ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.02.01 12:19
Старий козак Степан, нарешті помирав.
Смерть вже давно до нього, видно, придивлялась,
Життя козацьке обірвати сподівалась.
Та його ангел-охоронець рятував.
Але тоді було у нього вдосталь сил
Аби від Смерті тої клятої відбитись.
Тепер же тільки залиш

Ірина Вірна
2026.02.01 11:43
Знову вітер холодний сніг тремтливий мете.
знову спокій дрімотний на душу впаде,
огорне ніжно ковдрою - зимною, теплою,
і приспить колисковою - мрійною, легкою.

І тремтітиме довго на віях сльозинка,
і співатиме кволо у грудях крижинка.
Буде жаліти

Борис Костиря
2026.02.01 11:29
Я хочу, щоб розверзлася долина,
Щоб світ явив свій потаємний смисл,
Слова постали на незрушній глині,
Відкривши мудрість логосу і числ.

Я хочу, щоб розверзлась серцевина
Усіх страждань і болів нелюдських,
Мов споконвічна неземна провина,

Тетяна Левицька
2026.02.01 08:16
Не можна без світла й опалення
у одноманітності плину.
Гаптує душиця із марення
тонку льодяну павутину.

Що далі, тікати у безлих*
думок чи укритися пледом?
Вілляти вина повний келих,

Олена Побийголод
2026.01.31 16:05
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте

Артур Курдіновський
2026.01.31 14:26
Я на старому цвинтарі заритий,
Під пам'ятником з чорного граніту.
Читаю, що написано... О, небо!
"Тримайся! Все попереду ще в тебе!"

Борис Костиря
2026.01.31 12:07
Ця вічна сирена просвердлює мозок
І спокою, певно, ніколи не дасть.
Ця вічна сирена, як згущений морок.
І попіл століть опадає на нас.

У ній ми впізнаємо сутність століття.
Освенцим, Дахау, доносів рої.
Її віспувате обличчя столике.

Володимир Бойко
2026.01.30 23:35
Недосить обрати вірний напрямок, важливо не збитися з курсу. Меншовартість занадто вартує. Якщо люди метають ікру, лососі відпочивають. Хто править бал, тому правила зайві. У кожного історика свої історичні паралелі і своя паралельна історія.

Іван Потьомкін
2026.01.30 21:35
Найбільше бійсь фанатиків і вбивць,
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як

Тетяна Левицька
2026.01.30 21:03
Сердечний, що далі, та як
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?

А їй, що дістанеться — даль
і смуток у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,

Артур Курдіновський
2026.01.30 16:17
Доводити - немає часу,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.

Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,

Юрій Лазірко
2026.01.30 15:28
Згораю я у пломені жаги,
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.

Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги

Артур Курдіновський
2026.01.30 13:38
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!

Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал

Борис Костиря
2026.01.30 10:48
О часе, не спіши, не мчи удаль стрілою,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.

Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,

Світлана Пирогова
2026.01.29 21:59
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.

Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.

Артур Курдіновський
2026.01.29 19:57
МАГІСТРАЛ

Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!

Розпливчасті та ледь помітні тіні
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "По той кінець веселки" (2006)

 Таємниця Нефертіті
Образ твору Ну як мандрівка в Часі? Не стерла ніг до крові?
Той подіум безсмертя, він Вас ще не втомив?
І ясноокий погляд, і витончений профіль
Бентежать і сьогодні допитливість умів.
Хтось ревно й безсоромно гортає Вашу долю.
Обмацують поставу мільйони пар очей...
Що Ваше серце й досі заходиться від болю,
Не втямиш так одразу. Маленький привілей
Великої цариці: тримати гордо спину,
Невимушено й легко мережити ходу;
Як в дзеркало дивитись у Лету швидкоплинну,
І нескінченну вічність бути на виду.
Всміхатись загадково. (Де міфи, а де - правда?)
І сяяти, мов сонце. (Бо ж - сонячне ім'я!*)
Навіщо смертним знати, що є у світі зрада,
Підступна і лукава. І звуть її Кійа.**
Змією прослизнула у душу фараона,
А потім знахабніла - в літописи вповзла.
А Вам, любові гідній, обраниці Атона,
Не личить захлинатись од зненависті й зла.
Що швидше поборола - огуду чи огиду?
Вигнання чи визнання - що більше Вам пече?
Щаслива і прекрасна. Не подаєте виду.
Чи не тому, що в жилах кров аріїв тече?***

* Дружину Ехнатона, єгипетську царицю Нефертіті називали "Нефер-Нефер-Атон", що в перекладі означає "ликом подібна Сонцю".
** Так звали суперницю Нефертіті, через яку, за однією з існуючих версій, зраджена цариця була вигнана з палацу і певний час перебувала в опалі.
*** Деякі історичні джерела вказують, що Нефертіті - не єгиптянка. Вона походить з месопотамської держави Міттані. І, що начебто її народ - арії, які поклонялись Сонцю.




Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-11-15 17:38:12
Переглядів сторінки твору 10009
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.767
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Портрети
Хроніки забутих часів
Автор востаннє на сайті 2024.09.16 09:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-11-15 18:03:16 ]
Браво!!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-15 18:26:52 ]
Дякую, Софійко! Від оплесків аж у вухах заклало.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-11-15 19:08:42 ]
я млію від таких речей...!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-15 19:26:46 ]
Що Ваше серце й досі заходиться від болю,
Не втямиш так одразу. Маленький привілей
Великої цариці: тримати гордо спину,
Невимушено й легко мережити ходу; - так гарно, хоч плач. Я в долоні, зазвичай, не ріжу, а задумливо тру макітерку ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2010-11-15 19:46:12 ]
Такий дуже високий і мужній настрій у вірші. Неймовірно сподобалося!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-15 20:16:46 ]
Я однажды написал нечто подобное о даме на дилижансе, едущей на свидание, но не ко мне. («Неизвестная» — картина русского художника Ивана Крамского, написанная в 1883 году).
Оно, конечно же, не чета Вашему, тем более, что написано было в первый год моего пребывания в Якутии. И хорошо, наверное, что я его утерял. Можно, получив заряд вдохновения, написать заново.
Но вопрос не в нем. Тем более, что его нет.
Хватит о своем.
Интересно видеть, как практически на пустом месте вырастает описание, снабженное историческими и авторскими домыслами, превращаясь в емкое по содержанию стихотворение и несколько громоздкое в аспекте его ритмики и звукоряда - и оно усваивается как два урока. Истории и версификации.
Может быть, полезно продолжить урок, перейдя к античному или современному гекзаметру с постоянной цезурой. Я и такие уже видел на сайте.
То есть, примеры могут сослужить свою службу. Как, например, мне с лимериками.

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-15 20:31:46 ]
Дякую, Схимнице, за "млію". Це багато вартує з Ваших уст. Я ж знаю, що в цій темі - Ви неабиякий знавець. Мені дуже приємно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-15 20:33:20 ]
Як зворушливо... Дякую, пані Ірино!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-15 20:34:33 ]
Дякую, Олечко! Особливо за "мужній настрій".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-15 20:43:03 ]
Ваші коментарі, Алексію, такі завжди змістовні і грунтовні! Справді, вірш виглядає надто громіздкий. Але нате і є в його рядках цезура, знаючи (відчуваючи), де слід зробити коротеньку паузу, він читається дуже легко. Я могла опублікувати йей вірш у такому вигляді, як "Монолог єгипетської мумії", розділивши рядки по цезурі, але тоді він би був удвічі довший. Тому цього разу, між шириною і довжиною, я вибрала ширину. Дякую Вам за небайдужість!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-15 20:54:01 ]
Цезура, конечно же, есть. Я не просто так о ней написал. К ней бы еще пятистопный дактиль (по-моему, именно он) или спондей - и получится современный гекзаметр. О цезуре мы уже поговорили )))
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-11-16 01:01:30 ]
Дякую за чудову мандрівку у часі, пані Любо.
"Щаслива і прекрасна. Не подаєте виду." Чи не в цьому сила Жінки? Звісно, не лише, та чомусь мені саме тут наголос відчувся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-11-16 10:43:20 ]
Як завжди цікаво, красиво, вишукано. Спасибі, пані Любо, за насолоду від читання Ваших творів.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-16 13:47:52 ]
Мабуть, Ви праві, Олесю. Я теж так відчуваю. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-16 13:55:38 ]
Дякую, Адель, за тепле слово. Я сама не знаю, що і звідки на мене найшло. На єгипетську тематику - оце все, що у мене народилось: цей вірш і ще "Монолог єгипетської мумії". Десь якісь кнопочки в душі відгукнулись на "натиск" зовні (у вигляді коротеньких інформаційних текстів) і видобули із себе оці загадкові поетичні мелодії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-11-16 14:26:28 ]
Розумію, про що Ви кажете. Так буває досить часто, мабуть... Бо ж, (суджу звичайно по собі, чого робити може й не слід, але інакше не виходить:)), народжується вірш під впливом чогось із-зовні, що викликає реакцію душі і виливається словами на папір, навіть не завджи у віршованій формі. Бо є така потреба - говорити, коли є що сказати...
І це чудово. Бо інакше не народжувались би такі щирі і трепетні твори, як у Вас, що не залишають читачів байдужими.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-17 20:27:35 ]
Ніфігасі Нефертіті. :)))
Дуже гарно, Любове, коли банально висловлюватись.
А коли технічно, то я би звернув увагу на "зненАвисті"...
і можливо тут замінив "Змією прослизнула у душу фараона," - душу на серце...
З теплом,
ЛЮ
А ще кажуть що її ім`я перекладається як ""Красуня з'явилась"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-18 11:20:13 ]
Дякую, ЛЮ!!! Я страшенно рада Вашій оцінці! А щодо технічних зауважень, то уважно перечитуючи класиків (прикладів не наведу, бо вже не пригадаю достеменно), звернула увагу і прийняла як урок, що можна - або ненАвисті, або знЕнависті. Не знаю, хто це перший започаткував, але в своєму вірші я скористалась цією маленькою "хитрістю", сподіваюсь, читач мені пробачить (і Ви теж).
Спочатку у мене так і народився такий рядок, як Ви пропонуєте: "Змією прослизнула у серце фараона", але я раптом побачила, що вже є серце в рядку: "Що ваше серце й досі заходиться від болю", тож подумала, що, мабуть, два серця на один вірш буде забагато. І тому одне, для урізноманітнення, замінила душею. У душу теж можна прокрастися, тому хай вже буде так.
І Вам - тепла!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-03 09:39:46 ]
Дуже рада, пані Вікторіє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Іллюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-15 11:12:46 ]
Дуже гарно і майстерно виписаний образ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-17 15:37:33 ]
Дякую, пані Ларисо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магдалена Чужа (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-07 10:03:47 ]
Надзвичайно! Я змогла перенестись у той Давній Єгипет.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-03-16 12:35:31 ]
Величезне спасибі. Надзвичайно цінний відгук, для мене...