ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Богдан Манюк
2026.03.06 07:58
Братство Каменя
продовження)

Ярослав Саландяк

Наїв! Наїв! Продовжу про наїв —
мистецький напрям, ворог формалізму.
Мене він часто ранив і гоїв
мою з дитинства логіку залізну,

Віктор Кучерук
2026.03.06 06:05
* * *
Ранкове затишшя... Півсонні тумани
На луках вологих незрушно лежать, -
Порушує явно світання бажане
Затверджений часом короткий формат.
Подовжує лінощі сяйне проміння
І птиці не пробують ритми й лади, -
Сповиті ще з ночі важким безгомінням,
У моро

Артур Курдіновський
2026.03.06 00:43
Я - Зима (сонет)
Дарую щедро крижані октави
І білосніжні радісні свята.
Вдягну, мов для красивої вистави,
У білі шуби села та міста.

Різдвяна зірка сяє вам ласкаво,
А хуртовина смуток заміта.
Неначе режисер, почую "браво",

Володимир Бойко
2026.03.06 00:21
Довколополітичні думки -10
Мовою ворога шукають друзів серед ворогів. Між політиками і повіями існують взаємоповага і взаємозамінність. Вічний диктатор – «вічний двигун» московської влади. Той, хто голосніше кричить, створює ефект чисельної переваги. Злочинам сприяють б

Богдан Манюк
2026.03.05 19:21
Братство Каменя
Підгаєцький міф у правдивих живих світлинах

Дійові особи
Голос поза світлинами
Ярослав Саландяк
Іван Банах
Степан Колодницький
Володимир Федорчук

Євген Федчук
2026.03.05 17:59
Легенда про раффлезію
Бува, дорветься хтось до влади і вважа,
Що він величніший з правителів усіх.
Що усі люди – то комашки біля ніг,
Він оком кине й всі виконувать біжать.
Що знає він, як всі народи мають жить
І має право шлях указувати їм.
Що за життя ще має стати він

Ігор Терен
2026.03.05 15:16
Оксюморони когнітивного дисонансу
                    І
І живу, й виживаю окремо
від юрби, що заковтує сир
мишоловки. Лякає дилема –
чи герой, чи фальшивий кумир,
чи дрімуче, чи дуже зелене
Україну веде у ясир?
І стає, навіть дуже, помітно,

Ольга Олеандра
2026.03.05 11:31
Весна. Нарешті.
Весна. Нарешті. Цього року тебе чекала особливо.
Хоча зима, морозна й сніжна, була вражаюче красива.
Ходила в білому й шапками поснулі віти прикрашала.
І дихала на перехожих сліпучо-мерехливим жаром.

Але тепла не вистачало. А без тепла краси замало.

Іван Потьомкін
2026.03.05 11:30
ДОРОГА
Скарай мене, Поезіє, дорогою.
Я стільки не добрав на ній думок.
Дорогою і людською тривогою,
Карай! Карай, щоб голос мій не мовк.

2
Отак би йшов і йшов
До скону підошов,

Борис Костиря
2026.03.05 11:24
Полон
Закутий дощами в оселі тісній,
Не можеш ти вийти нікуди навколо,
Немовби закутий в темниці німій.
Стоїть чатовим незворушливий Молох.

Закутий дощами в кайданах тяжких,
Не можеш ти рушити птахом на волю.
Закутий дощами в тенетах сумних,

Микола Дудар
2026.03.05 10:09
***
Вже кілька сот в душі поранень
І безліч стомлених думок.
Чи хтось, чи щось до себе манить.
Не відгадати, не пророк…

І біль розмножився у болі…
Дійшло, і раптом зрозумів,
Що поруч шастає недоля,

Юлія Щербатюк
2026.03.05 07:00
Уплелась неминучість у долі
Уплелась неминучість у долі
Непокірним і вільним "люблю"!
Я ту ніжність, що зріла поволі
Безкінечно з тобою ділю.

І, вростаючи словом навічно
У твій Всесвіт у кожному дні,
Відчуваю мотиви зустрічні

Тетяна Левицька
2026.03.04 19:34
Вимпел
Хто збирав металобрухт
і макулатуру
у того кремезний дух,
здатен зрушить фуру.

Комсомольці, піонери
в наші сімдесяті,
ніби справжні мародери

Татьяна Квашенко
2026.03.04 17:03
Белое
В небе на Дерибасовской
белая чайка кружит.
Эта весна начинается
от ланжероновских плит.

Солнце искрит в отражениях
серых досужливых луж.
Март начинает движение

Ігор Шоха
2026.03.04 16:41
Донбаський гамбіт
                    І
На Україну зазіхає світ
і майже вся орда її вважає
своєю територією від
правобережжя Дону до Дунаю.

                    ІІ
Ми сіяли історію одні,

С М
2026.03.04 11:29
Вінець сотворіння (Jefferson Airplane)
Ти – вінець сотворіння
Ти – вінець сотворіння
Але уже нікуди йти

Онде стабільність, якої ви прагнули
У єдиний гарантований спосіб
Серед артефактів лишених від нас
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Лариса Вировець / Вірші

 Звірятко
Нечувана спека скінчиться звичайним дощем...
А я й не чекала, що виростуть пальми між вишень...
Минає Життя — не кохання... Чого ж мені ще?
Ген осінь сльотою по вікнах постскриптуми пише.

Обтяжлива ніч до останку вливається в день.
Прислухатись — мовби сопілка тужлива лунає:
якесь невідоме звірятко — в склепінні грудей —
з журби за тобою повільно і мужньо конає.

Йому б нагадати, як білими нетлями сніг
кружляв над Сумською в день перший свого сотворіння.
Летіло до тебе, неслося, не чуючи ніг —
химерне, непевне, таке чудернацьке створіння!




Найвища оцінка Олексій Кириченко 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-08-28 16:58:42
Переглядів сторінки твору 10118
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.690 / 5.4  (4.887 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.327 / 5  (4.824 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.725
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.08.22 09:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-28 17:26:49 ]
Гарно Ла`,
Мо` я би подумав над "поСТСКРиптуми"...
Л.Ю.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-08-28 17:32:57 ]
Дякую, Юрчику.
Що ж там думати: слово ж не зміниш... :) А за змістом мені потрібне саме це слово. Та воно й не заважає, як на мене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-28 17:37:35 ]
Ларочоко,
Як ні - то ні :)
Але те звірятко дійсно невідоме,
а із склепіння `го випустити не вдається?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-28 17:38:25 ]
Упс -Ларочко :)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-08-28 17:42:50 ]
Що то є "Упс"? :) У нас так називають стабілізатор напруги в мережі. :))

Нащо ж його випускати, те звірятко? Йому й так не жити вже. Хай хоч вірші народжує...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-28 18:04:06 ]
Упс -це Ooops (А ще у нас кажуть Оh-oh) як у відомой пісеньці - упс, ай дідіт еґейн :)
Мо`,як звірятко вигуляється - то й не так скучатиме :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-28 18:26:05 ]
Доброго дня, Ларисо:)
Мені дуже подобається Ваша творчість, і цей вірш - не виняток. Сумно і гарно одночасно... Тільки от я не впевнена, що конати можна мужньо, помирати - так, а "конати"... в мене виникають асоціації не з маленьким беззахисним звірятком, а з якимось злим звіром, якому так і треба... Але то тільки моя думка:) Дякую Вам за те, що Ви пишите:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-28 18:31:12 ]
Крім "конати" я би замінив "нудьги" на "журби". Справа в тім, що українці не нудяться за комось, а журяться. За звичай, ми нудимося бо немає чого робити. Це росіяни "скучают от безделия" і "скучают по любимому". Але це ж, знову таки, на розсуд автора.

З теплою посмішкою,
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-08-28 19:06:36 ]
Оксаночко, Святославе, дякую.
"Журбу" вже поставила. Вірш щойно написався, прямо на роботі, тому не могла, як слід, слів добрати.
Хотіла би вислухати думки щодо слова "конати". Воно для мене має значення "кінчається, тихо вмирає", а зовсім не смерть хижака. Може, я не так його розумію?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-28 19:11:12 ]
КОНАТИ, -аю, -аєш, недок. 1. Бути в передсмертній агонії; умирати. 2. Те саме, що мучитися (великий тлумачний словник сучасної української мови).
Мені просто воно так відчувається, моторошно (хоча й помирати теж, мабуть, не дуже солодко...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-08-28 19:14:26 ]
Так, Оксаночко. Дякую ще раз. Саме про ту муку я й пишу, саме про неї. В мене ще був старий віршик "пташка", там була пташка, а не звірятко, але вона лишилася жива... Асоціації дещо подібні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-28 19:29:01 ]
Дос-конало :))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-28 19:39:12 ]
Ларисо, Оксана має рацію, слово "конати" має дещо негативну коннотацію. Нейтральне "вмирає" в поєднанні з "мужньо" буде саме те. Боятися неточності рими не варто, позаяк р-л-м-н - сонорні, а отже можуть римуватися, це так само як т-д,с-з,х-г,к-ґ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-08-28 19:50:13 ]
Дякую, але ж справа не в тому, що животинка вмирає і врешті решт таки помре, а якраз в тому, що вона вмирає поступово, болюче і важко...
Не знаю, чи варто міняти. Як кажуть, з цією думкою треба переспати. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-28 19:55:38 ]
А ліпше виспатися!
;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-08-28 19:57:21 ]
:)
Та отож...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-08-29 13:52:47 ]
Виспалися з тваринкою, народилася ще одна строфа. Тобто вірш трохи змінивсь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-29 16:20:51 ]
Змінився на краще! :)) Значітєльно прєобразілся :)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Кириченко (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-29 17:27:51 ]
Да, так краще :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-08-29 17:39:30 ]
Чекала з нетерпінням на перші відгуки. Дякую, Юленько. Дякую, Олексію.
Взагалі, я бачу, що продовженню нема меж. Тепер хочеться дописати ще пару строф... Митця треба вчасно відтягти від його твору... :) Хоча не виключено, що вірш найближчим часом зміниться знов. Певно, впливають сприятливі умови...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-08-29 21:09:36 ]
Ларисо, мені і цього разу хочеться перечитувати і перечитувати Ваш вірш. Єдине, що, як на мене, то останній рядок можна було би підсилити. Як кінцівка, не надто вдалий варіант, мені здається...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-08-29 22:02:34 ]
Я б тут вже нічого не змінював, хай на цій світлій ноті царює трьокрапка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-08-29 22:19:48 ]
Дякую, Мирославо.
Дякую, Ярославе.
Як редактор я мала би сказати, що однокорінна рима "сотворіння - створіння" не має права на існування, але чомусь мені цього разу не хочеться про це... :) І бува ж таке!
Дійсно хай на цій світлій ноті... воно й гине.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2007-09-04 01:34:38 ]
Доброї ночі, Ларисо! Я знаю, здається, теє звірятко. Це - Лис з "МП" Екзюпері:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-09-04 10:38:28 ]
Дякую, Юленько. Дійсно таки це він і є. :))