ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Роксолана Вірлан
2026.07.18 20:56
Іншалла -
Ібрагіме, світ не справедливий -
світ не справедливий, Ібрагі...
Ти хіба не сам ту правду зриму,
вчив мене, стискаючи круги

надовкіл моїх непевних кроків
і навколо щойно зійшлих сил.
Паргали, гречине сяйноокий,

Юрій Лазірко
2026.07.18 17:24
The Winter is Near -- with a touch of blues
Life stops… where silent e’s are craggy.
Define a quota for the sky and squint.
Make clouded music free and shaggy
by blowing out the note, a key imprint.

An obit finds in me a cover.
Am I a globe for lovers to be spun?
If there can be no way to h

Борис Костиря
2026.07.18 16:58
* * *
Навіщо я поглянув на цей сніг,
Що спопеляє блиском потойбічним
До глибини душі й кладе до ніг
Дари небес у сяйві споконвічнім?

Я щось важливе загубив на нім,
Пощезнули нюанси і відтінки.
Так слово сяє, як величний німб,

хома дідим
2026.07.18 11:10
* 145 *
розжарені піски балі
обвуглені тубільні пальми
тобі не сяяли ні разу
ти в курсі звісно і без мене
доступний вітчизняний ром
з карибським смаком
ну хімічним
а що лишилося до втіхи

Ірина Вовк
2026.07.18 11:00
Таємниці між лініями. ХРОНІКИ КЛЕОПАТРИ (продовження 4)
Розділ V: Скарабей на дні Нілу Повернення в Єгипет після Березневих ід було довгим і мовчазним. Натовп в Александрії зустрічав її криками радості, але Клеопатра не чула їх. Вона сиділа на своїх ношах, за зачиненими завісами, міцно стискаючи в кулаці ш

Ірина Вовк
2026.07.18 10:57
Таємниці між лініями. ХРОНІКИ КЛЕОПАТРИ (продовження 3)
Розділ ІV: Ніч перед ідами Листи з Александрії приходили на пергаменті, який пах нільською сіллю та нічним вітром, коли вона знову повернулася додому. Клеопатра не писала про кохання. Вона знала, що п'ятдесятирічному чоловікові, який засинає під шепі

Віктор Кучерук
2026.07.18 07:18
* * *
Ординських дій скривавлені сліди
Моїй землі несила приховати, -
Лежить повсюди дух гіркий біди,
Я досі сплю в чужій гостинній хаті.
Вгортаючись у ковдру не свою,
До сну заплющить намагаюсь очі,
Але, в безсонні маючись, не сплю,
Лише думками голову

Артур Курдіновський
2026.07.18 04:53
Передмова Тетяни Левицької до поетичної збірки Артура Курдіновського "Голоси минулого"
ГОЛОСИ МИНУЛОГО УКРАЇНСЬКОГО ФІЛОСОФА АРТУРА КУРДІНОВСЬКОГО "Слова читайте у ранкових росах, У кольорі осінньої іржі. Обходьте стороною безголосих! Цінуйте слово щирої душі!" Відомий, прекрасний, вдумливий письменник, який написав дві передмови

Іван Потьомкін
2026.07.17 21:38
***
У жодну віру не вкладається життя.
Усі вони – лиш скалки мудрості Всевишнього.
Усі вони – одне лиш каяття
За скоєні й нескоєні гріхи супроти Істини.

***
Як поєднать здоровий глузд із вірою,
Аби лишилася ще й шпарка на дива,

Марія Дем'янюк
2026.07.17 18:48
Нічний Гейдельберг
Місяць золотою щукою
Упірнув в Неккар,
Бризки розлетілись зорями —
Дивоночі дар.

Замок — синьоокий велетень —
Задививсь на міст,
Вітер награє мелодію:

В Горова Леся
2026.07.17 16:19
Відмінність
Червона макова пелюстка. Де взялася?
Злетіла, як метелик до руки.
Цей літній вітер - до легкого ласий,
Таку тендітність, бавлячись, образив:
Зірвав і кинув порухом хвиським
В подвійний спін повітряного вальсу.

А може піддалася на поталу

С М
2026.07.17 16:15
До Вечері (Genesis)
Частина I: Стрибок Закоханого

Рухаючись вітальнею
Я вимикаю телевізор
Дивлюсь на тебе
Усівшися напроти
Поки звук автомоторів
Щеза в нічну мить

Борис Костиря
2026.07.17 13:36
* * *
Він тікав у далеку місцевість,
Кігті рвав, ніби загнаний звір.
І жадана мета, ніби церква,
Все манила кудись від зневір.

Сподівався в далекому місті
Збудувати кар'єру і дім.
Та не виліпиш генія з тіста

хома дідим
2026.07.17 11:40
* 144 *
богемний сплін любов і ницість
протанцювали й шо тепер
вікно відбите у зіницях
вечірні сутінки
четвер
заводитись немає смислу
писати тексти ні про що
не надихають стіл ні крісло

Віктор Кучерук
2026.07.17 07:28
* * *
Пітьма густіла і зростала тиша,
І прохолода ширилась навкруг, -
Десь у стіжку попискували миші
Та запах косовиці повнив луг.
Снопами іскор бризкало багаття,
Потріскував ледь-чутно й слізно хмиз,
А я сидів, як вартовий на чаті
І цю красу любити кращ

Ірина Вовк
2026.07.17 06:14
Таємниці між лініями. ХРОНІКИ КЛЕОПАТРИ (продовження 2)
Розділ ІІІ: Царський пурпур над Субурою Коли над Нілом зійшов Сиріус, палац затих. Навіть римські вартові біля воріт пересувалися навшпиньки. У глибокій внутрішній кімнаті, де стіни були викладені холодним зеленкуватим порфіром, Клеопатра народила син
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Лариса Вировець / Вірші

 Глина та вітер
Поки, вітре мій сивий, ти пишеш листи
гострим склом по пергаменту серця живому,
намагаючись шкіру товсту прошкрести
у мовчання моє, у байдужість і втому —
я до тебе крізь товщу земну й крижану,
крізь бетонний непотріб усіх нагромаджень —
всім єством здичавіло і спрагло тягнусь,
всім пластом, всім корінням, засушеним майже.

Я — податлива глина з прадавніх глибин,
шкарубка й затверділа — гнучка та слухняна.
Розімни мене в пальцях. Що хочеш, роби —
лиш зніми, наче гріх, каламутну оману,
віднайди в її надрах фігурку мою,
не згаси цей промінчик, цю іскорку Божу...
Задихнутись тобою я знову боюсь —
і надихатись вдосталь тобою не можу.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-08-14 17:16:01
Переглядів сторінки твору 5958
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.531 / 5.5  (4.887 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.515 / 5.5  (4.824 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.680
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.08.22 09:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-14 17:45:24 ]
Залишу похвали іншим.
Глянув на вірш очима фізичного процесу.
Я знаю зараз мені почнуть говорити, що це поезія і т.д.
Все ж я думаю авторка не буде мати нічого проти "зайвого ока":
***
"шкарубка й затверділа — гнучка та слухняна." - коли глина вже "затверділа",
вона аж ніяк не "гнучка"... Мо` я би замінив "-" на "," - тоді це вже перерахунок якостей глини.
***
"Розігрій мене в пальцях. Що хочеш, роби —" - глину не гріють, а замочують - вона не від тепла, а від води стає "гнучкою".
***
"Захлинутись тобою я знову боюсь" - "захлискуються" здебільшого рідиною - вода була би ідеальним кандидатом для глини.
***
"і надихатись вдосталь тобою не можу," - там хіба не "." портібна наприкінці?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-08-14 17:53:43 ]
Дякую, Юрасю. Ваш коментар перший. Тільки написалося, тому не все бачу зразу. Вже дещо змінила після Вашого зауваження.
Але в рядку "шкарубка й затверділа — гнучка та слухняна" тире замінює слово АЛЕ, тобто додає рядку протиставлення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-08-14 18:08:11 ]
Вірніше — не АЛЕ, а АБО. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-14 20:45:14 ]
А я от, Юрчик, похвалю (чесно якось не дуже часто за останній час виникає таке бажання :( ). Відверто, я вже почав тут трохи сумувати за гарними образами і головне, за правильною ритмікою. Лариса просто підтвердила свій високий рівень (за що і подяка). Можливо лише "віднайди в її недрах фігурку мою" - опечатка у слові нАдра. З повагою.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-14 21:35:16 ]
"гострим лезом по аркушу серця живому" (кому?), може в такому разі Живому?
Твір справлі насичений образами тактильними на смак. Приєднуюся до СержКо :х)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-08-15 09:00:29 ]
Дякую, Серже.
Вже змінила "помилку друку" :) — так у словнику перекладається російська "опечатка". Звичайно ж, це моя помилка. Вдячна за похвалу.

Дякую, Святославе.
Не дуже зрозуміла, чому живому має бути з великої літери. Вітер шкребе гострим лезом по живому аркушу серця (так треба розуміти мою інверсію). Єдине, що може аркуш тут не дуже доречний, але ж — листи...
Вірш взагалі — про взаємодію повітря з грунтовим прошарком :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-15 12:17:18 ]
даруйте, але в мене виникло інше сприйняття цього рядка, а саме:
"гострим лезом по аркушу серця живого"

тому і виникло таке собі питання...
:х)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-08-15 12:39:05 ]
Просто серце — і так зрозуміло, що живе. Та й рима була б тоді не точна... А от аркуш живий — це вже образ. Хоча й краще було б щось замість аркуша: ну там, якісь манускрипти, чи глиняні таблички, чи що. Поки що якось не зв’язалось — може, згодом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-08-15 17:23:20 ]
Моє шанування, Ларисо! Пречудовий вірш. Лише перечепилася за останній рядок першої строфи. Там, де "запікшимся майже". Як на мене, то русизм. Краще вживати "припеченим" - це до ритму, а взагалі "запекшийся" перекладається як - той що запікся, запечений, спечений, закипілий, спалений, попалений, обпалений.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-08-15 17:37:00 ]
Дякую, Ганно. Я в такому розумінні і вжила слово запікшийся, наче мова йде про кераміку — тобто глину, що її вже запечено у пічі. Але напевно, Ви маєте рацію щодо русизму. Змінила.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-08-16 23:09:10 ]
Привіт, Ларисочко! Так часто я виконую роль сивого вітру, творячи з глини НОВЕ... Кожен раз берусь за ту справу і вливаю туди душу. Туму не бійтесь задихнутись - там немає мороку - повітря чисте і свіже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-08-20 11:07:11 ]
Дякую, Ярославе.
Щойно приїхала з фестивалю. Для мене придумали номінацію "Вітер зі сходу" :)) Привезла підкову на щастя.
Я як глина знаю, що повітря чисте. Тому ж і надихатись не можу, на жаль. :) Це острах перед всепоглинаючим почуттям. Погодьтесь, що кожен хотів би його, але кожен трішки боїться цієї повної залежності.