ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.03.17 17:57
Ти вже шосте коло з легкістю долаєш,
А я по-старечому ледве шкутильгаю.
Не стану хвалитись, що колись і я
Не одного з бігунів, як ти, обганяв.
Спогади, щоправда, в спорті не підмога,-
Попри біль і втому треба трудить ноги.
Ти вже на десятім – я ж на

Ігор Терен
2026.03.17 12:43
                    І
Що не малюй,
              а йде війна,
допоки є московія
і корегує сатана
неписану історію.

                    ІІ

Юрій Гундарів
2026.03.17 12:22
…Я люблю людські руки. Вони мені здаються живими додатками до людського розуму. Руки мені розповідають про труд і людське горе. Я бачу творчі пальці — тремтячі й нервові. Руки жорстокі й хижацькі, руки працьовиті й ледарські, руки мужчини й жінки! Вас я л

Борис Костиря
2026.03.17 11:46
Ти дивишся у дзеркало
і не бачиш
свого відображення.
Ти розчинився у просторі,
ти злився
із безликістю кімнати.
Так дух розчиняється
у безмежних полях космосу,

Ірина Вовк
2026.03.17 09:33
«Ой, під горою, під Сучавою, Там козак Тиміш лежить із славою. Там не били в дзвони, там не грали сурми, Тільки лиш Розанда мовить так над мурами... – Ой, мій соколе, ясний муженьку, чом не кличеш мене, мій под

Віктор Кучерук
2026.03.17 06:18
Весна навколо - і в душі весна
Відразу та охоче відродилась, -
Вона жива, як світу таїна,
І невблаганна, наче Божа милість.
То ледве чутна, ніби шелест крил,
То гомінка й весела, як цимбали, -
Від неї знову набираюсь сил,
Щоб старості пручатися над

Ярослав Чорногуз
2026.03.17 01:48
Хилитає вітер тую
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.

З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі

Володимир Бойко
2026.03.17 00:30
Російсько українська війна – війна за виживання. Українців – як нації, московитів – як імперії. Мало повернути державність, треба повернути ще й історію. Моральні авторитети черпають своє натхнення із кримінального минулого. Найліпше захищати інт

Ірина Вовк
2026.03.16 23:37
– Ти знову дивишся на захід, Тимоше, – її голос був тихим, як шелест шовкової завіси. – Там, де небо стає червоним, наче розлите вино твого батька. Там Молдова... чи там війна? Він не обернувся, але вона відчула, як напружилися його плечі під жупаном. Йо

Ірина Вовк
2026.03.16 19:53
«…Їх щастя тривало – як літня гроза, На білеє личенько впала сльоза. Лишилась вдовиця у Рашківській тиші, Де вітер холодний легенди колише. Ні перли коштовні, ні княжий поріг Від лиха і згуби її не вберіг. Розтанули мрії, мов замок з піску, Лишивши

Артур Курдіновський
2026.03.16 18:13
МАГІСТРАЛ

Давно покрився пилом чорний фрак,
І потьмяніли камінці корони.
Пронизує мовчання телефона,
Вразливий спогад назавжди закляк.

Так важко волю стиснути в кулак,

Борис Костиря
2026.03.16 10:59
Шалені дикі ґедзі не кусають.
Приходить час примирення й добра.
Як зло збиреться у потужні зграї,
Тоді розчахнемо цей світ до дна.

Нас лагідно й покірно сонце пестить.
Минула спека, ніби пекла крик.
Із глибини ті спогади воскреснуть,

Віктор Кучерук
2026.03.16 05:47
То вітер грається волоссям,
То ясне сонце сліпить зір, -
То дощ іде і скрізь розносить
Шум крапелин, як поговір.
Усе навкруг, як сни, мінливе,
Щедротне надмір і скупе, -
Лише завжди минуле сиве
За мною гониться й сопе...

Євген Федчук
2026.03.15 17:20
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно

С М
2026.03.15 16:33
Я розповів за Поле Суниць
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Гренуіль де Маре / Вірші

 Отдам кошмар в добрые руки
Образ твору В кошмарике излюбленном твоем –
Ваш старый дом,
Которого уж двадцать лет
Как нет.
И не тебе ль об этом знать:
Отец и мать
В нем больше не живут.
Но тут
Во сне
Свет теплится в окне,
И вечно длится ночь, и не светает –
Дня здесь не бывает
(На то он и кошмар).
А дом так стар,
А дождь идет
Все ночи напролет,
И потолок
Насквозь промок,
Совсем раскис,
В углу уже предательски провис,
Еще чуть-чуть, и рухнет на кровать…
Бежать!!!

Но за столом у треснувшей стены
Пьют оба чай, сидят – и хоть бы хны…
Очнитесь, наконец!
Не видят, что ли?! Ладно, пусть отец –
Тот вечно подшофе, но мама…
Все так же своенравна и упряма
И слышать не желает: мол, пустяк,
Сойдет и так.
Включает радио, тихонечко поет
И грустно улыбается: «Ну, вот,
И чай, и ты, и старые мотивы –
Все как тогда, когда мы были живы».

А трещины по стенам – шире, шире,
А потолок обрушится вот-вот… Но то лишь сон.
Дом цел и невредим.
Ведь там, где он,
Что сделается с ним -
В том запредельном мире?

Его ни тлен, ни воры не задели.
И в зеркале, как много лет назад,
Девчонка с бантами… Лишь ходики стоят.
Молчит кукушка. Вечность – не века.
Дом ждет тебя. Он даже знает срок.
Ну, а сейчас в истерзанной постели
Проснись, пока
Не рухнул потолок…





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-08-28 17:38:11
Переглядів сторінки твору 16410
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.893 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.901 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.700
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.31 23:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-08-28 17:45:10 ]
Люди добрі, звиняйте, що стільки наваяла (та ще й чомусь російською)... Розумію, що не всяка птиця долетить до середини Дніпра, а не всякий читач дотерпить до кінця цього тексту, але я тут ні до чого - тричі за ніч вставала, записувала, а воно все перло і перло (вибачайте за простонародність). Може, тепер хоч снитись перестане!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-08-28 17:48:07 ]
я дотерпів до кінця. і пропоную /обвалился/ замінити на /рухнул/. ґа?

а правда добре коли пре! ну правда ж?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-08-28 17:52:31 ]
Та то я разнообразія хотіла, бо "рухнул" уже було на початку. ;)) Але збоку видніше - ото ж уже й поміняла. Дякую за довготерпіння і підказку.
Добре, коли пре... а то вже думала, що жодної стрічки більше з себе не вичавлю ніколи. А оскільки чавити не вмію, то лишалося тільки чекати, поки само щось напишеться. Дочекалася! ;)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-08-28 18:01:29 ]
між ними є певна пауза тексту.
тут воно вагоміше й ритмічніше... а втім - на любітєля.
мо" переше чим замінити....

всьо стєсняюсь спросіть: а чому кравать істєрзана?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-08-28 18:02:29 ]
забув додати: хороша фота. платонічна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-08-28 18:03:45 ]
Та ж кошмар снився... а не з тієї причини, про яку ви там собі подумали... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-08-28 18:10:44 ]
ху-ух... от йоли_пали! та ж коли кошмар, то треба забитись в куточок і дригоніти /з закритими очима/, а не кровать тєрзати. а то я собі тут навоображав...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-08-28 18:25:03 ]
Да-а? (Швиденько занотовує у записничок "Правила поведінки під час перегляду кошмарів"). А я й не знала... Не було, бачте, кому навчити, як правильно поводитися. Віднині буду дригоніти, щоб вам там воображеніє нічого такого не малювало... Нащо вам ті зайві стреси... ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-08-28 18:28:37 ]
ні-ні: такі стреси зовсім не зайві.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-08-28 18:07:07 ]
Фотка бозна-якого року, на ній мої батьки і ота сама хата, котра у кошмарі присутня. А що за дядько з мамою так радо вітається - поняття не маю. Колись не поцікавилась, а тепер спитати вже нема в кого.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-08-28 18:17:19 ]
про світлину до тексту я щось таке і подумав, а тому делікатно промовчав. бо це власна архівна /ретроспективна/ класика: захочеш - скажеш... не захочеш - не скажеш...
а розглагольствував про фоту авторки:)
якшошо, тосорі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-08-28 18:35:23 ]
А-а-а... Про фотку авторки... Дякую красно. Платонічна, кажете? Це як комплімент чи як діагноз? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-28 18:11:53 ]
А я б за назву окремий приз дала.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-08-28 18:18:05 ]
призвстудію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-28 18:19:32 ]
та не вам, а авторці :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-08-28 18:21:14 ]
та я просто подивитися /задкує/


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-28 18:22:08 ]
та ні, стійте вже, будете свідком.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-08-28 18:28:35 ]
Та тут не нагороджувати, а бити треба! Це такий собі підленький журналістський прийомчик: дати загадочний заголовок, щоб читач пішов, як мишка за сиром у мишоловку... А там уже й текст прочитає - куди дінеться! Я й сама часто на таке ловлюся :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-08-28 18:30:29 ]
про всяк випадок ховає "добрі руки" за спину. робить вигляд що мнецця.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-28 18:34:12 ]
Буває, що текст невідривний від назви. У вас - щасливий інший випадок :) Тому нема чого соромитися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-28 18:37:54 ]
а ви - збирач кошмарів з добрими руками?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-08-28 18:23:22 ]
та вже буду.../про себе - тільки б не свідком Ієгови... тільки б не свідком Ієгови.../


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-28 18:25:07 ]
"стійте" - у переносному сенсі. тобто, не йдіть. краще допомогли б тягнути.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-08-28 18:26:45 ]
як це можна стояти в переносному сенсі? розвиньте думку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-28 18:29:51 ]
та шо ж ви такий "нєпонятливий"? у переносному - значить "не йдіть зі сцени", але це не означає "стійте стовпчиком".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-08-28 18:37:23 ]
Ой, Мріє, він понятлівий, і навіть дуже! І боюсь, що не в той бік ви мали думку розвивати, а в суто мужське розуміння деяких термінів... ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-28 18:39:42 ]
та ви знаєте, це ж було зрозуміло одразу, куди цей чоловік з добрими руками клонить. Тому цікаво було спробувати спрямувати його в інший бік :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-08-28 18:50:23 ]
Та вивернеться! Хоча... Від вас, може, і не відразу :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-08-28 18:43:37 ]
(Виставляючи на стіл закусь і заникане ще з Нового року шампанське).
- То де ж той приз? Пора вже й замочити його... Щось ви удвох з Татчиним його ніяк не доволочете - мабуть, важкенний та здоровенний... І що то таке може бути? Щас помру від цікавості!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-28 18:49:00 ]
Та ні, не дуже здоровенний. Такий собі - на півтори обхвати. А от "замочити" його не варто - зіпсувати можна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-08-28 18:57:31 ]
Ого! Ну, заінтригували остаточно... Добре, мочити не будемо - приз окремо, а шампанське окремо. Сідаємо за стіл, чи як? Татчина чекати будемо? Бо вже щезнув кудись...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-28 19:06:52 ]
Та що ж чекати? Як "допомогти тягнути", так все- добрі руки зникли :)

А приз... закрийте очі і навпомацки... на що схоже? таке кругле, з дірочками...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-08-28 19:21:38 ]
(Ковтає слинку і заодно підозріло шукає очима фотооб'єктив)
- Чі-і-і-з?! Невже?! Звідки ви знаєте, що я сир люблю?! А може, ще й винця свого прихопили? Отого, з останньої сторіночки? Ну, гуляємо!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-28 19:25:46 ]
Та не зовсім сир.Вірніше. зовсім не сир :) Воно ще світиться всередині. Це ж приз за назву, а не просто "гуманітарна допомога" зголоднілим українським кобітам. Тому фантазуйте, Гренуіль, фантазуйте! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-08-28 19:29:51 ]
Ну, знацця, літаюча тарілка. А в ній - си-и-р! (Простіть великодушно, не обідала ще... Піду щось пожую, а то фантазія працює виключно у гастрономічному напрямку!) :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-28 19:32:34 ]
Ну, пообідайте вже нарешті. А то дійсно якось не туди. Не поспішайте, приз ваш все одно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ґеорґус Аба (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-28 22:57:26 ]
Гарно...а стеля, бувало, і справді крапала...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-08-29 01:02:13 ]
Таки капало часом, поки хата була соломою вкрита (бабуся на городі спеціально жито сіяла - на сніпки). Потім перекрили шифером. Це було практично, але зовсім нецікаво. Стріха - ото клас! З неї можна було насмикати соломинок, розщепити їх на кінці, а тоді вмочати у мильний розчин і пускати райдужні бульбашки... Часом такі здоровенні видувалися! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ґеорґус Аба (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-29 10:21:55 ]
та ні, у мене крапала.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-08-30 15:49:43 ]
Та я зрозуміла, що це ви про своє :) І спробувала підтримати розмову - згадала, як воно було у дійсності, а не уві сні... А про свою хату розкажете?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-08-29 00:50:04 ]
А ось назва "жаху" досить вдала. Є чим дорожити...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-08-29 01:06:04 ]
Є... Але як же тяжко у тих снах...Та й після пробудження аж серце болить. Втім, ніхто не обіцяв, що буде легко. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-03 23:52:50 ]
Так само, як ніхто не казав, що буде важко. Ми самі створюємо у власній біографії "фільми жахів", а потім живемо в них і бідкаємось. Чи не так?