ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Кока Черкаський
2026.09.06 00:04
ти прийшов до лікаря,
він тебе оглянув
запитав як завжди
чому не прийшов раніше
виписав якісь пігулки
по дві штуки під час їжі
тричі на день
одужуйте

Ольга Садкова
2026.09.05 22:42
Непідписаний щоденник загубився в школі.
Ніч лежав у коридорі на підлозі голій.
Мав, сердешний, сподівання на власника Вову,
що той знайде і закине до портфеля знову.
Та не сталось, як гадалось, бо якісь дівчата
підняли його з підлоги і мерщій гортат

С М
2026.09.05 21:03
Цей сум, в очах
Тьми сміх, о так
В її очах
Почати щоби

У бездиханну ніч відчуй
Найлегший поцілунок уст
На самоті

Вячеслав Руденко
2026.09.05 18:40
Чи Південний Буг, чи Джаггер,
Чи палаццо Ручеллаї
Вздовж рамен часу відваги,
У полоні дармограю…
Бубонці біжать по колу,
Серце пнеться до яруги,
Там, де духи волошкові
Краще, ніж прудкі папуги!

Кока Черкаський
2026.09.05 13:20
був ліс

несправжній але ліс
були дерева кущі
непролазні хащі
дикий виноград плющ
була вереснева шипшина
були птахи зайці

Борис Костиря
2026.09.05 13:05
Спресований час у секунди, години.
Спресований дух у фортеці хвилини
Чекає надійної, світлої днини,
Аби проспівати пісні горобини.

Спресована вічність у долі секунди.
Її затискають в майстерні чи кузні.
Ми підемо точним протореним курсом.

Тетяна Левицька
2026.09.05 11:29
Ти знаєш, любий, ще живу,
якщо це можна так назвати.
Кошу жагучу кропиву
і вимітаю горе з хати.

Я ще тримаюся за тих,
хто заховав у душу втрати.
Ще є кому подать води

Ірина Вовк
2026.09.05 11:05
«ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПОМПЕЇ: Гнів Везувію»
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Пліній Молодший – свідок катастрофи, що втілює пам'ять історії.
Марк – гордий римський патрицій, засліплений власним багатством.
Юлія – йог

Віктор Кучерук
2026.09.05 07:16
І спалахи, і гуркоти,
І гар їдкий пожеж,
А ти, життям затурканий,
Утомлено живеш.
Вздовж згарищ, межи вирвами,
Повз ці й оті пости, -
Продовжуєш настирливо
То їхати, то йти.

Артур Курдіновський
2026.09.05 04:24
Осене! До тебе простягну
Те, що написали руки втомлені.
Я почув незайману весну
У голосовому повідомленні.

Це - відлуння молодих років,
Де бажанням пахли трави скошені.
Та чому за стіл я раптом сів

Артур Курдіновський
2026.09.05 04:23
У нашій країні вбивають за мову,
У нашій країні вбивають за правду.
А світ крізь картинно опущені брови
Цінує прибутки, біткоїни, нафту.

Завжди так було - не змінилось нічого.
Нависла кривавих сторіч веремія.
Не любо своє, бо в холопів чужого

хома дідим
2026.09.04 22:44
птахи літали із криками
риби плавали мовчки
якого кричати рибі-от
для чого навіщо тощо
під водотовщею кригою
у будь-який час дня і ночі
сам би любив плисти рибою
де-небудь незаморочливо

Ольга Садкова
2026.09.04 21:47
Не помічаєш.
Повз проходиш знову.
Моя душа зривається услід,
в осінню, теплу, золоту обнову,
та раптом розбивається об лід.

І що тобі, скажи, до мого болю?
Чуже навік скалічене крило.

Іван Потьомкін
2026.09.04 21:24
Розгрішую усіх, хто нагрішив мені.
Скасовую чужі, свої борги вертаю.
Наснилося – ключі од раю маю,
Та ті ключі щодалі заховаю...
...Які ж бо заміцні закови ці земні.

Кока Черкаський
2026.09.04 18:44
поет має звичку
писати вірші
літо має звичку
пролітати непомітно
ось вчора ще був останній дзвоник
і ми ласували черешнями
а сьогодні вже причетні святкують
день шуфутінського

Мирон Шагало
2026.09.04 17:40
Запливає сонце-коло
в ранішні майстерні,
де малюються святково
небеса пастельні.

Зеленіють аж за обрій
трави мерехтливі.
Цвіркуни бриньчать хоробрі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Вировець / Вірші

 Звірятко
Нечувана спека скінчиться звичайним дощем...
А я й не чекала, що виростуть пальми між вишень...
Минає Життя — не кохання... Чого ж мені ще?
Ген осінь сльотою по вікнах постскриптуми пише.

Обтяжлива ніч до останку вливається в день.
Прислухатись — мовби сопілка тужлива лунає:
якесь невідоме звірятко — в склепінні грудей —
з журби за тобою повільно і мужньо конає.

Йому б нагадати, як білими нетлями сніг
кружляв над Сумською в день перший свого сотворіння.
Летіло до тебе, неслося, не чуючи ніг —
химерне, непевне, таке чудернацьке створіння!




Найвища оцінка Олексій Кириченко 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-08-28 16:58:42
Переглядів сторінки твору 10974
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.690 / 5.4  (4.887 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.327 / 5  (4.824 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.725
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.08.22 09:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-28 17:26:49 ]
Гарно Ла`,
Мо` я би подумав над "поСТСКРиптуми"...
Л.Ю.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-08-28 17:32:57 ]
Дякую, Юрчику.
Що ж там думати: слово ж не зміниш... :) А за змістом мені потрібне саме це слово. Та воно й не заважає, як на мене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-28 17:37:35 ]
Ларочоко,
Як ні - то ні :)
Але те звірятко дійсно невідоме,
а із склепіння `го випустити не вдається?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-28 17:38:25 ]
Упс -Ларочко :)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-08-28 17:42:50 ]
Що то є "Упс"? :) У нас так називають стабілізатор напруги в мережі. :))

Нащо ж його випускати, те звірятко? Йому й так не жити вже. Хай хоч вірші народжує...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-28 18:04:06 ]
Упс -це Ooops (А ще у нас кажуть Оh-oh) як у відомой пісеньці - упс, ай дідіт еґейн :)
Мо`,як звірятко вигуляється - то й не так скучатиме :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-28 18:26:05 ]
Доброго дня, Ларисо:)
Мені дуже подобається Ваша творчість, і цей вірш - не виняток. Сумно і гарно одночасно... Тільки от я не впевнена, що конати можна мужньо, помирати - так, а "конати"... в мене виникають асоціації не з маленьким беззахисним звірятком, а з якимось злим звіром, якому так і треба... Але то тільки моя думка:) Дякую Вам за те, що Ви пишите:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-28 18:31:12 ]
Крім "конати" я би замінив "нудьги" на "журби". Справа в тім, що українці не нудяться за комось, а журяться. За звичай, ми нудимося бо немає чого робити. Це росіяни "скучают от безделия" і "скучают по любимому". Але це ж, знову таки, на розсуд автора.

З теплою посмішкою,
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-08-28 19:06:36 ]
Оксаночко, Святославе, дякую.
"Журбу" вже поставила. Вірш щойно написався, прямо на роботі, тому не могла, як слід, слів добрати.
Хотіла би вислухати думки щодо слова "конати". Воно для мене має значення "кінчається, тихо вмирає", а зовсім не смерть хижака. Може, я не так його розумію?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-28 19:11:12 ]
КОНАТИ, -аю, -аєш, недок. 1. Бути в передсмертній агонії; умирати. 2. Те саме, що мучитися (великий тлумачний словник сучасної української мови).
Мені просто воно так відчувається, моторошно (хоча й помирати теж, мабуть, не дуже солодко...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-08-28 19:14:26 ]
Так, Оксаночко. Дякую ще раз. Саме про ту муку я й пишу, саме про неї. В мене ще був старий віршик "пташка", там була пташка, а не звірятко, але вона лишилася жива... Асоціації дещо подібні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-28 19:29:01 ]
Дос-конало :))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-28 19:39:12 ]
Ларисо, Оксана має рацію, слово "конати" має дещо негативну коннотацію. Нейтральне "вмирає" в поєднанні з "мужньо" буде саме те. Боятися неточності рими не варто, позаяк р-л-м-н - сонорні, а отже можуть римуватися, це так само як т-д,с-з,х-г,к-ґ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-08-28 19:50:13 ]
Дякую, але ж справа не в тому, що животинка вмирає і врешті решт таки помре, а якраз в тому, що вона вмирає поступово, болюче і важко...
Не знаю, чи варто міняти. Як кажуть, з цією думкою треба переспати. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-28 19:55:38 ]
А ліпше виспатися!
;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-08-28 19:57:21 ]
:)
Та отож...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-08-29 13:52:47 ]
Виспалися з тваринкою, народилася ще одна строфа. Тобто вірш трохи змінивсь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-29 16:20:51 ]
Змінився на краще! :)) Значітєльно прєобразілся :)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Кириченко (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-29 17:27:51 ]
Да, так краще :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-08-29 17:39:30 ]
Чекала з нетерпінням на перші відгуки. Дякую, Юленько. Дякую, Олексію.
Взагалі, я бачу, що продовженню нема меж. Тепер хочеться дописати ще пару строф... Митця треба вчасно відтягти від його твору... :) Хоча не виключено, що вірш найближчим часом зміниться знов. Певно, впливають сприятливі умови...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-08-29 21:09:36 ]
Ларисо, мені і цього разу хочеться перечитувати і перечитувати Ваш вірш. Єдине, що, як на мене, то останній рядок можна було би підсилити. Як кінцівка, не надто вдалий варіант, мені здається...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-08-29 22:02:34 ]
Я б тут вже нічого не змінював, хай на цій світлій ноті царює трьокрапка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-08-29 22:19:48 ]
Дякую, Мирославо.
Дякую, Ярославе.
Як редактор я мала би сказати, що однокорінна рима "сотворіння - створіння" не має права на існування, але чомусь мені цього разу не хочеться про це... :) І бува ж таке!
Дійсно хай на цій світлій ноті... воно й гине.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2007-09-04 01:34:38 ]
Доброї ночі, Ларисо! Я знаю, здається, теє звірятко. Це - Лис з "МП" Екзюпері:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-09-04 10:38:28 ]
Дякую, Юленько. Дійсно таки це він і є. :))