ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Гренуіль де Маре / Вірші

 Отдам кошмар в добрые руки
Образ твору В кошмарике излюбленном твоем –
Ваш старый дом,
Которого уж двадцать лет
Как нет.
И не тебе ль об этом знать:
Отец и мать
В нем больше не живут.
Но тут
Во сне
Свет теплится в окне,
И вечно длится ночь, и не светает –
Дня здесь не бывает
(На то он и кошмар).
А дом так стар,
А дождь идет
Все ночи напролет,
И потолок
Насквозь промок,
Совсем раскис,
В углу уже предательски провис,
Еще чуть-чуть, и рухнет на кровать…
Бежать!!!

Но за столом у треснувшей стены
Пьют оба чай, сидят – и хоть бы хны…
Очнитесь, наконец!
Не видят, что ли?! Ладно, пусть отец –
Тот вечно подшофе, но мама…
Все так же своенравна и упряма
И слышать не желает: мол, пустяк,
Сойдет и так.
Включает радио, тихонечко поет
И грустно улыбается: «Ну, вот,
И чай, и ты, и старые мотивы –
Все как тогда, когда мы были живы».

А трещины по стенам – шире, шире,
А потолок обрушится вот-вот… Но то лишь сон.
Дом цел и невредим.
Ведь там, где он,
Что сделается с ним -
В том запредельном мире?

Его ни тлен, ни воры не задели.
И в зеркале, как много лет назад,
Девчонка с бантами… Лишь ходики стоят.
Молчит кукушка. Вечность – не века.
Дом ждет тебя. Он даже знает срок.
Ну, а сейчас в истерзанной постели
Проснись, пока
Не рухнул потолок…





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-08-28 17:38:11
Переглядів сторінки твору 15263
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.891 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.889 / 5.65)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.700
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.04.21 22:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-08-28 17:45:10 ]
Люди добрі, звиняйте, що стільки наваяла (та ще й чомусь російською)... Розумію, що не всяка птиця долетить до середини Дніпра, а не всякий читач дотерпить до кінця цього тексту, але я тут ні до чого - тричі за ніч вставала, записувала, а воно все перло і перло (вибачайте за простонародність). Може, тепер хоч снитись перестане!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-08-28 17:48:07 ]
я дотерпів до кінця. і пропоную /обвалился/ замінити на /рухнул/. ґа?

а правда добре коли пре! ну правда ж?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-08-28 17:52:31 ]
Та то я разнообразія хотіла, бо "рухнул" уже було на початку. ;)) Але збоку видніше - ото ж уже й поміняла. Дякую за довготерпіння і підказку.
Добре, коли пре... а то вже думала, що жодної стрічки більше з себе не вичавлю ніколи. А оскільки чавити не вмію, то лишалося тільки чекати, поки само щось напишеться. Дочекалася! ;)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-08-28 18:01:29 ]
між ними є певна пауза тексту.
тут воно вагоміше й ритмічніше... а втім - на любітєля.
мо" переше чим замінити....

всьо стєсняюсь спросіть: а чому кравать істєрзана?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-08-28 18:02:29 ]
забув додати: хороша фота. платонічна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-08-28 18:03:45 ]
Та ж кошмар снився... а не з тієї причини, про яку ви там собі подумали... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-08-28 18:10:44 ]
ху-ух... от йоли_пали! та ж коли кошмар, то треба забитись в куточок і дригоніти /з закритими очима/, а не кровать тєрзати. а то я собі тут навоображав...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-08-28 18:25:03 ]
Да-а? (Швиденько занотовує у записничок "Правила поведінки під час перегляду кошмарів"). А я й не знала... Не було, бачте, кому навчити, як правильно поводитися. Віднині буду дригоніти, щоб вам там воображеніє нічого такого не малювало... Нащо вам ті зайві стреси... ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-08-28 18:28:37 ]
ні-ні: такі стреси зовсім не зайві.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-08-28 18:07:07 ]
Фотка бозна-якого року, на ній мої батьки і ота сама хата, котра у кошмарі присутня. А що за дядько з мамою так радо вітається - поняття не маю. Колись не поцікавилась, а тепер спитати вже нема в кого.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-08-28 18:17:19 ]
про світлину до тексту я щось таке і подумав, а тому делікатно промовчав. бо це власна архівна /ретроспективна/ класика: захочеш - скажеш... не захочеш - не скажеш...
а розглагольствував про фоту авторки:)
якшошо, тосорі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-08-28 18:35:23 ]
А-а-а... Про фотку авторки... Дякую красно. Платонічна, кажете? Це як комплімент чи як діагноз? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-28 18:11:53 ]
А я б за назву окремий приз дала.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-08-28 18:18:05 ]
призвстудію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-28 18:19:32 ]
та не вам, а авторці :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-08-28 18:21:14 ]
та я просто подивитися /задкує/


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-28 18:22:08 ]
та ні, стійте вже, будете свідком.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-08-28 18:28:35 ]
Та тут не нагороджувати, а бити треба! Це такий собі підленький журналістський прийомчик: дати загадочний заголовок, щоб читач пішов, як мишка за сиром у мишоловку... А там уже й текст прочитає - куди дінеться! Я й сама часто на таке ловлюся :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-08-28 18:30:29 ]
про всяк випадок ховає "добрі руки" за спину. робить вигляд що мнецця.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-28 18:34:12 ]
Буває, що текст невідривний від назви. У вас - щасливий інший випадок :) Тому нема чого соромитися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-28 18:37:54 ]
а ви - збирач кошмарів з добрими руками?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-08-28 18:23:22 ]
та вже буду.../про себе - тільки б не свідком Ієгови... тільки б не свідком Ієгови.../


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-28 18:25:07 ]
"стійте" - у переносному сенсі. тобто, не йдіть. краще допомогли б тягнути.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-08-28 18:26:45 ]
як це можна стояти в переносному сенсі? розвиньте думку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-28 18:29:51 ]
та шо ж ви такий "нєпонятливий"? у переносному - значить "не йдіть зі сцени", але це не означає "стійте стовпчиком".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-08-28 18:37:23 ]
Ой, Мріє, він понятлівий, і навіть дуже! І боюсь, що не в той бік ви мали думку розвивати, а в суто мужське розуміння деяких термінів... ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-28 18:39:42 ]
та ви знаєте, це ж було зрозуміло одразу, куди цей чоловік з добрими руками клонить. Тому цікаво було спробувати спрямувати його в інший бік :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-08-28 18:50:23 ]
Та вивернеться! Хоча... Від вас, може, і не відразу :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-08-28 18:43:37 ]
(Виставляючи на стіл закусь і заникане ще з Нового року шампанське).
- То де ж той приз? Пора вже й замочити його... Щось ви удвох з Татчиним його ніяк не доволочете - мабуть, важкенний та здоровенний... І що то таке може бути? Щас помру від цікавості!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-28 18:49:00 ]
Та ні, не дуже здоровенний. Такий собі - на півтори обхвати. А от "замочити" його не варто - зіпсувати можна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-08-28 18:57:31 ]
Ого! Ну, заінтригували остаточно... Добре, мочити не будемо - приз окремо, а шампанське окремо. Сідаємо за стіл, чи як? Татчина чекати будемо? Бо вже щезнув кудись...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-28 19:06:52 ]
Та що ж чекати? Як "допомогти тягнути", так все- добрі руки зникли :)

А приз... закрийте очі і навпомацки... на що схоже? таке кругле, з дірочками...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-08-28 19:21:38 ]
(Ковтає слинку і заодно підозріло шукає очима фотооб'єктив)
- Чі-і-і-з?! Невже?! Звідки ви знаєте, що я сир люблю?! А може, ще й винця свого прихопили? Отого, з останньої сторіночки? Ну, гуляємо!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-28 19:25:46 ]
Та не зовсім сир.Вірніше. зовсім не сир :) Воно ще світиться всередині. Це ж приз за назву, а не просто "гуманітарна допомога" зголоднілим українським кобітам. Тому фантазуйте, Гренуіль, фантазуйте! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-08-28 19:29:51 ]
Ну, знацця, літаюча тарілка. А в ній - си-и-р! (Простіть великодушно, не обідала ще... Піду щось пожую, а то фантазія працює виключно у гастрономічному напрямку!) :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-28 19:32:34 ]
Ну, пообідайте вже нарешті. А то дійсно якось не туди. Не поспішайте, приз ваш все одно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ґеорґус Аба (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-28 22:57:26 ]
Гарно...а стеля, бувало, і справді крапала...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-08-29 01:02:13 ]
Таки капало часом, поки хата була соломою вкрита (бабуся на городі спеціально жито сіяла - на сніпки). Потім перекрили шифером. Це було практично, але зовсім нецікаво. Стріха - ото клас! З неї можна було насмикати соломинок, розщепити їх на кінці, а тоді вмочати у мильний розчин і пускати райдужні бульбашки... Часом такі здоровенні видувалися! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ґеорґус Аба (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-29 10:21:55 ]
та ні, у мене крапала.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-08-30 15:49:43 ]
Та я зрозуміла, що це ви про своє :) І спробувала підтримати розмову - згадала, як воно було у дійсності, а не уві сні... А про свою хату розкажете?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-08-29 00:50:04 ]
А ось назва "жаху" досить вдала. Є чим дорожити...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-08-29 01:06:04 ]
Є... Але як же тяжко у тих снах...Та й після пробудження аж серце болить. Втім, ніхто не обіцяв, що буде легко. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-03 23:52:50 ]
Так само, як ніхто не казав, що буде важко. Ми самі створюємо у власній біографії "фільми жахів", а потім живемо в них і бідкаємось. Чи не так?