Цікава стаття, пане Сергію.

Мені теж здається, що Бог із кожним говорить рідною мовою, і щодо рідних земель, країв, і щодо потреби творчої праці там, де призвана Ним сукупність особистостей, створила разом із Промислом Націю...
А що є рідним - вибирає той самий Промисел і сама Особистість, так? Бо дана Свобода (розвитку), Любов (як відчуття рідності і предмету розвитку) і Творчість (як інструментарій)...

Держава ніколи не буде ідеальною, влада теж, і виборці теж. Ідеальними є створені для нас Всевишнім умови життя в рідному краї. Максимально близьке до цієї ідеальності - вироблені нацією культурні традиції. Їх, безумовно, потрібно підтримувати в робочому стані, і кожна традиція розвивається, або занепадає, якщо не розвивається. Традицію підтримує нація, але розвиває - національна еліта.
Отже, вирішувати всі, накопичені проблеми, можна тільки за допомогою еліти, охопивши ті чи інші виклики буття (як то, наприклад, українсько-російські-татарські, тощо, стосунки) розвитком тих чи інших традицій.
Як розвивається традиція - як на мене, суто через явище мистецтва . Кожен званий бути Митцем, але далеко не кожен дійде до свого мистецтва.

Тому, у першу чергу, ми повинні назвати і оберігати (імена, пам'ять, нинішнє існування) нашу Еліту. Це завдання друге по важливості, опісля "стань Людиною".
А, по-друге, повинні активно протистояти всіляким провокаторам і розпалювачам конфліктів, у т.ч. міжнаціональних, у яких завжди знищується еліта.
Тому основна проблема України, як на мене, це постійна втрата еліти, її знищення, і самознищення - зменшення її до такого стану, коли більшість вважає, що еліта і не потрібна.
А це, якщо хочете - і американізм, і росіянізм,... себто - імперіалізм?

Ви праві, еліта незнищенна, але ... смертна. І абсолютно точно існує її Богозахищеність. Я вважаю, що "невидимість" еліти (за життя, а часто й опісля) на тлі народу - один із проявів цієї Богозахищеності. Взагалі, думаю, що тому і коректно говорити - нами править невидиме. До речі, пророки - здебільшого видиме і незахищене (чого варте тільки первинне значення цього слова!)? То ж чи Промисел стратегічно діє через пророків? Чи це не ті, ким можна пожертвувати, бо...? Чи не у абсолютній більшості випадків за яскравою обкладинкою із іменем того, чи того пророка, маємо внутрішнє наповнення від когось іншого, нам невідомого?
Отже, звідси, і що таке успіх? Якщо, припустимо, найбільш успішні особистості людства таки Богозахищені "невідомістю", тоді аж страшно подумати, які доктринальні висновки можна із цього зробити (для себе). :)

До речі, щодо розуміння Варсави, то його розуміння ситуації мало що йому (само по собі) дає, аби ми могли суто за його розумінням віднести до еліти? З цим клятим "розумінням" завше проблеми. Тому напевно, і таке явище як "інтелігенція" до еліти автоматично не відноситься?
За плодами ж бо пізнаєте Дерево? Чи не так? Саме по собі "розуміння" ж бо не плодоносить?
Але, можливо дієве, творче "розуміння", або ж у широкому сенсі (і зі всіма градаціями) - інтелектуальна чутливість - отой необхідний посередник між елітою і цивілізацією, нацією, народом?
На еліту ми впливу не маємо?
А ось "розуміння", як напрямок нашого розвитку ( в першу чергу "ПМ"), найбільш перспективний? :)