ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.07.18 11:10
розжарені піски балі
обвуглені тубільні пальми
тобі не сяяли ні разу
ти в курсі звісно і без мене
доступний вітчизняний ром
з карибським смаком
ну хімічним
а що лишилося до втіхи

Ірина Вовк
2026.07.18 11:00
Розділ V: Скарабей на дні Нілу Повернення в Єгипет після Березневих ід було довгим і мовчазним. Натовп в Александрії зустрічав її криками радості, але Клеопатра не чула їх. Вона сиділа на своїх ношах, за зачиненими завісами, міцно стискаючи в кулаці ш

Ірина Вовк
2026.07.18 10:57
Розділ ІV: Ніч перед ідами Листи з Александрії приходили на пергаменті, який пах нільською сіллю та нічним вітром, коли вона знову повернулася додому. Клеопатра не писала про кохання. Вона знала, що п'ятдесятирічному чоловікові, який засинає під шепі

Віктор Кучерук
2026.07.18 07:18
Ординських дій скривавлені сліди
Моїй землі несила приховати, -
Лежить повсюди дух гіркий біди,
Я досі сплю в чужій гостинній хаті.
Вгортаючись у ковдру не свою,
До сну заплющить намагаюсь очі,
Але, в безсонні маючись, не сплю,
Лише думками голову

Артур Курдіновський
2026.07.18 04:53
ГОЛОСИ МИНУЛОГО УКРАЇНСЬКОГО ФІЛОСОФА АРТУРА КУРДІНОВСЬКОГО "Слова читайте у ранкових росах, У кольорі осінньої іржі. Обходьте стороною безголосих! Цінуйте слово щирої душі!" Відомий, прекрасний, вдумливий письменник, який написав дві передмови

Іван Потьомкін
2026.07.17 21:38
У жодну віру не вкладається життя.
Усі вони – лиш скалки мудрості Всевишнього.
Усі вони – одне лиш каяття
За скоєні й нескоєні гріхи супроти Істини.

***
Як поєднать здоровий глузд із вірою,
Аби лишилася ще й шпарка на дива,

Марія Дем'янюк
2026.07.17 18:48
Місяць золотою щукою
Упірнув в Неккар,
Бризки розлетілись зорями —
Дивоночі дар.

Замок — синьоокий велетень —
Задививсь на міст,
Вітер награє мелодію:

В Горова Леся
2026.07.17 16:19
Червона макова пелюстка. Де взялася?
Злетіла, як метелик до руки.
Цей літній вітер - до легкого ласий,
Таку тендітність, бавлячись, образив:
Зірвав і кинув порухом хвиським
В подвійний спін повітряного вальсу.

А може піддалася на поталу

С М
2026.07.17 16:15
Частина I: Стрибок Закоханого

Рухаючись вітальнею
Я вимикаю телевізор
Дивлюсь на тебе
Усівшися напроти
Поки звук автомоторів
Щеза в нічну мить

Борис Костиря
2026.07.17 13:36
Він тікав у далеку місцевість,
Кігті рвав, ніби загнаний звір.
І жадана мета, ніби церква,
Все манила кудись від зневір.

Сподівався в далекому місті
Збудувати кар'єру і дім.
Та не виліпиш генія з тіста

хома дідим
2026.07.17 11:40
богемний сплін любов і ницість
протанцювали й шо тепер
вікно відбите у зіницях
вечірні сутінки
четвер
заводитись немає смислу
писати тексти ні про що
не надихають стіл ні крісло

Віктор Кучерук
2026.07.17 07:28
Пітьма густіла і зростала тиша,
І прохолода ширилась навкруг, -
Десь у стіжку попискували миші
Та запах косовиці повнив луг.
Снопами іскор бризкало багаття,
Потріскував ледь-чутно й слізно хмиз,
А я сидів, як вартовий на чаті
І цю красу любити кращ

Ірина Вовк
2026.07.17 06:14
Розділ ІІІ: Царський пурпур над Субурою Коли над Нілом зійшов Сиріус, палац затих. Навіть римські вартові біля воріт пересувалися навшпиньки. У глибокій внутрішній кімнаті, де стіни були викладені холодним зеленкуватим порфіром, Клеопатра народила син

Ірина Вовк
2026.07.17 05:59
Розділ ІІ: Цей круглий світ в Александрії Вона не готувала для нього ложа зі спартанського пурпуру чи шовків, які привозили купці з Серики. Вона знала, що чоловік, який провів тридцять років у шкіряних наметах серед вогких лісів Галлії, втомився від н

Євген Федчук
2026.07.16 17:58
Бурлить Польща, шипить Польща, Польща вимагає,
Що робити Україна має – що не має.
Чиє їм’я прославляти, а чиє ганьбити,
Щоб дозволили поляки з собою дружити.
Піднімають на знамена події минулі,
Мовляв, злочини ми ваші й досі не забули.
Про Волинську

Артур Сіренко
2026.07.16 16:43
Шукаю фарби:
Цей сірий світ сумний розмалювати
Наче б то він розмальовка дитяча,
а не вигадка божевільного деміурга.
Шукаю фарби:
Жовті кульбаби у мій старий сад
Прийшли дивувати волохатих
Марногудів крилатого травня,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Долик (1965) / Вірші

 Давній спогад




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-01-04 22:35:47
Переглядів сторінки твору 9808
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.795 / 5.5  (5.082 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.027 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.732
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.02.13 00:07
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Опришок (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-04 23:01:45 ]
Дуже красивий і дуже жіночий вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2010-01-04 23:09:11 ]
Ну чому відразу, як лірика, то й жіночий, пане Василю? )))
Ностальгійна, чарівна замальовка, Любо. Дякую! (Се була Консуело)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2010-01-05 23:08:32 ]
Дякую, мила Консуело! Це справді дуже давня історія - тому і ностальгійна...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Опришок (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-04 23:16:03 ]
Бо чоловік не зможе написати отак ніжно, напівтонно і зворушливо. Мабуть тому, пані Юляно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-01-05 12:49:06 ]
Чому ж не може?
Ви ж написали "Еротичне"
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2010-01-05 23:07:24 ]
Пане Василю, ви довели, що чоловік може написати отак)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-01-04 23:49:03 ]
Легко, наче вітер прозорою жіночою хустинкою грається. Пан Василь правий - напівтонно, ніжно. Але хіба не в ніжності жіноча сила... Лірика середнього роду - погана лірика.Вітаю з гарним віршем, пані Любо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2010-01-05 23:09:19 ]
Дякую, пані Тетяно, я рада, що Вам припало до душі)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2010-01-05 23:11:39 ]
А ще у Вас чудовий кіт - у мене був такий, я його дуже любила, але він пропав, бідолаха... От і знову ностальгія...((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-01-05 12:56:52 ]
Гарно, Любо!
А чому тролейбуси "звірі"? Цей образ трохи випадає з загального малюнку, як на мене.
У рядку:
"Нам залишиться день цей – як жменька високих нот" - на "високих" - збивається ритм.(не вистачає склада)
Протиставлення:"Ні, ми будем..." - я б змінив на стведження:
"То ж ми будемо..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Опришок (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-05 23:00:56 ]
У тролейбусів є роги. Мабуть, тому вони й звірі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-01-06 14:08:31 ]
Звісно, Василю, образ зрозумілий.
Але в даний ліричний текст він не вписується, як на мене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2010-01-05 23:13:42 ]
Олександре, дякую за підказку. Справді, логічніше буде змінити "Ні" на стрвердне "так". Ще подумаю трішки - і поміняю.
Емоції декли перехлюпують - і не чую слів логіки)
Така жіноча суть)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-05 14:51:43 ]
!:коротка, але гарна композиція. Погоджуся з Олександром Христенком стосовно ритму окремих рядків, точніше одного (1 строфа, 3 рядок). Але, то авторське діло, якщо вам не залежало і незалежить на гіпердосконалому ритмі.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2010-01-14 10:12:28 ]
Миколо, боюся гіпердоскналості - це- вже далі нікуди іти...А хочеться завжди мати свободу росту)))
Як кажуть французи, у прекрасної жінки має бути хоч одна недосконалість , яка її прикрашає)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Осока (М.К./М.К.) [ 2010-01-05 16:26:54 ]
Красивий текст, але до кінця не витриманий. Емоція подекуди провисає. Хоч і справді - дуже жіночно і щиро.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2010-01-05 23:17:25 ]
Сергію, не судіть строго, вірш написався у тролейбусі - і з того часу не рухала його, бо дорогим був сам спогад... Але... таки я його понамагаюся дошліфувати)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-13 23:30:57 ]
не сподівався, що кінець буде таким. спочатку здавалось, що поезія стане ще однією романтичною історією. так і є, але останній рядок розширив звичайні для таких творів межі. гарно

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2010-01-14 10:10:52 ]
Дякую, пане Мирославе, за добре слово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Ліщинська (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-19 10:53:08 ]
Отакі образи "звірі рогаті - тролейбуси", мабуть, є найцікавішими родзинками поезій. Мені хочеться смакувати оцей рядочок без кінця: Розпрозорився вересень чистим летючим блакитом..
Тут і точність, і краса злилися в гармонію.
Дякую, Любочко, твоїми віршами можна дихати.