікає!!!
просто поезія Моррісона!!!

Come back, baby
Back into my arms

Music is your only friend

треба відкликати свою "6"

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Лопушняк (Л.П./Л.П.) [ 2006-08-07 18:13:24 ]
писати про музику, гадаю, можуть всі.
схожості з моррісоном не заперечую, але звинувачення у плагіаті не сприймаю.
власні переклади моррісона зберігаю зовсім в іншій папці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іда Хво (М.К./Л.П.) [ 2006-08-09 18:16:31 ]
Авторка мала сумнів щодо надзвичайної, приголомшливої, просто жахливої відповідності «її» поезії до поезії Джима Моррісона. Я спробую спростувати її впевненість.
Нижче наведені цитати з твору пані Лопушняк, далі – оригінал поезії Моррісона «When the music's over», а потім - мій переклад цієї поезії. Під кожною цитатною групою містяться пояснення щодо відповідностей. Прошу розуміти глибоко.


Епоха депресії
What have they done to the earth?
What have they done to our fair sister?
Що зробили вони із землею?
Що зробили вони з нашою чесною сестрою?
(Сенс цієї аналогії буде зрозумілим із вказаного нижче)

лише коли стихне музика
When the music's over
Коли закінчиться музика
(тут і пояснювати нічого не треба)

ми зможемо вийти на волю
вислизнути із власних тіл
розкодуватись із звуків психоделії
і зникнути в тиші своєї музики
Dance on fire as it intends
Танцюй на вогні, якщо вона (музика) кличе
(тут у Моррісона: поклик до чогось шаленого й неймовірного, до того, чим ти можеш показати свою Свободу, «вислизнувши із власних тіл», музика дає «вийти на волю».До цього ще додати: «Вимикай світло
Вимикай світло
Вимикай світло» =
Turn out the lights
Turn out the lights
Turn out the lights = «зникнути в тиші своєї музики»)


скільки ще пісень? чекай!
у платівки є дві сторони
а у нас ще ціле горище старих вініл
та пожовклих чорно-білих фотокарток
і наші з тобою серед них мрії
Music is your only friend
Until the end
Until the end
Until the end
Музика – буде твоїм єдиним другом
До кінця
До кінця
До кінця
(ми маємо «ціле горище» музики, якої стане «до кінця», а, може, й більше – «до мрій», що є нескінченними, так як і музика)


нам не пощастило
народитися вчасно
ми трохи спізнилися
ми все пропустили
і нам залишили лише право на ностальгію
право віддати себе минулому
але натомість ми хочемо повернути минуле собі
What have they done to the earth?
What have they done to our fair sister?
Що зробили вони із землею?
Що зробили вони з нашою чесною сестрою?
(ну тут взагалі все дуже просто: «Ми хочемо повернути минуле собі» = «ми хочемо повернути собі Землю, свою чесну сетру такою,якою вона була раніше»)


не вимикай музику, давай ще трохи побудем на волі
Music is your only friend
Until the end
Until the end
Until the end
Музика – буде твоїм єдиним другом
До кінця
До кінця
До кінця
(тут можна було би ще раз зробити аналогію із «вислизнувши із власних тіл», музика дає «вийти на волю», «Вимикай світло
Вимикай світло
Вимикай світло» =
Turn out the lights
Turn out the lights
Turn out the lights = «зникнути в тиші своєї музики»
Але б вийшло те саме, бо тут Музика, Воля і Друг – поняття рівносильні)


землю навколо
присипані попелом твої плечі й все тіло
What have they done to the earth?
Ravaged and plundered
And ripped her
And bit her
Stuck her with knives
In the side of the dawn
And tied her with fences
And dragged her down
«Що зробили вони із Землею?
Грабували і спустошували
І розривали її
І били її
Шматували її ножами
Там де сходить сонце
І в’язали її загорожами
І загнали у розпач»
(аналогія простежується досить чітко)


тільки очі ясні...
звідки в тобі стільки сонця?
хтось тебе так надихає...
в тобі живе цілий світ
плетений з сумнівів та надій
пересипаний бажаннями та
жагою
до життя
до болю
до смерті
Persian night! babe
See the light! Babe
Перська ніч! Люба
Побач світло! Люба
(Перська ніч – передвісник сходу сонця, «ясних очей» - «світла». «Сумніви та надії» - «побач світло»: тут немає впевненості у заклику(є «сумнів»), але є «надія» і далі по тексту)


ти кидаєш виклик
епосі нових ідей
ері нового покоління
ти
ще
не
знаєш
з ким маєш справу
тому такий хоробрий
ти маленьке дитя
що хоче обійти навколо землю
хоче зрушити високий камінь
що тисячі років
We want the world and we won it,
We want the world and we won it, now
Now? Now!!!
Ми хочем світ і ми його виграли
Ми хочем світ і ми його виграли, зараз
Зараз? Зараз!
(тут можна все розкроїти так:
ти кидаєш виклик
епосі нових ідей
ері нового покоління= We want the world
ти
ще
не
знаєш
з ким маєш справу
тому такий хоробрий = now
ти маленьке дитя= Now?
хоче зрушити високий камінь
що тисячі років= Now!!!)


колись усе мине
колись усе мине
колись усе піде в минуле
щось ми забудем
щось забуде нас
листи десь згубляться
чи хтось їх згубить
але залишаться назажди
пусті конверти
розмиті штампи
бліде чорнило
та неіснуючі адреси
й відбитки твоїх пальців
у моїй душі
Before I sink into the big sleep
I want to hear
I want to hear
The scream of the butterfly
Перш ніж я втоплюсь в глибокому сні
Я хочу почути
Я хочу почути
Крик метелика
(Перед тим, як мене не стане, як я «мину й піду в минуле», я хочу зробити щось не існуюче(почути крик метелика)
«Скасуй мою роль у відродженні
Відішли мою довіру до в*язниці
Я маю кілька друзів всередині» =
Cancel my subscription to the resurrection
Send my credentials to the house of detention
I got some friends inside=
«забуде нас і т.д по тексту...», тобто, все десь «загубиться», все «забудеться»,все потрапить до «своїх друзів у в*язницю»,як наче нічого ніколи не було(«Скасуй мою роль у Відродженні») – «усе мине»)




це епоха депресії та суцільних втрат
це епоха депресії та суцільних втрат
що нанизані на шпилі храмів
нас закликають до віри
щоб ми обміняли себе
на право мати надію
What have they done to the earth?
What have they done to our fair sister?
Save us!
Jesus!
Save us!
Що зробили вони із землею?
Що зробили вони з нашою чесною сестрою?
Врятуй нас!
Ісусе!
Врятуй нас!
(ось тут можна вже відчути і назву «Епоха депресій»= «Що зробили вони із землею?» - просто суцільний розпач в обох виразах: це вже не Земля, це чаша переповнена сльозами депресивної «чесної сестри»
Далі йде аналогія вірування «врятуй нас!»= так ми «обмінюємо себе» на «надію», на «віру», на «шпилі храмів»= «Ісусе!»)


і ми шукаємо вихід
крізь діри
щілини
й ми тікаєм...
Persian night! babe
See the light! babe
Перська ніч! Люба
Побач світло! Люба
(тут знову ж таки: Світло як «Вихід», як Друг, як Переродження)


забагато вже втрат
як на нас
малих
We're getting tired of hangin' around
Waitin' around
With our heads to the ground
Ми втомлюємось від вештання всюди
Очікування всюди
З опущеними додолу головами
(Тут вже маю повне право ставити жирну крапку у своєму дослідженні)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Лопушняк (Л.П./Л.П.) [ 2006-08-10 18:52:11 ]
ну ти даєш.
в твоєму глибокому розумінні поезії моррісона не сумніваюсь. але крім фрази "лише коли стихне музика"(when the music's over) більше я "просто жахливої відповідності" не бачу. все інше десь здалеку нагадує може по настрою...

якщо в мене "ми хочемо повернути минуле собі", а в нього "What have they done to the earth?
What have they done to our fair sister?
Що зробили вони із землею?
Що зробили вони з нашою чесною сестрою?), то твої пояснення на зразок - "ну тут взагалі все дуже просто: «Ми хочемо повернути минуле собі» = «ми хочемо повернути собі Землю, свою чесну сетру такою,якою вона була раніше»)" це все твої численні асоціації та додумки.

вибач. але твої аргументи притягнені за вуха, як мені здається. хочеш просто довести, що ти найбільший поціновувач поезії моррісона. будь ласка, пиши йому довгі оди, дивлячись на плакат на стіні, і засинаючи під The End. але твоє дослідження просто смішно читати...

цікаво, є тут ще хтось, хто знає про що йде мова, і міг би висловити свою думку. бо якщо

"забагато вже втрат
як на нас
малих"

є плагіатом на

"Ми втомлюємось від вештання всюди
Очікування всюди
З опущеними додолу головами"

то "Good-bye cruel world, I'm leaving you today"(PF)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іда Хво (М.К./Л.П.) [ 2006-08-13 14:12:24 ]
:)))

перш за все я не хочу "довести, що я найбільший поціновувач поезії моррісона"

я написав те, що я відчув і побачив, тому що мені здалися ну надзвичайно "жахливо" схожими твоя поезія і Моррісонівська.Наголошую, що це здалося МЕНІ! Це суб*єктивність, ніхто й не доводить об*єктивність моїх висновків.

До речі,"є тут ще хтось, хто знає про що йде мова",це точно.Цитую:"Коментарями ти просто вбив".Так мені казали про цей мій комент.