ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Козак Дума
2024.06.28 15:28
Весна має очі твої:
прозорі смарагди зелені,
зело неосяжних гаїв
і листя-мереживо кленів!

У літа постава твоя,
а дині – як перса звабливі.
Твій голос – то спів солов’я,

Леся Горова
2024.06.28 14:03
В повечірній тиші не сумуй, мій друже.
Пів зими пробігло, ближче до весни.
Голос твій печальний розтривожив душу.
Завіконня хмуре зашуміло тужно
Барабанним танцем крапель крижаних.

Не сумуй, минеться, і за ніччю сплине
Все, що розболілось за корот

Самослав Желіба
2024.06.28 13:01
   На теренах українства, певно, явище Прекрасної епохи ніде так не виразилося, як в урбаністичній чи напівурбаністичній прозі І. Франка, зокрема в «Перехресних стежках». І йдеться тут не про шаблони щодо видатного письменника, а його реальні та практично

Іван Потьомкін
2024.06.28 12:28
Їй би в матріархаті народитися годилось,-
Од ласки й доброти з десяток мужиків зомлів би,
А то лиш я один та ще онук й сини...
Немає простору у повноті розправить крила.
Отож, як на останню приступку життя зійду,
Відкіль в інші світи вже мерехтит

Сергій Губерначук
2024.06.28 11:08
Я запам’ятав Сергія Ґуберначука як обдаровану, добру людину і дуже скромну, що в театрі є не часта і досить цінна якість. Пам’ятаю його як актора і в сучасних ролях, і в українській класиці, зокрема в легендарних «За двома зайцями» (режисер Віктор Шулаков

Світлана Пирогова
2024.06.28 10:49
Ти мені розкажи про себе,
Ти довір свою таємницю.
Недаремно світилось небо,
Заіскрились наші зіниці.

Недаремно ж погляд у погляд,
Мов зійшлися небесні зорі.
І в душі ніжний, теплий порух.

Віктор Кучерук
2024.06.28 08:07
Сутінки ранні зникають поволі.
Плине мелодія ніжна без слів.
Серце полишили смутки і болі,
Щойно тебе, моє щастя, зустрів.
Сонце над обрієм полум’яніє.
Вітер підбурює гай до розмов.
Серце наповнили віра й надія,
І заспокоїла душу любов.

Артур Курдіновський
2024.06.28 02:57
В якомусь місті мирно спить народ.
Тривога раптом... Що робити, люди?
Нічого! Бо сміливий "PATRIOT"
Оберігати сон та спокій буде.

Всі висновки - короткі та прості.
Ніч темна й тиха. Запитань немає.
Не спить міцний відважний "IRIS-T",

Євген Федчук
2024.06.27 19:24
Сидить сім’я стривожена в підвалі.
Зі сходу знову кляті «Гради» б’ють,
Спокійно людям жити не дають.
Вже пів села, напевно зруйнували.
Здригається від вибухів земля.
Здригаються підвалу товсті стіни.
А мати притиска до себе сина,
Хоч, наче і не зля

Микола Соболь
2024.06.27 16:29
Настане скоро місяць – сливовій,
він найкоротший на задвірках літа.
Час дозрівання потаємних мрій,
які до жару нами розігріті.
Хай зачекає божевільний світ,
а небо розсипає оксамити.
Плоди злітають з обважнілих віт
і ми тому радіємо, як діти.

Іван Потьомкін
2024.06.27 14:22
Випадають з обойми живих.
Наче кулі, свистять імена
І лягають на серце болем.
Нам з тим болем судилось ходить,
Доки безбіль не стане і нашою долею.
Якщо хтось там і грався в життя,
То не ми це були, друже,
І не тому, що відти нема вороття.

Світлана Пирогова
2024.06.27 12:21
З*явився із моїх фантазій літніх,
Коли самотність допікала.
Пелюстки облітали з в*ялих квітів,
Уп*ялось в душу, ніби жало

Бджолине, навіть в снах ятрило гостро,
(Оце трясовина-омана...).
Проймав мене якийсь солодкий острах,

Тетяна Левицька
2024.06.27 10:10
Пробач мені, доню, і сину, прости,
за те, що я стала нестримна, нервова.
Нелегко знести на Голгофу хрести,
коли до страждання іще не готова;

Навкруг матіола пахуча цвіте,
шпаки шаленіють в смарагдовім листі,
а сонце, в блаваті небес, золоте

Віктор Кучерук
2024.06.27 05:56
Паленіє сонце за прозорим мевом,
Барвою жовтавою збризкані поля, –
Обгоріле листя струшують дерева
І в дрімливій тиші ціпенію я.
Мов кипуча домна, день пече і сліпить,
І уперто змінює сталий мій режим, –
Поміж буряками вичахла свиріпа
І пирій з о

Артур Курдіновський
2024.06.27 00:17
Квіти ніжності, сині гортензії,
Прикрашають казкове мовчання.
Є у Харкові Площа Поезії -
Площа мрії, розради, кохання.

З-за дерев із відтінками синіми
Посміхалося літо спекотне.
Я, натхненний осінніми римами,

Володимир Каразуб
2024.06.26 20:15
— Ти, ти, ти, — говорить вона
Так немов би вимірює павзи свого мовчання
І торкається поглядом обрію з чорних дерев і домів.
І він, думає, що вона намагається утекти,
А насправді вона й не дивиться у вразливу цезуру його рядків,
Вона не тікає, а не
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

рута птаха
2024.06.26

Олекса Скрипник
2024.06.20

Еродія Благодатна
2024.06.11

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Ткачук (1987) / Вірші

 ***




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-02-04 16:52:08
Переглядів сторінки твору 5181
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.143 / 5.5  (5.013 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.881 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.797
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2012.10.20 17:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2012-02-04 17:15:02 ]
Спочатку мені важкувато читалось, потім - легше. Сподобалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2012-02-04 17:21:30 ]
Дякую.
А все почалося з того, що мені зробили зауваження, що моїй мові бракує національного колориту.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2012-02-04 17:39:59 ]
Тих, кому бракує національного колориту, слід дипломатично, але КОЛОРИТНО запитувати, НАСКІЛЬКИ глибоко вони знають мову, наскільки майстерно володіють нею, що роблять такі висновки. Нехай хоча б кілька синонімічних рядів пригадають.
То що ж виходить: національна мова не передає національного ж колориту? Виходить, молочна суміш краща, ніж грудне молоко.А, може, колорит якийсь інший мають на увазі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2012-02-04 17:53:02 ]
У тому-то й справа, пані Наталю, що моїй мові бракує автентичних українських слів і зворотів, що вона у мене занадто книжна і рафінована. Погодьтеся, українська в сільській глибинці значно відрізняється від української в обласному центрі чи столиці. В першому випадку мова є більш живою, ніби пам"ятає дух предків і не зазнала аж у такій мірі русифікації та інших -ацій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2012-02-04 21:11:28 ]
У вірші бринять автобіографічні нотки і вони додають, Олено, твоїм словам справжності та невимушеності.
Останні два рядочки - супер!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2012-02-05 09:56:17 ]
Дякую, пане Вікторе!
Чомусь так складається, що останніх два рядки у вірші у мене зазвичай найпотужніші.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-02-04 21:24:50 ]
За мовою сільської глибинки - майбутнє. Це закономірний процес у вільному суспільстві. На жаль, українську офіційну десятки літ намагалися наблизити до російської. Слава Богу, минулося... А вірш, Оленко, - глибокий!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2012-02-05 09:57:38 ]
Вітаю, пане Богдане, на моїй сторінці!
Дякую за адекватну оцінку і розуміння - Ви сарийняли вірш саме так, як я і мала на увазі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-02-04 22:54:50 ]
у глибинці ті ж самі метастази... -ацій = глобалізація :о(

хіба що фольклор - коли його не "підправляють" літературщиною...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2012-02-05 10:01:24 ]
Та, мабуть, це проблема не лише української мови.
Ще навчаючись в університеті, якось прочитала, що британці стурбовані тим, що мова королеви зазнає спрощення. Як філолог за освітою, можу сказати, що знайома з проблемою деградації мов. Напевно, це неминучий процес.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-02-05 11:30:03 ]
Оленко! Мені до душі Ваша стурбованість…
Та не переймайтесь про колорит – енергія слова, відлита у вірш – сама зорганізує мовну стихію… Поет (справжній Поет – не версифікатор!) – частина мови… Головне – не розуміти колорит як нагромадження мовно периферійних лексем, навмисну етнізацію. Знаю таких, що вишукують у словниках архаїзми, діалектизми… -изми і тичуть їх у свої твори – конструюють вавилонські вежі… Мова – розумна, вона краще знає, куди і як текти – маленький струмочок стає рікою… У нашої мови – колосальний потенціал… Українці – правопівкулева нація – зараз цікавий процес «перегляду» словникових норм… Не бійтеся творити нові сенси (у т.ч. граматичні, фонічні, акцентологічні…), відмінні від закутих у словники…
Щиро
ДоДо


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2012-02-05 15:57:26 ]
Дякую.
Ви дуже глибока людина.
Не сприймайте це як комплімент (ненавиджу крмпліменти, бо вважаю, що, роблячи їх, люди часто є нещирими і переслідують потаємні цілі).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-05 10:59:20 ]
Так, Оленко, це проблема не лише української мови. Але вона десь вирішується, і власне поезією, тому мені не дивне зроблене Вам зауваження! Значить Вас вирізняють і на Вас надіються. А вірш сподобався, живий він!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2012-02-05 16:01:45 ]
Дякую, тезко!
А після цього зауваження людина, яка його зробила, принесла мені словник Грінченка і порадила почитати...
І знаєте, що? Це ціла галактика!
Тож розумію, що ця людина, що зробила зауваження, в дечому таки права.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Берберфіш (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-05 12:23:55 ]
Актуальний та живий Ваш вірш, Олено. Важливими проблемами переймаєтеся. Розумію Вас і підтримую у Ваших переживаннях. Якщо є ще люди, яким не все одно, то не все втрачено. :-) Гарний вірш, мені до вподоби. Успіхів Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2012-02-05 16:04:38 ]
Дякую, Маріє!
Але мені все ж простіше, ніж Вам, - я з західної України. Це Вам на сході - що самотньому воїну на полі бою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Калиниченко (Л.П./М.К.) [ 2012-04-28 17:03:56 ]
Гарні у вас вірші, Олено. Ось цей дуже близький мені. Десь ми з вами перетинаємось )))
У вас великий потенціал! Бажаю успіхів на поетичній ниві!