ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.06.29 03:21
Сокільники... Зґвалтована дорога!
Немає свіжих квітів навесні.
Життя - страшна війна. Гуде тривога.
Себе питаю: виживу чи ні?

Мій Лісопарк - розстріляне минуле!
У двері, що зачинені тепер,
Благав та стукав. Марно. Не почули.

Козак Дума
2024.06.28 15:28
Весна має очі твої:
прозорі смарагди зелені,
зело неосяжних гаїв
і листя-мереживо кленів!

У літа постава твоя
і дині – як перса звабливі.
Твій голос – то спів солов’я,

Леся Горова
2024.06.28 14:03
В повечірній тиші не сумуй, мій друже.
Пів зими пробігло, ближче до весни.
Голос твій печальний розтривожив душу.
Завіконня хмуре зашуміло тужно
Барабанним танцем крапель крижаних.

Не сумуй, минеться, і за ніччю сплине
Все, що розболілось за корот

Самослав Желіба
2024.06.28 13:01
   На теренах українства, певно, явище Прекрасної епохи ніде так не виразилося, як в урбаністичній чи напівурбаністичній прозі І. Франка, зокрема в «Перехресних стежках». І йдеться тут не про шаблони щодо видатного письменника, а його реальні та практично

Іван Потьомкін
2024.06.28 12:28
Їй би в матріархаті народитися годилось,-
Од ласки й доброти з десяток мужиків зомлів би,
А то лиш я один та ще онук й сини...
Немає простору у повноті розправить крила.
Отож, як на останню приступку життя зійду,
Відкіль в інші світи вже мерехтит

Сергій Губерначук
2024.06.28 11:08
Я запам’ятав Сергія Ґуберначука як обдаровану, добру людину і дуже скромну, що в театрі є не часта і досить цінна якість. Пам’ятаю його як актора і в сучасних ролях, і в українській класиці, зокрема в легендарних «За двома зайцями» (режисер Віктор Шулаков

Світлана Пирогова
2024.06.28 10:49
Ти мені розкажи про себе,
Ти довір свою таємницю.
Недаремно світилось небо,
Заіскрились наші зіниці.

Недаремно ж погляд у погляд,
Мов зійшлися небесні зорі.
І в душі ніжний, теплий порух.

Віктор Кучерук
2024.06.28 08:07
Сутінки ранні зникають поволі.
Плине мелодія ніжна без слів.
Серце полишили смутки і болі,
Щойно тебе, моє щастя, зустрів.
Сонце над обрієм полум’яніє.
Вітер підбурює гай до розмов.
Серце наповнили віра й надія,
І заспокоїла душу любов.

Артур Курдіновський
2024.06.28 02:57
В якомусь місті мирно спить народ.
Тривога раптом... Що робити, люди?
Нічого! Бо сміливий "PATRIOT"
Оберігати сон та спокій буде.

Всі висновки - короткі та прості.
Ніч темна й тиха. Запитань немає.
Не спить міцний відважний "IRIS-T",

Євген Федчук
2024.06.27 19:24
Сидить сім’я стривожена в підвалі.
Зі сходу знову кляті «Гради» б’ють,
Спокійно людям жити не дають.
Вже пів села, напевно зруйнували.
Здригається від вибухів земля.
Здригаються підвалу товсті стіни.
А мати притиска до себе сина,
Хоч, наче і не зля

Микола Соболь
2024.06.27 16:29
Настане скоро місяць – сливовій,
він найкоротший на задвірках літа.
Час дозрівання потаємних мрій,
які до жару нами розігріті.
Хай зачекає божевільний світ,
а небо розсипає оксамити.
Плоди злітають з обважнілих віт
і ми тому радіємо, як діти.

Іван Потьомкін
2024.06.27 14:22
Випадають з обойми живих.
Наче кулі, свистять імена
І лягають на серце болем.
Нам з тим болем судилось ходить,
Доки безбіль не стане і нашою долею.
Якщо хтось там і грався в життя,
То не ми це були, друже,
І не тому, що відти нема вороття.

Світлана Пирогова
2024.06.27 12:21
З*явився із моїх фантазій літніх,
Коли самотність допікала.
Пелюстки облітали з в*ялих квітів,
Уп*ялось в душу, ніби жало

Бджолине, навіть в снах ятрило гостро,
(Оце трясовина-омана...).
Проймав мене якийсь солодкий острах,

Тетяна Левицька
2024.06.27 10:10
Пробач мені, доню, і сину, прости,
за те, що я стала нестримна, нервова.
Нелегко знести на Голгофу хрести,
коли до страждання іще не готова;

Навкруг матіола пахуча цвіте,
шпаки шаленіють в смарагдовім листі,
а сонце, в блаваті небес, золоте

Віктор Кучерук
2024.06.27 05:56
Паленіє сонце за прозорим мевом,
Барвою жовтавою збризкані поля, –
Обгоріле листя струшують дерева
І в дрімливій тиші ціпенію я.
Мов кипуча домна, день пече і сліпить,
І уперто змінює сталий мій режим, –
Поміж буряками вичахла свиріпа
І пирій з о

Артур Курдіновський
2024.06.27 00:17
Квіти ніжності, сині гортензії,
Прикрашають казкове мовчання.
Є у Харкові Площа Поезії -
Площа мрії, розради, кохання.

З-за дерев із відтінками синіми
Посміхалося літо спекотне.
Я, натхненний осінніми римами,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

рута птаха
2024.06.26

Олекса Скрипник
2024.06.20

Еродія Благодатна
2024.06.11

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Омельченко (1967) / Вірші

 Спалений рукопис




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-08-05 01:17:44
Переглядів сторінки твору 15296
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.986 / 5.5  (4.816 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.818 / 5.5  (4.588 / 5.41)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Візуальна поезія
Автор востаннє на сайті 2015.02.15 12:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Саша Бойко (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-05 07:33:27 ]
Ларисо вітаю , радий Вас читати- сподобалось. Я навіть уявив як ви його декламуєте Ж+))))))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-06 00:31:34 ]
Сашко, як я рада твоєму відгуку! Давай домовимось: хай буде на "ти", як було в Умані, добре? Ти точно казав мені "ти", я памятаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-05 08:08:41 ]
Сильно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-05 08:11:43 ]
Навіть аж стало шкода, що не можу поставити найвищої оцінки, якої заслуговує вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-06 00:33:51 ]
Дякую, Валерію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-06 00:33:14 ]
Дякую щиро за відгук! Я тут новачок: піду знайду Ваші вірші, хочу знати Вашу творчість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-05 08:33:09 ]
Дуже сподобався ритм вірша, але зміст... що ж це ви такої тяжкої думки про сім'ю? Чи може в наш час хтось бути одруженим інакше, ніж добровільно? І якщо поет бачив, куди йде, то чому не захотів взяти ситуацію в свої руки? Він же мужчина... і "поет" - ніколи не було синонімом до "інвалід" - він сам в своєму житті все будує.
Ось такі тяжкі думки після прочитання...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-08-05 09:09:23 ]
Ой, Оляшко!!!!!!!!!! (((
Не знаєш ти життєві історії закарпатських поетів!
Якби дізналася...
Мені дуже близька ця тема. Особливо так виписана. з цього внутрішнього боку.
Легко говорити, коли живеш окремо від тещі ...меркантильної, прагматичної, примітивної, приземленої і Боже спаси і сохрани поетів-зятів від таких тещ!!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-05 09:41:33 ]
ну, цієї історії справді не знаю - про яку писався вірш. Але ж, Маріанно, хата, квартира - то ж усе наживне. І навіщо йти до тещі? "збудуй хату з лободи" - пам'ятаєш? всі тещі примітивні, меркантильні і... все таке, тому я не живу ні з батьками, ні зі свекрухою - ти мусиш собі організувати в житті трохи свободи, бо бути "підкаблучним" - це смерть. ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-08-05 09:45:27 ]
легко сказати "збудуй хату з лободи" ((
це все гарні слова з народної пісні, а життя - не пісня. хоча ти маєш рацію у тому, що треба самому організовувати собі власний простір, свободу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-05 09:47:15 ]
Маріанно, якщо не співати - навіщо жити?
ех, сміюся і плачу одночасно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-08-05 09:52:02 ]
ми з тобою на одній хвилі, Оляшко!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-06 00:48:11 ]
Олечко, я Вам поясню, чому народився цей вірш. У мене є знайомий, поет-аматор,який років у 50 почав віршувати. Людям це подобається, він скромний, себе дуже не афішує... Але ось я прошу виступити перед читачами моєї бібліотеки, де я працюю, а він :"У мене віршів ... нема, бо жінка спалила мій зошит". Мене це так вразило, що я написала вірш. Там, здається, були ревнощі, але ніякої тещі і тотального гніту не було, то мої вигадки. Але, на мою думку, поетів треба берегти і плекати, і коли ти, жінко, не заслужила віршів на свою честь - думай, чому.Але, як по життю, то ревнощі зроблять свою справу, і тут винен сам мій знайомий "герой".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-09 10:26:36 ]
Скоту Фітцджеральду теж дружина з усіх сил старалась завадити писати. Про це розповів Хемінгуей у "Св'яті, яке завжди з тобою".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-08-05 09:11:25 ]
Спалений рукопис....

я знаю історію одного поета, у якого ідентична ситуація була, про яку Ви написали у своїй поезії. Тільки він спалив свій щоденник. ((((
а потім я дуже плакала, коли мені розповіли цю історію. і взагалі про стосунки у чоловіка-поета з його нерозуміючою дружиною і виразкою-тещею. (((((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-08-05 09:14:15 ]
дуже сумно...
дуже сумна історія життя...(((
плачу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-06 00:52:39 ]
Маріанно, дякую, що Ви зрозуміли мій задум: захистити деяких слабких чоловіків-поетів від їхніх сімейних "виразок", хоч вони самі повинні це вміти і могти, але не все так просто...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-08-05 10:02:50 ]
жаринки, мов стиглі слова...

Обпікає...

Але, якщо поет вибрав - іти на поводу у тещі... Залишається сподіватися, що поклик Музи таки виявиться сильнішим.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-06 00:56:02 ]
Любо, дякую, що прочитали і сказали свою думку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-08-05 10:08:10 ]
Мда, невже таки перевелись чоловіки серед закарпатськиї поетів? Це ж треба - стояти і мовчки дивитись, як "розпинають" і спалюють "блокнотик"... Мабуть, він копії в компі тримав :)


1   2   3   Переглянути все