ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2025.07.07 13:17
Ти!
А коси жінки - висріблений ліс,
А усмішка, як гляну - гірко, сумно...
Вона ж шепоче: - Муже, не журись!
І наяву, і в снах для тебе юна!

І пахну, як трояндові поля!
Обійми ніжні, а думки - про тебе!
Тобі служу весь вік - не королям,

Віктор Кучерук
2025.07.07 08:14
* * *
Додала лише печалі
Перевтомленій душі, –
Несподівано сказала,
Що ми люди вже чужі.
Що мені пора забути
Про все те, що відбуло
І тоді не сяде смуток
На похилене чоло.

Борис Костиря
2025.07.06 22:08
Молода трава
Я радію молодій траві.
Хай народяться мрії живі!

Ця трава пробилась до нас
Крізь зими ворожий спецназ,

Крізь зими надійну тюрму,
Крижану, жорстоку, німу.

Світлана Пирогова
2025.07.06 18:51
Мальви-обереги
Заквітчали мальви літо
біля хати й на городі.
Сонцем лагідним зігріті
обереги - на сторожі.
У шорсткому листі квіти
фіолетові, лимонні
і червоні (пестить вітер)
і рожеві - без шаблону.

Євген Федчук
2025.07.06 16:14
Князь заліський Ярослав Всеволодович
Хто не знає Олександра, що Невським прозвався?
В Московії його славлять і святим вважають.
Правду про його «геройства» чути не бажають.
Але зовсім не про нього я писати взявся,
А про батька Ярослава – в кого син і вдався.
Ба, ще й, навіть, переплюнув

Олександр Сушко
2025.07.06 10:12
Доля
Кармічні завитки бувають різні,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.

Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,

Віктор Кучерук
2025.07.06 05:16
* * *
Серед знайомих є така,
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.

Борис Костиря
2025.07.05 21:59
* * *
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,

Юрій Лазірко
2025.07.05 19:45
Гірчитиме в Мені Війна --- український атмосферік
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна

підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина

С М
2025.07.05 10:14
Дім червоний (The Jimi Hendrix Experience)
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів

зажди хвилину бо не теє щось

Віктор Кучерук
2025.07.05 06:36
* * *
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.

Борис Костиря
2025.07.04 17:34
* * *
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,

Віктор Кучерук
2025.07.04 16:53
* * *
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.

Віктор Насипаний
2025.07.04 12:09
Зірки
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м

Ярослав Чорногуз
2025.07.04 06:37
Вітрове гліссандо
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить

Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана

Євген Федчук
2025.07.03 21:54
Битва на річці Супій 8 серпня 1135 року
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Хуан Марі (1972) / Вірші

 Январь
Образ твору Из закромов необъятной страны
Я к тебе еду.
Я возвращаюсь, как будто с войны,
С горькой победой.

Еду из страха, что Богом забыт,
Духом и Сыном,
Из опасений, что буду убит
Выстрелом в спину.

И прижимаю к горячей груди
Чёрное знамя,
Знамя тревог, что ещё впереди
Будут не с нами.

Пусть для кого-то пустое враньё —
Тихое счастье,
От восхищения сердце моё
Рвётся на части!

Я возвращаюсь до срока живой
И невредимый –
Белой печалью над мёртвой травой,
Запахом дыма.

Я возвращаюсь из самого дна
Белого ада,
Где без любви ни стихов, ни вина
Больше не надо.

Комисионное блюдце луны
Катится следом.
Из преисподней огромной страны
Я к тебе еду.

Из неоправданных временем мук
И сожалений —
Перед крестом из распахнутых рук
Стать на колени.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-10-01 14:49:00
Переглядів сторінки твору 6583
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.765 / 5.5  (4.826 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.620 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.734
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.10.07 12:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-01 15:32:17 ]
Поездной ритм :)
За "Комисионное блюдце луны", "преисподню огромной страны" и "крест из распахнутых рук" можно простить "сердце, рвущееся на части от восхищения".
Единственное, что вызывает сомнение: "Встать на колени". Есть "стать на колени". А встать можно с колен.
ПС. Надеюсь, я не чересчур требовательна? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-01 15:42:45 ]
Совершенно верно! Спасибо. Не уследил. Осталось после правок. Ваша требовательность очень уместна.
"сердце, рвущееся на части от восхищения" - умышленная патетика.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-01 16:58:27 ]
"знамя тревог, которые будут не с нами" - тогда зачем вам эти тревоги? (с доброжелательным намерением понять ваш стих...))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-01 19:01:08 ]
Для меня это очень хороший и емкий образ.
Во первых, это образ знамени, выносимого с поля боя. Хочешь, не хочешь - а спасай! Прижимай к груди!
Во вторых, мир сам по себе опасен, тревожен, загадочен... На лирического героя и его мир с немыслимой силой давит окружающая безбрежность. И она не всегда дружелюбна. Это участь любого человека в мире. И от этого никуда не деться.
Вот все это и трансформируется в чувства, которые он несет с собой. И в его надежду, которая граничит с уверенностью, что все это"будет не с нами".
Короче говоря, то все вокруг плохо, и с этим ничего не поделаешь. Но лирический герой приложит усилия и все это будет не с нами. Хотя образ значительно глубже.

Спасибо, что читаете.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-01 20:05:23 ]
что-что на ЛГ давит? окружающая безбрежность? но как же она может давить - это ведь свобода... свобода недружелюбна? хмм...

всё вокруг плохо? ого! да почему же? опять ваше загадочно-несменное "селяви"? а кто же объяснит несмылшёнышу правду жизни? "селяви" - это отмазка, простите за откровенность...
:)))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-01 20:27:28 ]
Я говорю, прежде всего, о социуме и его условностях, а не об абстрактной свободе. Ви не можете не согласиться, что жизнь в мире непроста, даже у счастливых и свободных людей) Тоесть, вы спорите со мной ради спора, прекрасно понимая сам предмет.
И потом, я не могу отвечать за лирического героя. Автор и ЛГ - это совсем разные вещи.
А для автора все вокруг совсем не плохо. Очень даже наоборот.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-01 20:46:54 ]
я спорю с вами не ради спора, а для того, чтобы показать вам внутренние конфликты в вашем стихе...
вам не травится это слушать, а радует только похвала? Ну что же, я не настаиваю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-01 20:54:57 ]
Ну конечно же вы неправы - почему вы решили, что мне не нравится это слушать? Критика вещь нужна и полезная, кто с этим не согласится. Да и потом: любой разговор вокруг произведения только на руку этому произведению.
Для меня весь вопрос в том, что "внутренний конфликт" делает произведение итереснее, богаче, глубже. Неинтересно то произведение, которое движется только в одном направлении)
Или вы не согласны с моими предыдущими коментариями? Где вы отыскали "внутренний конфликт" в моих объяснениях? Если я сказал что-то невнятно или непонятно, я попробую снова)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-01 20:59:34 ]
"внутренний конфликт" - это несостыковка смысла, я это имела ввиду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-01 21:02:02 ]
"конечно же вы неправы" - ах, Хуан, теперь я даже не осмелюсь думать обратное... ))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-01 21:04:07 ]
Ваше право)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-01 21:37:07 ]
"но как же она может давить - это ведь свобода" - ах, Оля, вы еще, к счастью, не знаете, как невыносимо может давить свобода и безбрежность. но ваш не-опыт - еще не повод отрицать этот опыт у другого.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-10-01 17:41:03 ]
ну кого ж Ви мені нагадуєте?..
добре, не буду голову ламати )).

чудово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-01 19:02:29 ]
Ви мені теж когось постійно нагадуєте.
Скоро голова лусне.)
Дякую вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Стара Сторінка (Л.П./М.К.) [ 2011-10-01 18:58:02 ]
Сумно, зимно, але ж так гарно...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-01 19:03:05 ]
Але ж так зимно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-10-01 20:01:29 ]
Ваші вірші читаю, мов учень з хрестоматії...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-01 21:05:36 ]
Не перебільшуйте, Володимире.
Дякую вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-10-01 23:23:48 ]
Гарний вірш, січневий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-02 16:18:16 ]
Дякую вам, Василю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-02 00:25:48 ]
С восхищением, Женя.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-02 16:18:36 ]
Спасибо, Женя)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-02 20:43:31 ]
Правильно, Володя сказав! Відчуття дотику до чогось класичного!)
Я кайфую від таких віршів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-03 20:45:48 ]
Оце найкраща "моя" рецензія: кайфую!
Дякую, Ярославе.