ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2024.09.23 14:56
Подіум
Сутеніло! Вечір ковтав світло так швидко, що Жанна не встигала завидно добратися з роботи в дитячий садок. Погода засмучувала. Зранку зарядила нудна мжичка. Небо заволокло чорними хмарами. Пізня осінь палила густий туман, що стелився над річкою сивою куря

Олександр Сушко
2024.09.23 12:54
Неважливо
Був поетом. Літав понад хмарами,
А тепер на Донбасі, в рову.
Не залякуйте Божими карами,
Бо і так я у пеклі живу.

Ні вперед, ні назад. Нема виходу.
Смерть усюди. Хитається світ.
Перепаленим порохом дихати

Леся Горова
2024.09.23 11:39
Світанкове
Немічні промені сонця, що сонне ще,
Ріжуть туману навішену шаль.
Та не під силу дебеле полотнище
Ніччю затупленим іхнім ножам.

Човгають вперто, дирявлять настирливо,
Вже не такі і безсилі на взір,
Бо заблищала роса намистинами

Микола Дудар
2024.09.23 07:46
***
Скажу вам більше — є готівка…
Ну десь тако вагонів зотри
В одному з них своя горілка
(Тут ще дізнатися би котрий…)
Багато де чого залежить
З якого боку підібратись,
І не дай бог, якщо є нежить…
Бо доведеться теліпатись

Віктор Кучерук
2024.09.23 05:55
* * *
Несвідомі ми та грішні,
Раз у головах бедлам, –
Наряджаємось розкішно
І гуляємо без гальм.
Обираючи десь одяг,
Чи п’ючи хмільний напій, –
Пам’ятаймо, що на сході
Йде за щастя наше бій.

Юрій Лазірко
2024.09.23 02:08
не потрібні вже слова
не потрібні вже слова
лала-ла-лала-ла-лала-ла

1.
місячного сяйва мілина
ти і я
не випиті до дна
ти і я

Ярослав Чорногуз
2024.09.22 22:01
Чого сумую?
Питаєте, чого це я сумую?
Бо самота навколо, самота.
І ніби все життя минає всує,
У бік незрозумілий поверта.

І що у нім? Яка краса чи втіха?
І зникло розмаїття, хоч любов
Горить, яріє чи палає стиха,

Володимир Каразуб
2024.09.22 20:54
Уривок
Немає нікого хто поруч твого життя
Солодким цілунком погодить тебе на завтра,
І буде не проти сказати тобі, що за-
Бути уже не спроможний, що станеш початком
Великої книги. Напише хтонічний роман,
Історію світла, історію часу та словом
Сплітаючи чис

Іван Потьомкін
2024.09.22 19:23
***
Спасибі, Доле,
Що ноги-руки цілі,
Що світ цей сприймаю
Барвою, звуком, словом...
«А решта?»
«А решта – вагомий додаток,
Що зветься так просто – ЖИТТЯ».

Володимир Бойко
2024.09.22 17:32
Зденервовані думки
Коли не годні показати розум, показують нерви. Люди з важким характером потребують жінок легкої поведінки. Коли нападають нерви, музи відпадають. Нервують усі, але далеко не всі роблять із цього рекламу. І холодний розум можна довести до точк

Сонце Місяць
2024.09.22 15:43
arose
ефемери зимового вересня
землеміри німого кіно
лейтмотив надзвичайно первісний
римування авжеж гуано

понад зірваними піввуалями
нас діждеться нуарний суар
крокодил неприродно роззявлений

Світлана Пирогова
2024.09.22 14:00
Ми різні з Вами (пісня)
Ми різні з Вами...Небо і земля,
Холодний місяць і гаряче сонце.
Мелодії старого скрипаля
Примарою лягають у долоньці.

Ми різні з Вами...Літо і зима,
Як тиха осінь і весна квітуча.
Ніщо й ніхто нас разом не трима.

Євген Федчук
2024.09.22 12:58
Як Господь роки розподіляв
Сидять бабці під під’їздом на лавці широкій.
Уже кожній з них, напевно за сімдесят років.
Вже на світі нажилися та напрацювались.
Ото тільки що сидіти на лавці й зосталось.
Між собою гомоніти, щось розповідати,
Кісточки усім знайомим поперемивати.
В

Устимко Яна
2024.09.22 11:49
вже осінь
віє запах тривожний
від сухого зела
мов оплакує кожний
прутик літа й тепла

осінь в лісі та гаї
скоро зайде в міста
осінь часу не гає

Козак Дума
2024.09.22 11:07
Синові
Тримай себе у натовпі бентежнім,
хай він усіх паплюжить і усе.
На себе розраховуй, незалежно,
що ближній срібло й посмішку несе.

У мрії поринати не стидайся,
та не обожнюй навіть власних дум!
Брехні – не вір, а лесток – опасайся,

Юрій Гундарєв
2024.09.22 10:51
Сонце цілує землю
Війна вбиває… Земля змучена стогне. Багряна трава. Ранок. Золотий жовтень. Озеро завмерло, віддзеркалюючи заспані очі багатоповерхівок. Жінка, років сорока, повненька і, певно, не дуже вродлива, скромно одягнена, сидить на лавочці, похитуючи ног
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Олекса Квіт
2024.07.05

Любов Інішева
2024.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Іван Зубар (1956) / Вірші

 Найболючіше бажання
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-01-13 17:14:03
Переглядів сторінки твору 5464
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.455 / 5.5  (4.576 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.480 / 5.35)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.714
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2012.08.01 16:09
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-01-13 17:33:15 ]
Сподобалось.
Не хочеться вірити, що "всі зів*яли сподівання", а день "безрадісний і щемкий".
Невже немає ніякої надії хоч на крихту тепла і світла?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-14 11:57:42 ]
Дякую Вам, Олександре, за відгук.
Видно, відчули Ви настрій безнадії, закладений у цьому тексті.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-01-14 00:18:06 ]
Ця поезія таки її зігріє, пане Іване! Добре сказано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-14 12:02:14 ]
Шановний Ярославе, дякую гарно за добре слово.
Тільки у справжньому житті слова так мало важать, коли потрібні вчинки...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-14 11:13:14 ]
Трохи складнуватий образ: день... де виплакані лісові стежки. Хіба в контексті.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-14 12:03:35 ]
Шановний Олександре, звісно, в контексті, який тут не подано...
Але видається, що й ритм заплутався, так що доведеться міняти щось, якщо зможу.
Спасибі Вам за відгук.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-18 13:36:16 ]
Нехай минає зло її та вас...
А диво, що в Карпатах народилось,
Приходить ніччю в потаємний час,
В тих снах, котрим відбутись не судилось.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-21 11:57:26 ]
Шановна Патаро, дякую за такі зворушливі слова і добрі побажання. Вам також – добра і здоров’я.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-01-20 16:22:50 ]
Щемка лірика. Сприймається, висловлюючись мовою штампів-кліше, серцем.
Читаю – і не намагаюсь шукати рими. Бо він читається. Дякую за нього.
Трішки починаю звертати увагу на шиплячі приголосні, а раніше – ні. Мені здавалось, що нічого поганого в цьому немає. Зуби в мене всі, не шепелявлю. А виявляється, що коли їх дві на один рядок – це вже небажано. А якщо вони є і в суміжних – тим більше.
Бачу «світ любив тебе». А міг бути Бог. І це було б, НМСД, звично і загальновідомо. Світ – трішки краще. Бачу займенник «всі». Досвідчені спеціалісти поетичної справи стверджують, що у подібних випадках його бажано уникати. Я б написав «напівзів’ялі сподівання й квіти.
Мій коментар можна видалити. Я не проти. Ви ж його бачили.
Загальне враження від вірша – ліричне.
Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-21 12:00:11 ]
Олександре, Ваш відгук беру до уваги , спробую зробити деякі правки, якщо вийде.
Бог, кажуть, і так любить усіх, а от світ – зовсім ні. Отож і таке.
Дякую Вам, радий спілкуванню.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-02 12:50:10 ]
Ну от, трішки змінив, аби не було шиплячих забагато, але текст набув іншого відтінку, на жаль...
Думатиму далі :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-27 00:15:11 ]
... і знову змінив...
Чи хтось щось порадить іще?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-02-27 19:57:36 ]
Здається, тепер стало милозвучніше і глибинніше, пане Іване.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2010-02-03 14:24:32 ]
Гарна лірика... Головне, відчуваю, як мені услід ці слова говорить чоловік, який не зміг (а може, не схотів) втримати. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-03 15:35:27 ]
Щиро дякую,пані Ларисо. Ви мене зворушили %)
Нехай доля буде милосердною до Вас і до всіх жінок...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-17 16:12:30 ]
Головне, щоб і Вона так само щиро молилася за Вас. Дякую Вам від жінок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-18 12:43:56 ]
Пані Ірино, дуже втішений Вашими відвідинами :)
Спасибі Вам велике за побажання – най життя Ваше буде осяяне добром.
З пошаною Іван