ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.10.29 22:28
Не вслухаюсь в гамір дітвори,
у гомінкі перепалки дорослих,
а от пронизливі надривні
зойки амбулансів тривожать серце,
і на їхній одчайдушний клич
пошепки Всевишнього прошу,
щоб швидше добрались до мети,
і потерпілого вдалося врятувати.

Борис Костиря
2025.10.29 21:47
Старий зруйнований парк
ніби після запеклого бою.
Старі атракціони й будівлі
зносять, утворюючи пустку,
яку нічим заповнити,
яка волає до нас усіх,
яка ставить питання,
на які неможливо відповісти,

С М
2025.10.29 18:32
Вже гарненькі дівчатка у ліжку, мабуть
Вітці сього міста намагаються, жмуть
Щоб коня Пола Ревіра реінкарнуть
А містечку – чого нервувати

Душа Бели Стар поглум передає
Єзавелі-черниці й та шалено плете
Півперуку для Різника-Джека що є

Сергій СергійКо
2025.10.29 17:54
Народжуються десь, а може поруч,
Цнотливі та незаймані слова.
Та де шукати? Спереду, праворуч?
Як завжди таємниця вікова.
Промовить хто, почуєш їх від кого?
Як лине недоторкана трава
До сонця. Так торуємо дорогу
До тих, хто має справжні почуття,

Леся Горова
2025.10.29 13:15
А для мене негода - лише у замащених берцях
Об тягучої глини окопної ржаву багнюку.
То не дощ, що мені цілу ніч підвіконнями стукав.
Дощ - це там, де солдату на плечі натомлені ллється.

Де тяжіє розгрузка, де мокрі несушені ноги,
Де гарячого чаю к

Микола Дудар
2025.10.29 11:51
Іржа в іржі не іржавіє…
Вода з водою все це бачить.
Тому, хто бачити не вміє
Навряд чи Видиво пробачить.
Надія, все ж, оптомістична:
Є інші видиви: калюжі…
Ну а якщо ви симпатичні —
Вам поталанило предуже…

Віктор Кучерук
2025.10.29 06:04
Пообіді в гастрономі
Я зустрів сусідку Тому
З імпозантним чоловіком
Одного зі мною віку.
Він всміхався без упину
І все гладив Томи спину,
Поки та не захотіла
Від руки звільнити тіло,

Борис Костиря
2025.10.28 22:03
Вогненні мечі - це основа закону.
Ми перед мечами присягу даєм.
Вогненні мечі, як таємні ікони,
Які кровоточать у полі знамен.

Вогненні мечі у танку хаотичнім,
У щільному колі хоругв і списів.
Вогненні мечі в нетривалім затишші,

Сергій СергійКо
2025.10.28 16:14
Безліч творчих людей
Тут приймали за честь
Набувати ідей
В центрі всіх перехресть,
В місті цім, де стою.
Тож вкладав свій талант
І амбітність свою
Генерал, музикант,

Володимир Мацуцький
2025.10.28 12:32
Він міг розрізнити сміттєві контейнери за запахом. Пам’ятав господарів, які викидали в них сміття. Промишляв на скляній тарі та макулатурі. Якщо везло знайти пристойні ношені речі, здавав по п’ять гривен Вірці – стерві у дві точки: на барахолці і

Микола Дудар
2025.10.28 12:12
Коли думкам затісно в тілі,
А вихід замкнений назовні,
Причина навіть не в похміллі,
А в тім, що зникли полюбовні

Я сам по собі… думи вільні.
Інакше виникне дво-бійка...
І знов причина не в похміллі —

Сергій Губерначук
2025.10.28 11:46
Диявол постачає нас вином,
зі своїх пекельних підвалів.
У тебе з рота пахне полином,
це запах вакханальних аномалій.

Я несу тобі крихітку ґлузду,
мов декілька грамів дусту.
Причащаймось частіше й чистішими,

Віктор Кучерук
2025.10.28 06:11
Хто сказав, що збайдужіло
Поглядаю на жінок, -
Що змарнів, як перецвілий
І обламаний бузок?
Хто й чому хитрить лукаво
Та навіює злий дух,
Щоб скоріше рот роззявив
Для роїв кусючих мух?

Борис Костиря
2025.10.27 21:24
Літо вислизає із-під нас,
Мов коштовний осяйний алмаз.

Літо хмарою пливе у даль,
Залишаючи свою печаль.

Літо вислизає із-під ніг.
І жене вперед жорсткий батіг.

Микола Дудар
2025.10.27 09:17
Крок за кроком… Слово в слово
Нога в ногу… свій маршрут
Лиш малесенька обмова:
Вони там, а я ще тут…
В кожнім ритмі музиченьки
В кожнім подиху вітри
Не такий щоб я маленький
Але, звісно, до пори…

Світлана Пирогова
2025.10.27 08:32
Накрила ніч все темною габою,
Гуляє вітер одиноким звіром.
А чи зустрінемось іще з тобою?
Лойовий каганець тріщить, мов віра.

Ми якось розійшлися по-англійськи,
Немов блукаємо у мутнім меві,
А почуттів ще теплий гріє ліжник,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Гренуіль де Маре / Вірші

 Отдам кошмар в добрые руки
Образ твору В кошмарике излюбленном твоем –
Ваш старый дом,
Которого уж двадцать лет
Как нет.
И не тебе ль об этом знать:
Отец и мать
В нем больше не живут.
Но тут
Во сне
Свет теплится в окне,
И вечно длится ночь, и не светает –
Дня здесь не бывает
(На то он и кошмар).
А дом так стар,
А дождь идет
Все ночи напролет,
И потолок
Насквозь промок,
Совсем раскис,
В углу уже предательски провис,
Еще чуть-чуть, и рухнет на кровать…
Бежать!!!

Но за столом у треснувшей стены
Пьют оба чай, сидят – и хоть бы хны…
Очнитесь, наконец!
Не видят, что ли?! Ладно, пусть отец –
Тот вечно подшофе, но мама…
Все так же своенравна и упряма
И слышать не желает: мол, пустяк,
Сойдет и так.
Включает радио, тихонечко поет
И грустно улыбается: «Ну, вот,
И чай, и ты, и старые мотивы –
Все как тогда, когда мы были живы».

А трещины по стенам – шире, шире,
А потолок обрушится вот-вот… Но то лишь сон.
Дом цел и невредим.
Ведь там, где он,
Что сделается с ним -
В том запредельном мире?

Его ни тлен, ни воры не задели.
И в зеркале, как много лет назад,
Девчонка с бантами… Лишь ходики стоят.
Молчит кукушка. Вечность – не века.
Дом ждет тебя. Он даже знает срок.
Ну, а сейчас в истерзанной постели
Проснись, пока
Не рухнул потолок…





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-08-28 17:38:11
Переглядів сторінки твору 16063
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.893 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.901 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.700
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.31 23:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-08-28 17:45:10 ]
Люди добрі, звиняйте, що стільки наваяла (та ще й чомусь російською)... Розумію, що не всяка птиця долетить до середини Дніпра, а не всякий читач дотерпить до кінця цього тексту, але я тут ні до чого - тричі за ніч вставала, записувала, а воно все перло і перло (вибачайте за простонародність). Може, тепер хоч снитись перестане!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-08-28 17:48:07 ]
я дотерпів до кінця. і пропоную /обвалился/ замінити на /рухнул/. ґа?

а правда добре коли пре! ну правда ж?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-08-28 17:52:31 ]
Та то я разнообразія хотіла, бо "рухнул" уже було на початку. ;)) Але збоку видніше - ото ж уже й поміняла. Дякую за довготерпіння і підказку.
Добре, коли пре... а то вже думала, що жодної стрічки більше з себе не вичавлю ніколи. А оскільки чавити не вмію, то лишалося тільки чекати, поки само щось напишеться. Дочекалася! ;)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-08-28 18:01:29 ]
між ними є певна пауза тексту.
тут воно вагоміше й ритмічніше... а втім - на любітєля.
мо" переше чим замінити....

всьо стєсняюсь спросіть: а чому кравать істєрзана?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-08-28 18:02:29 ]
забув додати: хороша фота. платонічна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-08-28 18:03:45 ]
Та ж кошмар снився... а не з тієї причини, про яку ви там собі подумали... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-08-28 18:10:44 ]
ху-ух... от йоли_пали! та ж коли кошмар, то треба забитись в куточок і дригоніти /з закритими очима/, а не кровать тєрзати. а то я собі тут навоображав...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-08-28 18:25:03 ]
Да-а? (Швиденько занотовує у записничок "Правила поведінки під час перегляду кошмарів"). А я й не знала... Не було, бачте, кому навчити, як правильно поводитися. Віднині буду дригоніти, щоб вам там воображеніє нічого такого не малювало... Нащо вам ті зайві стреси... ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-08-28 18:28:37 ]
ні-ні: такі стреси зовсім не зайві.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-08-28 18:07:07 ]
Фотка бозна-якого року, на ній мої батьки і ота сама хата, котра у кошмарі присутня. А що за дядько з мамою так радо вітається - поняття не маю. Колись не поцікавилась, а тепер спитати вже нема в кого.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-08-28 18:17:19 ]
про світлину до тексту я щось таке і подумав, а тому делікатно промовчав. бо це власна архівна /ретроспективна/ класика: захочеш - скажеш... не захочеш - не скажеш...
а розглагольствував про фоту авторки:)
якшошо, тосорі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-08-28 18:35:23 ]
А-а-а... Про фотку авторки... Дякую красно. Платонічна, кажете? Це як комплімент чи як діагноз? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-28 18:11:53 ]
А я б за назву окремий приз дала.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-08-28 18:18:05 ]
призвстудію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-28 18:19:32 ]
та не вам, а авторці :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-08-28 18:21:14 ]
та я просто подивитися /задкує/


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-28 18:22:08 ]
та ні, стійте вже, будете свідком.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-08-28 18:28:35 ]
Та тут не нагороджувати, а бити треба! Це такий собі підленький журналістський прийомчик: дати загадочний заголовок, щоб читач пішов, як мишка за сиром у мишоловку... А там уже й текст прочитає - куди дінеться! Я й сама часто на таке ловлюся :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-08-28 18:30:29 ]
про всяк випадок ховає "добрі руки" за спину. робить вигляд що мнецця.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-28 18:34:12 ]
Буває, що текст невідривний від назви. У вас - щасливий інший випадок :) Тому нема чого соромитися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-28 18:37:54 ]
а ви - збирач кошмарів з добрими руками?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-08-28 18:23:22 ]
та вже буду.../про себе - тільки б не свідком Ієгови... тільки б не свідком Ієгови.../


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-28 18:25:07 ]
"стійте" - у переносному сенсі. тобто, не йдіть. краще допомогли б тягнути.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-08-28 18:26:45 ]
як це можна стояти в переносному сенсі? розвиньте думку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-28 18:29:51 ]
та шо ж ви такий "нєпонятливий"? у переносному - значить "не йдіть зі сцени", але це не означає "стійте стовпчиком".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-08-28 18:37:23 ]
Ой, Мріє, він понятлівий, і навіть дуже! І боюсь, що не в той бік ви мали думку розвивати, а в суто мужське розуміння деяких термінів... ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-28 18:39:42 ]
та ви знаєте, це ж було зрозуміло одразу, куди цей чоловік з добрими руками клонить. Тому цікаво було спробувати спрямувати його в інший бік :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-08-28 18:50:23 ]
Та вивернеться! Хоча... Від вас, може, і не відразу :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-08-28 18:43:37 ]
(Виставляючи на стіл закусь і заникане ще з Нового року шампанське).
- То де ж той приз? Пора вже й замочити його... Щось ви удвох з Татчиним його ніяк не доволочете - мабуть, важкенний та здоровенний... І що то таке може бути? Щас помру від цікавості!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-28 18:49:00 ]
Та ні, не дуже здоровенний. Такий собі - на півтори обхвати. А от "замочити" його не варто - зіпсувати можна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-08-28 18:57:31 ]
Ого! Ну, заінтригували остаточно... Добре, мочити не будемо - приз окремо, а шампанське окремо. Сідаємо за стіл, чи як? Татчина чекати будемо? Бо вже щезнув кудись...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-28 19:06:52 ]
Та що ж чекати? Як "допомогти тягнути", так все- добрі руки зникли :)

А приз... закрийте очі і навпомацки... на що схоже? таке кругле, з дірочками...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-08-28 19:21:38 ]
(Ковтає слинку і заодно підозріло шукає очима фотооб'єктив)
- Чі-і-і-з?! Невже?! Звідки ви знаєте, що я сир люблю?! А може, ще й винця свого прихопили? Отого, з останньої сторіночки? Ну, гуляємо!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-28 19:25:46 ]
Та не зовсім сир.Вірніше. зовсім не сир :) Воно ще світиться всередині. Це ж приз за назву, а не просто "гуманітарна допомога" зголоднілим українським кобітам. Тому фантазуйте, Гренуіль, фантазуйте! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-08-28 19:29:51 ]
Ну, знацця, літаюча тарілка. А в ній - си-и-р! (Простіть великодушно, не обідала ще... Піду щось пожую, а то фантазія працює виключно у гастрономічному напрямку!) :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-28 19:32:34 ]
Ну, пообідайте вже нарешті. А то дійсно якось не туди. Не поспішайте, приз ваш все одно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ґеорґус Аба (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-28 22:57:26 ]
Гарно...а стеля, бувало, і справді крапала...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-08-29 01:02:13 ]
Таки капало часом, поки хата була соломою вкрита (бабуся на городі спеціально жито сіяла - на сніпки). Потім перекрили шифером. Це було практично, але зовсім нецікаво. Стріха - ото клас! З неї можна було насмикати соломинок, розщепити їх на кінці, а тоді вмочати у мильний розчин і пускати райдужні бульбашки... Часом такі здоровенні видувалися! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ґеорґус Аба (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-29 10:21:55 ]
та ні, у мене крапала.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-08-30 15:49:43 ]
Та я зрозуміла, що це ви про своє :) І спробувала підтримати розмову - згадала, як воно було у дійсності, а не уві сні... А про свою хату розкажете?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-08-29 00:50:04 ]
А ось назва "жаху" досить вдала. Є чим дорожити...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-08-29 01:06:04 ]
Є... Але як же тяжко у тих снах...Та й після пробудження аж серце болить. Втім, ніхто не обіцяв, що буде легко. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-03 23:52:50 ]
Так само, як ніхто не казав, що буде важко. Ми самі створюємо у власній біографії "фільми жахів", а потім живемо в них і бідкаємось. Чи не так?