ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.12.01 11:08
Зрубане дерево біля паркану,
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує

Софія Кримовська
2025.12.01 09:50
А дерева в льолях із туману
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.

Микола Дудар
2025.12.01 09:33
З темного боку з темного майже
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по

Тетяна Левицька
2025.12.01 08:53
Ходить Гарбуз по городу,
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:

В Горова Леся
2025.12.01 08:47
Хай і була найменшою з гірчин,
Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.

Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав

Віктор Кучерук
2025.12.01 05:52
Бушувала ніч прибоєм,
Вирувала, мов окріп, -
Затуманений журбою,
Ранок стишено осліп.
Вирв навколишніх не бачить,
Як і безлічі сміття, -
Болі зносити терпляче
Научило всіх життя...

Ярослав Чорногуз
2025.12.01 02:53
Зима прийшла й теплішає усе,
Вже сніг перетворила на тумани.
Мороз далеко -- задніх там пасе --
Мов світ укритий ковдрою омани.

Клубочиться, густюща, наче дим,
І мізки так запудрює нівроку --
Середнім. і старим, і молодим,

Олександр Буй
2025.11.30 22:20
У минуле не відправити листа:
Є адреса – та немає адресата.
Ти мене забула. Ти мені не рада.
Я кохаю досі. Це – моя розплата,
Це – нещастя арифметика проста...

Та і що б я написав у тім листі?
Ну, хіба про те, що не забув, на подив,

Микола Дудар
2025.11.30 21:25
Очей незнана глибина…
Спокус спланованих побори
І тіл задіяних струна —
Надіюсь, вірю, що на користь…

Роки - струмки підземних вод
І течія питань джерельних —
Сім’ї продовження штрихкод,

Євген Федчук
2025.11.30 19:21
Докоряла одна жінка часто чоловіку,
Мовляв, сам частенько їздить у місто велике,
Бачить ярмарок. А їй же удома сидіти.
Вона ж також на ярмарок хоче поглядіти.
Доконала чоловіка, згодився узяти.
От, приїхали у місто щось там продавати.
Випряг волів ч

Борис Костиря
2025.11.30 15:15
Стоїть під вікном чоловік
і чекає, поки йому
винесуть їжу
або келих істини.
Мандрівник у пошуках
забутих сенсів,
утраченої тривоги,
розгубленого натхнення.

Іван Потьомкін
2025.11.30 12:48
Не буряним Бетховен входить до мене,
А цими сріблястими струмками,
Що на галяву вибігають сміючись,
Наввипередки мчать, вливаючись
У Шуберта і Берліоза, й Мендельсона...
Бачу його - іще не генія глухого,
А юнака, в якого віра розійшлась з довірою,

Тетяна Левицька
2025.11.30 10:34
Ще купаю в любистку життя золоте,
та мене безтурботну облиште.
Я ненавиджу старість печальну за те,
що спотворює справжні обличчя.
Хто б там що не казав — безпорадність, як рак,
тіло й мозок живий роз'їдає.
У середині груші огидний хробак
проклад

Віктор Кучерук
2025.11.30 06:52
Мов теплу і світлу пилюку
Вітрисько здійняв і несе, -
Згадалися мамині руки,
Що вміли робити усе.
В уяві постало обличчя
Вродливе, неначе весна,
Й до себе зове таємничо,
І душу втішає сповна.

Тетяна Левицька
2025.11.29 23:08
Я можу піти за моря, щоб тебе
не бачити більше й не чути.
Вже час відбілив ластовиння рябе
на личку блідому покути.

І ти посивів, як тополя в гаю,
зими не буває без срібла.
А я, божевільна, в зими на краю

Микола Дудар
2025.11.29 21:59
У сон навідавсь Елвіс Преслі
І напросився на ночліг…
А відчуття, що він воскреснув —
І я відмовити не зміг…
Бо в той минулий вечір наче ж
Я «самокруток» не вживав.
Ну а віскарика тим паче.
Хоча і сморіду кивав…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Татчин / Вірші

 Дамокл




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-02-13 13:57:36
Переглядів сторінки твору 12841
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.194 / 5.71)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.236 / 5.78)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.805
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.10.08 13:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2013-02-14 13:29:59 ]
обоюдоостро.и это самое лучшее слово во всем стихе. может быть единственное, что пахнет Бродским, потому что оно такое же парадоксально-русское, как и он сам в своем творческом выражении. кто это до Бродского вас поднял? поклон ему низкий. мне так Ника Новикова с ее последней женщиной-рекой сразу нарисовалась, с первой строки и строфы. ну а как там "кидати вище" предлагали - так вас прямо до ИБ, и выше некуда уже, как по мне. ну так я за, обеими руками) - заслужили


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2013-02-14 20:29:08 ]
це для вас найкраще слово у вірші, бо проросійське) за нього ви мене і хвалите, я так зрозумів)
в мене немає зараз посилання, але до Бродського мене не підняли, а закинули перегук мотивів - причому обгрунтувати, як завжди, не спромоглись. а самого ІБ якраз опустили і попустили, якщо не помиляюсь, так що ваш уклін безадресний. але це достойно поета - поклонитись нікому.

мені імпонує, коли у кожного своя ніша, умовно кажучи. і ніхто нікого ні з ким не порівнює. бо це справа невдячна і безперспективна. мені, наприклад, хочеться бути тільки собою - менше писати, більше малювати. десь так.

а Ніка Новікова - вона крута. тут я з вами солідарний. так пише тільки вона.

щироваш,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2013-02-15 13:16:43 ]
нет, вы не совсем правильно поняли меня. слово лучшее - потому что лучшее. именно оно и пахнет Бродским. а вот это уже - потому что...:) а может потому что - лучшее). на нем весь стих стоит, как на..хотела написать -на лезвии бритвы), но напишу - на крае мастихина) вам как художнику - это будет понятно. я видела ваши работы в "Дороге до дому"
мне здесь услышалась Ника, а не Бродский, мне показалось что ваше стихо перекликается с ее последним. хоть и косвенно - слово-форменно так. не могу объяснить). меня тоже часто помещают в нишу серебрянного века. а у меня - своя ниша. просто она серебрянная) изнутри)
я хвалю вас за творчество. самобытности - быть! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2013-02-15 15:53:02 ]
нічого не пояснюйте, я вас чудово зрозумів: то був (невдалий) жарт, сорі.
дякую за добрі слова.

щироваш,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Євгенія Люба (Л.П./М.К.) [ 2013-02-14 16:13:45 ]
Прочиталося:
Я від тебе стільки разів тікав,
та не втік ні разу.
І цілий день у голові крутилося саме так. А перечитала: виявляється, "від себе". І що тепер робить? Увесь зміст "догори дригами".)
І не міняй, будь ласка, початок. Бо "догори ногами" - це ж такий образ із першого рядка: велетень розлігся, і його ногами тече ріка... Але то мої фантазії)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2013-02-14 20:17:20 ]
чоловікові більш личить "від себе") що, взагалі-то, тотожне "від тебе". десь так. так що обидва прочитання в силі.
ця (певна) кривизна - догори ногами - мені подобається. так що не мінятиму.

дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-14 16:15:18 ]
А "обопільно-гострий" - нє?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2013-02-14 20:14:42 ]
я над ним думав. не можу сказати чому, не дуже смакує... на язиці.
хочу двогострий+ще якесь слово: скжімо, відтепер двогострий. у "відтепер" є певний сенс.
але ще размишляю...
дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-14 20:58:37 ]
Може, звернутись до графоманів?
Вони повинні буть майстрами нащот рим.
От, наприклад, вони можуть запропонувать таку:
- заго́стрий. Це чудовий прикметник з ознаками гіперболізації якогось явища чи стану речей;
- заго́стрить. І це дієслово римується.
Перед ним можна почать фразу, а ним скінчить.

А можна залишить усе, як є.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2013-02-14 21:40:15 ]
ідея чудова!
а ще можна використати одразу два-три слова: обідворучгострий.
яке поле для авторської фантазії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2013-02-14 22:10:03 ]
обокраєгострий, обосічногострий.. нє, не те..
краще вже тоді язикатогострий ))




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-02-15 16:48:05 ]
якір-меч хитається у ріці –
оба леза гострі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-15 16:53:41 ]
Дм.Павличку, напевне, солодко гикнеться :)
"Два кольори мої, два кольори,
Оба на полотнi, в душi моїй оба".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-02-15 16:58:01 ]
:)