ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Кока Черкаський
2026.05.19 01:45
садок із сакур коло хати,
прилетіли джмелі - а вишень нема
- не будем ми гудіти над сакурами!-
полетіли геть

Володимир Бойко
2026.05.19 00:14
Навіть найлихіші лиходії неминуче відходять у минуле. Якщо росія – антисвіт, то й світ – антиросія. Силам зла бракує сили, але не бракує зла. Герої варті свого народу, але чи вартий народ своїх героїв? Золота середина була заповнена посередніс

Олена Побийголод
2026.05.18 19:57
Іван Хемніцер (1745-1784)

Один сумлінний батько вчув,
що за кордон дітей учитись відправляють,
і що того, хто десь за морем був,
від не-бувалого – й на вигляд відрізняють.

І от, не пасти задніх щоб,

Артур Сіренко
2026.05.18 19:24
Ми граємо
На бусурманській лютні дощу,
Ми танцюємо
Божевільні танці пролісків,
Що цвітуть лише у вигадках
Їжаків маленького лісу
Вчора.
Ми креслимо

Охмуд Песецький
2026.05.18 15:29
Почутого про подвиги трьохсот троянців
Замало, якщо ти серйозний ерудит,
Для написання навіть прози.
Хоча про Ксерокса ти можеш розповісти
Не тільки уривками службових розмов.

І пишеш вірша про своє – про зустрічі,
Природно, що не для баталій,

хома дідим
2026.05.18 14:02
усі збираються за стіл
від діда і до каті
щоби поїсти на обід
сякої благодаті
дід переважно мовчазний
триндіти не привиклий
тут батько по 50 розлив
бере із нього приклад

Ірина Вовк
2026.05.18 13:36
ВИШГОРОД: ЗИМОВИЙ СОН КНЯГИНІ ІРИНИ Коли осінь 1050 року позолотила кручі над Дніпром, велика княгиня відчула, як у її жилах стихає шторм північних морів – материнське серце, що тримало на собі дипломатію цілої Європи, почало втомлюватися. Вона об

Юрій Гундарів
2026.05.18 13:05
Сонячний ранок
вітає ласкаво:
ось львівський пряник,
каша і кава.

Ось почуття й думки найсвітліші,
це тобі радість прямо спросоння -
сяючі вірші,

Володимир Невесенко
2026.05.18 12:50
Звід небесний зірками іскрився...
Боже, зглянься, зійди і годи нам!
Друг мій взяв автомата і скрився,
а я ждав і складав лік годинам...

Скільки літ нами разом прожито
ще з дитинства, де мрії прозорі...
Він любив так співати про жито,

Артур Курдіновський
2026.05.18 11:41
Атестат КДБ, наперекір та попри,
Проніс крізь життя швидкоплинне.
Історія - "задовільно"
Комунізм науковий - "добре"
Провокаторська справа - "відмінно".

Борис Костиря
2026.05.18 11:32
Я іду в невідомість, забувши дорогу.
І додому назад вже нема вороття.
В пащу звіра іду, відганяючи втому,
У жаданні нового-старого буття.

Я іду у туман, я долаю тяжіння
Всіх минулих кайданів, тіней і проклять.
Я іду крізь полон і зірок мерехтіння

Юрій Гундарів
2026.05.18 11:26
Ось новий вірш Артура Курдіновського: Я ПРИЙШОВ У ТРАВЕНЬ Я прийшов у травень - він мені не радий, Я ж не вивчив досі теплу серенаду, Під яку дерева щиро зеленіють, Сповнені кохання, віри та надії. Я прийшов із січня, там, де холод лютий, Зму

Іван Потьомкін
2026.05.18 11:02
Силкуюсь з’єднати розірване коло,
Та, видно, не вдасться з’єднати ніколи:
Не бачу кількох, з ким колись довелося
Вінчать цілину із пшеничним колоссям:
Летять їхні душі в простори надземні,
А я все шукаю отут надаремне.
Та все ж на часину розраджує

Вячеслав Руденко
2026.05.18 09:22
Відчувши як сяє травневий півмісяць,
Як глину чортяки під явором місять ,
Сполоханий пугач минає узлісся
І голосом вченим співає… В Сумах
Наглядач за волею ставить «Сто тисяч».
Актори із шкіри вздовж фабули лізуть.
Глядач недолугий кляне закулісу

Тетяна Левицька
2026.05.18 09:16
Благословенних видно по ясних очах —
вони: смарагдові, блаватні, пречудові.
Їм певно сняться зорі світанкові,
жар-птиці дивні на Мальдівських островах.

Щасливі люди розчиняються в добрі,
у мандрах водять білі каравели;
а раптом в чуйнім серці зах

Віктор Кучерук
2026.05.18 06:16
Звуки засинають уночі,
Боязко ховаючись повсюди
Від отих, кому час ніпочім,
Що мрійливо до світанку блудять.
Тиша уляглася на стежках
І таїться в темені глибокій,
Поки двох тих не проймає страх,
Поки землю укриває спокій...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Христенко (1958) / Вірші

 ЗАПОВІТНА МРІЯ




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-11-24 12:17:55
Переглядів сторінки твору 12814
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.950 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.851 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.790
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.06.25 11:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-24 15:27:17 ]
Нет и еще раз нет.
Неопределенность начинается буквально со второй строки. "Дэсь". А потом все остальное покатилось комом. Мне кажется, что конкретики недостаточно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-24 15:14:01 ]
А якщо Мрія у вирії, то за нею, прокинувшись від буденщини, теж летять у вирій, щоб хоч там зустріти...А той вирій - буває нескінченним...Мені це все таке знайоме, і зрозуміле... Дякую автору!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-24 15:20:05 ]
Дякую, Любо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-24 15:23:00 ]
Это Вы, уважаемая Любовь, женатому мужчине рассказываете, который от семейных будней желал бы спастись у какой-то Мечты? Будем называть вещи своими именами - у посторонней женщины.
И от кого я это слышу?
От поэта, который прославляет женщин?
А теперь - и от Вас.
Распутство это.
По себе знаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-24 15:24:52 ]
Ничто человеческое мне не чуждо:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-24 15:27:06 ]
А может, Литгерой в отъезде, о жене думает?
Не стоит Литгероя полностью отождествлять с автором.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-24 15:34:35 ]
А чего меня все отождествляют с моим ЛГ?
Да потому что он - это я.
А только лишь я начну отличаться - все написанное будет враками или просто неискренностью.
Лирические стихотворение (а Ваше, как мне кажется, принадлежит к одним из них) не м.б. выдумкой.
Я, как только ее почувствовал, сказал себе: "Стоп, Алексий. Нельзя его петь. Ты же поешь только о том, во что веришь, пусть даже подчас тупо заучивая слова старославянских текстов".

В общем, спасибон, Александр.
Посудачили.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дарія Швець (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-24 15:49:46 ]
як пощастило Вашій мрії...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-24 15:54:49 ]
Дякую,Дашо!
Про це варто у неї запитати:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-24 16:00:31 ]
Якби в авторів все зводилося тільки до ЛР, то і "Малую землю" певно не написали. Мені вже починає здаватися, що саме поняття, чи словосполучення "ліричний герой" придумано на ПМ і його було би не слабо запатентувати власникам ресурсу. Не кожен день в нашу культуру привноситься щось оригінальне.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-24 16:07:37 ]
Олександре:)
Це тільки в хроніках, документальній та автобіографічній літературі Літературний герой повністю ідентифікується з реальною людиною. А в художній літературі зазвичай у літгероїв є лише пробрази, яких не завжди можна ідентифікувати з кокретними особистостями.
Чи ви не згодні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-24 16:08:00 ]
Справа в тому, Олександое і Алексію, що у цьому вірші ВОНА - для мене це і є та Мрія. І тому вважаю, що цей вірш і для (про) жінку, і для (про) чоловіка. Це вже залежно хто читає, і як сприймає... Я собі уявила і намріяла своє...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-24 16:25:49 ]
Поділяю Вашу думку, Любо, в тому, що твір цікавий читачу, коли він може асоціювати себе з літгероями, відчути, що це написано про нього, або близьких йому людей.
Мрійте!
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-24 16:25:19 ]
Від ваших ніжно-точних рим,
Чомусь не віє вже сумним.
Немає сліз, хоч й сміху мало.
Від віршів цих так тепло стало...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-24 16:33:58 ]
Вітаю, Юльцю!
Дякую за теплий віршик!
В моєму вірші справді немає сліз, бо незважаючи на далеку відстань між літгероями, їх зігрівать і роблять щасливими почуття.
Як це не дивно звучить, але, виявляється можна любити людину і бути від тієї любові щасливим, навіть, коли ви не разом. Ти просто любиш, бажаєш добра і щастя, піклушся, переживаєш, радієш і плачеш за неї. Ти просто даруєш їй тепло свого серця, не очікуючи нічого взамін.
Це таке прекрасне почуття!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-11-24 18:08:37 ]
Гарний вірш, Сашо, про гарне і світле.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-25 10:45:41 ]
Дякую, Адель!
Світла тобі і душевного тепла:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ластівка Осіння (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-15 18:03:19 ]
В неї стан, мов тополя
і примхливі вуста
моя доля-недоля,
мрій прийдешня весна
в неї очі, мов море,
я в них весь потонув...
мов свічки гаснуть зорі,
а я знов не заснув...

смутку мій, моя зоре!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ластівка Осіння (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-15 18:05:34 ]
Гарний вірш. Мені сподобався. Дякую Вам.