ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2024.07.06 12:17
Із Й.Бродського (переклад 2016 року)

Дорогий Карле Дванадцятий!
У битві біля Полтави
облизня добре помацав ти...
Як згодом казав гаркавий,

«час ще покаже»:

Володимир Каразуб
2024.07.06 11:45
Я у когось читав, що більше немає чого,
Що вулиці в крейді, в квадратах з потертими цифрами,
Рядки на футболках розгладжують юне чоло
І погляд — титанік, на небі з об’ємними рифами.
Заглянь у шухляду старого, як світ стола,
Знайдеться шаветка, стропа

Микола Дудар
2024.07.06 11:43
Напевно в кожного із нас
Свої причуди, забаганки...
Свої Медузи, свій Пегас,
Свої до всього балалайки…

А може й ні. А може й мо…
Це як коли, куди і звідки...
Під гору, вниз, яке кермо,

Світлана Пирогова
2024.07.06 11:15
Не дотягнутися журбою.
Здається, ми на різних континентах.
І не знайти нам супокою.
Існують ще уривки всіх фрагментів.

Сахара й обшир океану.
Глибинних почуттів живий оазис.
Чому ж він з блиском ятагану?

Микола Соболь
2024.07.06 08:40
Зірвався звідкись перший переспів.
Тихіше, пташко, бо розбудиш ранок.
Хіба ж переконаєш коноплянок
у цім безкраїм вимірі степів?

Спиває роси теплий легковій,
трава дарує пахощів букети,
павук плете між шавлії тенета,

Козак Дума
2024.07.06 05:25
Усе життя – це сила різних митей:
спокійних і веселих чи сумних…
Плодів солодких, спілих, соковитих
і поцілунків щирих та п’янких!

Трапляються не рідко туги миті,
часини болю, суму і утрат.
Вони у долю кожного ушиті,

Віктор Кучерук
2024.07.06 05:06
Глибшає бажаний спокій,
Дихає димом курінь, –
Місяць примруженим оком
Блимає мрійно вгорі.
Тліє поволі багаття,
Кахкає качка в гнізді, –
Жовті лілеї латаття,
Наче свічки на воді.

Артур Курдіновський
2024.07.06 02:39
Чекали ми весну. Прийшла війна.
Плювала снігом у сумні обличчя.
Я бачив відчай з власного вікна,
Це був наш спільний величезний відчай.

Холодний страх від голови до ніг.
Все поспіхом - машини та валізи.
Ховав старе життя байдужий сніг,

Гриць Янківська
2024.07.05 23:17
Перші веснянки
На рожевих щічках-пелюстках
З'являються не від сонця.
Чи не насмішка судьби –
Багно на дикому милі.
***

Але ж погляньте –

Леся Горова
2024.07.05 18:18
Гаптує літо щедро покривало,
Що зеленню розвісилось по саду -
Черешень жовтих постаті огрядні
Там, на вершках, залишили принади
Для птаства, що до них поналітало
З усіх округ, і галасує радо.

Обтяжене бурштиновим намистом

Микола Дудар
2024.07.05 15:46
Можливо з вітром краще чим без вітру…
Можлива, якщо байдуже тобі
Якщо перестаратися не вміти
Зіграти три акорди на трубі…

Можливо й переселишся в європу…
Можливо і буття перечеркнеш,
Якщо, умовно, вирядишся в копа

Віктор Кучерук
2024.07.05 11:25
Стає густішою пітьма
Та все дзвінкіше мертва тиша, –
Чомусь блищання зір нема
І вітер холодом не дише.
Ні духу в’ялої трави,
Ні живописної картини, –
Лише не йде із голови
Думок усяких плутанина.

Самослав Желіба
2024.07.05 11:07
   «Поза межами болю» О. Турянського є повістю в українській літературі багато в чому знаковою. Зовсім не дивно, що на Заході вона здобула собі значно більше слави, ніж на Батьківщині. І йдеться тут не лише про радянські заборони та викреслення з історії

Іван Потьомкін
2024.07.05 10:56
Не спалось Шломо тої ночі.
Начебто хтось дорікав йому:
«Ось уже чотири роки,
Відколи ти сидиш на троні,
А Дому Всевишнього немає й досі.
Давид, покійний батько твій,
Якби дозволив йому Бог,
Одразу ж взявся б за цю справу.

Козак Дума
2024.07.05 10:35
Я говорю не завжди те, що думаю,
і думаю не те, що говорю –
бо не дарма колись назвали Думою,
благословивши на життєву прю.

Але частенько все ж сказати хочеться
відкрито, неприємно, без прикрас,
усім лакузам і відвертим збоченцям –

Артур Курдіновський
2024.07.05 00:29
У кожного своя примхлива вдача.
Комусь - багато, а комусь - замало.
Був день ясний. Та раптом я побачив,
Як дівчину вродливу ґвалтували.

Почув жахливі крики. Краєм ока
Помітив ніж, приставлений до скроні.
Я висловив стурбованість глибоку
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олекса Квіт
2024.07.05

Любов Інішева
2024.07.04

Тетяна Стовбур
2024.07.02

рута птаха
2024.06.26

Олекса Скрипник
2024.06.20

Еродія Благодатна
2024.06.11

Самослав Желіба
2024.05.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Софія Кримовська (1979) / Вірші / книга "свіТ...ЛО...тінь"

 ***

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-05-27 22:29:45
Переглядів сторінки твору 3290
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.920 / 5.5  (5.205 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.201 / 5.66)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.746
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.04.04 18:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-05-27 22:41:07 ]
Думки і сльози... під дощ.

Нема провини там, де є життя...
Бо де провина - прийде каяття,
яке душі не додає нічого
окрім сум"яття, болю і тривоги.

Завтра знову сяятиме сонечко. Воно для Тебе!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-05-27 22:44:50 ]
Дякую, Аделенько!
Воно і сьогодні сяяло мені! Але бувають миті.... та Ви самі ті миті знаєте)))
Сонечка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-05-27 22:48:32 ]
Звичайно знаю... Хто ж їх не знає?:))) Але треба сподіватися на краще. Хіба ми того не варті?:)
Пропоную перейти на "ти" - ми майже ровесниці.;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-05-27 22:49:42 ]
з радістю, Аделенько!
Сонечка і Тобі, і мені, і ондого тій дівчинці теж)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-27 22:58:27 ]
Емоційно, дуже емоційно...І як завжди нестандартний набір фраз, а щось своє, оригінальне!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-05-28 08:45:07 ]
Пригадався рядок з вірша класика минулого.
„Била печальная пора – стоял сєнтябрь у двора”
І я здогадуюсь, чому. Елегійність, помножена на печаль.
Вірш зумів викликати синфазний резонанс.

„Сліди-відбитки - як дірки від куль”
Може, так було б логічніше? Множина лягає на множину, як текст музику чи та ж сама елегійність на печаль.

Твої чи то терцини, чи то поділені на строфи секстини, мені відверто сподобались.
А настрій? То кому подобається сумувати? Тільки поетам і поетесам? І хто не хотів би радіти? Усі інші?

А свій тріолет я видалив. Мені подобається мій рондель-сонет, який був перед ним, то нехай буде останнім. Це не означає, що я кудись діваюсь, а означає виключно тільки те, що він залишатиметься останнім, доки не створю кращий. Тільки за такої умови існує смисл займатись творчою справою.

Дякую за твій вірш. Як на мене, то прогресуєш.

З увагою,
Пантелеймонович.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-05-28 09:10:15 ]
Дякую, Гаррі!
ЩОдо множина на множину - ти абсолютно правий, зараз каву питиму і кумекатиму))))
Дякую, що не обходиш стороною (таку спробуй обійди - сама до себе:))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-05-28 09:00:46 ]
Є і деякі детальки-моментики, усунення яких вірш виглядав би кращим за рахунок ефективного використання поетичного ресурсу. Які саме?
ІМХО, уточнення виглядають зайвими.
Наприклад:
"Неначе в пеклі, так пекло". Я розумію, що існує така річ як гра слів. Але можна безособове речення зробити особовим, бо є, чому пекти. Але краще не згадувати сонця. Про нього краще не писати, бо це вже не поетичний образ, скоріше, звичний. Так само як і пекло.

"Сліди-відбитки". Ми всі знаємо, чим є сліди.

"Тоді, торік". Зайве уточнення.

Мої поради чи малосуттєві зауваження не вимагають поспішних дій. З часом, не кваплячись. І мені здається, що вірш стане кращим, бо тема знайома, а коли вона така, то її треба відкривати ще краще, ніж це робили колеги чи попередники.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-05-28 09:12:46 ]
Дякую!!!!
колеги і попередники були мудрішими... то я по граблям тупцюю... хоч би пронумерувати їх)))

Покумекаю!
Каву будеш? Мелену, міцну... ммммм:)))?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-05-28 09:58:31 ]
Мене друзі, колеги etc мене і без кави вважають досить збудженою людиною :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-05-28 10:05:34 ]
)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-05-28 15:10:15 ]
Думаю-гадаю, що добре було би почути як ти це читаєш. Я чую твою інтонацію...
Гарний вірш, глибокий, не прохідний...
Ностальгічно сумую, бо тоді, торік... все було не так, як зараз.
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-05-28 15:11:47 ]
Наступний рік буде кращим!
Я дізнавалась:)))
А віршем хутенько проходь:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-05-28 16:48:04 ]
Не пройду - зависаю... :о)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-05-28 21:06:00 ]
то вірус))))