ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.07.07 08:14
* * *
Додала лише печалі
Перевтомленій душі, –
Несподівано сказала,
Що ми люди вже чужі.
Що мені пора забути
Про все те, що відбуло
І тоді не сяде смуток
На похилене чоло.

Борис Костиря
2025.07.06 22:08
Молода трава
Я радію молодій траві.
Хай народяться мрії живі!

Ця трава пробилась до нас
Крізь зими ворожий спецназ,

Крізь зими надійну тюрму,
Крижану, жорстоку, німу.

Світлана Пирогова
2025.07.06 18:51
Мальви-обереги
Заквітчали мальви літо
біля хати й на городі.
Сонцем лагідним зігріті
обереги - на сторожі.
У шорсткому листі квіти
фіолетові, лимонні
і червоні (пестить вітер)
і рожеві - без шаблону.

Євген Федчук
2025.07.06 16:14
Князь заліський Ярослав Всеволодович
Хто не знає Олександра, що Невським прозвався?
В Московії його славлять і святим вважають.
Правду про його «геройства» чути не бажають.
Але зовсім не про нього я писати взявся,
А про батька Ярослава – в кого син і вдався.
Ба, ще й, навіть, переплюнув

Олександр Сушко
2025.07.06 10:12
Доля
Кармічні завитки бувають різні,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.

Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,

Віктор Кучерук
2025.07.06 05:16
* * *
Серед знайомих є така,
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.

Борис Костиря
2025.07.05 21:59
* * *
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,

Юрій Лазірко
2025.07.05 19:45
Гірчитиме в Мені Війна --- український атмосферік
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна

підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина

С М
2025.07.05 10:14
Дім червоний (The Jimi Hendrix Experience)
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів

зажди хвилину бо не теє щось

Віктор Кучерук
2025.07.05 06:36
* * *
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.

Борис Костиря
2025.07.04 17:34
* * *
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,

Віктор Кучерук
2025.07.04 16:53
* * *
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.

Віктор Насипаний
2025.07.04 12:09
Зірки
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м

Ярослав Чорногуз
2025.07.04 06:37
Вітрове гліссандо
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить

Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана

Євген Федчук
2025.07.03 21:54
Битва на річці Супій 8 серпня 1135 року
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.

Іван Потьомкін
2025.07.03 21:10
***
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Сергій Татчин / Вірші

 Восьмилисник
Образ твору 7
Мені без тебе тоскно, як тоді,
коли зусилля мерли поіменно.
Ті почуття, як кола по воді,
егоцентрично сходяться до мене.

Я в епіцентрі вражень і речей,
з яких лишилась рівно половина.
І це знання ще трішечки пече,
хоч я тобі ні літери не винен.

Усі листи написані. Тепер
лишається чекати і просити,
щоб вірші, що розгадують тебе,
благий Господь просіяв через сито.

Їх стане рівно стільки, щоб затим
на самоті прийняти Богом дане.
Повз мене йде важкий осінній дим
і просто неба тане, тане, тане.


8
У синім небі біла бахрома
щодня висить якраз над небокраєм.
Не в тім печаль, що збудеться зима,
а в тім, що осінь довго помирає.

А ще у тім, що космосу тягар
щоночі тисне – нікуди тікати,
що замість серця стукає дзиґар,
а всі довкола жертви часу-ката.

Тому мені достатньо рим і слів,
які лишились спільними відтоді,
коли я жив вигнанцем край землі,
один за трьох – поет-художник-злодій.

І ще достатньо вірити у те,
що почуття всесильні, наче повінь.
Що все на світі блякле і пусте,
окрім надії, віри і любові.





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-12-03 01:41:58
Переглядів сторінки твору 14431
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.526 / 6  (5.197 / 5.71)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.236 / 5.78)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.780
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.10.08 13:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-12-03 03:36:16 ]
Добротна поезія, Сергійцю.
Усе на місцях - блюзо-сердечна сповідь.
Щиро, ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2012-12-03 10:23:10 ]
щиро дякую, Юрію.
радий бачити)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-12-03 04:12:33 ]
Сподобалось


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2012-12-03 10:24:03 ]
дякую, Тетяно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-12-03 06:28:12 ]
Не в тім печаль, що збудеться зима,
а в тім, що осінь довго помирає -

браво...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2012-12-03 10:26:40 ]
ну, це занадто патетичний оклик для таких простих рядків)

дякую вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-12-03 07:44:04 ]
читала і захоплювалася кожним рядочком,
енергетичний восьмилисник)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2012-12-03 10:27:12 ]
щиро дякую, Ксеніє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-12-03 08:23:48 ]
Ого, цілий рік на написання 10-и листів (чи то на публікацію?). ) А я тут пишу - то вірші, то пародії ледь не кожен день - а мене все критикують-критикують... ) Ось з кого треба брати приклад (та ще й аватарка по спадщині зобов'язує! )
За рік, звичайно, вже забув, що було в перших, довелось повернутися і перечитати у зворотньому порядку (цікаво вийшло!), заодно перечитав і коментарі авторів (іних уж нєт, а тє далєчє), переглянув оцінки - і побачив, що першу я поставив ще тоді, коли й сам мав рейтинг R2. )) Ну що ж, зараз не псуватиму рейтинг автору і зачекаю, поки хтось з більш високоповажаних на цьому ресурсі сам здогадається поставити найвищу. )
Йду ще раз перечитувати - вже у правильному порядку. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-12-03 08:32:47 ]
Чому я написав - 10-и? 8-и, звичайно ж. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2012-12-03 10:34:19 ]
ну, не те щоб рік написання... якось так лежало - недопрацьоване. от і долежалось. і їх дійсно 10. але я розсудив, перечитавши, що певна монотонність ритму і емоції веде до однотонності сприйняття. і дещо скоротив. оце думаю, може, ще зо два прибрати....
про оцінки - то дотепно) хіба в них справа? я й сам віднедавна (давно) ніяких оцінок не ставлю саме в силу їх відносності.

щиро дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-03 21:15:42 ]
А посутньо, Валерію, Ви нам що напишете?
Поки що (не знаю, як инші) я бачу, що у Вашому дописі йдеться про власні кроки та про якусь давно усіма забуту історію про статуси радника другого ступеню (рангу) чи безпорадника :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-12-04 08:12:09 ]
А що Ви хочете, Семене, аби я Вам написав? ) Посутньо: ось бачите, Ви почули мій "глас волаючого у пустелі" і поставили віршу Сергія ту оцінку, яку він і заслуговує, хоча автора оцінки і не цікавлять. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-04 09:10:05 ]
:)
Це не моя, Валерію. В мене нема на це ні повноважень, ні спеціальних умов акредитації. Поставте, будь-ласка, нижчу, і Ви зможете побачить, де чия. Свою Ви впізнаєте, а друга набуде авторства.
Я не ставлю оцінок, бо вони, дійсно, другорядні - особливо, якщо на високі мені ще не час розраховувать...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-12-04 09:44:34 ]
а й справді, отже, я помилився, перепрошую )

навіщо? мені це нецікаво - мені навіть нецікаво насправді авторство оцінки мого останнього вірша, хоча один з моїх безадресних коментарів під ним свідчить нібито про інше - адже я досі ні до кого не звернувся з проханням поставити другу будь-яку оцінку, аби дізнатись про автора першої )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-12-03 09:06:45 ]
Чудово! Перегукується із найглибшими душевними обертонами. Дякую! Бажав би ще :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2012-12-03 10:35:43 ]
щиро дякую, Володимире!
та воно й так вже дещо піднадоїло. пора закривати тему. краще вже написати щось зовсім новеньке)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-03 09:40:45 ]
Мені здається, що прикметник "благий" у даному випадку, мабуть, не дуже доречний. Чому?
Може, тому, що нам усім гарно відомо, який Господь, щонайменше, зі співів тих літургій, які нам (вірянам) доводилось чуть.
Перше значення цього прикметника, самі знаєте яке:
"1. розм. Слабий, кволий;
// Старий, ветхий, убогий, поганий. Горенько Парасці! А ще більше горе, коли хто з дівчат або хлопців насміється з її благого одягу (Панас Мирний, IV, 1955, 33); У Маріки теж уже сині бриніли од холоду губи, під благою сорочиною хвилями ходили дрижаки (Степан Васильченко, II, 1959, 213); Міст через Янгі-арик дрижав від сили напору.. Місток здався благим, ніби тимчасовим (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 309)."

Друге - краще за перше. Але воно друге.

"2. заст. Добрий, добросердий, лагідний. — Вибач мені, Петре! О-ох! не зможу ж я удержатися, дивлячись на те, що ти таким благим оком та добрим серцем поглядаєш на діла миру сього (Панас Мирний, I, 1954, 352); Жигай ось уже кілька років збирався засипати., ковбаню, та для цього ж потрібно зробити якісь витрати. Саме вони і стримували його благі наміри (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 90)."
Джерелом цих знань є Словник української мови в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 191.
Мені здається, що не вистачить самих найкращих епітетів, зібраних усіма поетами усіх спілок, клубів і вільних від цього усього авторів, щоб максимально відобразити сутність Господа Бога, Отця Небесного нашого.
Можливо, краще було б підібрать прислівник або дієслово, а рядок почати з цього найсвятішого для нас образу. Наприклад, "Господь просіяв крізь небесне (душевне або якесь з цієї серії) сито".
"Дь-пр" я не можу вважать збігом приголосних, бо це дві сусідні стопи.

І якось по-польському вигляда оцей рядок:
"І це знання ще трішечки пече".
У ньому шиплячих звуків аж 5. Мені відомо, що три є максимальним лімітом :)

Щось я багато написав, а до наступної строфи не наблизивсь.
Не сприймайте мої читацькі ремарки як щось критичне. Вони саме читацькі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2012-12-03 10:47:41 ]
знімаю капелюха перед цим розлогим коментарем.
звичайно, в цих міркуваннях є певна рація.

щодо благий, то я користувався ось цим - ! для мене означенням:
"ДОБРИЙ (готовий прийти на допомогу іншим, сповнений доброти, чуйності; який виражає доброту), ДОБРОСЕРДИЙ,ДОБРОСЕРДНИЙ, ДОБРОСЕРДЕЧНИЙ, ДУШЕВНИЙ, ДОБРОДУШНИЙ, СЕРДЕЧНИЙ, М'ЯКОСЕРДИЙ, ДОБРЕНЬКИЙ розм.,ДОБРЯЧИЙ розм., ПРЕДОБРИЙ підсил. розм., ДОБРОТЛИВИЙ заст., БЛАГИЙ заст.; ЛАГІДНИЙ, М'ЯКИЙ, СЛАВНИЙ,ЗАДУШЕВНИЙ, КРОТКИЙ заст. (у взаєминах з людьми, зовнішніх виявах); МИЛОСТИВИЙ, МИЛОСЕРДНИЙ, МИЛОСЕРДИЙрідше (часто щодо осіб нижчих рангом, залежних у чомусь, незаможних тощо); НЕЗЛИЙ, НЕЗЛОБИВИЙ, НЕЗЛОБЛИВИЙ,НЕЗЛОБНИЙ, НЕЗЛОСТИВИЙ, БЕЗЗЛОБНИЙ, БЛАГОДУШНИЙ (який не робить людям зла і не схильний до цього; властивийтакій людині)."

і використав скорочену форму /всеблагий/.
коли в "преподобному" гуглі набираєш /всеблагий/, то автозаповнення само добудовує /господи/.
саме цим я і керувався.

все інше уважно перегляну на предмет заміни.

щиро дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-03 10:59:37 ]
А я не бачив ніякого "всеблагого"...
Рядок вигляда таким:
"благий Господь просіяв через сито."

Розцінюйте коментар як відмазку :)
Ви автор - Вам видніше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2012-12-03 12:21:29 ]
яка така відмазка, Семене? ви про що?)
я ж пояснюю: скоротив всеблагий до благого. для мене ці слова мають велику внутрішню тотожність.

наприклад, словник http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ дає означення у зворотньому порядку: спочатку позитив, потім все інше)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-03 12:23:59 ]
Для мене ще зі шкільних років "благий і благенький" - це одне і те ж. Така в мене була шкільна форма...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2012-12-03 14:20:56 ]
благенький - дуже навіть може бути.
а благий для мене не несе таких спогадів.
в нас його використовували саме в позитивному сенсі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2012-12-03 14:44:17 ]
ще ось найшов:

Благий, -а, -е. 1) Благой, блаженный. Отець Андрій.... устав та: «Боже благий, Боже мій милостивий!» каже. МВ. І. 133. 2) Плохой. Коли хліб благий, то його не жнуть, а косять. Радом. у. 3) Ветхій. Благенькі сорочечки, драночки. 4) Немощный, слабый. Ум. благенький, благонький, благесенький. Віз у його благенький. Драг. 118.

/Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 70./


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-03 16:52:51 ]
У прикладі, якій Ви навели, прикметник з іменником помінялись місцями. «Боже благий, Боже мій милостивий!». Це звертання до Бога.
Водночас словосполучення "благий Бог" є цікавим у філософському сенсі. У Бога багато-багато дітей, які приносять йому клопоти. Це - певна частина нашого людства.
На все добре :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-12-03 16:59:17 ]
цитую уривок молитви Покаяння ".. бо Ти Благий і Чоловіколюбець.."
ще є питання, Семене? :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-12-03 17:04:45 ]
нє в брофь, а в глаз, Яно ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-03 18:43:55 ]
Яно, у прикладі, який Ви навели, йдеться якраз про те саме, що і в моєму коментарі. Дивіться:
1. Яке слово йде першим? Господь.
2. Яке йде другим? Прикметник "благий".
Ось мені і здається, що щось не так. Але це моя особиста читацька думка. З нею можна ознайомитись, щоб якнайшвидше забуть :-)
Я високої думки про літературно-художні висоти (вибачте мені цей каламбур) цього вірша, а от на цьому рядку мені я зупинивсь. Цей прикметник нагадує про себе першим, наче він є прізвищем.
А перш за все повинен (кажу пошепки, зводячи погляд до Неба) буть Господь.
Підписую коментар з високою оцінкою вірша (якщо вона бодай хоч кого-небудь цікавить), залишаючись при своїй думці.
Щасти :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-12-03 19:31:35 ]
та не в оцінках тут справа, справа у тому, щоб нарешті вичснити, чи правильно вжите слово, чи ні.
думаю, що місцерозташування слова тут не має значеня. чи написати "Господь добрий, милосердний" чи "добрий, милосердний Господь" - значення означення від цього не міняється.
інша справа -суб'єктивне сприйняття, звичка сприйняття.
а ось ще знайшла цікаву інформацію:http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%B3


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-03 21:08:14 ]
Про високу оцінку я написав про всяк випадок, щоб ніхто мені не закидав які-небудь давно відомі і стереотипні судження щодо виливів негативу, який зростає на нивах моєї моральної та поетичної ницости. Водночас я не лукавив, і цей тактичний хід є другорядним.
А інформація мені сподобалась. Корисне посилання.
Я пам'ятатиму:
"Бог (зі старосл. Бог — «Благий», «Багатий», тобто господар багатьох благ і той, хто ними наділяє) — багатогранне поняття, яким віруючі монотеїстичних релігій описують надприродну, верховну, духовну субстанцію або єство."
Але про масло масляне я не кажу.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-12-03 10:46:38 ]
вы поменяли местами 7 и 8?)...зачем? кому-то нравилось 7, кому-то..а теперь?..запутыватель вы)путаете следы...ой, Татчин..не прост)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2012-12-03 10:51:55 ]
ви мене розкусили: я періодично міняю вірші місцями - читач має бути у тонусі)
ви вважаєте, що так погано?
я саме так і писав їх. але чомусь перед публікацією поміняв місцями. тепер і не знаю як краще. запутався корочє(
/іде на кухню за чаєм, але забуває послідовність кроків, плутається і падає/


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-12-03 11:05:18 ]
пройти с дождливого утра тест на тонус - это не-чая-нная радость)
думаю, что не совсем честно менять стих-ние, когда его уже читают и отмечают при том - которое лучше)
у меня первое восприятие всегда самое верное, чуть ли не подсознательное. поэтому мне первый вариант просится своей веро-надеждной концовкой - прямо классика жанра, я бы сказала, она. и логически завершает посылку "Мені без тебе тоскно.."
как-то так).. /идет на кухню и вспоминает, что в чайнике лимонная кислота!!!...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2012-12-03 12:16:25 ]
каюсь. сам так думаю як ви. спішу все вернути взад.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Ліщинська (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-03 12:18:11 ]
Хороше, дуже.

Сергію, а не хочете перший рядок:
У небі синім біла бахрома...
Бо оте "...неБІ БІла..." бі-бі не дуже

Дякую за поезію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2012-12-03 14:22:24 ]
гарна порада - подумаю.
/удаляєцця, наспівуючи бі-бі...бі-бібібібі/

дякую, Наталко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-03 12:21:36 ]
Дрібничка, але:
- після цього рядка повинна буть кома, бо це такий зворот, який без неї не може.

"щоб вірші, що розгадують тебе"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2012-12-03 14:22:55 ]
не в брофь, а ф глаз!
дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-12-03 21:01:55 ]
тріада у восьмиграннику...
знак нескінченності теж схожий на вісімку...
Про що це я?..
А, мені Ваша поезія до душі. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2012-12-04 23:55:42 ]
дякую, Любове!
саме тому й вісімка. таки так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Рожко (М.К./М.К.) [ 2012-12-03 22:19:34 ]
поезія, яка читається серцем
велика читацька подяка тобі, Сергію :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2012-12-04 23:56:47 ]
дякую, тобі, Сергію.
велика тобі авторська подяка!
/низько кланяєцця/


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Рожко (М.К./М.К.) [ 2012-12-05 00:48:12 ]
навіть мені зараз в це важко повірити, але колись давно я знав напам`ять десь під сорок знаків хірагани чи катакани (я їх ще тоді трохи плутав), а паралельно вивчав секретне вчення «низькокланяння», а тому просто не можу при теперішній слушній нагоді у відповідь не продемонструвати своє вміння...
(невимушено кланяється ще нижче, ніж попередник , та в попереку, раптом, шось хрупає... негайно, в бік попереку, з вуст акустично зриваються 10-15 знаків хірагани, які перекладаються приблизно так:
- Нехай натхнення Майстра силабо-тонічного вчення завжди повертається, як щорічно повертається політ пелюсток сакури над срібноголосими весняними струмками...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2012-12-08 12:12:40 ]
штангенциркулєм тщатєльно вимірює поклін навзаєм, і практично перевершує це диво витонченого етикету:
нехай всі оті рожеві пелюстки тріпочуть над нашими головами вічно, о Майстре! да прєбудєт с нами хірагана, не зіпсована катаканою! осс!