ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.07.21 02:58
Лімерики - 7
На відомий завод у Немирові
Флібустьєри заїхали фірою,
Розвели на бухло
За фальшиве бабло –
Тільки й бачили їх у Немирові..

Подались поступати до Вінниці
Провінційні дівулі-відмінниці.

Паб Лімерик
2026.07.20 22:45
Лімерики наших блогерів (вип. другий)
Розглядались державні вакансії
Під мостами клошарами Франції.
А не в офісах десь.
Ви чого боїтесь
І без розглядів брати вакансії?

Непогане життя у Валенсії –
У народу є пільги та пенсії.

Борис Костиря
2026.07.20 15:43
Приїзд
Брати приїхали на рідну батьківщину,
У вигасле село, якого вже нема.
Багато хто забув їх, ніби днину
Минулого життя, що прожите дарма.

Десь юність відшуміла первозданна
На тихих вулицях, у цих місцях.
Лиш тиша пронесеться, ніби панна,

Артур Курдіновський
2026.07.20 13:43
Життя кінчається (глоса)
Шопена вальс... Шопена вальс (с)
Зарано став скорботним маршем.
Хоча й не був я сином Вашим, -
Мою дорогу на Парнас,
Таку правдиву, без прикрас,
Благословили Ви сонетом...
Від Вас приймаю естафету!
Холодний квітень... В серце - ніж.

Охмуд Песецький
2026.07.20 12:40
Мої лаури
О роздуми, укупі й поодинці,
Розсипані, як сіль, горох чи кеш'ю,
Ловлю я з вами майже в кожній жінці
Печаль мою – сьогоднішню й прийдешню.

Ви зайвими буваєте тимчасом,
Коли я з ними вас позбутись радий,
Щоб не тривожили мене провісним гласом,

Світлана Пирогова
2026.07.20 11:16
Туга
Насіялось стільки...Насіялось маку.

Червоним розлилось під спекою морем.

Розлізлась ненависть, розсипала горе.

В тривозі розплакана світиться мапа.

Ірина Вовк
2026.07.20 10:31
Таємниці між лініями. ХРОНІКИ КЛЕОПАТРИ (продовження 7)
Розділ ІІІ: Ціна однієї перлини Римські генерали вміли рахувати золото мішками, але вони не вміли рахувати розкіш. На другий вечір бенкету Антоній сидів на парчевих подушках, розхристаний, з масним від печеної дичини підборіддям і затуманеним поглядом

хома дідим
2026.07.20 09:43
* 147 *
літо йде
через окремий холод свій
і спеку звичайно
літо ж
червень липень
глипнути навіть не вспів
сліпучі майдани
розжарені вулиці

Тетяна Левицька
2026.07.20 09:30
Поет кохання
Ярослав Олегович Чорногуз — видатний поет, патріот України, людина з вразливим серцем, щедрою душею та самобутнім гумором був моїм наставником, найкращим другом, який завжди мене підтримував, надихав та вселяв віру в свої можливості. Серед його учнів бул

Віктор Кучерук
2026.07.20 07:33
* * *
Море хвилями дзвінкими
Б'є об скелі мовчазні
І мені назустріч линуть
Любі здавна позивні.
Рвійний вітер хвилі гонить
Без вагання та зусиль, -
Невгомонні та солоні
Всюдисущі бризки хвиль.

М Менянин
2026.07.20 01:30
Четвер* згадай
Вода солона на столі
як символ сліз в чужій землі.
Гірка трава, і не одна,
як згадка рабського вона.

Сумною б трапеза була,
та ось рух ангела крила
дає надію на життя

Паб Лімерик
2026.07.19 20:36
Лімерики наших блогерів
Після кожного виступу Кіо
Продавались направо й наліво
Дефіцитні кролі,
Невеличкі й малі
З комбінату в циліндрі у Кіо.

Довела до тюрми лотерея
Одного з дідусів Гемінґвея.

Кока Черкаський
2026.07.19 18:53
18/23
Мені було лиш дев'ятнадцять,
А їй більше двадцяти трьох,
Вона мене дуже кохала,
І нам було добре удвох.

Вона була дуже гарна,
В мене аж виростали крила
Поруч з нею,

Вячеслав Руденко
2026.07.19 16:47
Cлід вужа.
Хто збирав шовковицю,
Згадує й за хліб.
В ступах пил в косовицю
Проситься в політ.
Бийся дощик в озеро,
В хату Лукаша.
Там де ранком росяно,
Знайдеш слід вужа,

Євген Федчук
2026.07.19 15:45
Вовкулаки
Ніч на землю опустила чорне покривало.
В небі зорі, наче маку хтось по нім розсипав.
Ароматом неймовірно п‘янким пахне липа
І виспівують цикади вечірні хорали.
Жебонить ледь чутно річка, вербам миє коси.
А над річку невелике вогнище палає.
Розсілася

Борис Костиря
2026.07.19 14:36
Бунт посередностей
Бунт посередностей - це бунт юрби гнилої,
Що розпинає завжди на горі,
Це фарисеї в масках і елої,
Вовки в овечих шкурах, трунарі.
Бунт посередностей змете усе на світі,
Що має лик, а не лише мурло.
Так паразити на веснянім цвіті
Повзуть настирливо,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Мирослав Артимович (1949) / Вірші

 * * *
—Як осягнути жінку? — промовчу. —
Чи ж осягнути неосяжні далі?
Чи зрозуміть поезію дощу
і млосний запах зірваних конвалій?

— Як осягнути жінку? — та ніяк. —
І в філософських не знайти трактатах
рецепта того — добре знає всяк.
Бо жінка — з нерозгаданих загадок!

Не осягнути жінку. От і все!
А чи її потрібно осягати?
Вона тремтить. Вона цілунків жде.
І прагне буть коханою й кохати!

2008




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-06-24 20:04:17
Переглядів сторінки твору 7559
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.207 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.176 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.03.27 06:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-24 21:16:13 ]
З села, мабуть, та лірично-героїчна жінка - одного з безлічі тих, які зникнуть як живі територіальні одиниці якщо не завтра, то трішки пізніше. Згодом. У них і за радянської влади не було ні шкіл, ні культових споруд, ні зараз.
Якась дуже проста вийшла жінка - лирична героїня.
Це я реагую на фінальну частину Вашого вірша.
Дуже-дуже красивий увесь вірш.
Та я вже якось писав (була причина. Я не кожного разу таке пишу), що деякі вірші торкаються настільки масштабних тем, що будь-яка з них здатна привалити того автора, як снігова лавина (зсув) від необережного крику чи навіть рінгтону мобільного пристрою привалює долини - з аулами чи кішлаками.
Я хотів сказати, що Ви торкнулись надто великої теми. Мабуть, такого вірша недостатньо.
Якось швидко він добіг кінця.
Читач лише налаштувався на глибокі роздуми. Це я.

З повагою і без порад,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-24 21:18:23 ]
Я бачу, що Ваш ЛГ відмовився розглядати таку цінність нашої Землі як жінку, але якось дуже поспішно :)
Він узагалі збирався ділитись думками?
Чи лише спровокував на інтерес?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-06-24 21:30:21 ]
Ваш коментар, Гаррі, як завжди неформальний. Це приємно. Якщо читач цього вірша "налаштувався на глибокі роздуми", - це ж прекрасно.
Дякую.
З повагою і без образ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-24 21:33:53 ]
Написати "вені-віді-віці" не маю права. Не мої слова. А відбрехатися чи "відбути номер" - це нещиро. + Сам твір. Ви красиво пишете. Мережите, як майстриня орнамент на Ваші вишиванці :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-06-24 21:48:54 ]
За вишиванку - подвійне "дякую":це творіння рук моєї, на жаль давно вже покійної, матері...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Скосарьова (Л.П./М.К.) [ 2012-06-24 22:01:15 ]
Воістину, Вона "цілунків жде" і "прагне буть коханою й кохати".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-06-24 22:09:37 ]
Радий почути такий коментар від міської та ще й привабливої жінки, бо Гаррі вважає, що "з села, мабуть, та лірично-героїчна жінка".
Дякую, Наталю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-24 22:16:02 ]
Не можна осягнути неосяжне...;-)))))) Користуючись тим, що я жінка, щиро дякую за Ваш вірш. Дуже гарний! І, хоч я, так як, напевно, кожна дівчинка колись хотіла бути хлопцем, бо їм легше живеться у світі, нині радію, що я все ж таки ЖІНКА.;-)))))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-06-24 22:30:17 ]
Патаро, а Ви не могли цей коментар написати завтра? Бо що тепер маю робити: не спати і приглядатися до люстра, чи не видно німба? -)))
А серйозно - дякую, що не оминаєте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-24 23:51:36 ]
Витріть мій коментар, пане Мирославе, а я Вам завтра ще щось краще напишу (можу навіть у віршованій формі;-))))))) Все у Вашій владі!!!! ;-))))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-06-25 11:24:25 ]
Файно. І правда щира!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-06-26 06:34:25 ]
І щира дяка за коментар!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-06-25 14:28:15 ]
Як писала Л.Костенко, несказане лишилось несказанним... Жінку треба поважати і любити а осягати не треба, таємниця для того існує щоб бути нерозгаданою :) Сподобалось!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-06-26 06:38:15 ]
Радійте життю і будьте щасливими, наші таємниці!
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-25 14:58:28 ]
Подивіться на "аватарку" цього автора.
Придивіться уважніше. Він вас купує компліментами.
Яку ви бачите посмішку? Лукаву. Вона аж світиться лукавістю, оця посмішка.
А спробуй (я оце сьогодні був біля Київського державного університету ім. Т.Г.Шевченка) розповісти оце, чим закінчується твір, тамтешнім студенткам, які приїздять на "Лексусах" і "Мерседесах" etc на свої "пари", семінари та іспити (на які вони не ходять)...
Та вони піднімуть на кпини. Я ж приїхав метром. Яхти немає. Навіть у мріях. А де животію? У Княжичах. А де міська квартира? Не в таун-хаусі.
Отака правда вірша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-25 15:07:20 ]
І їм не сподобалось дієслово "буть". Воно там з звучить з нюансами.
А, на мій погляд, начебто нормально.
Існують короткі і повні форми дієслів. А цих дієслів в українській мові - море. І своїх, і запозичених з інших - наприклад, з праіндоєвропейської чи інших.

З повагою до громади і усіх мов, які тільки можуть бути,
Г.С. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-06-26 06:44:03 ]
Ви провокуєте мене написати щось іронічне...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-06-25 15:39:02 ]
Загадку розгадано - і хоче буть коханою й кохати)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-06-26 06:41:50 ]
Будьте!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2012-06-25 20:46:54 ]
Нуу, невже чоловіки бувають настільки сентиментальні? у наш час?..
Дивно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-06-26 06:42:28 ]
Так я ще з того часу...:)