ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Самослав Желіба
2024.05.20

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Майстерень Адміністрація / Критика | Аналітика / Щодо «Шевченківської премії»

 Національна премія України ім.Т.Г.Шевченка за 2008 рік
Нарешті наше вимогливе, спрагле до високої поезії око зможе насолодитися кращим із кращого, так би мовити, мистецькими вершками нових здобутків.
Якщо маєте якісь зауваження щодо діяльності високого Комітету, то пишіть
покровителю Комітету, шановному п.Президенту >>> і читачам "Майстерень", нижче, коментарями.

Споріднені теми:
Національна премія України ім.Т.Г.Шевченка за 2007 рік
Світлі образи нашого культурологічного бомонду
О.Сизоненко. «Мовчання ягнят»
Національна премія України ім.Т.Г.Шевченка за 2006 рік
Національна премія України ім.Т.Г.Шевченка за різні роки
Офіційна сторінка Комітету з Національної премії ім. Т. Шевченка
Народна Шевченківська премія. Голосування


На здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2008 року в галузі літератури, мистецтва, публіцистики та журналістики

Список номінантів

1. Баранов Віктор. Романи «Притула», «Смерть по-білому» (2005).
Представлено редакційною колегією журналу «Київ».

2.Блажков Ігор. Концерти «Музичне відкриття» (2002), запис на Українському радіо першої редакції Третьої симфонії Бориса Лятошинського (2005).
Представлено Закарпатською організацією Національної Спілки композиторів України.

3.Бортняк Анатолій. Збірки поезій «Важке щастя» (2003), «Янгол-охоронець» (2006).
Представлено радою Вінницької організації Національної Спілки письменників України.

4.Василенко Василь (автор проекту, автор нової музичної редакції, диригент-постановник), Вовкун Василь (режисер-постановник), Риндзак Тадей (художник-постановник), П´ятничко Степан (виконавець партії Богдана Хмельницького), Шемчук Людмила (виконавець партії Варвари). Опера композитора Костянтина Данькевича “Богдан Хмельницький” Донецького академічного державного театру опери та балету ім. Анатолія Солов´яненка (2005).

Представлено Донецькою організацією Національної Спілки композиторів України, Донецькою організацією Національної Спілки письменників України.

5.Вовк (Селянська) Віра (Бразилія). Книги «Поезії» (2000), «Проза» (2001), «Спогади» (2003), «Сьома печать» (2005), «Ромен-зілля» (2007), переклади творів Тараса Шевченка, Івана Франка, Василя Стефаника, Лесі Українки, Михайла Коцюбинського, Василя Стуса, Василя Симоненка, Івана Світличного, Ігоря Калинця, Василя Голобородька, Івана Драча, Миколи Воробйова португальською мовою.
Представлено Президією Української Всесвітньої Координаційної Ради.

6.Вокальна формація «Піккардійська терція». Концертні програми «Антологія. Том І», «Антологія. Том ІІ. Фольк», «З Неба до Землі» (2003-2006).
Представлено мистецькою радою при управлінні культури і туризму Львівської облдержадміністрації.

7.Гамкало Іван (диригент-постановник), Лукашев Володимир (режисер-постановник). Трилогія музично-драматичних вистав «Філармонічна Шевченкіана».
Представлено правлінням Київського відділення Національної Спілки театральних діячів України.

8.Гарбуз Володимир. Цикл станкових картин та цикл пейзажів «Барви рідного краю» (2002-2007).
Представлено колективом Шевченківського Національного заповідника.

9.Гаркуша Григорій. Концертні програми (2003-2006), програма «Рідна земле» (2007). Представлено Вченою радою Національної музичної академії України ім. П.І.Чайковського.

10.Гірник Павло. Збірки поезій «Коник на снігу» (2003), «Смальта» (2006).
Представлено Асоціацією українських письменників.

11.Голота Любов. Роман «Епізодична пам′ять» (2007).
Представлено центральним правлінням Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка.

12.Горлач (Коваленко) Леонід. Віршований роман «Руїна» (2004), збірка поезій «Обрії душі» (2006).
Представлено радою Чернігівської обласної організації Національної Спілки письменників України.

13.Грабовський Віктор. Збірка поезій «Острів милосердя» (2005).
Представлено правлінням Київського обласного об′єднання «Просвіта» ім.Тараса Шевченка, Вченою радою філологічного факультету Львівського Національного університету імені Івана Франка.

14.Грищук Броніслав. Книги прози «По троянській війні» (2006), «Привиди Співочого поля» (2007), «Солом′яні дзвони» (2007).
Представлено радою Хмельницької обласної організації Національної Спілки письменників України.

15. Гужва Валерій. Збірка поезій “Вертоград” (2007).
Представлено Вченою радою Миколаївського Державного університету ім. В.О.Сухомлинського.

16.Гурбанов Сейфаддін Алі огли (скульптор). Пам´ятники З.Алієвій (2004, Ірпінь), І.Мечникову (2005, Харків), С.Вургуну (2006, Київ), І.Бекетову (2007, Харків).
Представлено відділом культури, освіти і науки Посольства Азербайджанської Республіки в Україні.

17.Дзекун Олександр (режисер-постановник), Петрів Володимир (виконавець ролі Богдана Хмельницького). Вистава «Берестечко» за романом Ліни Костенко «Берестечко» Рівненського обласного академічного українського музично-драматичного театру.
Представлено Вченою радою Національного університету «Острозька академія».

18.Загорій Гліб (автор сценічної ідеї), Малахов Віталій (режисер-постановник), Бенюк Богдан, Сумська Наталія (виконавці головних ролей). Вистава «Про мишей та людей» театральної компанії «Бенюк і Хостікоєв». Представлено Державним підприємством «Форум творчої молоді України».

19.Засенко Петро. Збірка поезій «Князівство трав» (2006).
Представлено Тернопільською літературно-мистецькою фундацією.

20.Іванов Дмитро. Книга поезій «Здрастуйте! Я повернувся!» (2007).
Представлено колективом Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника М.Коцюбинського.

21.Качан Анатолій. Збірка поезій “Чари ворожбита” (2005).
Представлено радою Київської організації Національної Спілки письменників України.

22.Кива Олег. Камерна кантата № 2 на вірші Федеріко Гарсіа Лорки для сопрано та камерного оркестру, три поеми на вірші Павла Тичини для баритону та камерного оркестру, камерна кантата № 3 на вірші Павла Тичини для сопрано та камерного оркестру.
Представлено Правлінням Київської організації Національної спілки композиторів України.

23.Колісник Прокіп (Словацька Республіка). Цикл живописних творів «Таємниця рядна…» (2003-2007).
Представлено Музеєм української культури (Свидник, Словацька Республіка), Асоціацією українських письменників.

24.Лавро Кость. Ілюстрації до творів класиків вітчизняної літератури та монументальних розписів на тему українських народних казок у Державному академічному театрі ляльок (2002-2006).
Представлено видавництвом “А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА”.

25.Левицький Михайло. Збірка поезій «З останньої пелюстки літа…» (2004).
Представлено радою Тернопільської обласної організації Національної Спілки письменників України.

26.Левків Тарас. Серія декоративних композицій із кераміки (2003-2006).
Представлено Науково-методичною радою Національного заповідника «Замки Тернопілля».

27.Ляшенко Геннадій. Концерт № 2 для віолончелі та симфонічного оркестру , «Музика» для фортепіано та симфонічного оркестру, «Містерія тиші» для хору a cappella на вірші Тараса Шевченка, кантата “Вітражі і пейзажі” для хору a cappella на вірші Богдана – Ігоря Антонича (2004-2005).
Представлено Національною Спілкою композиторів України.

28.Мазаний Віктор. Книга малої прози “Тінь павука” (2006).
Представлено Радою Конгресу українців Холмщини і Підляшшя.

29.Мельниченко Володимир. Документально-художні розвідки «Михайло Грушевський: «Я оснувався в Москві, Арбат, 55, кв. 8» (2005), «Тарас Шевченко: Моє перебування в Москві» (2007).
Представлено центральним правлінням Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка.

30.Мостова Юлія. Цикл публіцистичних статей, надрукованих у газеті “Дзеркало тижня” (2002-2007).
Представлено правлінням Київської організації Національної Спілки журналістів України.

31.Негода Микола. Книги прози «Божа кара», «Отаман Мамай» (2005).
Представлено радою Черкаської обласної організації Національної Спілки письменників України.

32.Олефіренко Михайло. Роман “Чорторий” із циклу “Пора цвітіння терну” (2005). Представлено науково-методичною радою Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Івана Котляревського.

33.Откович Мирослав. Особистий вклад у відродження унікальної пам’ятки української національної культури - іконостасу з церкви Воздвиження Чесного Хреста монастиря “Скит Манявський”, Откович Тарас – за культурологічні та мистецькі дослідження іконопису Йова Кондзелевича.
Представлено Вченою радою Національного заповідника “Софія Київська”.

34.Павлюк Ігор. Збірки поезій та поем «Магма» (2005), «Бунт» (2006).
Представлено редакційною колегією журналу «Дзвін», Вченою радою Національного університету «Острозька академія».

35.Пагутяк Галина. Роман “Слуга з Добромиля” (2006).
Представлено товариством “Просвіта” ім. Тараса Шевченка Старосамбірського району Львівської області .

36.Перебийніс Петро. Збірка поезій «Пшеничний годинник» (2005).
Представлено кафедрою української літератури і компаративістики Черкаського Національного університету імені Богдана Хмельницького.

37.Петрук Роман. Серія скульптурних творів «Українська народна міфологія» (2003-2007). Представлено Львівською Національною академією мистецтв.

38.Пеунов Вадим. Романи «Таке коротке довге життя» (2005), «Шестой луч надежды» (2006). Представлено Радою Донецької організації Національної Спілки письменників України, редакційною колегією журналу «Донбас».

39.Портяк Василь. Книга новел “У снігах” (2006).
Представлено Асоціацією українських письменників.

40.Рубан Василь. Книга історичних есеїв «Бережа» (2005).
Представлено Вченою радою Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського.

41.Рутківський Володимир. Історичний роман для дітей та юнацтва «Джури козака Швайки» (2007).
Представлено Одеською організацією Національної Спілки письменників України, методичною радою обласної бібліотеки для дітей ім. Надії Крупської.

42.Рябий Василь. Книга сонетів «ЖалоколаЖ» (2006).
Представлено Коломийським літературним товариством «Плин» Коломия.

43.Сідак Василь. Мистецький цикл «Дерев′яна скульптура» (2003-2007).
Представлено Національною Спілкою майстрів народного мистецтва України.

44.Сидоренко Віктор. Художні проекти “Жорна часу” (2003), “Аутентифікація” (2006). Представлено секретаріатом Національної Спілки художників України.

45.Скрипка Олег. Режисер-постановник етнічного фестивалю «Країна мрій».
Представлено Міністерством культури і туризму України.

46.Слонов Валентин (художній керівник проекту), Тома Леонід (автор сценарію), Головатюк Євген (режисер-постановник), Голубович Михайло (виконавець ролі Тараса Бульби). Вистава “Тарас Бульба” Запорізького академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. В.Г.Магара (2006).
Представлено правлінням Дніпропетровського міжобласного відділення Національної Спілки театральних діячів України.

47.Слоньовська Ольга. Книга есеїв “Слід невловимого Протея” (2006).
Представлено Вченою радою Прикарпатського Національного університету ім. Василя Стефаника.

48.Старун (Старунов) Василь. Збірка поезій “Калігули” (2005).
Представлено Правлінням Луганського обласного об´єднання Всеукраїнського товариства “Просвіта” ім. Тараса Шевченка.

49.Стельмах Богдан. Збірка драматичних поем «Атентат» (2007).
Представлено Львівською організацією Національної Спілки письменників України.

50.Стефак Василь. Роман «По той бік ночі» (2006).
Представлено Львівською організацією Національної Спілки письменників України, Івано-Франківською обласною держтелерадіокомпанією.

51.Стефанова Галина. Театральні моновистави «Стіна» за п′єсою Ю.Щербака, «Палімпсест» за творами В.Стуса (2002-2007).
Представлено Центральним правлінням Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка, науково-методичною радою Національного музею літератури України.

52.Стриженюк Станіслав. Збірка поезій «Тетянин день» (2004).
Представлено Одеською організацією Національної Спілки письменників України.

53.Тарасюк Галина. Книги прози “Жіночі романи” (2006), “Янгол з України” (2006). Представлено редакцією журналу “Березіль”.

54.Ткачук Михайло . Документальний серіал «Загадка Норильського повстання» (фільми «За ґратами Півночі», «Вірус непокори», «Повстання духу») (2006).
Представлено Правлінням Національної спілки кінематографістів України.

55.Умеров Нуззет. Книги для дітей «Золота осінь» (2007), «Золоте зернятко» (2006), «Моя Батьківщина» (2002), «Легенди та казки» (2002).
Представлено державною організацією «Всеукраїнський інформаційно-культурний центр», Центром підтримки етнічної преси, республіканською установою “Юнацька бібліотека” (Сімферополь).

56.Фішбейн Мойсей (Держава Ізраїль). Збірка поезій та перекладів “Ранній рай” (2006). Представлено Вченою радою Інституту енциклопедичних досліджень Національної академії наук України.

57.Франчук Валерій. Цикл живописних творів «Розгойдані дзвони пам′яті» (2004-2007). Представлено Правлінням Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка.

58.Хім′як В′ячеслав. Моновистава «Душі почину і краю немає» за творами Тараса Шевченка (2004).
Представлено Управлінням культури Тернопільської обласної державної адміністрації.

59.Чіп Борис. Збірка поезій “З двох віків, з двох епох” (2006).
Представлено науково-методичною радою Музею видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького.

60.Чорногуз Олег. Романи «Примхи долі» (2007), «Золотий скарабей» (2007).
Представлено Харківською організацією Національної Спілки письменників України, науково-методичною радою Харківського літературного музею, редакцією літературно-мистецького журналу “Вінницький край”.

61.Чуприна Петро (художній керівник проекту), Дядюра Микола (диригент-постановник), Солов´яненко Анатолій (режисер-постановник), Магера Сергій (виконавець партії Ярослава Мудрого), Забіляста Лідія (виконавиця партії княгині Інгігерди). Опера “Ярослав Мудрий” Національного академічного театру опери та балету України ім. Т.Г.Шевченка (2005). Представлено Правлінням Київської організації Національної Спілки композиторів України.

62.Шкляр Василь. Роман «Ключ» (2003).
Представлено Президією Національної Спілки письменників України, Асоціацією українських письменників.

63.Щегельський Павло. Роман «Хата-читальня» (2004).
Представлено Асоціацією українських письменників.

64.Ярош Ярослав. Драматична дилогія «Керманич Повстанської Армії» (2007).
Представлено Радою Клубу творчої інтелігенції Прикарпаття, Правлінням Івано-Франківського обласного об´єднання Всеукраїнського товариства “Просвіта” ім. Тараса Шевченка.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Про державну інституцію, що брендить


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Контекст Про державну інституцію, що брендить
Дата публікації 2007-12-28 09:48:37
Переглядів сторінки твору 23574
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (0.591 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0.591 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.760
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Соціум
Аналітика конкурсів, премій і відзнак
Автор востаннє на сайті 2017.03.02 00:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Борис Федорів (Л.П./Л.П.) [ 0000-00-00 00:00:00 ]
З"явилася офіційна Попстанова Комітету ШП:
Постанова
21.02.2008
Про присудження Національної премії України
імені Тараса Шевченка 2008 р.

м. Київ 21 лютого 2008 року.

Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка

п о с т а н о в л я є:

1. Затвердити протокол лічильної комісії Комітету з підрахунку голосів та підбиття результатів таємного голосування творів і робіт, допущених до третього туру конкурсу на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2008 року.
2. Присудити Національну премію України імені Тараса Шевченка 2008 року за твори і роботи, які набрали ¾ і більше голосів присутніх на засіданні членів Комітету, таким літераторам і митцям:

Голоті Любові Василівні, письменниці – за роман «Епізодична пам′ять»;

Дзекуну Олександру Івановичу, режисерові-постановнику, Петріву Володимиру Юліановичу, акторові – за виставу «Берестечко» Рівненського обласного академічного українського музично-драматичного театру;

Ляшенку Геннадію Івановичу, композиторові – за кантати «Містерія тиші» та “Вітражі й пейзажі” для хору a cappella на вірші Тараса Шевченка і Богдана – Ігора Антонича;

Малахову Віталію Юхимовичу, режисерові-постановнику, Бенюку Богдану Михайловичу, акторові, Сумській Наталії В’ячеславівні, актрисі – за виставу «Про мишей та людей» театральної компанії «Бенюк і Хостікоєв»;

Перебийносу Петру Мусійовичу, поетові – за збірку поезій «Пшеничний годинник»;

Селянській Вірі Остапівні (Вірі Вовк), письменниці, громадянці Бразилії – за книги «Сьома печував. Дехто з них теж вважає мене антисемітом.
В перші роки незалежності ледве намітився поворіт українського єврейства до позицій патріотизму, але ця тенденція швидко вщухла. Більшість євреїв чутливо вловила націонал-зрадницьку тенденцію політики кучмізму і повернулась до інтернаціоналізму, проросійської (тобто антиукраїнської) політичної позиції і до сприяння зросійщенню України.
Бажаєте “псевдоприкладів”? Будь ласка. Талановитий єврейський музикант Ян Табачник, діяч Партії реґіонів, вирішив збудувати в Києві центр пропаганди російської культури. Один знайомий єврей сказав мені; “Що ж тут такого? Чому в Києві може бути центр французької культури, а не може бути російського культурного центру?” Залишається тільки розвести руками. Невже не зрозуміло, що не було б нічого поганого мати в Києві центри японської, тібетської, а

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-12-28 10:19:11 ]
Ось маємо чергових кандидатів на високе лауреатство. Сподіваюся, що цього року поетичних скандалів, як те було в минулому році, вже не буде. І будуть вибрані справді кращі поети.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2008-01-08 16:59:16 ]
Абсолютно погоджуюся із Вами! Сподіваймося на краще!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-01-30 13:07:45 ]
Молода Україна
http://www.umoloda.kiev.ua/number/1093/116/39129/
Номер 019 за 30.01.2008

Польові дослідження Шевченківської премії
Актриса Галина Стефанова відкликає своє ім’я зі списку шевченківських номінантів

Валентина КЛИМЕНКО

Галина Стефанова у виставі «Польові дослідження українського сексу».

Учора актриса Галина Стефанова заявила про відкликання свого імені зі списку
номінантів на Шевченківську премію. Всеукраїнське товариство «Просвіта» та
Національний музей літератури України висунули на здобуття Національної премії ім. Т. Шевченка три моновистави актриси — «Стіна» за п’єсою Юрія Щербака, «Польові дослідження з українського сексу» за однойменним ром­аном Оксани Забужко та «Палімпсест» за текстами Василя Стуса. Але в офіційному списку номінантів, підписаному головою Шевченківського комітету Романом
Лубківсь­ким, навпроти прізвища Стефанової значилися лише дві вистави — «Стіна» і «Палімпсест», а «Польові дослідження українського сексу» викреслили. Мабуть, щоб слово «секс» не стояло поруч із словом «Шевченко».
За даними «УМ», на засіданні комітету, де були присутні 16 членів із 21, майже всі, за винятком одного чи двох, проголосували за редакцію списку з трьома виставами, а Роман Мар’янович відредагував список посвоєму, одноосібно, що за статутом є неправомочним.

«Три вищезгадані моновистави становлять нерозривну єдність для мене як для актриси, людини, жінки і громадянки. Кожна з цих вистав посвоєму, без перебільшення, рятувала мене, коли я опинилася поза простором репертуарного театру... Тому вилучення з переліку будьякої з цих вистав є для мене абсолютно неприйнятним. Прошу Вас повернути до списку номінацій виставу
«Польові дослідження з українського сексу»... із невідкладним повідомленням у ЗМІ або зняти моє ім’я зі списку номінантів, бо такою ціною я не можу залишатися в числі претендентів на здобуття Шевченківської премії», — написала Галина Стефанова в листі на адресу комітету і Романа Лубківського.
За її словами, пан голова порадив написати листа на адресу комітету, і на лютневому засіданні її розглянуть. «Зрозуміло, що наприкінці лютого будьяке рішення з приводу моєї заяви втрачає сенс, оскільки громадські обговорення довкола номінантів уже завершаться. Оскільки вся ця ситуація набула для мене принизливого характеру, я хочу прийняти виважене й остаточне рішення. Я
відкликаю своє ім’я зі списку номінантів на здобуття Шевченківської премії 2008 року», — вирішила пані Стефанова.

«УМ» зв’язалася з Романом Лубківським, який зараз перебуває на лікуванні в Криму. «Я підписую офіційний список від імені комітету і не повинен виправдовуватись. Мені виявлено честь довір’я, і є певні моменти, коли я приймаю рішення. Це ж не значить, що я її викреслив зі списку. Я сказав Стефановій, щоб вона написала листа і комітет його розгляне в лютому на засіданні. Я виставлю свої мотиви, чому до цієї вистави були застереження, а комітет розгляне. Знаєте, я не хочу, щоб навколо певних нюансів створювався ажіотаж. Запевняю вас, я до Галини Стефанової ставлюся позитивно — це хороша, перспективна, цікава актриса, тільки з великої поваги до неї я хочу, щоб усе було якнайкраще».

Тепер комітету і його голові треба добре поміркувати, як вийти із цієї некрасивої ситуації достойно. Бо «цензурна» чи волюнтаристська мотивація позбавлення якогось твору права номінуватися на Шевченківську премію не додає їй авторитету.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-01-30 13:11:15 ]
Моновистави - забавна штука, та на всю Україну навряд чи знайдеться 5-6 акторів, які реально щось подібне нині роблять.
Так що прекрасна актриса Галина Стефанова - унікум.
Голова комітету - теж, але ж яка колосальна різниця. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-02-02 15:31:53 ]
ЗАЯВА КОМІТЕТУ
01.02.2008

Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка на своєму
позачерговому засіданні розглянув конфліктну ситуацію, пов’язану з
вилученням зі списку номінантів однієї із трьох моновистав Галини
Стефанової, висунутих на здобуття Національної премії ім.Т.Шевченка. Комітет
повідомляє, що це було вчинено всупереч рішенню, прийнятому на засіданні 21
грудня 2007 року і заявляє про відновлення в списку вистави «Польові
дослідження з українського сексу».
Комітет просить вибачення у актриси Галини Стефанової.
Разом із тим, ми вважаємо неприпустимим тон полеміки, який дозволила собі в
газеті «Киевские ведомости» (№ 18 за 31.01.08.) письменниця Оксана Забужко
стосовно «предыдущего» голови Комітету: «Тарас Григорьевич должен был
переворачиваться в могиле, когда предыдущий глава Нацкомитета позволял себе
высказывания типа: «Я такому-то дал премию!»
Як відомо, попереднім головою Комітету був академік НАН України Іван
Михайлович Дзюба, для внутрішньої та мовленнєвої культури якого подібні
висловлювання непритаманні.

Комітет з Національної премії України
ім. Т.Шевченка


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-02-22 12:06:17 ]
Кажуть люди, що учора відбулося засідання комітету із присудження національної премії України ім.Т.Г.Шевченка за 2008 рік. Кажуть, що лубківський знову продавив певні непоетичні рішення. Деякі справжні поети відсіяні, лапські залишились.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-02-22 12:16:36 ]
А чого дивуватися? Все логічно, нічого не змінюється в цьому кращому із світів :-((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-02-22 12:27:58 ]
Любо, найбільше мені ненависна позиція "культурологічних" "керманичів", коли вони починають шепотітися між собою - той український поет, а той не український поет.
Сьогодні у нас не за поезією відзначають - за "нашістю". І всі нинішні члени комітету мали б довести, що вони нормальні, бо враження - що схиблені.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-02-22 12:55:29 ]
Король ли выбирает свиту
Иль, всё же, свита короля?

Володю, а хто обирав туди цих членів, цього голову? Поезія - лише віддзеркалення життя. Хіба Ви не помічаєте, що ця "нашість - не нашість" у всіх сферах. На те й розрахунок, що "народ засилосує"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-02-22 13:41:47 ]
Лубківського призначив далекий і від мистецтва, і від культурології, і від банального поняття совісті - Ющенко. Склад комітету вже підбирав співець партії і кучми. Як на мене, особистості, які зараз під керівництвом лубківського - назавжди скомпрометували себе однією присутністю під його керівництвом, не кажучи вже про їхню там діяльність :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-02-22 13:51:45 ]
От доки бухгалтери обиратимуть і вирішуватимуть за поетів, так воно й буде. Ми вже не кажемо взагалі про культуру :-((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-02-22 14:17:39 ]
Ви знаєте, Любо, я вважаю, що і бухгалтер може бути справжньою людиною, і великим поетом, якщо говорити формально.
Зрозуміло, що ви маєте на увазі сутнісне, печальний сутнісний факт із нашого життя-буття.

Не хочу ображати присутніх на сайті авторів, але вважаю, що Ющенко, покинувши село, втратив і культурний базис "під ногами". Нового не набув.
Хробака з яблуком не рівняти, але, ось Тарас Григорович Шевченко, не викорчував із себе криниць народної культури, а поруч ще й добудував сучасне епосі своє душевне обійстя.
А Ющенко? А лубківський, а інша братія з Комітету?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-02-22 14:26:07 ]
Що можна тут сказати? Тарасу - тарасове... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-22 17:13:47 ]
Вважаю, що нашим читачам це буде цікаво.

Ганна Пароваткіна Дзеркало Тижня № 13 (642) 7 — 13 квітня 2007
У нашому культурному співтоваристві чимало вічних тем для диспутів-полемік. Одну з таких тем порушили відомі видавці — брати Капранови. Вони запропонували освіченій громаді розібратися в тому, що для багатьох уже давно не є предметом дебатів — «Шевченківська премія: «дерибан» державних коштів чи вшанування гідних?» У дійстві брали участь: деякі шевченківські лауреати, опоненти премії, просто вболівальники.

Спочатку — першоджерело... З постанови Ради Міністрів Української РСР від 1961 р.: «Премії імені Т.Г.Шевченка присуджуються за високоідейні і високохудожні твори літератури, образотворчого мистецтва, музики, кінематографії та театральні вистави, які створені митцями республіки і здобули широке громадське визнання». Ні, далі не цитуватиму. «Висо­кий» казенний штиль, коли йдеться про Націо­нальну Шевчен­ківську премію, — сьогодні взагалі преро­гатива суто профільного комітету. «Шевченків­ська премія: «дерибан» державних коштів чи вшанування гідних?» От ця цитата уже ближча до реального суспільного дискурсу. Вимовляти фразу про «дерибан» чи «вшанування» рекомендується хитро примружившись і обов’язково — з іронією. Та поки що — без сарказму. Тільки «поки»?..

Показова тенденція... Перед тим, як обговорювати проблему «дерибану» чи «вшанування», ті самі вболівальники з тими самими модераторами з не меншим ентузіазмом «дискутували» на інші, мабуть, не менш актуальні для суспільства теми. Про українську «жіночу» прозу, наприклад. І навіть про «оргазм у сучас­ній українській літературі». Об­говорення «шевченківки» в одному ряду з «оргазмом» — факт сам по собі красномовний. З іншого боку, оскільки як основне завдання культурологічних позателевізій­них «диспутів», що проходять у режимі ток-шоу, заявлена сама дискусія (мовляв, лише у процесі взаємного спілкування і може реалізувати себе сучасний інтелектуал, а спілкування цього якраз дуже бракує), — то чому ні?

«Держава + культура = Шевчен­ківська премія». Цю тезу під час розмови обстоювали лауреати премії поет Тарас Федюк, літературознавець Дмитро Стус і академік Микола Жулинський. Табір противників існування «головної у сфе­рі культури» держнагороди був, як і варто було очікувати, більш азартним і в’їдливим — «відмовниця» Оксана Забужко та поети Богдан-Олег Горобчук і Дмитро Лазуткін.

«Що таке Шевченківська премія? Прославляння досяг­нень чи підкуп людей мис­тецтва? «Содомія мис­тец­тва і держави» чи турбота про культуру?» — провокували модератори Капранови. Від­повідь не забарилася. Першим слово взяв юний поет Горобчук. І довго говорив про гроші. Спіч надії літератури звівся до однієї ідеї: «На ці гроші можна було б утримувати багато молодих творців, які формували б майбутнє нашої культури».

Пізніше цілком у тому ж дусі пожартував і пан Лазуткін, котрий лише під час дис­кусії дізнався, що грошовий еквівалент Шевчен­ківської цього року становив 130 тис. грн.: «Ой, то, може, й собі пересісти за стіл прибічників премії?» «Взагалі, — відразу ущипливо зазначили Капранови, — давно помічено таку тенденцію: до тридцяти років наші митці, як правило, дуже критикують Шевченківську премію. Років у тридцять стають до неї байдужими. А після тридцяти — кажуть, що не проти, мабуть, і взяти...»

Головним опонентом преміаль­ного «дракона» виявилася пані Забужко. Нинішні премії, включно з Шевченківською, в Україні не виконують своєї основної, верифікаційної функції, — укотре констатувала вона. А якщо вони не сприяють структуруванню рин­ку, то є, радше, «декоративними». Гроші платників податків, які вручаються нагородженим, вочевидь, ніяк не йдуть на користь розвитку культури загалом. А отже, платники податків сплачують незрозуміло за що. Існування державних премій, на думку пані Забужко, — тема суперечлива з етичної точки зору. Адже, приймаючи нагороду від держави, лауреат тим самим бере на себе і частину відповідальності за те, як держава іноді поводиться зі своїми громадянами. («2007-го президент вручав в оперному Шевчен­ків­ську премію, а в цей самий час у Шевчен­ківському парку міліція побила демонстрантів. І президент, і міліція — це «держава». А меценат на кшталт Нобеля як засновник премії — ні».) Головною проблемою Національної премії пані Забужко, під схвальні вигуки всіх присутніх, назвала радянську, сталінську «традицію»: «Держава одноосібно призначає найкращих, а нам пропонується лише погоджуватися з її рішенням».

На жаль, аргументи прибічників вручення Національної премії ім. Шевченка на цьому етапі обговорення виглядали сумнівними. Нехай у Києві вона вже й не викликає резонансу, але «приїзд лауреата до райцентру викликає великий інтерес», — відзначив Д.Стус. Пан Жулинський нагадав про те, що на початку 1990-х Національну премію вручали знаковим фігурам, таким як Іван Багряний, а отже, з її допомогою все-таки можна популяризувати українську культуру в самій Україні.

Чи були принципові розбіжності між прибічниками і противниками вручення Шевченків­ської премії? Та ні. Перепалка виникла лише у зв’язку із запитаннями, чи доречно в принципі називати премію Національною; і чи має держава в особі окремих чиновників право вирішувати, яким явищам культури називатися національними, а яким — ні. Ще більше пожвавлення публіки викликало зізнання пана Жулинського, що висунуті на конкурс Шевченківської премії книжки прочитують не всі члени комітету, хоча голосують усі до єдиного. Заглядаючи в очі тим, хто прочитав... Що ж до апологетів премії, то найбільш кон­структивні ідеї стосовно неї озвучив знову ж таки пан Жулинський. «Національна премія потребує модернізації. Щоб нинішня ситуація змінилася, необхідно змінювати сам механізм її функціонування. Насамперед, замість нинішньої «призначеної» комісії треба створити інститут незалежних «громадських» експертів — як у премії «Оскара». Діючий склад обирати щорічно, а не як зараз» — пояснив свою думку академік і член Шевчен­ківського комітету.

«Добродії, а чи варто нам так хвилюватися? Людей культури в Україні не так уже багато — може, згодом усі одержимо по Шевчен­ків­ській премії!» — спробували під завісу примирити учасників дебатів брати Капранови. Особливих заперечень не виникло. Як конструктив було запропоновано «скинутися» по тисячі у.о., і, можливо, створити свою, незалежну премію у сфері культури. «Даю п’ять — якщо зможу впливати на вибір експертів!» — не без іронії запропонувала пані Забужко. Промовчали.

...Не хотілося б зараз торкатися більш загальної теми: чи потрібні в принципі сучасній Україні «радянські» винаходи — морально застарілі творчі спілки або держпремії? Розмірковую над іншим. Вам не здається, що основна проблема всіх цих премій — не в «спілках» і дебатах, і навіть не в державі, — у нас самих? Звикли до патерналізму дер­жави (точніше, так від нього і не відвикли.) Але у випадку, коли «дай» передує «зробив», чи варто розраховувати на те, що «підгодівля» держави і справді сприятиме горезвісному розвитку культури? Це і щодо грошового аспекту Шевченківської премії і ставлення до нього потенційних претендентів і здобувачів. (До речі, відома незалежна російська Премія ім. А.Бєлого, пам’ятається, узагалі не передбачала грошової винагороди.) А ще ми в Києві всі дуже любимо балакати. Проте хоч скільки кажи «халва», в роті не посолодшає. І щодо абсолютної невідомості лауреатів Шевченківської премії широкій публіці — улюбленими «сльозами» горю не зарадиш.

Втім, реальна можливість «модернізувати» Шевченківську премію є. І вона очевидна. Хочете — переконайтеся самі: з цього року на громадських засадах («безкоштовно, тобто задарма»), за підтримки ряду громадських організацій в Інтернеті почала діяти «Народна Шевченківська премія» (http://taras.co.ua/result.php). Її принцип простий, як сама інтерактивність, — за кандидатів, висунутих «офіційним» Шевченківським комітетом, у режимі он-лайн голосували відвідувачі сайта. Результати, до речі, дуже відрізняються від оголошених 9 березня в Оперному театрі. Чому б не провести таку кампанію офіційно — до речі, відразу і питання з «популяризацією» номінантів вирішиться! Адже з допомогою Мережі можна і «загальнонародно» висувати номінантів! Цей принцип, до речі, використовувався під час визначення «Книжки року» — і, судячи з результатів конкурсу, цілком себе виправдав.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-02-22 17:40:55 ]
Так, цікаво. Тільки не знаєш, чи сміятися, чи плакати...
А пропозиція нормальна щодо Мережі, тільки не дадуть "отці-засновники" хлібушко з маслицем відібрати :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-02-22 18:13:06 ]
Володю, давайте розрізняти ідею та її втілення. Не може не бути якихось запобіжних засобів. Альтернативу цьому ми бачимо зараз: "наші" завжди попереду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-02-22 18:39:52 ]
Любо, ви праві.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Борис Федорів (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-23 21:32:07 ]
Колеги, велике прохання - пишіть грамотно хоча б на цьому поетичному сайті. Дитині відомо, що українською мовою не "праві", а "маєте рацію". Не ображайтеся.В усьому іншому з вами повністю згоден.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-02-24 13:08:47 ]
Шановний пане Борисе, ви ж розумієте, автори постійно свідомо-підсвідомо шукають у живій мові синонімів, бо ж потрібні варіанти і варіації. :)

Щодо пра́вості - то вона історично більш обумовлена божественним походженням (одні сядуть по праву руку, інші...), тому вважаю, використовувати можна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-02-24 13:12:38 ]
Володимире, агов! Судячи з "божествєнного походження" то таки ви зараз з нами :)) У народа пропозиція!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-02-24 14:09:42 ]
Наразі ходять лише чутки. І щодо кулуарності, закритості тих чи інших нинішніх рішень нинішнього комітету під керівництвом великого любителя поезії Лубківського (та його патронів - із секратаріату і самого Ющенка) і щодо можливих переможців.
Отже, на 20 чи 21 лютого 2008, за чутками із комітету, переможці вже тихцем визначені.
В царині поезії це, ніби то, Богдан Стельмах.
На жаль, нічого про такі попередні засідання на сайті Комітету не написано. Будемо сподіватися, що члени виского комітету не вчинять, як минулого року, а відкрито скажуть - за кого вони голосували, коли і як.
Зрештою, витрачаючи чималі державні кошти, вони просто зобов'язані це зробити? :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Борис Федорів (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-24 16:08:01 ]
Ось тут повна інрформація http://www.umoloda.kiev.ua/number/1111/116/39692/

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Борис Федорів (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-24 16:10:36 ]
Ось тут повна інрформація http://www.umoloda.kiev.ua/number/1111/116/39692/

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-02-24 16:39:43 ]
Дякую пане Борисе! Нарешті маємо щось "офіційне" про "наш" комітет!

Їм посміхнувся Шевченко...
Україна Молода. Номер 037 за 23.02.2008

Визначено лауреатів Національної Шевченківської премії–2008. Серед переможців — Богдан Бенюк, Наталя Сумська та «Піккардійська терція»

Валентина КЛИМЕНКО

У четвер (21/02/2008) Шевченківський комітет засідав з 11 ранку до 10 вечора. В ході довгих і «кровопролитних боїв» і 7 голосувань сформувався остаточно список лауреатів Національної премії імені Тараса Шевченка 2008 року.

Письменникам дісталося три премії — Вірі Вовк (Селянській) (Бразилія) — за книги «Поезії» (2000), «Проза» (2001), «Спогади» (2003), «Сьома печать» (2005), «Ромен–зілля» (2007), переклади творів Шевченка, Франка, Стефаника, Лесі Українки, Коцюбинського, Стуса, Симоненка, Світличного, Калинця, Голобородька, Драча, Миколи Воробйова португальською мовою,
Любові Голоті — за роман Епізодична пам’ять» і Петру Перебийносу — за збірку поезій «Пшеничний годинник».
Василь Сідак — за мистецький цикл «Дерев’яна скульптура» і Валерій Франчук — за цикл живописних творів «Розгойдані дзвони пам’яті» репрезентують здобутки образотворчого мистецтва.

Театральні лідери — вистава «Берестечко» за романом Ліни Костенко Рівненського обласного академічного українського музично–драматичного театру, а конкретно — режисер Олександр Дзекун та актор Володимир Петрів та троє учасників вистави «Про мишей і людей» — режисер Віталій Малахов і актори Наталя Сумська та Богдан Бенюк. Гліба Загорія, записаного в поданні як автора ідеї вистави, а насправді — причетного до фінансування спектаклю, члени комітету викреслили.

Єдиний представник кінематографічного мистецтва у списку номінантів, режисер–документаліст Михайло Ткачук отримав премію за документальний серіал «Загадка Норильського повстання» (фільми «За ґратами Півночі», «Вірус непокори», «Повстання духу»). Лауреати премії з музичної когорти — «Піккардійська терція» — за концертні програми «Антологія. Том І», «Антологія. Том ІІ. Фольк», «З Неба до Землі» та композитор Геннадій Ляшенко — за концерт № 2 для віолончелі та симфонічного оркестру, «Музику» для фортепіано та симфонічного оркестру, «Містерію тиші» для хору a cappella на вірші Тараса Шевченка, кантату «Вітражі і пейзажі» для хору a cappella на вірші Богдана–Ігоря Антонича.

Список номінантів із 62 позицій — нагадаю, що актриса Галина Стефанова і міністр культури та туризму Василь Вовкун, який номінувався як автор музичної редакції і диригент–постановник опери «Богдан Хмельницький» у Донецькій опері, відкликали свої імена, — виглядав цього року доволі адекватним, у ньому зустрічалися не тільки імена тих, хто претендує на премію за віком, вислугою років, за сумою компромісів чи довге стояння у «шевченківській черзі». А коли в списку громадськість зауважила Олега Скрипку, який номінувався за фестиваль «Країна мрій», — помітила держава, оцінила!, журналістку Юлію Мостову, письменників Мойсея Фішбейна, Василя Шкляра, Василя Портяка, Галину Пагутяк, художника Віктора Сидоренка, навіть традиційні нападки радикально настроєних постмодерністів на Шевченківський комітет самі собою затихли. І рекорди з відвідуваності заходів — презентацій, переглядів фільмів, вистав, виставок, концертів — члени Шевченківського комітету поставили: подумайте тільки, на 37 заходах було 184 відвідування. Жартома перед початком фінального засідання навіть шоколадки рекордсменам вручили — на першому місці — Лариса Кадирова, на другому — Василь Герасим’юк, на третьому — Іван Драч. І в четвер на засідання — о, небачена розкіш — зібралися всі члени комітету, 21 як 1.

Та, видно, патріархи похилого віку, мистецькі генерали радянського розливу все таки втратили зв’язок із реальним станом культури, бо, за інформацією «УМ», обговорення кандидатури Олега Скрипки чи «Піккардійської терції» наражалося на добре поставлені голоси: це ж «попса», молоді вони, нехай ще попрацюють, он є люди, достойніші. І тих справді вартісних лауреатів–2008 прогресивному крилу комітету довелося відстоювати до останньої «краплі крові». Виходить так, що без реформи положення про Національну премію імені Шевченка, в яких деякі пункти зовсім застарілі, і без кадрової революції комітет надалі не зможе бути реальним представником дер­жавної мистецької експертизи.

Митці, затверджені комітетом, стануть лауреатами після указу Президента України...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-02-24 16:52:46 ]
Колеги, мені здається, що я все зрозумів!

Значить механізм відзначень такий - Президент, його секретаріат, і їх вірний голова комітету пропонують усім уповноваженим інституціям подавати книжки найдостойніших українських авторів на здобуття.
Мовляв дивіться - хто серед нас!
І вибирають кращих із кращих, бо хіба Лапський чи Віра Вовк НЕ НАЙКРАЩІ???

Отож, дорогі колеги, поки лубківські, ющенки і данилки при владі і справді нічого погоджуватися на подання у цей комітет. Вами тільки прикриють дещо на одному дуже офіційному місці... :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-02-24 16:53:52 ]
ВІРА ВОВК - Я ТЕШУ ЗАЛІЗО

Тешу й стругаю чоло сталеве,
Аж загоріли щоки !
А в небі хмари — невпинні леви —
Біжать у світ широкий.

Подруга в мене — зубата пилка,
Друг — молот твердолобий.
У світ поїду у вільну хвильку ...
Лиш пальцями по ґльобі


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Борис Федорів (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-24 17:11:54 ]
Вважаю, що П.Перебийніс отримав премію цілком заслужено. Ліриків такого класу можа перерахувати на пальцях однієї руки. А от М.Фішбейн, навпаки, не отримав незаслужено, бо його внесок в українську літературу час уже належним чином оцінити.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-02-24 17:16:32 ]
Так, повністю з вами згідний, пане Борисе.
Напевно, що "тандем" Перебийніс-Фішбейн був би найкращим.
Але в комітеті, при винесенні рішення, сказали, що Фішбейн не є українським поетом...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-02-24 17:28:14 ]
http://users.belgacom.net/babowal/wowk_men.htm

ось тут всі спраглі можуть довідатись, що потрібно писати аби стати найвищим Лауреатом.
Але потрібно зважати і на те, що цей склад комітету - не вічний?

Отже, називаємо поіменно наших комітетчиків, так би мовити для пам'яті народної:

19 із 21. Хто ще?
ЛУБКІВСЬКИЙ Роман Мар'янович – письменник, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, голова Комітету

МАТІОС Марія Василівна – письменниця, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, заступник голови Комітету

БІЙМА Олег Іванович – кінорежисер, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка

БОКОТЕЙ Андрій Андрійович – художник, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка

БРЮХОВЕЦЬКИЙ В'ячеслав Степанович – культуролог, президент Національного університету «Києво-Могилянська академія»

ВОЗНИЦЬКИЙ Борис Григорович – мистецтвознавець, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, Герой України

ГЕРАСИМ'ЮК Василь Дмитрович – поет, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка

ДРАЧ Іван Федорович – поет, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка

ЖУЛИНСЬКИЙ Микола Григорович – літературознавець, академік НАН України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка

КАДИРОВА Лариса Миколаївна – актриса, голова правління благодійної організації «Шевченківський фонд –XXI століття»

МАРЧУК Іван Степанович – художник, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка

МОВЧАН Павло Михайлович – поет, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка

ПАЛКІН В'ячеслав Сергійович – диригент, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка

РИМАРУК Ігор Миколайович – поет, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка

СЛАБОШПИЦЬКИЙ Михайло Федотович – письменник, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка

СТАНКОВИЧ Євген Федорович – композитор, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка

ФЕДОРУК Олександр Касянович – мистецтвознавець

ХОСТІКОЄВ Анатолій Георгійович – актор, режисер, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка

ЯКУБОВ Февзі Якубович – ректор Кримського державного інженерно-педагогічного університету, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, Герой України.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-02-24 18:24:29 ]
Напевне, це досить зрозуміло - чому вони Мойсея Фішбейна викреслили - біля нього наші літературно-поетичні козлята козлятами і виглядають, і правду їм Фішбейн завше поміж роги вискаже.
Таких наші номенклатурники-комітетники і секретутники не люблять.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-02-25 13:22:34 ]
http://www.urpsobor.org.ua/materials/?i=784

Максим Стріха: Процедура присудження Шевченківської премії потребує
серйозних змін

У ці дні традиційно стають відомими імена чергових лауреатів Національної
премії імені Тараса Шевченка. Цьогорічні рішення Шевченківського комітету
коментує заступник голови УРП "Собор", письменник, член Національної спілки
українських письменників та Асоціації українських письменників Максим
Стріха.

Звичайно, у випадку, коли число кандидатів значно перевищує число лауреатів,
завжди залишаться незадоволені. І все ж декілька цьогорічних рішень
буквально спантеличують.

Так, лауреатами Шевченківської премії стали відразу троє літераторів.
Легендарна Віра Вовк з Бразилії, для якої це стало запізнілим визнанням її
давніх заслуг (поетеса була не лише одним з учасників знаменитої
Нью-Йоркської групи, але й багато зробила для популяризації української
літератури в Західній півкулі). І двоє непоганих письменників з Києва. Але
таких, які за вагою своїх текстів і їхнім суспільним розголосом надто
поступаються видатному українському поетові Мойсеєві Фішбейну - кандидатуру
якого висунули академіки Іван Дзюба і Ярослав Якців, але який з незрозумілих
не лише для мене причин премії не отримав...

На жаль, цим перелік запитань не закінчується. Після справді скандальної
історії вимушена була зняти свою кандидатуру блискуча актриса Галина
Стефанова. Не став лауреатом Олег Скрипка - який давно став натомість
знаковою постаттю в українському культурному житті. Все це свідчить:
процедура присудження головної премії держави потребує серйозних змін.

Прес-служба УРП "Собор"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Борис Федорів (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-26 10:23:56 ]
Нещодавно у Комітеті відбулися зміни. Подаю текст Указу:


УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 1239/2007
Про внесення змін до Указу Президента України від 14 листопада 2005 року №1599
На часткову зміну статті 3 Указу Президента України від 14 листопада 2005 року № 1599 «Про деякі питання Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка»:

1. Увести до складу Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка ГУМЕНЮКА Феодосія Максимовича – художника, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, СКОРИКА Мирослава Михайловича – композитора, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, СТЕЦЕНКА Кирила Вадимовича – скрипаля, заслуженого артиста України, ШЕВЧЕНКА Євгена Ігоровича – мистецтвознавця, заслуженого діяча мистецтв України.

2. Затвердити у складі Комітету БРЮХОВЕЦЬКОГО В'ячеслава Степановича – культуролога, почесного президента Національного університету «Києво-Могилянська академія».

3. Вивести зі складу Комітету Марчука І. С. та Станковича Є. Ф.

Президент України Віктор ЮЩЕНКО

19 грудня 2007 року


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-02-26 12:59:48 ]
Дякуємо пане Борисе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-02-28 12:19:51 ]
А може це приклад політично-літературної корупції?

Лауреат Шевченківської премії 2008 року Любов Голота. Роман ”Епізодична пам’ять” (2007).

Народилася 1950 року на Дніпропетровщині. Більш відома як поетеса. Головний редактор газети ”Слово просвіти”, дружина поета і народного депутата-”бютівця” Павла Мовчана. У романі ”Епізодична пам’ять” поєднано ”сільську прозу” з модерною стилістикою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-03-12 22:22:11 ]
Газета по-українськи

Цього року навколо Шевченківської премії виник черговий скандал
11.03.2008 18:29

9 березня в Національній опері України відбулося вручення Національної премії імені Тараса Шевченка. Щорічну найвищу мистецьку нагороду, грошовий еквівалент якої нині становить 130 тис. грн, отримали 18 лауреатів.

Скандал виник щодо двох із них: письменниці Любові Голоти — дружини члена Шевченківського комітету Павла Мовчана, та поета Петра Перебийноса. Натомість проігноровано прозаїків Василя Портяка та Василя Шкляра. Роман останнього ”Ключ” за кілька років витримав сім видань, зокрема іноземними мовами.

— Мені неетично все це коментувати, — каже Василь Шкляр, 56 років. — Недолік процедури визначення лауреатів полягає в тому, що ”література і мистецтво” включають у себе кілька галузей. Й оцінюють твори різних видів мистецтва різні фахівці. При цьому, скажімо, мистецтвознавці чи музикознавці не читають висунутих на премію книжок, а літератори, своєю чергою, можуть не знати художників чи композиторів. Але ж голосують вони всі разом. І голосування йде за таким собі корпоративним обміном: ми голосуємо за ”ваших художників”, а ви — за ”наших поетів”. Це відбувається без якихось там особистих симпатій чи спекуляцій, а з огляду на згадану ”багатогалузевість”.

Поет Іван Драч — член Шевченківського комітету. Цікавимося у нього, чи не відпали би більшість непорозумінь, якби визначення лауреатів було відкритим.

— Я проти того, щоб процедура голосування була відкритою й обговорювалась у пресі, — каже він. — Преса все одно обговорюватиме будь-яку ситуацію, закриту чи ні. Зрештою, ви знаєте, як присуджується Нобелівська премія? От і я не знаю. І нікого це не хвилює. Щодо лауреатів нинішнього року. Я голосував саме за тих, кому дали премію — за Віру Вовк, Петра Перебийноса і Любов Голоту. Чому? Бо вважаю, що тут важлива ще й громадська робота літератора. Петро Перебийніс багато років редагував журнал ”Київ”, нині з величезними труднощами редагує ”Літературну Україну”. Так само Любов Голота редагує ”Слово Просвіти”. Я знаю, яка це подвижницька робота в наших умовах, коли майже повсюдно патріотизм душі не збігається з патріотизмом кишені.

— Система вибору лауреатів недосконала й нагадує радянську, — визнає інший член комітету, директор Інституту літератури НАН України Микола Жулинський, 67 років. — Претендентів висувають зацікавлені організації, починається громадське обговорення. А яке воно громадське? Один художник, приміром, має можливість привезти виставку до столиці, інший — ні. Не всі члени Шевченківського комітету орієнтуються в окремих сферах мистецтва. Треба створити експертні комісії, які б слідкували за реальним культурним процесом у країні, відзначали нові тенденції, талантів. Експерти у кожній галузі на розсуд комітету пропонували би по три кандидатури. Таємним голосуванням ми обирали б кращих. І хай би їх оголошував президент безпосередньо на церемонії. Після присудження треба робити презентації переможців, а не так як зараз — дадуть Шевченківську премію, і на наступний рік вже всі забудуть, хто її отримав.

Система вибору лауреатів недосконала й нагадує радянську

Цікавлюся, хто з нинішніх лауреатів викликав найбільше дискусій у членів Шевченківського комітету.
— Найбільше — нагорода з літератури, — зізнається. — У цій царині багато яскравих імен, і вибрати було надзвичайно важко. Усе залежить від смаків членів комітету. Хтось більш схильний до молодшого покоління, як-от Ігор Римарук до прози Василя Портяка. З іншого боку, намагалися врахувати, що цьогорічний переможець Петро Перебийніс вже багато років знаний поет. Письменниця з Бразилії Віра Вовк не вперше висувається. Її заслуги також очевидні.

Жулинський додає, що важко проходив художник Валерій Франчук за цикл живописних творів, присвячених Голодомору.

— Претендувало багато цікавих постатей. Але скільки б ми не дискутували, треба було обирати одного, — веде далі. — Члени комітету бачили, хто більше набирає голосів, і приєднувались до більшості. Обговорення тривало до десятої вечора, а всіх лауреатів мали обрати в один день.

Без особливих дискусій пройшли кандидатури режисера-документаліста Михайла Ткачука, скульптора Василя Сідака.

— Також легко зійшлись на думці щодо вистави ”Про людей і мишей”. Режисер Віталій Малахов, актори Богдан Бенюк, Наталя Сумська давно достойні Шевченківської премії.

Зала Національної опери заповнена, вільні місця видно тільки на балконі третього ярусу. Усіх цьогорічних лауреатів розсадили на сцені по обидва боки трибуни. З неї 10-хвилинну вступну промову виголошує президент Віктор Ющенко, 54 роки. Заступник голови Секретаріату президента Юрій Богуцький зачитує в абетковому порядку імена лауреатів. Ті по одному підходять до президента й отримують з його рук нагороди.

— Я довге життя жила на Заході, але Україною і для України, — говорить зі сцени 81-річна письменниця Віра Вовк із Бразилії. — Із коштів моєї Шевченківської премії хочу заснувати фонд — на найкращі переклади сучасної української літератури і сподіваюсь на підтримку української держави. Треба нести інформацію про нашу культуру, й особливо літературу, в світ. Бо він не може шанувати те, чого він не знає.

Після церемонії нагородження Віктор Ющенко сідає в президентській ложі поруч із прем’єр-міністром Юлією Тимошенко та міністром культури Василем Вовкуном. На сцені розпочинається концерт. По його закінченні до Віри Вовк у партері вишиковується черга бажаючих подарувати квіти і сфотографуватися.

Віктор ГРИНЕВИЧ, Іван СТОЛЯРЧУК


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-12 22:43:27 ]
Ну, і до чого тут "бухгалтер"? Заберіть свої слова назад, пане Редакторе, бо зовсім не солідно вони виглядають на такому тлі.
І Драч має цілковиту рацію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-03-12 22:57:46 ]
Пане Валентине, я вас не зрозумів. Про якого "бухгалтера" йдеться?

А Драч, як на мене, таки міг би не порівнювати ПРИВАТНУ НОБЕЛІВСЬКУ ПРЕМІЮ із ДЕРЖАВНОЮ. Не солідно такі паралелі проводити перед освіченим українським читачем?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-12 23:04:23 ]
Про "бухгалтера - пасічника". Це чомусь у нас тепер стало найогидщнішими професіями і захопленнями людей.
Нобелівська премія теж давно не приватна, - її вручає не хто-небудь, а король Норвегії! При вивішених державних прапорах!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-03-12 23:12:42 ]
Я думаю, що справжні пасічники, і хороші бухгалтери - на вагу золота. Ось не справжні йдуть далі - блукають світом, у пошуках чогось незбагненного.

Але я так і не зрозумів, що потрібно прибрати?

А щодо Нобелівської премії - все робиться так, як у заповіті написав Нобель. І гроші - його ж, Нобеля.

А в нас, перепрошую, народні гроші, які державна установа "витрачає" не оптимальним чином.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-12 23:16:39 ]
Вручення Нобелівських премій лауреатам - зоряний час інтeлектуалів - "небожителів".

Нарешті, після всіх експертних оцінок, процедурних формальностей і таємного голосування лауреати обрані. Що ж далі?

Найперше, Нобелівські установи негайно повідомляють новообраних лауреатів про їх нагородження премією, надсилають кожному з "небожителів" телеграму та зв'язуються телефоном. Буває й так, що окремі новообрані лауреати дізнаються про виняткову в їх житті подію з повідомлень засобів масової інформації.

Увесь інтелектуальний світ ніби завмирає напередодні 21 жовтня. Як правило, саме до дня народження Альфреда Нобеля на прес-конференції оголошуються і публікуються в пресі результати таємного голосування в Нобелівських установах. І на небосхилі з'являється кілька нових яскравих зірок - лауреатів Нобелівської премії в шести номінаціях.

До речі, слову "лауреат" майже дві тисячі літ і походить воно від слова "лавр". Благородний й урочистий лавр - вічнозелене деревце. Стародавні греки й римляни з особливою поштивістю ставилися до лавра як дерева міфічного бога Аполлона - покровителя поезії і мистецтв. Вінком із лаврового листя нагороджували переможців музичних і спортивних змагань - співаків, флейтистів, гімнастів. Римляни вручали лавровий вінок полководцю, який одержував перемогу над ворогами. Увінчаного переможними лаврами (лавровим вінком) здавна називають лауреатом.

Урочисте вручення премій Нобеля нововизнаним “небожителям” відбувається щороку в Стокгольмі й Осло (Премії Миру) 10 грудня. Передбачені протоколом заходи тривають більше тижня і перетворюються в справжнє свято науки і мистецтва. Яскраві Нобелівські урочини справляють незабутнє враження. Церемонія в Концертному залі Стокгольмської філармонії, мабуть, єдиний випадок, коли іншим дозволяється сидіти в присутності короля та його близької родини. І досягають цього не силою чи владою грошей, а талантом і працею. Завдяки телебаченню останні десятиріччя за церемонією вшанування лауреатів спостерігає весь світ.

Зазвичай, лауреати мають можливість запросити на урочини свою сім'ю і близьких друзів. А вечірні сукні і фраки - обов'язкові. Церемонія триває дві години. Про кожного нового лауреата говорять проникливі, образні слова визнання і вдячності за видатні результати інтелектуальної праці. На банкеті лауреат-чоловік має можливість сфотографуватися з королевою, лауреат-жінка - з королем. Кожен лауреат на банкеті говорить кілька фраз - тост, що його називають "маленька Нобелівська промова".

10 грудня 1901 р. - у п'ятиріччя від дня смерті Альфреда Нобеля - відбулося перше вручення премій його імені. Відзначали найбільш гідних на той час першопрохідників науки - фізика Вільгельма Конрада Рентгена (Німеччина), хіміка Якоба Хенріка Вант-Гофа (Нідерланди), бактеріолога Еміля Адольфа Берінга (Німеччина), а також поета Рене Сюллі-Прюдом (Франція). Премію Миру тоді поділили засновник міжнародного товариства Червоного Хреста Анрі Жан Дюнан (Швейцарія) і пацифіст, засновник Міжнародної ліги миру Фредерік Пассі (Франція).

У наступні роки й десятиліття цією найвагомішою міжнародною нагородою, зокрема, за видатні досягнення в різних галузях науки відзначено чимало провідних вчених XX століття. Серед них Альберт Ейнштейн - автор теорії відносності; Нільс Бор, який вперше відтворив модель атома; Хане Бете, який пояснив природу випромінювання Сонця; Петро Капиця та Лев Ландау (добре знані в Україні) - автори основоположних теорій конденсованої матерії; Джеймс Уотсон, Френсіс Крік з їх знаменитою "лінією життя" - молекулою ДНК та інші.

Перше вручення премій вченим-економістам - меморіальної "Премії з економічної науки пам'яті Альфреда Нобеля" - відбулося 1969 року. Підставою для нагород у цій номінації були наукові міркування, включаючи й математичні та статистичні. Першим двом лауреатам-економістам Рагнару Фрішу (Норвегія) та Яну Тінбергену (Нідерланди) присуджені нагороди за їх вельми вагому працю "в економетрії, аналіз економічної діяльності за допомогою математичних виразів".

Особливо урочистою була церемонія вручення премій в усіх шести номінаціях 10 грудня 1996 р. - в день століття від дня смерті Альфреда Нобеля. В Стокгольмі премії вручав король Швеції Карл XVI Густав. У Концертному залі, в якому проходила церемонія, встановлено бюст засновника премій, щедро розміщено квіти. Тут звучали мажорні й спокійні мелодії Мендельсона, Гріга та звуки фанфар, коли після представлення короткою промовою наступного лауреата він проходив у центр, ставав на коло із зображенням великої літери "М", а король брав з рук церемоніймейстера почесний Диплом і Золоту медаль та вручав їх лауреату. Перший день офіційного святкування завершився королівським банкетом на честь новообраних Нобелівських лауреатів у Золотому залі міської Ратуші. Перший тост бургомістр столиці проголосив за славу короля, другий, що супроводжується мовчанням, - в пам'ять Альфреда Нобеля...

В Осло Премію Миру цього пам'ятного дня 1996 р. вручав, як і завжди, голова Норвезького Нобелівського комітету. У залі асамблей університету нових лауреатів тепло вітав король Норвегії Гарольд V та члени королівської родини. Були присутні члени уряду й парламенту (стортінгу), найвищі чиновники, представники науки, культури і мистецтва Норвегії. Потім на честь нових двох лауреатів (з Індонезії), які розділили премію, було дано великий банкет, а наступного дня вони прочитали передбачені протоколом Нобелівські лекції для студентів університету і державних діячів. (Повний відеозапис урочистої церемонії вручення Нобелівських премій в Стокгольмі й Осло, що транслювалися по супутниковому зв'язку, зберігається в особистій відеотеці автора).



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-12 23:19:53 ]
Не хочу все переглядати, бо знаю, що вже можу й не знайти того, про що кажу. Коли вже нема, то й добре. Про справжніх і несправжніх не нам з вами, електронщикам у поезії говорити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-03-12 23:28:02 ]
Чому ж так? ви може себе вважаєте електронщиком, а я цілком серйозно ставлюсь і до поезії, і до того що в ній і довкола неї робиться. І вважаю, що нашими трудами, працею нашого покоління авторів, багато несправедливого буде виполото і культура проведення відзначень зросте і літературна якість переможців теж.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-12 23:29:04 ]
О, не тільки король Норвегії, але й король Швеції - два королі колишньої імперії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-15 23:05:36 ]
Редакція Майстерень (М.К./М.К.) [ 2008-03-12 23:28:02]
"Чому ж так? ви може себе вважаєте електронщиком, а я цілком серйозно ставлюсь і до поезії, і до того що в ній і довкола неї робиться".
"Ляшкевич Володимир - керівник проекту. Народився 1 березня 1963 року у м. Львові. У 1985 році закінчив електромеханічний факультет Львівського політехнічного інституту".
Тобто ви вже не електромеханік?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-03-16 09:38:08 ]
Пане Валентине, я сьогодні і не маля, яким колись був, і не першокласник, яким теж колись був, і не випускник середньої та вищої школи, яким теж колись був. :)
Я думаю, що вам корисно було би використовувати у таких випадках пораду когось із відомих - "людина є тим, чим вона постійно займається".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-16 09:49:11 ]
Згода, пане Володимире. Але тоді і Ющенко не бухгалтер і не пасічник, а Президент України. Такі критерії мають бути не винятковими для нас із вами, а загальними.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-03-16 12:48:28 ]
Я згідний у цьому із вами, пане Валентине. Хоча, здається, я не називав нашого Президента цими означеннями. Але згідний, що ними часто оперують інші.
Щодо особистості нашого президента, то він, як на мене, дуже точно відображає собою пересічну українську особистість - стовідсоткове попадання?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-16 12:55:32 ]
РМ, за вами важко вслідкувати, хто коли якими поняттями оперує і коли їх стирає. Я лише пригадую дуже виразно, що напередодні присудження Шевченківської премії про бухгалтерів було чимало розмов...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-03-16 13:28:14 ]
Тому, коректно користуватись тими матеріалами, які можна процитувати. Бо важко обговорювати безпредметні явища.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-16 13:37:16 ]
Та й цитати пропадають, а їх же ще й шукати треба... Кому ж потрібний такий Сизіфів труд?..