ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.03.18 13:24
* * *
Народжується ранок, як оргазм.
Народжується у вогні страждань.
І кожен промінь, наче богомаз,
У первісному вихорі жадань.

Проміння пронесеться крізь пітьму,
Немов крізь павутиння і полон,
Крізь пустку ошелешену й німу,

Юлія Щербатюк
2026.03.18 13:14
Маки цвітом в полях облетіли
Маки цвітом в полях облетіли,
Скоро в вікна загляне зима.
І природа слаба і безсила
Вже не схожа на себе сама.

По самотнім і голим алеям,
Там, де шурхіт опалих пожеж.
Голови не покривши своєї,

Юрій Гундарів
2026.03.18 09:47
ВОНИ ЗАХИЩАЛИ НАС. Василь Сліпак
Оперний співак зі світовим іменем. Володар унікального голосу - контртенору.
Соліст Паризької національної опери.
Перебуваючи за межами України, ніколи не припиняв переживати за її долю, завжди був у вирі подій.
Загинув у бою на Донбасі від кулі снайп

Віктор Кучерук
2026.03.18 06:36
* * *
Сірі котики вербові
І пухнасті, і м'які, -
І убрані празниково,
І завжди небоязкі
Ці сіренькі верхолази,
Ці пухнастики малі,
Що знов просяться до вази
На письмовому столі.

Ірина Вовк
2026.03.18 06:35
Княжна козацького степу: Епілог Пам’яті. Троянда і Полин
Не шукайте її в холодних реєстрах, у переліку дат чи в тесаному камені. Вона розчинилася в Рашківському тумані, там, де Дністер зупиняє свій біг, зачувши шерех княжих подолів. Її могила – не пагорб із хрестом, а простір між козацьким степом і молдавськи

С М
2026.03.17 22:01
За чуттями (Jefferson Airplane)
За чуттями як-от бити фарфор
Або сміятися
Бий фарфор, сміючись
Бий фарфор, сміючись, сміючись

За чуттями, як-от падолист
Або усміхання
Падай листям усміхаючись

Ірина Вовк
2026.03.17 19:35
Княжна козацького степу: Намисто султана -- прокляття і любов (продовження 3)
…У скринях окованих, серед шовків і смирни, лежало в о н о – дарунок зі Сходу, важкий і сліпучий. Намисто султана, де кожен алмаз – як сльоза, і кожен рубін – наче крапля крові пекучої. Господар Васіле Лупул надів його доньці на шию в день шлюбу: «Носи, Р

Іван Потьомкін
2026.03.17 17:57
***
Ти вже шосте коло з легкістю долаєш,
А я по-старечому ледве шкутильгаю.
Не стану хвалитись, що колись і я
Не одного з бігунів, як ти, обганяв.
Спогади, щоправда, в спорті не підмога,-
Попри біль і втому треба трудить ноги.
Ти вже на десятім – я ж на

Ігор Терен
2026.03.17 12:43
На межі терпіння
                    І
Що не малюй,
              а йде війна,
допоки є московія
і корегує сатана
неписану історію.

                    ІІ

Юрій Гундарів
2026.03.17 12:22
Мій читацький денник. Юрій Яновський
…Я люблю людські руки. Вони мені здаються живими додатками до людського розуму. Руки мені розповідають про труд і людське горе. Я бачу творчі пальці — тремтячі й нервові. Руки жорстокі й хижацькі, руки працьовиті й ледарські, руки мужчини й жінки! Вас я л

Борис Костиря
2026.03.17 11:46
Відображення
Ти дивишся у дзеркало
і не бачиш
свого відображення.
Ти розчинився у просторі,
ти злився
із безликістю кімнати.
Так дух розчиняється
у безмежних полях космосу,

Ірина Вовк
2026.03.17 09:33
Княжна козацького степу: плач Розанди (продовження 2)
«Ой, під горою, під Сучавою, Там козак Тиміш лежить із славою. Там не били в дзвони, там не грали сурми, Тільки лиш Розанда мовить так над мурами... – Ой, мій соколе, ясний муженьку, чом не кличеш мене, мій под

Віктор Кучерук
2026.03.17 06:18
* * *
Весна навколо - і в душі весна
Відразу та охоче відродилась, -
Вона жива, як світу таїна,
І невблаганна, наче Божа милість.
То ледве чутна, ніби шелест крил,
То гомінка й весела, як цимбали, -
Від неї знову набираюсь сил,
Щоб старості пручатися над

Ярослав Чорногуз
2026.03.17 01:48
У розлуці
Хилитає вітер тую
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.

З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі

Володимир Бойко
2026.03.17 00:30
Довколополітичні думки -11
Російсько українська війна – війна за виживання. Українців – як нації, московитів – як імперії. Мало повернути державність, треба повернути ще й історію. Моральні авторитети черпають своє натхнення із кримінального минулого. Найліпше захищати інт

Ірина Вовк
2026.03.16 23:37
Княжна козацького степу: Шепіт над безоднею (продовження 1)
– Ти знову дивишся на захід, Тимоше, – її голос був тихим, як шелест шовкової завіси. – Там, де небо стає червоним, наче розлите вино твого батька. Там Молдова... чи там війна? Він не обернувся, але вона відчула, як напружилися його плечі під жупаном. Йо
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Хуан Марі (1972) / Вірші

 Январь
Образ твору Из закромов необъятной страны
Я к тебе еду.
Я возвращаюсь, как будто с войны,
С горькой победой.

Еду из страха, что Богом забыт,
Духом и Сыном,
Из опасений, что буду убит
Выстрелом в спину.

И прижимаю к горячей груди
Чёрное знамя,
Знамя тревог, что ещё впереди
Будут не с нами.

Пусть для кого-то пустое враньё —
Тихое счастье,
От восхищения сердце моё
Рвётся на части!

Я возвращаюсь до срока живой
И невредимый –
Белой печалью над мёртвой травой,
Запахом дыма.

Я возвращаюсь из самого дна
Белого ада,
Где без любви ни стихов, ни вина
Больше не надо.

Комисионное блюдце луны
Катится следом.
Из преисподней огромной страны
Я к тебе еду.

Из неоправданных временем мук
И сожалений —
Перед крестом из распахнутых рук
Стать на колени.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-10-01 14:49:00
Переглядів сторінки твору 7017
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.765 / 5.5  (4.826 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.620 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.734
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.10.07 12:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-01 15:32:17 ]
Поездной ритм :)
За "Комисионное блюдце луны", "преисподню огромной страны" и "крест из распахнутых рук" можно простить "сердце, рвущееся на части от восхищения".
Единственное, что вызывает сомнение: "Встать на колени". Есть "стать на колени". А встать можно с колен.
ПС. Надеюсь, я не чересчур требовательна? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-01 15:42:45 ]
Совершенно верно! Спасибо. Не уследил. Осталось после правок. Ваша требовательность очень уместна.
"сердце, рвущееся на части от восхищения" - умышленная патетика.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-01 16:58:27 ]
"знамя тревог, которые будут не с нами" - тогда зачем вам эти тревоги? (с доброжелательным намерением понять ваш стих...))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-01 19:01:08 ]
Для меня это очень хороший и емкий образ.
Во первых, это образ знамени, выносимого с поля боя. Хочешь, не хочешь - а спасай! Прижимай к груди!
Во вторых, мир сам по себе опасен, тревожен, загадочен... На лирического героя и его мир с немыслимой силой давит окружающая безбрежность. И она не всегда дружелюбна. Это участь любого человека в мире. И от этого никуда не деться.
Вот все это и трансформируется в чувства, которые он несет с собой. И в его надежду, которая граничит с уверенностью, что все это"будет не с нами".
Короче говоря, то все вокруг плохо, и с этим ничего не поделаешь. Но лирический герой приложит усилия и все это будет не с нами. Хотя образ значительно глубже.

Спасибо, что читаете.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-01 20:05:23 ]
что-что на ЛГ давит? окружающая безбрежность? но как же она может давить - это ведь свобода... свобода недружелюбна? хмм...

всё вокруг плохо? ого! да почему же? опять ваше загадочно-несменное "селяви"? а кто же объяснит несмылшёнышу правду жизни? "селяви" - это отмазка, простите за откровенность...
:)))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-01 20:27:28 ]
Я говорю, прежде всего, о социуме и его условностях, а не об абстрактной свободе. Ви не можете не согласиться, что жизнь в мире непроста, даже у счастливых и свободных людей) Тоесть, вы спорите со мной ради спора, прекрасно понимая сам предмет.
И потом, я не могу отвечать за лирического героя. Автор и ЛГ - это совсем разные вещи.
А для автора все вокруг совсем не плохо. Очень даже наоборот.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-01 20:46:54 ]
я спорю с вами не ради спора, а для того, чтобы показать вам внутренние конфликты в вашем стихе...
вам не травится это слушать, а радует только похвала? Ну что же, я не настаиваю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-01 20:54:57 ]
Ну конечно же вы неправы - почему вы решили, что мне не нравится это слушать? Критика вещь нужна и полезная, кто с этим не согласится. Да и потом: любой разговор вокруг произведения только на руку этому произведению.
Для меня весь вопрос в том, что "внутренний конфликт" делает произведение итереснее, богаче, глубже. Неинтересно то произведение, которое движется только в одном направлении)
Или вы не согласны с моими предыдущими коментариями? Где вы отыскали "внутренний конфликт" в моих объяснениях? Если я сказал что-то невнятно или непонятно, я попробую снова)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-01 20:59:34 ]
"внутренний конфликт" - это несостыковка смысла, я это имела ввиду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-01 21:02:02 ]
"конечно же вы неправы" - ах, Хуан, теперь я даже не осмелюсь думать обратное... ))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-01 21:04:07 ]
Ваше право)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-01 21:37:07 ]
"но как же она может давить - это ведь свобода" - ах, Оля, вы еще, к счастью, не знаете, как невыносимо может давить свобода и безбрежность. но ваш не-опыт - еще не повод отрицать этот опыт у другого.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-10-01 17:41:03 ]
ну кого ж Ви мені нагадуєте?..
добре, не буду голову ламати )).

чудово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-01 19:02:29 ]
Ви мені теж когось постійно нагадуєте.
Скоро голова лусне.)
Дякую вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Стара Сторінка (Л.П./М.К.) [ 2011-10-01 18:58:02 ]
Сумно, зимно, але ж так гарно...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-01 19:03:05 ]
Але ж так зимно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-10-01 20:01:29 ]
Ваші вірші читаю, мов учень з хрестоматії...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-01 21:05:36 ]
Не перебільшуйте, Володимире.
Дякую вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-10-01 23:23:48 ]
Гарний вірш, січневий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-02 16:18:16 ]
Дякую вам, Василю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-02 00:25:48 ]
С восхищением, Женя.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-02 16:18:36 ]
Спасибо, Женя)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-02 20:43:31 ]
Правильно, Володя сказав! Відчуття дотику до чогось класичного!)
Я кайфую від таких віршів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-03 20:45:48 ]
Оце найкраща "моя" рецензія: кайфую!
Дякую, Ярославе.