Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.03.03
12:32
Забути все, не значить все!
Лишились: Пам’ять, Душа, Тіло
Одне питанняко просте:
А що, у прощі не скрипіло?
Хіба, що в Пам’ять хтось заліз…
Хіба, що в снах Душа блукала…
Хіба, що Тіло між коліс…
Хіба, що того було мало.
Лишились: Пам’ять, Душа, Тіло
Одне питанняко просте:
А що, у прощі не скрипіло?
Хіба, що в Пам’ять хтось заліз…
Хіба, що в снах Душа блукала…
Хіба, що Тіло між коліс…
Хіба, що того було мало.
2026.03.03
10:32
На блошиних ринках пустоти
Вловиш ти ніщо, німу безглуздість.
У палкій гонитві до мети
Здійсниться спектакль хиткого тлуму.
На блошиних ринках віднайдеш
Відчай, небуття, відсутність сенсу,
Книги із безоднею без меж
Вловиш ти ніщо, німу безглуздість.
У палкій гонитві до мети
Здійсниться спектакль хиткого тлуму.
На блошиних ринках віднайдеш
Відчай, небуття, відсутність сенсу,
Книги із безоднею без меж
2026.03.03
07:01
Великий Віз
Вночі привіз
Яскраве світло, -
Світінь вогні,
Неначе в сні,
Блищали й квітли.
Зникала ніч
Побіля віч
Вночі привіз
Яскраве світло, -
Світінь вогні,
Неначе в сні,
Блищали й квітли.
Зникала ніч
Побіля віч
2026.03.02
20:05
І бабця на лавці…
І вікна в цеглині…
Зустрінуться вранці
В своїй порожнині…
А подруги вийдуть
І всядуться поруч,
Торкаєшся, з виду
І вікна в цеглині…
Зустрінуться вранці
В своїй порожнині…
А подруги вийдуть
І всядуться поруч,
Торкаєшся, з виду
2026.03.02
18:06
Дозвольте мені представитися
Маю смак володію грішми
І я прожив довге-довге життя
Викрадаючи душі грішників
Був я там де Ісус Христос
Обертався до сумніву й болю
Зробив усе щоби Пилатус
Вимив руки звершивши долю
Маю смак володію грішми
І я прожив довге-довге життя
Викрадаючи душі грішників
Був я там де Ісус Христос
Обертався до сумніву й болю
Зробив усе щоби Пилатус
Вимив руки звершивши долю
2026.03.02
14:30
Що ти таке вчинила там, царице,
Що лютістю Ахашвероша скинута з трону?
Такою, що переважила і змови недругів,
І зненависть підкорених держав...
Ти, найвродливіша з усіх жінок!
***
По третім році, як засів на троні в Сузах,
Що лютістю Ахашвероша скинута з трону?
Такою, що переважила і змови недругів,
І зненависть підкорених держав...
Ти, найвродливіша з усіх жінок!
***
По третім році, як засів на троні в Сузах,
2026.03.02
10:26
Так не хочеться спати лягати.
Ти з важливого щось не здійснив.
Ти прорвеш огорожі та ґрати,
Проповзеш крізь поля з усіх сил.
Щось назавжди потоне в намулі
І осяде на дно небуття.
Так воскресне в майбутнім минуле,
Ти з важливого щось не здійснив.
Ти прорвеш огорожі та ґрати,
Проповзеш крізь поля з усіх сил.
Щось назавжди потоне в намулі
І осяде на дно небуття.
Так воскресне в майбутнім минуле,
2026.03.02
05:59
Коли лоза цвіла на схилах
І не минали гожі дні,
Мені шалено пощастило -
Тебе зустріти навесні.
І стерти відстань поміж нами,
І розбудити почуття, -
І говорити тільки прямо
Про рух вперед без вороття.
І не минали гожі дні,
Мені шалено пощастило -
Тебе зустріти навесні.
І стерти відстань поміж нами,
І розбудити почуття, -
І говорити тільки прямо
Про рух вперед без вороття.
2026.03.01
23:47
Повернемось до дрібниць,
До її глибин - дрібничок…
Відсторонимо лисиць
І братів, і їх сестричок…
А ще кума і куму.
Хресних діток позашлюбних,
І ага… і те — угу,
Що відклеїлось з розумних.
До її глибин - дрібничок…
Відсторонимо лисиць
І братів, і їх сестричок…
А ще кума і куму.
Хресних діток позашлюбних,
І ага… і те — угу,
Що відклеїлось з розумних.
2026.03.01
23:35
Горить камін. Давно замовкли грози.
Новий ноктюрн виконує рояль.
О, зимо! Всі мої гарячі сльози
Чи зможуть розтопити твій кришталь?
Безмежний білий колір в синій тиші.
Підходжу вранці знову до вікна.
Тут візерунками поему пише
Новий ноктюрн виконує рояль.
О, зимо! Всі мої гарячі сльози
Чи зможуть розтопити твій кришталь?
Безмежний білий колір в синій тиші.
Підходжу вранці знову до вікна.
Тут візерунками поему пише
2026.03.01
22:54
А ми повиростали на гірчиці,
пили цикуту, їли полини,
тому і злиться
те, що нас боїться
не між людей, а поміж очмани.
***
А словники міняти не на часі,
пили цикуту, їли полини,
тому і злиться
те, що нас боїться
не між людей, а поміж очмани.
***
А словники міняти не на часі,
2026.03.01
20:58
зайшов на сторінку Сонце-Місяця... перечитав кілька разів. Підтримую. Незабаром і я залишу ПМ. Давно предавно тут було затишнно і цікаво. Нині тут гниє і попахує...
2026.03.01
18:01
Колише ранок траву шовкову,
в долині блякло мигтить ромен
і гонить вітер імлу ранкову,
і сходить сонце уже ген-ген.
Палає обрій вогнем мосяжним*,
стікає сяйва густе вино.
Здається небо таким досяжним,
в долині блякло мигтить ромен
і гонить вітер імлу ранкову,
і сходить сонце уже ген-ген.
Палає обрій вогнем мосяжним*,
стікає сяйва густе вино.
Здається небо таким досяжним,
2026.03.01
16:06
У корчмі, що біля Січі нині велелюдно,
Зібралося за столами козаків багато,
Усі вдягнуті розкішно, адже нині свято.
Корчмареві за шинквасом сьогодні не нудно.
То тут, то там: «Іще налий!» - кожен раз лунає,
Наймити ледве встигають розносити кухлі.
Л
Зібралося за столами козаків багато,
Усі вдягнуті розкішно, адже нині свято.
Корчмареві за шинквасом сьогодні не нудно.
То тут, то там: «Іще налий!» - кожен раз лунає,
Наймити ледве встигають розносити кухлі.
Л
2026.03.01
15:33
«Русскіє» - нація-фальсифікація.
Культ вождя – споконвічна і невід’ємна частина московської культури.
Категорія ворогів набагато стабільніша, ніж категорія друзів.
Велика політика починається там, де закінчується правда.
Кожна персональна мая
2026.03.01
13:26
Вже до нас летять лелекі,
а у нас – війна і в вЕсну
долі нам несе не легкі
від убивців і інвесторів.
Ті інвестори, як рани:
знову ділять Україну,
і в долЯх орди-орави
кожен прагне половину.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...а у нас – війна і в вЕсну
долі нам несе не легкі
від убивців і інвесторів.
Ті інвестори, як рани:
знову ділять Україну,
і в долЯх орди-орави
кожен прагне половину.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юлія Зотова (1975) /
Проза
Абрикоска
Так сталося, що в холодильнику залежались великі славні абрикоси. І їсти їх уже не хотілось, і шкода було, щоб зіпсувалися.
Крок 1
Берете два курячих яйця - домашніх (можливо, варто уточнити). Одне розбиваєте, відділяючи білок в окрему чашку, друге лупашите цілком. Добавляєте півсклянки цукру, збиваєте ложкою хвилин п'ять. Коли маєте міксер, то збивайте краще ним.
Цукор використовуєте звичайний - білий очищений. Противники очищеного цукру можуть націдити та виварити соку цукрового буряка і написати про результат, їхній досвід може бути корисним для інших противників очищеного цукру.
Крок 2
Над збитою масою ставите ложку з символічною кількістю соди і, не поспішаючи, чавите півлимона. Сода шипить, піна падає в миску... Ну, на видовищне шоу-фонтана на "Рошені" не тяне, але теж настрій підіймає.
Противники використання в харчах харчової соди можуть тримати ложку над умивальником, першу половину лимона чавити, спостерігаючи цікаву хімічну реакцію, а другу в цей час їсти, оскільки лимони дуже корисні для організму.
Крок 3
Додаєте до маси магазинну сметану (половину підготовленої кількості, грамів зо 100) , замішуєте ложкою. Підсипаєте муку, знову замішуєте ложкою. Ті, хто мають міксер, хай мають, але тут не використовують. Додаєте решту сметани (грамів 150). Ненав'язливо вирішуєте просту задачку - на скільки грамів перша половина сметани менша від другої. Потім згадуєте, що половини взагалі-то бувають тільки рівні... Отже, то були не половини! З цимим думками закінчуєте орудувати ложкою. Зробивши в тісті маленьку лунку, наливаєте у неї 50 грамів розтопленого на сковорідці теплого вершкового магазиного масла, і починаєте місити руками, доки тісто не почне відлипати від пальців.
З противникам вживання в їжу магазиної сметани та масла важко не погодитись. Дуже часто під видом цих продуктів продають справжнісіньке фуфло. Але доки противники збирають сметану та б'ють масло, решта може згадати літери і почати читати склад продукції на обгортках.
Вчимося обирати з усьго фуфла відносно годне для харчування. Крім вміння читати тут потрібен ще й особливий нюх, оскільки на обгортках теж можуть написати бозна-що. Але якщо ви не володієте навичками виживання у кам'яних джунглях, то станьте противникам вживання в їжу магазиної сметани та масла. Їдьте в село, купіть корову і не думайте багато. Не до думок тепер буде - тре корову чимось годувати...
Йдучи у магазин купувати "молочку", ви й без мене знаєте, що:
а) дешеве добрим не буває,
б) сметана називається СМЕТАНА, "несметана" називається СМЕТАНКА
в) вершкове масло з морозилки не ріжеться, а колеться шматочками, в розтопленому стані має смачний запах, біленьку плівку і в жирку плавають білі пластівці.
Крок 4
Готове тісто кладемо у морозилку хвилин на десять. Ніякої магії -просто з охолодженим тістом зручніше працювати. У ці 10 хвилин дістаємо з холодильника 10 великих суперських абрикосів, яких до цього було 100, але ті ,що залишилися, у свіжому вигляді вже просто не лізуть. Миємо, ріжемо на половинки, присипаємо двома чайними ложками цукру.
Противникам вживання цукру читати вище.
Крок 5
Згадуємо про білок у чашці від першого яйця. Беремо столову ложку і насипаємо в білок дві ложки цукру. Якщо згадане яйце було велике, то насипаємо з верхом.
Той, хто має міксер, кладе ложку, бере міксер і радіє життю та крутій білосніжній піні з білка, що аж стоїть. Той, у кого його немає, пробує шукати вінчик, а потім таки бере ложку, починає довго і нудно збивати білок із цукром.
Доки б'єш білок ложкою, згадуєш, що така езотична штука як вінчик залишилась у мами. Ти, починаючи власне життя у новій квартирі, думала (-ав), шо купиш міксер. Будеш собі газдиня чи газдо (хлопці теж з яйцями на "ти", особливо вранці, коли газдиня після клубу спить, а тобі перед роботою хоч би омлетом перегар перебити).
Але не купила (-ив). Були свої приорітети - спочатку комп, потім телефон, потім пакет на інтернет, потім апгрейд компа, потім дорожчий пакет на інтернет, зміна телефону на смартфон, а тут ще й айпад на підході...
Отако ти вже десять років живеш окремо від мами, від вінчика, і плани на міксер вже більше схожі на самообман. З такими думками, якщо не махлювати і взяти, як написано вище, домашнє яйце, то сяка-така білкова маса зіб'ється.
Противникам вживання цукру - більше про цукор ні слова.
Крок 6
Харош любуватись натюрмортом з дрельованих абрикосів! Включаємо духовку - нехай гріється. Дістаємо охолоджене тісто і ділимо, як на вареники. Беремо качалку. В кожній українській сім'ї є качалка. Якщо немає, то бігом купувати, пляшкою від пива користуватися - непатріотично.
Розкачуємо тісто. Вкладаємо начинку - абрикоску і заліплюємо по колу. Раз виходить квіточкою, раз шось схоже на хачапурик з дірочкою. Ну, як ліпиться, так і ліпиться - це не зламаний ніготь (ваш чи вашої газдині), тож не переймайтесь.
Абрикоску, що виглядає, накриваємо збитим білком.
Кладем у розігріту до 180 градусів духовку та випікаємо до готовності.
Хотіла ще присипати цукровою пудрою, щоб хоч якось врятувати презентацію, але з поваги до противників вживання цукру не стала.
Для печива "Абрикоска":
Яйця домашні - 2 шт.
Лимон - 1/2
Сода - 1 дрібка
Сметана - 250 г
Масло вершкове - 50 г
Цукор - 200 г
Абрикоси крупні - 10 шт.
Мука - скільки візьме.
Серпень 2011 року
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Абрикоска
Так сталося, що в холодильнику залежались великі славні абрикоси. І їсти їх уже не хотілось, і шкода було, щоб зіпсувалися.Крок 1
Берете два курячих яйця - домашніх (можливо, варто уточнити). Одне розбиваєте, відділяючи білок в окрему чашку, друге лупашите цілком. Добавляєте півсклянки цукру, збиваєте ложкою хвилин п'ять. Коли маєте міксер, то збивайте краще ним.
Цукор використовуєте звичайний - білий очищений. Противники очищеного цукру можуть націдити та виварити соку цукрового буряка і написати про результат, їхній досвід може бути корисним для інших противників очищеного цукру.
Крок 2
Над збитою масою ставите ложку з символічною кількістю соди і, не поспішаючи, чавите півлимона. Сода шипить, піна падає в миску... Ну, на видовищне шоу-фонтана на "Рошені" не тяне, але теж настрій підіймає.
Противники використання в харчах харчової соди можуть тримати ложку над умивальником, першу половину лимона чавити, спостерігаючи цікаву хімічну реакцію, а другу в цей час їсти, оскільки лимони дуже корисні для організму.
Крок 3
Додаєте до маси магазинну сметану (половину підготовленої кількості, грамів зо 100) , замішуєте ложкою. Підсипаєте муку, знову замішуєте ложкою. Ті, хто мають міксер, хай мають, але тут не використовують. Додаєте решту сметани (грамів 150). Ненав'язливо вирішуєте просту задачку - на скільки грамів перша половина сметани менша від другої. Потім згадуєте, що половини взагалі-то бувають тільки рівні... Отже, то були не половини! З цимим думками закінчуєте орудувати ложкою. Зробивши в тісті маленьку лунку, наливаєте у неї 50 грамів розтопленого на сковорідці теплого вершкового магазиного масла, і починаєте місити руками, доки тісто не почне відлипати від пальців.
З противникам вживання в їжу магазиної сметани та масла важко не погодитись. Дуже часто під видом цих продуктів продають справжнісіньке фуфло. Але доки противники збирають сметану та б'ють масло, решта може згадати літери і почати читати склад продукції на обгортках.
Вчимося обирати з усьго фуфла відносно годне для харчування. Крім вміння читати тут потрібен ще й особливий нюх, оскільки на обгортках теж можуть написати бозна-що. Але якщо ви не володієте навичками виживання у кам'яних джунглях, то станьте противникам вживання в їжу магазиної сметани та масла. Їдьте в село, купіть корову і не думайте багато. Не до думок тепер буде - тре корову чимось годувати...
Йдучи у магазин купувати "молочку", ви й без мене знаєте, що:
а) дешеве добрим не буває,
б) сметана називається СМЕТАНА, "несметана" називається СМЕТАНКА
в) вершкове масло з морозилки не ріжеться, а колеться шматочками, в розтопленому стані має смачний запах, біленьку плівку і в жирку плавають білі пластівці.
Крок 4
Готове тісто кладемо у морозилку хвилин на десять. Ніякої магії -просто з охолодженим тістом зручніше працювати. У ці 10 хвилин дістаємо з холодильника 10 великих суперських абрикосів, яких до цього було 100, але ті ,що залишилися, у свіжому вигляді вже просто не лізуть. Миємо, ріжемо на половинки, присипаємо двома чайними ложками цукру.
Противникам вживання цукру читати вище.
Крок 5
Згадуємо про білок у чашці від першого яйця. Беремо столову ложку і насипаємо в білок дві ложки цукру. Якщо згадане яйце було велике, то насипаємо з верхом.
Той, хто має міксер, кладе ложку, бере міксер і радіє життю та крутій білосніжній піні з білка, що аж стоїть. Той, у кого його немає, пробує шукати вінчик, а потім таки бере ложку, починає довго і нудно збивати білок із цукром.
Доки б'єш білок ложкою, згадуєш, що така езотична штука як вінчик залишилась у мами. Ти, починаючи власне життя у новій квартирі, думала (-ав), шо купиш міксер. Будеш собі газдиня чи газдо (хлопці теж з яйцями на "ти", особливо вранці, коли газдиня після клубу спить, а тобі перед роботою хоч би омлетом перегар перебити).
Але не купила (-ив). Були свої приорітети - спочатку комп, потім телефон, потім пакет на інтернет, потім апгрейд компа, потім дорожчий пакет на інтернет, зміна телефону на смартфон, а тут ще й айпад на підході...
Отако ти вже десять років живеш окремо від мами, від вінчика, і плани на міксер вже більше схожі на самообман. З такими думками, якщо не махлювати і взяти, як написано вище, домашнє яйце, то сяка-така білкова маса зіб'ється.
Противникам вживання цукру - більше про цукор ні слова.
Крок 6
Харош любуватись натюрмортом з дрельованих абрикосів! Включаємо духовку - нехай гріється. Дістаємо охолоджене тісто і ділимо, як на вареники. Беремо качалку. В кожній українській сім'ї є качалка. Якщо немає, то бігом купувати, пляшкою від пива користуватися - непатріотично.
Розкачуємо тісто. Вкладаємо начинку - абрикоску і заліплюємо по колу. Раз виходить квіточкою, раз шось схоже на хачапурик з дірочкою. Ну, як ліпиться, так і ліпиться - це не зламаний ніготь (ваш чи вашої газдині), тож не переймайтесь.
Абрикоску, що виглядає, накриваємо збитим білком.
Кладем у розігріту до 180 градусів духовку та випікаємо до готовності.
Хотіла ще присипати цукровою пудрою, щоб хоч якось врятувати презентацію, але з поваги до противників вживання цукру не стала.
Для печива "Абрикоска":
Яйця домашні - 2 шт.
Лимон - 1/2
Сода - 1 дрібка
Сметана - 250 г
Масло вершкове - 50 г
Цукор - 200 г
Абрикоси крупні - 10 шт.
Мука - скільки візьме.
Серпень 2011 року
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
