ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.08.01 13:36
Я сльозою упаду на стяг,
Струджений, пониклий і пробитий.
Силу я здобуду у полях,
Де гримить непримиренна битва.
Коровай народжує земля
У важкій роботі і молитві.

Я ніколи вже не відступлю

хома дідим
2026.08.01 11:43
понад безмежні провалля
через квітучі сади
попри космічну байдужість
вітри галактичні
нестерпні
на світлі у темряві
для чого інколи біг
що міг я

Віктор Кучерук
2026.08.01 06:55
Жити не можу без мрії
Тої, що сил додає, -
Мрію, що зникне росія
Та, що безчесною є.
Мрію і вірю уперто
В те, що у голову впхав:
Мусить імперія вмерти
Задля безпеки та прав

Ірина Вовк
2026.08.01 03:53
…За 3 години до… …Сніг петербурзького дитинства тане, стікаючи брудною, холодною водою у Подєбрадах. Чужина. 1922 рік. Еміграція – це коли твоє минуле безжально відрізали ножицями історії, а теперішнє пахне вогкістю дешевої студентської їдальні та бід

Ольга Садкова
2026.07.31 22:18
Одна — світанок, інша — захід.
Одна — це сміх, та ж — сонми дум.
Одна — коріння, інша — пагін.
Одна — це заводь, інша — струм.

Одна не всидить в холодочку —
така вертлява, як в’юнок.
А інша — в тихому садочку

хома дідим
2026.07.31 15:19
між химерних споруд
у містечку загубленім
під небом химерних хмар
чи ішлось тобі про
несвідомі розчулення
чи про кривий димар
облітаюче листя
посеред літа

Володимир Бойко
2026.07.31 14:44
Від садка на околиці Вишнівця
Скоро мало чого і залишиться,
Бо унадивсь в садок
Енергійний дідок
І там топче панянок із Вишнівця.

Повсякчас лісоруби Іршави
Працювали на благо держави.

Борис Костиря
2026.07.31 13:33
Попереду мороз і вічна мерзлота,
Розлам епох, непримиренні січі.
Я йду у поле, де палають свічі,
Де сипле снігом стигла німота.
Я йду у бурю, жорна, у тартак.
Хай перемелять світові хуртечі
У невтолимій лютій ворожнечі.
Проб'юсь крізь темряву, нем

С М
2026.07.31 07:47
Це було надлюб’язно, подумати про мене, отут
І я дуже подячний, адже ти був збагнув, що
Мене нема тут
І я не знав, що місяць настільки великий
І я не знав, що місяць настільки блакитний
І я вдячний, що винесли старі черевики
І що вибрали у червоне,

Віктор Кучерук
2026.07.31 06:05
Коли ви вправно клавіші торкали, -
Стихав навколо гомін балачок
І сам рояль у танцювальній залі
Готовий був пуститися в
танок.
І радістю світилася естрада
Від кількості мелодій і тонів,
А я в кутку стояв і слухав радо

Ірина Вовк
2026.07.31 05:55
до 120-ліття від дня народження Олени Теліги) …Остання ніч перед вічністю. Камера смертників № 34 у підвалах київського гестапо на Короленка. Лютий 1942 року. За кілька годин до розстрілу в Бабиному Ярі поетка Олена Теліга та її чоловік Михайло опиня

Сергій Губерначук
2026.07.30 16:11
У 2026 р. творчий спадок Сергія Губерначука продовжує жити, зокрема світ побачили нові музичні сингли на його вірші на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured), публікуються коментарі та цикли його поезій на літературних рес

Євген Федчук
2026.07.30 16:11
Іде війна. Україна вся кров’ю стікає,
А поляки гріхи давні все нам пред‘являють.
Про Волинську «різанину» забути не можуть.
Їх постійно якісь сили накручують, схоже.
Галасують про сто тисяч, начебто убитих,
Бандерівців обзивають, що вони бандити.
Ск

Артур Курдіновський
2026.07.30 15:51
Розквітла мамина герань
На спорожнілім підвіконні.
Лише розплющив очі сонні -
Одразу фініш сподівань.

Ходою днів моїх сумних
Ніколи не загою рану.
Мого дитинства запах пряний

Артур Курдіновський
2026.07.30 14:39
Помилки ще не пробачені,
На вікні рослина сохне.
Я святу приймаю спадщину -
Наш родинний тихий вогник.

У собі ховаю мрійника -
Вже його не повернути.
Від плити до рукомийника

Вячеслав Руденко
2026.07.30 13:20
Наче перший Адам підбираєш назви
Для відкритих речей - гадюк і лілій...
Забагато курного в землі вцілілій,
Щоб одразу скласти з піску всі пазли.

І тому вирушаєш ,куди добачиш –
Шлях до раю то черга з гробів і храмів,
Про яке каяття ти у черзі п
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "По той кінець веселки" (2006)

 Таємниця Нефертіті
Образ твору Ну як мандрівка в Часі? Не стерла ніг до крові?
Той подіум безсмертя, він Вас ще не втомив?
І ясноокий погляд, і витончений профіль
Бентежать і сьогодні допитливість умів.
Хтось ревно й безсоромно гортає Вашу долю.
Обмацують поставу мільйони пар очей...
Що Ваше серце й досі заходиться від болю,
Не втямиш так одразу. Маленький привілей
Великої цариці: тримати гордо спину,
Невимушено й легко мережити ходу;
Як в дзеркало дивитись у Лету швидкоплинну,
І нескінченну вічність бути на виду.
Всміхатись загадково. (Де міфи, а де - правда?)
І сяяти, мов сонце. (Бо ж - сонячне ім'я!*)
Навіщо смертним знати, що є у світі зрада,
Підступна і лукава. І звуть її Кійа.**
Змією прослизнула у душу фараона,
А потім знахабніла - в літописи вповзла.
А Вам, любові гідній, обраниці Атона,
Не личить захлинатись од зненависті й зла.
Що швидше поборола - огуду чи огиду?
Вигнання чи визнання - що більше Вам пече?
Щаслива і прекрасна. Не подаєте виду.
Чи не тому, що в жилах кров аріїв тече?***

* Дружину Ехнатона, єгипетську царицю Нефертіті називали "Нефер-Нефер-Атон", що в перекладі означає "ликом подібна Сонцю".
** Так звали суперницю Нефертіті, через яку, за однією з існуючих версій, зраджена цариця була вигнана з палацу і певний час перебувала в опалі.
*** Деякі історичні джерела вказують, що Нефертіті - не єгиптянка. Вона походить з месопотамської держави Міттані. І, що начебто її народ - арії, які поклонялись Сонцю.




Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-11-15 17:38:12
Переглядів сторінки твору 10891
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.767
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Портрети
Хроніки забутих часів
Автор востаннє на сайті 2026.06.04 16:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-11-15 18:03:16 ]
Браво!!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-15 18:26:52 ]
Дякую, Софійко! Від оплесків аж у вухах заклало.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-11-15 19:08:42 ]
я млію від таких речей...!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-15 19:26:46 ]
Що Ваше серце й досі заходиться від болю,
Не втямиш так одразу. Маленький привілей
Великої цариці: тримати гордо спину,
Невимушено й легко мережити ходу; - так гарно, хоч плач. Я в долоні, зазвичай, не ріжу, а задумливо тру макітерку ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2010-11-15 19:46:12 ]
Такий дуже високий і мужній настрій у вірші. Неймовірно сподобалося!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-15 20:16:46 ]
Я однажды написал нечто подобное о даме на дилижансе, едущей на свидание, но не ко мне. («Неизвестная» — картина русского художника Ивана Крамского, написанная в 1883 году).
Оно, конечно же, не чета Вашему, тем более, что написано было в первый год моего пребывания в Якутии. И хорошо, наверное, что я его утерял. Можно, получив заряд вдохновения, написать заново.
Но вопрос не в нем. Тем более, что его нет.
Хватит о своем.
Интересно видеть, как практически на пустом месте вырастает описание, снабженное историческими и авторскими домыслами, превращаясь в емкое по содержанию стихотворение и несколько громоздкое в аспекте его ритмики и звукоряда - и оно усваивается как два урока. Истории и версификации.
Может быть, полезно продолжить урок, перейдя к античному или современному гекзаметру с постоянной цезурой. Я и такие уже видел на сайте.
То есть, примеры могут сослужить свою службу. Как, например, мне с лимериками.

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-15 20:31:46 ]
Дякую, Схимнице, за "млію". Це багато вартує з Ваших уст. Я ж знаю, що в цій темі - Ви неабиякий знавець. Мені дуже приємно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-15 20:33:20 ]
Як зворушливо... Дякую, пані Ірино!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-15 20:34:33 ]
Дякую, Олечко! Особливо за "мужній настрій".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-15 20:43:03 ]
Ваші коментарі, Алексію, такі завжди змістовні і грунтовні! Справді, вірш виглядає надто громіздкий. Але нате і є в його рядках цезура, знаючи (відчуваючи), де слід зробити коротеньку паузу, він читається дуже легко. Я могла опублікувати йей вірш у такому вигляді, як "Монолог єгипетської мумії", розділивши рядки по цезурі, але тоді він би був удвічі довший. Тому цього разу, між шириною і довжиною, я вибрала ширину. Дякую Вам за небайдужість!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-15 20:54:01 ]
Цезура, конечно же, есть. Я не просто так о ней написал. К ней бы еще пятистопный дактиль (по-моему, именно он) или спондей - и получится современный гекзаметр. О цезуре мы уже поговорили )))
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-11-16 01:01:30 ]
Дякую за чудову мандрівку у часі, пані Любо.
"Щаслива і прекрасна. Не подаєте виду." Чи не в цьому сила Жінки? Звісно, не лише, та чомусь мені саме тут наголос відчувся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-11-16 10:43:20 ]
Як завжди цікаво, красиво, вишукано. Спасибі, пані Любо, за насолоду від читання Ваших творів.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-16 13:47:52 ]
Мабуть, Ви праві, Олесю. Я теж так відчуваю. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-16 13:55:38 ]
Дякую, Адель, за тепле слово. Я сама не знаю, що і звідки на мене найшло. На єгипетську тематику - оце все, що у мене народилось: цей вірш і ще "Монолог єгипетської мумії". Десь якісь кнопочки в душі відгукнулись на "натиск" зовні (у вигляді коротеньких інформаційних текстів) і видобули із себе оці загадкові поетичні мелодії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-11-16 14:26:28 ]
Розумію, про що Ви кажете. Так буває досить часто, мабуть... Бо ж, (суджу звичайно по собі, чого робити може й не слід, але інакше не виходить:)), народжується вірш під впливом чогось із-зовні, що викликає реакцію душі і виливається словами на папір, навіть не завджи у віршованій формі. Бо є така потреба - говорити, коли є що сказати...
І це чудово. Бо інакше не народжувались би такі щирі і трепетні твори, як у Вас, що не залишають читачів байдужими.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-17 20:27:35 ]
Ніфігасі Нефертіті. :)))
Дуже гарно, Любове, коли банально висловлюватись.
А коли технічно, то я би звернув увагу на "зненАвисті"...
і можливо тут замінив "Змією прослизнула у душу фараона," - душу на серце...
З теплом,
ЛЮ
А ще кажуть що її ім`я перекладається як ""Красуня з'явилась"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-18 11:20:13 ]
Дякую, ЛЮ!!! Я страшенно рада Вашій оцінці! А щодо технічних зауважень, то уважно перечитуючи класиків (прикладів не наведу, бо вже не пригадаю достеменно), звернула увагу і прийняла як урок, що можна - або ненАвисті, або знЕнависті. Не знаю, хто це перший започаткував, але в своєму вірші я скористалась цією маленькою "хитрістю", сподіваюсь, читач мені пробачить (і Ви теж).
Спочатку у мене так і народився такий рядок, як Ви пропонуєте: "Змією прослизнула у серце фараона", але я раптом побачила, що вже є серце в рядку: "Що ваше серце й досі заходиться від болю", тож подумала, що, мабуть, два серця на один вірш буде забагато. І тому одне, для урізноманітнення, замінила душею. У душу теж можна прокрастися, тому хай вже буде так.
І Вам - тепла!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-03 09:39:46 ]
Дуже рада, пані Вікторіє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Іллюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-15 11:12:46 ]
Дуже гарно і майстерно виписаний образ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-17 15:37:33 ]
Дякую, пані Ларисо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магдалена Чужа (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-07 10:03:47 ]
Надзвичайно! Я змогла перенестись у той Давній Єгипет.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-03-16 12:35:31 ]
Величезне спасибі. Надзвичайно цінний відгук, для мене...