ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.07.21 19:22
Останній бій гетьмана Свирговського
Чотирнадцять боїв вигравав гетьман, бо покладався не тільки на свою вдачу, а й на силу та одвагу козаків-запорожців. А цього разу довелося діяти в супрязі з господарем Молдавії Івоном, котрий запросив допомогти проти ненаситних турків. Все складалося так

Роксолана Вірлан
2026.07.21 18:35
Коди
Нічого немає - усе лише функції й коди -
усе лиш тотальне обчислення сотень доріг.
Тому, просто грай, бо воно, взагалі, не зашкодить:
нудьгуй чи твори, чи сурми у золочений ріг.

Усе все одно, бо і є все одним без обмежень -
а тільки тоненька мемб

Артур Сіренко
2026.07.21 17:51
Світанок якого не було
Місто, в якому цвіте енотера,
Нагадує лаковану віолончель:
Граки-музики і коти диригенти
(Добре, хоч не хвостаті директори
Урбаністичної директорії вулиць)
Готують музичну виставу – елегію
Мені – глядачу, читачу й слухачу.
А я то думав, що все ба

Борис Костиря
2026.07.21 12:45
* * *
Стійкий мороз, стійка ворожа тундра
Бере у свій нав'язливий полон,
Мов споконвічна і небесна туга,
Яка не має лику і погон.
Вона повзе, як велетенські тури,
Не знаючи надійних перепон.

Я у морозі загубив надію,

хома дідим
2026.07.21 11:53
* 148 *
перебираючи зневіри
куди податися куди
немов на кінчику рапіри
товчеться рій думок пустих
чиїсь оселі невеселі
ще вітер через них свистить
порожні вранішні мотелі
бензоколонки блокпости

Віктор Кучерук
2026.07.21 10:06
* * *
Принишкли в темряві дороги,
В пітьмі сховалися стежки, -
Лиш пнеться з мороку нічного
Чийсь пес надміру говіркий.
Ляскучий гавкіт серед ночі,
Немов з ясного неба грім, -
Цікаво, що сказати хоче
Собака гавкотом своїм?

Вячеслав Руденко
2026.07.21 10:00
mortis ars patiendi
Хрущі у квітні завжди привітні,
І їхні піддані доречні -
Передавайте ж цей блиск на міді
В сади безпечні.

Час, наче річка-тече в нікуди -
Води ні краплі, ні краплі сенсу ,
На кого ж погляд Дажбог спрямує

Тетяна Левицька
2026.07.21 07:15
Не радує літо
Чим ближче, тим важче, чим далі, тим гірше —
Уже не рятують від сутінок вірші.
Та спогади світлі, герань на терасі,
Гіркий шоколад у крихкому фаянсі.
Альтанка затишна, любисток під плотом
І ті небеса, що плекають двохсотих.
Не радує літо і тиша у

Ірина Вовк
2026.07.21 07:01
Таємниці між лініями. ХРОНІКИ КЛЕОПАТРИ (продовження 10)
Розділ ІІ: Битва біля мису Акцій. Вежа «Тімоніон» Друге вересня тридцять першого року до нашої ери видалося гарячим і штильовим. Море біля мису Акцій виглядало як застигле скло, на якому у загрозливому мовчанні завмерли дві величезні армади. Клеопат

Ірина Вовк
2026.07.21 06:58
Таємниці між лініями. ХРОНІКИ КЛЕОПАТРИ (продовження 9)
ЧАСТИНА ТРЕТЯ: ГАЙ ОКТАВІАН. Химерне плетиво павутини «Зачиняються ворота підземелля, і темрява ковтає світло дня. Ті, що кричали про свою силу, стають тінню на стіні. Тільки Ніл тече вічно, не знаючи імен нових господарів». (З написів на піра

Володимир Бойко
2026.07.21 02:58
Лімерики - 7
На відомий завод у Немирові
Флібустьєри заїхали фірою,
Розвели на бухло
За фальшиве бабло –
Тільки й бачили їх у Немирові..

Подались поступати до Вінниці
Провінційні дівулі-відмінниці.

Паб Лімерик
2026.07.20 22:45
Лімерики наших блогерів (вип. другий)
Розглядались державні вакансії
Під мостами клошарами Франції.
А не в офісах десь.
Ви чого боїтесь
І без розглядів брати вакансії?

Непогане життя у Валенсії –
У народу є пільги та пенсії.

С М
2026.07.20 22:22
Індіанське літо (The Doors)
тебе люблю найкращу
ліпшу зо всіх інакшу
тебе люблю найкращу
ліпшу зо всіх інакшу

зустріч наша у тім літі
індіанським літі

Борис Костиря
2026.07.20 15:43
Приїзд
Брати приїхали на рідну батьківщину,
У вигасле село, якого вже нема.
Багато хто забув їх, ніби днину
Минулого життя, що прожите дарма.

Десь юність відшуміла первозданна
На тихих вулицях, у цих місцях.
Лиш тиша пронесеться, ніби панна,

Артур Курдіновський
2026.07.20 13:43
Життя кінчається (глоса)
Шопена вальс... Шопена вальс (с)
Зарано став скорботним маршем.
Хоча й не був я сином Вашим, -
Мою дорогу на Парнас,
Таку правдиву, без прикрас,
Благословили Ви сонетом...
Від Вас приймаю естафету!
Холодний квітень... В серце - ніж.

Охмуд Песецький
2026.07.20 12:40
Мої лаури
О роздуми, укупі й поодинці,
Розсипані, як сіль, горох чи кеш'ю,
Ловлю я з вами майже в кожній жінці
Печаль мою – сьогоднішню й прийдешню.

Ви зайвими буваєте тимчасом,
Коли я з ними вас позбутись радий,
Щоб не тривожили мене провісним гласом,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юлія Гладир (1985) / Вірші

 ПРО НАБОЛІЛЕ

Без жодної претензії на повноцінний витвір мистецтва, як би не гучно було сказано про останнє. Не більше, ніж іронія

...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-02-09 00:28:23
Переглядів сторінки твору 6190
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.661 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.326 / 5.43)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.761
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.01.18 16:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-02-09 02:23:04 ]
Юлю, вони - дерева (найчастіше - дуби товстошкірі:) (Без претензії на істину - теж не більше, як іронія:)Цікаво, що коли жінка стає байдужою до квітів і слів - все це починає на неї прямо сипатись з очевидною нав'язливістю, ну, якщо до розводу не дійде, звичайно.( Це спостереження теж - не стовідсоткове)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 13:40:56 ]
Дякую, пані Тетяно, за цікаве спостереження і за коментар!
З повагою:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-09 09:28:54 ]
але ж квіти і слова - то й справді не важливо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 13:44:26 ]
Так, Юль, це слова справді мудрої жінки. Я до цього ще не доросла на всі сто відсотків. Розумієш, коли людина не визнає 8 березня, Дня Валентина, Нового року і т.д. Нічого, кірм Днів народження, це вже сприймати можна неоднозначно. Слова типу "свято має бути кожного дня" мають рацію, але ж інколи хочеться просто бути однією з маси, а не виділятися... Взагалі ці рядки надрукувала, бо цікаво було почути, що з приводу цього думають поети "Майстерень".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 13:51:31 ]
хех)) ото ж і я не визнаю 8 березня, Дня Валентина, Нового року і т.д.... )))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-11 13:54:28 ]
Поручик Ржевский тоже когда-то не признавал Дня Св.Валентина. Но потом процесс наладился.
Определенная часть дам на полученные ими "валентинки" отвечала, по сути, взаимностью. Отдавалась.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 13:54:01 ]
Поважаю. За власну думку. Щиро:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-02-09 11:44:52 ]
Погоджуюсь з Юлею Шешуряк. Квіти і слова не замінять очей. Але, зрештою, у кожного своя мірка і потреби.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 13:46:38 ]
Дякую, Адель, за Вашу думку. Намагаюся йти до цього. Тому ставлюся до подібних поглядів з повагою. Хоча добре все-таки інколи поєднувати приємне з корисним...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-02-09 14:28:47 ]
Ов-ва! Дістало "товсошкіре дерево" ЛГ?(Цитую Т.Р.)
А жінки "люблять вухами", а коханий ЛГ про це не здогадується. Тут варіанти - Або він прозріє, або, як радить Адель, самій читати в очах... Цікаво написано


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 13:52:33 ]
Спасибі, пане Іване! Він просто затятий, такий, як є. Очі - це так. Добре, коли все в гармонії. Адже для людей слОва словА все-таки мають значення. Хоча це так, питання висвітлене однобічно. Адже є й таке: якщо часто говорити слова, вони просто втратять свою цінність, ввійдуть у звичку. Тому хай краще несказане залишиться несказанним... (Цитата, автора якої не варто згадувати. Він усім і так знайомий).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Слобода (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-09 15:28:34 ]
а я думаю, що хай би і не вважалися квіти і слова головними, - це просто вияв уваги, а без таких часом дрібних виявів було б дуже буденно та одноманітно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 13:55:52 ]
Дякую, Тарасе! Приємно почути думку як вияв прагнення гармонії. З повагою:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Каганець (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-09 16:14:30 ]
Повністю погоджуюсь з Вами, Тарасе, що квіти створюють настрій, дарують радість, от тоді і сяйво в ачах можна побачити. Вірш дуже гарний!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 13:57:36 ]
Спасибі, Мирославо!
За думку і враження від цього скромного вірша. Хоча не люблю не римувати. То так уже склалося.
Щиро:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-09 20:51:54 ]
Почему такая преамбула?
Она звучит, как приговор.
Я даже с ужасом ожидал рифму к "останнє". Ею, конечно же, должно было быть "кохання", "зітхання", "смеркання" или "бажання". Так нет же. Нет.
Но зато я увидел "народити мені словами". Не на словах, и тем более, не на деле.
Это что-то новое и непостижимое, если, конечно же, не смотреть фильмы о суррогатных отцах.
Вообще, проба пера мне понравилась.
Если себя не искать хоть в чем-то, то можно потерять во всем (с). Сам придумал.

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 14:01:15 ]
Рада Вас бачити, Олексію, в себе на сторінці! Цікаві міркування подаєте. Особливо про народження. Поети - як жінки, так і чоловіки - народжують Слово. Але про сурогатних батьків та іншу фантастику мені сподобалося.
З повагою:)