ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.07.28 12:21
Повернення
Колись ми повернемось знову
До рідних тополь і степів,
Зміцнивши надійну основу
З любові, беріз і дубів.

Повернемось у пекторалі,
У вічні слова, у вогонь,
У плетенні диво-спіралі

хома дідим
2026.07.28 11:58
* 155 *
стоять миряни
і говорять щось
наскільки щось це добре
ти не в курсі
а сам збирав би
квіточки на лузі
для милої
котра іде ось-ось

Тетяна Левицька
2026.07.28 10:01
Скімливий
Невтішна осінь п'є дощі
із глечика щербатого
і скрапує сльоза з душі
кровицею розп'ятого.

Пробачте, рідні, що була
подеколи нестримною! —
Пустують нерви, не зі зла,

Віктор Кучерук
2026.07.28 07:46
* * *
Як ти, мамо, там, де тихий
Супокою час настав, -
Більш не крутишся, як вихор
І не горбишся від справ?
Нічогісінько не знаю
Про той світ без темних стеж, -
Якщо добре так у раю,
То чому мене не звеш?

Ірина Вовк
2026.07.28 07:35
"КСАВЕР МОЦАРТ. Сповідь у дощі" (продовження 2)
Штрих III: Жозефіна. Ніжність проти закону Музичний супровід: Франц Ксавер Моцарт. Фортепіанний концерт № 2 мі-бемоль мажор, ор. 25 (II. Andante espressivo) «У присмерку лемберзьких салонів Жозефіна Кавалькабо з’являлася як тонка струна, що чекає

Володимир Бойко
2026.07.28 00:35
Лімерики – 11
Традиційно графині з Ессексу
Відмовлялись від всякого сексу.
Хай пробачить Ессекс,
Але був таки секс,
Бо не вимерло графство Ессексу.

Уродженцеві міста Батумі
Гарантовано місце у думі.

Віктор Насипаний
2026.07.27 22:06
Дощик
Нас день на дощик нині множить легко.
Каламчить з неба синь у душу тихо.
І літо ніби й тут чи десь далеко.
Лиш я і ти. Й зелений листя вихор.

А ми, як діти, граєм у мовчанку.
І крапель сум повзе листком, як гусінь.
Полічать нас міста й дороги зран

Тетяна Левицька
2026.07.27 21:12
Над Києвом древнім
Боже, як страшно, нестерпно, смертельно
дрони літають над Києвом древнім!
Далеч поранена скрапує кров'ю —
не заховати жахи за стіною.
Влучило в Дарниці та на Подолі,
бідна Лук'янівка стогне від болю.
На Оболоні будинок палає,
курява смерті пливе

В Горова Леся
2026.07.27 17:11
Падають яблука
Гупають яблука гулко, і котяться шелестно,
Й поки не вляжуться м'яко в пухкий ломикамінь,
Де на секунду місцевий цвіркун замовкає,
Тріснутим боком бетонні орошують пелени.

Стіни розпечені туляться жаром до півночі,
Не охолонуть до ранку, бо рос

Ольга Садкова
2026.07.27 16:21
Випадаю з життя, випадаю...
Випадаю з життя, випадаю.
Вир невдач — не простий поговір.
А ти кличеш з далекого краю:
«Сину, хлопче! У себе повір.
Не у ближнього, світ чи надію,
щонайперше у себе повір.

Піднеси на руках свою мрію

Сергій Губерначук
2026.07.27 14:34
Закінчується двадцять п’ятий рік пошуків…
Закінчується двадцять п’ятий рік пошуків.
Устиг лише загубити.
Забути не встиг.
Тільки дзвонить мені одна дівчина
і каже:
«Вас люблять і чекають».
А я її не знаю.
Приходь у гості з вулиці.

Вячеслав Руденко
2026.07.27 14:27
І тінь минулого й бетон…
Величний колір кипарису
І в потяг доданий вагон,
Похилих крил, краї карнизів
І тінь минулого й бетон,

І справжній, мов животворящий
Не жах, не смуток – декаданс -
Рук неймовірних, мезальянсу,

Борис Костиря
2026.07.27 13:16
Минуле
Не знав я, що колись у цьому місті
Все зміниться і зробиться чужим.
Стежок знайомих здавнене намисто
Загубиться під тягарем сумним.

Не впізнають мене оці стежини,
І вулиці відводять погляд вбік.
Лише частково в заростях ожини

Олександр Сушко
2026.07.27 10:13
Про кохання
Шал емоцій! Гра у шахи!
Чую тіко охи й ахи
Від дружини. Я воскрес!
Але вию, наче пес,

Бо, чого гріха таїти -
Мушу "дещо" мавці гріти,
Але, з часом, це мине,

хома дідим
2026.07.27 08:30
* 154 *
лови емоцію поете
лети на полум’я свічі
покинь усе що мало вмерти
нехай палає і шкварчить
у передмісті чи у центрі
життя не вимага причин
чимало є без тями впертих
атож у тебе інший чин

Віктор Кучерук
2026.07.27 06:52
* * *
Лиш час німого супокою
Вповзе по гільзах у мій схрон,
То стане тиша після бою
Мене вганяти швидко в сон.
І в сні наївному отому,
Поміж обвуглених цеглин, -
Я побуваю врешті вдома
Якихось декілька годин.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Іван Гентош (1957) / Вірші

 пародія « Не спішіть... »

Людмила Калиновська
поезія “Іронічно-стервозно-психозне”

"Мені від Вашого жалю –
аж терпнуть губи.
Я вже казала –
не люблю
до самозгуби.
А Ви до мене вкотре вже –
із співчуттями.
Облиште Ви, о, Mon Amiе,
Й на сонці – плями…

Сьогодні кішка –
й не одна –
Гострила кігті…
Нема кіна, відсутні ЗМІ
і – сніг на віхті!
Мені від вашого жалю…
Ах...! Терпнуть губи…
A, Mon Amiе, Mon Cher Amiе...
Який Ви..!
Любий..!"

...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-01-15 14:20:35
Переглядів сторінки твору 3876
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.018 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.163 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.782
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.12.12 13:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-01-15 14:25:58 ]
Вітаю, Людмило! Сприйми з гумором це "творіння на творіння" - твій комент прямо "зобов’язав" взяти перші уроки французької. Mon Cher Amiе...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2012-01-15 15:48:44 ]
Дякую, пане Іване! Шедеврально! тонко підмічено, тонко... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-01-15 19:36:49 ]
Уклін, Людмило! Тішуся, що сподобалося! Грація!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-01-15 15:21:41 ]
шарман))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-01-15 19:38:25 ]
Дяка, Маріанночко! Завдяки твоєму коменту мій словниковий запас (франц.) поповнився таким чудовим словом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-01-15 15:32:51 ]
"Мій дорогий.." Генерале! Луї 123450-ий знепритомів, коли Рішельє показав "рапсодію" Гентоша ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-01-15 19:44:17 ]
Вітаю, Полковнику! Де той Рішельє стільки Луї(в) роздобув? Певно в них інкубатор... 123450-го негайно привести до тями і поставити в стрій - в нас кожен боєць (чит.-читач) на рахунку - сам знаєш. І для реанімації - щось "легеньке" з лірики...
Дяка!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-15 16:07:21 ]
як завжжди тонко й точно)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-01-15 19:46:19 ]
Вітаю, Юлько! Дяка щира! (особливо за "як завжди" - зобов’язує)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдана Стельмах (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-15 16:12:55 ]
:-) пародія краща оригіналу... в змістовому плані маю на увазі ;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-01-15 19:57:38 ]
Вітаю, Богдано! Приємно, що сподобалося. В даному випадку і оригінал також пародія. Вже писав сьогодні в коменті до попереднього свого творіння, що безпосередньо такі речі порівнювати важко - обігруються різні моменти і ставляться різні смислові акценти. Хоча тут на ПМ бувало і по шість(!) пародій на один оригінал. Я тоді, пам’ятається , писав п’яту. Дяка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-01-15 16:19:09 ]
таки могьош :)
шото мене ото "накінець" смущає... не в плані змісту, нє-нє! а в плані мови :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-01-15 20:03:57 ]
Привіт, Чорі! Дяка-дяка! Слабкі знання французької не дали змоги мені знайти точнішого відповідника, а писати "накінець" окремо просто не насмілився (в даному контексті).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-01-15 18:26:14 ]
І файно, і весело, і тонко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-01-15 20:04:57 ]
Дяка, Василю! Радий твоїй оцінці!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2012-01-15 22:33:34 ]
)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2012-01-16 00:35:47 ]
симпатичний віршик, ще не одна пародія може бути і на нього)))
от моє слабке знання французької заважає зрозуміти правильно прикінцеву фразу: "Ні-ні, пробачте, то не хіть…
У Вас те сáме?
Ну що ж – Ви певно не спішіть
Із співчуттями..."
невже хтось чимось заразився?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-01-16 10:08:21 ]
Дяка щира, Зорянко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-01-16 10:31:16 ]
Привіт, Оксано! Ну чому відразу найгірший варіант? Я ось пошурудів французькими словниками і прикінцева фраза"переклалась" приблизно так:
"В очах ЛГ промайнуло щось... Ні-ні, наче не хіть, але щось дуже схоже... І, до свого подиву, в очах любого Mon Cher Amiе ЛГ помітила такий самий вогник. А вона ж ледь жива, губи затерпли, вже готувалась прийняти співчуття (як в оригіналі) чи, можливо, вибачення від Друга за надмірливу...емоційність чи темперамент. Трошки "жалю"... Але той вогник... Врешті і порадила не спішити із співчуттями - не втрачати час... дорогоцінний...надаремно. А співчуття потім - і всі відразу."
Тішуся невимовно, що рідною мовою ця думка висловлюється милозвучніше і лаконічніше.
Дяка щира, Оксан!