ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.03.15 02:02
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?

Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив

Ігор Шоха
2026.03.13 20:00
                    І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.

Іван Потьомкін
2026.03.13 19:57
За Росією, навіки втраченою,
Бо нова –тюрма ще гірша.
Рахманінов плаче в зарубіжжі,
На розраду слів уже нема.
Бо ж не тільки слово, а й музику
Душать в обіймах невігласи…
Бо Росія голодна й загнуздана,
І до смаку їй оди й оглушливі марші.

Адель Станіславська
2026.03.13 19:40
Хто ти, жінко? Яка ти, квітко?
Солод серця гірким полином...
Ой яка ж бо летка, лелітко...
Гай хіба ж то твоя провина,

що вродилась у мамки слічна,
крихту гойна? Усе полова...
Вроди - капка, та й та не вічна,

Адель Станіславська
2026.03.13 19:39
Поворожу на чистих сторінках
сліпучо білих - білим і на біло...
Зіллю свій жаль і все, що наболіло -
хай чистість та вбере і біль, і страх...

На білім болю пам'ять настою,
зіп'ю лиш раз і виллю, щоб забути...
Так розірву прокляття чорні пута,

Борис Костиря
2026.03.13 11:42
Не віриться, що перше серпня
До нас навшпиньках підійшло,
Встромивши вістря прямо в серце,
Нахмуривши сумне чоло.

Воно прийшло, як піхотинець
Крізь огорожі та рови.
Воно пропхалось попідтинню
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Татьяна Квашенко (1972) / Вірші

 Я вас кохав. Із О.Пушкіна



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-09-04 12:16:12
Переглядів сторінки твору 13649
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.03.04 17:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-09-04 15:09:41 ]
Зацікавився й сам цим віршем.
На мою скромну думку у першій строфі пропадає особа коханого, його душа , а замість неї випливає просто - кохання.
у другій - "вмлівав" - трохи занадто, як на мене.
З повагою Володя.
Зараз подам свій варіант, - ризикну)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-04 16:02:19 ]
я изменила вторую строку второй строфы - спасибо
моя задача была здесь - не повторить предыдущих наработок. даже собственных.
у добиться песенности, текучести стиха.
текучесть получилась такая, что вся душа утекла в звезды)
и оттуда наблюдает:) тут душа=любовь, Володя. прошу учесть:)
хотя формально вы правы, конечно:)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-04 19:26:59 ]
Володя! я таки привнесла личностный момент в первую строфу, усилив тем самым авторскую ударность 4ого слога и ещё больше повысив текучесть стиха!
надеюсь на ваше одобрение)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-04 19:37:48 ]
и ещё изменения, многострадальной второй строки второй строфы!
и коэффициент прозорости растет неудержимо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-09-04 21:45:20 ]
Це вже інша справа!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-09-04 20:06:41 ]
Мабуть, повинно бути "уночі". Другий рядок другої строфи - родовий відмінок: зазнав (чого?) -боязкості, ревнощів, страху, радості, болю тощо. Або тоді - пізнав (що?) боязкість, ревнощі, страх.
Чи не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-04 20:14:49 ]
Нарешті! ДЯКУЮ! мабуть ПІЗНАВ..бо дуже хочеться зберегти структуру та ключові іменники..
щодо ночі - теж дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-09-04 20:29:36 ]
І ще. Це стосується всіх - поданих тут - перекладів цього вірша.В українській мові звертання вживається у кличному відмінку: дай вам Боже ("Дай вам Боже і щастя, і сил...", Віктор Баранов).
Хіба - дав би Бог...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-04 20:40:57 ]
правда? я буду думать!
а где ж вы раньше были? вот Ярослав порадуется!)
и Володя заговорил! - оказывается вмлівати - це занадто! мліти - саме томитися - є так значення, але мабуть трошки з іншим віддтінком...
в любом случае СПАСИБО! пошла совершенствоваться!
а вы там квітку готуйте)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-04 20:45:27 ]
я бы не назвала это прямым обращением - обращаются как раз к тому, кому бог должен дать, а он может по определению, а не потому что к нему обращаются
другое дело - что возможно это действительно более употребительная украинская форма, о чем мне судить сложно. полагаюсь всецело на вашу ответственность.
обещаю сделать все возможное и невозможное


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-04 20:48:58 ]
а-а-а!!! Мирослав, родной вы мой!!!
вы гляньте на тот коэффициент - в предложенном вами варианте!!!
де ваша квітка?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-09-04 20:51:18 ]
Не варто, Марто! Вірш (переклад) - Ваш, тому і відповідальність за Вами.))) Інша справа - пересвідчитися і упевнитися у почутому.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-04 20:56:52 ]
я же говорю - ДЕ ВАША КВІТКА?! - вона моя)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-09-04 21:16:33 ]
Замість квітки, я незабаром (не сьогодні)виставлю (повторно) свій переклад з Ф. Тютчева "Я встретил вас". Ось там ви зможете відігратися!:)))

А ще, мені не лягає на слух "турбування". Для мене милозвучніше "хвилювання".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-04 21:28:40 ]
я не вижу причин "отыгрываться"
но если вас интересует мое мнение - я конечно буду его иметь)
про турбування - фонетически (да и семантически) ближе к ТРЕВОЖНОСТИ (тр..-тур..)
хвилювання - мягче, но потому оно и волнение, не тр-р-ревога)
спасибо вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2012-09-04 22:07:35 ]
Поки що найбільш вдалим мені здається переклад Чороногуза :) "Турбування" і у мене викликає деякий дискомфорт, хай воно і "фонетически и семантически ближе" ( а чого, власне, до ТРЕВОЖНОСТИ, а не до ПЕЧАЛИ?) - якесь воно тут чужорідне, як матрьошка серед порцелянових ляльок :) Ще слід перевірити таке: то боязкість, то ревнощі пізнаючи ( або пізнавши); у минулому часі краще було б "і боязкість, і ревнощі пізнав". Тільки не відстрілюйся з усіх сил, а просто приймай або не приймай, Январская :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-04 22:13:48 ]
наконец-то Ярослав об этом узнает!)
как это прочему до тревожности? - печаль, СВета - в следующей строке у нас)...
про минулий час - конечно лучше было бы со "вшами", да не лезут) утешаюсь тем, что время все-таки прошедшее.
странного ты обо мне мнения. я "отстреливаюсь" только когда замечания того стОят. а чутье у меня стопроцентное. вот матрешки твои - субъективны. и отсреливаться меня не заставят)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2012-09-04 22:34:04 ]
"Не засмучу я більше вас нічим" :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-05 06:12:48 ]
не-зас-му-тиш..більш нема куди..
охоту отбили и надолго


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-09-04 22:31:38 ]
Доброго вечора, Марто-Еврико-Еврідіко! Відчувається розмах мислення, досвід перекладацький великий, майстерність. З текучістю Ви справились цілковито. Тільки трішки тут все ж русизмами мені колеться твір. Дещо штучно сприймається неологізм "турбування".
"Благоговійно" - це слово блискуче передає почуття, скидаю капелюха, вражений, але ж русизм - калька з рос.
То ревнощі, то боязкість пізнав - може бути - збережена структура, але втрачена трохи точність, яке дало слово умлівання. Треба було не уникати, як на мене, всіх попередніх наробок, а все краще використати.
Суттєва заувага Мирослава щодо звертання дай Боже!
Але загалом Ви - віртуоз і для вокалу зробили варіант: жЕвріє ( тут наголос не той - жеврІє) зорею уночі - може бути загалом - з розмахом, широтою мислення створено. Тут, бачите, рибонько, треба з десяток варіантів, а може й два десятки перебрати, щоб дійти досконалості. Я сьогодні вже свій співав на вокалі з піаністкою. Вона зразу помітила повтор у мене вийшов: тремтить - тремтів. Я замінив уже.
Я радий, що викликав бурю перекладів одного того ж твору, і Володя Сірий підключився.
Як легко мені далося "Я пам"ятаю мить чудову" і "Зимовий ранок" - вони є у мене, а цей - досі колеться...
Згадав, як Расул Гамзатов сказав, що "переводы Шевченка на русский язык звучат как перевернутая сторона ковра по сравнению с самим ковром". Щось подібне і тут, тільки навпаки. Аж руки опускаються від "тщетности усилий".
Дякую, відкрив для себе Марту Январську - от Січневу - не звучить якось.
Спасибі за допомогу і співзвучність творчих душ.
Схиляюсь перед високим талантом Вашим. Уявляю, що Ви натворите(свідомий русизм)-витворите, як удосконалите українську. Чого Вам і бажаю)))