ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій СергійКо
2025.10.21 21:37
Страждає небо
Страждає небо, згадуючи літо,
Ховаючи в імлу скорботний абрис.
Не в змозі незворотнє зрозуміти –
Не здатне зараз.

Я згоден з ним, ми з небом однодумці.
У краплях з неба потопають мрії,
У рими не шикуються по струнці –

Олена Побийголод
2025.10.21 21:01
Пустомедія
Сценка із життя

(Гола сцена. Біля правої куліси стирчить прапорець для гольфу з прапором США.
Поряд – приміряється клюшкою до удару (у бік залу) Великий Американський Президент. Він у туфлях, костюмі, сорочці та краватці.
З лівої куліси виходить Верх

Тетяна Левицька
2025.10.21 19:36
Він любить
Не знаю за що? —
Здогадуюсь,
він любить харчо
і райдугу,
старенький трамвай
на милицях,
смарагдовий рай
у китицях.

Іван Потьомкін
2025.10.21 11:40
***
Якже я зміг без Псалмів прожить
Мало не півстоліття?
А там же долі людські,
Наче віти сплелись,
Як і шляхи в дивовижному світі.
Байдуже, хто їх там пройшов:
Давид, Соломон, Асаф чи Кораха діти...
Шукаємо ж не сліди підошов,

Віктор Кучерук
2025.10.21 06:46
* * *
Яскраве, шершаве і чисте,
Природою різьблене листя
Спадає на трави вологі
Уздовж грунтової дороги,
Яку, мов свою полонену,
Вартують лисіючі клени...
21.10.25

Микола Дудар
2025.10.21 00:08
Він - вона - вони - воно...
Підшаманив, оновив
І приліг спочити
До якоїсь там пори,
Бо хотілось жити.
Раптом стукіт у вікно…
Уяви, ритмічно:
Він - вона - вони - воно —
З вироком: довічно!

Борис Костиря
2025.10.20 22:13
Іржаве листя
Іржаве листя, як іржаві ґрати.
Іржаве листя падає униз.
Іржаве листя хоче поховати
Мене під латами брудних завіс.

Іржаве листя передчасно лине,
Як подих вічності, як лютий сплав.
Між поколіннями ніякий лірник

Світлана Пирогова
2025.10.20 15:07
Вуальна осінь (рондо)
Вуальна осінь небо сумом прикривала,
І таємниць прихованих лягло чимало.
Але одна бентежить, незабутня досі,
Коли душа була оголена і боса,
Коли при зустрічі світи перевертались.
До ніг ти сипав зоряні корали.
Слова лились...Поезії прозорі роси...

Марія Дем'янюк
2025.10.20 11:48
Фонтан сміявся
У водограї бавились веселки:
Зелені, жовті, сині кольори,
І фіолетово всміхались, і рожево,
Фонтан сміявся, прагнув догори,
Дістати неба, хоча б на секунду,
Торкнутись хмари, обійняти сонце,
Фонтан стрибав, а сонценята в хвильках
Ясніли наче сяєво

Сергій СергійКо
2025.10.20 11:20
Чекаю зустрічі
Не бачив ще, ні Риму я, ні Лондона,
Варшави навіть, хоч І поруч – он вона!
Та головне – не бачив я Чугуєва!
Відвідати повинен я чому його?
Бо Репін народився тут, Ілля
– Художник видатний, чиє ім'я,
Чиї натхненні, пристрасні картини –
Чугуєва окр

С М
2025.10.20 09:31
Хто ізлякав тебе? (The Doors)
Хто ізлякав тебе? Родилась на що, бейбі?
Обійма подвійні, чари твої, кохана
Родилась ти нащо, хіба не для гри?
Чи у екстазі, або у красі собі

Що в думках ~
Відпускай
Добре є, бейбі

Микола Дудар
2025.10.20 09:01
Передбачив...
Передбачив я і зупинивсь…
І приліг хутесенько за ширму.
Безумовно, виділось колись
Вже встрічав покладисту і смирну…
…уяви себе ти Королем,
Годен, то одінься в Падишаха!?
…видно переплутав хтось Едем.
Шахмати це все таки не шахи…

Віктор Кучерук
2025.10.20 06:29
* * *
Родить спогади печальні
Біль гірких утрат, -
Додається поминальних
Заходів і дат.
В боротьбі за виживання
Гинемо щодня, -
Голосіння і прощання
Звідуєм сповна.

М Менянин
2025.10.20 01:28
Орел двоголовий* – розсічена голова
Відчує кожен весь цей жах:
орел, як лев – одвічний птах,
крилом де маше – там війна,
нещастя наше, в нас вона.

Це та війна, це та війна,
де з двох голів лише одна,
лиш та, де вдача леВова,

Тетяна Левицька
2025.10.20 01:14
Пародія на вірш Бориса Костирі
Вона поїхала у сутінки далекі, 
У невідомість, пристрасність і страх, 
У гай, де не злітають вже лелеки
І почуття засохли на вітрах. 

Вона поїхала в кохання, як у морок, 
В жагу, немов невигасла пітьма. 
Невдовзі їй виповнюється сорок, 

Павло Сікорський
2025.10.19 22:50
Нью аестетік
Слова твої, мов кулі - лента за лентою;
Склеюю серце своє ізолентою.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юлія Гладир (1985) / Вірші

 ПРО НАБОЛІЛЕ

Без жодної претензії на повноцінний витвір мистецтва, як би не гучно було сказано про останнє. Не більше, ніж іронія

...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-02-09 00:28:23
Переглядів сторінки твору 5832
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.661 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.326 / 5.43)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.761
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.01.18 16:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-02-09 02:23:04 ]
Юлю, вони - дерева (найчастіше - дуби товстошкірі:) (Без претензії на істину - теж не більше, як іронія:)Цікаво, що коли жінка стає байдужою до квітів і слів - все це починає на неї прямо сипатись з очевидною нав'язливістю, ну, якщо до розводу не дійде, звичайно.( Це спостереження теж - не стовідсоткове)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 13:40:56 ]
Дякую, пані Тетяно, за цікаве спостереження і за коментар!
З повагою:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-09 09:28:54 ]
але ж квіти і слова - то й справді не важливо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 13:44:26 ]
Так, Юль, це слова справді мудрої жінки. Я до цього ще не доросла на всі сто відсотків. Розумієш, коли людина не визнає 8 березня, Дня Валентина, Нового року і т.д. Нічого, кірм Днів народження, це вже сприймати можна неоднозначно. Слова типу "свято має бути кожного дня" мають рацію, але ж інколи хочеться просто бути однією з маси, а не виділятися... Взагалі ці рядки надрукувала, бо цікаво було почути, що з приводу цього думають поети "Майстерень".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 13:51:31 ]
хех)) ото ж і я не визнаю 8 березня, Дня Валентина, Нового року і т.д.... )))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-11 13:54:28 ]
Поручик Ржевский тоже когда-то не признавал Дня Св.Валентина. Но потом процесс наладился.
Определенная часть дам на полученные ими "валентинки" отвечала, по сути, взаимностью. Отдавалась.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 13:54:01 ]
Поважаю. За власну думку. Щиро:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-02-09 11:44:52 ]
Погоджуюсь з Юлею Шешуряк. Квіти і слова не замінять очей. Але, зрештою, у кожного своя мірка і потреби.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 13:46:38 ]
Дякую, Адель, за Вашу думку. Намагаюся йти до цього. Тому ставлюся до подібних поглядів з повагою. Хоча добре все-таки інколи поєднувати приємне з корисним...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-02-09 14:28:47 ]
Ов-ва! Дістало "товсошкіре дерево" ЛГ?(Цитую Т.Р.)
А жінки "люблять вухами", а коханий ЛГ про це не здогадується. Тут варіанти - Або він прозріє, або, як радить Адель, самій читати в очах... Цікаво написано


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 13:52:33 ]
Спасибі, пане Іване! Він просто затятий, такий, як є. Очі - це так. Добре, коли все в гармонії. Адже для людей слОва словА все-таки мають значення. Хоча це так, питання висвітлене однобічно. Адже є й таке: якщо часто говорити слова, вони просто втратять свою цінність, ввійдуть у звичку. Тому хай краще несказане залишиться несказанним... (Цитата, автора якої не варто згадувати. Він усім і так знайомий).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Слобода (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-09 15:28:34 ]
а я думаю, що хай би і не вважалися квіти і слова головними, - це просто вияв уваги, а без таких часом дрібних виявів було б дуже буденно та одноманітно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 13:55:52 ]
Дякую, Тарасе! Приємно почути думку як вияв прагнення гармонії. З повагою:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Каганець (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-09 16:14:30 ]
Повністю погоджуюсь з Вами, Тарасе, що квіти створюють настрій, дарують радість, от тоді і сяйво в ачах можна побачити. Вірш дуже гарний!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 13:57:36 ]
Спасибі, Мирославо!
За думку і враження від цього скромного вірша. Хоча не люблю не римувати. То так уже склалося.
Щиро:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-09 20:51:54 ]
Почему такая преамбула?
Она звучит, как приговор.
Я даже с ужасом ожидал рифму к "останнє". Ею, конечно же, должно было быть "кохання", "зітхання", "смеркання" или "бажання". Так нет же. Нет.
Но зато я увидел "народити мені словами". Не на словах, и тем более, не на деле.
Это что-то новое и непостижимое, если, конечно же, не смотреть фильмы о суррогатных отцах.
Вообще, проба пера мне понравилась.
Если себя не искать хоть в чем-то, то можно потерять во всем (с). Сам придумал.

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 14:01:15 ]
Рада Вас бачити, Олексію, в себе на сторінці! Цікаві міркування подаєте. Особливо про народження. Поети - як жінки, так і чоловіки - народжують Слово. Але про сурогатних батьків та іншу фантастику мені сподобалося.
З повагою:)