ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.03.03 10:32
* * *
На блошиних ринках пустоти
Вловиш ти ніщо, німу безглуздість.
У палкій гонитві до мети
Здійсниться спектакль хиткого тлуму.

На блошиних ринках віднайдеш
Відчай, небуття, відсутність сенсу,
Книги із безоднею без меж

Віктор Кучерук
2026.03.03 07:01
* * *
Великий Віз
Вночі привіз
Яскраве світло, -
Його вогні,
Неначе в сні,
Горіли й квітли.
Зникала ніч
Побіля віч

Микола Дудар
2026.03.02 20:05
***
І бабця на лавці…
І вікна в цеглині…
Зустрінуться вранці
В своїй порожнині…

А подруги вийдуть
І всядуться поруч,
Торкаєшся, з виду

С М
2026.03.02 18:06
Cимпатія до Диявола (The Rolling Stones)
Дозвольте мені представитися
Маю смак володію грішми
І я прожив довге-довге життя
Викрадаючи душі грішників
Був я там де Ісус Христос
Обертався до сумніву й болю
Зробив усе щоби Пилатус
Вимив руки звершивши долю

Іван Потьомкін
2026.03.02 14:30
ЦАРИЦЯ ВАШТІ
Що ти таке вчинила там, царице,
Що лютістю Ахашвероша скинута з трону?
Такою, що переважила і змови недругів,
І зненависть підкорених держав...
Ти, найвродливіша з усіх жінок!

***
По третім році, як засів на троні в Сузах,

Борис Костиря
2026.03.02 10:26
Нічні роздуми
Так не хочеться спати лягати.
Ти з важливого щось не здійснив.
Ти прорвеш огорожі та ґрати,
Проповзеш крізь поля з усіх сил.

Щось назавжди потоне в намулі
І осяде на дно небуття.
Так воскресне в майбутнім минуле,

Віктор Кучерук
2026.03.02 05:59
* * *
Коли лоза цвіла на схилах
І не минали гожі дні,
Мені шалено пощастило -
Тебе зустріти навесні.
І стерти відстань поміж нами,
І розбудити почуття, -
І говорити тільки прямо
Про рух вперед без вороття.

Микола Дудар
2026.03.01 23:47
***
Повернемось до дрібниць,
До її глибин - дрібничок…
Відсторонимо лисиць
І братів, і їх сестричок…
А ще кума і куму.
Хресних діток позашлюбних,
І ага… і те — угу,
Що відклеїлось з розумних.

Артур Курдіновський
2026.03.01 23:35
Поема зими
Горить камін. Давно замовкли грози.
Новий ноктюрн виконує рояль.
О, зимо! Всі мої гарячі сльози
Чи зможуть розтопити твій кришталь?

Безмежний білий колір в синій тиші.
Підходжу вранці знову до вікна.
Тут візерунками поему пише

Ігор Терен
2026.03.01 22:54
Поповнення неологізмів
А ми повиростали на гірчиці,
пили цикуту, їли полини,
тому і злиться
те, що нас боїться
не між людей, а поміж очмани.

***
А словники міняти не на часі,

Микола Дудар
2026.03.01 20:58
Гниє і попахує
зайшов на сторінку Сонце-Місяця... перечитав кілька разів. Підтримую. Незабаром і я залишу ПМ. Давно предавно тут було затишнно і цікаво. Нині тут гниє і попахує...

Володимир Невесенко
2026.03.01 18:01
Ранок на річці
Колише ранок траву шовкову,
в долині блякло мигтить ромен
і гонить вітер імлу ранкову,
і сходить сонце уже ген-ген.

Палає обрій вогнем мосяжним*,
стікає сяйва густе вино.
Здається небо таким досяжним,

Євген Федчук
2026.03.01 16:06
Похід правобережного гетьмана Куницького проти татар в 1683 році
У корчмі, що біля Січі нині велелюдно,
Зібралося за столами козаків багато,
Усі вдягнуті розкішно, адже нині свято.
Корчмареві за шинквасом сьогодні не нудно.
То тут, то там: «Іще налий!» - кожен раз лунає,
Наймити ледве встигають розносити кухлі.
Л

Володимир Бойко
2026.03.01 15:33
Довколополітичні думки - 9
«Русскіє» - нація-фальсифікація. Культ вождя – споконвічна і невід’ємна частина московської культури. Категорія ворогів набагато стабільніша, ніж категорія друзів. Велика політика починається там, де закінчується правда. Кожна персональна мая

Володимир Мацуцький
2026.03.01 13:26
Вже до нас летять лелекі
Вже до нас летять лелекі,
а у нас – війна і в вЕсну
долі нам несе не легкі
від убивців і інвесторів.
Ті інвестори, як рани:
знову ділять Україну,
і в долЯх орди-орави
кожен прагне половину.

Борис Костиря
2026.03.01 11:40
Вечір
Я вклонюся вечірній траві.
І на небі з'являються зорі,
Миготливі і ледве живі,
Ніби замисли Бога прозорі.

Бог дає тріпотливим стежкам
Дар натхнення, наснаги і волі.
Так спочинок похилим вікам
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валя Лазірко / Вірші

 Згублені Mріі
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-06-16 01:57:46
Переглядів сторінки твору 3436
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.114 / 5.08)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.642 / 5.25)
Оцінка твору автором 4
* Коефіцієнт прозорості: 0.866
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Ітешко (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-16 09:07:11 ]
Ідея зрозуміла, але ритм кульгає.
Чи то так треба? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Івченко (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-16 09:41:11 ]
є пропозиція перефразувати "Піду я по світу шукати" - "Піду я світами шукати", - українською не дуже звучить...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-16 15:42:46 ]
Пані Валю,
почитав я Ваші твори і мушу Вам відверто сказати, що з почуттям ритму у Вас не все доладу. Тут є дві опції, або тренувати його (я є прихильником ідею, що всьому можна навчитися, якщо дуже того хотіти), або писати верлібри. На мою думку гарний верлібр вартує набагато більше ніж десятки причесаних римованих "бульбочок", якими рясніє будь-який україномовний літ.ресурс.

Сподіваюся, мою відвертість Ви сприймете без образ.

Святослав.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валя Лазірко (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-17 05:40:15 ]
Дякую всім за ідеі, буду використовувати.. Славцю, притримуюсь Вашоі думки про верлібри, буду писати верлібрами.., не люблю я напевно рифмів.. По-друге, мені дуже важливо як зауважив Олександр Ітешко - що ідея проста і зрозуміла, хочу щоб всім було зрозуміло.. Погоджуюсь і з Катериною - ваш варіант звучить краще..
От с Понеділка займуся прочитанням вашоі , друзі, поезіі... так хочется покритикувати....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-18 11:25:41 ]
Валю, в кожного, зрозуміло, має бути власний стиль, але чи варто відразу ставити собі за мету писати так, щоб було усім зрозуміло? В кожної людини власний рівень сприйняття і розуміння. Навіщо відразу "опускати планку" до "найнижчого рівня"? Не підлаштовуйтесь під когось - пишить "по максимуму". А якщо хтось не зрозуміє Ваших образів і мислення - це його проблеми (головне, щоб ви з Юрчиком один одного завжди розуміли :-) ).
Творчої наснаги !

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-06-27 21:39:11 ]
Валечко, я прекрасно зрозуміла і Ваш вірш, і причину його виникнення.
Моя порада - пишіть, як пишеться, як підказує серце, як воно звучить у думках...
Усе прийде з часом. Повірте мені, таки прийде :) Відчуття ритму приходить так само несподівано, як і кохання. Йому неможливо навчитися - воно, просто і обов'язково приходить :)
Ґратулюю Вашій відвазі і натхненню :) Удачі і наснаги. І кличу у гості (а як без цього?) - щиро Оксанка


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-06-27 22:16:53 ]
Гарна розмова у вас, у нас тут вийшла.
Валю, думаю йдеться про практику осягання себе у мистецтві, упевненість у своїх кроках. Будьте упевненіші у своїй красі, у своїй жіночій добротності, у жіночій слабості, яка породжує тонкість сприйняття і передачі, у тому, що вам цікаво жити і радіти, і печалитися. І ви все формальне опануєте, головне - присутність неформального, власного. :)
Єдина проблема, здається світ ще не знає сім'ї де чоловік і жінка - два рівноцінних поета :(