ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.03.18 13:24
Народжується ранок, як оргазм.
Народжується у вогні страждань.
І кожен промінь, наче богомаз,
У первісному вихорі жадань.

Проміння пронесеться крізь пітьму,
Немов крізь павутиння і полон,
Крізь пустку ошелешену й німу,

Юлія Щербатюк
2026.03.18 13:14
Маки цвітом в полях облетіли,
Скоро в вікна загляне зима.
І природа слаба і безсила
Вже не схожа на себе сама.

По самотнім і голим алеям,
Там, де шурхіт опалих пожеж.
Голови не покривши своєї,

Юрій Гундарів
2026.03.18 09:47
Оперний співак зі світовим іменем. Володар унікального голосу - контртенору.
Соліст Паризької національної опери.
Перебуваючи за межами України, ніколи не припиняв переживати за її долю, завжди був у вирі подій.
Загинув у бою на Донбасі від кулі снайп

Віктор Кучерук
2026.03.18 06:36
Сірі котики вербові
І пухнасті, і м'які, -
І убрані празниково,
І завжди небоязкі
Ці сіренькі верхолази,
Ці пухнастики малі,
Що знов просяться до вази
На письмовому столі.

Ірина Вовк
2026.03.18 06:35
Не шукайте її в холодних реєстрах, у переліку дат чи в тесаному камені. Вона розчинилася в Рашківському тумані, там, де Дністер зупиняє свій біг, зачувши шерех княжих подолів. Її могила – не пагорб із хрестом, а простір між козацьким степом і молдавськи

С М
2026.03.17 22:01
За чуттями як-от бити фарфор
Або сміятися
Бий фарфор, сміючись
Бий фарфор, сміючись, сміючись

За чуттями, як-от падолист
Або усміхання
Падай листям усміхаючись

Ірина Вовк
2026.03.17 19:35
…У скринях окованих, серед шовків і смирни, лежало в о н о – дарунок зі Сходу, важкий і сліпучий. Намисто султана, де кожен алмаз – як сльоза, і кожен рубін – наче крапля крові пекучої. Господар Васіле Лупул надів його доньці на шию в день шлюбу: «Носи, Р

Іван Потьомкін
2026.03.17 17:57
Ти вже шосте коло з легкістю долаєш,
А я по-старечому ледве шкутильгаю.
Не стану хвалитись, що колись і я
Не одного з бігунів, як ти, обганяв.
Спогади, щоправда, в спорті не підмога,-
Попри біль і втому треба трудить ноги.
Ти вже на десятім – я ж на

Ігор Терен
2026.03.17 12:43
                    І
Що не малюй,
              а йде війна,
допоки є московія
і корегує сатана
неписану історію.

                    ІІ

Юрій Гундарів
2026.03.17 12:22
…Я люблю людські руки. Вони мені здаються живими додатками до людського розуму. Руки мені розповідають про труд і людське горе. Я бачу творчі пальці — тремтячі й нервові. Руки жорстокі й хижацькі, руки працьовиті й ледарські, руки мужчини й жінки! Вас я л

Борис Костиря
2026.03.17 11:46
Ти дивишся у дзеркало
і не бачиш
свого відображення.
Ти розчинився у просторі,
ти злився
із безликістю кімнати.
Так дух розчиняється
у безмежних полях космосу,

Ірина Вовк
2026.03.17 09:33
«Ой, під горою, під Сучавою, Там козак Тиміш лежить із славою. Там не били в дзвони, там не грали сурми, Тільки лиш Розанда мовить так над мурами... – Ой, мій соколе, ясний муженьку, чом не кличеш мене, мій под

Віктор Кучерук
2026.03.17 06:18
Весна навколо - і в душі весна
Відразу та охоче відродилась, -
Вона жива, як світу таїна,
І невблаганна, наче Божа милість.
То ледве чутна, ніби шелест крил,
То гомінка й весела, як цимбали, -
Від неї знову набираюсь сил,
Щоб старості пручатися над

Ярослав Чорногуз
2026.03.17 01:48
Хилитає вітер тую
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.

З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі

Володимир Бойко
2026.03.17 00:30
Російсько українська війна – війна за виживання. Українців – як нації, московитів – як імперії. Мало повернути державність, треба повернути ще й історію. Моральні авторитети черпають своє натхнення із кримінального минулого. Найліпше захищати інт

Ірина Вовк
2026.03.16 23:37
– Ти знову дивишся на захід, Тимоше, – її голос був тихим, як шелест шовкової завіси. – Там, де небо стає червоним, наче розлите вино твого батька. Там Молдова... чи там війна? Він не обернувся, але вона відчула, як напружилися його плечі під жупаном. Йо
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "По той кінець веселки" (2006)

 Таємниця Нефертіті
Образ твору Ну як мандрівка в Часі? Не стерла ніг до крові?
Той подіум безсмертя, він Вас ще не втомив?
І ясноокий погляд, і витончений профіль
Бентежать і сьогодні допитливість умів.
Хтось ревно й безсоромно гортає Вашу долю.
Обмацують поставу мільйони пар очей...
Що Ваше серце й досі заходиться від болю,
Не втямиш так одразу. Маленький привілей
Великої цариці: тримати гордо спину,
Невимушено й легко мережити ходу;
Як в дзеркало дивитись у Лету швидкоплинну,
І нескінченну вічність бути на виду.
Всміхатись загадково. (Де міфи, а де - правда?)
І сяяти, мов сонце. (Бо ж - сонячне ім'я!*)
Навіщо смертним знати, що є у світі зрада,
Підступна і лукава. І звуть її Кійа.**
Змією прослизнула у душу фараона,
А потім знахабніла - в літописи вповзла.
А Вам, любові гідній, обраниці Атона,
Не личить захлинатись од зненависті й зла.
Що швидше поборола - огуду чи огиду?
Вигнання чи визнання - що більше Вам пече?
Щаслива і прекрасна. Не подаєте виду.
Чи не тому, що в жилах кров аріїв тече?***

* Дружину Ехнатона, єгипетську царицю Нефертіті називали "Нефер-Нефер-Атон", що в перекладі означає "ликом подібна Сонцю".
** Так звали суперницю Нефертіті, через яку, за однією з існуючих версій, зраджена цариця була вигнана з палацу і певний час перебувала в опалі.
*** Деякі історичні джерела вказують, що Нефертіті - не єгиптянка. Вона походить з месопотамської держави Міттані. І, що начебто її народ - арії, які поклонялись Сонцю.




Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-11-15 17:38:12
Переглядів сторінки твору 10114
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.767
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Портрети
Хроніки забутих часів
Автор востаннє на сайті 2024.09.16 09:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-11-15 18:03:16 ]
Браво!!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-15 18:26:52 ]
Дякую, Софійко! Від оплесків аж у вухах заклало.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-11-15 19:08:42 ]
я млію від таких речей...!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-15 19:26:46 ]
Що Ваше серце й досі заходиться від болю,
Не втямиш так одразу. Маленький привілей
Великої цариці: тримати гордо спину,
Невимушено й легко мережити ходу; - так гарно, хоч плач. Я в долоні, зазвичай, не ріжу, а задумливо тру макітерку ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2010-11-15 19:46:12 ]
Такий дуже високий і мужній настрій у вірші. Неймовірно сподобалося!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-15 20:16:46 ]
Я однажды написал нечто подобное о даме на дилижансе, едущей на свидание, но не ко мне. («Неизвестная» — картина русского художника Ивана Крамского, написанная в 1883 году).
Оно, конечно же, не чета Вашему, тем более, что написано было в первый год моего пребывания в Якутии. И хорошо, наверное, что я его утерял. Можно, получив заряд вдохновения, написать заново.
Но вопрос не в нем. Тем более, что его нет.
Хватит о своем.
Интересно видеть, как практически на пустом месте вырастает описание, снабженное историческими и авторскими домыслами, превращаясь в емкое по содержанию стихотворение и несколько громоздкое в аспекте его ритмики и звукоряда - и оно усваивается как два урока. Истории и версификации.
Может быть, полезно продолжить урок, перейдя к античному или современному гекзаметру с постоянной цезурой. Я и такие уже видел на сайте.
То есть, примеры могут сослужить свою службу. Как, например, мне с лимериками.

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-15 20:31:46 ]
Дякую, Схимнице, за "млію". Це багато вартує з Ваших уст. Я ж знаю, що в цій темі - Ви неабиякий знавець. Мені дуже приємно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-15 20:33:20 ]
Як зворушливо... Дякую, пані Ірино!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-15 20:34:33 ]
Дякую, Олечко! Особливо за "мужній настрій".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-15 20:43:03 ]
Ваші коментарі, Алексію, такі завжди змістовні і грунтовні! Справді, вірш виглядає надто громіздкий. Але нате і є в його рядках цезура, знаючи (відчуваючи), де слід зробити коротеньку паузу, він читається дуже легко. Я могла опублікувати йей вірш у такому вигляді, як "Монолог єгипетської мумії", розділивши рядки по цезурі, але тоді він би був удвічі довший. Тому цього разу, між шириною і довжиною, я вибрала ширину. Дякую Вам за небайдужість!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-15 20:54:01 ]
Цезура, конечно же, есть. Я не просто так о ней написал. К ней бы еще пятистопный дактиль (по-моему, именно он) или спондей - и получится современный гекзаметр. О цезуре мы уже поговорили )))
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-11-16 01:01:30 ]
Дякую за чудову мандрівку у часі, пані Любо.
"Щаслива і прекрасна. Не подаєте виду." Чи не в цьому сила Жінки? Звісно, не лише, та чомусь мені саме тут наголос відчувся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-11-16 10:43:20 ]
Як завжди цікаво, красиво, вишукано. Спасибі, пані Любо, за насолоду від читання Ваших творів.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-16 13:47:52 ]
Мабуть, Ви праві, Олесю. Я теж так відчуваю. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-16 13:55:38 ]
Дякую, Адель, за тепле слово. Я сама не знаю, що і звідки на мене найшло. На єгипетську тематику - оце все, що у мене народилось: цей вірш і ще "Монолог єгипетської мумії". Десь якісь кнопочки в душі відгукнулись на "натиск" зовні (у вигляді коротеньких інформаційних текстів) і видобули із себе оці загадкові поетичні мелодії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-11-16 14:26:28 ]
Розумію, про що Ви кажете. Так буває досить часто, мабуть... Бо ж, (суджу звичайно по собі, чого робити може й не слід, але інакше не виходить:)), народжується вірш під впливом чогось із-зовні, що викликає реакцію душі і виливається словами на папір, навіть не завджи у віршованій формі. Бо є така потреба - говорити, коли є що сказати...
І це чудово. Бо інакше не народжувались би такі щирі і трепетні твори, як у Вас, що не залишають читачів байдужими.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-17 20:27:35 ]
Ніфігасі Нефертіті. :)))
Дуже гарно, Любове, коли банально висловлюватись.
А коли технічно, то я би звернув увагу на "зненАвисті"...
і можливо тут замінив "Змією прослизнула у душу фараона," - душу на серце...
З теплом,
ЛЮ
А ще кажуть що її ім`я перекладається як ""Красуня з'явилась"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-18 11:20:13 ]
Дякую, ЛЮ!!! Я страшенно рада Вашій оцінці! А щодо технічних зауважень, то уважно перечитуючи класиків (прикладів не наведу, бо вже не пригадаю достеменно), звернула увагу і прийняла як урок, що можна - або ненАвисті, або знЕнависті. Не знаю, хто це перший започаткував, але в своєму вірші я скористалась цією маленькою "хитрістю", сподіваюсь, читач мені пробачить (і Ви теж).
Спочатку у мене так і народився такий рядок, як Ви пропонуєте: "Змією прослизнула у серце фараона", але я раптом побачила, що вже є серце в рядку: "Що ваше серце й досі заходиться від болю", тож подумала, що, мабуть, два серця на один вірш буде забагато. І тому одне, для урізноманітнення, замінила душею. У душу теж можна прокрастися, тому хай вже буде так.
І Вам - тепла!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-03 09:39:46 ]
Дуже рада, пані Вікторіє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Іллюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-15 11:12:46 ]
Дуже гарно і майстерно виписаний образ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-17 15:37:33 ]
Дякую, пані Ларисо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магдалена Чужа (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-07 10:03:47 ]
Надзвичайно! Я змогла перенестись у той Давній Єгипет.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-03-16 12:35:31 ]
Величезне спасибі. Надзвичайно цінний відгук, для мене...