ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.07.22 11:39
Цей білий непорочний сніг,
Як чистий аркуш для творіння.
І не підкорить печеніг
Духовні і міцні пагіння.

Іду у білому гаю,
У філармонії природи,
У чарівливому краю

Ірина Вовк
2026.07.22 09:45
Розділ ІІI: Останній подих лева Сонце над Александрією першого серпня тридцятого року до нашої ери піднімалося криваво-червоним. Останні єгипетські вершники перейшли на бік Октавіана без жодного пострілу. Місто здалося. Антоній стояв на стіні палацу,

хома дідим
2026.07.22 08:45
я написав тобі сонет
так написав і передумав
на що тобі сонета нумо
я написав собі сонет
десь грали танцювали румбу
контрапунктуючи сюжет
я обійдусь без кастаньєт
день проживу як є сумбурно

Віктор Кучерук
2026.07.22 07:17
І загадковий шерех сукні,
І дзенькіт келихів обох, -
І ти, донині недоступна,
Ведеш зі мною діалог.
Кипіння радості своєї
Не можу стримати в собі,
Коли манливі, як у феї,
Напроти очі голубі.

Іван Потьомкін
2026.07.21 19:22
Чотирнадцять боїв вигравав гетьман, бо покладався не тільки на свою вдачу, а й на силу та одвагу козаків-запорожців. А цього разу довелося діяти в супрязі з господарем Молдавії Івоном, котрий запросив допомогти проти ненаситних турків. Все складалося так

Роксолана Вірлан
2026.07.21 18:35
Нічого немає - усе лише функції й коди -
усе лиш тотальне обчислення сотень доріг.
Тому, просто грай, бо воно, взагалі, не зашкодить:
нудьгуй чи твори, чи сурми у золочений ріг.

Усе все одно, бо і є все одним без обмежень -
а тільки тоненька мемб

Артур Сіренко
2026.07.21 17:51
Місто, в якому цвіте енотера,
Нагадує лаковану віолончель:
Граки-музики і коти диригенти
(Добре, хоч не хвостаті директори
Урбаністичної директорії вулиць)
Готують музичну виставу – елегію
Мені – глядачу, читачу й слухачу.
А я то думав, що все ба

Борис Костиря
2026.07.21 12:45
Стійкий мороз, стійка ворожа тундра
Бере у свій нав'язливий полон,
Мов споконвічна і небесна туга,
Яка не має лику і погон.
Вона повзе, як велетенські тури,
Не знаючи надійних перепон.

Я у морозі загубив надію,

хома дідим
2026.07.21 11:53
перебираючи зневіри
куди податися куди
немов на кінчику рапіри
товчеться рій думок пустих
чиїсь оселі невеселі
ще вітер через них свистить
порожні вранішні мотелі
бензоколонки блокпости

Віктор Кучерук
2026.07.21 10:06
Принишкли в темряві дороги,
В пітьмі сховалися стежки, -
Лиш пнеться з мороку нічного
Чийсь пес надміру говіркий.
Ляскучий гавкіт серед ночі,
Немов з ясного неба грім, -
Цікаво, що сказати хоче
Собака гавкотом своїм?

Вячеслав Руденко
2026.07.21 10:00
Хрущі у квітні завжди привітні,
І їхні піддані доречні -
Передавайте ж цей блиск на міді
В сади безпечні.

Час, наче річка-тече в нікуди -
Води ні краплі, ні краплі сенсу ,
На кого ж погляд Дажбог спрямує

Тетяна Левицька
2026.07.21 07:15
Чим ближче, тим важче, чим далі, тим гірше —
Уже не рятують від сутінок вірші.
Та спогади світлі, герань на терасі,
Гіркий шоколад у крихкому фаянсі.
Альтанка затишна, любисток під плотом
І ті небеса, що плекають двохсотих.
Не радує літо і тиша у

Ірина Вовк
2026.07.21 07:01
Розділ ІІ: Битва біля мису Акцій. Вежа «Тімоніон» Друге вересня тридцять першого року до нашої ери видалося гарячим і штильовим. Море біля мису Акцій виглядало як застигле скло, на якому у загрозливому мовчанні завмерли дві величезні армади. Клеопат

Ірина Вовк
2026.07.21 06:58
ЧАСТИНА ТРЕТЯ: ГАЙ ОКТАВІАН. Химерне плетиво павутини «Зачиняються ворота підземелля, і темрява ковтає світло дня. Ті, що кричали про свою силу, стають тінню на стіні. Тільки Ніл тече вічно, не знаючи імен нових господарів». (З написів на піра

Володимир Бойко
2026.07.21 02:58
На відомий завод у Немирові
Флібустьєри заїхали фірою,
Розвели на бухло
За фальшиве бабло –
Тільки й бачили їх у Немирові..

Подались поступати до Вінниці
Провінційні дівулі-відмінниці.

Паб Лімерик
2026.07.20 22:45
Розглядались державні вакансії
Під мостами клошарами Франції.
А не в офісах десь.
Ви чого боїтесь
І без розглядів брати вакансії?

Непогане життя у Валенсії –
У народу є пільги та пенсії.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Вировець / Вірші

 Звірятко
Нечувана спека скінчиться звичайним дощем...
А я й не чекала, що виростуть пальми між вишень...
Минає Життя — не кохання... Чого ж мені ще?
Ген осінь сльотою по вікнах постскриптуми пише.

Обтяжлива ніч до останку вливається в день.
Прислухатись — мовби сопілка тужлива лунає:
якесь невідоме звірятко — в склепінні грудей —
з журби за тобою повільно і мужньо конає.

Йому б нагадати, як білими нетлями сніг
кружляв над Сумською в день перший свого сотворіння.
Летіло до тебе, неслося, не чуючи ніг —
химерне, непевне, таке чудернацьке створіння!




Найвища оцінка Олексій Кириченко 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-08-28 16:58:42
Переглядів сторінки твору 10706
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.690 / 5.4  (4.887 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.327 / 5  (4.824 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.725
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.08.22 09:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-28 17:26:49 ]
Гарно Ла`,
Мо` я би подумав над "поСТСКРиптуми"...
Л.Ю.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-08-28 17:32:57 ]
Дякую, Юрчику.
Що ж там думати: слово ж не зміниш... :) А за змістом мені потрібне саме це слово. Та воно й не заважає, як на мене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-28 17:37:35 ]
Ларочоко,
Як ні - то ні :)
Але те звірятко дійсно невідоме,
а із склепіння `го випустити не вдається?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-28 17:38:25 ]
Упс -Ларочко :)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-08-28 17:42:50 ]
Що то є "Упс"? :) У нас так називають стабілізатор напруги в мережі. :))

Нащо ж його випускати, те звірятко? Йому й так не жити вже. Хай хоч вірші народжує...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-28 18:04:06 ]
Упс -це Ooops (А ще у нас кажуть Оh-oh) як у відомой пісеньці - упс, ай дідіт еґейн :)
Мо`,як звірятко вигуляється - то й не так скучатиме :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-28 18:26:05 ]
Доброго дня, Ларисо:)
Мені дуже подобається Ваша творчість, і цей вірш - не виняток. Сумно і гарно одночасно... Тільки от я не впевнена, що конати можна мужньо, помирати - так, а "конати"... в мене виникають асоціації не з маленьким беззахисним звірятком, а з якимось злим звіром, якому так і треба... Але то тільки моя думка:) Дякую Вам за те, що Ви пишите:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-28 18:31:12 ]
Крім "конати" я би замінив "нудьги" на "журби". Справа в тім, що українці не нудяться за комось, а журяться. За звичай, ми нудимося бо немає чого робити. Це росіяни "скучают от безделия" і "скучают по любимому". Але це ж, знову таки, на розсуд автора.

З теплою посмішкою,
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-08-28 19:06:36 ]
Оксаночко, Святославе, дякую.
"Журбу" вже поставила. Вірш щойно написався, прямо на роботі, тому не могла, як слід, слів добрати.
Хотіла би вислухати думки щодо слова "конати". Воно для мене має значення "кінчається, тихо вмирає", а зовсім не смерть хижака. Може, я не так його розумію?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-28 19:11:12 ]
КОНАТИ, -аю, -аєш, недок. 1. Бути в передсмертній агонії; умирати. 2. Те саме, що мучитися (великий тлумачний словник сучасної української мови).
Мені просто воно так відчувається, моторошно (хоча й помирати теж, мабуть, не дуже солодко...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-08-28 19:14:26 ]
Так, Оксаночко. Дякую ще раз. Саме про ту муку я й пишу, саме про неї. В мене ще був старий віршик "пташка", там була пташка, а не звірятко, але вона лишилася жива... Асоціації дещо подібні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-28 19:29:01 ]
Дос-конало :))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-28 19:39:12 ]
Ларисо, Оксана має рацію, слово "конати" має дещо негативну коннотацію. Нейтральне "вмирає" в поєднанні з "мужньо" буде саме те. Боятися неточності рими не варто, позаяк р-л-м-н - сонорні, а отже можуть римуватися, це так само як т-д,с-з,х-г,к-ґ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-08-28 19:50:13 ]
Дякую, але ж справа не в тому, що животинка вмирає і врешті решт таки помре, а якраз в тому, що вона вмирає поступово, болюче і важко...
Не знаю, чи варто міняти. Як кажуть, з цією думкою треба переспати. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-28 19:55:38 ]
А ліпше виспатися!
;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-08-28 19:57:21 ]
:)
Та отож...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-08-29 13:52:47 ]
Виспалися з тваринкою, народилася ще одна строфа. Тобто вірш трохи змінивсь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-29 16:20:51 ]
Змінився на краще! :)) Значітєльно прєобразілся :)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Кириченко (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-29 17:27:51 ]
Да, так краще :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-08-29 17:39:30 ]
Чекала з нетерпінням на перші відгуки. Дякую, Юленько. Дякую, Олексію.
Взагалі, я бачу, що продовженню нема меж. Тепер хочеться дописати ще пару строф... Митця треба вчасно відтягти від його твору... :) Хоча не виключено, що вірш найближчим часом зміниться знов. Певно, впливають сприятливі умови...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-08-29 21:09:36 ]
Ларисо, мені і цього разу хочеться перечитувати і перечитувати Ваш вірш. Єдине, що, як на мене, то останній рядок можна було би підсилити. Як кінцівка, не надто вдалий варіант, мені здається...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-08-29 22:02:34 ]
Я б тут вже нічого не змінював, хай на цій світлій ноті царює трьокрапка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-08-29 22:19:48 ]
Дякую, Мирославо.
Дякую, Ярославе.
Як редактор я мала би сказати, що однокорінна рима "сотворіння - створіння" не має права на існування, але чомусь мені цього разу не хочеться про це... :) І бува ж таке!
Дійсно хай на цій світлій ноті... воно й гине.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2007-09-04 01:34:38 ]
Доброї ночі, Ларисо! Я знаю, здається, теє звірятко. Це - Лис з "МП" Екзюпері:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-09-04 10:38:28 ]
Дякую, Юленько. Дійсно таки це він і є. :))