ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2024.09.22 22:01
Чого сумую?
Питаєте, чого це я сумую?
Бо самота навколо, самота.
І ніби все життя минає всує,
У бік незрозумілий поверта.

І що у нім? Яка краса чи втіха?
І зникло розмаїття, хоч любов
Горить, яріє чи палає стиха,

Володимир Каразуб
2024.09.22 20:54
Уривок
Немає нікого хто поруч твого життя
Солодким цілунком погодить тебе на завтра,
І буде не проти сказати тобі, що за-
Бути уже не спроможний, що станеш початком
Великої книги. Напише хтонічний роман,
Історію світла, історію часу та словом
Сплітаючи чис

Іван Потьомкін
2024.09.22 19:23
***
Спасибі, Доле,
Що ноги-руки цілі,
Що світ цей сприймаю
Барвою, звуком, словом...
«А решта?»
«А решта – вагомий додаток,
Що зветься так просто – ЖИТТЯ».

Володимир Бойко
2024.09.22 17:32
Зденервовані думки
Коли не годні показати розум, показують нерви. Люди з важким характером потребують жінок легкої поведінки. Коли нападають нерви, музи відпадають. Нервують усі, але далеко не всі роблять із цього рекламу. І холодний розум можна довести до точк

Сонце Місяць
2024.09.22 15:43
arose
ефемери зимового вересня
землеміри німого кіно
лейтмотив надзвичайно первісний
римування авжеж гуано

понад зірваними піввуалями
нас діждеться нуарний суар
крокодил неприродно роззявлений

Світлана Пирогова
2024.09.22 14:00
Ми різні з Вами (пісня)
Ми різні з Вами...Небо і земля,
Холодний місяць і гаряче сонце.
Мелодії старого скрипаля
Примарою лягають у долоньці.

Ми різні з Вами...Літо і зима,
Як тиха осінь і весна квітуча.
Ніщо й ніхто нас разом не трима.

Євген Федчук
2024.09.22 12:58
Як Господь роки розподіляв
Сидять бабці під під’їздом на лавці широкій.
Уже кожній з них, напевно за сімдесят років.
Вже на світі нажилися та напрацювались.
Ото тільки що сидіти на лавці й зосталось.
Між собою гомоніти, щось розповідати,
Кісточки усім знайомим поперемивати.
В

Устимко Яна
2024.09.22 11:49
вже осінь
віє запах тривожний
від сухого зела
мов оплакує кожний
прутик літа й тепла

осінь в лісі та гаї
скоро зайде в міста
осінь часу не гає

Козак Дума
2024.09.22 11:07
Синові
Тримай себе у натовпі бентежнім,
хай він усіх паплюжить і усе.
На себе розраховуй, незалежно,
що ближній срібло й посмішку несе.

У мрії поринати на стидайся,
та не обожнюй навіть власних дум!
Брехні – не вір, а лесток – опасайся,

Юрій Гундарєв
2024.09.22 10:51
Сонце цілує землю
Війна вбиває… Земля змучена стогне. Багряна трава. Ранок. Золотий жовтень. Озеро завмерло, віддзеркалюючи заспані очі багатоповерхівок. Жінка, років сорока, повненька і, певно, не дуже вродлива, скромно одягнена, сидить на лавочці, похитуючи ног

Юрій Гундарєв
2024.09.22 09:46
Браслет
Браслетні перлини
на зап’ястя -
дарунок дружини
на щастя.

За теплі хвилини
в снігопади -
сяйливі краплини

Микола Дудар
2024.09.22 07:44
***
Тебе чекав би допізна
У край села на сінокосі
Де загубилася весна
У літі з дозволу ще й досі…

І розстелився б все одно
На місце те, не випадкове
Черпали б з неба ми вино

Віктор Кучерук
2024.09.22 07:33
* * *
Не для мене ще усмішки
Із твоїх медових уст, –
Цим вдоволенням нітрішки
Не впиваюся чомусь.
Наковтався удостачу
Тільки сильної жури,
Поки ти мене не бачиш
І не чуєш до пори.

Микола Соболь
2024.09.22 06:04
А завтра знову
Часи млинів минули і волів.
Сучасний світ немов несеться в прірву.
Колись добрішим бути я хотів.
А нині що? Давай за козир чирву.
Або вино. Достатньо вже хрестів.
Для бубни є на Банківській орава.
Поетові, на жаль, бракує слів.
А сильні світу оберу

Сонце Місяць
2024.09.21 14:44
Вороння
коли потвориться сміх
вороння зривається з древа
відлюдного острова мрій

залишає з веселощів
прокурену порож між
глюком & фаренгейтом

Микола Дудар
2024.09.21 12:59
***
Поміж...
Нібито впійманий, нібито схований…
Де ж тебе, друже, носили чорти?
Нібито вогняний, нібито вовняний,
Хто ж підтиратиме славні хвости
Різного племен, в правді упевнені
Скільки всього, чи вистачить сил?
В чаші заплетені, небом накреслені
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Олекса Квіт
2024.07.05

Любов Інішева
2024.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Сергій Татчин / Вірші

 Дамокл
Образ твору ...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-02-13 13:57:36
Переглядів сторінки твору 12062
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.188 / 5.7)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.224 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.805
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.10.08 13:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2013-02-13 15:12:58 ]
Все мені подобається, бо зміг уявити, і Південний Буг упізнав. Хотілось би, щоб вийшло у заспівному рядку якось так, щоб "догори дриґом". Важко, напевне, змонтувати рядок, щоб вийшло саме так. А інакше Надєжда Кадишева мені пригадується з її піснею. Нічого спільного з точки зору криміналістики, у принципі, начебто немає, а лише глибока ліричність - саме те, чим проймають (пропікають серце) Ваші твори. І обоюдогострий меч - навіть пригадалась якась притча.

Без закидів, а на хвилі ліричного сприйняття,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2013-02-13 22:31:03 ]
пропоную: догори дриґами) так буде в ритм.
дякую, Гарріо. ваші розгорнуті реци - цілком самодостатні твори. зачасту їм навіть не потрібно першоджерело.
щироваш,
Т.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2013-02-13 22:40:32 ]
так. я слухаю сам себе, і кажу собі, і пишу так само. не потрібно - то не потрібно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2013-02-13 22:48:33 ]
ви, Гарріо, побачили щось не те у моєму коменті: я щиро захоплююсь вашими розлогими алюзіями - малось на увазі тільки це. вони зачасту переростаюсть сам текст, який і не завжди вартий такої уваги.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2013-02-13 22:57:44 ]
Я міг "впійматись" на мечі, пригадуючи якусь давню історію про мечі с двома держаками. Про них щось є, як я щойно пересвідчився, у Вікіпедії (мелл путах, цвайхандер, гросс-мессер, нодаті etc). Посилання не надаю, бо копіюється довга адреса, яка насправді дуже коротка, але ця машинна мова html...
І боротьба на мечах - відповідна. Він один, а воїнів - двоє.
Мені ліньки було шукати раніше, і я лише натякнув.
Чудовий образ. Він мене вразив.

З повагою і без усіляких "яків",
Г.С.
Тримай смайлик :)




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2013-02-13 23:05:19 ]
впіймав! /міцно тримає смайлик. той пручається/


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-02-13 15:30:15 ]
дим розтанув якорем у ріці.
перегук з рукописом у руці:
хмари – наче зібгані папірці
у Південнім Бузі. - сподобася образ якоря(і як дим розтанув ним) і образ хмари.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2013-02-13 22:31:42 ]
щиро дякую, Володимире.
хмари - вони саме такі)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2013-02-13 17:21:12 ]
І мені хмари дюже.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2013-02-13 22:32:34 ]
дякую, Наталко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2013-02-13 18:15:32 ]
якісно і майстрово!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2013-02-13 22:33:01 ]
щиро дякую, пане Миколо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-02-13 18:57:58 ]
не такої участі я просив –

тут би замість "засідательської" "участі" - щось живіще: доленьки, жеребу... не знаю. Може, я просто цього слова занадто начиталась у місцевій інформативній газеті )
і "обоюдо" - трохи чудо-юдо )))

А взагалі - по-татчинському неповторно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2013-02-13 22:36:47 ]
щиро дякую, Любове, за підказку - із задоволенням скористався) "участь" мені самому не подобалась: поспішив.
просто обоюдогострий римне. але я подумаю над цим.
взагалі-то воно є в багатьох словниках. Хоча, як на мене, калька.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-13 21:39:55 ]
оця рима " ні разу" - "разом";
"дим розтанув якорем у ріці" - якір може зануритися чи втопитися, а не розтанути :)
"закипають шкірою пухирці" - може, шкіра закипає пухирцями ?
обоюдогострий - калька з російської
:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2013-02-13 22:40:49 ]
так, рима ні в дугу)
"якір може зануритися чи втопитися, а не розтанути :)" - ти справді так думаєш, Констянтине?)
"закипають шкірою пухирці" - може, шкіра закипає пухирцями? - саме це тут і сказано.
обоюдогострий - калька з російської. - а хіба ж я з це заперечую десь)
ти у всьому (майже) правий, Констянтине.
дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-13 22:03:47 ]
Сергію, дуже-дуже припало до душі.
Побудова вірша також сподобалася.
Згодна з Любою - неповторно.
УХ!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2013-02-13 22:46:20 ]
дякую, Лесю!
не те щоб неповторно: повторити можна все.
мені всерйоз закинули, що це епігонство Бродського. так що, як не крути, це повтор Бродського.
щоб епігонити щось, треба добре знати це щось. я Бродського знаю дуже погано. втім, критикам видніше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2013-02-14 07:29:47 ]
непримиримогострий....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2013-02-14 16:07:17 ]
неадекватногострий)