ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.11.01 22:04
Ми дивимось на світло,
якого немає, -
світло погаслих зірок.
Але так само згасає світло
від людей, воно поглинається
киплячою магмою небуття.
Ми дивимося на світло
домівок, але потрібних людей

Світлана Пирогова
2025.11.01 20:10
Не напишу про тебе мемуари,
Хоча мотиви вже робили кроки.
Ще від Кармен звучало стільки арій,
І павутинням заплітались роки.

Не напишу про тебе мемуари.
Приходить розуміння надто пізно.
Не збудувати тріумфальну арку.

Іван Потьомкін
2025.11.01 19:34
До подиху останнього збережи для мене, Боже,
незмірну тугу й біль за тих дітей Твоїх,
що й на схилку літ не в змозі позабути,
як їх в палеоліт війна триклята вкинула.
Там кременем-кресалом добувавсь вогонь,
поживою єдиною, а не дієтою, лобода була,

Микола Дудар
2025.11.01 13:17
Піврічне немовля з матусею і татком…
Якби ж по своїй волі майнули в небеса…
Якби ж прийдешня ніч цікавилась малятком —
З очей текли б не сльози, а сонячна роса…

Якби ж то сприйняла задіяне свідомість,
Я б малював це світ з пошкоджень і пожеш… і
Ні

Володимир Мацуцький
2025.11.01 12:28
Братам по крові і братам по духу

Ми білі ворони
у цьому суспільстві,
ми сіль України,
йдемо звідусіль.
Із возом моїм
поєднається віз твій,

Борис Костиря
2025.10.31 21:49
Стоїш на крутому березі,
дивишся у воду
і опускаєш у неї
пожовкле листя і квіти,
як листи в невідомість.
Чи дістануться вони адресата?
Хто буде цим адресатом?
Бог чи зруйноване обличчя часу?

Сергій СергійКо
2025.10.31 21:06
Сприймай її надійним обладунком,
Бо й у речей складні бувають ролі –
Стають, зненацька, цінним подарунком.
Тому – моя, як приклад, парасоля.
Мене охороняла від негоди
Багато років, віддано служила,
Долаючи зі мною перешкоди,
Та вже мене частинку ст

Юрій Лазірко
2025.10.31 20:53
Я пригадую - розчиняюся у думках...
Неприковані, млосні спомини... вічний блюз...
Ніжні дотики, затамовані на устах...
і не знаю я - чи ще дихаю, бо боюсь:
розгубити тебе намистинами пасії,
перекроїти час - зодягнутися в згаслого дим...
Я сумую і су

Ярослав Чорногуз
2025.10.31 17:23
Нарешті я ізнову на Природі,
Колише тишу ніжний вітерець.
Вистукує морзянку на колоді
Завзято-щемно дятел-молодець.

Нарешті літо бабине всміхнулось,
І золотом обсипало мене.
І дивовижним шумовинням чулим

Микола Дудар
2025.10.31 14:49
А дивовижа поруч майже
Хтось стелить шлях без перепон
Можливо вже вона підскаже,
Чому тебе так нудить від корон…
2.
Чому тобі до серця ближче
Та значимость, з ім’ям коротким: Вірш
Нема такої сили, щоби знищить

Іван Потьомкін
2025.10.31 11:03
Якби мені дано було від Бога
Мать справу з фарбами – не зі словами,
Я б зміг доповнити Чюрльоніса й Ван Гога
У царині, що зветься Деревами.
Я б показав на полотні німому,
Як поспліталися вони в екстазі,
Як посхилялися на тиху перемову,
Часом вчуваю

Борис Костиря
2025.10.30 21:33
Знімаєш чорні окуляри
І дивишся на сонце так,
Немов на лицаря Каяли,
Що подає таємний знак.

Дивитися у вічі правді,
У вічі істині сумній,
Мов пережити час розправи,

Євген Федчук
2025.10.30 20:00
А знаєте, - то вже Петро озвавсь, -
Я ж у Котельві був тамтого року,
Як москалі упхались з того боку
І Ромодан нас облягати взявсь.
Про те Мирон словечком лиш згадав,
Мені б хотілось більше розказати,
Як боронились ми від супостата,
Як Ромодан від

Юрко Бужанин
2025.10.30 18:21
Землетруси, повені, цунамі,
Ще дощів кислотних дикі танці...
Це земля здригається під нами,
Атмосфера з нею в резонансі.

Смог і смерчі, різні катастрофи –
Вдосталь уже знаків Провидіння.
Руйнуватиме свій Світ допоки

Павло Сікорський
2025.10.30 11:18
Люблю, коли біцухами натягую футболку,
Іду, такий, по вулиці — знімаю собі тьолку.

Сергій Губерначук
2025.10.30 10:52
«На вікні свіча миготіла»…
Мати дитинча мовчки їла,
їла-доїдала.
Смачно чи не смачно було,
але всі про те вже забули.
Україна салом заросла!

Пнеться в матки пузо вгору
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "По той кінець веселки" (2006)

 Таємниця Нефертіті
Образ твору Ну як мандрівка в Часі? Не стерла ніг до крові?
Той подіум безсмертя, він Вас ще не втомив?
І ясноокий погляд, і витончений профіль
Бентежать і сьогодні допитливість умів.
Хтось ревно й безсоромно гортає Вашу долю.
Обмацують поставу мільйони пар очей...
Що Ваше серце й досі заходиться від болю,
Не втямиш так одразу. Маленький привілей
Великої цариці: тримати гордо спину,
Невимушено й легко мережити ходу;
Як в дзеркало дивитись у Лету швидкоплинну,
І нескінченну вічність бути на виду.
Всміхатись загадково. (Де міфи, а де - правда?)
І сяяти, мов сонце. (Бо ж - сонячне ім'я!*)
Навіщо смертним знати, що є у світі зрада,
Підступна і лукава. І звуть її Кійа.**
Змією прослизнула у душу фараона,
А потім знахабніла - в літописи вповзла.
А Вам, любові гідній, обраниці Атона,
Не личить захлинатись од зненависті й зла.
Що швидше поборола - огуду чи огиду?
Вигнання чи визнання - що більше Вам пече?
Щаслива і прекрасна. Не подаєте виду.
Чи не тому, що в жилах кров аріїв тече?***

* Дружину Ехнатона, єгипетську царицю Нефертіті називали "Нефер-Нефер-Атон", що в перекладі означає "ликом подібна Сонцю".
** Так звали суперницю Нефертіті, через яку, за однією з існуючих версій, зраджена цариця була вигнана з палацу і певний час перебувала в опалі.
*** Деякі історичні джерела вказують, що Нефертіті - не єгиптянка. Вона походить з месопотамської держави Міттані. І, що начебто її народ - арії, які поклонялись Сонцю.




Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-11-15 17:38:12
Переглядів сторінки твору 9770
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.767
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Портрети
Хроніки забутих часів
Автор востаннє на сайті 2024.09.16 09:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-11-15 18:03:16 ]
Браво!!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-15 18:26:52 ]
Дякую, Софійко! Від оплесків аж у вухах заклало.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-11-15 19:08:42 ]
я млію від таких речей...!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-15 19:26:46 ]
Що Ваше серце й досі заходиться від болю,
Не втямиш так одразу. Маленький привілей
Великої цариці: тримати гордо спину,
Невимушено й легко мережити ходу; - так гарно, хоч плач. Я в долоні, зазвичай, не ріжу, а задумливо тру макітерку ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2010-11-15 19:46:12 ]
Такий дуже високий і мужній настрій у вірші. Неймовірно сподобалося!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-15 20:16:46 ]
Я однажды написал нечто подобное о даме на дилижансе, едущей на свидание, но не ко мне. («Неизвестная» — картина русского художника Ивана Крамского, написанная в 1883 году).
Оно, конечно же, не чета Вашему, тем более, что написано было в первый год моего пребывания в Якутии. И хорошо, наверное, что я его утерял. Можно, получив заряд вдохновения, написать заново.
Но вопрос не в нем. Тем более, что его нет.
Хватит о своем.
Интересно видеть, как практически на пустом месте вырастает описание, снабженное историческими и авторскими домыслами, превращаясь в емкое по содержанию стихотворение и несколько громоздкое в аспекте его ритмики и звукоряда - и оно усваивается как два урока. Истории и версификации.
Может быть, полезно продолжить урок, перейдя к античному или современному гекзаметру с постоянной цезурой. Я и такие уже видел на сайте.
То есть, примеры могут сослужить свою службу. Как, например, мне с лимериками.

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-15 20:31:46 ]
Дякую, Схимнице, за "млію". Це багато вартує з Ваших уст. Я ж знаю, що в цій темі - Ви неабиякий знавець. Мені дуже приємно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-15 20:33:20 ]
Як зворушливо... Дякую, пані Ірино!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-15 20:34:33 ]
Дякую, Олечко! Особливо за "мужній настрій".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-15 20:43:03 ]
Ваші коментарі, Алексію, такі завжди змістовні і грунтовні! Справді, вірш виглядає надто громіздкий. Але нате і є в його рядках цезура, знаючи (відчуваючи), де слід зробити коротеньку паузу, він читається дуже легко. Я могла опублікувати йей вірш у такому вигляді, як "Монолог єгипетської мумії", розділивши рядки по цезурі, але тоді він би був удвічі довший. Тому цього разу, між шириною і довжиною, я вибрала ширину. Дякую Вам за небайдужість!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-15 20:54:01 ]
Цезура, конечно же, есть. Я не просто так о ней написал. К ней бы еще пятистопный дактиль (по-моему, именно он) или спондей - и получится современный гекзаметр. О цезуре мы уже поговорили )))
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-11-16 01:01:30 ]
Дякую за чудову мандрівку у часі, пані Любо.
"Щаслива і прекрасна. Не подаєте виду." Чи не в цьому сила Жінки? Звісно, не лише, та чомусь мені саме тут наголос відчувся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-11-16 10:43:20 ]
Як завжди цікаво, красиво, вишукано. Спасибі, пані Любо, за насолоду від читання Ваших творів.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-16 13:47:52 ]
Мабуть, Ви праві, Олесю. Я теж так відчуваю. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-16 13:55:38 ]
Дякую, Адель, за тепле слово. Я сама не знаю, що і звідки на мене найшло. На єгипетську тематику - оце все, що у мене народилось: цей вірш і ще "Монолог єгипетської мумії". Десь якісь кнопочки в душі відгукнулись на "натиск" зовні (у вигляді коротеньких інформаційних текстів) і видобули із себе оці загадкові поетичні мелодії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-11-16 14:26:28 ]
Розумію, про що Ви кажете. Так буває досить часто, мабуть... Бо ж, (суджу звичайно по собі, чого робити може й не слід, але інакше не виходить:)), народжується вірш під впливом чогось із-зовні, що викликає реакцію душі і виливається словами на папір, навіть не завджи у віршованій формі. Бо є така потреба - говорити, коли є що сказати...
І це чудово. Бо інакше не народжувались би такі щирі і трепетні твори, як у Вас, що не залишають читачів байдужими.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-17 20:27:35 ]
Ніфігасі Нефертіті. :)))
Дуже гарно, Любове, коли банально висловлюватись.
А коли технічно, то я би звернув увагу на "зненАвисті"...
і можливо тут замінив "Змією прослизнула у душу фараона," - душу на серце...
З теплом,
ЛЮ
А ще кажуть що її ім`я перекладається як ""Красуня з'явилась"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-18 11:20:13 ]
Дякую, ЛЮ!!! Я страшенно рада Вашій оцінці! А щодо технічних зауважень, то уважно перечитуючи класиків (прикладів не наведу, бо вже не пригадаю достеменно), звернула увагу і прийняла як урок, що можна - або ненАвисті, або знЕнависті. Не знаю, хто це перший започаткував, але в своєму вірші я скористалась цією маленькою "хитрістю", сподіваюсь, читач мені пробачить (і Ви теж).
Спочатку у мене так і народився такий рядок, як Ви пропонуєте: "Змією прослизнула у серце фараона", але я раптом побачила, що вже є серце в рядку: "Що ваше серце й досі заходиться від болю", тож подумала, що, мабуть, два серця на один вірш буде забагато. І тому одне, для урізноманітнення, замінила душею. У душу теж можна прокрастися, тому хай вже буде так.
І Вам - тепла!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-03 09:39:46 ]
Дуже рада, пані Вікторіє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Іллюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-15 11:12:46 ]
Дуже гарно і майстерно виписаний образ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-17 15:37:33 ]
Дякую, пані Ларисо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магдалена Чужа (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-07 10:03:47 ]
Надзвичайно! Я змогла перенестись у той Давній Єгипет.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-03-16 12:35:31 ]
Величезне спасибі. Надзвичайно цінний відгук, для мене...