ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Катерина Савельєва
2026.04.18 22:13
Весна-рясна, схопила серце в руки,
Неначе навкруги сказилися:
Щоби нiхто не вiдчував розлуки,
Метеликом у скло не билися.

Цвiтуть сади та аромат розпуки.
Пташки спiвати вже втомилися.
Весняний вiтер пiдхопив пiд руки

хома дідим
2026.04.18 21:00
мої мізки тобі не машина
для цього придуманий ші
у нього є точні рими
а також вірші для душі
не питай про ормузьку кризу
про кордицепс і мікропластик
про те чи майбутній антихрист
буде сином ілона маска

Ігор Шоха
2026.04.18 19:57
Ідуть у засвіти поети
великі, і свої, й чужі,
і безрозмірної душі,
та не усіх піймає Лета,
неуловимі силуети
багатобожжя – міражі.
У вирій рано ще летіти,
а як немає вороття,

Іван Потьомкін
2026.04.18 19:50
Біла голубка з червоними ніжками –
Польща здалека.
Польща зблизька –
Тихої ночі, наче причаєні,
В польську вчаровані,
Польську вивчаємо.
Мов відчиняємо навстежінь вікна,
Аби вдихнути свіже повітря,

Костянтин Ватульов
2026.04.18 18:01
А у місті богами забутому,
Дзвонить гучно в неділю дзвіниця.
Ми з тобою зав’язані путами,
Що не можемо вкотре звільнитись?

Хоч життя розділило нас смугою,
Та мені чомусь стало замало.
Я все більше завівся та слухаю,

М Менянин
2026.04.18 17:34
Насипані кургани* милі,
бо серце міць бере від них
і воскресає в новій силі
вогнем курганів вікових.

Як сонце в хмарах чи туманах
дає лиш знать, що є воно,
так і Жар-птиця в цих курганах

Ігор Терен
2026.04.18 13:44
                    І
Неповторимі доля і судьба
і очевидно – це одне й те саме,
як човник із паперу – орігамі,
так само, як життя – це боротьба,
як сум, жура і туга – це журба
поета над печальними рядками...
...............................

Юрій Гундарів
2026.04.18 13:06
У Музеї Заповіту в Переяславі презентували акварель «Михайлівський Золотоверхий монастир у Києві» Тараса Шевченка, яка тривалий час вважалася втраченою.
Комплексна експертиза підтвердила: картину створено у 1840-х роках, і вона належить пензлю Кобзаря.

Борис Костиря
2026.04.18 12:59
Безпритульний іде під дощем.
Пропікає вода до основи.
Він від світу закрився плащем,
Не знайшовши для неба обнови.

Безпритульний іде без мети,
В ліс густий, в безпритульності морок.
Не дано ж бо думкам розцвісти

Охмуд Песецький
2026.04.18 11:27
Король води й повітря - тільки він,
Життя господар і прислуга,
У праві ставити на кін
Усіх - від ворога до друга.

Не виступай ні "за", ні "проти", -
Собі кажу, - живи й терпи,
І не нагадуй про чесноти,

Олена Побийголод
2026.04.18 07:54
Володимир Диховичний (1911-1963),
Моріс Слободськой (1913-1991)

Коли не знавали досягнень казкових,
у давні, минулі часи –
чекаючи коней по трактах поштових,
співали мандрівці усі:

Іван Потьомкін
2026.04.17 20:42
Як не втомивсь ти на роботі
(боровсь зі сном та протирав штани),
То не Америку з Європою вини,
Що не цілком беруть на себе наші клопоти,
А ледарів таких, як ти, та казнокрадів усесильних,
Та жевжиків, пролізлих в Раду бозна яким чином,
Та тих, хто н

хома дідим
2026.04.17 18:44
білий брудний голуб
із тьмяними рожево яскравими
лапами
сторожкий мов отруювач
у якого при собі
отрута і намір
скрадається підскоком
межею тіні й осоння

С М
2026.04.17 17:32
живе на лав стріт
любить свою лав стріт
у неї дім і сад є
всі нагоди і пригоди

у неї є халати й мавпи
лінтюхи у діамантах
має мудрість і відає суть

Юрій Лазірко
2026.04.17 15:34
троє нас
набралося на віче
на безлюдді повному
корчма
де за біль
розносить вина
відчай
павутиння тче

Костянтин Ватульов
2026.04.17 15:06
І знов сидить в півоберта та абрис ніжного плеча
На стінці тінню крізь зачинене фіранкою вікно.
В руці фужер, а там настоянка холодна та терпка,
Невже влаштовує на даний час її все це цілком ?

На білій шкірі видно анемічні сині русла вен,
На шиї об
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Федір Паламар
2025.05.15

Пекун Олексій
2025.04.24

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мосійчук
2023.02.21

Зоя Бідило
2023.02.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віталій Кирпатовський (1939) / Публіцистика

 ПРО ВНУТРІШНЮ СУТЬ ПОЕЗІЇ

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-09-27 14:32:25
Переглядів сторінки твору 4024
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.495 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.232 / 5.35)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.770
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Загальномистецька тематика
Автор востаннє на сайті 2016.06.07 13:07
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2010-06-28 10:56:00 ]
Віталю, дуже цікава стаття! Багато в чому згодна з автором. Дійсно, часом поети пишуть свої вірші і їм здається, що вони геніальні. Але лише читач може дати конструктивну оцінку твору, порівнюючи автора з іншими.
Ще раз дякую за цікаву інформацію. Бажаю Вам натхнення та творчого злету!
З теплом,
Тетяна


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Кирпатовський (Л.П./М.К.) [ 2010-09-25 10:29:54 ]
Спасибі, Тетяно, за цікавість до статті!!!
На мою думку, порівнювання мало що дає.
Бо суть поєзіі у неповторності Всесвіта поєта.
І він відлунюється у його творах. А це чи є чи нема. Тому і поєзія не оцінюється як добра чи погана, а - є чи ні. Форма та може бути чи гіршою чи кращою. Це як і любов. Моленьька любов - це вже не любов. Тож тільки - чи є чи нема.
Поезія, як така, може бути у всьому: і у прозових творах, і у малюнках, і у музиці, і у танцях, навіть у будьякому ремеслі, і у миттєвостях повсякденного життя.

Я ямбом чи хореєм не пишу.
Сказати?... Так і зовсім не складаю,
А тільки душу вітрам одчиняю
І упіймать мелодії спішу.

Коли співа небесная струна,
То техниці не треба вже настрою.
Коли відкоркував природного настою,
То хмілить він сильніш, чим од вина.
Віталій


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-25 11:47:36 ]
Вітаю, пане Віталію.
З великою повагою відношуся до ваших творчих світів. Але щодо цього твору маю певні критичні погляди, вже перепрошую, якщо вони видаватимуться вам зарізкими.
Попри те, що вельми ціню музикальність вашого підходу до Поетики, але вважаю, що послуговуватись тими пропозиціями, які ви робите у своїй публікації у нас "ПРО ВНУТРІШНЮ СУТЬ ПОЕЗІЇ" ( http://maysterni.com/publication.php?id=37689 ) можна лише у випадку високого поетичного вміння, високої техніки і початкової надвимогливості автора до себе. Тобто, свободою бути собою, ще потрібно найприроднішим чином оволодіти, а просто так, без наднаполегливої праці, вона не дається.
Є, зрозуміло, шляхи "простіші", як то відкривання своєї сутності не вгору, а вниз. Багато хто з авторів Майстерень пішов оцим шляхом, і не тільки Майстерень. На жаль, змушений константувати руйнівні процеси в їх особистостях, що досить добре помітні навіть на відстані, не кажучи вже про візуальне "тьмяніння"...

"Я ямбом чи хореєм не пишу.
Сказати?... Так і зовсім не складаю,
А тільки душу вітрам одчиняю
І упіймать мелодії спішу.

Коли співа небесная струна,
То техниці не треба вже настрою.
Коли відкоркував природного настою,
То хмілить він сильніш, чим од вина."



Повертаючись від узагальнених сентенцій до вашого тексту, то, думаю, таки неоправдано виглядає "Я я" на початку, далі йде дуже дивна відповідь на "Сказати?... Так і зовсім не складаю...", що ніяк не може бути прийнятною з огляду на серйозного читача. "ВітрАм", а не "вІтрам", "упіймать", "небесная" - вживання цих форм теж швидше говорить про найлегше, аніж про потрібне вирішення творчих моментів,
а закінчення, на жаль, неоправдано порушує всі правила.
"То хмілить він сильніш, чим од вина..."
На жаль, повинен висказати суто свій погляд, що ця спроба (поетичного доказу) виглядає, як на мене, руйнацією мови, і не містить у собі творчості, і не є життєздатною сама по собі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-25 15:18:56 ]
Шановний Віталію, після уважнішого вашого ж погляду, ви уже точніше в тексті вірша висловлюєте красу свого бачення. Саме це й важливо - не спинятися на досягнутому, але, звичайно, і не виходити за надхнення.

"Хореєм ані ямбом не пишу.
Сказати?... Так і зовсім не складаю,
Вітрами тільки душу одчиняю,
Піймати з них мелодії спішу.

Коли співа небес свята струна,
То техниці не треба вже настрою.
Відкоркувавши зиск природного настою,
Хмілієш ти сильніш, чим од вина."

*Тут "Я" - не я, а узагальнена постать поета... (авт.примітка)


Щодо суті питання, то "молодим" авторам інколи здається, що вони вже мають у собі все, що необхідне для Творчості. Та ми, з нашим досвідом, повинні їм кожен раз доводити, що не все так, як їм здаватиметься на початках. Безумовно, що в кожному з нас присутнє все, що необхідне для Творчості, але кому ж належить усе те?
Якщо попервах (за традиційною системою цінностей і бачення) у нас присутній лише Святий Дух, а наш Дух, як і наша Душа, ще маленькі цяточки при Ньому, то, смію виказати впевненість, що всі ті, хто на ПМ зараз публікуються, виростили вже досить виразний власний Дух і власну (стійку чи не стійку у своїй подальшій життєздатності) Душу. І часто оці, наші власні величини сильно суперечать Божим. І тут ніби ви праві, кажучи. відкиньте власне "я", дихайте надхненням, дихайте тим Вищим, що йтиме окрізь вас...
Але ж НЕ ЙТИМЕ, якщо власний наш Дух і Душа суперечитимуть Божественному. Тому собою потрібно опіковуватися всерйоз і надовго. Це все, зрозуміло, лише традиційні погляди, але чи закінчують "добре" апологети нетрадиційних поглядів?