ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.10.19 06:54
* * *
В темінь вгорнувшись поволі,
Сонце заплющило очі
І уляглося охоче
Поміж житами край поля.
Ніч опустила завісу
Соснам високим під ноги,
Щоби не йшли на дорогу
Тіні всілякі із лісу.

хома дідим
2026.10.18 23:47
* 234 *
околиця бозна-яких років
дім на околиці
що переслідує вві сні
відвідувачі-тіні
їх розмови чудернацькі
і що насправді знаєш ти
і що потрібно знати
немов поет що твердить

Кока Черкаський
2026.10.18 22:44
Просто манка
Хтось любить пити каву,
Хтось любить їсти суп,
Хтось полюбляє бутерброди,
А хтось без хліба ковбасу.

А я люблю з дитинства-
Ви тільки не впадіть-
З'їдаю я щоранку

Юрій Гундарів
2026.10.18 20:15
Мій Іван Драч
Поезіє, сонце моє оранжове! Щомиті якийсь хлопчисько Відкриє тебе для себе, Щоб стати навіки соняшником… 17 жовтня одному із найяскравіших поетів-шістдесятників, блискучому кіносценаристу і перекладачу, драматургу, громадському діячу й політику вип

Євген Федчук
2026.10.18 20:08
Як Махно допоміг «червоним» Денікіна подолати
Йшла громадянська уже другий рік.
«Червоні», «білі», іноземні сили
Країну кров‘ю уже вщерть залили.
Схилялась перемога в один бік,
А потім в другий. Страшно в Україні.
Її всі хочуть під собою мать,
Бо ж хтось країну має годувать.
Хоч ми вже забажал

Вячеслав Руденко
2026.10.18 17:35
Непроникне ранку
Кроком перемітним,
Ніби вурдалаком
Оком непристрасним
За натальним знаком,
В гуркіт між коробок,
В тінь від слова «Щастя»,
Боком обік обік,
Як раптова трясця, —

Борис Костиря
2026.10.18 16:41
Юнак у сивині
Такий посивилій юнак передчасно,
Самотній мислитель, творець і поет.
Так брили віків напосіли, мов гасло
Забутих, але невиправних прикмет.

Юнак молодий весь укрився снігами
Важезних страждань і глибоких думок.
Він жертву віддав перед злими богам

С М
2026.10.18 12:12
Марш Чорної Королеви (Queen)
Що це змінить?
Що це змінить?
Що це змінить?
Чому не змінить?
Чом за тобою йду
Куди ти ведеш?

Подібного не бачив ти ніколи у житті

Катерина Савельєва
2026.10.18 11:54
Пустеля
Там, де очi закритi вiд свiту,
Замурованi всi почуття,
Я iз сонцем могла говорити,
Як маленьке, наївне дитя.

Нiч i день зупинилися в часi,
На годиннику стрiлка стоїть.
Бились хмари i свiтло в екстазi,

Ігор Шоха
2026.10.18 10:38
Викрутаси із парнасу
Всі пишуть, аж буває лячно
від перебору слів без ком
та інших очевидних норм...
не думаю, що мова вдячна
грамотіям за цей прийом.
Мабуть, гадають герострати,
що тільки так, а не інак
запобігають плагіату

В Горова Леся
2026.10.18 10:33
Віадук
Із літа в ще одну незнану осінь
Так сторожко, що забиває дух,
Ступаю крок. Іще один. Іду
Із відчуттям: оголена і боса
Душею, та із легкістю підношусь
Над переляком, що осів у фосі.
Знайду у втаємниченім сліду
Дорогу до старого віадука.

Віктор Кучерук
2026.10.18 06:08
* * *
Печальна ніжність днів осінніх,
Кришталь повітря, синь без меж, -
І листопади жовтопінні,
І пурпурові бурі теж.
Повсюди - тиша і чекання,
І перших приморозків дим, -
І самота безперестанна,
І зігрівання від ходи.

Володимир Бойко
2026.10.18 01:30
Міжсловесні контроверсії
Ті, що бралися збагатити людство, найперше збагачувалися самі. Термін «братство» дискредитував каїн, термін «братскій народ» - путін. Брехнею світ пройдеш... І хочеться повторити. Дебіл не розрізняє, де біле, де чорне. Державні службовці мают

хома дідим
2026.10.17 23:41
* 233 *
осінь що у неквапному свому процесі
між сецесією і каскадом процесій
прибирає за літом
мотлох його коштовний
і не проти яких фотосесій
все це звісне поетам
до їхньої честі
вечори розмальовані крайоном

Вячеслав Руденко
2026.10.17 17:31
Гра в забуте старе
Це повітря на диво крихке, місяць посмішку шкірить.
Ох ви ж, пташки небесні, над баштами давніх Моголів,
Де Іона живе і у долю від Бога не вірить
Поміж хмар незлічених в полоні людських забобонів.

Пил на стінах млинів — шлях зерна в неприхований лан

Борис Костиря
2026.10.17 13:54
Спокійне кохання
Спокійне кохання у зрілому віці
Тече, як ріка повноводна і тиха,
Без вибухів і катаклізмів сторіччя,
Ховаючи у позапросторі лихо.

Спокійне кохання прийнятне людині
Таке, як є. Не потрібні прикраси.
Пливуть, як човни, тихоплинні години
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Мирослав Артимович (1949) / Вірші

 * * *
—Як осягнути жінку? — промовчу. —
Чи ж осягнути неосяжні далі?
Чи зрозуміть поезію дощу
і млосний запах зірваних конвалій?

— Як осягнути жінку? — та ніяк. —
І в філософських не знайти трактатах
рецепта того — добре знає всяк.
Бо жінка — з нерозгаданих загадок!

Не осягнути жінку. От і все!
А чи її потрібно осягати?
Вона тремтить. Вона цілунків жде.
І прагне буть коханою й кохати!

2008




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-06-24 20:04:17
Переглядів сторінки твору 7776
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.207 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.176 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.03.27 06:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-24 21:16:13 ]
З села, мабуть, та лірично-героїчна жінка - одного з безлічі тих, які зникнуть як живі територіальні одиниці якщо не завтра, то трішки пізніше. Згодом. У них і за радянської влади не було ні шкіл, ні культових споруд, ні зараз.
Якась дуже проста вийшла жінка - лирична героїня.
Це я реагую на фінальну частину Вашого вірша.
Дуже-дуже красивий увесь вірш.
Та я вже якось писав (була причина. Я не кожного разу таке пишу), що деякі вірші торкаються настільки масштабних тем, що будь-яка з них здатна привалити того автора, як снігова лавина (зсув) від необережного крику чи навіть рінгтону мобільного пристрою привалює долини - з аулами чи кішлаками.
Я хотів сказати, що Ви торкнулись надто великої теми. Мабуть, такого вірша недостатньо.
Якось швидко він добіг кінця.
Читач лише налаштувався на глибокі роздуми. Це я.

З повагою і без порад,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-24 21:18:23 ]
Я бачу, що Ваш ЛГ відмовився розглядати таку цінність нашої Землі як жінку, але якось дуже поспішно :)
Він узагалі збирався ділитись думками?
Чи лише спровокував на інтерес?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-06-24 21:30:21 ]
Ваш коментар, Гаррі, як завжди неформальний. Це приємно. Якщо читач цього вірша "налаштувався на глибокі роздуми", - це ж прекрасно.
Дякую.
З повагою і без образ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-24 21:33:53 ]
Написати "вені-віді-віці" не маю права. Не мої слова. А відбрехатися чи "відбути номер" - це нещиро. + Сам твір. Ви красиво пишете. Мережите, як майстриня орнамент на Ваші вишиванці :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-06-24 21:48:54 ]
За вишиванку - подвійне "дякую":це творіння рук моєї, на жаль давно вже покійної, матері...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Скосарьова (Л.П./М.К.) [ 2012-06-24 22:01:15 ]
Воістину, Вона "цілунків жде" і "прагне буть коханою й кохати".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-06-24 22:09:37 ]
Радий почути такий коментар від міської та ще й привабливої жінки, бо Гаррі вважає, що "з села, мабуть, та лірично-героїчна жінка".
Дякую, Наталю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-24 22:16:02 ]
Не можна осягнути неосяжне...;-)))))) Користуючись тим, що я жінка, щиро дякую за Ваш вірш. Дуже гарний! І, хоч я, так як, напевно, кожна дівчинка колись хотіла бути хлопцем, бо їм легше живеться у світі, нині радію, що я все ж таки ЖІНКА.;-)))))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-06-24 22:30:17 ]
Патаро, а Ви не могли цей коментар написати завтра? Бо що тепер маю робити: не спати і приглядатися до люстра, чи не видно німба? -)))
А серйозно - дякую, що не оминаєте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-24 23:51:36 ]
Витріть мій коментар, пане Мирославе, а я Вам завтра ще щось краще напишу (можу навіть у віршованій формі;-))))))) Все у Вашій владі!!!! ;-))))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-06-25 11:24:25 ]
Файно. І правда щира!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-06-26 06:34:25 ]
І щира дяка за коментар!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-06-25 14:28:15 ]
Як писала Л.Костенко, несказане лишилось несказанним... Жінку треба поважати і любити а осягати не треба, таємниця для того існує щоб бути нерозгаданою :) Сподобалось!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-06-26 06:38:15 ]
Радійте життю і будьте щасливими, наші таємниці!
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-25 14:58:28 ]
Подивіться на "аватарку" цього автора.
Придивіться уважніше. Він вас купує компліментами.
Яку ви бачите посмішку? Лукаву. Вона аж світиться лукавістю, оця посмішка.
А спробуй (я оце сьогодні був біля Київського державного університету ім. Т.Г.Шевченка) розповісти оце, чим закінчується твір, тамтешнім студенткам, які приїздять на "Лексусах" і "Мерседесах" etc на свої "пари", семінари та іспити (на які вони не ходять)...
Та вони піднімуть на кпини. Я ж приїхав метром. Яхти немає. Навіть у мріях. А де животію? У Княжичах. А де міська квартира? Не в таун-хаусі.
Отака правда вірша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-25 15:07:20 ]
І їм не сподобалось дієслово "буть". Воно там з звучить з нюансами.
А, на мій погляд, начебто нормально.
Існують короткі і повні форми дієслів. А цих дієслів в українській мові - море. І своїх, і запозичених з інших - наприклад, з праіндоєвропейської чи інших.

З повагою до громади і усіх мов, які тільки можуть бути,
Г.С. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-06-26 06:44:03 ]
Ви провокуєте мене написати щось іронічне...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-06-25 15:39:02 ]
Загадку розгадано - і хоче буть коханою й кохати)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-06-26 06:41:50 ]
Будьте!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2012-06-25 20:46:54 ]
Нуу, невже чоловіки бувають настільки сентиментальні? у наш час?..
Дивно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-06-26 06:42:28 ]
Так я ще з того часу...:)