ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
Не беріть на кпи
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Нагадування собі
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Сергій Татчин / Вірші

 Дамокл
Образ твору догори ногами тече ріка,
повен хмар і неба її рукав.
я від себе стільки разів тікав,
та не втік ні разу.

у чужій імперії я Дамокл.
над твоїм будиночком зріс димок.
ти в самому центрі моїх думок,
і у них ми разом.

не такого жеребу я просив –
у пітьмі свідомості голоси.
сохрани, мій Господи, і спаси
тільки всіх хороших!

оселилась музика в голові.
твій собака дивиться сам не свій:
на блакитне марево – на сувій.
не за себе прошу.

ця дурна мелодія – як жива.
і від цього обертом голова.
емігрують дотики і слова
у глибинах мозку.

звідусіль – у вінницю: наче я
персоналізована течія,
що багато місяців нічия.
це доволі тоскно.

дим розтанув якорем у ріці.
перегук з рукописом у руці:
хмари – наче зібгані папірці
у Південнім Бузі.

місто відбивається в небесах.
прямокутні камені – як сльоза.
я наївно вірую в словеса:
переросток-лузер.

прагну усвідомлення повноти,
до якого порізно не дійти.
в синє небо вправлений лейтмотив -
фестивальний острів.

все давно написано на лиці.
закипають шкірою пухирці.
якір-меч хитається у ріці –
обоюдогострий.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-02-13 13:57:36
Переглядів сторінки твору 12130
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.188 / 5.7)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.224 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.805
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.10.08 13:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2013-02-13 15:12:58 ]
Все мені подобається, бо зміг уявити, і Південний Буг упізнав. Хотілось би, щоб вийшло у заспівному рядку якось так, щоб "догори дриґом". Важко, напевне, змонтувати рядок, щоб вийшло саме так. А інакше Надєжда Кадишева мені пригадується з її піснею. Нічого спільного з точки зору криміналістики, у принципі, начебто немає, а лише глибока ліричність - саме те, чим проймають (пропікають серце) Ваші твори. І обоюдогострий меч - навіть пригадалась якась притча.

Без закидів, а на хвилі ліричного сприйняття,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2013-02-13 22:31:03 ]
пропоную: догори дриґами) так буде в ритм.
дякую, Гарріо. ваші розгорнуті реци - цілком самодостатні твори. зачасту їм навіть не потрібно першоджерело.
щироваш,
Т.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2013-02-13 22:40:32 ]
так. я слухаю сам себе, і кажу собі, і пишу так само. не потрібно - то не потрібно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2013-02-13 22:48:33 ]
ви, Гарріо, побачили щось не те у моєму коменті: я щиро захоплююсь вашими розлогими алюзіями - малось на увазі тільки це. вони зачасту переростаюсть сам текст, який і не завжди вартий такої уваги.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2013-02-13 22:57:44 ]
Я міг "впійматись" на мечі, пригадуючи якусь давню історію про мечі с двома держаками. Про них щось є, як я щойно пересвідчився, у Вікіпедії (мелл путах, цвайхандер, гросс-мессер, нодаті etc). Посилання не надаю, бо копіюється довга адреса, яка насправді дуже коротка, але ця машинна мова html...
І боротьба на мечах - відповідна. Він один, а воїнів - двоє.
Мені ліньки було шукати раніше, і я лише натякнув.
Чудовий образ. Він мене вразив.

З повагою і без усіляких "яків",
Г.С.
Тримай смайлик :)




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2013-02-13 23:05:19 ]
впіймав! /міцно тримає смайлик. той пручається/


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-02-13 15:30:15 ]
дим розтанув якорем у ріці.
перегук з рукописом у руці:
хмари – наче зібгані папірці
у Південнім Бузі. - сподобася образ якоря(і як дим розтанув ним) і образ хмари.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2013-02-13 22:31:42 ]
щиро дякую, Володимире.
хмари - вони саме такі)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2013-02-13 17:21:12 ]
І мені хмари дюже.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2013-02-13 22:32:34 ]
дякую, Наталко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2013-02-13 18:15:32 ]
якісно і майстрово!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2013-02-13 22:33:01 ]
щиро дякую, пане Миколо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-02-13 18:57:58 ]
не такої участі я просив –

тут би замість "засідательської" "участі" - щось живіще: доленьки, жеребу... не знаю. Може, я просто цього слова занадто начиталась у місцевій інформативній газеті )
і "обоюдо" - трохи чудо-юдо )))

А взагалі - по-татчинському неповторно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2013-02-13 22:36:47 ]
щиро дякую, Любове, за підказку - із задоволенням скористався) "участь" мені самому не подобалась: поспішив.
просто обоюдогострий римне. але я подумаю над цим.
взагалі-то воно є в багатьох словниках. Хоча, як на мене, калька.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-13 21:39:55 ]
оця рима " ні разу" - "разом";
"дим розтанув якорем у ріці" - якір може зануритися чи втопитися, а не розтанути :)
"закипають шкірою пухирці" - може, шкіра закипає пухирцями ?
обоюдогострий - калька з російської
:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2013-02-13 22:40:49 ]
так, рима ні в дугу)
"якір може зануритися чи втопитися, а не розтанути :)" - ти справді так думаєш, Констянтине?)
"закипають шкірою пухирці" - може, шкіра закипає пухирцями? - саме це тут і сказано.
обоюдогострий - калька з російської. - а хіба ж я з це заперечую десь)
ти у всьому (майже) правий, Констянтине.
дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-13 22:03:47 ]
Сергію, дуже-дуже припало до душі.
Побудова вірша також сподобалася.
Згодна з Любою - неповторно.
УХ!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2013-02-13 22:46:20 ]
дякую, Лесю!
не те щоб неповторно: повторити можна все.
мені всерйоз закинули, що це епігонство Бродського. так що, як не крути, це повтор Бродського.
щоб епігонити щось, треба добре знати це щось. я Бродського знаю дуже погано. втім, критикам видніше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2013-02-14 07:29:47 ]
непримиримогострий....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2013-02-14 16:07:17 ]
неадекватногострий)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2013-02-14 13:29:59 ]
обоюдоостро.и это самое лучшее слово во всем стихе. может быть единственное, что пахнет Бродским, потому что оно такое же парадоксально-русское, как и он сам в своем творческом выражении. кто это до Бродского вас поднял? поклон ему низкий. мне так Ника Новикова с ее последней женщиной-рекой сразу нарисовалась, с первой строки и строфы. ну а как там "кидати вище" предлагали - так вас прямо до ИБ, и выше некуда уже, как по мне. ну так я за, обеими руками) - заслужили


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2013-02-14 20:29:08 ]
це для вас найкраще слово у вірші, бо проросійське) за нього ви мене і хвалите, я так зрозумів)
в мене немає зараз посилання, але до Бродського мене не підняли, а закинули перегук мотивів - причому обгрунтувати, як завжди, не спромоглись. а самого ІБ якраз опустили і попустили, якщо не помиляюсь, так що ваш уклін безадресний. але це достойно поета - поклонитись нікому.

мені імпонує, коли у кожного своя ніша, умовно кажучи. і ніхто нікого ні з ким не порівнює. бо це справа невдячна і безперспективна. мені, наприклад, хочеться бути тільки собою - менше писати, більше малювати. десь так.

а Ніка Новікова - вона крута. тут я з вами солідарний. так пише тільки вона.

щироваш,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2013-02-15 13:16:43 ]
нет, вы не совсем правильно поняли меня. слово лучшее - потому что лучшее. именно оно и пахнет Бродским. а вот это уже - потому что...:) а может потому что - лучшее). на нем весь стих стоит, как на..хотела написать -на лезвии бритвы), но напишу - на крае мастихина) вам как художнику - это будет понятно. я видела ваши работы в "Дороге до дому"
мне здесь услышалась Ника, а не Бродский, мне показалось что ваше стихо перекликается с ее последним. хоть и косвенно - слово-форменно так. не могу объяснить). меня тоже часто помещают в нишу серебрянного века. а у меня - своя ниша. просто она серебрянная) изнутри)
я хвалю вас за творчество. самобытности - быть! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2013-02-15 15:53:02 ]
нічого не пояснюйте, я вас чудово зрозумів: то був (невдалий) жарт, сорі.
дякую за добрі слова.

щироваш,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Євгенія Люба (Л.П./М.К.) [ 2013-02-14 16:13:45 ]
Прочиталося:
Я від тебе стільки разів тікав,
та не втік ні разу.
І цілий день у голові крутилося саме так. А перечитала: виявляється, "від себе". І що тепер робить? Увесь зміст "догори дригами".)
І не міняй, будь ласка, початок. Бо "догори ногами" - це ж такий образ із першого рядка: велетень розлігся, і його ногами тече ріка... Але то мої фантазії)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2013-02-14 20:17:20 ]
чоловікові більш личить "від себе") що, взагалі-то, тотожне "від тебе". десь так. так що обидва прочитання в силі.
ця (певна) кривизна - догори ногами - мені подобається. так що не мінятиму.

дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-14 16:15:18 ]
А "обопільно-гострий" - нє?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2013-02-14 20:14:42 ]
я над ним думав. не можу сказати чому, не дуже смакує... на язиці.
хочу двогострий+ще якесь слово: скжімо, відтепер двогострий. у "відтепер" є певний сенс.
але ще размишляю...
дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-14 20:58:37 ]
Може, звернутись до графоманів?
Вони повинні буть майстрами нащот рим.
От, наприклад, вони можуть запропонувать таку:
- заго́стрий. Це чудовий прикметник з ознаками гіперболізації якогось явища чи стану речей;
- заго́стрить. І це дієслово римується.
Перед ним можна почать фразу, а ним скінчить.

А можна залишить усе, як є.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2013-02-14 21:40:15 ]
ідея чудова!
а ще можна використати одразу два-три слова: обідворучгострий.
яке поле для авторської фантазії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2013-02-14 22:10:03 ]
обокраєгострий, обосічногострий.. нє, не те..
краще вже тоді язикатогострий ))




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-02-15 16:48:05 ]
якір-меч хитається у ріці –
оба леза гострі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-15 16:53:41 ]
Дм.Павличку, напевне, солодко гикнеться :)
"Два кольори мої, два кольори,
Оба на полотнi, в душi моїй оба".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-02-15 16:58:01 ]
:)