ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.04.03 11:58
Не віриться, що листя жовте
Говорить у тяжкім гріху
І в те, що невблаганні жорна
Все перетворять на труху.

Не віриться, що найдорожче
Впаде мінливості листом.
Побита, зношена дорога

Віктор Кучерук
2026.04.03 05:54
Туман розвіявся, мов дим,
Поміж вербових віт
І плеск озерної води
Збудив півсонний світ.
Пахучих лілій аромат
Доносився, - просив
Вдихати зблизька благодать
Квітучої краси.

Євген Федчук
2026.04.02 19:59
Такі уже «трудяги» москалі,
Що ще таких по світу пошукати.
Хотілось би історію згадати.
Колись в однім москальському селі
(Це все тоді, ще за царя було)
Селяни лиш один прибуток мали –
Косили сіно та і продавали.
Нічого ж на городі не росло.

Артур Сіренко
2026.04.02 16:17
Коли квітень тільки почався і дні неочікувано стали холодними і дощавими мене запросив у свою самотню хижку старий хайдзін, що підписує свої прозорі хоку іменем Ейєн-но Котокутобіто () і вирощує в своєму саду ожину. Ми пили чай, заварюючи заміть традиційн

Охмуд Песецький
2026.04.02 13:27
Відтисками, схожими на зліпки,
Сходяться й розходяться сліди.
Тягнуться вони і вийшли звідки
Кроками нестримної ходи,
Де майбутні храми та осідки,
І про те, хто як веде й куди,
Знає тільки Він, Отець Верховний,
З вершниками гиблої біди.

Борис Костиря
2026.04.02 13:10
Пожовкле листя опадає,
Як невблаганності потік.
Пожовклий смуток небокраю.
Схилився ніжний базилік.

Пожовкле листя промовляє
До совісті і глибини.
На місце радості розмаю

Юрій Гундарів
2026.04.02 09:43
У Житомирі незабаром з’явиться вулиця братів Шевчуків – Валерія та Анатолія, видатних письменників і видатних патріотів. Коли старший брат Анатолій був засуджений до п’яти років мордовських таборів, молодший брат Валерій не побоявся його провідати…

Бра

Віктор Кучерук
2026.04.02 05:50
До психолога звернулась
Скромна молодичка:
Подивіться на ці гулі
На померхлім личці.
Ці опухлості з'явились
Від неспання й страху,
Що потрапити в немилість
Можу, бідолаха.

Артур Курдіновський
2026.04.02 05:34
Не можу я ніяк запам'ятати
Мелодію, що снилась навесні.
А загадкові звуки голосні
Лунають вокалізом від сонати.

Оновлень час, жаги пора строката
Дарує наяву свої пісні.
Не можу я ніяк запам'ятати

С М
2026.04.01 21:50
Думав про поїздки наші, в мустангу
Мабуть, завіз тебе я далеко занадто
І я думав про любов, що поклали на мій стіл

Казав тобі, в пітьмі не ходити без пари
Про лебедів іще, котрі жили у парку
І про нашого сина, з Мейбел він одружився

Іван Потьомкін
2026.04.01 20:47
Не шкодуй для радості
Ні часу, ні коштів.
Не відкладай радість
На завтра, на потім,
Бо, як сонце взимку
Визирне і щезне,
Так і радість нинішня
Завтра вже не верне.

хома дідим
2026.04.01 19:54
мені радісно терпко
отже побудьте зі мною
не треба про сумніви
про все підозріле
говорімо про спокій
про світло що завжди
поруч
не про рейтинги

Борис Костиря
2026.04.01 13:53
Емігранту в далекій країні
Сняться в цвіті тендентні гаї,
Сняться сни йому тополині,
Неповторні і рідні краї.

Так війна усіх розштовхала.
Не зібрати розбите село.
Цей рубіж, ніби плинна Каяла,

М Менянин
2026.04.01 13:52
Над тим хто суд чинити буде,
котрий в молитві за народ,
кому життя простого люду
як лебедям простори вод?

Молитва хоч на грецькій мові* –
на часі ж Київський ізвод,
тож маєм бути вже готові

Юхим Семеняко
2026.04.01 11:32
  Схоже на те, що Ви спробували піднести читача одразу до "небесних шкіл", де пророки викладають щось середнє між метафізикою й профілактикою паніки. Вірш відкривається настільки урочисто, що хочеться зняти взуття і говорити пошепки. Але вже у другій ст

Артур Сіренко
2026.03.31 21:55
Триноги поставили серед пустки*:
Порожнечі весняного саду,
Де лише неспокій –
Тривога передчуття:
Триноги принесли для офіри
Чотири зеленооких філософи**:
Зрозуміли, що душі людей
Епохи білих колібрі***,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Пекун Олексій
2025.04.24

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18

Олег Герман
2022.12.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Майстерень Адміністрація / Критика | Аналітика

 Щодо Поезії (і що таке поезія?)

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2008-02-06 12:42:11
Переглядів сторінки твору 37820
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 3.824 / 5.5  (0.591 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0.591 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.777
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРСОНИ
ЛІТПРОЦЕСИ
ПРО ПОЕЗІЮ
ПРО МИСТЕЦТВО
Соціум
Автор востаннє на сайті 2017.03.02 00:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осіння Сандра (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-20 23:12:15 ]
Осіння Сандра (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-20 14:18:57]
Хочу повернутися до дискусії про поезію.Поезія - це не життя, це - ілюзії, фантазії, вигадка, це твоя специфічна реальність. В будь-якій поезії, якою б реалістичною та життєвою вона не була б, є доля вигадки. Тому, на мою думку, поезія- це якийсь ідеал, якого не існує насправді, але який сконструйовує наша уява.
Коли я читаю вірші,писані за принципом:"що бачу, те пишу",мені стає сумно.На мою думку, це зовсім не поезія, це- щось інше...Що саме- точнішу відповідь дадуть ті, хто так пише.Поезія - це "пишу, про те, що відчуваю".
Ще одна обов"язкова умова поезії - образність,можливо навіть якісь химерні вислови і метафори, слова-новоутворення, які належать лише тобі.Щось таке, чого немає насправді, але що зумів побачити лише ти. Це треба мати особливий хист:бачити не лише те, що бачать всі,а проникливо вбирати в себе значно ширші горизонти, дивитися ширше, глибше, више, ніж всі інші, проникаючи в саму суть речей.Бачити дещо особливе і потім дати можливість побачити його всім через твої вірші.
І наостанок. Поезія - це не просто римування, це- підсвідомість, це-потік, який б"є ключем з душі, і якщо розібратися прискіпливо-авторство належить не лише тобі. А ще й твоїй Музі, Генію, Творцю.ТОму мене дивують люди, які аналізуючи чужі вірші, пропонують автору замінити одне слово(яке присутнє в його творінні та нашептане Музою) на інше слово-синонім, рівнозначне за змістом та однакове по суті за розміром(але яке пропонують вони).Вони не розуміють(або не хочуть розуміти), що для автора саме це його слово може мати принципове значення.Тому поезія, яка вже відбулася в тобі(якщо справді відбулася),яка відстоялася, як вино,змінюється і коригується досить важко і в якомусь розумінні болісно.
Тож давайте не будемо оскверняти Поезію, це ж своєрідна медитація, молитва, це часточка душі, яку автор відриває і виставляє назагал.Думайте, коли критикуєте, адже це може комусь ранити
душу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-02-21 12:36:12 ]
Абсолютно правильно, Сандро, інколи наші поради, викладені у рішучій формі серйозно ранять - що є, то є. Чи взагалі потрібно щось пропонувати авторові, правдиво ділитися враженнями?
І якби тільки це питання було головним...
Бо ще ж є і різні авторські рівні, а є ще і різні мистецькі півкулі? :)
Особисто мені близькою є думка, що автор, який публікує свій твір самостійно, повинен вислухати все, але не все залишити на сторінці вірша - непотрібні коментарі видалити. Щодо явної необ'єктивності оцінювання звернутися до адміністрації...

А що таке Поезія? Як на мене, сама по собі Поезія - це один із проявів Божественної гармонії. Явище, до якого дотичні всі спраглі Поезії. У близьких до ідеальності формах ці стосунки, очевидно, набувають мистецьких форм, і, зрозуміло, що не всі до них здатні.
Теоретично, щоби називати свої стосунки з Поезією Мистецтвом, авторові було б потрібно досягти у тих чи інших формах, чи глибиною, рівня неповторності, так? Про що ви власне, Сандро, і кажете у своєму коментарі.
Отже нове, що я хотів би додати - це стосунки автора з Явищем Поезії. А вони можуть бути різноманітні як для самого автора, так і з огляду на спектр бачення читача?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-07-15 10:45:44 ]
Щодо присутності на головних сторінках якісних композицій, то, нагадую, - якщо хтось із редакторів поставить під гідним такої участі твором оцінку 5,5 і вище, то він, час від часу, з'являтиметься у блоці "кращий вірш", "Краща проза" і т.д.

І навпаки, якщо наші редактори критично оцінять той чи інший твір із "кращих", то він перестане з'являтися у відповідних блоках.

Отже, редактори мають змогу нести мистецтво у читацькі маси. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстерень Адміністрація (Л.П./М.К.) [ 2010-08-09 23:24:54 ]
Народ, а може якусь дискусію влаштуємо (більш менш чемну) на тему - що таке поезія? Зважаючи на те, що кожному з нас подобається різне, бажано шукати збіги - спільне, а не розбіжності...

Звісно, молодь закидатиме революційні гасла, в старші - консервативні штучки, але може вибудується перелік підпунктів, за якими (за сукупністю яких) кожен може себе причислити до когорти поеток і поетів?

1)...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-09 23:26:49 ]
1) Той хто пише, пише, і ще раз пише, але пише особливо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-09 23:41:56 ]
Поезія - це коли летиш рядками і наповнюєшся енергетикою слова, отримуючи естетичну насолоду.
Це коли хочеться перечитувати, знаходити щось нове. Ламати канони, але бути зрозумілим. Знаходити невідомі ракурси. Бути іншим і водночас цікавим. Поезія або є - або її немає. Йой - та цю листу можна продовжувати безмежно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-09 23:49:05 ]
Поети - це ті, в кого є я :))
Соррі, я дуже несерйозна ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 00:10:25 ]
Гммм, Мріє...
Тобто для того щоби творити поезію поети повинні лише мріяти?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстерень Адміністрація (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 00:20:27 ]
"Поет завжди в тому чи іншому ступені приречений до самотності. Це діяльність така, при якій помічників просто не має. І чим довше ти цим займаєшся, тим більше відокремлюєшся від всіх і вся.

На той час я достатньо знав історію красного письменства, щоб зрозуміти, що поет приречений на існування не саме благополучне. Особливо у сенсі особистому. Бували виключення. Але ми надзвичайно рідко чуємо про щасливе сімейне життя автора, будь те поет російський чи англомовний. Оден на мене робив враження дуже самотньої людини. Я думаю, що чим кращий поет, тим страшніша його самітність. Тим вона безнадійніша ..." Й.Бродський

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 00:39:16 ]
хто не мріє, той не крилатий. а хто не крилатий, той не поет. звідси висновок: хто не мріє - той не поет :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 00:51:23 ]
Не здається вам, що "крилатий" і "окрилений" - це як "побожний" і "божественний"? :)
Окрилюються поети не лише мрією, окрилюються теж... ну скажімо правдою.
А правда і мрія - це не одне і те саме. Хоча погоджуюсь, що мрія додає творчої наснаги.
Можливо не так мрія, як фантазія. І знову ж - не кожна фантазія є мрією, не кожна мрія
вифантазована. У кожному разі бути поетом і мріяти - це ще нікому не зашкодило :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 00:54:23 ]
"крилатий" - це назавжди, "окрилений" - на якийсь час.
взагалі, ви надто серйозно поставились до моєї напівсерйозної репліки :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 01:09:01 ]
Ну просто хотілось побалакати з Мрією Поетів, вибачайте за серйозність.
Залишайтеся Мрією для кожного з нас.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстерень Адміністрація (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 00:20:49 ]
"Романтизм повинен в том, что сложилась бредовая ситуация, которую явно бессмысленно обсуждать или анализировать. Конечно, когда мы говорим "романтический герой", то это вовсе не Чайльд Гарольд, не Печорин. На самом деле - это сам поэт. Это Байрон, Лермонтов. Оно, конечно, прекрасно, что они так жили, но ведь чтобы эту традицию поддерживать, требуется масса вещей: на войну пойти, умереть рано, черт знает что еще! Ибо при всем разнообразии жизненных обстоятельств автора, при всей их сложности и так далее, вариации эти куда более ограничены, нежели продукт творчества. У жизни просто меньше вариантов, чем у искусства, ибо материал последнего куда более гибок и неистощим. Нет ничего бездарней, чем рассматривать творчество как результат жизни, тех или иных обстоятельств. Поэт сочиняет из-за языка, а не из-за того, что "она ушла". У материала, которым поэт пользуется, своя собственная история - он, материал, если хотите, и есть история. И она зачастую с личной жизнью совершенно не совпадает, ибо - обогнала ее. Даже совершенно сознательно стремящийся быть реалистичным автор ежеминутно ловит себя, например, на том, что "стоп: это уже было сказано". Биография, повторяю, ни черта не объясняет..."

Й. Бродський

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 00:48:05 ]
Точнее Бродского бога нет.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 00:41:55 ]
Или очень-очень похожие.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-10 00:06:07 ]
Поети живуть поезією, все інше - не важливе, крім милих серцю жінок, які втілена поезія! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-11-05 11:28:44 ]
Із http://maysterni.com/publication.php?id=83768

Тетяна Мілєвська (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-05 00:06:58 ] -

пане редакторе, а в чому тут збіг ("Лили(сь с)лова у творче піднебесся", ред.), це швидше асонанс і алітераці,засоби звукопису?
буває дуже корисно,може б, оскільки це приватний сайт, ви виставили нам точні вимоги, якими ви б хотіли бачити вірші на своєму сайті, вимоги, це, в принципі, Ваше право, власника, тільки поезія - річ демократична, вона і існує, аби в канонах створювати нові канони.
З повагою

Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-11-05 11:01:15 ]

Тетяно, ми і поезія - різні речі. ПМ тримаються русла не вихваляння скромних і дуже скромних творчих спроб, а можливого вдосконалення наших умінь. Саме тому адміністрація наполягає на різних не дрібничках у творах, які автори скеровують на головні сторінки.
Адміністрація, в цілому, не відділяє поетичних спроб від поезії, але вимагає, аби на головні сторінки автори відправляли уважно доглянуті композиції.
Отже - НЕОБОВ'ЯЗКОВІ збіги, порушення наголосів, ритмізації. Безумовно - вульгарні, цинічні публікації теж не проходитимуть - тобто, говоримо і про рівень етики-естетики, відповідний перебуванню у публічних місцях...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-12-17 10:16:49 ]
Щодо збігів. Звичайно, що на ПМ традиційно людяне ставлення авторів один до одного, але елементарним речам таки маємо навчатися, наприклад, бачити, де збіги приголосних, та й голосних теж, функціонально обов'язкові, а де - ні. А то ж виглядаємо інколи вельми смішно. Апломбів на Шевченківську, і навіть Нобелівську Премію, а реальність найсумніша.
Тож вчимося "техніці", бо заднього ходу не буде - виникатимуть постійні проблеми з анонсуванням, а читачі знайомитимуться і з недоліками вміння того чи того автора у коментарях під безсмертними творіннями...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-11-11 11:10:30 ]
Допис другий: Про толковість в поезії і на ПМ, в т.ч.

Щоби зрозуміти рівень своєї, в цілому, особистої толковості, пропоную пройти відповідний тест - ось тут http://testoteka.narod.ru/pozn/1/10-on.html

Як на суто мою, найскромнішу думку, на кожному осягнутому нами, в т.ч. і в Поезії, рівні (тобто, рівноважно доданому до попередніх) - завжди (звісно, в тій, чи тій мірі), серед іншого присутні - ТОЛКОВЕ (як ступінь логічності), АБСТРАКТНЕ, і МІСТЕРІЙНЕ - бачення-подання.
Все це, нмсд, "робота" з образами.
ТОЛКОВЕ, прикладом, напевно, це точне оперування логічно обгрунтованими, як означеннями образів, так і зв"язками між ними.
МІСТЕРІЙНЕ - це не безтолкове, це оперування емоційно-чуттєвими властивостями образів, інколи навіть іще й повноцінно не означених.
Певно музика є чистим і найбільш точним проявом МІСТЕРІЇ. І, звісно, в містерії також присутня певна ступінь логіки й толковості, але, по-перше, тут, в Містерії, логічна прозорість не стоїть на першому, і навіть на другому плані, і, по-друге, має лише свою, схоже, суто технічну місію, і т.д, аж до специфіки професійного сприйняття...

Щодо ТОЛКОВОСТІ в поезії взагалі, то (визнаючи, що існує і надтонкий канал містерійної толковості) говоримо про домінанту логіки в сприйнятті і передачі інформації.
____________________________________________________________
ТОЛКОВИЙ, а, е, розм., рідко.
1. Розумний, розсудливий; діловий, тямущий. Опонентів було аж пять, з них толкових два (Леся Українка, V, 1956, 380); — Вона [земля] не дорожче людей, — відповів Тимофій. — Ти ж, Супруне, толковий чоловік, зрозумій усе (Михайло Стельмах, II, 1962, 136).
2. Змістовний, слушний; зрозумілий. Толкова доповідь;
// Добрий, майстерний (про твір мистецтва). [Калич:] Це ваша музика, товаришу Павелко? Толкова музика (Іван Микитенко, I, 1957, 266).
Словник української мови: в 11 томах.

____________________________________________________________


Кажучи, "толкова річ", найчастіше мають на увазі річ, придатну для розсудливого використання. Звісно, також є речі, придатні для емоційно-чуттєвого використання. Але про це іншим разом.

Отже, толковість, як риса автора в цілому, чи ж бо, як риса того чи того, твору зокрема.
Тема відкрита для обговорення в коментарях до цієї публікації задля можливого розширення кількості термінів, якими ми послуговуємося при оцінці-обговоренні тих чи тих публікацій на ПМ і не тільки на ПМ...

Обговорення тут, або на http://maysterni.com/publication.php?id=88012