ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.04.03 23:35
Ти все здолаєш на шляху:
хвороби, заздрість, війни!
Майстерно підкуєш блоху,
крізь мури пройдеш вільний.

Хай не ятрять старі борги
твої сердечні рани.
Воскреснеш з пороху трухи

М Менянин
2026.04.03 22:37
Сходить Сонце України,
це і є той Божий Схід.
Хто в любові до людини –
той тримає Духа плід.

Чую дотик, Східний вітер
чулить душу неспроста,
бачу тему далі літер,

Охмуд Песецький
2026.04.03 21:56
Інтригами доводити до сліз,
Не підпускати до близьких відносин,
І відмовляти в сексі навідріз.
А ми нічо, і зайвого не просим.

Закоханість - це саме той засіл,
Де сіль кохання, цукор і гірчиця,
Часник образ... Збираймося за стіл,

Іван Потьомкін
2026.04.03 21:38
Домашні зауважили, що Хаїм спить в окулярах. «Чому ти не здіймаєш наніч окуляри?»- питає здивована дружина. «Бачиш, люба, так зіпсувався мій зір, що я вже не бачу людей ввісні». *** В клубі юдейських інтелігентів великого промислового міста точиться р

Борис Костиря
2026.04.03 11:58
Не віриться, що листя жовте
Говорить у тяжкім гріху
І в те, що невблаганні жорна
Все перетворять на труху.

Не віриться, що найдорожче
Впаде мінливості листом.
Побита, зношена дорога

Віктор Кучерук
2026.04.03 05:54
Туман розвіявся, мов дим,
Поміж вербових віт
І плеск озерної води
Збудив півсонний світ.
Пахучих лілій аромат
Доносився, - просив
Вдихати зблизька благодать
Квітучої краси.

Євген Федчук
2026.04.02 19:59
Такі уже «трудяги» москалі,
Що ще таких по світу пошукати.
Хотілось би історію згадати.
Колись в однім москальському селі
(Це все тоді, ще за царя було)
Селяни лиш один прибуток мали –
Косили сіно та і продавали.
Нічого ж на городі не росло.

Костянтин Ватульов
2026.04.02 17:19
Я ще відбиваюсь у дзеркалі сонних калюж,
Чомусь прикидаюся сильним та зовні здоровим.
А хмара на небі підтягує ношу важку,
Що схожа частково на сиву примару ворони.
І навіть якщо у минулому сенси вбачав,
То зараз уже розгубив притаманну гостинніс

Артур Сіренко
2026.04.02 16:17
Коли квітень тільки почався і дні неочікувано стали холодними і дощавими мене запросив у свою самотню хижку старий хайдзін, що підписує свої прозорі хоку іменем Ейєн-но Котокутобіто () і вирощує в своєму саду ожину. Ми пили чай, заварюючи заміть традиційн

Охмуд Песецький
2026.04.02 13:27
Відтисками, схожими на зліпки,
Сходяться й розходяться сліди.
Тягнуться вони і вийшли звідки
Кроками нестримної ходи,
Де майбутні храми та осідки,
І про те, хто як веде й куди,
Знає тільки Він, Отець Верховний,
З вершниками гиблої біди.

Борис Костиря
2026.04.02 13:10
Пожовкле листя опадає,
Як невблаганності потік.
Пожовклий смуток небокраю.
Схилився ніжний базилік.

Пожовкле листя промовляє
До совісті і глибини.
На місце радості розмаю

Юрій Гундарів
2026.04.02 09:43
У Житомирі незабаром з’явиться вулиця братів Шевчуків – Валерія та Анатолія, видатних письменників і видатних патріотів. Коли старший брат Анатолій був засуджений до п’яти років мордовських таборів, молодший брат Валерій не побоявся його провідати…

Бра

Віктор Кучерук
2026.04.02 05:50
До психолога звернулась
Скромна молодичка:
Подивіться на ці гулі
На померхлім личці.
Ці опухлості з'явились
Від неспання й страху,
Що потрапити в немилість
Можу, бідолаха.

Артур Курдіновський
2026.04.02 05:34
Не можу я ніяк запам'ятати
Мелодію, що снилась навесні.
А загадкові звуки голосні
Лунають вокалізом від сонати.

Оновлень час, жаги пора строката
Дарує наяву свої пісні.
Не можу я ніяк запам'ятати

С М
2026.04.01 21:50
Думав про поїздки наші, в мустангу
Мабуть, завіз тебе я далеко занадто
І я думав про любов, що поклали на мій стіл

Казав тобі, в пітьмі не ходити без пари
Про лебедів іще, котрі жили у парку
І про нашого сина, з Мейбел він одружився

Іван Потьомкін
2026.04.01 20:47
Не шкодуй для радості
Ні часу, ні коштів.
Не відкладай радість
На завтра, на потім,
Бо, як сонце взимку
Визирне і щезне,
Так і радість нинішня
Завтра вже не верне.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Христенко (1958) / Вірші

 ЗАПОВІТНА МРІЯ




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-11-24 12:17:55
Переглядів сторінки твору 12573
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.950 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.851 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.790
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.06.25 11:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-24 15:27:17 ]
Нет и еще раз нет.
Неопределенность начинается буквально со второй строки. "Дэсь". А потом все остальное покатилось комом. Мне кажется, что конкретики недостаточно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-24 15:14:01 ]
А якщо Мрія у вирії, то за нею, прокинувшись від буденщини, теж летять у вирій, щоб хоч там зустріти...А той вирій - буває нескінченним...Мені це все таке знайоме, і зрозуміле... Дякую автору!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-24 15:20:05 ]
Дякую, Любо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-24 15:23:00 ]
Это Вы, уважаемая Любовь, женатому мужчине рассказываете, который от семейных будней желал бы спастись у какой-то Мечты? Будем называть вещи своими именами - у посторонней женщины.
И от кого я это слышу?
От поэта, который прославляет женщин?
А теперь - и от Вас.
Распутство это.
По себе знаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-24 15:24:52 ]
Ничто человеческое мне не чуждо:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-24 15:27:06 ]
А может, Литгерой в отъезде, о жене думает?
Не стоит Литгероя полностью отождествлять с автором.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-24 15:34:35 ]
А чего меня все отождествляют с моим ЛГ?
Да потому что он - это я.
А только лишь я начну отличаться - все написанное будет враками или просто неискренностью.
Лирические стихотворение (а Ваше, как мне кажется, принадлежит к одним из них) не м.б. выдумкой.
Я, как только ее почувствовал, сказал себе: "Стоп, Алексий. Нельзя его петь. Ты же поешь только о том, во что веришь, пусть даже подчас тупо заучивая слова старославянских текстов".

В общем, спасибон, Александр.
Посудачили.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дарія Швець (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-24 15:49:46 ]
як пощастило Вашій мрії...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-24 15:54:49 ]
Дякую,Дашо!
Про це варто у неї запитати:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-24 16:00:31 ]
Якби в авторів все зводилося тільки до ЛР, то і "Малую землю" певно не написали. Мені вже починає здаватися, що саме поняття, чи словосполучення "ліричний герой" придумано на ПМ і його було би не слабо запатентувати власникам ресурсу. Не кожен день в нашу культуру привноситься щось оригінальне.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-24 16:07:37 ]
Олександре:)
Це тільки в хроніках, документальній та автобіографічній літературі Літературний герой повністю ідентифікується з реальною людиною. А в художній літературі зазвичай у літгероїв є лише пробрази, яких не завжди можна ідентифікувати з кокретними особистостями.
Чи ви не згодні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-24 16:08:00 ]
Справа в тому, Олександое і Алексію, що у цьому вірші ВОНА - для мене це і є та Мрія. І тому вважаю, що цей вірш і для (про) жінку, і для (про) чоловіка. Це вже залежно хто читає, і як сприймає... Я собі уявила і намріяла своє...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-24 16:25:49 ]
Поділяю Вашу думку, Любо, в тому, що твір цікавий читачу, коли він може асоціювати себе з літгероями, відчути, що це написано про нього, або близьких йому людей.
Мрійте!
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-24 16:25:19 ]
Від ваших ніжно-точних рим,
Чомусь не віє вже сумним.
Немає сліз, хоч й сміху мало.
Від віршів цих так тепло стало...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-24 16:33:58 ]
Вітаю, Юльцю!
Дякую за теплий віршик!
В моєму вірші справді немає сліз, бо незважаючи на далеку відстань між літгероями, їх зігрівать і роблять щасливими почуття.
Як це не дивно звучить, але, виявляється можна любити людину і бути від тієї любові щасливим, навіть, коли ви не разом. Ти просто любиш, бажаєш добра і щастя, піклушся, переживаєш, радієш і плачеш за неї. Ти просто даруєш їй тепло свого серця, не очікуючи нічого взамін.
Це таке прекрасне почуття!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-11-24 18:08:37 ]
Гарний вірш, Сашо, про гарне і світле.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-25 10:45:41 ]
Дякую, Адель!
Світла тобі і душевного тепла:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ластівка Осіння (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-15 18:03:19 ]
В неї стан, мов тополя
і примхливі вуста
моя доля-недоля,
мрій прийдешня весна
в неї очі, мов море,
я в них весь потонув...
мов свічки гаснуть зорі,
а я знов не заснув...

смутку мій, моя зоре!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ластівка Осіння (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-15 18:05:34 ]
Гарний вірш. Мені сподобався. Дякую Вам.