ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.10.12 22:29
Чи можна зробити
фотографію для вічності?
Фотографію, яка не пожовкне,
яку не зітре час.
Чи багатьом із фотографій
удалося подолати
навалу віків?
Від них збереглися

Микола Дудар
2025.10.12 19:37
А ось і стіл… дубовий стіл
У тиші міжпланетній
Не вистачає тільки бджіл…
І коментів від Петі…

До чого бджоли тут , скажіть,
Хіба, що меду хочте?
Скажіть, Миколо… краще — Віть…

Ярослав Чорногуз
2025.10.12 19:20
Усміхнися, осене сльотава,
Може, досить плакати дощем?!
Хай краса - сумна і величава -
Оксамитом заясніє ще.

Оповиє сонечком пестливо,
Хмари, як фіранки, відгорне.
І на мить хоч стану я щасливим,

Євген Федчук
2025.10.12 14:52
Були часи, як за Прутом гармати гриміли,
Козаки ледь не щороку в Молдову ходили.
Турок звідти виганяли, які там засіли,
Хижим оком на Європу звідтіля гляділи.
А Європа, що не в змозі із турком справлятись,
До козаків українських мусила звертатись.

Микола Дудар
2025.10.12 12:11
…ти, власне, хто? Ти хто такий
І звідкіля ти об’явився?
Не поспішай… обом налий.
О вибач, я погарячився.
Не встиг підставити плеча…
Забув… загострені вимоги…
І як та спалена свіча…
А ще ті слухавки… тривоги.

Сергій СергійКо
2025.10.11 22:57
Серед сльоз, серед крові й розрухи,
Де суцільне жахіття триває,
Відчуваю душі своїй рухи,
Бо її розтинає і крає.
Та молюсь не за тих, хто при владі.
Збагатіти, можливості, раді.
Не за тих, хто вдають, що хрещені
Та в поранених цуплять з кишені.

Борис Костиря
2025.10.11 22:10
Так не хочеться,
щоб закінчувалася ніч.
Так не хочеться,
щоб починалася спека.
Здавалося б, що може
бути ліпшим від світла?
Але сонце спопеляє,
воно пропікає

Олександр Буй
2025.10.11 20:45
Дешево Матвій Тебе купив
Тим, що кинув гроші на дорогу:
Грошей тих бо він не заробив,
А стягнув податком із народу!

Так чому ж не кинути було
Те, що зовсім не йому належить?..
Кажуть, що добро долає зло...

Володимир Мацуцький
2025.10.11 17:55
Першу людину створив Бог, і цією людиною була жінка, яка природно, можливо від Бога, народила сина ( ребро Адама тут ні до чого). Згодом поміж батьком і сином виникла суперечка. Син став анти Богом, тобто Сатаною. Між ними і досі іде війна.

С М
2025.10.11 15:50
дивні дні найшли нас
дивні дні йдуть по слідах
змагаючись занапастити
блаженніші миті
на цій саме сцені
і в інші міста

вічей дім дивацький

Іван Потьомкін
2025.10.11 14:55
Кажуть, як прийде Месія,
Судний день перетвориться на свято.
Отож, зодягнені в усе біле,
з накинутими поверх талітами
натщесерце простують юдеї в синагоги.
Навіть ті, хто не молиться в будень
І порушує приписи шабату.
По всі негаразди так хочеться

Микола Дудар
2025.10.11 14:36
На омріяній перерві
В колі спільних сподівань
І живі і напівмертві.
І ніяких запитань…
Жодних натяків на заздрість…
Жодно спротиву на те,
Що чекає нашу старість
Безупречне і святе…

Віктор Кучерук
2025.10.11 12:36
Не кожна жінка має вміння
В комусь запалювати дух, -
Не всім дано у час осінній
Зцілять коханням од недуг.
Тобі одній подяка й шана,
Що до цих пір не ізнеміг, -
Що в тілі сили ще не тануть
І я продовжую свій біг.

Борис Костиря
2025.10.11 00:09
Я стою під дощем, і мене обпікають потоки.
Ніби голки небес, пропікають до самого дна.
Увійду в тихоплинну печаль, в непорочність затоки,
І поглине мене невтолима п'янка глибина.

Ніби голос небес, прозвучать ці потоки стозвучні
І дістануть з д

Юрій Гундарєв
2025.10.10 21:23
Отже, 9 жовтня Шведська академія оголосила ім‘я лавреата Нобелівської премії з літератури 2025 року. Володарем цієї найпрестижнішої нагороди «за переконливу та пророчу творчість, що серед апокаліптичного терору підтверджує силу мистецтва", став 71-річний

Микола Дудар
2025.10.10 19:21
Плаксивий Жовтень… що тут вдієш?
У нього стрес, йому видніше…
А ти не жнеш, ще тільки сієш.
Сказав би ЩО, як би не вірші…
І спокій твій давно не спокій.
Ти як шахед, і зліт щоночі
В уяві, в снах… їх безліч поки
І голос: — О, (між ними) Отче…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Вировець / Вірші

 Звірятко
Нечувана спека скінчиться звичайним дощем...
А я й не чекала, що виростуть пальми між вишень...
Минає Життя — не кохання... Чого ж мені ще?
Ген осінь сльотою по вікнах постскриптуми пише.

Обтяжлива ніч до останку вливається в день.
Прислухатись — мовби сопілка тужлива лунає:
якесь невідоме звірятко — в склепінні грудей —
з журби за тобою повільно і мужньо конає.

Йому б нагадати, як білими нетлями сніг
кружляв над Сумською в день перший свого сотворіння.
Летіло до тебе, неслося, не чуючи ніг —
химерне, непевне, таке чудернацьке створіння!




Найвища оцінка Олексій Кириченко 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-08-28 16:58:42
Переглядів сторінки твору 9789
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.690 / 5.4  (4.887 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.327 / 5  (4.824 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.725
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.08.22 09:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-28 17:26:49 ]
Гарно Ла`,
Мо` я би подумав над "поСТСКРиптуми"...
Л.Ю.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-08-28 17:32:57 ]
Дякую, Юрчику.
Що ж там думати: слово ж не зміниш... :) А за змістом мені потрібне саме це слово. Та воно й не заважає, як на мене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-28 17:37:35 ]
Ларочоко,
Як ні - то ні :)
Але те звірятко дійсно невідоме,
а із склепіння `го випустити не вдається?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-28 17:38:25 ]
Упс -Ларочко :)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-08-28 17:42:50 ]
Що то є "Упс"? :) У нас так називають стабілізатор напруги в мережі. :))

Нащо ж його випускати, те звірятко? Йому й так не жити вже. Хай хоч вірші народжує...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-28 18:04:06 ]
Упс -це Ooops (А ще у нас кажуть Оh-oh) як у відомой пісеньці - упс, ай дідіт еґейн :)
Мо`,як звірятко вигуляється - то й не так скучатиме :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-28 18:26:05 ]
Доброго дня, Ларисо:)
Мені дуже подобається Ваша творчість, і цей вірш - не виняток. Сумно і гарно одночасно... Тільки от я не впевнена, що конати можна мужньо, помирати - так, а "конати"... в мене виникають асоціації не з маленьким беззахисним звірятком, а з якимось злим звіром, якому так і треба... Але то тільки моя думка:) Дякую Вам за те, що Ви пишите:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-28 18:31:12 ]
Крім "конати" я би замінив "нудьги" на "журби". Справа в тім, що українці не нудяться за комось, а журяться. За звичай, ми нудимося бо немає чого робити. Це росіяни "скучают от безделия" і "скучают по любимому". Але це ж, знову таки, на розсуд автора.

З теплою посмішкою,
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-08-28 19:06:36 ]
Оксаночко, Святославе, дякую.
"Журбу" вже поставила. Вірш щойно написався, прямо на роботі, тому не могла, як слід, слів добрати.
Хотіла би вислухати думки щодо слова "конати". Воно для мене має значення "кінчається, тихо вмирає", а зовсім не смерть хижака. Може, я не так його розумію?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-28 19:11:12 ]
КОНАТИ, -аю, -аєш, недок. 1. Бути в передсмертній агонії; умирати. 2. Те саме, що мучитися (великий тлумачний словник сучасної української мови).
Мені просто воно так відчувається, моторошно (хоча й помирати теж, мабуть, не дуже солодко...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-08-28 19:14:26 ]
Так, Оксаночко. Дякую ще раз. Саме про ту муку я й пишу, саме про неї. В мене ще був старий віршик "пташка", там була пташка, а не звірятко, але вона лишилася жива... Асоціації дещо подібні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-28 19:29:01 ]
Дос-конало :))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-28 19:39:12 ]
Ларисо, Оксана має рацію, слово "конати" має дещо негативну коннотацію. Нейтральне "вмирає" в поєднанні з "мужньо" буде саме те. Боятися неточності рими не варто, позаяк р-л-м-н - сонорні, а отже можуть римуватися, це так само як т-д,с-з,х-г,к-ґ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-08-28 19:50:13 ]
Дякую, але ж справа не в тому, що животинка вмирає і врешті решт таки помре, а якраз в тому, що вона вмирає поступово, болюче і важко...
Не знаю, чи варто міняти. Як кажуть, з цією думкою треба переспати. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-28 19:55:38 ]
А ліпше виспатися!
;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-08-28 19:57:21 ]
:)
Та отож...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-08-29 13:52:47 ]
Виспалися з тваринкою, народилася ще одна строфа. Тобто вірш трохи змінивсь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-29 16:20:51 ]
Змінився на краще! :)) Значітєльно прєобразілся :)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Кириченко (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-29 17:27:51 ]
Да, так краще :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-08-29 17:39:30 ]
Чекала з нетерпінням на перші відгуки. Дякую, Юленько. Дякую, Олексію.
Взагалі, я бачу, що продовженню нема меж. Тепер хочеться дописати ще пару строф... Митця треба вчасно відтягти від його твору... :) Хоча не виключено, що вірш найближчим часом зміниться знов. Певно, впливають сприятливі умови...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-08-29 21:09:36 ]
Ларисо, мені і цього разу хочеться перечитувати і перечитувати Ваш вірш. Єдине, що, як на мене, то останній рядок можна було би підсилити. Як кінцівка, не надто вдалий варіант, мені здається...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-08-29 22:02:34 ]
Я б тут вже нічого не змінював, хай на цій світлій ноті царює трьокрапка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-08-29 22:19:48 ]
Дякую, Мирославо.
Дякую, Ярославе.
Як редактор я мала би сказати, що однокорінна рима "сотворіння - створіння" не має права на існування, але чомусь мені цього разу не хочеться про це... :) І бува ж таке!
Дійсно хай на цій світлій ноті... воно й гине.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2007-09-04 01:34:38 ]
Доброї ночі, Ларисо! Я знаю, здається, теє звірятко. Це - Лис з "МП" Екзюпері:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-09-04 10:38:28 ]
Дякую, Юленько. Дійсно таки це він і є. :))