ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2024.11.27 08:58
Летять у простір думки різні
І не такі вони й сумні…
Нехай, при тому, що запізні
Для когось «так», для когось «ні»…
А навкруги у небі всесвіт…
А поруч діток щирий сміх…
А під ногами сум і безвість —
Стоїш і думаєш: це збіг?

Світлана Пирогова
2024.11.27 08:55
Осінній ранок у полоні білосніжжя,
Бо сипле хтось пір'їни із подушок.
Летять мушнею легкі світлі ніжні-ніжні.
І тихо падають зими подружки.

Невже закохані у листопад без тями?
Старанно обриси доріг покрили.
Сувої свіжо-білі розстелили краму,

Віктор Кучерук
2024.11.27 07:36
Ти щоранку йдеш повз вікна
Не спиняючись ніде, –
І завжди поспішно никнеш
В шумнім натовпі людей.
Я давно напам’ять вивчив
Розпорядок днів твоїх,
Бо щось мрійно таємниче
Відриває зір від книг.

Микола Соболь
2024.11.27 05:06
Скажи мені чи брешеш ти, вороно,
про вересневих пустощів печаль?
Налиті сонцем винограду грона
і небо стало, мов холодна сталь –
високе і до радощів байдуже,
таке приходить у примарних снах.
Дні доживають перезрілі ружі,
горіхи скам’яніли на гілках

Олександр Сушко
2024.11.27 00:49
Москвороті з тещі здерли шкіру...
Вмерла в муках. Смертний крик ущух...
За чужий рахунок хочу миру!
На війну синочка не пущу!

Хай ординець Україну нищить,
А в моїй норі нема вогню.
Напишу вам краще лантух віршів,

Іван Потьомкін
2024.11.26 22:20
Як почувся півня спів,
Лис на ферму полетів.
Прибіга. Примружив око:
«Є м’ясце, та зависоко...
Любий друже, я б хотів,
Щоб ти поруч мене сів.
Мав би я тоді нагоду,
Віддать шану твоїй вроді».

Борис Костиря
2024.11.26 18:55
Із старого замку в новий
пролягає дорога,
яку важко знайти.
На руїнах старого замку
проростає пшениця,
а новий недобудований.
Він стоїть здебільшого
у людській фантазії.

Леся Горова
2024.11.26 12:21
Стоїмо на межі зими.
Пухом білим спадає тиша.
Ти за руку мене візьми,
Може, стане тоді тепліше.

Бо за коміром перший сніг,
А попереду лід тонкий, ну
Ти скажи - це лише ві сні,

Микола Дудар
2024.11.26 10:29
Ти вхолоди мене, не грій
Бо надто вже сердитий
І запроси осинний рій
Найкращий, іменитий…
А ті, хто поруч, без імен,
Залиш без преміальних —
І хай послухають «Кармен»
Вже нишком у вітальні…

Володимир Каразуб
2024.11.26 09:48
Я був уражений темрявою з якої починався світ...
Ні, постривайте...
Я скрадався по сходах залишаючи балаган ярмарку
Допоки не почув ледь тихе відлуння власних кроків,
І вже тоді я прочинив важкі різьблені двері до театральної зали.
Ось тоді, я був ур

Микола Соболь
2024.11.26 05:44
Ступаєш, враже, по степах,
шукаєш прихистку? Не буде.
Тут козаки, тут вільні люди –
це плоть від плоті з праху прах
яких веде Сірка правиця,
є трохи часу, схаменися,
нехай в твоїх пустих очах
ще блискітка надії тліє,

Віктор Кучерук
2024.11.26 05:03
Там, де тісняться каштани кронисті
Та сутеніти раніше стає, –
Місячне світло сочиться крізь листя
І осяває обличчя твоє.
Пахне приємно волосся білясте
І не зникає з очей яснота, –
Серце закохане повниться щастям,
Бо роз’єднати не можу уста...

Іван Потьомкін
2024.11.25 21:02
Щоб од думок бодай на час прочахла голова
(Лише у сні думки поволі опадають, наче листя),
Спішу туди, де невгамовне птаство й мудрі дерева
Словам високим надають земного змісту.
Як мудро все ж Господь розпорядивсь,
Поставивши їх поперед чоловіка тін

Світлана Пирогова
2024.11.25 16:54
думки - листя
кружляють
літають
танцюють
змінюють колір
стають яскравіші
падають
в повільній зйомці

Володимир Каразуб
2024.11.25 15:56
Це вітер зірвався такий, що не терпить птахів,
Зриває — схопивши дерева за крони — листя,
Як поет перекреслює текст не приборканих слів
Знекровлює серце, яке не вдалось перелити
В осінній пейзаж. Він здирає усю блакить
Блякле сонце небес розпорошує т

Борис Костиря
2024.11.25 14:32
Висохле джерело,
із якого нічого не ллється.
Лише камені розкидані
волають про вичерпаність.
У цьому місці засох голос,
не пробивається навіть хрип.
Ніби висохле море поезії,
розкинулася ця долина
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Кав'яр Сергій
2024.06.21

Самослав Желіба
2024.05.20

Людмила Кибалка
2024.05.17

Степанчук Юлія
2024.04.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Богдан Чернець (1960) / Інша поезія

 Єва




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-02-22 20:52:24
Переглядів сторінки твору 5571
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.427 / 5.5  (4.621 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 4.024 / 5.5  (4.143 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.728
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2021.06.02 14:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-02-22 21:34:45 ]
Мені не дуже подобається "по слідах". Якесь воно фуражне.
Слідами, як на мене, було б краще, а поетичніше - думками, почуттями... Бо він нас любить, і кому як не Вам у Вашому статусі про це знати, і кому як не нам слово про цю вічну любов доносити?
У часи нігілізму і профанацій не зовсім однозначно сприймається такий прикметник як "фіговий".
"Дерево пізнання" сприймається правильно. По-філософському.
З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-22 22:06:28 ]
Дякую за корисні поради. Міняю на "слідами". Думками, почуттями поетичніше, яле тут нав'язую до опису едему з книги Буття і "Бога, що ходив собі садом".
Листя, в яке одягнулися Адам і Єва було саме фіговим, смоківним або інжирним. Все це синоніми. Не знаю, яке слово тут найкраще підійде.
А щодо мого статусу мені стало цікаво. А який він???




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-02-22 22:44:41 ]
Шановний Богдане, можливо точніше використати "облачиться" від "облачитися", "одружаться"? "увесь"...

Можливо, логічніше виглядала би думка - якщо забудеш, чи там - викинеш із голови, увесь цей одяг, оздоби, умовності, так? :)
Але, натомість, думаю, перша жінка була оточена якимсь особливим ефіром...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-22 23:26:20 ]
Дякую за допомогу. "Одружаться", "увесь" міняю. Слово "облечеться" подібно як "облечини" використовуються часто в церковній термінології на Західній Україні.
Стосовно одягу - тут складніша справа. Адам і Єва були нагі. Є така теорія, яка пояснює це тим, що між ними було прозоре, чисте спілкування і відносини. Одяг (тут листя) означає порушення чистоти спілкування. Гріх породжує страх, потребу ховатися від себе і в результаті від Бога. І такою є сучасна Єва. Як зрештою і сучасний Адам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-02-23 09:51:17 ]
Цікава філософія. Але її якраз і нема у творі. Чи я просто не помітив?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-02-23 15:34:39 ]
кому потрібна прозора Єва?
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-23 21:33:56 ]
Може саме Адамові. Може тоді він побачить її справжню красу. Так як красу дна океану можна побачити тільки крізь прозору воду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-23 21:54:51 ]
Відповідь Василю Кузану. В прямому смислі її тут дійсно не має. Але всі образи узяті з Книги Буття, де описаний Едем і перші люди. Не потрібно їх сприймати як історичні постаті, а як певні символи, за допомогою яких, біблійний автор хотів вказати на мету створення Богом людини. А також на суть відносин між чоловіком і жінкою. Гріх усе це нищить. Непрозорість, звинувачення, страх, самотність - все це успадковують перші люди, а з ними і ми. У вірші я пробую повернутися до початку. До первісного Божого наміру.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-02-24 13:17:09 ]
І все-таки, на мій погляд, "облечеться" виглядає з першого прочитання як русизм (від слова "облечется").
І не варт вказувати, що це слово "використовуються часто в церковній термінології на Західній Україні", оскільки в церковній термінології використовується церковно-славянська мова (тобто болгарська :)), яка ближча до російської...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-24 13:23:38 ]
Мені видається, що тут маємо таки справу із церковнослов’янізмом, а вони – "законна" складова нашої мови.
З пошаною Іван

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-24 22:35:06 ]
Дякую за увагу і допомогу. Мені теж здається, що не варто повністю відмовлятися від церковнослов'янської мови на користь північного сусіда. Деякі терміни звучать так крисиво: уповання, благодарення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ореста Возняк (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-24 16:01:22 ]
Дякую!!!
в першу чергу за мужність розкривати, пояснювати і прояснювати богословські концепції. Вони помітні і живі у ваших віршах. Гарно.
З повагою Ореста.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-24 22:50:12 ]
І я дякую за слова підтримки. Якщо й справді щось вдалося мені пояснити, то я дуже радий.