ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
* * *
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Оля Лахоцька / Вірші

 Іже єси
Можна жити – ти знаєш? – можна!
Після списку безглуздих зрад.
Небо сипало сльози – кожна
Повертала мене назад,

По краплині моїх буденщин –
У вогню_із_водою гру.
Тільки ти у душі – на денці,
Коли виплачу й це – помру.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-10-12 21:31:52
Переглядів сторінки твору 5495
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.841 / 5.5  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.739
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-10-12 21:35:10 ]
Оляшко, привітик!
так коротко, так глибоко і так боляче. Просто майстерно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 21:38:15 ]
це я Софію Парнок читала ))) щось вирвалося в її стилі.
дякую, Маріанно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 21:57:53 ]
Гарно, Олю!
Так лаконічно але містко.
Сподобалося.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 22:02:39 ]
я два листки списала, поки в ці кілька слів вписалася)))
дякую, Слава!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 22:17:01 ]
так і має бути - нічого зайвого. а те місце таки важкувато сприймається, але якщо вникнеш і усвідомиш - то все ок. хоча, може, подумай на рахунок того, щоб замінити вогонь з водою - на "стихій (якусь чи чогось там) гру". так було б прозоріше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 22:24:13 ]
добре, Слава, подумаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-12 22:04:54 ]
Дуже витончено, але "у вогню із водою гру" важко сприймається.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 22:06:57 ]
"у гру вогню з водою" було б легше - згодна )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2011-10-12 22:06:47 ]
Олю, вітаю з таким сильним віршем! Як не дивно,часто песимізм додає віршам душевної потужності.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 22:09:45 ]
дякую, Богдане!
сподіваюся, що це тільки з виду він песимістичний - я намагалася закласти в нього віру.
Бо натяк на ЛГ - в назві твору. Напевне, ми так і повинні помирати - вичерпавши себе до кінця. )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-10-12 22:15:31 ]
Погоджуюсь з паном Богданом, вірш дуже енергетично потужний. Сподобався!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 22:25:35 ]
дякую, Адель!
дивна штука поезія - і пояснити все це важко...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 22:17:36 ]
гарно! Сравді, стільки всього вмістилося в кількох рядках.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 22:27:39 ]
дякую, Зоряно! щиро - рада, що тобі сподобалося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-12 22:20:14 ]
З самого денця дуже важко виплакати... Гарно, що аж мову заперло!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 22:28:20 ]
Патарочко, заскучила за вами! дуже вам рада!
дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-12 22:20:27 ]
Не знаю чи це граматично вірно "у вогню", бо "у" вживається в місцевому відмінку, і тоді
"у вогні".
Олю, ти заставляєш мене думати. І я зрозуміла причину, нарешті.
Якщо,
і вогню із водою гру,
то буде, як на мене, правильніше,
або,
у, вогню із водою, гру.
І це, останнє, певне, найвірніший варіант.
А, може, я і неправа.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 22:30:18 ]
думка йде про повернення - мене - по краплині буднів (сірості всякої, етц.) у гру.
але між цим "у" і "гру" я уточнюю, про яку гру йдеться - гра води (сліз) з вогнем (дух). Десь так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 23:59:24 ]
Гарно, містко, сильно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-13 09:40:40 ]
щиро дякую, що відгукнулися, Ларисо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-13 05:13:44 ]
Олю,
Мені лю`, за винятком початків речень з малої. Не розумію - чого такий стиль повинен би придати віршеві.
Здається ще одна авторка на ПМі робить те саме. Ай мін, це справа автора, але все ж - не бачу у тім жодної оригінальності.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-13 09:48:30 ]
Справді, ЛЮ, в цьому я зовсім не оригінальна - зараз багато так пишуть. Мені здається, що така манера написання полегшує входження у вірш - тобто наче переключається увага з одного вихопленого у житті моменту (робота, діти, навколишнє) на таке ж саме, просто виявлене в іншій формі (вірші) - і сприймає все це в єдиному потоці... І ще, я так думаю, така форма зразу ж настроює читача на те, що це сучасна поезія, її і сприймати треба інакше...
Хоча тут ви зовсім праві – коли форма вірша близька до класичної, краще зберегти великі літери. Правлю.
Дуже дякую, ЛЮ! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-10-13 06:23:48 ]
Майстерно, глибоко, емоційно, сильно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-13 09:51:55 ]
Дякую! буду вчитися. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-13 08:32:45 ]
мені здається, Олю, полегшило б сприйняття тієї стрічки звичайне об"єднання отого вогню_із_водою нижніми рисочками, що б одразу виключило деякі варіанти її хибного сприйняття. хоча мені більш вишуканішим відчувається "у стихії_з_водою гру" - надто вже вогонь_з_водою зужитий образ...
подумай


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-13 09:57:18 ]
дякую, Слава. Я так і зроблю - напишу з нижнім підкресленням - і Женя мені вчора намагалася сказати, що ці слова добре було б виділити.
Я вже стільки над тим віршем намучилася (в доброму розумінні), що в мене вже мозолі на мізках... )))
Мені дуже дорогий цей образ – момент гри духу і часу – він пояснює суть вірша. Боюся, що інакше він буде сприйматися як звичайна історія про лав. )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-13 10:08:28 ]
Можна жиТИ – ТИ знаєш?

можна ось тут підправити, може замість "ти знаєш" - "а знаєш"? Але то так, дрібненьке зауваження.
Вірш - чудовий, закінчення - сильне. Тож і мені Лю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-13 10:19:28 ]
ох, пані Любо! в цьому вірші повно місць, які важко читаються - хоча б це "безглуздих" - якесь непоезійне слово, але тут звучить дуже влучно. А потім "буденщин" - теж важке, але за нього вхопилася, як за цінний камінь)).

"ти знаєш" - не дуже хочу міняти, бо саме ця фраза має звучати хльостко, як ляпас. "а знаєш" - вносить момент жіночої теплоти, ласки - я її намагалася уникнути, бо вірш передає "пограничний" стан між життям і смертю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-10-13 21:19:15 ]
коротші вірші у Вас привабливіші, хотів би повідомити, Олю

зовнішній вигляд мені особисто до вподоби

"помру" ~ якось не розчулило у контексті "іже єси"
поки ще хоча б на денці - не помрете
упевнений

решта матерій, наче, все вже пообговорювали

тобто, evrythings clear


звісні жовтневі вітання
тепла зі світлом
увсюди


С*



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-14 23:26:32 ]
Дякую, Сонце-Місяцю! рада вас бачити! )

трохи сама дивувалася потребі говорити у віршах від імені людини, що помилилася. А лиш недавно прочитала, що є такий метод у богослов'ї - катафатичний - коли автор дивиться на те, що його оточує, і каже: це не Бог, і це не Бог, і це теж - не Бог. Тобто з цієї позиції будь-яке прагнення сягнути глибини приречене на досвід помилок... І тому навіть смерть - не що інше, як шлях до Іже єси... )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-10-15 21:11:57 ]
Но работать нужно... И сыро за окном...)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-15 22:58:42 ]
ах, якби не це "треба", я б і з ліжка не зповзала... )))))